Методична розробка по підготовці до лабораторного заняття №36 для студентів фармацевтичного факультету



Сторінка15/18
Дата конвертації02.04.2017
Розмір2.43 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18
Тема: Гриби роду Candida. Морфологія та біологічні властивості. Мікробіологічна діагностика кандидозу. Етіотропна терапія та профілактика захворювання.


    1. Актуальність теми.

Збудники кандидозів належать дріжджоподібних грибів роду Candida. Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. кандидози виявлялися порівняно рідко, але з початком ери антибіотиків (40-і роки ХХ ст.) захворюваність постійно прогресує, тому кандидоз розглядають як хворобу цивілізації.

Кандидоз – опортуністична інфекційна хвороба шкіри, слизових оболонок і внутрішніх органів. Зустрічається повсюдно, найчастіше як ускладнення після багатьох інфекційних захворювань, при імунодифіцитних станах.


1.2. Цілі вивчення теми.
1.2.1. Мета загальна. Засвоїти морфологічні особливості збудників кандидозу.
1.2.2. Мета конкретна. Вміти досліджувати мікроскопічно патологічний матеріал та оцінювати результати серологічних реакцій з метою діагностики кандидозу.
1.3. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.

1. Особливості токсономічного положення кандид.

2. Особливості будови клітинної стінки грибів.


    1. Зміст навчання.




      1. Граф логічної структури змісту.

Вивчити морфологічні особливості кандид в демонстраційних препаратах забарвлених за Грамом

→ ознайомитись з поживними середовищами для культивування кандид

→ ознайомитись з біохімічною активністю збудників

→ ознайомитись з патогенетичними аспектами кандидозу

→ ознайомитись з методами лабораторної діагностики захворювання.



      1. Перелік теоретичних питань.

1. Морфологія, тинкторіальні особливості грибів роду Candida

2. Фактори, що сприяють виникненню кандидозу.

3. Мікробіологічна діагностика кандидозів.

4. Принципи лікування захворювань, викликаних збудниками.

5. Профілактика кандидозів.


      1. Джерела навчальної інформації.


Література основна.

В.П. Широбоков та співав. Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія, Нова Книга, Вінниця, 2011. С. 677-678.

К.Д.Пяткін, Ю.С.Кривошеїн. Мікробіологія, К., 1992. – С. 283-286.

К.Д.Пяткин, Ю.С.Кривошеин. Микробиология, М., 1980. – С. 354-357.

А.И.Коротяев, С.А.Бабичев. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. С.-Петербург, 2002. – С. 447-480, 509.

С.І.Климнюк та співавт. Практична мікробіологія. Тернопіль, 2004. – С. 283-284, 392-395.

Медицинская микробиология, вирусология и иммунология под ред. А.А.Воробьева. – М.: Медицинское информативное агентство, 2004 – С. 469-470, 634-636.
Література додаткова.
Мікробіологія, вірусологія, імунологія, інфекційні хвороби. Словник/ За ред Г.К.Палія, В.І.Палія. – Київ: Здоров'я, 2004.

Збірник завдань для підготовки до тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін «Крок-1. Загальна лікарська підготовка» /Кол.авторів; За ред. В.Ф.Москаленка та співавт. – К.:Медицина, 2004.

Збірник тестів з шкірних та венерологічних хвороб для студентів стоматологічного факультету. Вінниця, 2005 – 108 с.

Методичні рекомендації з шкірних та венеричних хвороб для самостійної позааудиторної роботи студентів стоматологічного факультету. Вінниця, 2005 – 88 с.
1.5. Орієнтовна основа дії.
1.5.1. Граф логічної структури мікробіологічної діагностики кандидозу.

Матеріал для дослідження: шкірні та нігтьові лусочки, відділяєме вражених ділянок слизових оболонок, гній, випорожнення, спинномозкова рідина, біоптати тканин.




  • Мікроскопічне дослідження. Готують мазки, зафарбовують метиленовим синім по Граму.




  • Мікологічне дослідження: висівають досліджуваний матеріал на поживні середовища:

  • середовище Сабуро,

  • сусло-агар,

  • кандида-агар




  • Серологічне дослідження: РА, РП, РНГА, РЗК.


Остаточна відповідь
1.6. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.
1.6.1 Методика проведення заняття.

1. Приготування мазка з досліджуваного матеріалу хворого на кандидоз. →

→ зафарбувати простим методом, промікроскопувати, замалювати. →

2. Вивчити культуральні властивості кандид на середовищі Сабуро. →

3. Провести облік результатів РА, РЗК, РПГА, поставлених з сироваткою крові хворого на хронічний кандидоз.
Автор: асистент Жорняк О. І.

Методична розробка

по підготовці та роботі на лабораторному занятті №58

для студентів фармацевтичного факультету

(спеціальність - клінічна фармація).
Тема: Плісняві гриби родів Mucor, Penicillum, Aspergillus. Морфологія та біологічні властивості. Мікробіологічна діагностика опортуністичних мікозів. Етіотропна терапія та профілактика захворювань.

Актуальність теми.

Захворювання, що викликаються патогенними та умовнопатогенними грибами називають мікозами. Для людини хвороботворними є біля ста видів грибів, які входять до семи класів: хітрідіоміцетів, гіфохітрідіоміцетів, ооміцетів, зигоміцетів, аскоміцетів, базидіоміцетів і дейтероміцетів. Розрізняють наступні основні групи грибкових захворювань людини:

1. поверхневі мікози або сапрофітії, при яких уражається роговий шар епідермісу і поверхні волосяних стержнів;
2. дерматомікози – ураження шкіри, її придатків, волосся;
3. підшкірні мікози – патологічний процес первинно локалізується в тканинах під шкірою, рідко у м’язах, суглобах, кістках;
4. системні (респіраторні) мікози – первинне вогнище розмноження грибів у легенях, рідше зустрічаються дисиміновані форми з ураженням будь-яких внутрішніх органів (глибокі мікози).
5. опортуністичні мікози (аспергільози, пеніцильози, кандидози) – виникають у осіб з імунодефіцитами.

До пліснявих мікозів належать різноманітні грибкові захворювання легень, шкіри, нігтів, внутрішніх органів тощо. Залежно від збудника, їх називають аспергильозами, пеніцилінозами та ін. Вони виникають, як правило, у людей з імунодефіцитами або мають професійний характер (борошно мели, пивовари тощо).



1.2. Цілі вивчення теми.
1.2.1. Мета загальна. Ознайомитись з етіопатогенетичними аспектами захворювань. Засвоїти методи лабораторної діагностики пліснявих мікозів.
1.2.2. Мета конкретна. Вміти дослідити патологічний матеріал та оцінити результати серологічних реакцій з метою діагностики мікозів.
1.3. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.

1. Особливості токсономічного положення грибів.

2. Тинкторіальні особливості грибів. Методи їх фарбування.


    1. Зміст навчання.




      1. Граф логічної структури змісту.

Вивчити класифікацію патогенних грибів та захворювань викликаних ними

→ ознайомитись з поживними середовищами для культивування патогенних гибів

→ ознайомитись з патогенетичними аспектами захворювань врахувати результати серологічних реакцій (РЗК, РПГА) з метою діагностики захворювань

→ ознайомитись з методами лабораторної діагностики, звернути увагу на препарати та терміни лікування захворювань викликаних патогенними грибами.





      1. Перелік теоретичних питань.

1. Біологічні властивості збудників аспергильозу, пеніцилінозу, мукорозу та пневмоцистозу.

2. Загальна характеристика інфекційного процесу спричиненого патогенними грибами.

3. Методи мікробіологічної діагностики аспергильозу, пеніцилінозу, мукорозу.

4. Етіотропна терапія та профілактика мікозів.




      1. Джерела навчальної інформації.


Література основна.

В.П. Широбоков та співав. Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія, Нова Книга, Вінниця, 2011. С. 679-680, 683-688.

К.Д.Пяткін, Ю.С.Кривошеїн. Мікробіологія, К., 1992. – С. 391-404.

К.Д.Пяткин, Ю.С.Кривошеин. Микробиология, М., 1980. – С. 449-462.

А.И.Коротяев, С.А.Бабичев. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. С.-Петербург, 2002. – С. 447-480, 509.

С.І.Климнюк та співавт. Практична мікробіологія. Тернопіль, 2004. – С. 395-404.

Медицинская микробиология, вирусология и иммунология под ред. А.А.Воробьева. – М.: Медицинское информативное агентство, 2004 – С. 469-470, 634-636.
Література додаткова.
Мікробіологія, вірусологія, імунологія, інфекційні хвороби. Словник/ За ред Г.К.Палія, В.І.Палія. – Київ: Здоров'я, 2004.

Збірник завдань для підготовки до тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін «Крок-1. Загальна лікарська підготовка» /Кол.авторів; За ред. В.Ф.Москаленка та співавт. – К.:Медицина, 2004.

Збірник тестів з шкірних та венерологічних хвороб для студентів стоматологічного факультету. Вінниця, 2005 – 108 с.

Методичні рекомендації з шкірних та венеричних хвороб для самостійної позааудиторної роботи студентів стоматологічного факультету. Вінниця, 2005 – 88 с.
1.5.Орієнтовна основа дії.
1.5.1. Граф логічної структури мікробіологічної діагностики захворювань викликаних патогенними грибами.
Матеріал для дослідження: промивні води бронхів, сироватка крові хворого.


  • Мікологічне дослідження: дає можливість виділити чисту культуру і визначити рід та вид збудників на щільних середовищах Сабуро, сусло-агар, Чапека, з тетрацикліном, твіном-80 та ліпідними компонентами. Після посіву додають декілька крапель оливної олії.




    • Серологічне дослідження: РПГА, РЗК, ІФА, ЛПР, РІФ.




    • Алергічний метод: проби з алергенами виділеними з грибів


Остаточна відповідь
1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.


    1. 1. Методика проведення заняття.

1. Розглянути демонстраційні препарати, мікроскопічну картину замалювати →

2. Вивчити культуральні властивості патогенних грибів на середовищі Сабуро →

3. Провести облік результатів РЗК, РПГА, поставлених з сироваткою крові хворого →

4. Звернути увагу на препарати та терміни лікування захворювань викликаних патогенними грибами.



Автор: асистент Жорняк О. І.

Методична розробка

по підготовці та роботі на лабораторному занятті для студентів №59

фармацевтичного факультету (спеціальність - клінічна фармація).
Тема: Дерматоміцети – збудники трихофітії, мікроспорії, епідермофітії.. Мікробіологічна діагностика мікозів.


    1. Актуальність теми.

Грибкові захворювання шкіри, її придатків і підшкірної клітковини мають загальну назву дерматомікози. Захворювання розповсюджені повсюди, але частіше в країнах з теплим вологим кліматом. Основною умовою для зараження є мацерація шкіри. Тому частіше інфікування відбувається в лазнях, душових та басейнах. У дітей, частіше ніж у дорослих, зустрічаються такі дерматомікози, як мікроспорія, трихофітія, фавус. Зараження відбувається при контакті з домашніми тваринами (коти, собаки).
1.2. Цілі вивчення теми.
1.2.1. Мета загальна. Ознайомитись з етіопатогенетичними аспектами захворювань. Засвоїти методи лабораторної діагностики поверхневих та глибоких мікозів.
1.2.2. Мета конкретна. Вміти дослідити патологічний матеріал та оцінити результати серологічних реакцій з метою діагностики дерматомікозів.
1.3. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.

1. Особливості токсономічного положення грибів.

2. Тинкторіальні особливості грибів. Методи їх фарбування.


    1. Зміст навчання.

      1. Граф логічної структури змісту.

Вивчити класифікацію патогенних грибів та захворювань викликаних ними

→ ознайомитись з поживними середовищами для культивування патогенних гибів

→ ознайомитись з методами лабораторної діагностики, звернути увагу на препарати та терміни лікування захворювань викликаних дерматоміцетами.


      1. Перелік теоретичних питань.

1. Біологічні властивості збудників трихофітії, мікроспорії, епідермофітії, фавуса.

2. Загальна характеристика інфекційного процесу спричиненого патогенними грибами.



3. Методи мікробіологічної діагностики трихофітії, мікроспорії, епідермофітії, фавуса.


      1. Джерела навчальної інформації.


Література основна.

В.П. Широбоков та співав. Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія, Нова Книга, Вінниця, 2011. С. 647-652.

К.Д.Пяткін, Ю.С.Кривошеїн. Мікробіологія, К., 1992. – С. 391-404.

К.Д.Пяткин, Ю.С.Кривошеин. Микробиология, М., 1980. – С. 449-462.

А.И.Коротяев, С.А.Бабичев. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. С.-Петербург, 2002. – С. 447-480, 509.

С.І.Климнюк та співавт. Практична мікробіологія. Тернопіль, 2004. – С. 395-404.

Медицинская микробиология, вирусология и иммунология под ред. А.А.Воробьева. – М.: Медицинское информативное агентство, 2004 – С. 469-470, 634-636.
Література додаткова.
Мікробіологія, вірусологія, імунологія, інфекційні хвороби. Словник/ За ред Г.К.Палія, В.І.Палія. – Київ: Здоров'я, 2004.

Збірник завдань для підготовки до тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін «Крок-1. Загальна лікарська підготовка» /Кол.авторів; За ред. В.Ф.Москаленка та співавт. – К.:Медицина, 2004.

Збірник тестів з шкірних та венерологічних хвороб для студентів стоматологічного факультету. Вінниця, 2005 – 108 с.

Методичні рекомендації з шкірних та венеричних хвороб для самостійної позааудиторної роботи студентів стоматологічного факультету. Вінниця, 2005 – 88 с.
1.5.Орієнтовна основа дії.
1.5.1. Граф логічної структури мікробіологічної діагностики захворювань викликаних патогенними грибами.
Матеріал для дослідження: волосся, нігті, лусочки шкіри уражені дерматофітами.


  • Мікроскопічне дослідження. Для мікроскопічного дослідження патологічний матеріал подрібнюють, вносять у краплю 10% розчину КОН або NаОН на предметному склі, підігрівають до появи парів і залишають на 15 хвилин, а зіскріби з нігтів на 1-2 години. При мікроскопії «роздавленої краплі» виявляють короткий (2-4 мкм) переплетений розгалужений міцелій і артроспори прямокутної форми, які розташовані у вигляді ланцюжків.




  • Мікологічне дослідження: дає можливість виділити чисту культуру і визначити рід та вид збудників на щільних середовищах Сабуро, сусло-агар, Чапека, з тетрацикліном, твіном-80 та ліпідними компонентами. Після посіву додають декілька крапель оливної олії.




    • Алергічний метод: проби з алергенами виділеними з грибів




    • Біологічна проба: (морські свинки, миші) заражають шкіру, кігті, волосяний покрив.


Остаточна відповідь
1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.


    1. 1. Методика проведення заняття.

1. Розглянути демонстраційні препарати, мікроскопічну картину замалювати →

2. Вивчити культуральні властивості патогенних грибів на середовищі Сабуро →

3. Провести облік результатів РЗК, РПГА, поставлених з сироваткою крові хворого →

4. Звернути увагу на препарати та терміни лікування захворювань викликаних патогенними грибами.


Автор: асистент Жорняк Олена Ігорівна

Методична розробка

по підготовці та роботі на лабораторному занятті для студентів №60

фармацевтичного факультету (спеціальність - клінічна фармація).
Тема: Збудники глибоких (вісцеральних) мікозів – кокцидіозу, гістоплазмозу, криптококозу, бластомікозу. Мікробіологічна діагностика вісцеральних мікозів. Етіотропна терапія та профілактика захворювань.


    1. Актуальність теми.

Збудники глибоких мікозів – диморфні гриби, що знаходяться в грунті на органічних субстратах лише в певних географічних зонах, де значна частина людей інфікована ними. Початок хвороби має безсимптомний перебіг і лише у небагатьох осіб вона може призвести до розвитку важких форм та смерті.

1.2. Цілі вивчення теми.
1.2.1. Мета загальна. Ознайомитись з етіопатогенетичними аспектами захворювань. Засвоїти методи лабораторної діагностики глибоких мікозів.
1.2.2. Мета конкретна. Вміти оцінити результати серологічних реакцій з метою діагностики вісцеральних мікозів.
1.3. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.

1. Особливості токсономічного положення грибів.

2. Тинкторіальні особливості грибів. Методи їх фарбування.


    1. Зміст навчання.




      1. Граф логічної структури змісту.

Вивчити класифікацію патогенних грибів та захворювань викликаних ними

→ ознайомитись з поживними середовищами для культивування патогенних гибів

→ ознайомитись з патогенетичними аспектами захворювань врахувати результати серологічних реакцій (РЗК, РПГА) з метою діагностики захворювань

→ ознайомитись з методами лабораторної діагностики, звернути увагу на препарати та терміни лікування захворювань викликаних патогенними грибами.





      1. Перелік теоретичних питань.

1. Загальна характеристика інфекційного процесу спричиненого патогенними грибами.

2. Збудники глибоких мікозів (бластомікоз, кокцидіоз, гістоплазмоз, хромомікоз, споротрихоз, криптококоз).

3. Лабораторна діагностика глибоких мікозів.

4. Етіотропні препарати для лікування глибоких мікозів.




      1. Джерела навчальної інформації.


Література основна.

В.П. Широбоков та співав. Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія, Нова Книга, Вінниця, 2011. С. 671-675.

К.Д.Пяткін, Ю.С.Кривошеїн. Мікробіологія, К., 1992. – С. 391-404.

К.Д.Пяткин, Ю.С.Кривошеин. Микробиология, М., 1980. – С. 449-462.

А.И.Коротяев, С.А.Бабичев. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. С.-Петербург, 2002. – С. 447-480, 509.

С.І.Климнюк та співавт. Практична мікробіологія. Тернопіль, 2004. – С. 395-404.

Медицинская микробиология, вирусология и иммунология под ред. А.А.Воробьева. – М.: Медицинское информативное агентство, 2004 – С. 469-470, 634-636.
Література додаткова.
Мікробіологія, вірусологія, імунологія, інфекційні хвороби. Словник/ За ред Г.К.Палія, В.І.Палія. – Київ: Здоров'я, 2004.

Збірник завдань для підготовки до тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін «Крок-1. Загальна лікарська підготовка» /Кол.авторів; За ред. В.Ф.Москаленка та співавт. – К.:Медицина, 2004.

Збірник тестів з шкірних та венерологічних хвороб для студентів стоматологічного факультету. Вінниця, 2005 – 108 с.

Методичні рекомендації з шкірних та венеричних хвороб для самостійної позааудиторної роботи студентів стоматологічного факультету. Вінниця, 2005 – 88 с.
1.5.Орієнтовна основа дії.
1.5.1. Граф логічної структури мікробіологічної діагностики захворювань викликаних патогенними грибами.
Матеріал для дослідження: промивні води бронхів, ліквор, сироватка крові хворого.

  • Мікологічне дослідження: дає можливість виділити чисту культуру і визначити рід та вид збудників на щільних середовищах Сабуро, сусло-агар, Чапека, з тетрацикліном, твіном-80 та ліпідними компонентами. Після посіву додають декілька крапель оливної олії.




    • Серологічне дослідження: РПГА, РЗК, ІФА, ЛПР, РІФ.




    • Алергічний метод: проби з алергенами виділеними з грибів

Остаточна відповідь
1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.


    1. 1. Методика проведення заняття.

1. Розглянути демонстраційні препарати, мікроскопічну картину замалювати →

2. Вивчити культуральні властивості патогенних грибів на середовищі Сабуро →

3. Провести облік результатів РЗК, РПГА, поставлених з сироваткою крові хворого →

4. Звернути увагу на препарати та терміни лікування захворювань викликаних патогенними грибами.



Автор: асистент Жорняк О. І.

Методична розробка

по підготовці та роботі на лабораторному занятті для студентів №61

фармацевтичного факультету (спеціальність - клінічна фармація).
Тема: Патогенні найпростіші. Збудники малярії та токсоплазми. Морфологія та біологічні властивості. Лабораторна діагностика захворювань. Етіотропна терапія та профілактика захворювань.
1.1. Актуальність теми.

Малярія залишається однією з глобальних проблем охорони здоров’я. Від цієї хвороби щорічно помирає понад 2 млн. осіб і реєструється до 500 млн. випадків захворювань. Тенденція до погіршення ситуації з малярією, драматичне повернення її на раніше звільнені території, міграційні процеси населення призводять до неконтрольованого завозу потенційних джерел захворювання в Україну. Ситуація ускладнюється наявністю біженців, нелегалів, а також зростаючою чисельністю переносників (малярійних комарів) та збільшенням сезону можливої передачі малярії. Протягом останніх 5 років в Україні зафіксовано понад 740 випадків малярії всіх видів, переважає триденна малярія (до 70%), що має епідеміологічне значення в епідсезон для нас. Щорічно реєструються випадки малярії переважно серед біженців і нелегалів, причому з пізньою діагностикою, ускладненнями.

Актуальність проблеми токсоплазмозу визначається широким розповсюдженням інвазії токсоплазмами серед населення, переважно безсимптомним перебігом токсоплазмозу у вагітних з несприятливими наслідками для плоду, розвитком тяжких маніфестних форм у пацієнтів з імуносупресією. Поліморфізм клінічних проявів як набутого, так і вродженого токсоплазмозу, відсутність патогномонічних симптомів обумовлюють необхідність ретельного підтверджен­ня діагнозу з використанням специфічних лабораторних досліджень.
1.2. Цілі вивчення теми

Враховуючи важкий перебіг захворювань, викликаних найпростішими майбутнім лікарям будь-якої спеціалізації необхідно знати основні протиепідемічні профілактичні і лікувальні заходи що до малярії та токсоплазмозу. Гарні знання що до біології збудника, особливостей патогенезу токсоплазмозної інфекції, зменшать гіпердіагностику даної хвороби і призначення лікування особам з імунними титрами антитіл та сприятимуть своєчасній діагностиці основного захворювання.


1.2.1. Мета загальна.

Опанувати методами лабораторної діагностики інфекційних захворювань, спричинених найпростішими.



1.2.2. Мета конкретна.

1. Вміти проводити диференціацію збудників триденної, чотириденної та тропічної малярії за морфологічними ознаками.

2. Вміти виявляти в досліджуваному матеріалі збудників токсоплазмозу.

3. Вміти проводити врахування РНГА та РЗК за методом Кальметта при токсоплазмозі.



1.3. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь:

1. Характеристика та класифікація найпростіших.

2. Методи мікроскопічного дослідження найпростіших.

3. Вміти пояснити принцип постановки та врахування РЗК

4. Вміти пояснити принцип постановки та врахування РНГА
1.4. Зміст навчання:

Засвоїти морфологію та біологічні властивості збудника малярії та збудника токсоплазмозу. Опанувати методами лабораторної діагностики інфекційних захворювань, спричинених найпростішими.



1.4.1. Граф логічної структури змісту.
Деякі характерні ознаки малярійних плазмодіїв в мазку периферичної крові

(забарвлення за Романовським-Гімзе)


Характерні ознаки

P.vivax

P.malariae

P.falciparum

P.ovale

Клінічна форма малярії

Триденна

Чотириденна

Тропічна

Овале

Які стадії виявляються в мазку

Всі стадії

Всі стадії

Тільки кільця (на початку хвороби) або кільця і гамонти. У важких випадках – шизонти

Всі стадії

Стан уражених еритроцитів

Збільшені, блідо-рожеві

Не змінюються

Не змінюються

Збільшені, бліді, овальні, краї часто бахромчасті

Характеристика зернистості

Мілка, рясна, червона (зерна Шуфнера)

Відсутня

Поодинокі великі рожево-фіолетові плями (плями Маурера)

Менша кількість та крупніша ніж у P.vivax

Стадія кільця

Розмір 1/4-1/3 частина еритроциту. Іноді 2-3 в одному еритроциті

Розмір 1/2-1/3 частина еритроциту. В еритроциті завжди один паразит.

Мілкі 1/4-1/6 частина еритроциту. По 2-3 в одному еритроциті, ядро роздвоєне.

Схожість з іншими видами.

Амебовидний трофозоїт

Псевдоніжки добре виражені.

Псевдоніжки виражені слаб-ко, округлої форми.

Псевдоніжки відсутні

Псевдоніжки виражені слабко, округлої форми.

Пігмент у дорослому трофозоїті

Рясний, розсіяний

Грубий, розсіяний

У вигляді однієї компактної купки

Грубий, розсіяний

Стрічкоподібні форми

Відсутні

Зустрічаються

Відсутні

Відсутні

Морула

12-18 хаотично розташованих мерозоїтів, пігмент збоку

8-12 мерозоїтів розташованих розеткою навколо купки пігменту

12-24 мілких мерозоїта, хаотично розташованих

4-12 крупних мерозоїта, розташованих хаотично

Гамонти

Округлі

Округлі

Форма напівмісяця

Округлі


Характерні ознаки малярійних плазмодіїв в товстій краплі крові

(забарвлення за Романовським-Гімзе)


Ознака

P.vivax

P.ovale

P.malariae

P.falciparum

Кільця

Часто розірвані нагадують знак оклику

Схожі з P.vivax

Зберігають форму, часто у вигляді ядра з невеликим обідком цитоплазми

Схожі з іншими видами, ядра крупні, неправильної форми

Еритроцити

Зберігаються у вигляді рожевуватих дисків з шизонтами та зернами

Не зберігаються

Не зберігаються

Зберігаються залишки еритроцитів

Трофозоїти

Амебоподібні містять комочки цитоплазми навколо ядра; дорослі – компактні, округлі

Округлі, добре забарвлені

Зазвичай не виявляють

Компактні

Пігмент

Мілкий, паличкоподібний

Округлі, крупні зерна

В вигляді чорної глибки

Буровато-коричневий


1.4.2. Перелік теоретичних питань:

1. Морфологія плазмодіїв малярії. Безстатевий та статевий цикл розвитку.

2. Патогенез малярії та особливості імунітету.

3. Методи лабораторної діагностики малярії. Диференціація видів малярійних плазмодіїв.

4. Морфологія та біологічні властивості збудників токсоплазмозу.

5. Патогенез токсоплазмозу.

6. Методи лабораторної діагностики токсоплазмозу.

7. Основні напрямки в профілактиці захворювань, спричинених плазмодіями та токсоплазмами.



1.4.3. Джерела навчальної інформації.

Основна література:

В.П. Широбоков та співав. Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія, Нова Книга, Вінниця, 2011. С. 721-725.

К.Д.Пяткін, Ю.С.Кривошеїн. Мікробіологія, К., 1992. – С. 415-424.

К.Д.Пяткин, Ю.С.Кривошеин. Микробиология, М., 1980. – С. 476-486.

В.Д.Тимаков. Микробиология, М., 1983. – С. 480-488.

А.И.Коротяев, С.А.Бабичев. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. С.-Петербург, 2002. – С. 511-512, 521-524.

И.Л.Дикий и соавт. Микробиология, Харьков, 1999. – С..

С.І.Климнюк та співавт. Практична мікробіологія. Тернопіль, 2004. – С.

Ю.С.Кривошеин. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии, М., 1986. – С. 221-225.

М.Н.Лебедева. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии, М., 1973. – С. 301-308.

Література додаткова.

Словник по мікробіології, вірусології, імунології та інфекційним захворюванням / Заг. ред. проф. Г.К.Палія К., 2004.

Збірник завдань для підготовки до тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін «Крок-1. Загальна лікарська підготовка» /Кол.авторів; За ред. В.Ф.Москаленка та співавт. – К.:Медицина, 2004.

1.5. Орієнтовна основа дії.

Граф логічної структури мікробіологічного дослідження малярії та токсоплазмозу.

Матеріал для дослідження: кров.



Бактеріоскопічне дослідження

  • забарвлення мазків крові та “товстої” краплі крові за Романовським-Гімза.

Серологічне дослідження. (з парними сироватками крові)

  • РЗК, РІФ, РНГА, ІФА – при малярії;

  • РЗК, РІФ, РНГА – при токсоплазмозі.

Біологічна проба.

  • зараження мишей, білих пацюків, морських свинок (токсоплазмоз).

Алергічне дослідження.

- шкірно-алергічна проба з токсоплазміном.



1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.

  1. Замалювати в протоколи схему безстатевого (шизогонія) і статевого (спорогонія) циклів розвитку малярійних плазмодіїв.

  2. Виявити основні відмінності морфологічних ознак збудників триденної, чотириденної та тропічної малярії.

  3. Промікроскопувати демонстраційні препарати (мазок крові). Виявити збудників малярії. Мікроскопічну картину замалювати у протокол.

  4. Про мікроскопувати демонстраційні препарати тканинних форм токсоплазм. Виявити найпростіших у формі напівмісяця з одним загостреним, а іншим заокругленим кінцями, протоплазма яких вакуолізована та забарвлена в блакитний колір, ядро – рубіново-червоне. Мікроскопічну картину замалювати у протокол.

  5. Провести облік результатів РЗК, поставлену за методом Кальметта з сироваткою хворого на токсоплазмоз в об’ємі 1,25 мл (діагностичний титр 1:5 – 1:40). Розведення сироватки хворого 1:5 – 1:320. За титром антитіл встановити форму інфекції: гостра, латентна.

  6. Провести облік результатів РНГА з сироваткою крові хворого на токсоплазмоз.

  7. Внести в протокол дані про діагностичні та профілактичні препарати, що застосовуються при токсоплазмозі.


1.7.1. Методика проведення заняття

- Обґрунтування теми, що вивчається на занятті

- Контроль вихідного рівня знань-умінь

- Контроль знань теми, що вивчається

- Самостійна практична робота для засвоєння знань-умінь, оформлення протоколу

- Оголошення результатів контролю знань-умінь, підведення підсумків. Завдання на наступне заняття.



Автор: асистент : Жорняк О. І.
Методична розробка

по підготовці та роботі на лабораторному занятті №62

для студентів фармацевтичного факультету (спеціальність - клінічна фармація).
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка