М. П. Драгоманова архипов О. А., Питомець О. П. Легка атлетика у фізичному вихованні студентів Навчальний посібник



Сторінка1/32
Дата конвертації12.12.2016
Розмір3.94 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   32




МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П. ДРАГОМАНОВА

Архипов О.А., Питомець О.П.



Легка атлетика у фізичному вихованні студентів

Навчальний посібник


Київ 2014

УДК


ББК


Затверджено на засіданні Вченої ради Інституту фізичного виховання та спорту НПУ імені М.П. Драгоманова, протокол № 8 від 15 травня 2014 року.
Рецензенти:

Носко М.О - доктор педагогічних наук, професор

Тимошенко О.В.- доктор педагогічних наук, професор

Грибан Г.П.- доктор педагогічних наук, доцент
Архипов О.А., Питомець О.П. Легка атлетика у фізичному вихованні студентів: [навч. посібник] / О.А. Архипов. – Київ: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2014.-260 с.

ISBN


Рукопис є навчально - педагогічною працею, де викладено науково-методичні положення в галузі теорії та методики фізичного виховання, а саме теоретичний та практичний аспекти викладання легкої атлетики за кредитно-модульною технологією на основі сучасних знань про рухову діяльність людини. Концепція авторів базується на новітніх технологіях навчання видатних вчених в галузі теорії і методики навчання рухам та на матеріалах власних досліджень, де модулі фонду кваліфікаційних завдань з легкої атлетики складаються з: навчальних елементів, рухових тестів та підвідних вправ для їх виконання, критеріїв модульних контролів, які розподілені за семестрами всього періоду викладання.

Рекомендується викладачам для практичного проведення занять з легкої атлетики зі студентами вищих навчальних закладів, науковцям, які досліджують проблеми фізичного виховання студентської молоді у вищій школі.



УДК

ББК



ISBN ISBN

© НПУ імені М.П. Драгоманова, 2014

© Архипов О.А., Питомець О.П. 2014


З М І С Т

П Е Р Е Д М О В А

4-14

РОЗДІЛ I

ОСНОВИ ТЕХНІКИ ЛЕГКОАТЛЕТИЧНИХ ВИДІВ

15--68

1.1.

Загальна характеристика легкоатлетичних вправ

15-17

1.2.

Загальна характеристика різновидів ходьби

17-22

1.3.

Основи техніки ходьби

22-26

1.4.

Різновиди та основи техніки бігу на короткі, середні та довгі дистанції.

26-35

1.5.

Різновиди та основи техніки легкоатлетичних стрибків

35-45

1.6.

Біомеханічна характеристика основних легкоатлетичних вправ.

46-68

РОЗДІЛ IІ

ПЛАНУВАННЯ ЗАНЯТЬ З ЛЕГКОЇ АТЛЕТИКИ ЗА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЮ ТЕХНОЛОГІЄЮ

69-74

2.1.

Розподіл навчального часу за семестрами.

69

2.2.

Розробка фонду кваліфікаційних завдань з розділу „Легка атлетика”

69-70

2.3.

Перелік навчальних елементів та критерії модульних контролів з розділу: “Легка атлетика ”

71-74

РОЗДІЛ IІІ

ПОВНИЙ ФОНД КВАЛІФІКАЦІЙНИХ ЗАВДАНЬ З РОЗДІЛУ “ЛЕГКА АТЛЕТИКА” ДЛЯ СТУДЕНТІВ 1-4 КУРСІВ.

75-147

3.1.

Навчальні елементи та кваліфікаційні завдання для 1 курсу

75-97

3.2.

Навчальні елементи та кваліфікаційні завдання для 2 курсу

98-123

3.3.

Навчальні елементи та кваліфікаційні завдання для 3 курсу


124-144

3.4.

Навчальні елементи та кваліфікаційні завдання для 4 курсу


145-148

РОЗДІЛ ІV

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА


149-181

В И С Н О В К И

182-183

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

184-197

Д О Д А Т К И

198

ДОДАТОК І

Робоча навчальна програма з дисципліни: фізичне виховання (за кредитно-модульною технологією) освітньо - кваліфікаційного рівня – бакалавр для студентів денної форми навчання 1-4 курсів

199-258

ПЕРЕДМОВА

Легка атлетика ґрунтується на природних рухах, які опанувало людство у процесі своєї еволюції. Легкоатлетичні вправи поділяються на біг, стрибки, метання та комплексні спеціальні вправи, що об’єднують в собі елементи перерахованих вище видів.

Різновиди легкої атлетики має суттєво прикладне та оздоровче значення, дозволяючи підвищувати функціональні можливості організму людини, цілеспрямовано впливати на розвиток фізичних якостей, поліпшувати міжм’язову та внутрішньом’язову координацію.

Природність рухів, широкий спектр дії, доступність і можливість дозування об’єму та інтенсивності фізичного навантаження у широкому діапазоні, робить засоби легкої атлетики незамінними в програмі підготовки майбутніх фахівців будь-якого спрямування.

Робоча програма (Архипов О.А., 2004 - 2013) включає матеріал з легкої атлетики на протязі 7 семестрів, розподіляючи його на кожному курсі на 2 блоки: осінньо-зимовий та весняно-літній.

Матеріал з легкої атлетики використовується за дидактичними принципами доступності, послідовності та систематичності.

Вивчення легкої атлетики починається на першому курсі з опануванням техніки спеціальних бігових та стрибкових вправ, спортивної ходьби та бігу на довгі дистанції.

На наступних курсах навчальний матеріал ускладнюється, як по координаційному аспекту, так і по інтенсивності виконання, включаючи такі види, як: біг на короткі дистанції, естафетний біг, стрибок у довжину з розбігу, потрійний стрибок з розбігу, елементи метальних рухів та біг в природних умовах (крос).

Особлива увага приділяється досягненню тренувального ефекту від застосування засобів легкої атлетики для поліпшення швидкості, рухів збільшеної амплітуди, швидкісно-силових якостей, розвитку загальної та спеціальної витривалості.

В процесі проходження навчального матеріалу з легкої атлетики, одним з домінуючих аспектів є використання засобів легкої атлетики в оздоровчому напрямку, формування вмінь студентів складати програми оздоровчої спрямованості, контролювати стан свого організму та зміни, які відбуваються після використання засобів легкої атлетики, як фізичного навантаження.



Особливості впровадження модульно-рейтингової системи у фізичне виховання студентства.

Специфічною особливістю фізичного виховання, що відрізняє його від розумової освіти і виховання є спрямованість на біологічну сферу людини: зміну форм, функціональних можливостей, як окремих систем, так і організму в цілому, розвиток фізичних якостей, навчання руховим діям, підвищення опору негативному впливу зовнішнього середовища тощо. Але, не дивлячись на таку специфічність, фізичному вихованню притаманні загальні риси педагогічного процесу. Фізичне виховання є цілісним процесом, в якому розвиток (в біологічному аспекті) поєднується з розумовими освітою та вихованням: моральним, естетичним, патріотичним. Процес засвоєння нового здійснюється внаслідок спеціальної взаємодії викладача і учня. В ході процесу діють три фактори: задоволення студентських потреб і бажань, об’єктивний вплив середовища і запропонована викладачем програма поведінки. Домінуючий вплив того чи іншого фактору обумовлюється об’єктивними закономірностями психічної адаптації. Педагогічний процес фізичного виховання в цілому має дві сторони: задоволення усвідомлюваних і не усвідомлюваних потреб студентської молоді та освітньо-виховну. Критеріями ефективності процесу є рівень вирішення оздоровчих, освітніх та виховних завдань етичної і моральної орієнтації.

Зміни, які відбуваються під впливом спеціальних засобів фізичного виховання на організм людини, обумовлені однією з основних об’єктивних закономірностей життєдіяльності живих організмів – здатністю до адаптації, як оптимальній, пристосувальній зміні функціонування за рахунок саморегуляції. В ході накопичувальної адаптації відбувається саморозвиток організму, підвищення його функціональних можливостей. Фізичне виховання, також, є процесом, що спрямований на підвищення або підтримання на визначеному чи необхідному рівні функціональних можливостей організму людини за рахунок спланованої системи впливу і таким чином є керованим процесом [1, 4].

Мета і завдання цього процесу обумовлені потребами окремих студентів, демографічних і соціальних груп, а також суспільства в цілому. Метою фізичного виховання є задоволення потреб як студентів так і суспільства в цілому у формуванні всебічно розвиненої людини, сприяючи підвищенню її життєдіяльності. Виникнення і розвиток системи фізичного виховання визначається потребами суспільства, обумовлюється рівнем розвитку матеріального виробництва та соціальними уявленнями про мету, завдання, засоби і методи їх застосування [2].

Соціальна система обумовлює розробку і організацію наступних ланок, що знаходяться в ієрархічній залежності: нормативно – законодавчої бази, програмної, ресурсної і організаційної. Залежність цих ланок дозволяє об’єднати їх в загальну структуру системи фізичного виховання тому, що досягнення мети фізичного виховання конкретної людини або групи людей (студентів) обумовлюється соціально – економічними умовами суспільства, програмно - нормативними і організаційними основами побудови обов’язкового процесу фізичного виховання в навчальному закладі, а також доступністю занять популярними видами рухової активності у вільний час [2, 4, 5].

Програмне забезпечення фізичного виховання включає державну програму розвитку галузі в системі взаємовідносин з іншими соціальними явищами: освітою, професійною і військовою діяльністю та дозвіллям різних соціальних груп населення. Прикладом такої програми є державна програма „Фізичне виховання – здоров’я нації”, яка прийнята в нашій країні [3, 6]. Загальний освітній рівень з фізичного виховання у вищих навчальних закладах забезпечується відповідними програмами, що мають регламентуючі стандарти по змісту занять, їх кількості і нормативним вимогам для підготовки студентів. Зміст програмного забезпечення повинен врахувати біологічні та педагогічні закономірності керування фізичним станом організму людини в процесі фізичного виховання. Ігнорування цих закономірностей знижує ефективність педагогічного процесу перешкоджаючи досягненню мети фізичного виховання: поліпшенню фізичного стану, зміцненню здоров’я, зниженню захворюваності, збільшення кількості молоді, що має відхилення в стані здоров’я до 90 % [4].

Розглядаючи фізичний стан, як основу в досягненні кінцевої мети фізичного виховання і маючи кількісні показники можна визначити ефективність процесу фізичного виховання. Так, як фізичне виховання відбувається в конкретному оточуючому середовищі, факторами якого є як соціально – економічні так і екологічні умови, то фізичний стан студентства можна розглядати, як результат впливу цих умов. Беручи до уваги той факт, що загальний рівень фізичного стану студентів нижче середнього, збільшується кількість спеціальних медичних груп, збільшується кількість повторних гострих респіраторних захворювань до 5 – 6 разів на рік, то можна признати, що негативний вплив зовнішніх умов домінує над позитивним впливом протидіючих факторів, одним з яких є фізичне виховання.

Визначаючи ефективність системи фізичного виховання молоді, необхідно проаналізувати всі компоненти соціальної і педагогічної підсистем тому, що студенти охоплені державною системою освіти, в межах якої відбувається обов’язковий процес фізичного виховання. Але, співвідношення 28 годин урочної форми занять до 4 годин фізичного виховання на тиждень свідчать про нехтування фізіологічним нормуванням розумового і фізичного навантаження в процесі росту і розвитку організму.

Таким чином, в зв’язку з вищенаведеним та керуючись: Положенням про кредитно-модульну організацію навчального процесу (далі - Положення) розробленого відповідно до Закону України від 23.05.1991 року № 1060-ХІІ зі змінами та доповненнями “Про освіту”, Закону України від 17.01.2002 року № 2984-ІІІ зі змінами та доповненнями “Про Вищу освіту”, Постанови Кабінету Міністрів України від 05.09.1996 року № 1074 “Про затвердження Положення про державний вищий заклад освіти”, наказу Міністра освіти і науки України 02.06.1993 року № 161 “Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах”, наказу Міністра освіти і науки України від 23.01.2004 року № 48 “Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу”, наказу Міністра освіти і науки України від 23.01.2004 року “Про затвердження Програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки”; розроблено наскрізну робочу навчальну програму з дисципліни: “Фізичне виховання” за кредитно-модульною технологією освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр для студентів денної форми навчання 1 - 4 курсів (далі: “Програма з ФВ”), яка затверджена та рекомендована комісією з фізичного виховання і спорту Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України (протокол № 4 від 14.03.2005).

“Програма з ФВ” має наступну структуру:

І. Предмет, мета та завдання дисципліни.

ІІ. Розподіл навчального часу за семестрами.

ІІІ. Загальна характеристика розділів.

ІV. Розподіл навчального часу за розділами, темами і видами занять.

V. Тематичний план.

V.І. Індивідуальні завдання та контрольні заходи.

6.1. Залікові вимоги з фізичної підготовки студентів (чоловіків) спеціальної медичної групи.

6.2. Залікові вимоги з фізичної підготовки студентів (жінок) спеціальної медичної групи.

6.3. Критерії модульних контролів з розділу № 2: “Легка атлетика”.

6.4. Тести і нормативи оцінки фізичної підготовки з розділу № 2: “Легка атлетика”.

6.5. Критерії модульних контролів з розділу № 3: “Спортивні ігри”.

6.6. (а-д). Тести і нормативи оцінки фізичної підготовки з розділу №3: “Спортивні ігри” (волейбол, футбол, баскетбол, настільний теніс, теніс).

6.7. Критерії модульних контролів з розділу № 4: “Гімнастика”.

6.8. Тести і нормативи оцінки фізичної підготовки з розділу №4: ”Гімнастика”.

6.9. Критерії модульних контролів з розділу № 5: “Атлетизм”.

6.10. Тести і нормативи оцінки фізичної підготовки з розділу № 5: “Атлетизм”.

6.11. Критерії модульних контролів з розділу № 6: “Професійно-прикладна фізична підготовка“.

6.12. Тести і нормативи оцінки з розділу № 6: “Професійно-прикладна фізична підготовка“.

VІ. Приклад структурно-логічної схеми фонду кваліфікаційних завдань.

VІІ. Графік проходження модульних контролів з дисципліни “Фізичне виховання”.

VІІІ. Організаційно-методичні вказівки.

8.1. Загальні вимоги при проведенні занять з фізичного виховання для студентів основної та спеціальної медичної груп.

8.2. Пам’ятка для студентів на заняттях з фізичного виховання.

ІХ. Інформаційно-методичне забезпечення.


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   32


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка