Методична розробка по підготовці до лабораторного заняття №36 для студентів фармацевтичного факультету



Сторінка16/18
Дата конвертації02.04.2017
Розмір2.43 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18
Тема: Лямблії, трипаносоми, трихомонади, лейшманії. Морфологія та біологічні властивості. Лабораторна діагностика захворювань. Етіотропна терапія та профілактика захворювань.
1.1. Актуальність теми.

У світі існує велика кількість одноклітинних організмів, які відповідно сучасної систематики відносять до підцарства найпростіших (Protozoa). Це одноклітинні еукаріоти тваринного походження. Серед них представники декількох десятків видів паразитують у організмі людини. Так, в кишківнику перебувають лямблії, на слизовій уретри –трихомонадита ін. Ось чому протозойні захворювання багаточисельні по клінічним проявам і вимагають ретельного лабораторного дослідження різного матеріалу від хворих.


1.2. Цілі вивчення теми

Патогенні найпростіші широко розповсюджені та вражають людей і тварин. Захворювання, які вони викликають наносять великої шкоди здоров’ю населення. Майбутнім лікарям будь-якої спеціалізації необхідно знати основні протиепідемічні, профілактичні та лікувальні заходи щодо захворювань спричинених найпростішими.


1.2.1. Мета загальна.

Опанувати методами лабораторної діагностики інфекційних захворювань, спричинених найпростішими.


1.2.2. Мета конкретна.

1. Вивчити морфологічні особливості лямблій в демонстраційних препаратах.

2. Вміти виявляти в досліджуваному матеріалі збудників протозойних захворювань: трихомоніазу, лейшманіозу, трипаносомозу.

3. Знати препарати, які використовують для лікування протозойних інфекцій.


1.4. Зміст навчання:

Вміти виявляти в досліджуваному матеріалі збудників протозойних захворювань: лямбліозу, трихомоніазу, лейшманіозу, трипаносомозу.



1.4.1. Граф логічної структури змісту.

Вивчити морфологічні особливості лямблій → мікроскопічну картину замалювати →

Вивчити морфологічні особливості культуральних форм лейшманій → мікроскопічну картину замалювати →

Вивчити морфологічні особливості трипаносом → мікроскопічну картину замалювати.


1.4.2. Перелік теоретичних питань:

1. Лейшманії. Морфологія. Лабораторна діагностика лейшманіозів.

2. Трихомонади. Морфологія. Культивування. Лабораторна діагностика трихомоніазу.

3. Трипаносоми. Морфологія. Культивування. Лабораторна діагностика трипаносомозів.

4. Морфологія, біологічні властивості лямблій. Лабораторна діагностика лямбліозів.

5. Особливості протипротозойного імунітету.

6. Основні напрямки в етіотропній терапії та профілактиці захворювань, спричинених патогенними найпростішими.
1.4.3. Джерела навчальної інформації.

Основна література:

В.П. Широбоков та співав. Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія, Нова Книга, Вінниця, 2011. С. 715-720.

К.Д.Пяткін, Ю.С.Кривошеїн. Мікробіологія, К., 1992. – С. 464-475, 486-487.

К.Д.Пяткин, Ю.С.Кривошеин. Микробиология, М., 1980. – С. 476-486.

В.Д.Тимаков. Микробиология, М., 1983. – С. 463-480, 488-489.

А.И.Коротяев, С.А.Бабичев. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. С.-Петербург, 2002. – С..

И.Л.Дикий и соавт. Микробиология, Харьков, 1999. – С..

С.І.Климнюк та співавт. Практична мікробіологія. Тернопіль, 2004. – С.

Ю.С.Кривошеин. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии, М., 1986. – С. 272-307.

М.Н.Лебедева. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии, М., 1973. – С. 305-306,308-310.
Література додаткова.

Словник по мікробіології, вірусології, імунології та інфекційним захворюванням / Заг. ред. проф. Г.К.Палія К., 2004.

Збірник завдань для підготовки до тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін «Крок-1. Загальна лікарська підготовка» /Кол.авторів; За ред. В.Ф.Москаленка та співавт. – К.:Медицина, 2004.
1.5. Орієнтовна основа дії.
Граф логічної структури мікробіологічного дослідження протозойних інфекцій.
Матеріал для дослідження: виділення виразок, уретри, піхви, харкотиння, кров, пунктат грудини, печінки, випорожнення, спино-мозкова та плевральні рідини.

Бактеріоскопічне дослідження


  • мазків методом фазового контрасту за Романовським-Гімза (трипаносоми, лейшманії).


Бактеріологічне дослідження.

- посів на середовище NNN (лейшманії, трипаносоми), спеціальні середовища для культивування трихомонад та лямблій.



Серологічне дослідження. (з парними сироватками хворого)

  • РЗК, РІФ – при лейшманіозі;

Біологічна проба.

  • зараження морських свинок (трипаносомоз).


1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.

1. Вивчити морфологічні особливості лямблій.

2. Промікроскопувати готові препарати культуральних форм лейшманій та трипаносом, забарвлених за Романовським-Гімза.

3. Ознайомитись з морфологічними особливостями збудника трихомоніазу.

4. Провести врахування РЗК з парними сироватками хворого на лейшманіоз.

5. Ознайомитись з діагностичними та профілактичними препаратами, що застосовуються при шкірній формі лейшманіозу.


1.7.1. Методика проведення заняття

- Обґрунтування теми, що вивчається на занятті

- Контроль вихідного рівня знань-умінь

- Контроль знань теми, що вивчається

- Самостійна практична робота для засвоєння знань-умінь, оформлення протоколу

- Оголошення результатів контролю знань-умінь, підведення підсумків. Завдання на наступне заняття.


Автор: асистент Жорняк О. І.

Методична розробка

по підготовці та роботі на лабораторному занятті № 63

для студентів фармацевтичного факультету (спеціальність - клінічна фармація).
Тема: Патогенні найпростіші. Амеби, балантидії. Морфологія та біологічні властивості. Лабораторна діагностика захворювань. Етіотропна терапія та профілактика захворювань.
1.1. Актуальність теми.

Саркодові представлені примітивними найпростішими, що більш відомі як амеби. Амебіаз характеризується виразковим ураженням товстого кишечника, схильністю до рецидивуючого перебігу та позакишковими ускладненнями.

Єдина інфузорія, що паразитує в організмі людини є збудник балантидіазу. Це найбільше найпростіше, що паразитує в організмі людини.

1.2. Цілі вивчення теми

Патогенні найпростіші широко розповсюджені та вражають людей і тварин. Захворювання, які вони викликають наносять великої шкоди здоров’ю населення. Майбутнім лікарям будь-якої спеціалізації необхідно знати основні протиепідемічні, профілактичні та лікувальні заходи щодо захворювань спричинених найпростішими.


1.2.1. Мета загальна.

Опанувати методами лабораторної діагностики інфекційних захворювань, спричинених найпростішими.


1.2.2. Мета конкретна.

1. Вивчити морфологічні особливості цистних форм амеб в демонстраційних препаратах.

2. Вміти виявляти в досліджуваному матеріалі збудників протозойних захворювань: амебіазу та балантидіазу.

3. Знати препарати, які використовують для лікування протозойних інфекцій.


1.4. Зміст навчання:

Вміти виявляти в досліджуваному матеріалі збудників протозойних захворювань: амебіазу та балантидіазу.


1.4.1. Граф логічної структури змісту.

Вивчити морфологічні особливості цистних форм амеб → мікроскопічну картину замалювати →


1.4.2. Перелік теоретичних питань:

1. Збудник амебіазу. Морфологія. Лабораторна діагностика амебіазу.

2. Збудник балантидіазу. Морфологія. Культивуваня. Лабораторна діагностика балантидіазу..

3. Особливості протипротозойного імунітету.

4. Основні напрямки в етіотропній терапії та профілактиці захворювань, спричинених патогенними найпростішими.
1.4.3. Джерела навчальної інформації.

Основна література:

В.П. Широбоков та співав. Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія, Нова Книга, Вінниця, 2011. С. 715-720, 729-730.

К.Д.Пяткін, Ю.С.Кривошеїн. Мікробіологія, К., 1992. – С. 464-475, 486-487.

К.Д.Пяткин, Ю.С.Кривошеин. Микробиология, М., 1980. – С. 476-486.

В.Д.Тимаков. Микробиология, М., 1983. – С. 463-480, 488-489.

А.И.Коротяев, С.А.Бабичев. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. С.-Петербург, 2002. – С..

И.Л.Дикий и соавт. Микробиология, Харьков, 1999. – С..

С.І.Климнюк та співавт. Практична мікробіологія. Тернопіль, 2004. – С.

Ю.С.Кривошеин. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии, М., 1986. – С. 272-307.

М.Н.Лебедева. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии, М., 1973. – С. 305-306,308-310.
Література додаткова.

Словник по мікробіології, вірусології, імунології та інфекційним захворюванням / Заг. ред. проф. Г.К.Палія К., 2004.

Збірник завдань для підготовки до тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін «Крок-1. Загальна лікарська підготовка» /Кол.авторів; За ред. В.Ф.Москаленка та співавт. – К.:Медицина, 2004.
1.5. Орієнтовна основа дії.
Граф логічної структури мікробіологічного дослідження протозойних інфекцій.
Матеріал для дослідження: випорожнення, сироватка крові.

Бактеріоскопічне дослідження


  • мазків методом фазового контрасту за Романовським-Гімза, розчин метиленового синього (балантидії), залізним гематоксиліном, розчином Люголя (амеби).


Бактеріологічне дослідження.

- посів на середовище Павлової з печінковим екстракт (амеби),


Серологічне дослідження. (з парними сироватками хворого)

  • РНГА, реакція аглютинації латексу, подвійна дифузія в гелі, зустрічний електрофорез – при амебіазі.

Біологічна проба.

  • зараження кошенят (амебіаз).


1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.1. Вивчити морфологічні особливості цистних форм амеб в готових препаратах.

2.Ознайомитись з морфологічними особливостями збудників балантидіазу

3. Провести врахування РНГА з парними сироватками хворого на амебіаз.

1.7.1. Методика проведення заняття

- Обґрунтування теми, що вивчається на занятті

- Контроль вихідного рівня знань-умінь

- Контроль знань теми, що вивчається

- Самостійна практична робота для засвоєння знань-умінь, оформлення протоколу

- Оголошення результатів контролю знань-умінь, підведення підсумків. Завдання на наступне заняття.



Автор: асистент Жорняк О. І.
Методична розробка

по підготовці та роботі на лабораторному занятті №64

для студентів фармацевтичного факультету (спеціальність - клінічна фармація).
ТЕМА: Загальна характеристика клінічної мікробіології. Мікробіоценози

здорових та патологічно змінених біотопів тіла людини.

1.1. Актуальність теми обумовлена змінами в мікроекології організму людини під впливом зовнішніх факторів та лікарських препаратів.

1.2 Цілі вивчення теми.

1.2.1. Мета загальна: Вміти оцінювати стан мікроекології організму людини.

1.2.2. Мета конкретна: Вміти дати оцінку мікробіоценозу в кожній екосистемі.

1.3. Забезпечення вихідного рівня

1. Головні морфологічні групи бактерій.

2. Фактори патогенності бактерій.

3. Бактеріологічний метод дослідження.



1.3.1. Тести початкового рівня знать-умінь.

Задача.

В інфекційне відділення лікарні госпіталізовано хворого зі скаргами на нудоту, рідкі випорожнення зі слизом. Лікар запідозрив бактеріальну дизентерію. Який метод лабораторної діагностики найдоцільніше призначити для підтвердження діагнозу?

A. Серологічний.

B. Мікологічний.

С. Мікроскопічний.

D. *Бактеріологічний.

E. Протозоологічний.

Тест.

При мікроскопічному дослідженні мазка із зіву у хворого на фарингіт виявлені бактерії сферичної форми, що розташувались у вигляді скупчень, які нагадують гроно винограду. До якої морфологічної групи можна віднести даного збудника?

A – диплококи

B – стрептококи

C – *стафілококи

D – монококи

E – сарцини

1.4. Зміст навчання


      1. Графогічної структури змісту

Клінічна мікробіологія є розділом медичної мікробіології, яка вивчає мікробіологічні аспекти етіології, патогенезу, імунітету мікробних захворювань в неінфекційній клініці. Мікроорганізми, які здатні приймати участь в розвитку патологічного стану людини, і являються представниками нормобіоценозу, отримали назву: умовно–патогенні. Нараховують більше 100 видів умовно–патогенних мікроорганізмів.

Для певного біотопу організму людини мікрофлора стабільна. Зміна кількісного та якісного складу мікроорганізмів має назву дисбіоз.

Для визначення стану дисбіозу необхідно здійснити бактеріологічне дослідження (сеча, мокротиння, фекалії, та ін.) з обов’язковим визначенням кількості мікроорганізмів в 1 мл, або 1г.


      1. Перелік теоретичних питань

  1. Головні представники мікрофлори ротової порожнини, шкіри, дихальних шляхів, сечостатевої системи, шлунково – кишкового тракту.

  2. Роль нормальної мікрофлори в життєдіяльності організму.

  3. Дисбіоз і фактори, які його обумовлюють (виникнення, діагностика).

  4. Пробіотики. Використання.

1.4.3. Джерела навчальної інформації.

Основна література:

В.П.Широбоков та співавт. Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія, Нова книга, Вінниця, 2011. – С. 766-771, 807-837.

Дикий І.Л., Холупяк І.Ю., Шевельова Н.Ю. та ін. Мікробіологія: Підручник для студентів фармацевтичних вузів та фармацевтичних факультетів медичних інститутів, 1999. – С. 150-159.

Дикий И.Л., Холупяк И.Ю., Шевелева Н.Е., Стегний М.Ю. Микробиология: Учебник для студентов фармацевтических ВУЗов и фармацевтических факультетов медицинских институтов, 2004. – С.236-249.

Дикий И.Л., Сидорчук И.И., Холупяк И.Ю., Микробиология: Руководство к лаборатор. занятиям: Учебное пособие для студентов фармацевтических ВУЗов и фармацевтических факультетов медицинских институтов, 2004. – С.154-157.

Література додаткова.

Словник по мікробіології, вірусології, імунології та інфекційним захворюванням / Заг. ред. проф. Г.К.Палія К., 2004.

Збірник завдань для підготовки до тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін «Крок-1. Загальна лікарська підготовка» /Кол.авторів; За ред. В.Ф.Москаленка та співавт. – К.:Медицина, 2004.

    1. Орієнтовна основа дії

Схема лабораторної діагностики дисбіозу на прикладі дослідження кишкового вмісту.

Матеріал Кишковий вміст

Мікроскопічне дослідження Посів 0,1мл в розведенні

1 : 100; 1 : 1000; 1 : 10 000 на

поживні середовища (Ендо,

Плоскірева, Сабуро, тіогліколіву,

кров’яний МПА, та ін.) культивування



в аеробних та анаеробних умовах.
Підрахунок кількості колоній на поживних

середовищах і визначення в 1мл (1г)

досліджуваного матеріалу (аеробів та

анаеробів).

Ідентифікація мікроорганізмів за

морфологічними, культуральними,

ферментативними ознаками, антигенній



будові.

Визначення характеру дисбіозу

(кандидозний, протейний, клебсієльодний)

1.6. Система навчаючих знань.

Приклад. Лікар отримав результати бактеріологічного дослідження, в якому визначені клостридії, кишкові палички, ентерококи. З якої частини кишківника був взятий матеріал для дослідження?


      1. шлунок

      2. тонкий кишківник

      3. *товстий кишківник

      4. дванадцятипала кишка

      5. пряма

1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті

      1. Для якісного вивчення складу мікрофлори організму людини використовують мікроскопічний та бактеріологічний методи дослідження (обов’язково визначаючи кількість мікроорганізмів в 1мл (г) досліджуваного матеріалу – колоні-утворююча одиниця) – КУО.

1. Дослідження зубного нальоту. Мікроорганізми, що знаходяться в зубному нальоті можна визначити при забарвленні за методом Грама, по Буррі або в препаратах «роздавлена» крапля (визначення рухливих мікроорганізмів).

2. Визначення ступеня чистоти піхви за допомогою забарвлених за Грамом мікропрепаратів. В мікропрепаратах визначають наявність лактобактерій (палички Додерляйна), грампозитивних та грамнегативних коків, клітин епітелію та лейкоцитів, нейсерій, гарднерел та ін.

3. В мікропрепаратах, виготовлених з кишкового вмісту немовляти і дорослої людини визначають наявність грампозитивних і грамнегативних бактерій, грибів роду Сandida та ін.

4. Визначення кількості бактерій в сечі проводять за методом Голда або при розведенні сечі в фізіологічному розчині (1 : 100; 1 : 1000; 1 : 10 000) і висіву 0,1мл на поживне середовище. Через добу термостатування підраховують кількість колоній на чашці і помножують на розведення.


Автор: доцент А.В.Крижановська
Методична розробка

по підготовці та роботі на лабораторному занятті №65

для студентів фармацевтичного факультету (спеціальність - клінічна фармація).
Тема: Збудники внутрішньолікарняних інфекцій. Умови виникнення госпітальних інфекцій.
1.1. Актуальність теми. В останні роки внутрішньолікарняні інфекції стали набули значної актуальності в галузі охорони здоров’я. Відзначається їх виникнення у 5-10 % пацієнтів, що значно збільшує вартість лікування. Значною мірою це обумовлено підвищенням агресивності умовно-патогенних бактерій, використанням препаратів, які проявляють імуносупресивну дію тощо.

1.2. Цілі вивчення теми.

1.2.1. Мета загальна.

Визначати основні представники патогенних та умовно-патогенних бактерій, які приймають участь у виникненні госпітальних інфекцій.

Визначати основні методи лабораторної діагностики госпітальних інфекцій.

1.2.2. Мета конкретна.

1. Вивчити морфологічні особливості збудників госпітальних інфекцій.

2. Вивчити культуральні властивості збудників госпітальних інфекцій.

3. Вивчити основні методи діагностики госпітальних інфекцій.



    1. Забезпечення вихідного рівня:

1) основні морфологічні групи мікроорганізмів;

2) етапи виділення чистої культури бактерій;

3) критерії діагностики серологічним методом дослідження;

4) методи вивчення чутливості бактерій до антибіотиків;

5) фаготипування бактерій, його значення.

1.3.1 Тести вихідного рівня знань-умінь.

1. Для виявлення джерела інфікування хворих у хірургічному відділенні патогенним стафілококом було проведено дослідження із застосуванням стандартних стафілококових бактеріофагів. Яке дослідження чистих культур, виділених із різних джерел було проведено?



A. *Фаготипування

B . Фагодіагностика

C. Фагоіндикація

D. Фаготерапія

E. Фагоідентифікація

2. Які середовища слід застосовувати для виділення чистої культури збудника із матеріалу, що містить декілька видів бактерій?

A. Елективні.

B. Універсальні.

C. *Дифиренційно-діагностичні.

D. Середовища на основі м’ясо-пептонного агару.

E. Середовища на основі м’ясо-пептонного бульйону
1.4. Зміст навчання:

Вміти виявляти в досліджуваному матеріалі збудників госпітальних інфекцій, їх морфологічні, культуральні властивості та чутливість до антибіотиків.



1.4.1. Граф логічної структури змісту.

Основні джерела госпітальних інфекцій

Джерело

Роль джерела в розповсюдженні госпітальних інфекцій

Хворі

Основне джерело.

Носії

Велике значення в розповсюдженні стафілококових інфекцій, гепатитів В, С, D, сальмонельозів, умовно-патогенних бактерій.

Медичні працівники

Частіше безсиптомні носії переважно госпітальних штамів. Відіграють важливу роль в розповсюдженні збудників респіраторних інфекцій (пневмоцистозів, пневмоній, бронхітів та ГРВІ). Частота носійства досягає 50 %.

Відвідувачі

Роль обмежена. Можуть бути носіями стафілококів, енетробактерій або бухворіти ГРВІ.


Основні фактори, які сприяють виникненню госпітальних інфекцій

Зовнішні фактори

(специфічні для будь-якого стаціонару)



Мікрофлора пацієнта

Інфвазивні медичні маніпуляції, які проводять в стаціонарах

Медичний персонал

Апаратура та інструментарій

Шкірні покриви

Тривала катетеризація вен та сечового міхура

Постійне носійство патогенних мікроорганізмів

Харчові продукти та вода

ШКТ

Інкубація

Тимчасове носійство патогенних мікроорганізмів

Повітря

Сечостатева система

Хірургічне порушення цілісності анатомічних бар’єрів

Хворі або інфіковані співробітники

Лікарські препарати

Дихальні шляхи

Ендоскопія





Стани, які сприяють розвитку внутрішньолікарсняних інфекцій та основні збудники нозокоміальних інфекцій

Стан

Основні збудники

Наявність сечового катетера

Serratia marcescens, Pseudomonas aeruginosa, Proteus ssp.

Наявність внутрішньовенних катетерів, канюль, протезів

Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus aureus, Candida ssp., Aspergillus ssp.

Оперативні втручання

Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus aureus, Bacteroides ssp., Clostridium perfringens, Pseudomonas aeruginosa

Опіки

Pseudomonas aeruginosa,

Спленектомія

Streptococcus pneumoniae

Цукровий діабет

Staphylococcus aureus, Pseudomonas aeruginosa, Candida albicans

Використання глюкокортикоїдів

Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus aureus, Mycobacterium tuberculosis


1.4.2. Перелік теоретичних питань:

1. Визначення поняття «внутрішньолікарняні інфекції».

2. Основні представники патогенної та умовно-патогенної флори, які спричиняють внутрішньо лікарняні інфекції. Їх морфологічні та культуральні особливості.

3. Оснівні фактори вірулентності збудників внутрішньогоспітальних інфекцій.

4. Умови, які сприяють виникненню внутрішньолікарняних інфекцій.

5. Методи лабораторної діагности захворювань.

6. Профілактика внутрішньогоспітальних інфекцій.
1.4.3. Джерела навчальної інформації.

Основна література:

В.П.Широбоков та співавт. Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія, Нова книга, Вінниця, 2011. – С. 753-776.

И.Л.Дикий и соавт. Микробиология, Харьков, 1999. – С.615-623.

С.І.Климнюк та співавт. Практична мікробіологія. Тернопіль, 2004. – С.173-177, 194-198.

Література додаткова.

Словник по мікробіології, вірусології, імунології та інфекційним захворюванням / Заг. ред. проф. Г.К.Палія К., 2004.

Збірник завдань для підготовки до тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін «Крок-1. Загальна лікарська підготовка» /Кол.авторів; За ред. В.Ф.Москаленка та співавт. – К.:Медицина, 2004.
1.5. Орієнтовна основа дії.

Граф логічної структури мікробіологічного дослідження внутрішньолікарсняних інфекцій.
Матеріал для дослідження: гній, харкотиння, випорожнення; парні сироватки.

Мікроскопічне дослідження. Забарвлення метиленовим синім, за Грамом, Романовським-Гімзою, контрастування за Буррі-Гінсом,

Культуральний метод. Посів матеріалу на кров’яний агар, сироватковий агар, жовточно-сольовий агар, середовище Ендо, середовище Кітт-Тароцці, середовище Сабуро.

Ідентифікація збудників за морфологією, культуральними і ферментативними властивостями, антигенною будовою.

Для визначення джерела інфекції та шляхів передачі використовують фаготипування бактерій.

Проводять обов’язкове визначення кількості мікроорганізмів в об’ємі досліджуваного матеріалу (наприклад, посів сечі за Голдом).



Серологічне дослідження. Реакція аглютинації, непрямої гемаглютинації, імуноферментний аналіз, ланцюгова полімеразна реакція.

1.6. Система навчальних знань.

1. У хірургічному відділенні виникла підозра на наявність внутрішньолікарняної стафілококової інфекції, джерелом якої є медичний персонал. На яке середовище слід висіяти матеріал з носоглотки працівників відділення для виявлення носійства патогенних стафілококів?

А. Середовище Ендо.

В. Середовище Ресселя.

С. М’ясо-пентонний бульйон.

Д. М’ясо-пентонний агар.

Е. *Жовточно-сольовий агар.
2. У хірургічному відділені мали місце випадки післяопераційних гнійно-запальних ускладнень з боку операційної рани. При бактеріоскопії ранового вмісту виявлено грампозитивні кулеподібні бактерії, які розміщувались у вигляді грона винограду. Для диференціації яких мікроорганізмів у баклабораторії використали коагулазний тест?

A. * Staphylococcus aureus від Staphylococcus epidermidis

B . Streptococcus pyogenes від Staphylococcus aureus

C . Staphylococcus epidermidis від Neisseria meningitidis

D . Streptococcus pyogenes від Enterococcus aecalis

E . Neisseria meningitidis від Streptococcus pneumonia
3. В бактеріологічній лабораторії проводять дослідження чистої культури грамнегативної рухливої палички, виділеної із опікової рани. Встановлено, що мікроорганізм є аеробом, надзвичайно стійкий до дії антибіотиків та дезінфектантів. При культивуванні в лужному МПБ середовище набувало синьо-зеленого кольору, а при культивуванні збудника при рН=7 – червоно-коричневого кольору. До якого виду належить виділена культура бактерій ?

A. Proteus vulgaris

B. Escherihia coli

C. Klebsiella pneumoniae

D. *Pseudomonas aeruginosa

E. Salmonella enteritidis

1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.

1. Вивчити морфологію основних збудників внутрішньо лікарняних інфекцій.

2. Вивчити культуральні властивості основних збудників внутрішньо лікарняних інфекцій.

1.7.1. Методика проведення заняття

- Обґрунтування теми, що вивчається на занятті

- Контроль вихідного рівня знань-умінь

- Контроль знань теми, що вивчається

- Самостійна практична робота для засвоєння знань-умінь, оформлення протоколу

- Оголошення результатів контролю знань-умінь, підведення підсумків. Завдання на наступне заняття.



Автор: доцент А.В.Крижановська

Методична розробка

по підготовці та роботі на лабораторному занятті №66

для студентів фармацевтичного факультету (спеціальність - клінічна фармація).
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка