Марчук Василь Васильович -завідувач кафедри політичних інститутів та процесів, доктор історичних наук, професор робоча програма



Скачати 418.25 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації11.05.2017
Розмір418.25 Kb.
  1   2   3
Державний вищий навчальний заклад

“Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника”


Кафедра політичних інститутів та процесів
ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор _______________________

________________________________

“____”____________________ 20___ р.



РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ



МОДЕЛЮВАННЯ І АНАЛІЗ ПОЛІТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ

Напрям підготовки аспірант (PhD) за освітньою-науковою програмою Політологія"

галузь знань 05 Соціально-поведінкові науки

спеціальність 052 Політологія

спеціалізація Політичні інститути та процеси

інститут, факультет Інститут історії, політології і міжнародних відносин

Івано-Франківськ – 2016
Робоча програма Моделювання і аналіз політичних процесів
для аспірантів за освітньою-науковою програмою “Політологія”,

галузь знань 05 Соціально-поведінкові науки, спеціальністю 052 Політологія

„____” ______________ 2016 р. – __ с.
Розробники: (вказати авторів, їхні посади, наукові ступені та вчені звання)

Дерев’янко Сергій Миронович – професор кафедри політичних інститутів та процесів, доктор політичних наук, доцент

Марчук Василь Васильович –завідувач кафедри політичних інститутів та процесів,

доктор історичних наук, професор


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри політичних інститутів та процесів


Протокол від “____” _________ 2016 р. № __
Завідувач кафедри політичних інститутів та процесів
_______________________________ (Марчук В.В. )

(підпис) (прізвище та ініціали)

“____” _________ 201 __ р.
Схвалено методичною комісією факультету, інституту.

Протокол від “____” _________ 201__ р. № __


“____” _________ 201__ р.

Голова _______________ (___________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

 Дерев’янко С.М., Марчук В.В., 20__ рік

 Державний вищий навчальний заклад

«Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» , 20__ рік



  1. Опис навчальної дисципліни




Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, спеціальність

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 6

Галузь знань

05 Соціально-поведінкові науки

(шифр, назва)

Нормативна


Модулів – 4

Напрям підготовки

аспірант (PhD) за освітньою-науковою програмою "Політологія"

Рік підготовки:

Змістових модулів – 4

Спеціальність (професійне спрямування)

052 Політологія

1-й

1-й




Семестр

Загальна кількість годин – 180

1-2-й

1-2-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2



самостійної роботи студента – 4

Третій освітньо-науковий рівень

доктор філософії (PhD)

58 год.

58 год.

Практичні, семінарські

20 год.

20 год.










Самостійна робота

102 год.

102 год




Вид контролю: залік, екзамен

2. Мета
Подальше всебічне наукове дослідження політичних процесів вимагає поглиблення розуміння їх сутності та змісту, створення можливості якісного прогнозування. Перспективним повинно стати застосування широкого спектру спеціальних наукових методів, які забезпечуватимуть досягнення позитивного результату дослідження. Серед них – сучасні методи моделювання, апробовані як в гуманітарних, так і у природничих науках. Це, насамперел, методи комп’ютерного просторового моделювання, методи імітаційного моделювання, а також методи моделювання нелінійної динаміки, які базуються на теорії хаосу і синергетиці. Використання цих методів у дослідженні політичних процесів має створити можливості для більш глибокого проникнення в сутність політичних процесів та побудови науково обґрунтованих прогнозів перебігу цих процесів. У сучасній політичній науці майже поодинокими є узагальнюючі дослідження з теоретико-методологічних та прикладних проблем застосування сучасних методів моделювання у дослідженні політичних процесів. З огляду на вищезазначене, пропонований курс видається актуальним.
Метою навчальної дисципліни є здобуття аспірантами базових знань та навичок застосування новітніх формальних моделей та методів політичного аналізу при дослідженні та оптимізації політичних процесів сучасної України, для забезпечення їхньої соціалізації як науковців-дослідників і професійних аналітиків.
Основними завданнями навчальної дисципліни є:

  1. Розширення уявлень про концептуальні засади наукового пізнання.

  2. Формування розуміння системних властивостей політичних процесів, можливостей та меж їх системного трактування.;

  3. Аналіз наявного досвіду використання моделей у наукових та політико-практичних дослідженнях

  4. Утвердження переконання про моделювання як найбільш перспективний метод дослідження політичних процесів.

  5. Засвоєння теоретико-понятійної основи моделювання політичних процесів на засадах класичних теоретичних моделей політичної системи

  6. Вивчення характерних та сутнісних рис моделювання, типології моделей і методів моделювання політичних процесів, методів імітаційного моделювання відносно політичних процесів; сутнісних ознак та особливостей застосування конкретних моделей. С

  7. Засвоєння методики використання комп’ютерно-забезпеченого просторового та дискретно-крокового моделювання, методів імітаційного моделювання та системної динаміки у дослідженні динаміки політичних процесів.

  8. Формування значення розуміння нейромережевої моделі політичного процесу України для визначення сутнісних властивостей і перспективних напрямів дослідження політичного процесу;

Об’єктом вивчення навчальної дисципліни є політичні процеси у відображенні новітніх методів моделювання і аналізу..

Предметом вивчення навчальної дисципліни є особливості політичного процесу України як явища, формалізованого сучасними методами моделювання і аналізу.У результаті вивчення навчальної дисципліни аспірант повинен

знати:

– концептуальні засади наукового пізнання;

– принципи дослідження в науці загалом та політології зокрема;

– новітні методологічні напрями і течії;

– новітні формальні моделі у дослідження політичних процесів;

– характерні та сутнісні риси моделювання як найбільш перспективного методу дослідження політичних процесів;

– типологію моделей політичних процесів; сутнісні ознаки та особливості застосування моделей;

– характеристики основних методів політологічного аналізу;

– категоріально-понятійний апарат.

Уміти:

– ефективно застосовувати методи моделювання та аналізу для наукового пізнання особливостей політичного процесу як явища, формалізованого сучасними методами моделювання;

– робити узагальнення і висновки;

– застосовувати набуті знання при написанні дисертації, проведенні наукових досліджень, педагогічній і громадсько-політичній діяльності;

– грамотно використовувати понятійний апарат, термінологію, професійну лексику.

Навчальна дисципліна “Моделювання і аналіз політичних процесів” є обов’язковою дисципліною циклу наукової професійної підготовки для аспірантів у першому-другому семестрах, на яку відводиться 180 годин. З них передбачено на аудиторні заняття – 78, самостійну роботу – 102 години.




  1. Програма навчальної дисципліни


Змістовий модуль 1. Теоретико-методологічні засади моделювання політичних процесів

Тема 1. Вступ. Предмет, завдання та категоріальний апарат курсу. Джерела вивчення курсу.
Тема 2. Концептуальні підходи до моделювання політичних процесів.

Досвід формалізованого представлення політичних процесів у політичній науці, їх моделювання та перспективи проведення подібних досліджень. Моделювання в суміжних із політичною наукою галузях гуманітарного знання. Історична інформатика як окремий напрямок формалізованого модельного вивчення соціально-політичних об’єктів в минулому–

Розробка сучасних концептуальних засад моделювання політичних процесів українськими (В. П. Горбатенко, Е. А. Горбунов, Польовий М.А., Турчин, О. Ф.) та зарубіжними (Г. Алмонд, .А. Ю. Андреєв, І. В. Бестужев-Лада, Л. Й. Бородкін, Р. Г. Браун, В. Вайдліх, М. Вартофський, Дж. Голдстоун, К. Дойч, Д. Істон, Л. І. Кормич, А. В. Коротаєв, Н. В. Кочубей, П. В. Кузьмін, Г. Г. Малинецький, М. Маршалл, Є. Ю. Мєлєшкіна, Д. Медоуз, Н. М. Моісеєв,
Ю. М., Плотинський, К. Поппер, Г. І. Рузавін, А. О. Сіленко, М. В. Таранін, П. В. Шабров,
Дж. Форрестер, В. А. Штофф та ін.) науковцями.

Теоретичні аспекти моделювання політичних процесів у дисертаційних роботах


К. О. Богуславської, Л. В. Бойко-Бойчук, М. З. Буника, М. А. Польового, В. А. Ткачука. Дослідження нелінійних політичних процесів (інституювання сучасних напрямів моделювання : теорія катастроф, теорія хаосу, синергетика та теорія дисипативних структур) у працях B. І. Арнольда, В. А. Геловані, С. П. Курдюмова, Е. Ласло, Б. Мандельброта,
Г. Г. Малинецького,І. Р. Пригожина, І. Стенгерс, Р. Тома, Г. Хакена та ін.

Напрям формально-модельного дослідження соціально-політичної дійсності, що мала місце у минулому ( Л. Й. Бородкін, Ю. А. Святець, А. К. Корноухов, А. В. Коротаєв,


С. О. Нєфьодов, П. В. Турчин та ін.). Початки формалізованого моделювання соціально-політичних процесів минулого ( І. Д. Ковальченко, Д. Норт, Р. Фогель, О. Л. Чижевський).

Початок цілісного системного трактування політичного процесу у працях Г. Лейбніца, М. Кузанського, Дж. Вико, А.-М. Ампера, Г. Спенсера та його органічної школи,


О. І. Строніна, П. Ф. Лілієнфельд-Тоаля, Т. Парсонса, Д. Істона, В. М. Садовського, Н. Вінера, У. Р. Ешбі, Л. фон Берталанфі, А. І. Уйомова, А. Етціоні та ін.

Політичний процес як динамічна підсистема політичної системи. Характеристики системи “політичний процес”:


Тема 3. Сутність моделювання як методу дослідження політичних процесів.

Головні риси формально-модельного підходу, які роблять його придатним для дослідження політичних процесів.



Поняття модель і моделювання в сучасній політичній науці. Наукове поняття моделі. Два основні класи моделей: 1) емпіричні (фізичні) і 2) теоретичні (математичні).

Класи термінів, які використовуються в науковому моделюванні: терміни а) спостереження, б) характеристик і в) теорій.

Характеристики теоретичної моделі.

Поняття дисциплінарної матриці (Т. Кун). Види компонентів, складових дисциплінарної матриці: 1) символічні узагальнення; 2) концептуальні моделі; 3) цінності наукових співтовариств; 4) “зразки” конкретних рішень наукових проблем.

Поняття “модель політичного процесу” як штучно створений об'єкт у вигляді тих чи інших символічних конструкцій, який в певному сенсі аналогічний досліджуваному процесу.

Сутність моделювання, як дослідження політичних процесів та динамічних політичних явищ шляхом побудови та подальшого дослідження моделей цих процесів і явищ.

Базові засади моделювання політичних процесів, системний підхід. Вимоги до адекватної моделі політичного процесу.



Критика технократичних уявлень про моделювання. Особливості моделювання в політичній науці.
Тема 4. Об'єкти і завдання моделювання політичних процесів

Багатозначність і варіації термінів “політика” та “політичне” в сучасній науці.

Аналітичний підхід : аналіз соціальних дій та інститутів, заснованих на відносинах влади і панування. Структура і динаміка легітимного панування.

Теоретичні джерела аналітичного підходу: модель рівноваги політичної системи
В. Парето.

Концептуальні моделі мотивації політичної поведінки: теорія соціального поля
К. Левіна.

Моделі соціальної дії в соціологічній науці: розуміюча соціологія М. Вебера.

Концептуальні моделі динаміки політичних структур. Фактори розподілу влади. Політичні сили і мережеві структури.

Рівні моделювання політичних процесів.

Аналіз і прогнозування політичних процесів на основі розв'язання задач моделювання.
Тема 5. Системна методологія та моделювання політичних процесів

Центральні ідеї концепції системи: а) цілісність; б) самостабілізація;
в) самоорганізація; г) ієрархічність.

Основні характеристики систем: а) цільове призначення; б) функції; в) потоки;
г) структура.

Поняття системного планування. Основні етапи процесу системного планування. Види планування: формальне, інкрементне і системне.

Основні елементи системного мислення: концепція системи, схема взаємодії факторів, структурна діаграма, імітаційне моделювання.

Політичний процес як відкрита система. Види планування та моделювання політичних процесів.
Змістовий модуль 2. Основні методи моделювання і стратегічного планування в галузі політичних відносин
Тема 6. Структура і динаміка політичних систем

Основні концептуальні уявлення про політичні системи. Основні елементи політичних систем і принципи зв'язку між ними.

Панівна верства і її сегменти: партійний, законодавчий, урядовий, військовий
і ідеологічний. Системні характеристики : узгодженість, згуртованість, легітимність, компетентність, ефективність.


Адміністративний апарат і його сектори: апарати вищих органів державної влади, економічний, правоохоронний, військовий, ідеологічний. Системні характеристики: компетентність, контрольованість, рівень корупції, рівень бюрократизації, фракціональність.

Соціальний порядок і його сектори: політичний, економічний, правовий, ціннісний, ідеологічний. Системні характеристики: цілісність, політичні ризики, економічні ризики, рівень соціальної аномії, рівень криміногенності.

Ресурсні та інформаційні потоки всередині політичних систем. Динаміка і баланс політичних систем
Тема 7. Типологія методів моделювання політичних процесів

Види типологій моделей. Моделювання політичних процесів за допомогою моделей, які відносяться до класів багатофакторних, пізнавальних, символічних, формальних, складних динамічних моделей.

Класифікація методів моделювання за характером відображення власне процесу протікання політичної дійсності та за характером моделювання і подальшого оперування із побудованою моделлю.

Типи методів моделювання за характером відображення процесу політичної дійсності (методи моделювання станів політичного процесу (створення баз даних, політичне картографування тощо); методи моделювання дискретної динаміки (методи дискретного імітаційного моделювання); методи моделювання безперервних динамічних систем (імітаційні моделі, які базуються на диференціальних рівняннях).



Типи моделей за характером моделювання та подальшого оперування із побудованою моделлю.
Тема 8. Метод аналізу ієрархій і його застосування для моделювання політичних процесів

Етапи застосування методу аналізу ієрархій. Структурування проблеми у вигляді ієрархії факторів: принципи ідентичності та декомпозиції.

Рівні ієрархії і критерії оцінки її елементів. Принципи дискримінації і порівняльних оцінок. Синтез пріоритетів.

Ієрархічні моделі політичних ситуацій. Рівні ієрархії: сили, мети, актори, політики акторів, контрастні сценарії. Типи домінантних ієрархій: прямий і зворотний процеси формування ієрархій.

Сценарний підхід та прогнозування розвитку політичних ситуацій.

Комп'ютерне моделювання політичних ситуацій на основі методу аналізу ієрархій.
Тема 9. Метод аналізу динаміки систем і його застосування для моделювання політичних процесів

Становлення методу аналізу динаміки систем в якості наукового підходу та академічної дисципліни (школа Д. Форрестера).

Етапи побудови моделі динаміки системи: 1) концептуалізація (побудова концептуальної моделі); 2) формулювання зв’язків і відносин; 3) тестування моделі;
4) реалізація моделі.


Концептуалізація як основний етап моделювання: 1) визначення цілей;
2) ідентифікація ключових змінних; 3) встановлення взаємозалежностей змінних;
4) визначення базових механізмів функціонування моделі.


Математичні основи методу аналізу динаміки систем: апарат нечітких множин і нечіткої логіки. Основні прийоми комп'ютерного моделювання на основі методу аналізу динаміки систем.

Застосування методу аналізу динаміки систем у сфері досліджень політичних процесів та інститутів.
Змістовий модуль 3. Моделювання і прогнозування політичних ситуацій
Тема 10. Моделювання політичних ситуацій на рівні регіону

Експертні оцінки комплексу факторів, що впливають на політичну ситуацію у регіоні: демографія регіону, рівень життя населення регіону, стан економіки регіону, політичні ризики в регіоні.

Специфічні особливості, які необхідно враховувати при оцінці стану регіонів: тіньова економіка, неформальні відносини у сфері влади і адміністрації, рівень криміногенності та ін.

Фактори, що визначають динаміку політичної ситуації: 1) стан і структура політичного контролю та адміністративного управління; 2) рівень та динаміка політичної участі основних соціально-професійних груп; 3) масові політичні орієнтації.

Основні елементи моделі розвитку політичної ситуації в регіонах: взаємодія основних елементів політичної структури, діючі сили політичної ситуації, можливі політики цих сил, ресурси діючих сил.
Тема 11. Моделювання політичних ситуацій на рівні геополітичних систем.

Геополітичний комплекс - аналітична концепція для середнього рівня аналізу
і моделювання між рівнями національної держави та міжнародної (глобальної) системою
в цілому.


Система взаємовідносин між державами, що утворюють геополітичний комплекс: на прикладі етнічних конфліктів в Закавказзі та міжнаціональних конфліктів у Прибалтиці.

Інтереси і доктрини акторів геополітичного комплексу як системи : приклади доктрин України, Росії, Європейського Союзу і США.

Основні ресурси для реалізації інтересів і цілей “акторів” геополітичного комплексу: загроза військового рішення, спеціальні операції, миротворчість як метод контролю, економічний вплив, дипломатичний тиск, політичні акції, використання світових ЗМІ.

Основні сценарії розвитку ситуації в геополітичному комплексі: 1) збереження нестійкої рівноваги: 2) інтенсифікація напруженості; 3) локальні збройні конфлікти;
4) системна дестабілізація.

Тема 12. Моделювання і прогнозування локальних і етнічних конфліктів.

Поняття етнополітичного конфлікту. Основні концепції локальних і етнічних конфліктів у сучасній політичній науці.

Системні причини етнополітичних конфліктів: характер економічного ладу та політичного режиму.

Ситуаційні фактори етнополітичних конфліктів: історичні, зовнішньополітичні, воєнно-стратегічні, етнічні, економічні, внутрішньополітичні, характеристики сторін конфлікту, інформаційні і поведінкові.

Напрямок дії факторів: інтенсифікація розвитку конфлікту, нейтральність, блокування розвитку конфлікту.

Характеристики динамічних фаз конфлікту: 1) формування; 2) розвиток; 3) реалізація; 4) стан постконфлікту; 5) врегулювання.

Застосування комп'ютерних програм для аналізу локальних і етнічних конфліктів: приклад пакету CASCON.
Тема 13. Кластерний аналіз політичних установок

Вибір статистичних засобів і процедур для обробки і аналізу даних досліджень політики.

Порівняння можливостей факторного аналізу, багатовимірного шкалювання, дискримінантної функції та кластерного аналізу.

Поняття і види змінних. Класифікація та інтерпретація змінних. Роль змінних в кореляційних і експериментальних емпіричних дослідженнях.

Основні методи кластерного аналізу та його програмне забезпечення.
Сутність і застосування методу “з'єднуючого кластування” (Joining clustering) для аналізу політичних установок.

Сутність і застосування методу “кластування k-середніх” (K-means clustering) для дослідження політичних культур.

4. Структура навчальної дисципліни




Найменування розділів і тем

К-сть год.,

вид заняття



лекції

семінарські заняття

Модуль 1. Теоретико-методологічні засади моделювання політичних процесів

1.

Тема 1. Вступ. Предмет, завдання та категоріальний апарат курсу.

2




2

Тема 2. Концептуальні підходи до моделювання політичних процесів.

4

2

3.


Тема 3. Поняття модель і моделювання в сучасній політичній науці

2

2

4

Тема 4. Об'єкти і завдання моделювання політичних процесів

4

2

5

Тема 5. Системна методологія та моделювання політичних процесів

4

2

Модуль 2. Основні методи моделювання і стратегічного планування в галузі політичних відносин

6.

Тема 6. Структура і динаміка політичних систем

2

2

7

Тема 7. Типологія методів моделювання політичних процесів

2




8.

Тема 8. Метод аналізу ієрархій і його застосування для моделювання політичних процесів

4

2

9.

Тема 9. Метод аналізу динаміки систем і його застосування для моделювання політичних процесів

4

2

Модуль 3. Моделювання і прогнозування політичних ситуацій

10.

Тема 10. Моделювання політичних ситуацій на рівні регіону

2

2

11.

Тема 11. Моделювання політичних ситуацій на рівні геополітичних систем

2

2

12

Тема 12 Політичний процес України в контексті сучасних методів моделювання

2

6

13.

Тема 13. Моделювання і прогнозування локальних і етнічних конфліктів

2

4

14.

Тема 14. Кластерний аналіз політичних установок

4

2




Всього

40

30

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка