Методична розробка по підготовці до лабораторного заняття №36 для студентів фармацевтичного факультету



Сторінка14/18
Дата конвертації02.04.2017
Розмір2.43 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18
Тема: Мікобактерії туберкульозу. Морфологія та біологічні властивості. Мікробіологічна діагностика туберкульозу. Етіотропна терапія та профілактика захворювання.


    1. Актуальність теми.

Захворювання туберкульозом на Україні носить епідемічний характер, тому вивчення цієї теми для студентів мед. університету є необхідним.

1.2.Цілі вивчення теми.

1.2.1.Ціль загальна: Засвоїти методи мікробіологічної діагностики туберкульозу.

1.2.2.Ціль конкретна:

- студенти повинні знати морфологію і властивості збудника туберкульозу.

- повинні знати методи діагностики туберкульозу

- студенти повинні знати методи специфічної профілактики туберкульозу.

1.3.1.Забезпечення початкового рівня знань–умінь

- джерела, механізми і шляхи передачі інфекції;

- роль чинників зовнішнього середовища і соціальних умов у виникненні хвороби;

- характеристика токсинів мікобактерій

Перелік початкових знань – умінь : знати особливості кислототривких бактерій і уміти їх виявляти в досліджуваному матеріалі.



1.3.Тести на початковий рівень знань – умінь.

Приклад. При мікроскопії препарату, виготовленого з мокроти хворого і забарвленого по методу Ціля – Нільсона, знайдені рубіново – червоного кольору палички. Які з перерахованих бактерій це можуть бути?

А. Кишкова паличка. Д.Стафілококи.

В.Корінебактерії. Е. Стрептококи.

С.Мікобактерії.

Відповідь : Мікобактерії.


1.4.Зміст навчання.

1.4. 1.Препарат з культури БЦЖ пофарбувати по методу Ціля-Нільсена, промікроскопувати і замалювати.

Вивчити живильні середовища, які застосовують для культивування мікобактерій.

.Ознайомитись з біопрепаратами, які застосовують для діагностики і профілактики туберкульозу

1.4.2. Список теоретичних питань

- типи мікобактерій туберкульозу, їх біологічні властивості

- атипові мікобактерії, їх роль при імуннодефіцитах

- особливості патогенезу туберкульозу

- туберкулін, його властивості. Спосіб вивчення інфікованості мікобактеріями туберкульозу.

- Особливості імунітету при туберкульозі

- специфічна терапія та профілактика туберкульозу

1.4.3.Джерело учбової інформації:



Основна література:

В.П. Широбоков та співав. Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія, Нова Книга, Вінниця, 2011. С. 447-452.

К.Д.Пяткін, Ю.С.Кривошеїн Мікробіологія К.1992 (укр) с.274-280

К.Д.Пяткин, Ю.С.Кривошеин. Микробиология. М. 1980 (рос) с.343-354

А.И.Коротяев, С.А.Бабич. Мед.микробиология, иммунология и вирусология. С-П.2002 (рос) с.437-444

И.Л.Дикий, И.Ю.Холупяк, Н.С.Шевелева, Практическая микробиология Харьков. 1999 (рос) с.265-274

Микробиология.Руководство к лабораторним занятиям Под ред. И.Л.Дикого Харьков 2004 (рос) с.422-433.

О.І.Климнюк, І.О.Ситник, М.С.Творко, В.П.Широбоков Практична мікробіологія, Тернопіль 2004 (укр) с.272-279

Л.Б.Борисов Руководство к практическим занятиям по микробиологии М.1984 (рос) с.163-169

Ю.С.Кривошеин Руководство к практическим занятиям по микробиологии.М.1986 (рос) с.160-166.


Додаткова: Словник по мікробіології, вірусології, імунології та іефекційним захворюванням. Заг.ред. проф.Г.К.Палій К. 2004 с.136, 78..

Р.О.Драбкина. Микробиология туберкулеза. (рос). 1983.

М.П.Заков, Т.В.Ильина Потенциально-патогенные бактерии и лабораторная диагностика микобактериозов.(рос) М. 1978
1.5.Орієнтовна основа дії

.Граф логічної структури діагностики туберкульозу.

Бактеріоскопічні дослідження

- приготувати препарат, пофарбувати по Цілю-Нільсену, промікроскопувати.

Бактеріологічне дослідження.

- засівають, заздалегідь оброблений сірчаною кислотою або лугом, матеріал на елективно - живильні середовища

- посів інкубують при 37 ºС впродовж 4 – 6 і більше тижнів

- для ідентифікації вивчають характер росту на живильних середовищах, біохімічні властивості і вірулентність для лабораторних тварин.

Біологічне дослідження

- заражають морських свинок, через 4 місяці проводять мікроскопічне і макроскопічне дослідження.

Серологічне дослідження.

- ставлять РСК і РНГА

Алергічний метод діагностики

- туберкулінові проби.



1.6.Система навчальних завдань.

1.У мазках, приготовлених з мокроти хворого на туберкульоз легенів, мікобактерій не виявлено.Яким методом можна підвищити вірогідність виявлення мікобактерій в досліджуваному матеріалі?

А. – темнопольна мікроскопія Д. – забарвлення по Цілю-Нільсен

В. – мікроскопія нативних препаратів Е. – забарвлення по Нейссеру

*С. – гомогенізація і флотація
1.7.Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.

1.7.1.Методика проведення заняття

- приготовлений мазок з культури БЦЖ фарбують по методу Ціля – Нільсена. Мікроскопують і замальовують виявлені бактерії;

- вивчають живильні середовища, які застосовують для культивування мікобактерій;

- знайомляться з біопрепаратами, які застосовують для діагностики і профілактики туберкульозу.
Автор: асистент Жорняк О. І.


Методична розробка

з підготовки і роботи на лабораторному занятті № 53

для студентів фармацевтичного факультету (спеціальність - клінічна фармація).
Тема: Патогенні спірохети. Трепонеми. Морфологія та біологічні властивості. Мікробіологічна діагностика сифілісу. Етіотропна терапія та профілактика захворювання.


    1. Актуальність теми. Венеричні хвороби в наш час дуже поширені на Україні. Тому лікарю обов’язково потрібно знати збудника хвороби, патогенез сифілісу та метод мікробіологічної діагностики.

    2. Цілі вивчення теми.

      1. Мета загальна: Засвоїти особливості збудника та методи діагностики сифілісу.

      2. Мета конкретна:

Студенти повинні знати морфологію збудника, особливості забарвлення та мікроскопії;

Повинні знати особливості патогенезу сифілісу.

Знати методи діагностики сифілісу.

1.3.1.Тести на вихідний рівень знань-умінь.

1.Як приготувати препарат для виявлення рухливості спірохет?

А. По Граму.

В. По Буррі.

*С. „висяча крапля”

Д. По Цілю-Нільсену.

Е. По Романовському-Гімзе.

1.4.1.Зміст навчання.

Вивчити морфологію трепонем у демонстраційних препаратах пофарбований по Буррі та Морозову.

Поставити реакцію Вассермана з досліджуваною сироваткою.

Поставити реакцію мікропреципітації на склі з кардіоліпіновим антигеном.

1.4.2 Перелік теоретичних питань :.

-Морфологія, культуральні властивості та антигенна структура трепонем.

-Особливості патогенезу сифілісу.

-Мікробіологічна діагностика сифілісу.


1.4.3.Джерела навчальної інформації:

Основна: В.П. Широбоков та співав. Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія, Нова Книга, Вінниця, 2011. - С. 459-461.

К.Д.Пяткін, Ю.С.Кривошеїн Мікробіологія К.1992 (укр) - С. 294-299

К.Д.Пяткин, Ю.С.Кривошеин. Микробиология. М. 1980 (рос.) - С.358-363

А.И.Коротяев, С.А.Бабич. Мед.микробиология, иммунология и вирусология. С-П.2002 (рос) с.485-488

И.Л.Дикий, И.Ю.Холупяк, Н.С.Шевелева, Практическая микробиология Харьков. 1999 (рос) с.297-301

Микробиология.Руководство к лабораторним занятиям Под ред. И.Л.Дикого Харьков 2004 (рос) с.446-454

О.І.Климнюк, І.О.Ситник, М.С.Творко, В.П.Широбоков Практична мікробіологія, Тернопіль 2004 (укр) с.284-291

Л.Б.Борисов Руководство к практическим занятиям по микробиологии М.1984 (рос) с.224-229

М.Н.Лебедева Руководство к практическим занятиям по мед.микробиологии. М.1973 (рос) с.249-298

Ю.С.Кривошеин Руководство к практическим занятиям по микробиологии.М.1986 (рос) с.171-177

Додаткова: Словник по мікробіології, вірусології, імунології та іефекційним захворюванням. Заг.ред. проф.Г.К.Палій К. 2004 с.129


1.5.Орієнтовна основа дії

Граф логічної структури мікробіологічної діагностики сифілісу.

Матеріал для дослідження: пунктат лімфатичного вузла, відділяєме твердого шанкру або шкірних висипів, сироватка крові, ліквор.

– готують препарати „висяча крапля” і досліджують у темному полі зору.

- Серологічне дослідження – ставлять реакцію Вассермана (РЗК), осадові реакції з кардіоліпіновим антигеном, реакцію іммобілізації трепонем або непрямої імунофлюоресценції.

1.6.Система навчаючих завдань

1-Що є джерелом інфекції при сифілісі?

А.Тварини. * Д. Хвора людина.

В. Грунт. Е. Предмети побуту.

С. Комахи, що живляться кровью.




    1. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті:

1.7.1.Методика проведення заняття.


– промікроскопувати готові препарати, приготовлені з трепонем і забарвлених по Бурі і Морозову.

- поставити реакцію Вассермана з досліджуваною сироваткою.

- поставити реакцію мікропреципітації на склі з кардіоліпіновим антигеном.
Автор: асистент Жорняк О. І.
Методична розробка

по підготовці та роботі на лабораторному занятті №54

для студентів фармацевтичного факультету (спеціальність – клінічна фармація).
Тема: Патогенні спірохети. Борелії та лептоспіри. Морфологія та біологічні властивості. Мікробіологічна діагностика захворювань.


    1. Актуальність теми:В останні роки на Україні зареєстровані випадки хвороби Лайма яку викликають борелії, а випадки лептоспірозу фіксуються кожен рік, тому тема вивчення борелій та лептоспір є досить актуальною.

    2. Цілі вивчення теми.

      1. Мета загальна:Засвоїти методи лабораторної діагностики лептоспірозу та бореліозів.

      2. Мета конкретна:

-вивчити морфологію та біологічні властивості лептоспір та борелій.

-вивчити методи мікробіологічної діагностики лептоспірозу та поворотного тифу.

-розібрати питання специфічної та неспецифічної профілактики захворювань.

1.3.Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.


1.4.Зміст навчання

1.4.1. – вивчити морфологію лептоспір та борелій у демонстраційних препаратах



  • врахувати результати серологічних реакцій ( РА на вугільних часточках. РЗК та РНГА)

  • ознайомитись з біопрепаратами. Які застосовують для специфічної профілактики та лікування лептоспірозу

  • 1.4.2.Перелік теоретичних питань:

  • Морфологія; Культуральні властивості та антигенна структура

  • лептоспір та борелій.

  • Патогенез лептоспірозу та поворотного тифу.

  • Мікробіологічна діагностики лептоспірозу та поворотного тифу.

  • Профілактика лептоспірозу та поворотних тифів.

  • 1.4.3.Джерела навчальної інформації:

Основна: К.Д.Пяткін, Ю.С.Кривошеїн Мікробіологія К.1992 (укр) с.294-299

К.Д.Пяткин, Ю.С.Кривошеин. Микробиология. М. 1980 (рос) с.358-363

А.И.Коротяев, С.А.Бабич. Мед.микробиология, иммунология и вирусология. С-П.2002 (рос) с.483-485.488-490.

И.Л.Дикий, И.Ю.Холупяк, Н.С.Шевелева, Практическая микробиология Харьков. 1999 (рос) с.297-309

Микробиология.Руководство к лабораторним занятиям Под ред. И.Л.Дикого Харьков 2004 (рос) с.446-455

О.І.Климнюк, І.О.Ситник, М.С.Творко, В.П.Широбоков Практична мікробіологія, Тернопіль 2004 (укр) с.292-298

Л.Б.Борисов Руководство к практическим занятиям по микробиологии М.1984 (рос) с.224-229

М.Н.Лебедева Руководство к практическим занятиям по мед.микробиологии. М.1973 (рос) с.249-298

Ю.С.Кривошеин Руководство к практическим занятиям по микробиологии.М.1986 (рос) с.171-177

Додаткова: Словник по мікробіології, вірусології, імунології та іефекційним захворюванням. Заг.ред. проф.Г.К.Палій К. 2004 с.23

1.5.Орієнтовна основа дії

Граф логічної структури мікробіологічної діагностики лептоспірозу сифілісу.

Матеріал для дослідження: Спинномозкова рідина. Кров.сеча.вода.

Перший етап – мікроскопічне дослідження (нативний препарат для мікроскопії у темному полі)

Попередня відповідь.



  • посів матеріалу на водно-сироваткове живильне середовище.

  • Зараження кроликів або морських свинок.

  • Реакція аглютинації – лізису з сироваткою крові.

  • Другий етап. – виготовлення препаратів з посівів на живильному середовищі для мікроскопії в темному полі

  • Реакція аглютинації – лізису виділеної культури з діагностичними сироватками.

  • Мікроскопічне та бактеріологічне дослідження матеріалу від заражених лабораторних тварин.

  • Заключна відповідь.

  • Граф логічної структури мікробіологічної діагностики поворотного тифу.

  • Матеріал для дослідження: кров.

  • 1 етап – мазок; забарвлений фуксином.

  • Препарат “товста крапля” забарвлений за Романовським – Гімзе

  • Біопроба – зараження морських свинок.

  • 2 етап – мазок із крові морської свинки пофарбований фуксином

  • препарат “товста крапля” забарвлений за Романовським – Гімзе

  • Заключна відповідь

1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.

1.7.1.Методика проведення заняття.

- вивчити морфологію лептоспір у демонстраційних препаратах, забарвлених срібленням за Морозовим;

- вивчити морфологію боре лій у препаратах «товста крапля» забарвлених по Романовському – Гімзе;

- поставити реакцію коагглютинації на склі з матеріалом від хворого на лептоспіроз та антитілами, які адсорбовані на стафілококові;

- врахувати результати РЗК та РНГА з метою виявлення специфічних антитіл

До лептоспір у сироватці хворого;



  • провести облік РА на вугільних часточках в демонстраційному досліді;

  • ознайомитись з біопрепаратами, які застосовують для профілактики лептоспірозу.

Автор: асистент, кандидат медичних наук Колодій С.А.



Методична розробка

по підготовці та роботі на лабораторному занятті №55

для студентів фармацевтичного факультету (спеціальність – клінічна фармація).
1.ТЕМА: Патогенні спірили. Кампілобактери. Хелікобактери. Морфологія та біологічні властивості. Мікробіологічна діагностика захворювань.

1.1 .Актуальність теми: Останнім часом кампілобактеріози набули значного

поширення, а в ряді країн були епідемічні спалахи, тому тема «Патогенні

спірили» є актуальною для лікарів.

1.2.Цілі вивчення теми.

1.2.1.Мета загальна: Засвоїти методи діагностики захворювань, викликаних

кампілобактерами.

1.2.2.Мета конкретна:

- вивчити морфологію та біологічні властивості кампілобактерій та

хелікобактерій.

- вивчити методи лабораторної діагностики захворювань, викликаних цими

бактеріями.

1.3.Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.

1.3.1 .Тести на вихідний рівень знань - умінь

1 .Чим відрізняються спірили від інших звивистих бактерій?

А.Кількістю завитків

В. Рухливістю

С. Фарбуванням за Грамом

Д. Спороутворенням

Е Капсулоутворенням

Відповідь - Кількістю завитків.
1.4.1 .Граф логічної структури змісту:

1 .Класифікація патогенних для людини кампілобактерій:




Вид

Ураження

Campylobacter jejuni

Гастроентерити

C.fetus

Бактеріємія, мертво народження

C.hyointestinalis

Проктит, діарея

C.coli

Гастроентерит

C.iari

Діарея, бактеріємія

Helikobakter pylori

Виразкова хвороба

C.upsaliensis

Діарея

C.concisus

Хвороби періодонта

C.sputorum

Діарея, шкірні ураження

C.rectus

Ураження періодонта, виділяють із зубних каналів.

2. Патогенез уражень.

Обумовлений високою адгезивністю та інвазивною здатністю кампілобактерій. Кампілобактери резистентні до дії жовчі і швидко колонізують верхні відділи тонкої кишки. Легко проникають через мембрани епітеліальних клітин та міжклітинних просторів. Викликають запалення, набряки, гіперплазію слизової оболонки, утворення ерозій.

3.Лабораторна діагностика захворювань, які викликають кампілобактерії.

Матеріал для дослідження: - випорожнення, кров, іноді вода та харчові продукти.

При ураженні Helikobacter pylori на дослідження беруть біоптати слизової оболонки шлунка або дванадцятипалої кишки.

Методи дослідження:

Мікроскопічний - виготовлення препаратів та фарбування 1% розчином фуксину(10 - 30 секунд), або кристалічним фіолетовим.

Бактеріологічний - засівають на селективні поживні середовища, або профільтрований через мембранний фільтр (діаметр пор 0,65мкм) матеріал (кампілобактерії рухливі і проходять через фільтр) засівають на кров'яний або шоколадний м'ясо-пептонний агар.

Серологічний метод - виявлення антитіл в реакціях РНГА, РЗК, РІФ, ІФА



Диференціальні ознаки кампілобактерій


Вид

Температ. росту

Гидролиз гіппурата

Продукція каталази

Сірководню

Відновл. нітратів

Чутливість до Цефалотину

Налідікс. кислоти

C.coli

42

-

+

+

+

-

+

C.fetus

25




+

-

-

+

-

С.jejuni

42

+

+

-

+

-

+

C.iari

42

-

+

+

+

+

-

-H.pylori

37

-

+

+

+

+

-

Для ідентифікації бактерій застосовують реакцію аглютинації з культурою обробленою формаліном або РЗК


1.4.2.Перелік теоретичних питань:

1 .Морфологія кампілобактерій.

2.Бі6логічні властивості кампілобактерій.

3.Патогенез захворювань, які викликають кампілобактери та хелікобактери.

4.Методи діагностики.

1.4.3.Джерела навчальної інформації.

Основна

І.К.Д.Пяткін, Ю.С.Кривошеїн Мікробіологія К.1992 (укр.) с.307-309



2. А.И.Коротяев, С.А.Бабич Медицинская микробиология, иммунология и

вирусология. Санки-Петербург. 2002 (рос) с.403-406.

З. О.К.Поздеев. Медицинская микробиология. Под ред.. И.Покровского. М.(рос). 2002 С.387-391.

4. Л.Б.Борисов. Мед. микробиология, вірусологія, иммунология. 2002. с.412 - 414.

1.5. Орієнтовна основа дії.

Промікроскопувати демонстраційні препарати, пофарбовані простим методом.

Вивчити морфологію і замалювати кампілобактерії.

Ознайомитись з поживними середовищами на яких культивують кампілобактерії та хелікобактерії.

Врахувати результати реакцій зв'язування комплементу та непрямої гемаглютинації, поставлені з сироваткою хворих.

Записати в протоколі схему лабораторної діагностики кампілобактеріозів.

1 Л.Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті. 1.7.1 .Методика проведення заняття.

1 .Промікроскопувати демонстраційні препарати і замалювати виявлені бактерії.

2.Врахувати серологічні реакції РЗК та РНГА.

3.Ознайомитись з поживними середовищами для культивування кампілобактерій.


Автор: асистент, кандидат медичних наук Колодій С.А.
Методична розробка

по підготовці та роботі на лабораторному занятті № 56

для студентів фармацевтичного факультету (спеціальність - клінічна фармація).
Тема: Патогенні актиноміцети. Морфологія та біологічні властивості. Мікробіологічна діагностика актиномікозу. Етіотропна терапія та профілактика захворювання.


    1. Актуальність теми.

Актиномікоз – широко розповсюджене захворювання, особливо серед дорослого населення сільської місцевості. Хворіють також домашні тварини. Характеризується хронічним гнійним ураженням різних органів та систем з характерною інфільтрацією тканин, абсцесами та норицями, щільними зернами (друзами) в гною. Збудники актиномікозу належать до окремого роду Actinomyces (actis – промінь, myces- гриб), іноді називаються стрептоміцетами. Найбільш частими збудниками актиномікозу у людини є A.israelii, а рідше A.albus, A.bovis. Іноді актиномікози розглядають як прояв аутоінфекції, яка прогресує на фоні гнійно-запальних захворювань, травм, імунодефіцитних станів.
1.2. Цілі вивчення теми.
1.2.1. Мета загальна. Засвоїти морфологічні особливості збудників актиномікозу.
1.2.2. Мета конкретна. Вміти досліджувати мікроскопічно патологічний матеріал та оцінювати результати серологічних реакцій з метою діагностики актиномікозу.
1.3. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.

1. Особливості токсономічного положення актиноміцетів.

2. Особливості будови клітинної стінки актиноміцетів, відмінності від грибів.


    1. Зміст навчання.




      1. Граф логічної структури змісту.

Вивчити морфологічні особливості актиноміцетів в демонстраційних препаратах забарвлених за Грамом

→ ознайомитись з поживними середовищами для культивування актиноміцетів

→ ознайомитись з біохімічною активністю збудників

→ ознайомитись з патогенетичними аспектами актиномікозу

→ ознайомитись з методами лабораторної діагностики захворювань.


      1. Перелік теоретичних питань.

1. Морфологічні, тинкторіальні особливості актиноміцетів..

2. Фактори, що сприяють виникненню актиномікозу.

3. Мікробіологічна діагностика актиномікозів.

4. Принципи етіотропноголікування захворювання.

5. Профілактика актиномікозів.


      1. Джерела навчальної інформації.


Література основна.

В.П. Широбоков та співав. Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія, Нова Книга, Вінниця, 2011. С. 452-454.

К.Д.Пяткін, Ю.С.Кривошеїн. Мікробіологія, К., 1992. – С. 283-286.

К.Д.Пяткин, Ю.С.Кривошеин. Микробиология, М., 1980. – С. 354-357.

А.И.Коротяев, С.А.Бабичев. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. С.-Петербург, 2002. – С. 447-480, 509.

С.І.Климнюк та співавт. Практична мікробіологія. Тернопіль, 2004. – С. 283-284, 392-395.

Медицинская микробиология, вирусология и иммунология под ред. А.А.Воробьева. – М.: Медицинское информативное агентство, 2004 – С. 469-470, 634-636.
Література додаткова.
Мікробіологія, вірусологія, імунологія, інфекційні хвороби. Словник/ За ред Г.К.Палія, В.І.Палія. – Київ: Здоров'я, 2004.

Збірник завдань для підготовки до тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін «Крок-1. Загальна лікарська підготовка» /Кол.авторів; За ред. В.Ф.Москаленка та співавт. – К.:Медицина, 2004.

Збірник тестів з шкірних та венерологічних хвороб для студентів стоматологічного факультету. Вінниця, 2005 – 108 с.

Методичні рекомендації з шкірних та венеричних хвороб для самостійної позааудиторної роботи студентів стоматологічного факультету. Вінниця, 2005 – 88 с.
1.5.Орієнтовна основа дії.
1.5.1. Граф логічної структури мікробіологічної діагностики актиномікозу.

Матеріал для дослідження: відділяєме виразок, гній, мокротиння, кров, сеча, пунктати лімфатичних вузлів, спинномозкова рідина.




  • Мікроскопічне дослідження. Готують мікропрепарати, фарбують за методом Грама, Ціля-Нільсена, досліджують за допомогою імерсійної системи світлового мікроскопу.




  • Бактеріологічне дослідження: висівають досліджуваний матеріал на щільні та рідкі поживні середовища:

  • КА,

  • гліцериновий агар та бульйон,

  • глюкозний МПБ,

  • середовища Сабуро, Чапека,

  • сусло-агар




    • Серологічне дослідження: РНГА, РЗК, ІФА, ЛПР, ІФ.




    • Алергічний метод: внутрішньошкірна проба з актиноміцетином


Остаточна відповідь
1.6. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.


    1. 1. Методика проведення заняття.

1. В демонстраційних мазках-препаратах вивчити морфологію актиноміцетів.

2. Вивчити культуральні властивості актиноміцетів.

3. Провести облік результатів РЗК, ІФА, поставлених з сироваткою крові хворого на актиномікоз.

Автор: асистент Жорняк О. І.
Методична розробка

по підготовці та роботі на лабораторному занятті №57

для студентів фармацевтичного факультету (спеціальність - клінічна фармація).

1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка