Матеріали до уроків мовленнєвого розвитку



Скачати 141.16 Kb.
Дата конвертації30.04.2017
Розмір141.16 Kb.
МАТЕРІАЛИ ДО УРОКІВ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ

11 клас, поглиблене вивчення української мови


І. Виступ під час дискусії

♦ Прочитайте й поясніть, чим відрізняються поняття дискусія і диспут. Чи доводилося вам брати участь у дискусіях, диспутах? Поділіться своїми враженнями щодо тем, правил поведінки співрозмовників, культури виступів.

Дискусія (від лат. розгляд, дослідження) - 1) широке публічне обговорення якогось спірного питання на зборах, у пресі тощо; 2) перен.: спір, суперечка окремих осіб, співбесідників.

Диспут (від лат. міркую, сперечаюся) - 1) спір на наукову, літературну та іншу тему, що відбувається перед аудиторією; 2) заст.: публічне обговорення наукової праці, написаної для здобуття наукового ступеня ("Словник іншомовних слів").

♦ Прочитайте, обговоріть і доповніть правила ведення дискусії.

Дискусія дає прекрасну нагоду виявити різні позиції з певної проблеми або суперечливого питання. Вона має проходити в атмосфері довіри та взаємоповаги. Тому вам треба знати правила культури ведення дискусії. Вони такі:

1. Говоріть по черзі, а не всі одночасно.

2. Не перебивайте того, хто говорить.

3. Критикуйте ідеї, а не особу, що їх висловила.

4. Поважайте висловлені думки (погляди).

5. Не смійтеся, коли хтось говорить, якщо він не жартує.

6. Не відхиляйтеся від теми дискусії.

7. Заохочуйте до участі в дискусії інших (За О.Пометун).

♦ Прочитайте текст і, працюючи в парах, задайте один одному запитання, подані до тексту. Відповідайте щиро, відверто - це допоможе вам підготуватися до дискусії.

Якщо ви хочете когось переконати...

Думки стародавніх мислителів, таких, як грецький філософ Аристотель та римський оратор і теоретик ораторського мистецтва Квінтиліан, збігаються з поглядами сучасних психологів у тому, що людина у своїй поведінці й рішеннях керується логікою значно менше, ніж нам видається.

"На дії і вчинки людей, - говорив Аристотель, - впливають сім чинників: випадок, природа, примус, звичка, розум, бажання, пристрасть".

Зверніть увагу на те, що серед семи згаданих чинників лише один пов'язаний з розумовою діяльністю.

Подібного погляду додержувався й Квінтиліан, що навчав молодих римлян ораторського мистецтва, яке відігравало велику роль у судочинстві Стародавнього Риму: "Докази, звичайно, можуть змусити суддів поставитися до нашої справи прихильніше, ніж до справи нашого супротивника. Але вияви почуттів сильніші за докази: вони примусять суддів прагнути, щоб нашу справу було вирішено краще. А чого хочуть, у те й вірять" (За Ї.Томаном).

• Чим найчастіше ви керуєтеся у своїй поведінці: розумом, емоціями, користю, бажаннями, інстинктом, симпатією, порадою, рекомендацією?

• Чи вмієте скеровувати увагу співрозмовника в потрібному напрямі?

• Чи знаходите ви вагомі аргументи? Чи вмієте їх правильно викладати?

• На що звертають увагу оратора античні філософи і чому?

• Розгляньте і прокоментуйте таблицю. Розподіліть наведені нижче аргументи до тези за типами, доповнивши їх прикладами з життя чи художніх творів.

Сильні аргументи - "Доказ від факту" -будується на аналізі факту, тобто на вивченні причиново-наслідкових зв'язків, що випливають із факту

Слабкі аргументи - "Доказ від сумніву" - зумовлюється особистими сумнівами промовця; "доказ від авторитету" - визначається вірою промовця в авторитетність думки третьої сторони; "доказ від упевненості" - випливає з особистої переконаності промовця

Несправжні аргументи - "Доказ від загрози" - ґрунтується на загрозі аудиторії; "доказ від обіцянки" - формується на обіцянках аудиторії з боку промовця; "доказ від осудження" - будується на осудженні мовця й слухачів третьою особою

Теза. Совість - це наше сумління, голос правди, що живе в душі кожного. Людина повинна жити по совісті.

Аргументи.

1. "Совість - це моральна категорія, з якою людина народжується і яка спрямовує її на добрі вчинки. Наприклад: ...".

2. "Що таке совість, я не знаю, на мою думку - це абстракція, химера, вигадана для спонукання інших людей зробити щось для мене".

3. "За Біблією, совість - це закон, за яким повинна жити людина".

4. "Совість - це те, від чого сьогодні люди вже відмовилися".

5. "Я не знаю, що це таке, але точно знаю: у мене її немає".

6. "Ми сьогодні доведемо, що совість є в кожної людини. Наведемо приклад:...".

7. "Совість - це те, чого немає у більшості з нас. Наведу приклад...".

8. "Що ж то за дивний "голос душі" у кожного з нас, ім'я якому - совість?"

♦ Прочитайте. Спираючись на текст, сформулюйте і стисло запишіть вимоги до мови доповідача, оратора.

Психологи твердять: щоб мова звучала переконливо, треба враховувати основні людські прагнення, почуття й бажання. Вплив мови значно залежить від її характеру. Якщо вона суха, невиразна, монотонна, то навряд чи схвилює когось зі слухачів. Якщо ж промовець сповнений натхнення, то він неодмінно викличе інтерес у них. Не думайте, що більше зацікавлення виявлять до того, про що йде мова, ніж до промовця. Ще Горацій колись сказав: "Якщо хочеш примусити мене заплакати, то насамперед мусиш заплакати сам" (Ї.Томан).

♦ Прочитайте. Готуючись до дискусії та виступаючи під час обговорення проблем, скористайтеся порадами, що містяться в тексті.

Замолоду семеро з нас утворили дискусійний гурток. Дискусії істотно вплинули на наше життя. Вони навчили нас ставити проблеми й визначати поняття; вдосконалювати свої висловлювання; інтенсифікувати мислення і правильно аргументувати думки; додержувати дисципліни, даючи можливість висловлюватися іншим; керувати дискусією; обов'язково завершувати її формулюванням висновків.

Опишу коротенько правила нашого дискусійного гуртка. Кожен з учасників готував на засідання одне питання. Першим на нього відповідав його сусід праворуч, а далі по порядку всі члени гуртка. Після розв'язання цього питання другий член гуртка пропонував підготовлене ним питання. Першим виступав його сусід праворуч. У такий спосіб на одному засіданні дискутувалося сім питань. Кожен член гуртка відповідав на перше питання першим, на друге другим, потім третім і т. д. Господар виконував функції голови. Він провадив дискусію і відповідав за те, щоб висвітлювалася суть питання і наприкінці підбивалися підсумки.

Перший промовець мав перевагу над іншими в тому, що міг користуватися будь-якими аргументами, адже ніхто до нього ще не послуговувався ними. Але, виступаючи першим, він не мав можливості довго обдумувати свій виступ. Натомість останній промовець мав час обміркувати свій виступ і критично оцінити аргументи попередніх промовців. Однак підтвердити свою позицію аргументами йому було важко: майже всі вони були вже вичерпані в дискусії.

Учасники дискусії не повинні перебивати одне одного, відхилятися від дискутованої проблеми, втрачати самовладання, зводити особисті рахунки, мають уникати багатослів'я. Усім треба забезпечити можливість висловитися, а наприкінці дискусії слід підбити підсумки.

Ось кілька порад, як позбутися ніяковості, сором'язливості, нерішучості:

1. Перед тим як говорити, подумайте, що ви хочете сказати і як це можна висловити якомога стисліше.

2. Говоріть не поспішаючи.

3. Використовуйте кожну нагоду, щоб потренуватися в мовленні: починайте із заздалегідь підготовленої розповіді спочатку в розмові з однією особою й у вузькому колі, а далі, коли посміливішаєте, говоріть і в ширшому товаристві (За Ї.Томаном ).

♦ Підготуйте короткі аргументовані виступи і проведіть дискусію на тему "Чи актуальна сьогодні совість", об'єднавшись у мікрогрупи за позицією ("так - ні"), розробіть план (послідовність) обстоювання її, доберіть приклади-аргументи, визначте місце і роль кожного члена групи в дискусії.

II. Доповідь. Мистецтво спілкуватися з аудиторією. Культура мовлення оратора

♦ Прочитайте. Назвіть основні складники доповіді. Розкажіть, як готувати доповідь.

Доповідь - одна з найпоширеніших форм публічних виступів. Вона порушує нові, ще не розв'язані проблеми. Відповідно до змісту, мети та обставин виголошення розрізняють політичні, звітні, ділові та наукові доповіді.


Виголошення доповіді потребує ретельної підготовки. Перший крок у підготовці - окреслити мету та завдання виступу, визначити коло обговорюваних питань. Насамперед слід сформулювати предмет і тему виступу (можливо, все це вже визначили організатори зібрання). Другий крок - добір допоміжної інформації. її можна отримати з двох типів джерел: 1) теоретичні джерела - це можуть бути статті в періодичних виданнях, книжки та окремі публікації, що стосуються теми, енциклопедичні, термінологічні та галузеві словники; 2) усні розмови з компетентними людьми. Висвітлювані питання мають ґрунтуватися на найновіших дослідженнях і наукових публікаціях (якщо це наукова доповідь); на останніх виступах у пресі, на радіо та телебаченні як прихильників, так і опонентів (коли це політична доповідь); на аналізі та посиланнях на протоколи попередніх засідань (якщо це громадські збори). Добираючи інформацію, потрібно пам'ятати, що повідомлення буде теоретично обгрунтованим та актуальним лише за наявності промовистих яскравих прикладів.

Завершивши підготовку, слід систематизувати інформацію за певними категоріями, надати їй чіткості, визначити та сформулювати власне бачення проблеми. Доповідь потрібно будувати, додержуючи таких вимог: теоретична обґрунтованість, опора на фактичний матеріал, наведення переконливих прикладів, власне бачення проблеми.

Наступний крок - занотовування плану доповіді, яка містить:

- вступ;


- основний текст;

- висновки.

♦ Прочитайте. Поясніть зміст порад.

1. Увічливість обеззброює.

2. Вимовляйте слово "ви" голосно, а слово "я" - пошепки.

3. У товаристві не намагайтеся переговорити всіх.

4. Хто любить людей - того й люди люблять.

5. Якщо ви хочете дістати мед, не перекидайте вулика.

♦ Прочитайте й перекажіть текст. Дайте відповіді на запитання. Уявіть, що вам доручено виступити перед однокласниками з доповіддю "Від чого залежить довголіття людини". Складіть план доповіді.

Спілкування з аудиторією

З історії красномовства ви знаєте, що основні правила спілкування з аудиторією сформульовані ще в працях стародавніх філософів. Уміння впливати словом на слухачів допомагало в усі часи здобувати перемоги в битвах, обстоювати права людини.

Першу теорію спілкування з аудиторією створили у V ст. до н. е. сицилійські греки в м. Сіракузі. Найвизначнішим із них був оратор Горгій. Нам відомі й інші імена майстрів слова: Сократа, Платона, Демосфена, Цицерона. З часом ораторське мистецтво вдосконалювалося, виробилися певні вимога до виступів перед аудиторією.

Виступ - це публічне висловлювання своєї думки.

Завдання виступу залежать від мети: а) поінформувати; б) переконати; в) розважити.

До інформативних виступів належать звіти, лекції, доповіді. Зміст у таких виступах викладається за принципом: "від простого до складного". У ньому слід дотримуватися давньоримської схеми: Що? - Для чого? - В який спосіб?. Щоб виступ був цікавий слухачам, треба використовувати приклади, порівняння, зіставлення, цифри, посилання на компетентні думки.

Виступи-переконання мають на меті вплинути не тільки на розум, а й на почуття слухачів. Цьому сприяє правильний добір аргументів, емоційно забарвлених прикладів, логічних висновків, закликів до дій тощо.

Розважальний виступ має розвеселити людей, підняти настрій, тому в темі треба знайти комічні моменти, можна перебільшити значення якоїсь події, увести веселі історії, дотепи, жарти, анекдоти. Але при цьому основа зберігається серйозною.

Готуватися до виступу треба заздалегідь: робити виписки з книжок, періодичних видань, інтернет-сайтів, занотовуючи їх до записника. Вирізки з газет, цифрові таблиці, ксерокопії збирати в окремий файл. У такий спосіб протягом певного часу нагромадиться значний матеріал, що дасть змогу побудувати цікаву доповідь. Можна створити картотеку статей, в яких розглядається проблема, що вас цікавить: на аркуші певного формату записується тема, нижче назва статті й стислий зміст.

Підготовка доповіді залежить від багатьох чинників: життєвого досвіду промовця, мети і місця виступу, специфіки аудиторії тощо. Доповідь краще записати повністю і потім прочитати; але можна написати - вивчити (але не зазубрити) — виголосити з пам'яті.
Проте за будь-якої умови не слід виступати з доповіддю перед слухачами, доки не зберете якнайбільше важливого й цікавого матеріалу і не опрацюєте його. Приказка говорить: "З посудини не можна вилити більше, ніж було в неї налито". Так і людина - не може сказати більше, ніж знає.

Готуючи доповідь, слід поставити собі такі запитання:

Чого чекають слухачі від мого виступу?

Які з їхніх проблем я допоможу розв'язати?

Що знають слухачі з теми доповіді?

Який загальний рівень їхньої підготовки?

Що слід висвітлити докладно?

Про що можна сказати побіжно, в загальних рисах?

Які слова, терміни треба пояснити?

Які тези потрібно аргументувати прикладами?

♦ Прочитайте. Обговоріть. Дібравши цікавий матеріал з підручника української літератури чи історії, опрацюйте його відповідно до вимог, викладених у тексті вправи. Виступіть перед класом, додержуючи вимог.

З уроків мови в 10-му класі вам відомо, що виступ складається з 3-х частин: вступу, основної частини й закінчення. Промовець має чітко уявляти собі, що треба сказати у вступі, що в головній частині, а що наприкінці виступу. При цьому важливо правильно розподілити час. Читаючи свою доповідь перед виступом, слід розпланувати її таким чином, щоб з усього часу, відведеного регламентом, приблизно 10-12 % припадало на вступ, 4-5% - на закінчення, а решта (85%) - на головну частину. У доповіді має бути стільки пунктів, скільки промовець зможе висвітлити повністю за відведений час. Виступаючи, потрібно розчленовувати текст доповіді на окремі абзаци, стежити, щоб між ними були логічні переходи. Для цього варто використати відповідні слова та вирази: через те, що; незважаючи на це; внаслідок цього; окрім того; замість того (цього); натомість; з одного боку; з другого боку; з цього погляду; водночас та ін.

Початок виступу дуже важливий. Залежно від того, яке враження справив доповідач у вступі, буде сприйнята вся доповідь. Перед тим, як говорити, варто зробити коротку паузу, дихання має бути глибоке, мовлення - повільне, погляд - спокійний і впевнений. Це дасть змогу заспокоїтися, здобути рівновагу. Потрібно пам'ятати, що вступ стосується слухачів, а закінчення - суті проблеми. На початку промови слід завоювати симпатії слухачів, а цього можна досягти лише знанням справи й уникненням шаблону. Доповідь доцільно розпочати з чогось цікавого, можливо, не надто серйозного, найкраще -з приємної для слухачів інформації.

Викладаючи головну частину, доповідач має стежити за тим, аби все, що він говорить, було зрозуміле слухачам; викладати думки у хронологічній послідовності, але розвивати їх по-різному: описувати, пояснювати, доводити, розповідати.

Найцікавішою формою викладу думки є розповідь про події, учасниками яких були певні люди. Тому під час виступу треба пожвавлювати сухі твердження й описи колоритною розповіддю про якісь цікаві події, що можуть ілюструвати сказане, відтворювати фрагменти окремих діалогів тощо.

Уведені в доповідь розповіді про пригоди, ситуації мають бути стислі й динамічні, аргументи - вагомі. При цьому промовець не має права на суб'єктивну оцінку подій і фактів, лише об'єктивне висвітлення переконає інших.

Закінчення доповіді складається з двох частин:

а) узагальнення сказаного, підсумок, логічне виділення головного, можливо, заклик до певних дій;

б) звернення до слухачів (прикінцеві й останнє речення).

Слухачі запам'ятовують загальні висновки, тому закінчувати доповідь треба підбиттям підсумків, що випливають зі сказаного. Останні речення мають бути особливо виразні й переконливі.

• Прочитайте, підготуйте коротку доповідь на загальну тему "Вимоги до оратора". Проілюструйте подані тези доповіді прикладами з життя. Виголосіть доповідь перед класом. Дайте оцінку особистості мовця, виходячи з наведених у тексті вимог.

Особистість мовця

• Ви починаєте справляти певне враження ще до того, як заговорите.

• Популярність у колективі залежить від того, наскільки зовнішній вигляд, поведінка та манера спілкування індивіда відповідають уявленням і неписаним правилам певної суспільної групи.

• Популярні люди мають такі риси характеру, які позитивно сприймаються більшістю суспільних груп (веселу вдачу, товариськість, тактовність та ін.), а, крім того, вміють пристосовувати свою поведінку до правил тієї чи іншої групи.

• Гарні рухи і вміння поводитися - такі ж важливі складники приємного зовнішнього вигляду, як фізичні дані та вбрання.

• Не вживайте довгих речень, бо їх важче зрозуміти. Чергуйте довгі речення з короткими.

• Не знеособлюйте речення, часто вживаючи безособові дієслова {було проведено, було вирішено). Вживаючи першу особу множини (ми підготували...), ви наблизите виклад до слухачів.

• Не переобтяжуйте виклад іншомовними словами, термінами, абстрактними поняттями.

• Намагайтеся наводити у виступі показові приклади, влучні порівняння, вживати доречний дотеп, веселий жарт.

• Уникайте зайвих подробиць, щоб за ними не губилося головне.

• Важливу думку акцентуйте і якнайповніше аргументуйте (За І.Томаном).

• Прочитайте, перекажіть. Напишіть свій варіант початку доповіді на тему "Молодість - не завада" або "Молодь і релігія", відповідно до визначених у попередньому завданні вимог виголосіть його перед класом. Оцініть уміння інших доповідачів налагоджувати контакт з аудиторією. Складіть словничок ключових слів, виділених у тексті. Перед виступом прочитайте їх.

Як установити контакт зі слухачами

Що сприяє встановленню контакту між промовцем і слухачами? Це і його поведінка, і зміст доповіді. Якщо ви впевнено заходите до аудиторії, то вже цим справляєте позитивне враження. Запам'ятайте: більшість слухачів у перші хвилини виступу приділяють промовцеві всю свою увагу: вони приглядаються, як він іде, як розкладає папери, як починає говорити, як поводиться за трибуною.

Якщо ви виявляєте свою знервованість, поспіх, страх і т. ін., то все це неодмінно впливає на слухачів, знижуючи їхню увагу та зацікавлення.

Тому ви повинні своєю поведінкою демонструвати впевненість і віру в свої сили. Впевнено станьте, упорядкуйте свої папери, привітно і спокійно погляньте на слухачів.

Коротка пауза дасть змогу слухачам зайняти свої місця, заспокоїтися і налаштуватися на сприймання. Те, що ви якусь хвилю не починаєте говорити, загострить їхню увагу, та й ви самі зможете зосередитися. Ця пауза і ваш упевнений погляд справлять позитивне враження ще до того, як заговорите. Легка усмішка викличе доброзичливе ставлення слухачів, сприятиме встановленню з ними контакту. Тут знову ж таки слід нагадати: хто любить людей, того й люди люблять. Більшість досвідчених і популярних лекторів саме так ставляться до своїх слухачів.

Далі контакт між лектором і аудиторією закріплюється вже безпосередньо під час промови.

Про встановлення контакту зі слухачами не забувайте ніколи. Продумайте заздалегідь, що у вас може бути з ними спільного, з'ясуйте, які вони мають труднощі, які проблеми хвилюють їх. Так само, як і під час установлення особистих контактів, намагайтеся неодмінно знайти, що пов'язує вас зі слухачами. Початок доповіді: "Зараз я вам усім доведу, як ви помиляєтеся, коли думаєте, що..." дуже невдалий. Промовець уже цим налаштував слухачів проти себе, і вони не звертатимуть уваги на будь-які його аргументи.

Запам'ятайте: не встановивши контакту, не можна ні зацікавити слухачів, ні змінити їхні погляди на те, про що ви будете говорити (За І.Томаном).

• Прочитайте рекомендації щодо мовного оформлення виступу і стисло запишіть у таблицю.

Текст виступу Мовне оформлення

Мова


Словник

Культура

Слово

Речення


Про стиль і мовне оформлення виступу

• Мова має бути ясна і зрозуміла.

• Намагайтеся розширити свій словниковий запас.

• Читайте книжки про культуру мови.

Вибір слів

• Щоб збагатити власний словниковий запас, читайте твори відомих ораторів, слухайте кваліфікованих промовців і принагідно записуйте (або підкреслюйте олівцем у власній книжці) слова й вирази, які ви хотіли б використовувати у своєму мовленні.

• Виявіть, які слова ви вживаєте надто часто, і намагайтеся замінити їх іншими словами й виразами, тобто доберіть до них синоніми.

• Дбайте за точність висловлювання. Вибирайте влучні й однозначні слова. Пам'ятайте: якщо в наказі має місце подвійне тлумачення, то він обов'язково буде виконаний неправильно.

• Учіться чітко висловлюватися, ознайомлюючись із текстами угод або інших важливих документів. Читайте текст повільно, вдумливо, намагаючись визначити, як інакше можна витлумачити окремі слова й речення, які речення сформульовані неясно. При цьому уявіть, що ваше завдання полягає в тому, аби знайти слабкі місця в тексті.

• Надто часте вживання абстрактних понять потребує від слухачів великого напруження (наприклад, афоризми не можна читати без пауз).

Конструкція речень

• Чергуйте довгі речення з короткими. Обширні речення важко сприймати й розуміти, а нагромадження коротких речень робить мову монотонною.

• Часте вживання особових займенників замість імен осіб може призвести до неправильного тлумачення сказаного.

• Основна думка має завжди висловлюватися головним реченням, а не підрядним.

• Речення, в якому вжито кілька іменників підряд, сприймається важко.

• Коли ви хочете розповісти щось нове, дайте слухачам час, аби вони могли зрозуміти те, що ви їм кажете. Для цього можна навести приклади або те саме повторити іншими словами.

• Намагайтеся під час розповіді не згадувати неістотні подробиці, швидко й послідовно йти до розв'язки.

• Виклад ведіть від простого до складного, від відомого до невідомого.

• Приверніть увагу слухачів із самого початку свого виступу (За І.Томаном).

• Прочитайте і виконайте ситуативні завдання.

1. Уявіть ситуацію: у залі під час виступу панує атмосфера байдужості до промовця; слухачі не виявляють зацікавленості: деякі розмовляють, інші малюють карикатури або позіхають. Проаналізуйте можливі причини невдачі промовця. Яких помилок він припустився?

2. Доповідач закінчив виступ словами: "Оце і все, що я вам хотів сказати". Оцініть таку кінцівку промови.

3. Виступаючи, промовець сказав: "А зараз я розповім вам про подію, що сталася..." З якою метою використано цей прийом? Спрогнозуйте реакцію слухачів на ці слова.

4. Частину промови оратор побудував у формі діалогу. Дайте оцінку цьому прийому.



5. Перед вами аудиторія а) ваших ровесників; б) людей віком 50-60 років; в) неоднорідна щодо віку. Яким буде ваше перше речення? Доберіть кілька вступних фраз для встановлення контакту зі слухачами. Тему майбутньої доповіді оберіть самі.

• Напишіть вступ до доповіді на тему "Як раціонально вчитися".


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка