Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького інформаційний пакет



Сторінка19/25
Дата конвертації02.04.2017
Розмір5.46 Mb.
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   25

Кінцеві цілі дисципліни:


  1. Інтерпретувати вплив факторів навколишнього середовища (повітря, клімату, погоди, питної води, грунту, харчування, виробничого середовища, радіаційного опромінення) на загальне здоров’я населення.

  2. Застосовувати методи визначення та оцінки стану здоров’я населення у взаємозв’язку з чинниками, що на нього впливають.

  3. Обґрунтовувати проведення профілактичних заходів у відповідності до основ чинного законодавства України.

  4. Розуміти вимоги до розташування, планування, благоустрою та санітарного режиму аптечних закладів.

  5. Знати характеристику основних шкідливих виробничих чинників, що супроводжують роботу фармацевта і провізора та вміти запропонувати заходи для їх покращення.

  6. Засвоїти основні технологічні процеси отримання синтетичних лікарських речовин, антибіотиків, біотехнологічних фітопрепаратів.

  7. Вміти проводити гігієнічну оцінку сучасних технологічних процесів, які використовуються у хіміко-фармацевтичній промисловості для отримання синтетичних лікарських речовин, антибіотиків, фітопрепаратів.

  8. Визначати фактори ризику основних захворювань працівників аптек та фармацевтичної промисловості (пов’язаних з виробничим середовищем).

  9. Використовувати заходи психогігієни, психопрофілактики у практичній діяльності.

МОДУЛЬ 1. Гігієна у фармації



Змістовий модуль 1. Гігієна як наука. Гігієна повітряного середовища.

Конкретні цілі:

Знати мету, завдання та методи гігієни. Розвиток гігієни у різні історичні періоди. Емпіричний та науково-експериментальний етапи становлення гігієни як науки.Значення робіт М. Петенкоффера, О.П. Доброславіна, Ф.Ф. Ерісмана, Г.В. Хлопіна, В.А. суботіна. Видатні вчені-гігієністи України – В.А. Суботін, А.І. Якобій, О.В. Корчк-Чепурківський, О. М. Марзєєв, Л.І. Медмідь, В.З. Мартинюк, Р.Д. Габович. Внесок у розвиток вітчизняної науки вчених-гігієністів на сучасному етапі: Є. Г. гончарук, Ю. І. Кундієв, І. М. трахтенберг, А. М. Сердюк, В. Д. Ванханен, І. І. Даценко, Б. М. Штабський та ін. Історія розвитку кафедри загальної гігієни Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Знати механізми впливу температури, вологості, швидкості руху повітря, гігієнічне значення вентиляції, природного та штучного освітлення приміщень.

Засвоїти принципи методів дослідження температури, вологості, швидкості руху повітря, ефективності вентиляції, природної та штучної освітленості приміщень.

Вміти проводити гігієнічну оцінку мікроклімату приміщень, ефективності вентиляції, природної та штучної освітленості приміщень, розробляти оздоровчі заходи.

Знати механізм впливу пилу, токсичних хімічних речовин, вуглекислого газу на організм людини.

Засвоїти метод визначення концентрації СО2 в повітрі приміщень.

Вміти проводити гігієнічну оцінку вмісту пилу, газо- і пароподібних речовин у повітрі робочої зони і розробляти оздоровчі заходи. Вміти проводити гігієнічну оцінку мікробного забруднення повітря аптечних закладів.

Знати біологічну дію ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання, особливості впливу на організм людини.

Засвоїти методи дослідження ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання.

Вміти застосувати ультрафіолетове випромінювання для санації повітря в аптечних приміщеннях та у лікувально-профілактичних установах.

Знати механізм впливу клімато-погодних умов на організм людини та заходи профілактики геліометеотропних реакцій.


Змістовий модуль 2. Гігієна води, водопостачання та ґрунту.

Конкретні цілі:

Знати гігієнічні вимоги до якості питної води при організації централізованого та децентралізованого господарсько-питного водопостачання (Державні санітарні правила і норми “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною” від 12 травня 2010 року № 400).

Знати традиційну схему очистки питної води, вміти запропонувати схему заходів для покращання якості питної води.

Засвоїти гігієнічне значення води, роль води у виникненні та розповсюдженні захворювань інфекційної та неінфекційної природи.

Знати види джерел водопостачання, принципи організації та утримання зон санітарної охорони (ЗСО).

Знати гігієнічне значення грунту, поняття про біогеохімічні провінції та біогеохімічні ендемії.

Засвоїти основні показники, що характеризують гігієнічний стан грунту; основні гіпо- і гіпермікроелементози, що пов’язані з природними і штучними біогеохімічними провінціями.


Змістовий модуль 3. Гігієна харчування.

Конкретні цілі:

Знати рекомендовані норми потреби в харчових речовинах та енергії для населення України різних вікових груп, основні показники, що характеризують харчовий статус організму, клінічні ознаки при білковій, білково-енергетичній недостатності, основних видах вітамінної недостатності та недостатності мікро- та макроелементів.

Вміти визначити і обгрунтувати індивідуальні енерговитрати, фізіологічні індивідуальні потреби в основних харчових речовинах, оцінити харчовий статус людини.

Знати значення основних харчових речовин у харчуванні здорової і хворої людини, різних вікових груп населення, показники гігієнічної оцінки якості раціону харчування та гігієнічні вимоги до його побудови.

Засвоїти рекомендовані норми потреби в харчових речовинах та енергії для населення різних вікових груп. Вміти оцінити склад і енергоцінність раціону харчування, внести раціональну корекцію.

Знати харчову і біологічну цінність продуктів тваринного (м’яса, м’ясопродуктів, молока та молочних продуктів, риби) і рослинного походження (хліба, хлібо-булочних виробів, борошна). Вміти проводити санітарну експертизу харчових продуктів.

Знати класифікацію харчових отруєнь. Вміти здійснювати заходи з профілактики харчових отруєнь мікробної, немікробної природи та нез’ясованої етіології.

Вміти використовувати лікувальні та дієтичні властивості харчових продуктів у профілактичному та лікувальному харчуванні.

Знати роль харчових речовин у лікувальному харчуванні, у процесах метаболізму та детоксикації ксенобіотиків.

Засвоїти основні принципи побудови лікувального (дієтичного) і лікувально-профілактичного харчування, загальну характеристику лікувальних дієт, види і загальну характеристику раціонів лікувально-профілактичного харчування.


Змістовий модуль 4. Гігієна аптечних закладів. Гігієна праці робітників фармацевтичної промисловості та працівників аптек. Виробнича токсикологія. Радіаційна гігієна.

Конкретні цілі:

Знати вимоги до розташування, планування, благоустрою та санітарного режиму аптечних закладів.

Знати характеристику шкідливих виробничих чинників, що супроводжують роботу фармацевта і провізора та вміти запропонувати заходи для їх покращення.

Засвоїти основні технологічні процеси отримання синтетичних лікарських речовин, антибіотиків, біотехнологічних фітопрепаратів.

Вміти провести гігієнічну оцінку сучасних технологічних процесів, які використовуються у хіміко-фармацевтичній промисловості для отримання синтетичних лікарських речовин, антибіотиків, фітопрепаратів.

Засвоїти етапи гігієнічної оцінки хімічних речовин, схему токсикологічного експерименту, основні параметри токсикометрії.

Вміти дати гігієнічну оцінку шкідливих речовин за ступенем токсичності і небезпечності.

Знати види взаємодії ксенобіотиків, типи комбінованої дії та механізми прогнозування комбінованої дії ксенобіотиків на організм.

Засвоїти типи комбінованої дії ксенобіотиків, методи її оцінки.

Знати особливості радіаційної небезпеки при роботі з джерелами іонізуючих випромінювань.

Засвоїти основні принципи і методи досліджень, що використовуються в радіаційній гігієні (дозиметричний, радіометричний та розрахунковий); ме­тодику організації радіаційного контролю в лікувально-профілактичних та фармацевтичних установах; призначення, будову та принципи протирадіаційного захисту.
Змістовий модуль 4. Здоровий спосіб життя, особиста гігієна, психогігієна, біоритмологія. Санітарна освіта та гігієнічне виховання населення.

Конкретні цілі:

Знати гігієнічне значення особистої гігієни, систему організації санітарно-освітньої роботи в Україні.

Засвоїти принципи особистої гігієни, методи і засоби санітарної освіти.

Вміти дотримуватися принципів і правил особистої гігієни, здійснювати заходи з активним залученням населення у процес зміцнення здоров’я.

Знати роль та завдання санітарної освіти, принципи її організації. завдання аптечних закладів з організації санітарної освіти.

Засвоїти методику проведення санітарно-просвітньої роботи з використанням різних форм і методів.

Вміти підготувати розгорнутий план і тези лекції (бесіди) на медичну тему та провести її, підготувати наочний засіб агітації.
Оцінювання модуля 1

При засвоєнні теми традиційні оцінки конвертуються у бали:

“5” – 6 балів,

“4” – 5 балів,

“3” – 4 бали,

“2” – 0 балів.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні вимог навчальної програми та у разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 76 балів.

Підсумковий модульний контроль зараховується, якщо студент набрав не менше 50 балів.

Рекомендована література

Основна:


  1. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 2004. – С. 205 - 231.

  2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології.-К.: Здоров'я, 1999.-694 с.

  3. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять /За редакцією І.І.Даценко.-Львів: Світ, 2001. - 471 с.

  4. Мізюк М.І. Гігієна. Підручник. – К.: Здоров’я, 2002. – 288 с.

  5. Мізюк М.І. Гігієна. Посібник для практичних занять. – К.: Здоров’я, 2002. – 251 с

Додаткова:

  1. Гигиеническое нормирование лекарственных средств в воздухе робочей зоны, атмосферном воздухе населенных мест и воде водных объектов: Методические указания. – М.: Федеральный центр госсанэпиднадзора Минздрава России, 1999. – 70 с.

  2. Гігієна харчування з основами нутріціології /За ред. В.І. Ципріяна.-К.: Здоров'я, 1999. –568 с.

  3. Державні санітарні норми і правила "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10). Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 12 травня 2010 року N 400.

  4. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни: Підручник / Є.Г. Гончарук, Ю.І. Кундієв, В.Г. Бардов та ін.; За ред. Є.Г. Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – 552 с.

  5. Методические указания "Производство лекарственных средств. Надлежащие правила и контроль качества". МВ 64У-1-97. Киев, Госкоммедбиоприбор Украины, 1997,-220 с.

  6. Наказ МОЗ України від 15 травня 2006 р. №275 про затвердження Інструкції із санітарно-протиепідеміологічного режиму аптечних закладів. - Київ, 2006.

  7. Наказ МОЗ України від 31 березня 1994 р. № 45 про затвердження Положення про порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій. Київ, 1994,-27 с.

  8. Постанова Кабінету Міністрів України № 447 від 12 травня 1997 р. «Про впоряд­кування діяльності аптечних закладів та затвердження правил роздрібної реалізації лі­карських засобів». Ліки і здоров'я. 25 червня 1997 р.№'12

  9. Санитарные правила для предприятий по производству лекарственных препара­тов. М., 1986.-36 с.

  10. Гігієна та охорона праці медичних працівників: навч. посіб. / В.Ф. Москаленко, О.П. Яворовський, Д.О. Ластков та ін..; за ред.. В.Ф. Москаленка, О.П. Яворовського. – К.: Медицина, 2009. – 176 с.

Фармакологія 3 рік

Семестр 5-6

Лекції 40 год Кредитів ECTS 9.5

Семінари - Модулів 2

Практичні заняття 160 год Змістових модулів 6

Самостійна робота 142 год

Опис програми (Фармакологія – модуль1,2)




Кінцеві цілі дисципліни:


  1. визначати групову належність лікарських засобів згідно сучасних класифікацій;

  2. надавати фармакологічну характеристику* традиційним та новим лікам, логічно пов’язувати механізм дії з фармакодинамікою, фармакодинаміку з показаннями, а побічні ефекти з протипоказаннями до застосування ліків;

  3. - в залежності від особливостей фармакокінетики ліків визначати кратність прийому лікарського засобу, його добову, курсову дози;

  4. - знати показання та протипоказання до застосування лікарських засобів;

  5. - обґрунтовувати адекватну лікарську форму відповідно до шляхів введення лікарських засобів;

  6. визначати прояви побічної дії ліків, симптоми передозування сильнодіючими та отрутними лікарськими засобами, знати методи їх попередження та принципи лікування;

  7. коректувати лікарські рецепти;

  8. прогнозувати наслідки взаємодії ліків при їх комбінованому введенні, ліків та компонентів їжі, ліків та алкоголю;

  9. проводити пошук фармакологічної інформації у сучасних довідниках, наукових та фахових періодичних виданнях;

  10. надавати порівняльну характеристику лікарським засобам за показниками ефективності, безпеки, механізму дії, показанням до застосування тощо.


*Фармакологічна характеристика включає механізм дії, фармакологічні ефекти (головні, побічні), показання та протипоказання до застосування, разові дози та лікарські форми ліків.
Модуль 1. Медична рецептура. Загальна фармакологія. Засоби, які впли­вають на функції нервової системи.
Лекції 20 год Кредитів ECTS 4.9

Семінари - Модулів 1

Практичні заняття 76 год Змістових модулів 3

Самостійна робота 80 год


Змістовий модуль 1. Медична рецептура. Загальна фармакологія.

Конкретні цілі:

  • оцінити правильність заповнення рецептурного бланку;

  • засвоїти правила прописування твердих, м’яких, рідких лікарських форм;

  • проаналізувати та засвоїти поняття „лікарська субстанція”, „лікарська форма”, „лікарський препарат”;

  • оцінити роль та значення фармакології у процесі розробки та впровадження лікарського засобу;

  • засвоїти основні фармакологічні терміни та принципи класифікації ліків (фармакологічну „азбуку”);

  • засвоїти види дії та шляхи введення ліків у організм людини;

  • узагальнити та проаналізувати основні етапи фармакокінетики лікарських засобів;

  • засвоїти основні механізми реалізації фармакологічної дії ліків;

  • узагальнити та проаналізувати явища, які виникають при повторному та комбінованому введенні лікарських засобів;

  • засвоїти класифікацію доз та принципи дозування ліків в залежності від віку, маси тіла, площі поверхні людини та ін. факторів;

  • проводити контроль за правильністю прописування доз;

  • проаналізувати основні фактори ризику виникнення побічної дії ліків;

  • засвоїти принципи та форми фармакологічного нагляду

Змістовий модуль 2. Лікарські засоби, які впливають на функції периферичної нервової системи.

Конкретні цілі:

  • узагальнити класифікацію ліків, які впливають на аферентний та еферентний відділи нервової системи та протиалергійних лікарських засобів;

  • засвоїти фармакологічну характеристику ліків, які впливають на периферичну нервову систему та протиалергійних лікарських засобів;

  • засвоїти фармакологічну логіку між механізмом дії, фарма­кодинамікою та показаннями до застосування ліків, які впливають на периферичну нервову систему та протиалергійних лікарських засобів;

  • надавати порівняльну характеристику лікарським засобам в кожній фармакологічній групі за силою та тривалістю фармакологічної дії;

  • пояснювати фармакокінетичні та фармакодинамічні особливості лікарських засобів, які впливають на периферичну нервову систему та протиалергійних лікарських засобів в залежності від їх хімічної будови, шляхів введення та особливостей дозування;

  • проаналізувати можливі механізми розвитку побічної дії ліків, які регулюють функції периферичного відділу нервової системи, фармакологічних коректорів алергії;

  • розуміти основні прояви побічної дії та ознаки передозування (отруєння) препаратами медіаторного типу дії та засвоїти алгоритм надання першої медичної допомоги;

  • оцінювати співвідношення ризик/користь при застосуванні лікарських засобів, які впливають на аферентний та еферентний відділи периферичної нервової системи, протиалергійних лікарських засобів;

  • узагальнити фармакодинамічні та фармакокінетичні особливості лікарських засобів, які впливають на периферичну нервову систему, та антиалергічних засобів, для надання інформації лікарям та пацієнтам з питань дозування, взаємозамінності та умов раціонального застосування нових та традиційних ліків цих груп;

  • аналізувати та проводити корекцію рецептів на лікарські препарати, які регулюють функції периферичної нервової системи та протиалергійні лікарські засоби.

Змістовий модуль 3. Лікарські засоби, які впливають на функції центральної нервової системи.

Конкретні цілі:

  • узагальнити класифікацію ліків, які впливають ЦНС ;

  • засвоїти фармакологічну характеристику ліків, які впливають на ЦНС;

  • засвоїти фармакологічну логіку між механізмом дії, фарма­кодинамікою та показаннями до застосування ліків, які впливають на ЦНС;

  • відрізняти нейротропну та психотропну дію лікарських засобів;

  • надавати порівняльну характеристику лікарським засобам в кожній фармакологічній групі за силою та тривалістю фармакологічної дії;

  • пояснювати фармакокінетичні та фармакодинамічні особливості лікарських засобів, які впливають на ЦНС в залежності від їх хімічної будови, шляхів введення та особливостей дозування;

  • проаналізувати можливі механізми розвитку побічної дії ліків, які регулюють функції ЦНС, фармакологічних коректорів болю та запалення;

  • розуміти основні прояви побічної дії та ознаки передозування (отруєння) ліками (речовинами) наркотичної дії, снодійними засобами, спиртом етиловим та засвоїти алгоритм надання першої медичної допомоги;

  • оцінювати співвідношення ризик/користь при застосуванні лікарських засобів, які впливають на ЦНС;

  • узагальнити фармакодинамічні та фармакокінетичні особливості лікарських засобів, які впливають на ЦНС, для надання інформації лікарям та пацієнтам з питань дозування, взаємозамінності та умов раціонального застосування нових та традиційних ліків цих груп;

  • аналізувати та проводити корекцію рецептів на лікарські препарати, які регулюють функції ЦНС.


Оцінювання модуля 1

При засвоєнні теми традиційні оцінки конвертуються в бали:

«5» - 3,5 балів,

«4» - 3 бали,

«3» - 2 бали,

«2» - 0 балів.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120 балів.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 64 балів. Підсумковий тестовий контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичкамиі набрав при виконанні тестового контролю теоретичної підготовки не менше 50 балів


Модуль 2. Лікарські засоби, які впливають на функції виконавчих органів, обмін речовин, запалення та імунну систему. Хіміотерапевтичні лікарські засоби.
Лекції 20 год Кредитів ECTS 4.6

Семінари - Модулів 1

Практичні заняття 84 год Змістових модулів 3

Самостійна робота 62 год


Змістовий модуль 4. Лікарські засоби, які впливають на функції обмін речовин, запалення та імунну систему.

Конкретні цілі:

  • узагальнити та проаналізувати основні шляхи фармакологічного впливу на обмін речовин, запалення та імунну систему;

  • проаналізувати класифікацію лікарських засобів, які впливають на на обмін речовин, запалення та імунну систему;

  • засвоїти фармакологічну логіку між механізмом дії, фарма­кодинамікою та показаннями до застосування ліків, які впливають на на обмін речовин, запалення та імунну систему;

  • вміти надавати фармакологічну характеристику лікарським засобам відповідних фармакологічних груп ліків, які впливають на на обмін речовин, запалення та імунну систему;

  • надавати порівняльну характеристику лікарським засобам, які впливають на обмін речовин, запалення та імунну систему органів за силою та тривалістю фармакологічної дії;

  • пояснювати фармакокінетичні та фармакодинамічні особливості лікарських засобів в залежності від їх хімічної будови, шляхів введення та особливостей дозування для надання інформації лікарям та пацієнтам з питань дозування, взаємозамінності та умов раціонального застосування нових та традиційних ліків цих груп;

  • розуміти основні прояви побічної дії та ознаки передозування ліків, які впливають на обмін речовин, запалення та імунну систему;

  • оцінювати співвідношення ризик/користь при застосуванні лікарських засобів, які впливають на обмін речовин, запалення та імунну систему;

  • аналізувати та проводити корекцію рецептів на лікарські препарати, які впливають на обмін речовин, запалення та імунну систему.

Змістовий модуль 5. Лікарські засоби, які впливають на функції виконавчих органів.

Конкретні цілі:

- узагальнити та проаналізувати основні шляхи фармакологічного впливу на функції виконавчих органів;

  • проаналізувати класифікацію лікарських засобів, які впливають на функції виконавчих органів;

  • засвоїти фармакологічну логіку між механізмом дії, фарма­кодинамікою та показаннями до застосування ліків, які впливають на функції виконавчих органів;

  • вміти надавати фармакологічну характеристику лікарським засобам відповідних фармакологічних груп ліків, які впливають на функції виконавчих органів;

  • надавати порівняльну характеристику лікарським засобам, які впливають на функції виконавчих органів за силою та тривалістю фармакологічної дії;

  • пояснювати фармакокінетичні та фармакодинамічні особливості лікарських засобів в залежності від їх хімічної будови, шляхів введення та особливостей дозування для надання інформації лікарям та пацієнтам з питань дозування, взаємозамінності та умов раціонального застосування нових та традиційних ліків цієї групи;

  • розуміти основні прояви побічної дії та ознаки передозування ліків, які впливають на функції внутрішніх органів;

  • інтерпретувати поняття „кардіостимулювальна” та „кардіо­тонічна” дія;

  • узагальнити класифікацію та фармакологічні особливості антидотів;

  • оцінювати співвідношення ризик/користь при застосуванні лікарських засобів, які впливають на функції внутрішніх органів;

  • аналізувати та проводити корекцію рецептів на лікарські препарати, які впливають на функції внутрішніх органів.


Змістовий модуль 6. Хіміотерапевтичні лікарські засоби.

Конкретні цілі:

  • узагальнити та проаналізувати сучасні класифікації лікарських засобів, які використовуються для лікування онкологічних та інфекційних захворювань, антисептиків та дезінфектантів;

  • інтерпретувати поняття „тип дії” та „спектр дії” хіміоте­рапевтичних засобів, „чутливість” та „резистентність” пухлин­них клітин та мікроорганізмів, „суперінфекція”, „постанти­біотичний ефект”, „дисбіоз”;

  • пояснювати механізм дії та надавати фармакологічну характе­ристику хіміотерапевтичним лікарським засобам;

  • обгрунтовувати принципи комбінованого застосування хіміотерапевтичних лікарських засобів різних груп;

  • вміти формулювати показання до застосування антимікробних лікарських засобів відповідно до чутливості збудників;

  • обгрунтовувати принципи комбінованого застосування анти­біотиків різних груп;

  • проаналізувати основні фактори ризику виникнення побічної дії хіміотерапевтичних лікарських засобів;

  • засвоїти правила раціональної антибіотикотерапії з метою попередження побічної дії та розвитку антибіотикоре­зистентності;

  • надавати фармакологічну характеристику та визначати умови раціонального використання антисептичних і дезінфікуючих лікарських засобів;

  • визначати показання до застосування фармакологічних коректорів побічної дії цитостатиків та ін. хіміотерапевтичних засобів;

  • оцінювати співвідношення ризик/користь при застосуванні протимікробних лікарських засобів;

  • проводити корекцію рецептів на хіміотерапевтичні лікарські препарати;

  • узагальнити класифікацію та фармакологічні особливості антидотів.


Оцінювання модуля 2

При засвоєнні теми традиційні оцінки конвертуються в бали:

«5» - 3,5 балів,

«4» - 3 бали,

«3» - 2 бали,

«2» - 0 балів.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120 балів.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 64 балів. Підсумковий тестовий контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав при виконанні підсумкового тестового контролю не менше 50 балів.


Рекомендована література
1. Дроговоз С. М. Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, сту–денту: Підручник – довідник. – Х.: Видавничий центр “ХАІ”, 2009. – 480 с.

2. Фармакологія: Підручник / І. С. Чекман, Н. О. Горчакова, В. А. Казак Л.І. та ін. За ред. І. С. Чекмана. – К.: Вища школа, 2011. – 598 с.

3. Скакун М. П., Посохова К.А. Фармакологія: Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – 740 с.

4. Харкевич Д. А. Фармакология: Учебник. – 8-е изд., перераб., доп. и испр. – М.: ГЭОТАР–Медиа, 2005. – 736 с.

5. Дроговоз С.М. – Фармакологія «Cito!»: Підручник / За редакцією С.М. Дроговоз. – Х.: СІМ, 2009. – 232 с.

6. Фармакология: Руководство для внеаудиторной и аудиторной работы студентов / С. М. Дроговоз, И.М. Рыженко, В.П. Вереитинова и др. Под. Ред. С. М. Дроговоз. – Х.: Изд-во НФаУ: Золотые страницы, 2002. – 272 с.

7. Самостійна работа студентів з фармакології: Навчальний посібник для студ. вищ. навч. закладів / С.М. Дроговоз, І.М. Риженко, С.Ю. Штриголь та ін. – Х.: Вид-во НФаУ: Золоті сторінки, 2004. – 112 с.

8. Дроговоз С.М. – Фармакология на ладонях: Учебное пособие. – Х.: «ПП «Плеяда», 2011. – 112 с.



9. Побочное действие лекарств: учебник-справочник / [С.М. Дроговоз, А.П. Гудзенко, Я.А. Бутко, В.В. Дроговоз]. Х.: «СИМ», 2010. – 480 с.



Навчальна практика з фармакогнозії ІІІ рік/6 семестр




Лекції:

-

Кредитів ECTS:

3

Семінари:

-

Модулів:

1

Практичні заняття:

72 год.

Змістових модулів:

2

Самостійна робота:

36 год.







Разом:

108 год.










Опис програми (Навчальна практика з фармакогнозії – модуль 1)


Кінцеві цілі дисципліни:
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   25


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка