Методична розробка по підготовці до лабораторного заняття №36 для студентів фармацевтичного факультету



Сторінка13/18
Дата конвертації02.04.2017
Розмір2.43 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18

  • Роль неспороутворюючих анаеробів у розвитку інфекцій

    Викликають ендогенні гнійно-запальні інфекції в асоціаціях з факультативними анаеробами або аеробами:

    А) м’яких тканин (флегмони, абсцеси, нагноєння трофічних виразок, ранові інфекції)

    Б) дихальної системи (абсцеси легенів, емпієма плеври та ін.)

    В) опорно-рухової системи ( остеомієліти)

    Г) сечо-статевої системи

    Д) стоматологічні захворювання (глибокий карієс, періодонтити, періостити, пародонтити, хелітозіс та ін.).



    3. Умови розвитку захворювань

    1. порушення тканинних бар’єрів шкіри і слизової оболонки

    2. зменшення рівня кисню і окисно-відновного потенціалу у тканинах внаслідок травм, спазмів або порушення проникливості судин

    3. хірургічні втручання (операції на кишечнику, у щелепно-лицевій ділянці)

    4. цукровий діабет, онкозахворювання, лейкози, артеріосклероз, ендартеріїт, алкоголізм

    5. тривале застосування препаратів з імуносупресивною дією (кортикостероїди, імунодепресанти, антибіотики

    6. рентгенівське та гама-опромінення

    1. Лабораторна діагностика інфекцій, викликаних неспороутворюючими анаеробами

    Матеріал для дослідження : рановий вміст, ексудат та ін.( витримують в спеціальних контейнерах, наповнених інертним газом)

    Методи діагностики:

    Бактеріоскопічний – попередня діагностика

    Бактеріологічний – оснований на виділенні чистої культури збудника та її ідентифікації за ферментативними властивостями

    Біологічний – проводять зараження білих мишей та кролів за умов забруднення досліджуваного матеріалу сторонніми мікроорганізмами


    1. Збудники газової анаеробної інфекціі

    Морфологія (загальна характеристика)

    Грам-позитивні спороутворюючі палички, які під час споруляції набувають веретеноподібної форми;

    Не утворюють капсулу (крім

    C. perfringens);

    Малорухомі перитрихи (крім



    C. perfringens)

    Умови культивування, середовища, ознаки росту

    Облігатні анаероби;

    оптимальне рН 7,2-7,6;

    Культивують на спеціальних середовищах для анаеробів: середовище Кітта-Тароцці, кров’яно-цукровий агар Цейслера, середовище Вільсон-Блера, середовище Вілліса_Хобса


    C.perfringens

    Грам (+) товста, «цеглино подібна паличка» (1,5-2,0x4-8 мкм);

    утворює центрально або субтермінально розташовану овальну спору;

    має капсулу;

    не рухомі

    Оптимальна температура культивування +30-370С Утворюють R-форми колоній на щільних середовищах.

    В середовищі Кітта-Тароцці дає дифузне помутніння і велику кількість газу.


    молоко – швидке його зсідання (3-5 годин - „штормова реакція” (бурхливе виділення газу і утворення губчастого згустку)

    середовище Вільсона-Блера - викликає почорніння і утворення розривів середовища

    Класифікація патогенних клостридій за ферментативними властивостями


    Переважно цукролітичні клостридії

    C. perfringens, C. septicum

    Переважно протеолітичні клостридії


    C. novyi, C. hystoliticum




    1. Коротка характеристика особливостей патогенезу, клінічного перебігу і лабораторної діагностики газової анаеробної інфекції

    Фактори патогенності

    Патогенез

    Клінічні прояви

    Лабораторна діагностика

    Профілактика і лікування

    Ферменти патогенності

    1. Багатофракційні екзотоксини:

    основні (α, β, ε, ι )

    мінорні (δ, τ, κ, µ, ξ та ін.)



    1. Капсула




    Дія екзотоксинів: гемолітична, дермонекротична, летальна, ентеротоксична,

    нейротоксична, кардіотоксична, нефротоксична. Пускова ланка: руйнація a-токсином клітин у місці ураження, що уможливлює подальший процес протеолізу тканин



    3 клінічні форми газової анаеробної інфекції:

    емфізематозна

    набрякова

    змішана


    Характерно: відсутність яскравих ознак запалення у рані, швидко прогресуючий некроз тканин і наявність вираженої інтоксикації


    Методи:

    1.Бактеріоскопічний (попередня діагностика)

    2. Бактеріологічний (основний)

    3.Біологічний

    4. Імунохімічний


    Профілактика: Неспецифічна - ПХО рани

    Специфічна - полівалентна протигангренозна гетерологічна сироватка

    Лікування

    Неспецифічне – антибіотики (цефалоспорини або пеніциліни)

    Специфічне - видоспецифічні антитоксичні сироватки





        1. Перелік теоретичних питань.

    1. Морфологія і культуральні властивості клостридій анаеробної інфекції.

    2. Фактори патогенності клостридій анаеробної інфекції, патогенетична дія їх токсинів і ферментів.

    3. Умови виникнення анаеробної газової інфекції, основні прояви в рані.

    4. Мікробіологічна діагностика захворювання.

    5. Специфічна профілактика та терапія ранової анаеробної інфекції.

    6. Основні представники неклостридіальних анаеробних бактерій родини бактероїдів, пептококів, вейлонел. Їх роль в виникненні гнійно-запальних ускладнень ранового процесу.

        1. Джерела навчальної інформації.

    Література (основна):

    1.В. П. Широбоков та співав. Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія, Нова книга, Вінниця, 2011. – С.429-432.

    2. К.Д.Пяткін, Ю.С.Кривошеїн. Мікробіологія, К., 1982. Стор. 269-274, 314-315.

    3. К.Д.Пяткин, Ю.С.Кривошеин. Микробиология, М., 1980. Стр. 322-329,333-334.

    4. В.Д.Тимаков.Микробиология, 1983. Стр. 323-330, 336-340.

    5. А.И.Коротяев, С.А.Бабич. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология, Санкт-Петерб.,2002. Стр.423-427.

    6. И.Л.Дикий, И.Ю.Холупяк, Н.С.Шевелева, М.Ю.Стегний. Микробиология, Харьков, 1999. Стр.286-291.

    7. Микробиология. Руководство к лабораторным занятиям. Под ред. И.Л.Дикого, Харьков, 1999. Стр.310- 314, 316-317, 318.

    8. С.І.Климнюк, І.О.Ситник, М.С.Творко, В.П.Широбоков. Практична мікробіологія. Тернопіль, 2004. Стор.249-256.

    9. Л.Б.Борисов. Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии, 1984. Стр. 141-147.

    10 Л.Б.Борисов. Медицинская микробиология, вирусология,иммунология, М., 2002. Стр. 448-453.

    11. Ю.С.Кривошеин. Руководство к практическим занятиям по микробиологии, 1973. Стр. 147-150.

    Література (додаткова):

    Словник по мікробіології, вірусології, імунології та інфекційним захворюванням. Загальна ред.. Г.К.Палій, К., 2004.

    А.Н.Маянский. Микробиология для врачей. Н.Новгород, 1999. Стр.139-152, 153-164.

    Лекційний матеріал.




      1. Орієнтовна основа дії (ОДД)

    Схема мікробіологічної діагностики газової анаеробної інфекції

    Матеріал для дослідження: некротизовані тканини, ексудат з ран, перев’язувальний та шовний матеріал, чужорідні предмети.

    Бактеріоскопічне дослідження

    • мазок, забарвлення за Грамом;

    • мазок, забарвлення метиленовим синім;

    • мазок, забарвлення за Буррі-Гінсом;

    • РІФ.

    Відповідь.
    Бактеріологічне дослідження

    • посів на середовище Кітта-Тароцці, Вільсон-Блера, молоко, середовище Вілліса-Хобса;

    • пересів на глюкозо-кров’яний агар;

    • характер колоній;

    • мазок, забарвлення за Грамом;

    • препарат “роздавлена крапля” для виявлення рухливості;

    • пересів на середовище Кітта-Тароцці (чиста культура);

    • посів на вуглеводний ряд Гіса, желатину;

    • реакція нейтралізації токсину антитоксином.

    Відповідь.

    Прискорений метод.

    • лецитиназна проба для виявлення токсину перфрінгенс в досліджуваному матеріалі за допомогою діагностичної сироватки анти-perfringens.

    Відповідь.
    Біологічне дослідження.

    - РН з метою встановлення типу токсинів в дослідах на мишах, заражених сумішшю матеріалу та специфічних антитоксичних сироваток.

    Відповідь.
    Диференційні ознаки патогенних клостридій – збудників газової анаеробної інфекції


    Вид

    Цукролітичні властивості

    Розрі-дження желатину

    Ріст у молоці

    Колонії на середовищі

    Вілліса-Хобса



    лактоза

    глюкоза

    маніт

    C.perfringens

    + (КГ)

    + (КГ)

    -

    +

    Швидке згортання («штормова реакція»)

    Червоні, з зоною опалесценції (за рахунок розщеплення лактози і утворення лецитинази)

    C.hystoliticum

    -

    -

    -

    +

    Швидке згортання і пептонізація

    Безбарвні, без зони опалесценції (лактозо- і лецитиназонегативні)

    C.novyi

    -

    +

    -

    +

    Повільне згортання

    Безбарвні з зоною опалесценції (лактозо-негативні, але утворюють лецитиназу)

    C.septicum

    +(КГ)

    +(КГ)

    -

    +

    Повільне згортання

    Безбарвні з зоною опалесценції

    C.sporogenes

    -

    + (КГ)

    -

    +

    Повільне згортання

    Безбарвні, без зони опалесценції (лактозо- і лецитиназонегативні)

    C.sordelii

    -

    +(КГ)

    -

    +

    Повільне згортання

    Безбарвні з зоною опалесценції (лактозо-негативні, але утворюють лецитиназу)

    C.difficile

    -

    +

    +

    +

    Не згортає

    Безбарвні, без зони опалесценції (лактозо- і лецитиназонегативні)


    1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.

    1.7.1. Методика проведення заняття.



    1. Приготувати мікропрепарати зі спорових культур клостридій, засіяних на молоко, забарвити їх за Грамом, Ціль-Нільсеном, промікроскопувати, звертаючи увагу на морфологію вегетативних клітин, на розмір, форму і розміщення спор.

    2. Вивчити характер росту клостридій газової інфекції на середовищах Кітта-Тароцці, Вільсон-Блера, кров’яному агарі, молоці.

    3. Вивчити в демонстраційному досліді на середовищах Гіса диференційні біохімічні властивості клостридій анаеробної інфекції.

    4. Здійснити дослід на виявлення токсину клостридій перфрінгенс в рановому виділенні за його лецитиназною активністю з метою прискореної діагностики клостридіозу. Для цього в три пробірки вноситься по 0,3 мл досліджуваного матеріалу, в дві з них – по 0,1 мл лецитину, далі в першу додається 0,1 мл сироватки антиперфрінгенс, в другу – 0,1 мл, а в третю – 0,2 мл фізіологічного розчину. Облік результатів здійснюється через 40 хвилин інкубації в термостаті. В першій пробірці розчин залишається прозорим (нейтралізація токсину антитоксином), в другій – позитивний результат у вигляді помутніння (розщеплення лецитину), в третій – вміст залишається прозорим (контроль).

    5. Ознайомитись з лікувально-діагностичними препаратами, які застосовують при клостридіозах.

    6. Внести в протокол дані про морфологічні особливості неспороутворюючих анаеробів, збудників гнійно-запальних ускладнень.

    7. Оформити протокол, зробити висновки.



    Автор: асистент, к.м.н. Колодій С.А.

    Методична розробка

    з підготовки і роботи на лабораторному занятті №50

    для студентів

    фармацевтичного факультету (спеціальність - клінічна фармація).
    Тема: Коринебактерії дифтерії. Морфологія та біологічні властивості. Мікробіологічна діагностика захворювання. Етіотропна терапія та специфічна профілактика захворювання.
    1.1. Актуальність теми.

    В наш час збільшилась кількість випадків дифтерії на території України, тому вивчення цієї теми є важливим для студентів медичного університету.

    1.2. Цілі вивчення теми.

    1.2.1. Мета загальна: засвоїти методи мікробіологічної діагностики дифтерії.

    1.2.2. Мета конкретна:

    а). студенти повинні знати морфологію і властивості збудника дифтерії.

    б). повинні знати методи діагностики захворювання.

    в). студенти повинні знати методи специфічної терапії і профілактики дифтерії.

    1.3.1. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь:

    а). Визначення понять “патогенність” і ”вірулентність”.

    б). Фактори вірулентності бактерій.

    в). Характеристика токсинів бактерій.

    г). Періоди розвитку інфекційних хвороб.

    Перерахування вихідних знань-умінь: знати фактори вірулентності бактерій і вміти їх визначати.

    1.3.2. Тести вихідного рівня знань-умінь.


    1. Приклад ситуаційної задачі:

    В препараті від хворого на дифтерію виявлені жовті палички з синіми зернами на кінцях. Який метод фарбування був використаний в даному випадку?

    А. Грама.

    В. Циля-Нільсена.

    С. Романовського-Гімзе.

    D. Нейсера.

    Е. Леффлера.

    Правильна відповідь: Метод Нейсера


      1. Зміст навчання.

        1. Граф логічна структура змісту.

    • вивчити морфологію коринебактерій в демонстраційних препаратах, забарвлених за Грамом і Лефлером;

    • ознайомитись з поживними середовищами на яких культивують коринебактерії (середовища Ру, середовище Леффлера, середовище Клауберга, середовище Бучіна, кров’яний агар, );

    • здійснити забір матеріалу із зіва за допомогою ватно-марлевого тампона, приготувати препарат, зафарбувати за Грамом, промікроскопувати, і замалювати;

    • провести диференціацію коринебактерій дифтерії біоварів гравіс, місіс і дифтероїдів за біохімічними властивостями в демонстраційному досліді;

    • ознайомитись з методами визначення токсигенності коринебактерій (метод преципітації в агарі);

    • вивчити біопрепарати, що використовуються для діагностики, профілактики і етіотропного лікування дифтерії.



        1. Перелік теоретичних питань.

    • морфологія, тинкторіальні і культуральні властивості збудника дифтерії

    • токсиноутворення. Методи вивчення токсигенності коринебактерій дифтерії

    • методи лабораторної діагностики дифтерії

    • особливості імунітету при дифтерії і методи вивчення рівня антитоксинів в крові людини

    • специфічна профілактика і лікування дифтерії




        1. Джерела навчальної інформації:

    Література основна:

    В.П. Широбоков та співав. Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія, Нова Книга, Вінниця, 2011. С. 441-445.

    К.Д. Пяткін, Ю.С. Кривошиїн. – Мікробіологія. – К., 1992(укр.), с. 240-243, 286-292

    К.Д. Пяткин, Ю.С. Кривошеин. - Микробиология. – М., 1980(рос.), с. 301-305, 335-341

    А.И. Коротяев, С.А. Бабич. – Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. – Санкт-Петербург. – 2002 (рос.), с. 406-412

    И.Л. Дикий, И.Ю. Холупяк, Н.Е. Шевелева, - Практическая микробиология. – Харьков, 1999 (рос.), с. 274-279

    Микробиология. Руководство к лабораторным занятиям Под ред.И.Л.Дикого – Харьков, 2004 (рос.), с. 433-440

    О.І.Климнюк, І.О.Ситник, М.С.Творко, В.П.Широбоков. Практична мікробіологія. – Тернопіль, 2004 (укр.), с. 257-264

    Л.Б.Борисов Руководство к практическим занятиям по микробиологии М. 1984(рос.) с.171-175

    М.Н.Лебедева Руководство к практическим занятиям по мед. микробиологии М. 1973(рос.) с.262-264, 276-283

    Література додаткова:

    Словник по мікробіології, вірусології, імунології та інфекційним захворюванням. Під ред. проф. Г.К. Палій. – К., 2004. с. 64




      1. Орієнтовна основа дії

    Граф логічною структури лабораторної діагностики дифтерії

    • матеріал для дослідження: виділення слизової оболонки зіва, носа, кон’юктиви ока, зовнішніх статевих органів;

    • бактеріоскопічне дослідження;

    • приготування мазків, фарбування за Грамом, Лефлером, Нейсером.

    Попередній результат.

    • бактеріологічне дослідження: посів матеріалу на одне з елективних середовищ;

    • через 8-12 годин інкубації готують мазки, при негативному результаті мікроскопічне дослідження повторюють через 18-24 години;

    • через 24-48 годин вивчають колонії, що виросли і підозрілі пересівають на сивороткове середовище;

    • чисті культури засівають на «строкатий ряд», середовище з цистеїном і сичевиною;

    • одночасно проводять реакцію РА на склі зі специфічними протидифтерійними сироватками;

    • визначають токсигенність в РП в гелі;

    Біологічний метод дослідження.

    -внутрішньошкірне або підшкірне введення матеріалу морським свинкам.

    Серологічне дослідження.


    Кінцева відповідь.


      1. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.

        1. Методика проведення заняття.

    I етап. Про мікроскопувати демонстраційні препарати з коринебактерій, зафарбованих за методом Грама, Нейсера, Лефлера.

    Засоби вивчення: готові демонстраційні препарати.

    Місце вивчення – навчальна кімната.

    Час навчання – 15 хв.

    ІІ етап. Ознайомитись з поживними середовищами, які використовують для культивування коринебактерій.

    Засоби вивчення – готові поживні середовища Бучіна, кров’яний агар, Клауберга.

    Місце вивчення – навчальна кімната.

    Час навчання – 10 хв.

    ІІІ етап. Ознайомитись з методом вивчення токсигенності коринебактерій.

    Засоби вивчення: таблиця «Реакція преципітації», чашка «реакція преципітації в гелі».

    Місце вивчення – навчальна кімната.

    Час навчання – 15 хв.

    IV етап. Провести диференційну діагностику біоварів коринебактерій дифтерії і дифтероїдів.

    Засоби вивчення: Демонстраційний штатив з диференційно-діагностичними середовищами (МПБ з глюкозою, сахарозою, крохмалем, сечовиною).

    Місце вивчення – навчальна кімната.

    Час навчання – 15 хв.

    V етап. Вивчити біопрепарати, що використовують для профілактики і специфічного лікування дифтерії.

    Засоби вивчення: Протидифтерійна сироватка, вакцина АКДС, АД анатоксин, АДС анатоксин.

    Місце вивчення – навчальна кімната.

    Час навчання – 15 хв.

    VI етап. Замалювати збудників і записати методи діагностики, визначення токсигенності, диференційні ознаки, схему мікробіологічної діагностики.

    Місце вивчення – навчальна кімната.

    Час навчання – 20 хв.

    Автор: асистент Жорняк О. І.
    Методична розробка

    з підготовки і роботи на лабораторному занятті № 51

    для студентів фармацевтичного факультету (спеціальність - клінічна фармація).
    Тема: Збудники кашлюку та паракашлюку. Морфологія та біологічні властивості. Мікробіологічна діагностика захворювань. Етіотропна терапія та профілактика захворювань.
    1.1. Актуальність теми.

    Кашлюк та паракашлюк належать до інфекційних захворювань, що передаються повітряно-крапельним шляхом. За даними ВООЗ, щорічно близько 60 млн. осіб хворіють на кашлюк, а летальність досягає 1% (600 тис. осіб щорічно). В Україні з 1957 року проводиться обов'язкова (відповідно до календаря щеплень) вакцинація проти кашлюка що сприяє значному зниженню захворюваності, зміні характеру перебігу інфекційного процесу та ліквідації смертності.

    1.2. Цілі вивчення теми.

    1.2.1. Мета загальна: засвоїти методи мікробіологічної діагностики кашлюка та паракашлюка.

    1.2.2. Мета конкретна:

    а). студенти повинні знати морфологію і властивості збудників кашлюка та паракашлюка.

    б). повинні знати методи діагностики захворювань.

    в). студенти повинні знати методи специфічної терапії і профілактики кашлюка та паракашлюка.

    1.3.1. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь:

    а). Визначення понять “патогенність” і ”вірулентність”.

    б). Фактори вірулентності бактерій.

    в). Характеристика токсинів бактерій.

    г). Періоди розвитку інфекційних хвороб.

    Перерахування вихідних знань-умінь: знати фактори вірулентності бактерій і вміти їх визначати.

    1.3.2. Тести вихідного рівня знань-умінь.


    1. Приклад ситуаційної задачі:

    В матеріалі від хворого на кашлюк виявлені червоні овоїдні палички, що розміщуються в мазках поодиноко, інколи попарно. Який метод лабораторної діагностики використаний в даному випадку?

    А. бактеріологічний

    В. алергічний.

    С. мікроскопічний.

    D.біологічний.

    Е. серологічний.

    Правильна відповідь: мікроскопічний.




        1. Граф логічна структура змісту.

        2. Матеріал: слиз із задньої стінки глотки, сироватка крові.

    • вивчити морфологію бордетел в демонстраційних препаратах, забарвлених за Грамом;

    • ознайомитись з поживними середовищами на яких культивують бордетели (кров’яний агар, казеіно-вугольний агар, середовище Борде-Жангу);

    • здійснити забір матеріалу із зіва за допомогою ватно-марлевого тампона, приготувати препарат, зафарбувати за Грамом, промікроскопувати, і замалювати;

    • вивчити біопрепарати, що використовуються для діагностики, профілактики і лікування кашлюка.

        1. Перелік теоретичних питань.

    • морфологія, тинкторіальні і культуральні властивості збудників кашлюка та паракашлюка

    • методи лабораторної діагностики кашлюка та паракашлюка

    • специфічна профілактика та етіотропне лікування кашлюку та паракашлюку




        1. Джерела навчальної інформації:

    Література основна:

    В.П. Широбоков та співав. Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія, Нова Книга, Вінниця, 2011. С. 392-395.

    К.Д. Пяткін, Ю.С. Кривошиїн. – Мікробіологія. – К., 1992(укр.), с. 240-243, 286-292

    К.Д. Пяткин, Ю.С. Кривошеин. - Микробиология. – М., 1980(рос.), с. 301-305, 335-341

    А.И. Коротяев, С.А. Бабич. – Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. – Санкт-Петербург. – 2002 (рос.), с. 406-412

    И.Л. Дикий, И.Ю. Холупяк, Н.Е. Шевелева, - Практическая микробиология. – Харьков, 1999 (рос.), с. 274-279

    Микробиология. Руководство к лабораторным занятиям Под ред.И.Л.Дикого – Харьков, 2004 (рос.), с. 433-440

    О.І.Климнюк, І.О.Ситник, М.С.Творко, В.П.Широбоков. Практична мікробіологія. – Тернопіль, 2004 (укр.), с. 257-264

    Л.Б.Борисов Руководство к практическим занятиям по микробиологии М. 1984(рос.) с.171-175

    М.Н.Лебедева Руководство к практическим занятиям по мед. микробиологии М. 1973(рос.) с.262-264, 276-283

    Ю.С. Кривошеин Руководство к практическим занятиям по микробиологии М. 1986(рос.) с.154-160

    Література додаткова:

    Словник по мікробіології, вірусології, імунології та інфекційним захворюванням. Під ред. проф. Г.К. Палій. – К., 2004. с. 64
    Граф логічною структури лабораторної діагностики кашлюка та паракашлюка:

    - матеріал для дослідження: слиз з носоглотки і гортані, яки отримують метод: «кашлевих пластинок», мокроту, кров.

    - бактеріоскопічне дослідження: приготування мазків – препаратів, фарбування за методом Грама.

    - біологічне дослідження: посів матеріалу на одне з елективних поживних середовищ (КВА, Борде-Жангу, кров’яний МПА);

    - вивчення підозрілих колоній;

    - мазок, фарбування за Грамом;

    - пересів на скошений агар;

    - посів на вуглеводний ряд Гіса, середовище з тирозином, середовище з сечовиною;

    - одночасно проводять РА на склі зі специфічною сироваткою.
    Серологічне дослідження:

    -РПГА, РЗК, РА з сироваткою хворого,

    Кінцева відповідь.


      1. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.

        1. Методика проведення заняття.

    I етап. Про мікроскопувати демонстраційні препарати з бордетел, зафарбованих за методом Грама.

    Засоби вивчення: готові демонстраційні препарати.

    Місце вивчення – навчальна кімната.

    Час навчання – 15 хв.

    ІІ етап. Ознайомитись з поживними середовищами, які використовують для культивування бордетел.

    Засоби вивчення – готові поживні кров’яний агар, казеїно-вугольний агар, згорнута сироватка.

    Місце вивчення – навчальна кімната.

    Час навчання – 10 хв.

    ІІІ етап. Вивчити біопрепарати, що використовують для профілактики і специфічного лікування кашлюка.

    Засоби вивчення: Вакцина АКДС.

    Місце вивчення – навчальна кімната.

    Час навчання – 10 хв.

    VI етап. Замалювати збудників і записати методи діагностики, диференційні ознаки, схему мікробіологічної діагностики.

    Місце вивчення – навчальна кімната.

    Час навчання – 30 хв.

    Автор: асистент Жорняк О. І.

    Методична розробка

    по підготовці і проведенню лабораторного заняття №52

    для студентів фармацевтичного факультету (спеціальність - клінічна фармація).

  • 1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18


    База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка