Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького інформаційний пакет



Сторінка12/25
Дата конвертації02.04.2017
Розмір5.46 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   25

Магльований А.В., Дуліба О.Б., Стрельбицький Л.В. Методика занять з фізичного виховання в спеціальних медичних группах. - Львів,2003.- 26 с.

  • Магльований А.В., Дуліба О.Б., Стрельбицький Л.В. Методика застосування фізичних вправ в здоровому способі життя студентів. - Львів, 2003.- 19 с.


  • Мурза В. П. Фізичні вправи і здоров’я / В. П. Мурза. – К. : Здоров’я, 1991. – 254 с.

  • Олешко В.Г. Силові види спорту.-К.: Олімпійська література, 1999.- 288с.

  • Організм і особистість. Діагностика та керування. МагльованийА.В., В.Белов, А.Котова. - Львів; Медична газета України, 1998 - 250 с.

  • Основи фізичної реабілітації. Магльований А.В., В.М. Мухін, Г.М. Магльована. - Львів; Кварт, 2006. - 148 С.

  • Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте. — Киев: Олимпийская литература, 1997. — 579с.

  • Попов М.Д., Сорокіна Т.Р. Навчально-методичний посібник із організації самостійних занять оздоровчого спрямування (на прикладі аеробіки). – К.: ІЗИН, 2005, - 125 с.

  • Портных Ю.И. Спортивные игры и методика преподавания.- М.: ФиС, 1986.- 320 с.

  • Працездатність студентів: оцінка, корекція, управління. МагльованийА.В., Сафронова Г.Б., Галайтатий Г.Д., Белова Л.А..-Львів, “Львівська політехніка”, 1997.- 126 с.

  • Силова підготовка студентів та школярів. Мартин В.Д., МагльованийА.В., Ревін П.П., Портах В.С. - Львів, “Ліга-Прес”, 2005, 108 с.

  • Соколовский В.С., Перевощиков Ю.А., Кривошеев А.Г. Физическая самоподготовка студента (учебное пособие) - 0десса, 1991.

  • Смирнов В.А. Физическая тренировка для здоровья. – Л.: Знание, 1991. – 32 с.

  • Теория и методика физического воспитания / Под ред. Т.Ю.Круцевич. – Т.1. – Киев: Олимпийская литература, 2003. – 423 с.

  • Хана Т. Искусство не стареть (как вернуть гибкость и здоровье). – 2-е изд. – СПб.: Питер пресс, 1996. – 224 с. – (серия «Исцели себя сам»).

  • Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів (1 частина).- Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2001.-272 с.

  • Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів (2 частина).- Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2001.-248 с.

  • Физическая культура и здоровье: Учебник /под ред. В.В. Пономаревой. – М.: ГОУ ВУНМЦ, 2001. – 352 с., ил.



    Четвертий семестр
    АНАЛІТИЧНА ХІМІЯ 2 рік 4 семестр

    Лекції: 12 год. Кредитів ECTS: 4

    Семінари: - Модулів: 2

    Практичні заняття: 70 год. Змістових модулів: 5

    Самостійна робота: 70 год.

    Разом: 152 год.

    Опис програми (Аналітична хімія – модулі 3 - 4)
    Кінцеві цілі дисципліни:

    1. Сформувати знання студентів з теоретичних основ якісного та кількісного методів аналізу;

    2. Забезпечити оволодіння студентами технікою виконання основних аналітичних операцій;

    3. Навчити студентів працювати з основними типами обладнання, які використовують в хімічному та фармацевтичному аналізі;

    4. Навчити студентів застосовувати набуті знання для аналізу лікарських засобів та хімічних речовин;

    5. Навчити проводити оцінку результатів аналітичного експерименту з використанням математичної обробки;

    6. Сформувати хіміко-аналітичне мислення з метою використання найбільш раціонального методу аналізу для рішення конкретного аналітичного завдання, розробки плану дослідження та виконання експерименту


    Модуль 3. Кількісний аналіз. Гравіметрія, метод нейтралізації та редоксиметрія.
    Змістовий модуль 5. Кількісний аналіз. Гравіметрія.

    Конкретні цілі: Знати класифікацію методів кількісного аналізу. Засвоїти теорію похибок кількісного аналізу та математичну обробку результатів кількісного аналізу. Засвоїти основні поняття гравіметрії. Класифікувати методи Вивчити вимоги до реакцій, які застосовуються в гравіметричному аналізі. Засвоїти розрахунки у гравіметричному аналізі. Опанувати будову та принцип зважування на технічних та аналітичних вагах. Засвоїти основні операції гравіметрії методом осадження.
    Змістовий модуль 6. Кислотно-основне титрування.

    Конкретні цілі: Засвоїти основні поняття титриметричного аналізу. Вивчити вимоги до реакцій, які застосовуються в титриметричному аналізі. Класифікувати методи. Визначати концентрацію розчинів, засвоїти розрахунки у титриметричному аналізі. Засвоїти приготування та стандартизацію титрантів за стандартними речовинами та стандартними розчинами. Трактувати способи титрування: пряме, зворотне та заміщення та методи титрування: окремих наважок, піпетування. Вивчити метод кислотно-основного титрування: титранти, стандартні речовини, індикатори та способи їх вибору. Застосовувати індикатори методу кислотно-основного титрування. Розраховувати, будувати та проводити аналіз кривої титрування сильної кислоти лугами. Вивчити фактори, які впливають на величину стрибка титрування. Визначати похибки титрування, у тому числі індикаторні, причини їх виникнення та способи усунення. Проводити їх розрахунок. Засвоїти кислотно-основне титрування у неводних середовищах. Використовувати розчинники та індикатори для неводного титрування. Наводити приклади кількісного визначення хімічних сполук та лікарських засобів.
    Змістовий модуль 7. Окислювально-відновне титрування

    Конкретні цілі: Вивчити методи окисно-відновного титрування, класифікацію, вимоги до реакцій. Застосування константи рівноваги окисно-відновної реакції та її вплив на повноту перебігу реакції. Класифікувати та характеризувати індикатори, що використовуються в редокс-метрії. Засвоїти побудову та проводити аналіз кривих титрування в редокс-метрії для вибору редокс-індикаторів за кривими титрування. Розраховувати інтервал переходу редокс-індикаторів. Засвоїти метод перманганатометричного титрування, титранти та первинні стандарти. Характеризувати можливості методу (визначення відновників, окисників, індиферентних речовин). Трактувати спряжені реакції та поняття: індуктор, актор, акцептор на прикладі перманганатометричного визначення Fe(II). Засвоїти метод йоді- та йодометричного титрування, титранти методу, їх стандартизацію, умови та можливості методу (приклади визначень). Засвоїти метод броматометричного титрування, титранти методу, можливості методу, приклади визначень. Засвоїти метод бромометричного титрування. Трактувати можливості методу та його застосування для визначенні органічних речовин та лікарських препаратів. Засвоїти метод йодхлорметричного титрування, титранти, приклади визначень. Трактувати переваги та недоліки у порівнянні з йодіметрією. Засвоїти метод дихроматометричного титрування, титранти, індикатори та можливості методу. Наводити приклади визначень (відновників, окисників, і інших речовин), переваги методу. Засвоїти метод нітритометричного титрування, титранти, можливості методу, приклади визначень, умови нітритометричних визначень. Засвоїти метод церіметрії, титранти, можливості методу, недоліки та переваги методу у порівнянні з перманганатометрією.
    Оцінювання модуля 3.

    При засвоєнні теми традиційні оцінки конвертуються в бали:

    «5» - 13 балів

    «4» - 10 балів

    «3» - 8 балів

    «2» - 0 балів

    Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120.

    Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 72 балів. Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав при виконанні контролю теоретичної підготовки не менше 50 балів.


    Модуль 4. «Кількісний аналіз. Осаджувальне титрування та комплексометрія. Інструментальні методи аналізу»
    Змістовий модуль 8. Осаджувальне титрування та комплексометрія.

    Конкретні цілі: Вивчити методи осаджувального титрування, їх класифікацію, вимоги до реакцій, що застосовуються в методі. Проводити побудову та надавати аналіз кривих титрування.Засвоїти метод аргентометрії та його класифікацію за визначенням кінцевої точки титрування. Характеризувати сутність, індикатори, умови титрування та можливості методів Мора, Фаянса, Фольгарда.Засвоїти тіоцианатометричне титрування, титранти, сутність методу та умови титрування.Засвоїти меркурометричне титрування, титранти, індикатори, приклади визначень.Вивчити методи комплексиметричного титрування, вимоги до реакцій в комплексиметрії. Проводити побудову кривих титрування.Засвоїти комплексонометричне титрування. Трактувати титранти, металохромні індикатори та принцип їх дії. Визначати катіони металів та твердість води .Засвоїти меркурометричний метод аналізу його сутність, можливості та умови титрування.
    Змістовий модуль 9. Інструментальні методи аналізу.

    Конкретні цілі: Засвоїти сутність та класифікацію оптичних методів аналізу. Трактувати спектрофотометричні терміни: довжина хвилі, нанометр, хвильове число, пропускання, оптична густина, молярний коефіцієнт поглинання. Області світопоглинання: ультрафіолетова, видима, інфрачервона. Засвоїти абсорбційно-молекулярну спектроскопію. Спектри поглинання. Основні характеристики. Способи реєстрації. Спектрофотометрія, фотоколориметрія, колориметрія. Вивчити закони світлопоглинання: Бугера-Ламберта, Бера, об'єднаний закон Бугера-Ламберта-Бера. Причини відхилення від основного закону поглинання світла. Визначення меж підпорядкування. Розраховувати молярний та питомий коефіцієнти поглинання, концентрацію речовин у розчинах. Оволодіти методом спектрофотометричного титрування. Засвоїти атомно-абсорбційну спектроскопію полум'я та емісійну фотометрію полум'я. Вивчити екстракційно-фотометричний аналіз. Екстракційні реагенти та екстрагенти. Екстракційні системи, їх класифікація. Застосування в аналізі неорганічних, органічних речовин та фармацевтичних препаратів. Засвоїти люмінесцентний метод аналізу,.флюорометрію. Закон Стокса-Ломмеля, правило Левшина, закон Вавілова. Визначати концентрацію речовин у кількісному аналізі. Оволодіти рефрактометрією. Застосовувати в аналізі однокомпонентних і багатокомпонентних сумішей. Використовувати потенціометричні методи аналізу. Класифікувати електроди. Визначати концентрацію речовин методом іонометрії. Трактувати електрохімічні реакції. Знати вимоги до них. Навести приклади електрохімічних реакцій. Проводити потенціометричне титрування. Знати переваги й недоліки методу, вміти застосовувати його в аналізі. Засвоїти кондуктометричний аналіз. Знати принцип методу, основні поняття. Оволодіти полярографічним аналізом. Знати фактори, які впливають на величину потенціалу напівхвилі. Визначати концентрацію речовин полярографічним методом. Засвоїти амперометричне титрування. Оволодіти кулонометричним методом аналізу. Використовувати електрохімічні методи аналізу для кількісного визначення хімічних речовин та лікарських засобів.
    Оцінювання модуля 4.

    При засвоєнні теми традиційні оцінки конвертуються в бали:

    «5» - 17 балів

    «4» - 14 балів

    «3» - 10 балів

    «2» - 0 балів

    Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120.

    Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 70 балів. Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав при виконанні контролю теоретичної підготовки не менше 50 балів.


    Рекомендована література

    1. Федущак Н.К., Бідниченко Ю.І., Крамаренко С.Ю. та інші. Аналітична хімія. Основи теорії та практика. Вінниця.: Нова книга, 2012 – 636 с.

    2. Пономарев В.Д. Аналитическая химия (в двух частях). Ч. 1. Теоретические основы. Качественный анализ. -M.: Высш. школа, 1982.- 288 с.

    3. Пономарев В.Д. Аналитическая химия (в двух частях). Ч. 2. Количественный анализ. -M.: Высш. школа, 1982.- 288 с.

    4. Харитонов Ю.Я. Аналитическая химия (аналитика). В 2-х кн. Кн.1. Общие теоретические основы. Качественный анализ. М: Высш.шк., 2001. - 604 с.

    5. Харитонов Ю.Я. Аналитическая химия (аналитика). В 2-х кн. Кн.2. Количественный анализ. Физико-химические (инструментальные) методы анализа. — M.: Высш. шк., 2001.- 559 с.

    6. Васильєв В.П. Аналитическая химия. В 2 кн. Кн. 1: Титриметрические и гравиметрические методы анализа. - M.: Дрофа, 2003. - 368 с.

    7. Васильєв В.П. Аналитическая химия. В 2 кн. Кн. 2: Физико-химические методы анализа. - M.: Дрофа, 2003. - 384 с.

    8. Пилипенко А.Т., Пятницкий И.В. Аналитическая химия: В 2 кн. - M.: Химия, 1990. -846 с.

    9. Алексеев В.Н. Курс качественного химического полумикроанализа. - М: Химия. 1973.

    - 584 с.

    10. Алексеев В.Н. Количественный анализ. - М. Химия, 1972 - 504 с.

    11. Практикум по аналитической химии / Под ред. В.Д. Пономарева, Л.И. Ивановой. - M.: Высшая школа, 1983.-288 с.

    12. Лурье Ю.Ю. Справочник по аналитической химии. - M.: Химия, 1989. -448 с.

    13. Державна Фармакопея України. - 1-е вид. - Харків: РІРЕГ, 2001. - 556 с.

    14. Державна Фармакопея України. -1-е вид. - Харків: РІРЕГ, 2001. - Доповнення 1. -2004. - 520 с.

    15. Аналітична хімія: навчальний посібник / О.М. Гайдукевич, В.В. Болотов, Ю.В. Сич та інш. - X.: Основа, Вид-во НФАУ, 2000. - 432 с.

    14. Практикум з аналітичної хімії: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл./ В.В. Болотов, Ю.В. Сич, О.М. Свєчнікова, С.В. Колісник, О.Г. Кизим, Т.В. Жукова, М.А. Зареченський, ТА. Бережна; За заг. ред. В.В. Болотова. - X.: Вид-во НФАУ; Золоті сторінки, 2003.- 240 с.

    16. Аналитическая химия в схемах и таблицах: Справочник для студ. фармац. вузов / В.В. Болотов, Т.В. Жукова, Е.Е. Микитенко, Е. М. Свечникова, Ю.В. Сыч, Т.А. Костина, И.Ю. Петухова, В.II. Мороз; Под общ. ред. В.В. Болотова. - X.: Изд-во НФАУ; Золотые страницы, 2002. - 172 с.

    17. Кількісний аналіз. Титриметричні методи аналізу / Петренко В.В., Стрілець Л.М., Васюк CO. Дерюгіна Л.І., Дочинець Д.І. - Запоріжжя, 2006. - 215 с.



    Додаткова

    1. Аналитическая химия. Проблеми и подходы. (Лучший зарубежный учебник)/под ред. Р. Кельнер, Ж.-М. Мерме, М. Отто, Г.М. Видмер; под общ. ред. акад. Ю.А. Золотова. - М: Мир «АСТ», 2004 - Т. 1. - 608 с. - Т.2. - 728 с.

    2. Крешков А.П. Основы аналитической химии. Химия. Т. 1,2, 3. - M.: Химия, 1980.

    3. Основы аналитической химии. В 2 кн. Кн. 1. Общие вопросы. Методы разделения / Ю.А. Золотов, Е.Н. Дорохова, В.И. Фадеева и др. Под ред. Ю.А. Золотова. - 2-е изд. - M.: Высш. шк., 1999. -351 с.

    4. Основы аналитической химии. В 2 кн. Кн. 2. Методы химического анализа // Ю.А. Золотов, Е.Н. Дорохова, В.И. Фадеева и др. Под ред. Ю.А. Золотова. - 2-е изд. - M.: Высш. шк., 1999.-494 с.

    5. Дорохова Е.Н., Прохорова Г.В. Задачи и вопросы по аналитической химии. - M.: Мир, 2001.-267 с.

    6. Основы аналитической химии. Практическое руководство / В.И. Фадеева, Т.Н.

    7. Шеховцова, В.М. Иванов и др.; Под ред. Ю.А. Золотова. - M.: Высш. шк., 2001. - 463 с.

    8. Кунце У., Шведт Г. Основы качественного и количественного анализа. - M.: Мир, 1997. - 424 с.

    9. Фритц Дж., Шенк Г. Количественный анализ. - М: Мир, 1978. - 557 с.

    10. Аналитическая химия. Сборник вопросов, упражнений и задач/ В.П. Васильев, Л.А. Кочергина, Т.Д. Орлова; Под ред. В.П. Васильева. - 2-е изд. - M.: Дрофа, 2003. - 320 с.

    11. Практикум по аналитической химии / В.П. Васильев, Р.П. Морозова, Л.А. Кочергина; Под ред. В.П. Васильева. M.: Химия, 2000. – 328 с.



    12. Коваленко C.I., Васюк C.O., Портна О.О. Комплексиметрія у фармацевтичному аналізі. - Вінниця, НОВА КНИГА, 2008. - 184 с.

    Неорганічна хімія І рік/ 1-2 семестри
    Лекції: 40 год. Кредитів ECTS: 8,5

    Семінари: - Модулів: 2

    Практичні заняття: 160 год. Змістових модулів: 9

    Самостійна робота: 106 год.

    Разом: 306 год.
    Опис програми (Неорганічна хімія – модулі 1, 2)
    Кінцеві цілі дисципліни:

    1. Класифікувати та називати неорганічні сполуки

    2. Трактувати загальні закономірності, що лежать в основі будови речовин

    3. Класифікувати властивості розчинів неелектролітів та електролітів

    4. Інтерпретувати та класифікувати основні типи йонної, кислотно-основної та окисно-відновної рівноваги та хімічних процесів для формування цілісного підходу до вивчення хімічних та біологічних процесів

    5. Класифікувати хімічні властивості та перетворення неорганічних речовин

    6. Трактувати загальні закономірності, що лежать в основі застосування неорганічних речовин у фармації та медицині


    Модуль 1. Загальна хімія
    Змістовий модуль 1. Атомно-молекулярне вчення і основні закони хімії

    Конкретні цілі: Засвоїти основні поняття і закони хімії та застосовувати їх для розв’язання відповідних задач. Класифікувати прості та складні речовини залежно від їх складу та хімічної будови. Пояснювати хімічні властивості речовин певного класу за допомогою хімічних реакцій. Продемонструвати знання номенклатури неорганічних сполук на конкретних прикладах.
    Змістовий модуль 2. Будова речовини і періодичний закон Д.І.Менделєєва

    Конкретні цілі: Засвоїти основні положення сучасної квантово-механічної теорії будови атома. Застосувати значення квантових чисел та правила і принципи, що визначають послідовність заповнення електронами атомних орбіталей, для зображення електронних і електроно-графічних формул атомів та йонів елементів. Засвоїти сучасне визначення періодичного закону. Трактувати періодичність зміни атомних радіусів, енергії іонізації, спорідненості до електрона, електронегативності і хімічних властивостей простих речовин і сполук елементів на основі електронної будови їх атомів. Засвоїти основні поняття сучасної теорії хімічного зв’язку. Класифікувати типи хімічного зв’язку, пояснювати властивості речовин у залежності від типу зв’язку у молекулі. У залежності від типу міжмолекулярної взаємодії пояснювати властивості речовин у різних агрегатних станах.
    Змістовий модуль 3. Розчини. Властивості розчинів

    Конкретні цілі: Визначати тип розчину та розрізняти його компоненти. Трактувати механізм розчинення, електролітичної дисоціації та гідролізу речовин. Застосувати закони Дальтона та Сеченова для обчислення розчинності газів у рідинах. Розрахувати масову частку, молярну, моляльну концентрації, мольну частку, молярну концентрацію еквівалента та титр за вказаними значеннями маси розчиненої речовини, об’єм розчину або розчинника. Вміти готувати розчин з певною масовою часткою, молярною, моляльною концентрацією, молярною концентрацією еквіваленту або титром. Трактувати правило змішування розчинів з різною масовою часткою і застосувати його на практиці. Розрахувати молярну масу речовини за законом Рауля і Вант-Гоффа.
    Змістовий модуль 4. Елементи хімічної термодинаміки та кінетики. Рівновага в розчинах електролітів

    Конкретні цілі: Розрахувати користуючись законом Гесса значення ентальпій хімічних реакцій, процесів розчинення речовини, дисоціації кислот та основ. Трактувати можливість самочинного перебігу хімічних реакцій та пояснювати термодинамічну стійкість хімічних сполук, користуючись значеннями ентропії та енергії Гіббса. Пояснювати можливість перебігу хімічних реакцій залежно від природи реагуючих речовин та наявності каталізатора. Застосовувати закон дії мас, рівняння Арреніуса і емпіричне правило Вант-Гоффа для обчислення швидкості гомогенних і гетерогенних реакцій. Застосовувати закон дії мас до рівноважних процесів. Трактувати напрямок зміщення рівноваги хімічної реакції за принципом Ле Шательє. Класифікувати електроліти за величиною ступеня дисоціації. Застосувати закон дії мас до рівноважних процесів дисоціації слабких електролітів, води, малорозчинних електролітів, використовувати табличні дані величин Кдис, ДР для визначення концентрації відповідних йонів. Розрахувати за законом розведення Освальда ступінь дисоціації, константу дисоціації, концентрацію слабкого електроліту та кислотність середовища. Розрахувати розчинність малорозчинного електроліту за величиною добутку розчинності, визначити умови осадження і розчинення цієї сполуки. Трактувати основні положення теорії сильних електролітів.
    Змістовий модуль 5. Основні типи хімічних реакцій

    Конкретні цілі: Застосувати закон дії мас до рівноважного процесу гідролізу середніх, кислих солей і солей, утворених багатозарядним катіоном або аніоном і запропонувати для них вираз для константи гідролізу та формулу для її розрахунку. Розрахувати ступінь і константу гідролізу, концентрацію солі та кислотність середовища. Аналізувати чинники, які впливають на зміщення рівноваги реакцій гідролізу. Засвоїти основні поняття окисно-відновних процесів. Аналізувати окисно-відновні властивості простих речовин і сполук елементів залежно від їх положення у періодичній системі та ступеня окиснення. Застосувати метод електронного балансу та електронно-іонний метод для знаходження коефіцієнтів у рівняннях окисно-відновних реакцій. Визначати тип окисно-відновної реакції. Розрахувати еквівалент і еквівалентну масу окисника та відновника. Розрахувати ЕРС окисно-відновної системи та визначати напрямок перебігу ОВР. Застосувати координаційну теорію Вернера для вивчення будови і складу комплексних сполук. Аналізувати електронну будову атомів елементів з метою встановлення їх здатності до комплексоутворення. Класифікувати комплексні сполуки за зарядом комплексного йону, природою ліганду, кислотністю водного розчину та кількістю і характером атомів комплексоутворювача. Називати комплексні сполуки. Визначати вид ізомерії комплексних сполук. Застосувати метод валентних зв’язків для пояснення механізму утворення хімічного зв’язку в комплексних сполуках. Запропонувати вираз для Кнест комплексної сполуки. За значенням цієї величин трактувати її поведінку в розчині. Наводити приклади використання комплексних сполук у фармацевтичному аналізі та медицині.
    Оцінювання модуля 1

    При засвоєнні теми традиційні оцінки конвертуються в бали:

    „5” – 6 балів,

    “4” – 5 балів,

    “3” – 4 бали,

    “2” – 0 балів.

    Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120.

    Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 76 балів. Підсумковий тестовий контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав при виконанні тестового контролю теоретичної підготовки не менше 50 балів.


    Модуль 2. Неорганічна хімія
    Змістовий модуль 6. Органогенні та біогенні елементи. Людина і біосфера

    Конкретні цілі: Класифікувати хімічні елементи за різними критеріями. Трактувати зв’язок між біологічною роллю біогенних елементів та формою знаходження їх в організмі. Трактувати на основі вчення В. Вернадського поняття ­– біосфера, ноосфера. Пояснювати закономірності міграції хімічних елементів у біосфері.
    Змістовий модуль 7. Гідроген та s-елементи (типові метали)

    Конкретні цілі: Трактувати зміну величин атомних радіусів, енергії іонізації, електронегативності s- елементів та відновних властивостей простих речовин із зростанням їх атомного номеру. Порівняти умови одержання, стійкість та хімічні властивості оксидів, пероксидів, надпероксидів, гідридів і гідроксидів s-елементів залежно від їх положення у періодичній системі елементів.Пояснювати хімічні властивості простих речовин і сполук s-елементів за допомогою рівнянь хімічних реакцій. Трактувати явище амфотерності на прикладі взаємодії берилію та його оксиду і гідроксиду з кислотами та лугами. Пояснювати твердість води та методи її усунення. Трактувати окисно-відновну двоїстість гідроген пероксиду. Запропонувати реакції якісного виявлення катіонів лужних і лужноземельних металів. Запропонувати приклади використання сполук s-елементів у фармаці та медицині.
    Змістовий модуль 8. р-Елементи ІІІ – VІІІ групи періодичної системи елементів

    Конкретні цілі: Пояснювати закономірність зміни атомних радіусів, енергії іонізації, спорідненості до електрона, електронегативності р-елементів із зростанням їх атомного номеру в підгрупі та періоді. Запропонувати можливі ступені окиснення та пояснити хімічну активність простих речовин р-елементів залежно від конфігурації валентних електронів. Трактувати збуджений стан атомів та гібридизацію їх атомних орбіталей і форму молекул на прикладі утворення відповідних сполук. Трактувати підсилення металічних властивостей простих речовин р-елементів у підгрупі та зменшення у періоді із зростанням заряду ядра їх атомів. Пояснювати хімічні властивості простих речовин та сполук р-елементів за допомогою рівнянь хімічних реакцій. Порівняти умови одержання, стійкість та хімічну активність оксидів, гідрогенпохідних, галогенидів, гідроксидів і солей залежно від ступеню окиснення та положення р-елементів у періодичній системі. Аналізувати здатність сполук р-елементів до участі в реакціях комплексоутворення. Пояснювати окисно-відновні та кислотно-основні властивості сполук р-елементів залежно від ступеня окиснення елементу. Пояснювати методи добування та хімічні властивості полімерних кислот та їх солей. Запропонувати реакції якісного виявлення катіонів і аніонів р-елементів. Запропонувати прості речовини і сполуки р-елементів, які застосовують у фармацевтичному аналізі та медицині.
    Змістовий модуль 9. d-елементи І–VІІІ груп періодичної системи елементів

    Конкретні цілі: Трактувати на основі електронної будови атомів d-елементів їх змінну ступінь окиснення, здатність до комплексоутворення, зменшення хімічної активності порівняно з s- та p-елементами. Пояснювати хімічні властивості простих речовин та сполук d-елементів за допомогою рівнянь відповідних хімічних реакцій. Пояснювати залежність кислотно-основних і окисно-відновних властивостей оксидів, гідроксидів і солей d-елементів від ступеня окиснення елементу. Пояснювати за допомогою рівнянь хімічних реакцій утворення d-елементами катіонних, аніонних і нейтральних комплексів. Аналізувати здатність до гідролізу солей d-елементів. Запропоновувати реакції якісного виявлення катіонів і аніонів, що містять d-елементи. Трактувати біологічну роль d-елементів у організмі та запропонувати прості речовини і сполуки d-елементів, які застосовують у медичній та фармацевтичній практиці. Аналізувати хімічну активність певного металу залежно від положення у періодичній системі, а також у електрохімічному ряді напруг металів.

    Оцінювання модуля 2

    При засвоєнні теми традиційні оцінки конвертуються в бали:

    „5” – 6 балів,

    “4” – 5 балів,

    “3” – 4 бали,

    “2” – 0 балів.

    Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120.

    Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 76 балів. Підсумковий тестовий контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав при виконанні тестового контролю теоретичної підготовки не менше 50 балів.


    Рекомендована література

    1. Левітін Є.Я., Бризицька А.М., Клюєва Р.Г. Загальна та неорганічна хімія. – Вінниця: Нова книга, 2003. – 464 с.

    2. Практикум з загальної та неорганічної хімії / Є.Я.Левітін, Р.Г.Клюєва, А.М.Бризицька та ін. – Харків: Основа, 1998. – 119 с.

    3. Загальна та неорганічна хімія: У 2-х ч./О.М.Степаненко, Л.Г.Рейтер, В.М.Ледовских, С.В.Іванов. – К.: Пед. Преса, 2002.– Ч. І.– 520 с.;– Ч.ІІ.–

    4. Григор’єва В.В., Самійленко В.М., Сич А.М. Загальна хімія. – К.:Вища шк., 1991. – 431 с.

    5. Романова Н.В. Загальна та неорганічна хімія. – К.: Перун, 1998. – 480 с.

    6. Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия. – М.: Высшая шк., 2001. – 743 с.

    7. Скопенко В.В., Григор’єва В.В. Найважливіші класи неорганічних сполук. – К.: Либідь, 1996. – 152 с.

    8. Глинка Н.Л. Задачи и упражнения по общей химии. – 25-е изд., стереотип. – Л.: Химия, 1987. – 272 с.

    9. Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науковий-експертний фармакопейний центр». – 1-е вид. – Харків: РІРЕГ, 2001.– 556 с.


    Фізична та колоїдна хімія ІI-III рік/ 4-5 семестри
    Лекції: 40 год. Кредитів ECTS: 5,5

    Семінари: - Модулів: 2

    Практичні заняття: 80 год. Змістових модулів: 6

    Самостійна робота: 78 год.

    Разом: 198 год.
    Опис програми (Фізична та колоїдна хімія – модулі 1, 2)
    Кінцеві цілі дисципліни:

    1. Інтерпретувати з точки зору хімічної термодинаміки та класифікувати основні хімічні та фазові рівноваги та хімічні процеси для формування цілісного підходу до вивчення хімічних та біологічних процесів

    2. Трактувати загальні закономірності перебігу хімічних реакцій

    3. Трактувати загальні закономірності процесів сорбції

    4. Класифікувати властивості розчинів неелектролітів, електролітів та ВМР

    5. Класифікувати різні типи дисперсних систем

    6. Класифікувати властивості дисперсних систем, їх стійкість

    7. Пояснювати механізм виникнення електродного, дифузійного, мембранного та контактного потенціалів та способи їх визначення


    Модуль 1. Фізична хімія
    Змістовий модуль 1. Термодинаміка хімічної та фазової рівноваги

    Конкретні цілі: Трактувати найважливіші поняття та закони термодинаміки. Аналізувати чинники від яких залежить напрямок хімічних процесів. Трактувати найважливіші поняття та закономірності, які характеризують стан хімічної рівноваги. Аналізувати вплив чинників на стан фазової рівноваги. Інтерпретувати закономірності гомогенної рівноваги для збільшення виходу про­дуктів. Трактувати найважливіші поняття та закони термодинаміки фазової рівноваги. Трактувати можливість та межі застосування термічного аналізу у фармацевтичній практиці. Трактувати найважливіші поняття та закони термодинаміки розчинів електролітів. Аналізувати вплив чинників на процеси у розчинах електролітів. Аналізувати чинники від яких залежить величина рН буферних розчинів. Пояснювати методику та вміти готувати ізотонічні розчини. Аналізувати вплив концентрації розчиненої речовини на осмотичний тиск розчину. Трактувати можливість та межі застосування методів кріоскопії і ебуліоскопії.
    Змістовий модуль 2. Кінетика хімічних реакцій та каталіз

    Конкретні цілі: Трактувати найважливіші поняття та закони хімічної кінетики. Аналізувати вплив чинників на швидкість хімічних процесів. Класифікувати типи хімічних процесів за кінетичною ознакою. Пояснювати методику визначення константи швидкості хімічної реакції. Інтерпретувати вплив каталізаторів на швидкість хімічних процесів та пояснювати механізм їх дії. Трактувати особливості ферментативного каталізу.
    Змістовий модуль 3. Електрохімія

    Конкретні цілі: Пояснювати механізм виникнення електричної провідності розчинів електролітів. Трактувати найважливіші характеристики електролітів. Аналізувати чинники від яких залежать різни види електричної провідності. Пояснювати методику визначення опору розчинів електролітів та визначення ступеня та константи йонізації слабких електролітів. Трактувати можливість застосування кондуктометрії для визначення добутку розчинності слабких електролітів. Пояснювати механізм виникнення електродного, дифузійного, мембранного та контактного потенціалів та способи їх визначення. Аналізувати залежність величини різних видів потенціалів від певних чинників. Класифікувати види гальванічних елементів та пояснювати методику визначення їх ЕРС. Пояснювати застосування потенціометрії для визначення кислотності досліджуваних розчинів, константи йонізації електролітів, термодинаміч­них характеристик окисно-відновних реакцій та концентрації досліджуваних електролітів. Пояснювати методику та застосування таких різновидів електрохімічного методу аналізу як полярографія та амперметричне титрування.
    Оцінювання модуля 1

    При засвоєнні теми традиційні оцінки конвертуються в бали:

    „5” – 6 балів,

    “4” – 5 балів,

    “3” – 4 бали,

    “2” – 0 балів.

    Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120.

    Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 76 балів. Підсумковий тестовий контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав при виконанні тестового контролю теоретичної підготовки не менше 50 балів.


    Модуль 2. Колоїдна хімія
    Змістовий модуль 4. Фізико-хімія поверхневих та сорбційних явищ. Хроматографія

    Конкретні цілі: Трактувати найважливіші поняття про поверхневі явища та закономірності, що описують їх протікання. Аналізувати чинники від яких залежить сорбційні процеси. Використовувати основні положення хімічної термодинаміки для характеристики та аналізу поверхневих явищ. Аналізувати переваги, недоліки та можливість застосування на практиці основних положень теорії адсорбції. Трактувати найважливіші поняття про поверхневі явища на рухомих та нерухомих межах поділу фаз та закономірності, що описують їх протікання. Аналізувати чинники від яких залежить адсорбційні процеси на рухомих та нерухомих межах поділу фаз. Пояснювати методики визначення поверхневий натяг розчинів. Класифікувати адсорбенти. Трактувати найважливіші поняття адсорбція із розчинів електролітів та закономірності, що описують її перебіг. Аналізувати чинники від яких залежить адсорбція із розчинів електролітів. Трактувати найважливіші поняття хроматографічного методу та класифікувати методи за технікою виконання і механізмом процессу. Аналізувати чинники від яких залежить хроматографічне розділення. Пояснювати методики визначати речовини із сумішей методом хроматографії.

  • 1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   25


    База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка