Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького інформаційний пакет



Сторінка25/25
Дата конвертації02.04.2017
Розмір5.46 Mb.
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   25

Змістовий модуль 1. Клініко-фармацевтичні підходи до раціонального застосування лікарських засобів при лікуванні захворювань серцево-судинної системи.


Конкретні цілі: Засвоїти підходи до медикаментозного лікування захворювань серцево-судинної системи. Засвоїти клініко-фармакологічну характеристику сучасних ЛЗ, які застосовуються для лікування захворювань серцево-судинної системи. Вміти визначати оптимальні ЛЗ для лікування захворювань серцево-судинної системи, їх лікарські форми, шляхи введення та режими дозування. Вміти визначати критерії ефективності та безпеки обраної лікарської терапії.
Змістовий модуль 2. Клініко-фармацевтичні підходи до раціонального застосування лікарських засобів при лікуванні захворювань шлунково-кишкового тракту.

Конкретні цілі: Засвоїти основні симптоми і синдроми, характерні для захворювань органів травлення. Вміти визначати симптоми, при яких можливе відповідальне самолікування. Засвоїти підходи до медикаментозного лікування захворювань органів травлення. Засвоїти клініко-фармакологічну характеристику сучасних лікарських засобів, які застосовуються для лікування захворювань органів травлення. Вміти визначати оптимальні ліки для лікування захворювань органів травлення. Вміти визначати лікові форми, шляхи введення та режими дозування лікарських засобів. Вміти визначати критерії ефективності та безпеки обраної лікарської терапії.
Змістовий модуль 3. Клініко-фармацевтичні підходи до раціонального застосування лікарських засобів при лікуванні захворювань нирок та сечовидільної системи.

Конкретні цілі: Засвоїти основні симптоми і синдроми, характерні для захворювань органів сечовидільної системи. Вміти визначати симптоми, при яких можливе відповідальне самолікування. Засвоїти підходи до медикаментозного лікування захворювань органів сечовидільної системи. Засвоїти клініко-фармакологічну характеристику сучасних лікарських засобів, які застосовуються для лікування захворювань органів сечовидільної системи. Вміти визначати оптимальні лікарські засоби для лікування захворювань органів сечовидільної системи. Вміти визначати лікарські форми, шляхи введення та режими дозування ліків. Вміти визначати критерії ефективності та безпеки обраної лікарської терапії.
Змістовий модуль 4. Клініко-фармацевтичні підходи до раціонального застосування лікарських засобів при лікуванні ендокринних захворювань.

Конкретні цілі: Засвоїти основні симптоми і синдроми, характерні для захворювань органів ендокринної системи. Вміти визначати симптоми, при яких можливе відповідальне самолікування. Засвоїти підходи до медикаментозного лікування захворювань органів ендокринної системи. Засвоїти клініко-фармакологічну характеристику сучасних лікарських засобів, які застосовуються для лікування захворювань органів ендокринної системи. Вміти визначати оптимальні ліки для лікування захворювань органів ендокринної системи. Вміти визначати лікові форми, шляхи введення та режими дозування лікарських засобів. Вміти визначати критерії ефективності та безпеки обраної лікарської терапії.
Змістовий модуль 5. Клініко-фармацевтичні підходи до раціонального застосування лікарських засобів при лікуванні захворювань сполучної тканини.

Конкретні цілі: Засвоїти основні симптоми і синдроми, характерні для захворювань сполучної тканини. Засвоїти підходи до медикаментозного лікування захворювань сполучної тканини. Засвоїти клініко-фармакологічну характеристику сучасних лікарських засобів, які застосовуються для лікування захворювань сполучної тканини. Вміти визначати оптимальні ліки для лікування захворювань сполучної тканини. Вміти визначати лікові форми, шляхи введення та режими дозування лікарських засобів. Вміти визначати критерії ефективності та безпеки обраної лікарської терапії.
Змістовий модуль 6. Клініко-фармацевтичні підходи до раціонального застосування лікарських засобів при лікуванні алергічних захворювань.

Конкретні цілі: Засвоїти основні симптоми і синдроми, характерні для алергійних захворювань. Вміти визначати симптоми, при яких можливе відповідальне самолікування. Засвоїти підходи до медикаментозного лікування алергійних захворювань. Засвоїти клініко-фармакологічну характеристику сучасних лікарських засобів, які застосовуються для лікування алергійних захворювань. Вміти визначати оптимальні ліки для лікування алергійних захворювань. Вміти визначати лікові форми, шляхи введення та режими дозування ліків. Вміти визначати критерії ефективності та безпеки обраної лікарської терапії.

Змістовий модуль 7. Клініко-фармацевтичні підходи до раціонального застосування лікарських засобів при лікуванні неврологічних та психіатричних захворювань.


Конкретні цілі: Пояснювати причини виникнення, механізми розвитку, клінічні прояви захворювань нервової системи. Трактувати результати основних методів обстеження хворих з метою обґрунтування оптимального вибору лікарських засобів для раціональної фармакотерапії певних захворювань та патологічних станів. Пояснювати принципи фармакотерапії нозологічних одиниць, знати раціональні схеми медикаментозного лікування. Застосовувати клініко-фармакологічні підходи до раціонального вибору лікарських засобів та оцінювати фармакотерапевтичні ефекти, передбачувати, попереджати/усувати побічні ефекти певних лікарських засобів.
Оцінювання модуля 3.

При засвоєнні теми традиційні оцінки конвертуються в бали:

“5” – 5 балів,

“4” – 4 балів,

“3” – 3 бали,

“2” – 0 балів.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 72 балів. Підсумковий тестовий контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав при виконанні тестового контролю теоретичної підготовки не менше 50 балів.


Рекомендована література

  1. Державний формуляр лікарських засобів. Випуск 1, випуск 2, випуск 3, випуск 4 / під ред. В.Т. Чумака, В.І. Мальцева, А.М. Морозова, В.Д. Парія, А.В. Степаненко. – К.: Моріон,.

  2. Катцунг Б.Г. Базисная и клиническая фармакология: В 2 т. Том 1. Пер. с англ. – 2-е изд. перераб. и доп. – М.: СПб.: Издательство Бином, Издательство «Диалект», 2007. – 648 с. Том 2. – М.: СПб.: Издательство Бином, Издательство «Диалект», 2008. – 672 с.

  3. Кукес В.Г., Стародубцев А.К. Клиническая фармакология и фармакотерапия: учеб. / под ред. В.Г. Кукеса, А.К. Стародубцева – 2-е изд. испр. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2006. – 640 с.

  4. Передерій В.Г., Ткач С.М. Основи внутрішньої медицини. У 2-х томах. – Вінниця: Нова книга, 2009. – Т 1. – 640 с. Т 2. – 784 с.

  5. Пропедевтика внутрішніх хвороб / Ю.І. Децик , Є.М. Нейко, Л.А. Пиріг та ін.; за ред. Ю.І. Децика. – К.: Здоров’я, 2000. – 504 с.

  6. Рациональная фармакотерапия. Справочник терапевта: рук. для практикуючих врачей: Л.И. Дворецький, П.Р. Абакарова, Н.С. Алексеева и др. – М.: Литтерра, 2007. – 976 с.

  7. Фармацевтическая опека: Курс лекций для провизоров и семейных врачей / И.А. Зупанец, В.П. Черных, С.Б. Попов и др. Под ред. В.П. Черных, И.А. Зупанца. – Х.: Фарматэка, 2006. – 536 с.


Токсикологічна хімія IV рік / 8семестр


Лекції:


10 год.


Кредитів : 2,0

Семінари:

-




Практичні заняття:

30 год.

Модулів: 1

Самостійна робота:

32 год.




Разом:

72 год.

Змістових модулів: 2


Опис програми ( Токсикологічна хімія – модуль І)
Кінцеві цілі дисципліни:

  1. Проаналізувати дані з навчальної і спеціальної літератури при вирішенні професійних завдань, пов’язаних з судово-токсикологічним аналізом та експрес-діагностикою гострих отруєнь;

  2. Запропонувати методи виділення і аналізу отрут, виходячи з їх природи, характеру і стану об’єкта дослідження;

  3. Складати план та вибирати оптимальний хід хіміко-токсикологічного дослідження;

  4. Проводити виділення отруйних речовин та їх метаболітів з об’єктів біологічного походження (ізолювання, очищення, концентрування);

  5. Проводити виявлення і кількісне визначення виділених отрут за допомогою хімічних, біохімічних і фізико-хімічних методів дослідження;

  6. Оцінювати одержані результати з урахуванням обставин справи: токсикокінетика, зберігання в трупі, проведення медичних заходів при детоксикації, вікові, статеві та інші фактори;

  7. Аналізувати та інтерпретувати отримані при дослідженні результати;

  8. Робити правильні висновки при комбінованих отруєннях;

  9. Проводити експрес-аналіз гострих інтоксикацій з метою надання кваліфікованої медичної допомоги;

  10. Проводити диференціальну діагностику гострих отруєнь;

  11. Визначати тактику профілактичних заходів та невідкладної допомоги.

  12. Задокументовувати проведення судово-токсикологічних досліджень (ведення робочого журналу, написання акту судово-токсикологічного дослідження).


Модуль 1. Основи токсикологічної хімії та хіміко-токсикологічного аналізу. Групи отруйних речовин, які ізолюються з біологічного матеріалу настоюванням досліджуваних об’єктів водою (мінеральні кислоти, луги та їх солі), дистиляцією з водяною парою (леткі речовини) та мінералізацією (метали). Основні закономірності поведінки цих груп отруйних речовин в організмі: токсикодинаміка, токсикокінетика та розподіл в тканинах організму. Методи виділення із об’єктів дослідження та методи аналізу цих отрут. Методи детоксикації при отруєннях.
Змістовий модуль 1. Основи токсикологічної хімії та хіміко-токсикологічного аналізу. Основні закономірності поведінки отруйних речовин в організмі. Складання плану судово-токсикологічного дослідження. Токсикологічна характеристика та методи хіміко-токсикологічного аналізу групи отруйних речовин, які ізолюються з біологічного матеріалу настоюванням досліджуваних об’єктів водою (мінеральні кислоти, луги та їх солі) та отрут, які ізолюються з біологічного матеріалу дистиляцією з водяною парою (леткі речовини).

Конкретні цілі: Знати основи токсикології, токсикодинаміки, токсикокінетики, токсикометрії. Знати види токсичної дії та визначення токсичних доз. Визначити предмет токсикологічної хімії, засвоїти основні розділи токсикологічної хімії, особливості хіміко-токсикологічного аналізу, порядок проведення та документацію судово-токсикологічних (хіміко-токсикологічних) експертиз. Засвоїти визначення понять «отрута», «отруєння», класифікації отрут та отруєнь; Засвоїти загальні закономірності поведінки отруйних речовин різних груп в організмі (шляхи надходження, розподіл, кумуляція, виведення, метаболізм). Продемонструвати проведення зовнішнього огляду та попередніх випробувань об’єкта на прикладі модельних біологічних рідин. Засвоїти метод виділення мінеральних кислот, лугів та деяких солей (нітратів та нітритів) з біологічного матеріалу та виявлення вказаних речовин в діалізатах. Засвоїти методи детоксикації при отруєннях леткими речовинами, мінеральними кислотами, лугами та їх солями.

Засвоїти загальну характеристику груп летких речовин та пестицидів, використання в народному господарстві та медицині, основні закономірності поведінки в організмі (шляхи надходження, розподіл, кумуляція, виведення, метаболізм, токсичність), специфічні антидоти при отруєннях зазначеними речовинами. Засвоїти особливості проведення виділення летких речовин методом дистиляції з водяною парою. Продемонструвати виявлення та ідентифікацію летких речовин в дистилятах і фосфоровмісних пестицидів в екстрактах хімічнім, біохімічним та ТШХ методами. Засвоїти особливості газохроматографічного аналізу летких речовин, зокрема спиртів (в т.ч. «сивушних» олій) в сечі та крові методом парофазного аналізу (газової екстракції). Засвоїти загальні принципи інтерпретації результатів судово-токсикологічних досліджень.


Змістовий модуль 2. Токсикологічна характеристика та методи хіміко-токсикологічного аналізу групи отруйних речовин, які ізолюються з біологічного матеріалу мінералізацією (метали).

Конкретні цілі: Засвоїти загальну характеристику металів, їх хіміко-токсикологічне значення (токсичність та використання в народному господарстві та медицині). Засвоїти особливості методів мінералізації та деструкції біологічних об’єктів при досліджені на метали. Продемонструвати проведення аналізу мінералізату та деструктату на наявність металів. Продемонструвати кількісне визначення металів в мінералізаті екстракційно-фотоколориметричним методом.
Оцінювання Модуля 1

Загальна кількість балів за Модуль 1 вираховується, як сума балів за поточну успішність, за підсумковий модульний контроль та за індивідуальну роботу (ІДРС) студента.

Поточна навчальна успішність оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:


«5» -

12 балів

«4» -

10 балів

«3» -

7 балів

«2» -

0 балів

Максимальна кількість балів поточного контролю Модуля 1 – 120 балів.

Мінімальний бал допуску студента до підсумкового модульного контролю 1 – 70 балів, отриманих за поточний контроль. Мінімальний бал зарахування ПМК-І – 50 балів.


Рекомендована література

  1. Крамаренко В.Ф. Токсикологічна хімія. – К.: Вища школа, 1995. – 424 с.

  2. Крамаренко В.Ф. Туркевич Б.М. Анализ ядохимикатов. – М.:Химия, 1978. – 264 с.

  3. Крамаренко В.Ф. Химико-токсикологический анализ. Практикум. - К: Вища школа, 1982. - 272 с.

  4. Ніженковська І.В., Вельчинська О.В., Кучер М.М. Токсикологічна хімія. – К.: ВСВ «Медицина», 2012. – 372 с.

  5. Загальна характеристика токсичних речовин, діагностика і лікування за гострих отруєнь. / Панасенко О.І., Каплаушенко А.Г., КучерМ.М. та ін. – Запоріжжя: Карат, 2011. – 432 с.

  6. Вергейчик Т.Х. Токсикологическая химия - М.: МЕДпресс-информ, 2009 - 400 с.

  7. Токсикологическая химия: Учебник для вузов / Т.В. Плетенева, Е.М. Саломатин, А.В. Сыроежкин и др. – М.: ТЭОТАР-Медиа, 2005. – 512 с.




Токсикологічна хімія V рік / 9семестр


Лекції:


20 год.


Кредитів : 4,0

Семінари:

-




Практичні заняття:

40 год.

Модулів: 2

Самостійна робота:

84 год.




Разом:

144 год.

Змістових модулів: 4


Опис програми ( Токсикологічна хімія – модулі ІІ, ІІІ )
Кінцеві цілі дисципліни:

  1. Проаналізувати дані з навчальної і спеціальної літератури при вирішенні професійних завдань, пов’язаних з судово-токсикологічним аналізом та експрес-діагностикою гострих отруєнь;

  2. Запропонувати методи виділення і аналізу отрут, виходячи з їх природи, характеру і стану об’єкта дослідження;

  3. Складати план та вибирати оптимальний хід хіміко-токсикологічного дослідження;

  4. Проводити виділення отруйних речовин та їх метаболітів з об’єктів біологічного походження (ізолювання, очищення, концентрування);

  5. Проводити виявлення і кількісне визначення виділених отрут за допомогою хімічних, біохімічних і фізико-хімічних методів дослідження;

  6. Оцінювати одержані результати з урахуванням обставин справи: токсикокінетика, зберігання в трупі, проведення медичних заходів при детоксикації, вікові, статеві та інші фактори;

  7. Аналізувати та інтерпретувати отримані при дослідженні результати;

  8. Робити правильні висновки при комбінованих отруєннях;

  9. Проводити експрес-аналіз гострих інтоксикацій з метою надання кваліфікованої медичної допомоги;

  10. Проводити диференціальну діагностику гострих отруєнь;

  11. Визначати тактику профілактичних заходів та невідкладної допомоги.

  12. Задокументовувати проведення судово-токсикологічних досліджень (ведення робочого журналу, написання акту судово-токсикологічного дослідження).


Модуль 2. Група отруйних речовин, які ізолюються з біологічного матеріалу полярними розчинниками (підкисленою водою та підкисленим етиловим спиртом, а також полярними органічними розчинниками, які змішуються з водою) - лікарські речовини та отрути природного походження (отрути рослин, грибів, тварин і комах). Експрес-аналіз гострих інтоксикацій лікарськими речовинами (алкалоїдами і їх синтетичними аналогами) та отрутами природного походження. Основні закономірності поведінки цих груп отруйних речовин в організмі: токсикодинаміка, токсикокінетика та розподіл в тканинах організму. Методи виділення із об’єктів дослідження та методи аналізу цих отрут. Методи детоксикації при отруєннях.
Змістовий модуль 3. Токсикологічна характеристика та методи хіміко-токсикологічного аналізу групи отруйних речовин, які ізолюються з біологічного матеріалу підкисленою водою або підкисленим етиловим спиртом, а також полярними органічними розчинниками, які змішуються з водою (лікарські речовини та отрути природного походження - отрути рослин, грибів, тварин і комах).

Конкретні цілі: Засвоїти хіміко-токсикологічне значення вказаної групи отрут, особливості поведінки в організмі (шляхи надходження, всмоктування та розподіл, виведення, метаболізм, збереження в живому організмі та тілі трупів, токсична дія, наявність специфічних антидотів). Продемонструвати виділення з біологічного матеріалу лікарських речовин та провести очищення отриманої витяжки за допомогою екстракційного та хроматографічних методів. Продемонструвати виявлення ряду лікарських речовин, що мають найбільше хіміко-токсикологічне значення, у біологічних рідинах за допомогою хімічних реакцій. Продемонструвати визначення чутливості та специфічності хімічних реакцій, що використовуються при хіміко-токсикологічних дослідженнях Продемонструвати виявлення речовин вказаної групи в очищених витяжках за допомогою хімічних реакцій та ТШХ. Засвоїти особливості використання імуноферментного методу при експрес-аналізі сечі на опіати. Продемонструвати кількісне визначення речовини вказаної групи фотоколориметричним методом. Продемонструвати виділення отрут грибів з об’єктів біологічного походження та провести аналіз витяжки. Оцінювати отримані результати хіміко-токсикологічних досліджень зі встановлення групової або індивідуальної приналежності отруйних речовин.
Змістовий модуль 4. Експрес-аналіз гострих інтоксикацій лікарськими речовинами (алкалоїдами і їх синтетичними аналогами) та отрутами природного походження.

Конкретні цілі: Засвоїти токсикологічну характеристику та хіміко-токсикологічне значення барбітуратів, фенотіазинів, 1,4-бензодіазепінів, опіатів та канабіноїдів, особливості їх поведінки в організмі (шляхи надходження, всмоктування та розподіл, виведення, метаболізм, збереження в організмі та трупі, токсична дія, наявність специфічних антидотів). Вміти виконувати попередні випробування (скринінґ) вказаних груп отруйних речовин для виявлення в крові, сечі, слині, волоссі та в інших об’єктах. Вміти проводити ТШХ-скринінґ лікарських речовин в біологічних рідинах. Мати навички правильного складання плану судово-токсикологічного аналізу при експрес-діагностиці гострих отруєнь. Вміти виділяти речовини цих груп із об’єктів біологічного походження. Продемонструвати виділення з біологічного матеріалу речовин вказаної групи настоюванням з водою, підкисленою оксалатною кислотою (за методом О.О. Васильєвої) та очищення отриманої витяжки за допомогою екстракційного та ТШХ методів. Вміти виявляти дані речовини за допомогою хімічних, фізико-хімічних та імуноферментних методів. Засвоїти особливості використання імуноферментного методу при експрес-аналізі сечі на опіати. Продемонструвати виявлення речовин вказаної групи в очищених витяжках за допомогою хімічних реакцій та ТШХ. Вміти проводити кількісне визначення цих отрут, виділених із біологічних об’єктів дослідження. Продемонструвати кількісне визначення речовин даної групи фотоколориметричним методом. Вміти передбачати напрямки метаболізму речовин з метою вживання заходів для запобігання негативного впливу «летального» синтезу на організм потерпілого. Вміти спрогнозувати вплив отрут на організм у соматогенній фазі отруєння і запропонувати ефективні методи детоксикації організму. Вміти прогнозувати вплив комбінованих отруєнь на стан потерпілого та на хід проведення хіміко-токсикологічного дослідження. Мати навики проведення диференціальної експрес-діагностики гострих отруєнь. Оцінювати отримані результати хіміко-токсикологічних досліджень зі встановлення групової або індивідуальної приналежності лікарських речовин. Мати навички правильної інтерпретації результатів аналізу.
Оцінювання Модуля 2

Загальна кількість балів за Модуль 2 вираховується, як сума балів за поточну успішність, за підсумковий модульний контроль та за індивідуальну роботу (ІДРС) студента.

Поточна навчальна успішність оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:


«5» -

10 балів

«4» -

8 балів

«3» -

6 балів

«2» -

0 балів

Максимальна кількість балів поточного контролю Модуля 2 – 120 балів.

Мінімальний бал допуску студента до підсумкового модульного контролю 2 – 72 бали, отриманих за поточний контроль. Мінімальний бал зарахування ПМК-І – 50 балів.


Модуль 3. Групи отруйних речовин, які ізолюються з біологічного матеріалу органічними розчинниками (пестициди чи отрутохімікати), які потребують особливих методів виділення (фториди, кремнійфториди, бром, йод) та отрути, які досліджуються безпосередньо в біологічних тканинах (карбону (ІІ) оксид чи чадний газ). Основні закономірності поведінки цих груп отруйних речовин в організмі: токсикодинаміка, токсикокінетика та розподіл в тканинах організму. Методи виділення із об’єктів дослідження та методи аналізу цих отрут. Методи детоксикації при отруєннях.
Змістовий модуль 5. Токсикологічна характеристика та методи хіміко-токсикологічного аналізу групи отруйних речовин, які ізолюються з біологічного матеріалу органічними розчинниками - пестициди (отрутохімікати).

Конкретні цілі: Знати фізичні і хімічні властивості пестицидів та механізми токсичної дії на організм людей. Засвоїти токсикологічні властивості ФОП, їх біотрансформацію в організмі людей і тварин та шляхи виведення їх із організму. Знати правила перевезення, зберігання, відпуску і використання пестицидів і гербіцидів. Засвоїти техніку безпеки при використанні пестицидів у побуті. Знати розподіл пестицидів на групи залежно від їхньої хімічної будови та основні класифікації пестицидів. Знати залежність токсичності ФОП для теплокровних від хімічної будови і структури молекули. Засвоїти способи виділення різних груп пестицидів із біологічного матеріалу і рідин організму. Засвоїти методи очищення та концентрування витяжок, які містять пестициди. Знати принцип біологічної проби на ФОП. Вміти виявляти ФОП за допомогою хімічних, фізико-хімічних та ензимних методів. Вміти проводити кількісне визначення ФОП.
Змістовий модуль 6. Токсикологічна характеристика та методи хіміко-токсикологічного аналізу групи отруйних речовин, які потребують особливих методів виділення (фториди, кремнійфториди, бром, йод), або визначаються безпосередньо в біологічному матеріалі - карбону (ІІ) оксид (чадний газ).

Конкретні цілі: Знати токсичні властивості та механізм токсичної дії чадного газу. Засвоїти хімічний, спектроскопічний, та УФ-спектрофотометричний методи виявлення та визначення карбон (ІІ) оксиду (чадного газу) в крові. Засвоїти методи виділення фторидів, кремнійфторидів, брому, йоду з біологічного матеріалу, виявлення та визначення вказаних речовин при судово-токсикологічних дослідженнях. Знати способи надання першої допомоги при отруєннях чадним газом.
Оцінювання Модуля 3

Загальна кількість балів за Модуль 3 вираховується, як сума балів за поточну успішність, за підсумковий модульний контроль та за індивідуальну роботу (ІДРС) студента.



Поточна навчальна успішність оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

«5» -

15 балів

«4» -

12 балів

«3» -

9 балів

«2» -

0 балів

Максимальна кількість балів поточного контролю Модуля 3 – 120 балів. Мінімальний бал допуску студента до підсумкового модульного контролю 3 –72 бали, отриманих за поточний контроль. Мінімальний бал зарахування ПМК-І – 50 балів.
Рекомендована література

  1. Крамаренко В.Ф. Токсикологічна хімія. – К.: Вища школа, 1995. – 424 с.

  2. Крамаренко В.Ф. Туркевич Б.М. Анализ ядохимикатов. – М.:Химия, 1978. – 264 с.

  3. Крамаренко В.Ф. Химико-токсикологический анализ. Практикум. - К: Вища школа, 1982. - 272 с.

  4. Ніженковська І.В., Вельчинська О.В., Кучер М.М. Токсикологічна хімія. – К.: ВСВ «Медицина», 2012. – 372 с.

  5. Загальна характеристика токсичних речовин, діагностика і лікування за гострих отруєнь. / Панасенко О.І., Каплаушенко А.Г., КучерМ.М. та ін. – Запоріжжя: Карат, 2011. – 432 с.

  6. Вергейчик Т.Х. Токсикологическая химия - М.: МЕДпресс-информ, 2009 - 400 с.

  7. Токсикологическая химия: Учебник для вузов / Т.В. Плетенева, Е.М. Саломатин, А.В. Сыроежкин и др. – М.: ТЭОТАР-Медиа, 2005. – 512 

штрихова стрілка вправо 21
Модуль 3. Групи отруйних речовин, які ізолюються з біологічного матеріалу органічними розчинниками (пестициди чи отрутохімікати), які потребують особливих методів ізолювання (фториди, кремнійфториди, бром, йод) та отрути, які досліджуються безпосередньо в біологічних тканинах (карбону (ІІ) оксид чи чадний газ). Основні закономірності поведінки цих груп отруйних речовин в організмі: токсикодинаміка, токсикокінетика та розподіл в тканинах організму. Методи виділення із об’єктів дослідження та методи аналізу цих отрут. Методи детоксикації при отруєннях.

Кількість навчальних годин/кредитів – 72 / 2,0
загнутий кут 35


1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   25


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка