Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького інформаційний пакет



Сторінка5/25
Дата конвертації02.04.2017
Розмір5.46 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25

Аудиторне навантаження - 47,5%


СРС – 52,5%
Курс анатомії людини складається із 1 модуля.

Модуль 1.

Змістові модулі:

  1. Вступ до анатомії.

  2. Анатомія опорно-рухового апарата

3. Спланхнологія

4. Центральна нервова система

5. Органи чуття

6. Периферійна нервова система

7. Анатомія серцево-судинної системи

Видами навчальних занять згідно з навчальним планом є:

а) лекції;

б) практичні заняття;

в) самостійна робота студентів;

г) консультації;

Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів анатомії людини.

Практичні заняття передбачають:

- опанування студентами будови органів, систем органів людини;

- визначення на анатомічних препаратах топографо-анатомічні взаємовідносини органів і систем органів людини;

- оволодіння латинською термінологією відповідно до вимог міжнародної анатомічної номенклатури ( Сан-Пауло,1997);

- оцінювання вікових, статевих та індивідуальних особливостей будови органів людини;

Засвоєння теми контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями.

Рекомендується застосовувати такі засоби діагностики рівня підготовки студентів: комп’ютерні тести, розв’язування ситуаційних задач, контроль практичних навичок знання анатомічних препаратів, з наступним аналізом і оцінюванням статевих, вікових, індивідуальних особливостей будови органів людини; аналіз топографо-анатомічних взаємовідносин органів і систем людини; аналіз закономірностей пренатального та раннього постнатального розвитку органів людини, варіантів мінливості органів, вад розвитку.


Мета вивчення анатомії людини – кінцеві цілі встановлені на основі ОПП підготовки фармацевта за фахом відповідно до блоку її змістового модулю (природничо –наукова підготовка) і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей до кожного модулю або змістового модулю сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.

Кінцеві цілі дисципліни:

  • Аналізувати інформацію про будову тіла людини, системи, що його складають, органи і тканини;

  • Визначити топографо-анатомічні взаємовідносини органів і систем людини;

  • Трактувати закономірності пренатального та раннього постнатального розвитку органів людини, варіанти мінливості органів, вади розвитку;

  • Інтерпретувати статеві, вікові та індивідуальні особливості будови організму людини;

  • Передбачити взаємозалежність і єдність структур і функцій органів людини їх мінливість під впливом екологічних факторів;

  • Визначити вплив соціальних умов та праці на розвиток і будову організму людини;

  • Демонструвати володіння морально-етичними принципами ставлення до живої людини та її тіла як об’єкту анатомічного та клінічного дослідження.


Модуль 1.


Змістовий модуль 1. Вступ до анатомії

Конкретні цілі:

- Визначати предмет і задачі анатомії, основні анатомічні методи дослідження;

- Оцінювати основні сучасні напрями розвитку анатомії;

- Аналізувати етапи становлення анатомії людини як фундаментальної дисципліни;

- Аналізувати внесок видатних вчених-анатомів України і Києва у становлення української школи анатомів і зокрема, київської анатомічної школи.

Змістовий модуль 2 Анатомія опорно-рухового апарата

Конкретні цілі:

- Застосовувати анатомічну термінологію для позначення кісток скелету.

- Застосовувати анатомічні площини і вісі для пояснення топографії кісток.

- Визначати і аналізувати поняття “кістка як орган”;

- Застосовувати класифікацію кісток для аналізу будови кісток скелету;

- Називати та демонструвати кістки тулуба, черепа і кінцівок.

- Визначати і аналізувати типи з’єднань між кістками;

- Називати і демонструвати з’єднання між кістками тулуба;

- Називати і демонструвати з’єднання між кістками черепа;

- Називати і демонструвати з’єднання між кістками верхніх кінцівок;

- Називати і демонструвати з’єднання між кістками нижніх кінцівок;

- Визначати і аналізувати поняття “м’яз як орган”;

- Аналізувати класифікацію скелетних м’язів за топографією, будовою, формою та ін.;

- Описати і продемонструвати м’язи і фасції тулуба;

- Описати і продемонструвати м’язи і фасції голови та шиї;

- Описати і продемонструвати м’язи і фасції верхніх кінцівок;

- Описати і продемонструвати м’язи і фасції нижніх кінцівок.

Змістовий модуль 3. Спланхнологія

Конкретні цілі:

- Аналізувати класифікацію внутрішніх органів;

- Визначити загальний план будови трубчастих органів і оцінювати органоспецифічні риси будови, притаманні трубчастому органу, обумовлені його функцією.

- Визначити загальний план будови паренхіматозних органів;

- Назвати та демонструвати органи травної системи;

- Назвати та демонструвати органи травної системи;



- Назвати та демонструвати органи дихальної системи;

- Назвати та демонструвати органи сечової системи;

- Назвати та демонструвати органи жіночої статевої системи;

- Назвати та демонструвати органи чоловічої статевої системи;

- Назвати та демонструвати органи ендокринної системи;



- Назвати та демонструвати органи імунної системи;

Змістовий модуль 4. Центральна нервова система

Конкретні цілі:

- Визначити загальні принципи будови і функції ЦНС;

- Описати і продемонструвати зовнішню і внутрішню будову спинного мозку.

- Аналізувати класифікацію відділів головного мозку за анатомічними принципами і за розвитком;

- Описати і продемонструвати зовнішню і внутрішню будову відділів головного мозку.

Змістовий модуль 5. Органи чуття

Конкретні цілі:

- Визначити загальні принципи будови і функції органів чуття;

- Описати і продемонструвати будову очного яблука і додаткових структур ока;

- Описати і продемонструвати будову зовнішнього вуха, середнього вуха і внутрішнього вуха.



Змістовий модуль 6. Периферійна нервова система»

Конкретні цілі:

- Визначити загальні принципи будови і функції периферійної нервоовї системи;

-Аналізувати класифікацію черепних нервів.

- Визначити загальні принципи будови черепних нервів, різних за походженням.

- Аналізувати загальну будову вегетативних вузлів голови.

- Описати і продемонструвати будову соматичних нервових сплетень;

- Визначити загальні принципи будови і функції автономної частини периферійної нервоовї системи (вегетативної нервової системи)

Змістовий модуль 7. Анатомія серцево-судинної системи.

Конкретні цілі:

- Визначити загальні принципи будови і функції серцево-судинної системи.

- Визначити загальні принципи будови і функції артеріальних судин;

- Визначити загальні принципи будови і функції венозних судин;

- Визначити загальні принципи будови і функції лімфатичних судин;

- Описати і продемонструвати будову серця;

- Описати велике, мале коло кровообігу, кровообіг плода.

- Назвати і продемонструвати артеріальні судини голови, шиї, тулуба та кінцівок;

-Назвати і продемонструвати вени голови, шиї, тулуба та кінцівок;

- Визначити будову і функції лімфатичної системи.

Лекційний матеріал і самостійна робота студентів оцінюється в процесі поточного контролю на відповідних практичних заняттях і під час підсумкового модульного контролю.

На кожному практичному занятті навчальна діяльність студента оцінюється таким чином:

«5» - 6 балів «4» - 4 бала «3» - 3 бали «2» - 0 балів

Виконання індивідуальної роботи студентів (ІРС) підсумкового модульного контролю оцінюється : 6 балів для студентів – членів СНТ, учасників студентської наукової конференції і членів студентського наукового гуртка кафедри нормальної анатомії.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента –120

Студент допускається до підсумкового модульного контролю при умові виконання вимог навчальної програми, відпрацювання усіх навчальних занять (практичних занять) та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 57 балів -[ кількість практичних занять – 19; 19 х 3 бали (« 3» -3 бал )= 57 балів].

Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 балів із 80 б

Кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні модулю, вираховується як сума балів за поточну навчальну діяльність і балів за підсумковий модульний контроль.

В програмі застосована така система конвертації традиційної системи оцінки у бали:




Традиційна оцінка




Модуль 1

«5»

6

«4»

4

«3»

3

«2»

0

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну діяльність при вивченні модулю, дорівнює 120 балів. Вона вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці «5», на кількість практичних занять у модулі з додаванням балів за індивідуальну роботу.

Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну діяльність при вивченні модулю і бути допущеним до його складання, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці «3», на кількість практичних занять у модулі.

Оцінювання самостійної роботи студента

Матеріал для самостійної роботи студентів, який передбачений в темі практичного заняття одночасно із аудиторною роботою, оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному занятті.

Оцінювання тем, які виносяться на самостійне опрацювання і не входять до тем аудиторних навчальних занять, контролюються під час підсумкового модульного контролю.

Оцінювання індивідуальної роботи студента

Кількість балів за індивідуальну роботу студента визначається у межах кожного модуля і не перевищують 6 балів. Бали за індивідуальну роботу в кожному модулі додаються до суми балів за поточну навчальну діяльність студента.

Бали за індивідуальну роботу можуть отримати студенти, які написали і доповіли реферати з рекомендованих тем з використанням додаткової унавчальної, а також наукової літератури або зайняли призові місця за участь в олімпіаді з дисципліни серед студентів свого ВНЗ і вищих навчальних закладів України.

Кількість балів, які нараховуються студенту за індивідуальну роботу



Модуль 1

10 балів

Підсумковий модульний контроль

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення усіх тем модуля на останньому практичному занятті (підсумковий контроль засвоєння модуля).

До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені начальною програмою, відпрацювали усі навчальні заняття (лекції та практичні заняття) та при вивчені модулю набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.

Методика та засоби стандартизованого оцінювання при складані модульного контролю.

Регламент проведення підсумкового модульного контролю

Підсумковий модульний контроль складається із таких етапів.

I - етап – письмова відповідь на тестові завдання формату А (бланковий або комп’ютерний тестовий контроль).

Студент відповідає на пакет тестів формату А. Кожний пакет містить 20-30 тестів формату А з тем кожного змістового модуля, які входять до складу підсумкового модуля.

II - етап – письмова відповідь на питання з матеріалу підсумкового модуля.

Студент отримує блок питань (3-5 питань), на які повинен відповісти письмово. Питання віздеркалюють матеріал кожного змістового модуля і відповідають темам лекцій, практичних занять і СРС, які входять до складу підсумкового модуля.

III - етап – усна відповідь на питання з матеріалу підсумкового модуля.

Студент усно відповідає матеріал за переліком стандартизованих контрольних питань за темами змістових модулів з демонстрацією препаратів. Відповідає на додаткові питання з тем змістових модулів.

IV - етап – перевірка знання практичних навичок.

Студент на препараті демонструє анатомічні утворення (до 10), які пропонує йому показати викладач, який приймає підсумковий модуль.



ТАБЛИЦЯ

ОЦІНЮВАННЯ МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

Тестовий контроль

Письмовий контроль

Усна

відповідь

на питання


демонстрація

практичних навичок



питання

1

2

3

4

«5» - 14 балів

(91-100%) вірних

відповідей на тести


«5»

9

балів



«5»

9

балів



«5»

9

балів



«5»

9

балів



«5»

14

балів



«5»

16

балів



«4» - 11 балів

(71-90%) вірних

відповідей на тести


«4»

8

балів



«4»

8

балів



«4»

8

балів



«4»

8

балів



«4»

12

балів



«4»

15

балів



«3» - 9 балів

(50-70%) вірних

відповідей на тести


«3»

7

балів



«3»

7

балів



«3»

7

балів



«3»

7

балів



«3»

9

балів



«3»

13

балів



«2» - 0 балів

Менше 50% вірних

відповідей на тести


«2»

0

балів



«2»

0

балів



«2»

0

балів



«2»

0

балів



«2»

0

балів



«2»

0

балів



Максимальна кількість балів підсумкового модульного контролю дорівнює 80 .

Модуль зараховано – студент набрав 50 і більше балів.

Модуль не зараховано –студент набрав менше 50 балів.

Кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні модулю вираховується як сума балів за поточну навчальну діяльність і балів за підсумковий модульний контроль.



9. Перелік навчально-методичної літератури

1. Анатомія людини у трьох томах А.С.Головацький, В.Г.Черкасова, М.Р.Сапін, Я.І.Федонюк / Вінниця: Нова книга, 2006,2007,2008 рр.

2. Свиридов О.І. Анатомія людини. – Київ: Вища школа, 2000.- 399с.

3. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкевич В.И. Анатомия человека.- Гипократ, Санкт-Петербург: Издательский дом СПб МАПО, 2004. -720с.

4. Анатомия человека под редакцией Сапина М.Р./ Москва: Медицина, 1996, т.І, т.ІІ.

5. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – Москва: Медицина, 2004, т.І, т.ІІ, т.ІІІ, т.IV.

6. Міжнародна анатомічна номенклатура /за редакцією Бобрика І.І., Ковешнікова ВГ.- Київ: Здоров’я, 2001. – 328с.


біологія З ОСНОВАМИ ГЕНЕТИКИ 1 курс/1 семестр

Лекції: 20 год. Кредитів ЕСТS 3

Семінари: – Модулів: 2

Практичні заняття: 40 год. Змістових модулів: 7

Самостійна робота 48 год.

Разом 108 год.
Опис програми (Біологія з основами генетики - Модуль 1, Модуль -2 )

Кінцеві цілі дисципліни:

1. Трактувати закономірності проявів життєдіяльності організму людини на різних рівнях організації живого.

2. Застосувати знання фенотипового прояву для пояснення механізмів виникнення спад­кових хвороб людини.

3. Застосувати дію загальнобіологічних законів і закономірностей в обґрунтуванні законо­мірностей онтогенезу людини.

4. Робити попередній висновок щодо наявності в людини паразитарних захво­рювань і виз­на­чити заходи профілактики інвазійних хвороб.

5. Обґрунтувати біологічну суть і механізми розвитку хвороб людини, які ви­никають внас­лідок антропогенних змін у довкіллі.


Модуль 1. Біологічні особливості життєдіяльності людини. Основи медичної генетики.
Змістовий модуль 1. Молекулярно-клітинний рівень організації життя.

Конкретні цілі:Трактувати поняття сутності життя на сучасному рівні. Визначити місце людини в системі живої природи. Класифікувати біологічні системи та рівні організації живого. Трактувати значення процесів, що відбуваються на молекулярно-генетичному рівні організації життя для пояснення виникнення моногенних (молекулярних) хвороб людини. Інтерпретувати значення процесів, що відбуваються на клітинному рівні організації життя, для розуміння патогенезу спадкових, соматичних, онкологічних, інфекційно-запальних й інших хвороб людини. Засвоїти морфофізіологічні властивості клітини та трактувати значення порушення основних принципів її функціонування у виникненні патологічних процесів у людини. Трактувати сучасні об’єктивні та суб’єктивні методи вивчення каріотипу людини та принципи класифікації її хромосом. Інтерпретувати значення вивчення каріотипу людини для діагностики спадкових хвороб. Засвоїти молекулярні механізми реалізації генетичної інформації в клітині, а також її регуляцію в про- та еукаріотів. Аналізувати зміни клітин та їхніх структур під час життєвого циклу та значення порушення мітозу. Пояснити механізми перебігу мейотичних поділів І та ІІ, їхнє біологічне значення. Трактувати значення сучасного методу культури клітин для біології та медицини. Трактувати особливості репродукції людини у зв’язку з її біосоціальною сутністю. Пояснити біологічну сутність розмноження організмів як універсальної властивості живого. Визначити форми розмноження. Визначити якісні відмінності статевих клітин (гамет) від соматичних. Пояснити механізм гаметогенезу (ово- та сперматогенезу). Інтерпретувати характерні відмінні риси при ово- та сперматогенезі.
Змістовий модуль 2. Закономірності спадковості та мінливості.

Конкретні цілі: Сформулювати сутність та значення медичної генетики. Пояснити сутність моногенного успадкування. Визначити типи успадкування менделюючих ознак людини. Проілюструвати успадкування груп крові людини за антигенною системою АВ0 як прояв множинного алелізму. Виключити батьківство при визначенні груп крові за антигенною системою АВ0. Трактувати з позицій молекулярної біології фенотиповий прояв ознак і мультифакторіальних хвороб людини як наслідок взаємодії неалельних генів. Диференціювати види взаємодії неалельних генів, прояв ознак при різноманітних типах успадкування. Пояснити значення хромосомної теорії спадковості як одного з етапів розвитку генетики людини. Застосувати знання хромосомної теорії спадковості для визначення прояву в нащадків як аутосомних, так і зчеплених зі статтю хвороб. Пояснити значення процесів, що відбуваються на організмовому рівні організації життя, для розуміння механізмів виникнення природжених вад розвитку, а також соматичних, інфекційних й інших хвороб людини. Трактувати значення процесів, що відбуваються на організмовому та популяційно-видовому рівнях організації життя, для пояснення виникнення фенокопій у людини. Інтерпретувати механізм генетичного визначення статі як менделюючої ознаки людини. Продемонструвати успадкування зчеплених зі статтю ознак людини. Класифікувати форми мінливості як фундаментальної властивості живої матерії. Пояснити значення механізмів комбінативної мінливості для фенотипової різноманітності індивідів у популяціях людей. Класифікувати види мутаційної мінливості залежно від зміни генотипу. Пояснити значення мутацій і мутагенних факторів (мутагенів) різної природи у виникненні хромосомних, моногенних та полігенних хвороб людини. Співвідносити вплив мутагенних, канцерогенних і тератогенних речовин зі станом здоров'я визначеного контингенту осіб. Пояснити суть закону гомологічних рядів спадкової мінливості, який дає можливість використовувати тварин зі спадковими хворобами, аналогічними для тварин і людини, в якості експериментальних моделей із метою вивчення їхнього патогенезу, клінічних проявів і лікування в людини.
Змістовий модуль 3. Методи вивчення спадковості людини. Спадкові хвороби.

Конкретні цілі: Проводити генеалогічний аналіз родоводів сім'ї зі спадковими хворобами. Визначити тип успадкування менделюючих ознак людини. Визначити генетичний ризик народження дітей зі спадковими хворобами. Застосувати знання суті законів успадкування ознак для визначення ймовірності народження хворих на генні (молекулярні) хвороби. Визначити частку спадковості та довкілля в прояві патологічних ознак людини за допомогою близнюкового методу. Класифікувати хромосомні хвороби людини залежно від типу та видів мутацій, внаслідок котрих вони виникли. Диференціювати спадкові хвороби людини за допомогою даних цитогенетичних методів дослідження. Проаналізувати каріотип хворого та встановити діагноз хромосомної хвороби (каріотипування, визначення X- та Y-статевого хроматину). Інтерпретувати досягнення генної та клітинної терапії спадкових хвороб. Пояснити значення проблеми генетичного обтяження в людини. Застосувати знання суті закону генетичної рівноваги генів і генотипів у попу­ляціях для визначення їх генетичної структури, що дає уяву про поширення спадкових захворювань у популяціях людей і має велике прикладне значення для соціальної гігієни та профілактичної медицини.
Змістовий модуль 4. Біологія індивідуального розвитку.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка