Методи І техніка ендоскопічного дослідження



Скачати 171.04 Kb.
Дата конвертації03.04.2017
Розмір171.04 Kb.
"ЗАТВЕРДЖУЮ"

Зав. кафедри оториноларингології

д-р.мед. наук, професор

________________В.І. Попович

“____” _____________ 200 ____ р.

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА №1


ДЛЯ СТУДЕНТІВ V КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

ДО ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Тема: "МЕТОДИ І ТЕХНІКА ЕНДОСКОПІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

ЛОР-ОРГАНІВ, МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СЛУХОВОГО І

ВЕСТИБУЛЯРНОГО АНАЛІЗАТОРА, КЛІНІЧНА

АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ СЛУХОВОГО ТА ВЕСТИБУЛЯРНОГО АНАЛІЗАТОРІВ".


АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ:

Знання принципів обстеження ЛОР-органів і вміння провести ендоскопічне дослідження має вагоме значення при виявленні патології у цієї категорії хворих і встановлення правильного діагнозу. Студент може повністю пройти курс оториноларингології тільки при умові засвоєння даної теми. Ці знання необхідні як лікарям-лікувальникам так і стоматологам, оскільки 1/3 всіх хворих потребують консультативної або лікувальної допомоги отоларинголога.

Захворювання вуха, порушення слухової функції є найбільш поширеними патологічними станами людини. Встановити діагноз і вибрати раціональну лікарську техніку неможливо без знань клінічної анатомії, фізіології і методів дослідження органу слуху.

Тому вміння оглянути хворого з ЛОР-патологією, провести передню і середню риноскопію є важливим в практичній роботі лікаря.


НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:

Знати:

  1. Клінічну анатомію зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха.

  2. Будова слухового аналізатора.

  3. Будова вестибулярного аналізатора.

  4. Методи дослідження слухового і вестибулярного аналізатора.

Вміти:

  1. Провести огляд ЛОР-органів.

  2. Користуватись лобним рефлектором.

  3. Провести визначення слуху мовою.

  4. Скласти слуховий паспорт.

  5. Скласти вестибулярний паспорт.

6. Вміти читати аудіограми.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ :

  1. Повторити з анатомії будову зовнішнього, середнього і внутрішнього вуха.

  2. Повторити із інших кафедр анатомію вуха.

  3. Підготуватись до відповіді на нижче поставлені питання.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ТЕМИ:



  1. Як розташовується хворий і лікар при ЛОР-огляді?

  2. Розташування джерела світла.

  3. Обладнання оглядового столика, розташування чистого і використаного інструментарію.

  4. Порядок обробки інструментарію.

  5. Будова лобного рефлектора.

  6. Правила користування рефлектором.

  7. Зовнішній огляд ЛОР-органів.

  8. Яка послідовність проведення ендоскопічних методів дослідження ЛОР-органів?

  9. Правила користування носовим дзеркалом.

  10. 4 позиції передньої риноскопії.

  11. Яка нормальна риноскопічна картина?

  12. Необхідність огляду зубів, ясен, присінку, порожнини рота, твердого і м'якого піднебіння, язичка.

  13. Перший і другий методи фарингоскопії (звичайне дихання, фонація звуку "А").

  14. Нормальна фарингоскопічна картина.

  15. Дзеркало для задньої риноскопії.

  16. Особливості задньої риноскопії.

  17. Нормальна картина, яку видно при задній риноскопії.

  18. Два методи огляду гортані - пряма і непряма ларингоскопія.

  19. Гортанне дзеркало.

  20. Три моменти дзеркальної ларингоскопії: спокій, не дихання, фонація звуку "І" або "Е", глибокий вдих.

  21. Нормальна ларингоскопічна картина.

  22. Вушна лійка.

  23. Нормальна ендоскопічна картина.

  24. Особливості використання методики ендоскопії ЛОР-органів у дітей.

  25. Пальцеве дослідження носоглотки.

САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА:

Студенти один на одному засвоюють методику роботи з лобним рефлектором, передню риноскопію, орофарингоскопію, задню риноскопію, методику дзеркальної ларингоскопії та отоскопії. Досліджують прохідність слухових труб, рухомість барабанної перетинки. Вивчають слухову функцію за допомогою мови та камертонів, складають слуховий паспорт. Читання аудіограм. Складають вестибулярний паспорт, один на одному проводять вестибулометрію і досліджують отолітову реакцію.

ЛІТЕРАТУРА:

Основна:


  1. Д.І. Заболотний "Отоларингологія" К. 1999 р.

  2. В.Т. Пальчун, М.А. Преображенський "Болезни уха, горла, носа". М. 1990 р.

"ЗАТВЕРДЖУЮ"

Зав. кафедри оториноларингології

д-р.мед. наук, професор

________________В.І. Попович

“____” _____________ 200 ____ р.


МЕТОДИЧНА РЕКОМЕНДАЦІЇ № 2


ДЛЯ СТУДЕНТІВ V КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

ДО ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Тема: "ГОСТРЕ ГНІЙНЕ ЗАПАЛЕННЯ СЕРЕДНЬОГО ВУХА. ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ПЕРЕБІГУ В ДИТЯЧОМУ ВІЦІ. МАСТОЇДИТ. ХРОНІЧНЕ ГНІЙНЕ ЗАПАЛЕННЯ СЕРЕДНЬОГО ВУХА. МЕЗОТИМПАНІТ. ЕПІТИМПАНІТ. НЕГНІЙНА ПРИГЛУХУВАТІСТЬ "
АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ:

Гостре гнійне запалення середнього вуха займає значне місце в загальній структурі ЛОР-патології. Зустрічаючись у осіб різного віку, ці захворювання можуть бути причиною глухуватості та ряду важких ускладнень, в тому числі внутрішньочерепних. Знання клініки діагностики та принципів лікування даної патології необхідне в роботі отоларинголога, невропатолога, педіатра, терапевта, окуліста. Вміти зібрати анамнез хворого, оглянути ЛОР-хворого, провести диференціальну діагностику повинен вміти лікар будь-якої спеціальності.

Хронічне гнійне запалення середнього вуха обумовлює не тільки розвиток приглуховатості, але й нерідко приводить до виникнення серйозних ускладнень, які загрожують життю хворого. В зв'язку з цим знання клініки, діагностики, диференціальної діагностики й лікування цих захворювань необхідне лікарям різних спеціальностей: отоларинголога, невропатолога, педіатра, терапевта, окуліста.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:

Знати:


  1. Етіологію розвитку гострого середнього отиту.

  2. Класифікація гострих отитів.

  3. Особливості гострого середнього отиту у дітей.

  4. Клінічну картину гострого середнього отиту.

  5. Принципи лікування гострого отиту.

  1. Ускладнення гострих отитів.

  2. Етіологію хронічних отитів.

  3. Класифікацію хронічних отитів.

  4. Принципи лікування хворих з хронічною патологією середнього вуха.

  5. Основні типи хірургічних оперативних втручань при хронічних отитах.


Вміти:

  1. Провести отоскопію хворого з гострим отитом.

  2. Зібрати анамнез і маючи отоскопічну картину, поставити діагноз.

  3. Призначити лікування згідно поставленого діагнозу.

  4. Дати відповідь на поставлені задачі тестового контролю знань.

  5. Визначити вид хронічного отиту.

  6. Провести огляд хворого з хронічним отитом.

  7. Провести очистку зовнішнього слухового ходу при хронічному отиті.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ :



  1. Вивчити етіопатогенез, клініку, діагностику та лікування гострого гнійного середнього отиту.

  2. Вивчити ускладнення гострого гнійного середнього отиту.

  3. Вивчити мастоїдит (етіологію, клініку, діагностику та лікування).

  4. Вивчити особливості перебігу гострого, гнійного середнього отиту у дітей різного віку.

  5. Вивчити особливості перебігу гострого гнійного середнього отиту, як ускладнення інфекційних хвороб у дорослих і дітей.

  6. Повторити методи обстеження ЛОР-органів.

  7. Етіологія, патогенез хронічного гнійного середнього отиту.

  8. Класифікація та клініка хронічного гнійного середнього отиту.

  9. Лікування хворого з хронічним гнійним середнім отитом.

ПЕРЕВІРНЕ СВОЇ ЗНАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ

САМОКОНТРОЛЮ:


  1. Етіологія і патогенез гострого гнійного середнього отиту.

  2. Стадія перебігу гострого гнійного отиту (патофізіологічні, патоанатомічні, клінічні).

  3. Особливості перебігу гострого гнійного середнього отиту в ранньому дитячому віці.

  4. Особливості пербігу отитів при інфекційних захворюваннях.

  5. Наслідки гострого гнійного отиту.

  6. Лікування гострого гнійного отиту.

  7. Показання до парацентезу, техніка виконання.

  8. Причини розвитку мастоїдиту.

  9. Форми мастоїдиту.

  10. Клінічна симптоматика захворювання.

  11. Диференційна діагностика між мастоїдитом і зовнішнім отитом.

  12. Лікування мастоїдиту.

  13. Антротомія. Показання і техніка виконання.

  14. Що є причиною хронічного гнійного середнього отиту?

  15. Основні фактори захворювання хронічного гнійного середнього отиту.

  16. Обов”язкові ознаки хронічного гнійного середнього отиту.

  17. Дві форми хронічного гнійного середнього отиту.

  18. Клінічна характеристика мезотимпаніту.

  19. Клінічна характеристика епітимпаніту.

  20. Холестеатома: теорії утворення, механізми руйнування кістки.

  21. Обмеження хворого хронічного гнійного середнього отиту.

  22. Консервативне лікування хронічного гнійного середнього отиту:

А) загальне лікування;

Б) місцеве санаційне лікування – 2 етапи;

В) фізіотерапія.


  1. Хронічне лікування хронічного гнійного середнього отиту:

А) показання до загальнопорожнинної операції на висковій кістці;

Б) техніка загальнопорожнинної операції.

В) сануючі операції типу атікоантротомія, канальної мастоїдотомії (пказання і техніка виконання);

Г) поняття про закриту і відкриту техніку операції;

Д) 5 типів тимпанопластики за Вульштейном;

Е) показання та протипоказання до тимпанопластики.


ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ:

  1. Студенти один на одному засвоюють методику промивання середнього вуха.

  2. Провести катетеризацію слухової труби, масаж барабанної перетинки.

  3. Викладач проводить демонстрацію студентам тимпанопункції, перев”язки вушних хворих.

  4. Курація хворих і запис студентської історії хвороби по схемі поданій викладачем (схема додається).

Провести туалет вуха і промивання слухового проходу, інсульфляція препаратів в вухо, введення їх на турунді, продування слухової труби за Політцером, читання аудіограм.

ЛІТЕРАТУРА:



Основна:

  1. Д.І. Заболотний "Отоларингологія" К. 1999 р.

  2. В.Т. Пальчун, М.А. Преображенський "Болезни уха, горла, носа". М. 1990 р.

  3. А.А. Зарицький "Хвороби вуха, горла, носа". К. 1974 р.

  4. Лекції професора В.І Поповича.

Додаткова:

  1. І.Б. Солдатов "Лекції по отоларингології". М. 1990 р.

Методичну вказівку підготував

к.м.н., доцент І.В. Бачинський

"ЗАТВЕРДЖУЮ"

Зав. кафедри оториноларингології

д-р.мед. наук, професор

________________В.І. Попович

“____” _____________ 200 ____ р.


МЕТОДИЧНА РЕКОМЕНДАЦІЇ № 3


ДЛЯ СТУДЕНТІВ V КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

ДО ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ



Тема: "КЛІНІЧНА АНАТОМІЯ НОСА, НАВКОЛОНОСОВИХ ПАЗУХ. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ НОСА, НАВКОЛОНОСОВИХ ПАЗУХ. КУРАЦІЯ. ЗАХВОРЮВАННЯ НОСА, ВИКРИВЛЕННЯ ПЕРЕГОРОДКИ НОСА, ФУРУНКУЛ, НЕЖИТЬ, ГОСТРІ ТА ХРОНІЧНІ СИНУСИТИ, РИНОГЕННІ УСКЛАДНЕННЯ."
АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ:

Хвороби носа і додаткових пазух носа, їх ускладнення – часта патологія в ЛОР практиці, дуже часто поєднана з стоматологічною патологією. Крім отоларингологів з ними зустрічаються терапевти, педіатри, невропатологи, нейрохірурги, стоматологи. Ці захворювання можуть привести до змін в інших органах і системах організму. Ознайомлення з клінікою, діагностикою і основними принципами їх лікування допоможе лікарю в його практичній діяльності.


НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:

Знати:

  1. Етіологію та патогенез гострих та хронічних синуїтів.

  2. Принципи консервативного і хірургічного лікування патології приносових пазух.

  3. Ускладнення захворювань додаткових пазух носа.

  4. Співставити дані оглядової рентгенографії пиносових пазух із даними КТГ і оцінити їх.

  5. Визначити стан дихальної ункції носа.

  6. Визначити діагноз у хворого по даних анамнезу, обстеження і додаткових методі обстеження.

  7. Визначити лікування відповідної патології носа і приносових пазух.

Вміти:

  1. Зібрати анамнез у хворого з патологією носа і пазух.

  2. Оцінити дані рентгенограм при патології приносових пазух.

  3. Співставити дані оглядової рентгенографїї приносових пазух і даних КТГ.

  4. Визначити стан дихальної функції носа.

  5. Визначити діагноз у хворого по даних анамнезу.

  6. Визначити лікування відповідної патології носа.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ:



  1. Повторити з вказаної літератури клінічну анатомію носа.

  2. Повторити кровопостачання носа і пазух.

  3. Повторити особливості будови слизової носа.

ПЕРЕВІРНЕ СВОЇ ЗНАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ

САМОКОНТРОЛЮ:


  1. Будова зовнішнього носа.

  2. Носові ходи.

  3. Будова остеометального комплексу.

ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ:

Огляд хворих з патологією носа і пазух, проведення риноскопії.

Огляд рентгенограми носа і пазух.

Огляд комп”ютерних рентгенограм.

ЛІТЕРАТУРА:



Основна:

  1. Д.І. Заболотний "Отоларингологія" К. 1999 р.

  2. В.Т. Пальчун, М.А. Преображенський "Болезни уха, горла, носа". М. 1990 р.

  3. А.А. Зарицький "Хвороби вуха, горла, носа". К. 1974 р.

  4. Лекції професора В.І Поповича.

Додаткова:

  1. І.Б. Солдатов "Лекції по отоларингології". М. 1990 р.

Методичну вказівку підготував

к.м.н., доцент І.В. Бачинський

"ЗАТВЕРДЖУЮ"

Зав. кафедри оториноларингології

д-р.мед. наук, професор

________________В.І. Попович

“____” _____________ 200 ____ р.


МЕТОДИЧНА РЕКОМЕНДАЦІЇ № 4


ДЛЯ СТУДЕНТІВ V КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

ДО ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ



Тема: "КЛІНІЧНА АНАТОМІЯ ГЛОТКИ, СТРАВОХОДУ. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ГЛОТКИ, СТРАВОХОДУ. ЗАХВОРЮВАННЯ ГЛОТКИ: ГОСТРИЙ І ХРОНІЧНИЙ ФАРИНГІТ, ФАРИНГОМІКОЗ, АНГІНА, ДИФТЕРІЯ, ПАРАТОНЗИЛЯРНИЙ АБСЦЕСС, ХРОНІЧНИЙ ТОНЗИЛІТ, ГІПЕРТРОФІЯ ПІДНЕБІННИХ МИГДАЛИКІВ, АДЕНОЇДИ."
АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ:

Гострі та хронічні захворювання глотки зустрічаються в практичній діяльності лікаря будь-якої спеціальності. Нерідко хронічний тонзиліт може бути причиною ревматизму, поліатриту, захворювання нирок, серцево-судинної системи і ін., а тому знання даної патології необхідне лікарям всіх спеціальностей.

Паратонзилярний абсцесс є наслідком декомпенсації функції піднебінних мигдаликів, а тому його необхідно диференціювати з дифтерією зіва.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:

Знати:


  1. Будову глотки і глоткового лімфоїдного кільця глотки.

  2. Різні види ангін, їх класифікацію.

  3. Дифтерію глотки і перша допомога при виявленні хворого з дифтерією глотки.

  4. Основні принципи класифікації хронічних тонзилітів.

  5. Принципи паратонзилярних абсцесів і їх лікування.

  6. Грибкові ураження глотки.

Вміти:

  1. Оглянути глотку.

  2. Взяти мазок із зіву.

  3. Відрізнити здорові мигдалики, від патологічно уражених.

  4. Поставити діагноз хронічного фарингіту.

  5. Поставити діагноз хронічного тонзиліту.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ :

Повторити клінічну анатомію та фізіологію глотки. Вивчити анатомічну структуру лімфоїдного кільця глотки, його роль в організмі людини. Механізм акту ковтання, роль гортані в акті ковтання. Роль піднебінних мигдаликів в формуванні імунітету.

ПЕРЕВІРНЕ СВОЇ ЗНАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ

САМОКОНТРОЛЮ:

Провести мезо - , епі- та гіпофарингоскопію. Визначити основні симптоми хронічного тонзиліту. Взяти мазок із зіва. Видалити вміст лакун піднебінних мигдаликів. Вскрити паратонзилярний абсцесс. Провести припікання лікарськими середниками задньої стінки зіва.


ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

  1. Д.І. Заболотний "Отоларингологія" К. 1999 р.

  2. В.Т. Пальчун, М.А. Преображенський "Болезни уха, горла, носа". М. 1990 р.

  3. А.А. Зарицький "Хвороби вуха, горла, носа". К. 1974 р.

  4. Лекції професора В.І Поповича.


Додаткова:

  1. І.Б. Солдатов "Лекції по отоларингології". М. 1990 р.

Методичну вказівку підготував

к.м.н., доцент І.В. Бачинський

"ЗАТВЕРДЖУЮ"

Зав. кафедри оториноларингології

д-р.мед. наук, професор

________________В.І. Попович

“____” _____________ 200 ____ р.


МЕТОДИЧНА РЕКОМЕНДАЦІЇ № 5

ДЛЯ СТУДЕНТІВ V КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

ДО ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Тема: "КЛІНІЧНА АНАТОМІЯ ГОРТАНІ. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ГОРТАНІ. ЗАХВОРЮВАННЯ ГОРТАНІ: НАБРЯК, ГОСТРИЙ ЛАРИНГІТ, ХРОНІЧНИЙ ЛАРИНГІТ, ГОРТАННА АНГІНА, ФЛЕГМОЗНИЙ ЛАРИНГІТ, ГОСТРИЙ ЛАРИНГОТРАХЕЇТ, ДИФТЕРІЯ ГОРТАНІ."


АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ:

Гострі та хронічні захворювання гортані – як патологія, в практичній роботі зустрічаються у кожного лікаря, а від вміння своєчасно надати кваліфікаційну допомогу залежить доля хворого.


НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:

Знати:

  1. Основні причини гострих стенозів гортані.

  2. Знати клініку і вміти своєчасно поставити діагноз.

  3. Знати принципи лікування патології гострих стенозів гортані.

  4. Диференційну діагностику дифтерії гортані.

  5. Класифікацію стенозів, їх стадії.

  6. Показання до інтубації і трахеотомії.

Вміти:

  1. Зібрати анамнез у хворого із явищами стенозу.

  2. Вміти віддиференціювати порушення дихання пов”язані із патологією серця і порушення дихання пов”язані із патологією гортані.

  3. Визначити ступінь стенозу.

  4. Визначитись із принципами лікування гострих і хронічних стенозів.

  5. Вміти обгрунтувати покази до трахеотомії.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ :

Повторити клінічну анатомію та фізіологію гортані.

Повторити будову хрящів гортані.

Повторити будову слизової гортані.
ПЕРЕВІРНЕ СВОЇ ЗНАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ

САМОКОНТРОЛЮ:

Причини виникнення стенозів.

Що таке гострий набряк гортані?

Що таке гортанна ангіна?

Що таке флегмонозний ларингіт?

Основні ознаки дифтерії гортані.

Принципи лікування набряку гортані.

Стадії стенозу гортані.

Інтубація і показания до неї.

Причини хронічного ларингіту.

Трахеотомія і показання до неї.

ЛІТЕРАТУРА:
Основна:

Д.І. Заболотний "Отоларингологія" К. 1999 р.

В.Т. Пальчун, М.А. Преображенський "Болезни уха, горла, носа". М. 1990 р.

А.А. Зарицький "Хвороби вуха, горла, носа". К. 1974 р.

Лекції професора В.І Поповича.

Додаткова:

І.Б. Солдатов "Лекції по отоларингології". М. 1990 р.


Методичну вказівку підготував

к.м.н., доцент І.В. Бачинський


"ЗАТВЕРДЖУЮ"

Зав. кафедри оториноларингології

д-р.мед. наук, професор

________________В.І. Попович

“____” _____________ 200 ____ р.


МЕТОДИЧНА РЕКОМЕНДАЦІЇ № 6

ДЛЯ СТУДЕНТІВ V КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

ДО ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Тема: "ДОБРОЯКІСНІ І ЗЛОЯКІСНІ ПУХЛИНИ ЛОР – ОРГАНІВ. ПРИНЦИПИ, ДІАГНОСТИКА, ЛІКУВАННЯ."


АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ:

На сьогоднішній день в зв”язку з високою онкологічною захворюваністю пов”язаною з забрудненою екологією і соціальними факторами, смертність від пухлинних захворювань вийшла на друге місце після серцево-судинної патології. Все це обумовлює підвищену онкологічну пильність, знання передпухлинних станів і пухлин, зокрема пухлин ЛОР-органів.


НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:

Знати:

Передпухлинні утвори ЛОР органів.

Частоту захворюваності.

Бути ознайомлени з системою ТНМ.

Клінічні прояви пухлин різної локалізації.

Принципи діагностики.

Принципи захворювання пухлин.

Надання першої допомоги хворим.



Вміти:

Скласти трахеотомічний набір інструментів.

Розбирати трахеотомічні ускладнення.

Вказати першу допомогу.


ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ :

Факультативні та облігатні стани (передраки).

Частота онкозахворюваності ЛОР органів.

Анатомічні частини і області ЛОР органів по системі ТНМ.

Диференційна діагностика пухлин вуха і носа із хронічними захворюваннями цієї зони.

Особливості клінічного протікання рака гортані різної локалізації в залежності від стадії захворювання.

Принципи лікування.
ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

Д.І. Заболотний "Отоларингологія" К. 1999 р.

В.Т. Пальчун, М.А. Преображенський "Болезни уха, горла, носа". М. 1990 р.

А.А. Зарицький "Хвороби вуха, горла, носа". К. 1974 р.

Лекції професора В.І Поповича.
Додаткова:

І.Б. Солдатов "Лекції по отоларингології". М. 1990 р.


Методичну вказівку підготував

к.м.н., доцент І.В. Бачинський

"ЗАТВЕРДЖУЮ"

Зав. кафедри оториноларингології

д-р.мед. наук, професор

________________В.І. Попович

“____” _____________ 200 ____ р.

МЕТОДИЧНА РЕКОМЕНДАЦІЇ № 7

ДЛЯ СТУДЕНТІВ V КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

ДО ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
Тема: "ТРАВМИ, СТОРОННІ ТІЛА, КРОВОТЕЧІ З ЛОР – ОРГАНІВ, НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА ПРИ НИХ, ІНТУБАЦІЯ, ТРАХЕОТОМІЯ.”
АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ:

Травми ЛОР органів, сторонні тіла, опіки глотки і стравоходу – часто зустрічаються в ЛОР практиці, а також в практиці хірурга, травматолога, стоматолога, ревматолога. Знайомствоз їх клінікою, принципами лікування і профілактики допоможе в практиці лікаря-лікувальника, в виборі правильної тактики по відношенню до хворих з цією патологією.


НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:

Знати:

Механізми і види травм, сторонніх тіл, кровотеч із ЛОР-органів.

Клініку та діагностику цих захворювань.

Принципи лікування та надання невідкладної допомоги при них.


Вміти:

  1. Серед скарг та даних анамнезу хворого вибрати симптоми, що дозволяють запідозрити наявність стороннього тіла та комбіновану травму.

  2. Виконати обстеження носа, глотки та гортані. Виділити найбільш інформативні, об”єктивні ознаки, що підтверджують діагноз сторонніх тіл і травм.

  3. Оцінити дані рентгенограм, комп”ютерної і магнітно-резонансної томографії.

  4. Скласти план лікування хворого на дану патологію.

  5. Видалити стороннє тіло з вуха, носа та глотки.

  6. Зробити передню та задню тампонаду носа.

  7. Надати першу допомогу при травмі барабанної перетинки, контузії середнього та внутрішнього вуха.

  8. Зробити репозицію кісткових уламків носа.

  9. Накласти пращеподібну пов”язку на ніс.

ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ:



  1. Передня і задня тампонада при кровотечах.

  2. Огляд хворих.

  3. Перевірити функції: носодихальну, нюхову.

  4. Збір анамнезу і визначення діагнозу.

  5. Огляд аудіограм.

ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ:

Студенти один на одному засвоюють методику роботи з любим рефлектором, передню риноскопію, орофарингоскопію, задню риноскопію, методику дзеркальної ларингоскопії та отоскопії. Досліджують прохідність слухових труб, рухомість барабанної перетинки. Вивчають слухову функцію за допомогою мови та камертонів, складають слуховий паспорт. Читання аудіограм. Складають вестибулярний паспорт, один на одному проводять вестибулометрію і досліджують отолітову реакцію.
ЛІТЕРАТУРА:

Основна:


  1. Д.І. Заболотний "Отоларингологія" К. 1999 р.

  2. В.Т. Пальчун, М.А. Преображенський "Болезни уха, горла, носа". М. 1990 р.

  3. А.А. Зарицький "Хвороби вуха, горла, носа". К. 1974 р.

  4. Лекції професора В.І Поповича.

Додаткова:

  1. І.Б. Солдатов "Лекції по отоларингології". М. 1990 р.

Методичну вказівку підготував



к.м.н., доцент І.В. Бачинський


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка