М. Чернівці 2007 Методичний посібник “Тиждень безпеки дитини в дошкільному навчальному закладі



Сторінка1/4
Дата конвертації26.12.2016
Розмір0.82 Mb.
  1   2   3   4




НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У ДОШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ


МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

м. Чернівці

2007


Методичний посібник “Тиждень безпеки дитини " в дошкільному навчальному закладі
Методичний посібник підготовлено методистами НМЦ ЦЗ та БЖД Чернівецької області за участю викладачів, МВН обласних курсів, МВН міських курсів під керівництвом начальника НМЦ ЦЗ та БЖД Чернівецької області полковника вн. служби Юрійчука М.О.


У посібник увійшли матеріали педагогічних працівників дошкільних навчальних закладів Чернівецької області, а також напрацювання щодо організації навчання дітей з безпеки життєдіяльності та проведення “Тижня безпеки дитини " в дошкільних навчальних закладах області Чернівецького обласного інституту післядипломної педагогічної

"Тиждень безпеки дитини" в дошкільних навчальних закладах освіти проводиться щорічно в кінці навчального року за тематикою охорони здоров'я і життя дітей і з практичним закріпленням змісту сказаного і показаного вихователям та змісту варіантних дитячих ігор протягом року. Це головний захід навчального закладу у сфері цивільного захисту, до якого необхідно ґрунтовно готуватися і якісно проводити.

Метою даного методичного посібника є ознайомити педагогічних працівників з організацією та проведенням у дошкільних закладах освіти області "Тижня безпеки дитини" та удосконалити рівень теоретичної та практичної підготовки педагогів, привернути увагу до створення безпечних умов перебування дитини у довкіллі.

Методичний посібник розглянуто та затверджено на методичній раді НМЦ ЦЗ та БЖД Чернівецької області.

протокол №__ від ___.___.200__ р.

Пропонується використовувати при підготовці та проведенні занять на обласник та міських курсах цивільної оборони області з педагогічними працівниками дошкільних навчальних закладів, початкових класів загальноосвітніх шкіл, а також усіх хто займається вихованням і навчанням дітей з питань їх особистої безпеки.

Зміст

1. Передмова.............................................................................................

2. Визначення термінів.............................................................................

3. Методичні рекомендації щодо організації та

проведення "Тижня безпеки дитини"....................................................

4. Орієнтовне календарне планування "Тижня безпеки дитини" .......

4.1. Варіант1...........................................................................................

4.2. Варіант2...........................................................................................

4.3. Варіант3...........................................................................................

5. Кращий досвід педагогічних працівників дошкільних закладів

Чернівецької області.............................................................................

5.1. Сценарій заняття "Вогонь-друг! Вогонь-воріг!".................................

5.2.Тематичне заняття в старшій групі на тему: "Електроприлади – наші помічники"

5.3. Розвага для дітей середньої групи "Щоб не сталося біди..."................................

5.4. Заняття з ОБЖ в старшій групі "Природні стихійні лиха. Гроза" ..........................................

5.5. Комплексне заняття в молодшій групі по ознайомленню з навколишнім

середовищем "Діти і вулиця" ...........................................................................

5.6. Спеціальні ігри, вправи та етюди на розвиток і корекцію

емоційно-особистісної сфери психіки дитини..............................................................

Література.................................................................................................



1.Передмова

Дитинство - найважливіший, самобутній і неповторний період у становленні особистості, саме в цей час дитина формується фізично, психічно й інтелектуально, набуває необхідних знань, умінь та навичок, і саме в цей період вона потребує найбільшої уваги, спілкування і захисту.

Підготовка дітей в дошкільних закладах освіти проводиться у дитячих групах і в групах батьків за тематикою охорони здоров'я та життя дітей і спрямована на виховання у дітей почуття свідомого та обов'язкового виконавця установлених правил і норм поведінки при спілкуванні на вулиці з однолітками та старшими за віком людьми, в місцях переходу вулиці, у місцях купання, у відкритих водоймищах; формування вмінь щодо користування вдома газом та електричними побутовими приладами, ліфтом, іграшковими і малими транспортними засобами біля свого будинку тощо.

У роботі з батьками наголошується на їх особистій відповідальності за виховання у своїх дітей духовного і фізичного здоров'я, як основної передумови їх щасливого майбутнього, майбутнього нашої Батьківщини – України. Духовність і мораль батьків - взірець для дітей.

Протягом навчального року в дошкільному закладі проводиться планомірна робота за тематикою "0хорона здоров'я і життя дітей". Підсумки цієї роботи підводяться в кінці навчального року під час проведення "Тижня безпеки дитини”.

Метою проведення "Тижня безпеки дитини" і в цілому навчання і виховання з питань захисту життя і здоров'я у надзвичайних ситуаціях повинно бути формування у дітей:

- розуміння цінності власного життя та здоров'я, основ здорового способу життя;

- правил безпечної поведінки на ігрових і спортивних майданчиках під час ручної праці;

- правил безпечного перебування на вулицях, правил поводження з незнайомими людьми;

- навичок безпечної поведінки при агресивному поводженні однолітків або дорослих;

- уявлень про небезпечні для життя отруйні рослини, ягоди, гриби;

- уявлень про стихійні природні явища (землетрус, повінь, буря, ожеледиця, гроза, град тощо), ознайомлення дітей з їх природою, характерними ознаками, негативними наслідками;

- уявлень про основні правила поведінки в екстремальних ситуаціях;

- обережного поводження з ліками, хімічними, речовинами і побутовою хімією;



- відчуття небезпеки щодо вогню, електричного струму і правил пожежної безпеки.

2. Визначення термінів

Цивільний захист - система організаційних, інженерно-технічних, санітарно - гігієнічних, протиепідемічних та інших заход1в, які здійснюються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підпорядкованими Їм силами і засобами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, добровільними рятувальними формуваннями, що забезпечують виконання цих заходів з метою запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, які загрожують життю та здоров'ю людей, завдають матеріальних збитків у мирний час і в особливий період.

Служба цивільного захисту - державна служба особливого характеру, пов'язана із забезпеченням пожежної безпеки, запобіганням і реагуванням на інші надзвичайні ситуації техногенного, природного та військового характеру, ліквідацією їх наслідків, захистом населення і територій від негативного впливу.

Сили і засоби цивільного захисту - особовий склад і працівники органів та підрозділів цивільного захисту, добровільні рятувальні формування, пожежна та аварійно-рятувальна техніка, пожежно-технічне та аварійно-рятувальне обладнання, засоби пожежегасіння та індивідуального захисту, інше майно, призначене для гасіння пожеж, ліквідації наслідків аварій, повеней, землетрусів та інших катастроф техногенного, біологічного, радіаційного, хімічного або екологічного та військового характеру, мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи;

Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження або іншим чинником, що призвели (можуть призвести) до загибелі та (або) значних матеріальних втрат.

Нещасний випадок - непередбачений збіг обставин, який супроводжується людськими жертвами і травмами.

Небезпека - це негативна властивість, що проявляється у здатності її завдавати шкоди певним елементам життєдіяльності. Якщо йдеться про небезпеку для населення, то в такому разі маються на увазі явища, процеси, об'єкти, які здатні за певних умов завдавати шкоди здоров'ю чи життю людини.

Аварія - небезпечна подія техногенного характеру, яка спричинила загибель людей чи створює на об'єкті або території загрозу житлу та здоров'ю людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Катастрофа - велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків.

Стихійне лихо - явище природи, яке викликає катастрофічні обставини і характеризується раптовим порушенням нормального життя та діяльності населення, загибеллю людей, руйнуванням або пошкодженням будівель та споруд, знищенням матеріальних цінностей.

Несприятливі побутові або нестандартні ситуації – ситуації, що виникають у побуті, невиробничій сфері, які не набули масштабу надзвичайної ситуації, але являють собою загрозу життю та здоров'ю людей чи заподіянню матеріальних збитків.

Техногенна безпека - стан захищеності населення, території, об'єктів від негативних наслідків надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

Зона можливого ураження - окрема територія або об'єкт, на яких внаслідок надзвичайної ситуації техногенного, природного чи військового характеру виникає загроза життю або здоров'ю людей чи заподіяння матеріальних втрат;

Об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Потенційно-небезпечний об'єкт - об'єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об'єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії.

Небезпечна речовина - хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров'я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або властивостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров'ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям.

Оповіщення - доведення сигналів і повідомлень органів управління про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій і населення.

Евакуація - комплекс заходів щодо організованого вивезення (виведення) населення з районів (місць), зон можливого впливу наслідків надзвичайних ситуацій і розміщення його у безпечних районах (місцях) у разі виникнення безпосередньої загрози життю та заподіяння шкоди здоров'ю людей.

Життєдіяльність - це властивість людини взаємодіяти з елементами життєвого середовища, що проявляється у повсякчасному його перетворенні та споживанні природного і створеного самою людиною.

Безпека життєдіяльності людини - така характеристика існування людини в певному місці її перебування, що відображає збалансованість між діями чинників, які загрожують життю людини, та чинників, які запобігають наслідкам дій таких загроз. Це - комплекс постійно-діючих адміністративно-організаційних заходів та дій відповідним чином підготовленого людського контингенту, що зумовлює збереження здоров'я і життя людини як у повсякденній діяльності, так і в умовах надзвичайної ситуації через дотримання учасниками заходів правил і норм самозахисту. Метою освіти з питань безпеки життєдіяльності людини є підготовка особи до активної участі в забезпеченні тривалого повноцінного життя в суспільстві, яке динамічно змінюється.

Безпека населення - це поняття, що відображає саму сутність людського життя, його ментальні, соціальні і духовні надбання, а також відбивається в тій чи в іншій сфері або виді діяльності. Безпека населення - невід'ємна складова характеристика стратегічного напрямку людства, що визначений ООН як сталий людський розвиток, тобто такий, який веде не тільки до економічного, а й соціального, культурного та духовного зростання, що сприяє гуманізації менталітету громадян і збагаченню позитивного загальнолюдського досвіду.

Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій - проведення комплексу заходів, які включають аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, що здійснюються в разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного та військового характеру (далі - надзвичайні ситуації), і спрямовані на припинення дії небезпечних факторів, рятування життя та збереження здоров'я людей, а також на локалізацію зон надзвичайних ситуацій.

Аварійно-рятувальні роботи - робота, спрямовані на пошук, рятування і захист людей (включаючи надання їм невідкладної медичної допомоги), захист матеріальних і культурних цінностей та довкілля під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, із залученням працівників, які мають спеціальну підготовку, засоби індивідуального захисту та оснащення.

Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій - підготовка та реалізація комплексу правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання технічної та природної безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації на основі даних моніторингу (спостережень), експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію або пом'якшення можливих наслідків. Крім того, змістом запобігання надзвичайним ситуаціям в галузі освіти і науки є постійно і ефективно діюча навчально-виховна система, спрямована на забезпечення мінімізації, а то і включення впливу факторів ураження надзвичайних ситуацій на учасників навчально-виховного процесу і працівників галузі.

3. Методичні рекомендації щодо організації та проведення "Тижня безпеки дитини"

Перехід дошкільної освіти до особистісно-орієнтованої моделі вимагає переосмислення змісту, критеріїв оцінювання ефективності освітньої діяльності, орієнтації педагога на визначення пріоритету виховання у формуванні особистості дитини дошкільного віку. Ці зміни відображено у принципово новому документі дошкільної освіти - базовому компоненті, який поряд з іншими завданнями має на меті забезпечення достатнього рівня психофізичного розвитку та необхідної компетенції дитини для безпечного перебування у навколишньому середовищі.

Відповідно до вимог директиви начальника Цивільної оборони - прем'єр-міністра України від 10 лютого 2000 року № 2-дск та організаційних вказівок Міністерства освіти і науки України від 21 лютого 2000 року № 1/9-38 щодо підготовки учасників навчально-виховного процесу до захисту та дій в умовах надзвичайних ситуацій, з метою поліпшення якості організаційної практичної і навчально-виховної роботи у дошкільних закладах України по забезпеченню безпеки у надзвичайних ситуаціях, започатковано проведення щорічно у травні "Тижня безпеки дитини", що має за мету:

- поліпшення якості навчально-виховної роботи з дітьми у дошкільних закладах з питань особистої безпеки та захисту життя у надзвичайних ситуаціях;

- удосконалення теоретичних і практичних навичок педагогічних працівників дошкільних закладів з питань захисту та дій в умовах надзвичайних ситуацій;

- пропаганду кращого педагогічного досвіду з проблем виховання та організації заходів із запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.

Підготовка та проведення "Тижня безпеки дитини" здійснюється обласним та районними (міськими) органами управління освітою за участю представників Головного управління МНС України в Чернівецькій області, управлінь (відділів) з питань надзвичайних ситуацій, курсів цивільної оборони (цивільного захисту), санітарно-епідеміологічної служби охорони праці, управління внутрішніх справ.

Районні (міські) органи управління освітою на місцях вивчають роботу дошкільних закладів з організації навчально-виховної роботи з особистої безпеки і захисту життя у надзвичайних ситуаціях, оцінюють загальний стан по забезпеченню безпеки життєдіяльності у дошкільних закладах, вживають заходів щодо ліквідації виявлених недоліків, пропагують та впроваджують кращий педагогічний досвід.

За підсумками роботи районні (міські) органи управління освіти визначають переможців серед дошкільних закладів, подають до обласного управління освіти узагальненні матеріали про кращий колективний та індивідуальний педагогічний досвід роботи з дітьми з питань особистої безпеки та захисту життя у надзвичайних ситуаціях.

Педагогічні колективи, які показали кращий стан організаційної та навчально-виховної роботи з дітьми, беруть участь у підготовці та проведенні районних (міських) показових виступів-зустрічей для керівного та педагогічного складу дошкільних закладів освіти.



Критерії оцінки "Тижня безпеки дитини"

1. Стан організації виховання і навчання дітей з питань особистої безпеки та захисту життя і здоров'я у надзвичайних ситуаціях.

1.1 Планування та проведення навчально-виховної роботи з формування у дітей уявлень про можливі небезпеки природного і техногенного характеру та відпрацювання стереотипів поведінки під час надзвичайних ситуацій.

1.2 Ознайомлення дошкільнят під час екскурсій, прогулянок, ігор, розваг та інших виховних моментів з причинами надзвичайних ситуацій з метою усвідомлення дітьми цінності свого життя та здоров'я, гуманного ставлення їх до людей, які потрапили у біду.

1.3 Забезпечення дітей у групах ігровим матеріалом (тематичні ігри та іграшки, атрибути для творчих ігор з елементами безпечної поведінки тощо), які б дали змогу відпрацьовувати стереотипи поведінки в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій.

1.4 Проведення заходів агітаційно-пропагандистського характеру з питань надзвичайних ситуацій та захисту від їх наслідків. Пропаганда серед батьків та залучення їх до заходів з питань захисту життя та здоров'я дітей під час надзвичайних ситуацій.

1.5 Оснащення наочними посібниками, навчально-методичними матеріалами, використання території дошкільних закладів з метою закріплення навичок поведінки у дітей в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій.

2. Підготовка керівного складу та організація превентивного навчання педагогічного і допоміжного персоналу з основ безпеки життєдіяльності.

2.1 Дотримання періодичності навчання керівного складу дошкільного закладу на курсах цивільної оборони області та їх участь у навчально-методичних зборах, навчаннях та тренуваннях з Ц0 (цивільного захисту) (відповідно до планів місцевих органів управління освітою).

2.2 Організація навчання у групах працівників дошкільного закладу та оцінка рівня їх знань та умінь в обсязі курсу "Основи безпеки життєдіяльності" для педагогічних кадрів освіти.

3. Ступінь впровадження комплексу спеціальних заходів щодо реагування на надзвичайні ситуації.

3.1 Розробка інструкцій функціональних обов'язків посадових осіб щодо безпеки у надзвичайних ситуаціях та потенційної небезпеки від прилеглих об’єктів економіки. Проведення періодичних тренувань виконавців.

3.2 Створення належних умов з цивільного захисту дітей i персоналу дошкільного закладу:


  • стан захисних споруд (сховище, протирадіаційне укриття), а у разі їх відсутності - обсяги робіт з дообладнання підвальних та інших заглиблених приміщень, створені умов щодо підвищення захисних якостей дошкільних будівель на випадок надзвичайних ситуацій;

  • забезпечення дітей i працівників дошкільного закладу найпростішими засобами захисту органів дихання. Наявність документації на отримання зaco6iв індивідуального захисту до складу резерву. Готовість дошкільного закладу до проведення санітарної обробки персоналу i дітей та спеціальної обробки споруд;

  • наявність плануючих матеріалів з проведення екстреної евакуації або тимчасового відселення та розрахунків на організоване виведення дітей і працівників у разі загрози виникнення критичних умов для безпечного перебування, витягів з плану евакуації району (міста);

  • організація медичного обслуговування та спроможність персоналу дошкільного закладу до надання першої медичної допомоги постраждалим.

4. Діяльність дошкільного закладу із створення безпечних санітарних умов для життя i здоров'я та по запобіганню виникненню та поширенню інфекційних хвороб.

5. Виконання комплексу організаційно-технічних заходів щодо запобігання пожежі та створення умов для її гасіння.

При плануванні у дошкільному закладі заходів з питань підготовки та проведення "Тижня безпеки дитини" слід чітко визначити час i місце їx проведення для кожної з вікових груп та призначити відповідальних. Особлива увага звертається на виконання вимог заходів безпеки для вcix учасників "Тижня безпеки дитини" під час практичного відпрацювання заходів.

Подальша розробка та реалізація планів підготовки та проведення "Тижня безпеки дитини" не носить суворо регламентованого характеру, а залежить від місцевих умов, традицій, природно-техногенних особливостей територій i рівня педагогічної роботи дошкільного закладу, професіонального досвіду, творчих здібностей вихователів та підготовленості дітей.

У загальну частину плану тижня безпеки дитини, як правило включається:

- урочисте відкриття (урочисті збори дітей старшого дошкільного віку, вихователів, батьків із запрошенням представників державних служб допомоги, засобів масової інформації, спонсорів тощо);

- свята, розваги, вікторини, змагання, комбіновані естафети для дітей, які планують та проводять фахівці та вихователі;

- перегляд театралізованих вистав (відвідування театру в місті, вистав, що підготовленні вихователями або старшими дошкільниками для молодших);

- огляд-конкурс на кращий дитячий малюнок з безпеки життя та здоров'я;

- зустрічі працівників дошкільного закладу, батьків, а також дітей з працівниками штабів Ц0 та з надзвичайних ситуацій, пожежниками, лікарями тощо;

- заходи агітаційно-пропагандистського характеру серед батьків з питань надзвичайних ситуацій, охорони, захисту від їх наслідків, профілактики захворювань, зміцнення здоров'я;

- навчально-методичні заходи з педагогічними працівниками та обслуговуючим персоналом з основ безпеки життєдіяльності;

- виставки, огляди-конкурси наочних посібників, ігрового та навчального обладнання, виготовлених власноруч.

Підготовлений варіант загального плану розглядається та уточнюється на педагогічній нараді дошкільного закладу.

Базуючись на загальному плані, вихователі складають план "Тижня безпеки дитини" для кожної вікової групи. Загальний план наповнюється конкретним змістом навчально-виховної роботи з дітьми.

Важливе значення у цей період має робота з батьками. Разом з ними обговорюється підготовлений загальний план проведення, вислуховуються їх поради. Батьки запрошуються до участі у підготовці та проведенні заходів "Тижня безпеки дитини".

Остаточний варіант загального плану проведення "Тижня безпеки дитини" у дошкільному закладі подається на узгодження до місцевих органів управління освітою.

На підставі загального плану дошкільного закладу вихователі складають календарні плани навчально-виховної роботи з дітьми з визначенням необхідних умов та засобів, що використовуються, форм і методів проведення заходів.

Особлива увага при плануванні та проведенні заходів приділяється раціональній організації рухомої активної діяльності дошкільнят через ігри і заняття, що складають різні рівні фізичного та емоційного навантаження.

Програмно-методичне забезпечення мінімально достатнього та необхідного рівня знань і умінь дітей з питань особистої безпеки та захисту життя у надзвичайних ситуаціях представлено в Україні експериментально випробуваними програмами "Основи безпеки житгя та здоров'я дітей, норми поведінки у надзвичайних ситуаціях" та "Основи безпеки життєдіяльності дітей дошкільного віку", які розроблені управлінням освіти та з питань надзвичайних ситуацій відповідно Сумської та Рівненської обласних державних адміністрацій.

Програми передбачають за необхідність розвиток свідомого розуміння цінностей власного життя та здоров'я вже у дошкільному віці та забезпечують наступність між дошкільною освітою і початковою ланкою загальноосвітньої підготовки з питань основ безпеки життєдіяльності.

Протягом навчального року педагогічні працівники дошкільних закладів мають використовувати у своїй роботі інтегрований комплекс занять з однієї із експериментальних (новаторських) програм, а також методичних рекомендацій до них.

Під час проведення «Тижня безпеки дитини" традиційні навчальні заняття збагачуються сюжетно-ігровим змістом (групові ігри, виконання вправ загального характеру, ігри драматизації з музичним супроводом тощо).

Поряд із сюжетно-рольовими іграми, де діти вчаться орієнтуватись у світі природи, техніки, людей, значне місце при проведенні займають дидактичні ігри, що дозволяють більш спрямовано керувати поведінкою дітей. Ігровий характер таких занять забезпечується введенням елементів сюжету, яскравістю та привабливістю матеріалів та постановкою завдань.

Вихователі вчать дітей знаходити істину шляхом запрошення їх до обговорення та направленими питаннями підводять до відповіді.

Велику зацікавленість викликає у дітей взаємне відвідування у групах занять, вікторин, змагань, виступів самодіяльних артистів, виставок дитячих робіт.

Педагог за допомогою вірного підбору методів і прийомів керує дитячою діяльністю, поглиблює позитивні взаємовідношення дітей, розвиває чуйність, милосердя, гуманне ставлення до людини, збагачує емоційні враження під час відпрацювання стереотипів поведінки в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій.

Декілька слів щодо психологічної готовності дітей сприймати навчальний матеріал про небезпеки та практичного відпрацювання дій.

Практика засвідчила, що екстремальна поведінка людей у більшості, визначається фізіологічно нормальним явищем жаху. Він сприяє екстремальній мобілізації фізичної та психологічної напруги, що необхідна для самозбереження. Але при плануванні занять з дітьми вихователям слід додатково враховувати "вікові" жахи, які властиві дошкільнятам та базуються на високій емоційності, малому досвіді життя і великому уявленні.

Обережна корекція емоціональної готовності дитини до реакції жаху відбувається за умови активного збагачення знань дитини про предмети, явища природи, світу людей і взаємовідношень, формування звички до ситуацій, в яких вони можуть виникнути. Коли ситуація не таїть в собі елементів несподіванки, тоді незрозумілих і тим лякаючих явищ біля дитини стає менше.

Крім заходів, що організовуються безпосередньо вихователем, під час «Тижня безпеки дитини" обов'язково створюються умови для самостійних форм дитячої діяльності.

Наприкінці "Тижня безпеки дитини" доцільно в групах провести з дітьми бесіду, з'ясувати, що сподобалось та запам'яталось дітям. Це допоможе зробити оцінку проведеної вихователем роботи.



По завершенню відпрацювання заходів загального плану з підготовки і проведення "Тижня безпеки дитини" у дошкільному закладі відзначаються діти, які стали переможцями в іграх, змаганнях, виставках малюнків тощо. Керівник закладу готує інформаційний матеріал для подання у районні, міські органи управління освітою та складає наказ за підсумками заходів

Викладачі, методисти, майстри виробничого навчання курсів цивільної оборони області беруть активну участь у проведенні "Тижня безпеки дитини" та надають дошкільним закладам консультативно-методичну допомогу.



4. Орієнтовне календарне планування “Тижня безпеки дитини”

4.1. Варіант 1

Перший день

1. Урочисті збори вихователів, дітей, гостей, спонсорів.

2. Дидактична гра "Свої-чужі".

Мета: дати уявлення дітям про те, що окремі дорослі можуть бути небезпечними, що не завжди приємна зовнішність людини збігається з добрими намірами. Навчити дитину сказати "ні" іншим дітям, які хотять втягнути їх у небезпечну ситуацію. Виховувати о6ережність у поведінці з іншими.

3. Сюжетно-рольова гра "Сім'я".



Мета: учити дітей правильної поведінки вдома, коли є батьки і коли їх немає; не заходити в під’їзд самому; не говорити по телефону, якщо батьків немае вдома.

4. Планові заняття з групою працівників дитячого закладу згідно з розкладом за тематикою відповідно до програми занять (проводить керівник групи).



Другий день

1. Дидактична гра "Стихійні лиха".



Мета: дати дітям уявлення про небезпечні природні явища та ознайомити їх з правилами поведінки під час стихійних лих. Формувати свідому, правильну поведінку, уміння надавати першу медичну допомогу.

2. Екскурсія у природу.



Мета: ознайомити дітей з проблемами забруднення довкілля. Пояснити, як погіршення екологічних умов відбивається на людині та живій природі. Розповісти, що небезпечною для здоров'я людини стала вода з різних джерел. Виховувати вміння правильно користуватися дарами природи.

3. Екологічна вистава "В гостях у знахарки".



Мета: дати дітям уявлення про рослини корисні і небезпечні, гриби їстівні і неїстівні, учити розрізняти їх у природному середовищі, правильно поводитися з ними. Виховувати любов до рідної природи.

4. Лекція з працівниками дитячого закладу на тему "Правила надання першої медичної допомоги дітям при ураженнях і травмах" (проводить медичний працівник дитячого закладу або закріплений за дитячим закладом лікар).



Третій день

1. Розповідь-бесіда "Що шкідливо".



Мета: формувати уявлення дітей про шкідливий вплив хімічних речовин на здоров’я. Учити правил поведінки під час користування термометром. Використовувати обережну поведінку в побуті.

2. Дидактична гра "Аварія".



Мета: учити дітей використовувати найпростіші засоби захисту, в найкоротший термін вийти з небезпечної зони. Виховувати спритність, сміливість.

3. Конкурс малюнків.



Мета: учити дітей правильно поводитися з електроприладами, побутовою технікою. Розвивати творчість, уяву. Виховувати позитивне ставлення до заборони дорослих.

Четвертий день.

1. Бесіда з дітьми "Що таке здоров'я".



Мета: дати можливість дітям зрозуміти, що здоров'я - це одна з головних цінностей життя. Формувати в них бажання бути здоровими, бадьорими, енергійними. Учити викликати швидку допомогу, не вживати ліків без дозволу батьків.

2. Спортивна розвага "Ми - весела дітвора".



Мета: учити дітей бігати, їздити на велосипеді, метати в ціль; звертати увагу на самопочуття, внутрішнє відчуття. Розвивати бажання самовдосконалюватися. Виховувати уміння поводитись під час масових заходів.

3. Гра-моделювання «Землетрус".



Мета: дати дітям уявлення про землетрус, його можливі наслідки. Учити правил поведінки під час землетрусу. Виховувати почуття взаємодопомоги.

4. Лекція для працівників на актуальну тему (вибирає її керівник дитячого закладу. Для проведення лекції рекомендується запросити відповідного фахівця: лікаря, пожежника, автоінспектора, еколога тощо).



П’ятий день

1. Сюжетно-рольова гра "Лікарня'.



Мета: учити дітей надання правил першої медичної допомоги, поведінки у лікарні. Розвивати зосередженість. Виховувати правила культурної поведінки, розуміння необхідності лікування.

2. 3аняття. Сигнал "Увага всім".



Мета: формувати в дітей поняття про причини подання сигналу, учити правил поведінки під час екстремальних повідомлень (при аваріях, стихійних лихах, загрозі хімічного та радіаційного зараження). Виховувати уважність, організованість, дисциплінованість.

З.Спортивна естафета. Гра "Юний пожежник".



Мета: учити дітей профілактичних заходів щодо запобігання пожеж, ознайомити їх з причинами виникнення пожеж, пояснити правила поведінки під час пожеж, навчити викликати пожежну службу, виховувати спритність, сміливість, турботу про менших братів і сестер.

4. Бесіда з батьками про правила поведінки дорослих і дітей під час надзвичайних ситуацій (використання підготовлених матеріалів, наочної агітації).

5. Підведення підсумків Тижня безпеки дитини.

Мета: підбити підсумки, визначити недоліки, розробити заходи для їх усунення. Видати наказ про результати проведеного Тижня безпеки дитини.
4.2. Варіант 2

Перший день "День здоров'я"

1. Бесіда "Що таке здоров' я".



Мета: формувати розуміння того, що здоров'я - це одна з головних цінностей життя. Виховувати бажання бути сильними, бадьорими, енергійними та дбайливими до свого здоров'я.

2. Дидактична гра "Можна - не можна".



Мета: повторити правила особистої гігієни, виховувати бажання позбутися негативних звичок, шкідливих для здоров'я.

3. Інтегроване заняття (валеологія, мовленнєве спілкування, малювання).

Тема: Мандрівка до країни Вітамінії.

Мета: систематизувати знання дітей про вітаміни, їх користь, правила вживання, культуру харчування; розвивати мовленнєву творчість (складання творчих розповідей), активізувати словник; розвивати творчу уяву засобами образотворчої діяльності (кляксографія "Портрет Вітамінки").

4. Прогулянка.

Рухлива гра з м'ячем "Їстівне - неїстівне".

Мета: активізувати знання про продукти, формувати культуру харчування; тренувати навички бігу, розвивати спритність, витривалість, швидкість реакції.

Спортивна розвага "Ми малята-здоров’ята".



Мета: вдосконалювати навички бігу, їзди на велосипеді, метання в ціль. Звертати увагу дітей на самопочуття, внутрішнє відчуття, потребу свіжого повітря, чистоти. Розвивати почуття власної гідності, бажання самовдосконалюватися. Виховувати у дітей уміння поводитись під час масових заходів, дбайливе ставлення до свого здоров'я.

Друга половина дня

5. Сюжетно-рольові ігри "Лікарня", "Сім'я", "Аптека" (внести до сюжету надзвичайні ситуації).

Мета: відпрацювати правильну поведінку за умов хвороби, вміти викликати швидку допомогу, не вживати ліки без дозволу дорослих. Виховувати бажання бути здоровими.

Вечір


6. Гра-драматизація казки К. Чуковського "Лікар Азболіт"

Мета: збагачувати уявлення дітей про чинники здоров'я, виховувати зацікавленість, потребу у здоровому способі життя; формувати правила культури поведінки, розуміння необхідності у лікуванні та наданні допомоги хворому.

7. Робота з батьками

Нетрадиційні методи оздоровлення дітей. (Консультація, практичні вправи, рекомендації щодо пальчикової гімнастики, точкового масажу, фіто-аромотерапії, інтенсивного загартування тощо).

Другий день "Сам вдома". Ранок

1. Дидактична гра "Свої-чужі".



Мета: повторити, хто є свої та чужі люди, вчити поводитись з ними, виховувати культуру поведінки та спілкування з різними людьми.

2. Розповідь-бесіда "Небезпечні речі".



Мета: закріпити уявлення про шкідливий вплив хімічних речовин на здоров'я та життя людини, розуміння того, що не можна гратися аерозольними балончиками (лак, освіжувач повітря, дезодорант, дихлофос, отрута для комах), ліками, градусником та інше; виховувати обережну поведінку в побуті, особливо у відсутності дорослих вдома.

3. Заняття

Тема "Допоможи собі сам".

Мета: моделювання та відпрацювання засобом ігрового тренінгу правильної поведінки дитини у надзвичайних ситуаціях, уміння надати посильну першу допомогу собі та потерпілому; виховувати впевненість у собі, турботливе ставлення до оточуючих.

4. Прогулянка. Етюди з психогімнастики.

5. Вечір


Театралізація казки "Вовк та семеро козенят".

Мета: виховувати обачність у своїх вчинках.

Третій день "Вогонь - друг або ворог"

Ранок. Дидактична гра "Добре - погано".



Мета: систематизувати знання дітей про користь та шкоду від вогню та вогнепальних засобів (сірники, електроприлади, газова плита, іграшкові вибухівки, петарди та інше); виховувати почуття обережності при користуванні ними.

2. Ранкова гімнастика (тематичний ігровий комплекс "Пожежники").



Мета: відпрацювати навички у дітей вправно лазити по драбині, ходити по мотузці і таке інше; виховувати спритність, швидкість, гнучкість, витримку.

3. 3анятгя. Мовленнєве спілкування.

4. Складання казки "Про двох веселих сірничків".

Мета: уточнити уявлення дітей про причини виникнення пожежі, сприяння запобіганню пожеж, що виникають від пустощів; виховувати почуття обережності, дбайливе ставлення один до одного, доброзичливість, товариськість.

Прогулянка

5. Екскурсія до пожежної частини.

Мета: познайомити дітей із службою "01", розширити уявлення про професію пожежника, засоби боротьби з вогнем: виховувати повагу до людей, що перемагають вогонь, бажання бути сильними, мужніми, сміливими.

Вечір.


6. Літературна вікторина (читання невеличких уривків, з творів дитячої художньої літератури, описування героїв, їх героїчних вчинків: С.Маршак "Оповідання про невідомого героя", Л.Толстой "Пожежні собаки", С.Михалков "Дядя Стьопа", С.Маршак "Пожежа", І.Донець "Жаринка", казка "Довірливий їжачок").

Мета: залучити дітей до аналізу ситуації за змістом художніх творів, до самостійного пошуку правильних дій в певних ситуаціях, повторити правила поведінки під час пожежі.

7. Дидактична гра "Кому що потрібно".



Мета: систематизувати знання дітей про засоби необхідні для гасіння пожежі: сокиру, вогнегасник, відро, пісок, лопату, багор (попередньо ознайомити з інвентарем протипожежного куточка дитячого садка).

Четвертий день "Ми - пішоходи та пасажири".

Ранок


1. Бесіда "Я йду до дитячого садка".

Мета: систематизувати знання дітей про рух транспорту та пішоходів, про частини вулиці та правила для пішоходів; виховувати обережність, культуру поведінки пішоходів на вулиці, почуття безпеки.

2. Дидактична гра "Відгадай за описом".



Мета: повторити види транспортних засобів, їх призначення; з'ясувати, чому машини швидкої допомоги, міліції та пожежної охорони мають перевагу в русі, в яких випадках та як їх викликати.

3. Заняття

Образотворче мистецтво

Тема: "Колобок на міській вулиці".



Мета: закріпити знання щодо користування світлофором на вулиці та перехресті; виховувати увагу, вміння своєчасно реагувати на сигнал, дбайливе ставлення до власного здоров'я та здоров'я інших людей.

Прогулянка

5. Сюжетно-рольова гра "Автомістечко".

Мета: відпрацювати моделі правильної поведінки на вулиці, вдосконалювати навички дітей правильного користування громадським транспортом. Виховувати обачність, культуру поведінки.

6. Рухливі ігри: "Знайди свій знак", «Кольорові автомобілі".

Мета: розвивати увагу, швидкість реакції на сигнал.

Вечір


7. Дидакгична гра "Дорожні знаки".

Мета: повторити знайомі дорожні знаки попереджувального та забороняючого характеру; розвивати швидкість, пам'ять; виховувати обачність власної поведінки.

П'ятий день «Екологознайко»

Ранок


1. Екологічна вікторина "Розумники й розумниці".

Мета: повторити корисні та небезпечні рослини, їстівні та неїстівні гриби, вчити розрізняти їх у природному середовищі, правильно поводитись з ними, надавати першу допомогу у випадках отруєння;

виховувати любов до рідної природи, дбайливе відношення до її дарів, чуйне ставлення один до одного.

2. Дидактична гра "Стихійні лиxа".

Мета: закріпити знання про небезпечні геологічні та гідрологічні природні явища та правила поведінки під час стихійних лих; формувати свідому поведінку, вміння надати першу допомогу (використати ілюстративний матеріал).

3. 3аняття

Екскурсія в природу

Мета: ознайомити дітей з проблемою забруднення навколишнього середовища; пояснити, як погіршення екологічних умов впливає на людину і живу природу; виховувати вміння правильно використовувати природні ресурси, дбайливе ставлення до природи як джерела життя.

Прогулянка

4. Рухливі ігри "На риболовлі", "Рибалки та рибки", "Мисливці та зайці".

Мета: розвивати основні рухи, формувати фізичні якості: спритність, швидкість, витримку, гнучкість та інше.

5. Гігієнічна гімнастика після сну.

Тематичний комплекс "Туристи" (гімнастика "пробудження" за методикою М.М.Єфименка).

Вечір


6. Екологічна розвага Брейн-ринг "Знавці природи" (командний конкурс дітей та батьків).

Мета: з'ясувати наявність у дітей та батьків життєво необхідних знань про природне оточення; розвивати вміння орієнтуватися у надзвичайних ситуаціях природного характеру; виховувати любов до природи, екологодоцільну поведінку в природі у дітей і дорослих тощо (ігрові вправи та завдання — окремо для дітей та батьків).

7. Робота з батьками

"Бесіда компетентної людини". Зустріч з медичними працівниками (лікар-педіатр, лікар санітарно-епідеміологічної служби, старша медична сестра дошкільного навчального закладу).

Рекомендації батькам щодо організації літнього оздоровчого відпочинку дітей та певних дій у випадках можливих надзвичайних ситуацій.



4.3. Варіант З

Перший день "Здоров'я дитини - багатство країни" Ранок

1. Дидактична вправа "Який настрій?"



Мета: вчити дітей визначати душевний стан (веселий, сумний, здивований, сердитий та ін.) за інтонацією вихователя, дітей. Малювання "сумна", "весела", "сердита", "гнівна" хмаринка. Згадати прислів'я:

Якщо дитина бігає й грається, то їй здоров'я усміхається. Як на душі, так і на тілі. Весела думка - половина здоров'я.

2.Заняття

Інтегроване заняття (валеологія, мовленнєве спілкування).



Тема: закріпити знання дітей про першу допомогу, якщо щось трапилось: дуже замерзло обличчя, порізав палець, укусила бджола. Вчити турбуватися про себе та інших, співпереживати.

3. Прогулянка

Бесіда "Вчимося жити в мирі і злагоді".

Мета: вчити розуміти один одного, жити в мирі і в злагоді; формувати такі риси характеру, які допомагають миритися, відповідно ставитись до своїх вчинків, бути справедливими.

Правила доброти: допомагати слабким, маленьким, хворим, старим, тим хто потрапив в біду; прощати помилки іншим; не бути жадібним; не заздрити; жаліти інших.

4. Гра "Мімічна гімнастика".

Мета: вивчення міміки обличчя і пов'язаного з ним емоційного стану людини, тренування виразної міміки.

Дітям пропонується виконати ряд вправ для мімічних м'язів обличчя.

5. Спостереження за сонцем, небом.

Мета: розвивати уяву, образну фантазію; формувати естетичне сприймання довкілля, вчитися милуватися «xмаринками-пір'їнками».

6. Рухливі ігри за бажанням дітей.

Програвання ситуації:

- посварився з другом, а тепер хочеш помиритися;

- хочеш підвищити настрій (усміхнутися один одному, спробувати розсміятися, згадати про щось хороше, зробити добру справу іншому).

Друга половина дня

7. Театралізована вистава "У лісовій лікарні Айболіта".

Мета: узагальнити знання дітей про свій організм та його можливості (зір, слух, травну систему, серце, кров); підготувати дітей до взаємодії з навколишнім середовищем, до вміння надавати першу допомогу собі і своїм друзям; вчити дітей логічно і послідовно будувати розповідь на запропоновану тему з валеології; виховувати у дітей милосердя, співчуття, турботливе відношення один до одного.

8. Робота з батьками

Робота з папками-пересувками на тему "Овочі та фрукти в харчуванні дитини».

Запропонувати батькам анкету: "Перевір себе і свого малюка".

1. Ягоди яких кущів дуже багаті вітамінами?

(Барбарис, малина, шипшина, смородина, калина, аґрус).

2. Чому не можна їсти під час ходьби?

4. Де полюбляють жити мікроби?

5. Який вітамін називають "вітаміном росту"?

6. Чому кажуть "Чистота - запорука здоров'ю"?

7. Навіщо треба їсти багато овочів і фруктів?

8. Навіщо декілька разів на день чистити зуби?

9. Чому не можна смоктати бурульки?

10. Навіщо мити фрукти, які тільки що купив?

11. Чому не можна харчуватися лише цукерками, тістечками, морозивом, варенням?

Другий день

"Відчуй небезпеку"

Ранок

1. Дидактична вправа "Скажи або покажи"



Мета: вправляти дітей у складанні діалогу, вчити проявляти співчуття.

Як ти заспокоїш дитину, людину, яка плаче?

Що і як ти скажеш?

Як ти прохатимеш що-небудь у дорослих, у однолітків?

Як ти відмовиш кому-небудь у проханні?

2. Бесіда "Свої-чужі"



Мета: закріпити уявлення дітей про те, хто є чужі і свої люди, вчити поводитися з ними. Виховувати культуру поведінки серед людей.

Повторення правил:

1. Не відчиняй двері незнайомим людям.

2. Не кажи нікому, що ти вдома сам.

3. Відчиняє двері хтось чужий - швидше клич на допомогу.

4. Ніколи не приводь у свій дім незнайомих дітей.

5. Не розповідай, що в домі є цінні речі і гроші.

6. Запам'ятай необхідні номери телефонів і свою адресу.

7. Ніколи не чіпай те, що може стріляти або вибухати.

8. Виходячи з дому закрий вікна, балконні двері, виключи воду, газ, світло.

9. Ніколи не залишай записку на дверях, а також під килимком.

10. Не заходь в ліфт або під'їзд разом з незнайомими тобі людьми.

3. Заняття

Інтегроване: рідна природа, фізкультура.

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка