Лівобережної україни



Сторінка1/19
Дата конвертації05.03.2017
Розмір4.27 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19

В.М. ПОЛОВЕЦЬ



ІСТОРІЯ КООПЕРАЦІЇ


ЛІВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ

(1861 – 1917 рр.)

Київ "Глобус"
2001
ББК 63.3(4 Укр)5

П 52

УДК

Половець В.М. Історія кооперації Лівобережної України.

К. Глобус, 2001 р.

ISBN

Автор: В.М.Половець – сучасний український історик, професор, зав. кафедрою українознавства і політології Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка



Редактор: М.І.Бушин, доктор історичних наук, професор
Рецензенти: В.Й.Борисенко, доктор історичних наук, професор

Л.Е.Раковський, доктор історичних наук, професор
Друкується за постановою вченої ради Чернігівського державного

педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка.


Монографія присвячена дослідженню історії кооперації Лівобережної України, етапа її становлення, організаційним принципам, загальним основам та структурі кооперативної мережі. Особлива увага звертається на стан наукової розробки проблеми та її джерельну базу, тенденції в розвитку теорії і практики української кооперації. Досліджені фундаментальні теоретичні питання участі земства в розвитку кооперативного руху та ставлення держави до кооперації.

Розрахована на науковців, викладачів та студентів, членів кооперативних товариств, широкого кола читачів, які цікавляться ідеєю економічної самодопомоги сільського та міського населення.



ББК 63.3(4 Укр)5

ISBN

© Половець В.М., 2001

З М І С Т



ПЕРЕДМОВА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
Розділ 1. СТАН НАУКОВОЇ РОЗРОБКИ ПРОБЛЕМИ

ТА ЇЇ ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА



    1. Історіографія проблеми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

    2. Джерельна база дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . .


Розділ 2. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ

КООПЕРАТИВНОГО РУХУ

2.1. Особливості народногосподарського розвитку регіону . . . . . . . . . . . .72

2.2. Загально-економічний характер кооперації як

добровільної господарської самодіяльної організації . . . . . . . . . . . . . .102

Історико-теоретичний аспект:

а) Домарксистські кооперативні теорії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .102

б) Марксистська концепція кооперації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 129


Розділ 3. ФОРМУВАННЯ, РОЗВИТОК ТА ОСОБЛИВОСТІ

КООПЕРАТИВНОГО РУХУ

3.1. Основні етапи кооперативного руху . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 152

3.2. Організаційні принципи та загальні основи

кооперативного будівництва . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .163

3.3. Національні тенденції в становленні української

кооперативної системи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 179

3.4. Теоретики українського кооперативного руху . . . . . . . . . . . . . . . . . . 201


Розділ 4. СТРУКТУРА КООПЕРАТИВНОЇ МЕРЕЖІ

4.1. Споживча кооперація – найпоширеніший вид

кооперативних товариств . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .18

4.2. Кредитна кооперативна мережа . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 241

4.3. Сільськогосподарські кооперативні товариства

та громади . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 259

4.4. Промислова (кустарна) кооперація . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .270
Розділ 5. ЗЕМСТВО І КООПЕРАЦІЯ

5.1. Роль земства в пропаганді кооперативних ідей . . . . . . . . . . . . . . . . . . 280

5.2. Сприяння земської агрономії в поширенні

кооперативного руху . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 299

5.3. Участь місцевого самоврядування в розвитку

кооперативних форм кредитних відносин . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 315


Розділ 6. СТАВЛЕННЯ ДЕРЖАВИ ДО КООПЕРАЦІЇ

6.1. Державна політика в галузі кооперативного

законодавства . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 333

6.2. Контроль органів державної влади за роботою

кооперативних установ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 346
 ПІСЛЯСЛОВО  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .367

 ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .377

 ДОДАТОК . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .397

ПЕРЕДМОВА
Становлення України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної і правової держави відбувається на основі багатовікового історичного досвіду, а також наполегливо здійснюваного українською нацією, усім українським народом права на самовизначення.

Розбудова держави вимагає всокого рівня національної свідомості її народу, у формуванні якої велику роль відіграє історична наука, що визначає структуру національних вартостей1. Саме завдяки використанню у своїй діяльності глибоких знань минулого, кожне покоління, вступаючи в життя та спираючись на історичний досвід, у нових умовах і на новій основі вирішує проблеми суспільно-політичного виховання та соціально-економічного будівництва.

Як держава з перехідною економікою Україна в сучасних умовах зацікавлена в розвитку демократичних засад ведення господарства, виробничої демократії, нового міжнародного економічного співробітництва. Досі помірковані спроби оздоровити ринкове господарство, державні фінанси, перевести економіку на траекторію поступового зростання, відновити індивідуальний сектор господарювання не дали очікуваних результатів. Разом з тим, як вчить світовий досвід, резервом відновлення динамізму економіки є трансформація системи відтворення з опорою на внутрішньо орієнтований сектор. Додатковий імпульс розвитку внутрішнього ринку та задіяння механізму зворотнього зв’язку – збільшення кінцевого попиту залежно від зростання виробництва – має задати підключення ресурсів, ініційованих здобутою економічною свободою.

Одним з таких важливих напрямків реалізації структурних змін в економіці України та формуванні її багатоукладності є розвиток кооперативного руху, який має здійснюватися на організаційних принципах та загальних основах кооперативного будівництва. Саме тепер, коли обриси і сутність майбутнього українського суспільства ще не набули повної визначеності, доцільно ставити питання про важливу роль кооперативних відносин в найближчій перспективі.

Кооперація, як ніяка інша форма колективної праці, здатна збудити в масах почуття господаря, особистої відповідальності, відновити вільний вибір кооперативними товариствами видів і напрямків діяльності, постачання і збуту продукції, самостійне розпорядження відповідно до законодавства фінансовими та іншими ресурсами.

Особливо важливе значення в розвитку кооперативного руху та посиленні його ролі в реформуванні економіки України на ринкових засадах має додержання в діяльності товариств принципів соціальної справедливості, взаємодопомоги та співробітництва, участь членів кооперативу в його управлінні за принципом рівного права голосу та прийняття відповідних рішень.

Кооперативний рух в Україні існує майже 140 років. Кооперативні ідеї, що прийшли до нас із Західної Європи, оживили традиційні цінності національного способу життя. Історія свідчить, що українські кооператори більшою мірою, ніж західні,зосереджували увагу на гуманістичному, соціально-культурному аспекті кооперації, що сприяло національному самоутвердженню українського народу, його матеріальному піднесенні, духовному вивільненню. Якісно новий стан української кооперації було започатковано з 1991 року -- періоду становлення нашого суспільства, коли розпочалося організаційно-економічне функціонування кооперації в тому розумінні, що є міжнародно визнаним, перевіреним часом і як такої, що довела свою життєдіяльність та високу ефективність у ринкових умовах.

Автор свідомий того, що монографія не вичерпує всієї багатопланової проблеми, і сподівається: -- зроблене ним послугує теоретикам та практикам кооперативної справи, широкому загалу спілчанців. Щирі слова подяки при цьому він висловлює докторам історичних наук, професорам Володимиру Йосиповичу Борисенку, Миколі Івановичу Бушину, Леоніду Едуардовичу Раковському за надану допомогу в підготовці цієї книги.



Розділ 1. СТАН НАУКОВОЇ РОЗРОБКИ ПРОБЛЕМИ
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка