Методична розробка по підготовці до лабораторного заняття №36 для студентів фармацевтичного факультету



Сторінка12/18
Дата конвертації02.04.2017
Розмір2.43 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   18

Родина Bacillaceae Рід Clostridium

C.botulinum – збудник ботулізму (ентеральний клостридіоз)





  1. Морфо-біологічна характеристика збудника ботулізму

Морфологія

Грам-позитивні спороутворюючі палички, які під час споруляції набувають веретеноподібної форми;

Не утворюють капсулу;

Малорухомі перитрихи



Умови культивування, середовища, ознаки росту

Облігатні анаероби;

оптимальне рН 7,2-7,6;

Культивують на спеціальних середовищах для анаеробів: середовище Кітта-Тароцці, кров’яно-цукровий агар Цейслера, середовище Вільсон-Блера


C.botulinum

коротка Грам-позитивна паличка, утворює овальну субтермінально розташовану спору («тенісна ракетка»)


Оптимальна температура культивування +25-300С

Утворює R-форму колоній, які нагадують собою крапельки роси,

На середовищах з кров’ю колонії у вигляді «відбитків пальців», оточені зонами гемолізу.

На середовищі Кітта-Тароцці збудник утворює помутніння з подальшим випаданням в осад.


Серотипи A,B, F мають більш виражені протеолітичні властивості;

Серотипи C,D.E виявляють цукролітичні властивості, протеолітичні не виражені






  1. Антигенна структура і фактори патогенності




Види

Антигенна структура

Фактори патогенності

C.botulinum

1. Екзотоксин (типоспецифічний Аг);


Виділають 8 сероварів (А, В, С1, С2, D, E, F )

  1. О-Аг

  2. Н-Аг



1.Екзотоксин- ботулотоксин ( у деяких сироварів виділяється у вигляді протоксину, активується протеолітичними ферментами)


Механізм дії: нейротоксин, який зв’язує ацетилхолін в нервово-м’язових синапсах центральної, вегетативної і периферійної нервової системи



  1. Епідеміологія, патогенез і лабораторна діагностика ботулізму


Ботулізм – гостре інфекційне захворювання, обумовлене специфічною дією нейротоксину С.botulinum, яке характеризується розвитком прогресуючих в’ялих паралічів і гастроінтестинального синдрому


Механізм та шляхи передачі захворювання

Патогенез

Форми захворювання/ інкуб. період

Основні клінічні ознаки

Імунітет

Профілактика

Лабораторна діагностика

Аліментарний

Фактори передачі:

Консервовані продукти, м’ясні вироби;

В’ялена, копчена, солона риба



Екзотоксин накопичується в продуктах, при потраплянні в шлунок може активуватись протеолітич-ними ферментами;

Всмоктуван-

ня в кров;

Фіксація в нервово-м’язових синапсах; транспорт до ЦНС



Інкубаційний період - від 2 годин до 10 діб

Форми:


1)гастроінтес-тинальна;

2) рановий ботулізм;

3) ботулізм новонародже-них


Симптоми харчової токсикоін-фекції + неврологічні порушення з боку рухомих ЧМН (порушення ковтання, птоз, очні симптоми)

Вегетативні порушення



Постінфек-ційний,

Антибакте-ріальний

Антитоксич-ний,

Слабко напружений,

нетривалий.


Неспецифічна:

Контроль за виготовлен-ням консервованої іжі;

Специфічна екстрена:

1) активна (рідко);

2) пасивна (полівалентна антитоксична вакцина)


1)Бактеріоско-пічний метод

2)Біологічна проба

3)Бактеріоло-гічний метод

4)Серологіч-ний метод для виявлення ботулотоксину в харчових продуктах, матеріалі від хворого (ІФА, РНГА з анти- тільним діагности- кумом)





      1. Перелік теоретичних питань.

Морфобіологічна характеристика патогенних клостридій, значення в патології людини.

Морфологія, культуральні, вірулентні властивості збудника ботулізму. Характеристика токсинів, антигенні властивості, механізм дії.

Мікробіологічна діагностика ботулізму.

Специфічна профілактика і терапія ботулізму. Характеристика імунобіологічних препаратів.

Реакція нейтралізації, методика визначення екзотоксинів патогенних клостридій.
Джерела навчальної інформації.

Література (основна):



1.В. П. Широбоков та співав. Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія, Нова книга, Вінниця, 2011. – С. 433-435.

2. К.Д.Пяткін, Ю.С.Кривошеїн. Мікробіологія, К., 1982. Стор. 264-269.

3. К.Д.Пяткин, Ю.С.Кривошеин. Микробиология, М., 1980. Стр. 329-333.

4. В.Д.Тимаков.Микробиология, 1983. Стр. 330-336.

5. А.И.Коротяев, С.А.Бабич. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология, Санкт-Петерб.,2002. Стр.430-435.

6. И.Л.Дикий, И.Ю.Холупяк, Н.С.Шевелева, М.Ю.Стегний. Микробиология, Харьков, 1999. Стр.293-297.

7. Микробиология. Руководство к лабораторным занятиям. Под ред. И.Л.Дикого, Харьков, 1999. Стр. 314-316,317-319.

8. С.І.Климнюк, І.О.Ситник, М.С.Творко, В.П.Широбоков. Практична мікробіологія. Тернопіль, 2004. Стор.245-249.

9. Л.Б.Борисов. Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии, 1984. Стр. 148-149.

10. Л.Б.Борисов. Медицинская микробиология, вирусология,иммунология, М., 2002. Стр 453-455.

11. Ю.С.Кривошеин. Руководство к практическим занятиям по микробиологии, 1973. Стр. 152-154.

Література (додаткова):



  1. Словник по мікробіології, вірусології, імунології та інфекційним захворюванням. Загальна ред.. Г.К.Палій, К., 2004.

  2. Б.Л.Черкасский. Особо опасные инфекции, М.: «Медицина», 1996. Стр. 50-56.

  3. А.Н.Маянский. Микробиология для врачей. Н.Новгород, 1999. Стр.139-153.

  4. Лекційний матеріал.


Орієнтовна основа дії (ОДД)
Схема мікробіологічної діагностики ботулізму

Матеріал для дослідження: промивні води шлунка, блювотні маси, кров, залишки харчових продуктів

Бактеріоскопічний метод (попередня діагностика):

Мазок із залишків харчових продуктів,, забарвлення за Грамом (виявлення типових бактерій у вигляді «тенісних ракеток»)



Бактеріологічне метод

        1. Матеріал прогрівають при 800С протягом 20 хв;

        2. Висів матеріалу на середовище Кітта-Тароцці; інкубація 48-72 год.,

        3. пересів на кров’яний агар Цейслера; інкубація 24-48 год.

        4. ізольовані колонії пересівають на Кітта-Тароцці; інкубація 24-48 год.

        5. Ідентифікація чистої культури на підставі:

      1. Морфології, культуральних властивостей;

      2. Ферментативних ознак;

      3. Результатах біологічної проби (реакція нейтралізації) для визначення серотипу токсину



Методи для визначення типу ботулотоксину в дослідному матеріалі

Біологічний метод (реакція нейтралізації) – проводять на 5 парах мишей

      1. введення суміші фільтрату матеріалу ( або рідкої культури) і антитоксичної сироватки певного типу (A, B, E, F), попередньо витриманої в термостаті 30-40хв. (контрольні миші)

      2. введення фільтрату матеріалу без антитоксичної сироватки (дослідна миша);

      3. врахування результатів біологічної проби через 2-3 доби

Серологічний метод:

      1. визначення ботулотоксину за допомогою РНГА з анти тільним еритроцитарним діагности кумом;

      2. виявлення токсину за допомогою ІФА, імуноелектрофорезу




    1. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.

1.7.1. Методика проведення заняття.

Вивчити морфологію збудника ботулізму в демонстраційних препаратах, забарвлених за Грамом. Мікроскопічну картину замалювати у протокол, звертаючи увагу на форму, розмір і місце розташування спор.

Вивчити характер росту клостридій у середовищі Кітта-Тароцці, лакмусовому молоці.

Ознайомитись з поживними середовищами, які використовують для виділення патогенних клостридій з дослідного матеріалу і накопичення чистої культури (кров’яно-цукровий агар Цейслера, середовище Вільсон Блера, середовище Кітта-Тароцці, скошений кров’яно-цукровий агар по Філдсу).

Врахувати результати демонстраційної РПГА, поставленою з метою виявлення ботулотоксину в різних взірцях харчових продуктів.

Ознайомитись з препаратами, які використовують для діагностики, специфічного лікування і профілактики ботулізму. Дані внести у протокол.

Внести схему лабораторної діагностики ботулізму у протокол.

Оформити протокол, зробити висновки.

Автор: асистент, к.м.н. Колодій С.А.

Методична розробка

по підготовці та роботі на лабораторному занятті №49

для студентів фармацевтичного факультету

(спеціальність - клінічна фармація).
Тема: Збудники ранової газової інфекції. Морфологія і біологічні властивості. Мікробіологічна діагностика захворювань.


    1. Актуальність теми. Анаеробні мікроорганізми досить часто викликають гнійно-запальні захворювання людини в асоціації з факультативно-анаеробними і аеробними бактеріями. Особливо небезпечним для життя людини є розвиток ранової клостридіальної інфекції, яка супроводжується токсичним ураженням продуктами розпаду тканин нирок, центральної нервової системи, тощо. Особливістю цієї групи ранових інфекцій також полягає у важкості лікування в силу резистентності клостридій до більшості хіміотерапевтичних засобів, а також їх недосяжності у вогнищі запалення за рахунок порушення нормального кровообігу. Такі особливості перебігу ранової анаеробної інфекції зумовлюють провідну роль профілактики подібних ускладнень. Знання біологічних особливостей збудників, їх екології і умов, за яких спори клостридій набувають можливості до проростання у контамінованих тканинах, необхідне майбутньому лікарю для проведення повноцінних профілактичних заходів з метою попередження розвитку анаеробної інфекції.

    2. Цілі вивчення теми.

      1. Мета загальна: засвоїти основні біологічні властивості збудників ранової газової інфекції та гнійно-запальних процесів, принципи лабораторної діагностики, специфічної профілактики і лікування інфекцій.

Мета конкретна:

Засвоїти основні біологічні властивості клостридій, збудників газової анаеробної інфекції, умови спороутворення і гермінації спор в рані.

Знати механізми дії токсинів збудників ранової газової інфекції та гнійно-запальних процесів.

Вміти правильно обрати метод лабораторної діагностики ранової газової інфекції та гнійно-запальних процесів (попередня і остаточна)

Знати шляхи проникнення клостридій і неспороутворюючих анаеробів в організм людини, умови для виникнення гнійно-запального процесу в рані.

Вміти правильно призначити препарати для лікування ранової газової інфекції та гнійно-запальних процесів.

Знати основні біологічні властивості неспороутворюючих анаеробів , збудників гнійно-запальних процесів.


    1. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.

Значення спороутворення у бактерій, методи виявлення спор, чутливість спор до дії несприятливих фізико-хімічних факторів.

Методи культивування і виділення чистих культур анаеробних бактерій.

Екзотоксини, загальна характеристика. Класифікація.

Ферменти патогенності, приклади, визначення.

Анатоксини, спосіб отримання, характеристика, застосування.

Антитоксичні сироватки, отримання, застосування.

Реакція нейтралізації токсину антитоксином. Постановка in vivo і in vitro.


    1. Зміст навчання.

      1. Граф логічної структури змісту:

              1. Класифікація патогенних для людини анаеробів – збудників газової ранової інфекції і гнійно-запальних ускладнень

                №№

                Назва роду

                Патогенні види

                Неспороутворюючі анаероби

                1

                Bacteroides

                B. fragilis, B.melaninogenicus

                2

                Fusobacterium

                F.nucleatum, F.necroforum

                3

                Propionobacterium

                P. acnes, P.avidus

                4

                Peptococcus

                P. niger

                5

                Peptostreptococcus

                P. anaerobius

                6

                Veilonella

                V.atipica, V.dispar

                Спороутворюючі анаероби

                7

                Clostridium

                C. perfringens

                C. novi


                C. septicum

                C. hystolyticum

                C. difficile

                C. sporogenes



1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   18


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка