Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького інформаційний пакет



Сторінка11/25
Дата конвертації02.04.2017
Розмір5.46 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   25

Змістовий модуль 5. Дисперсні системи та їх властивості


Конкретні цілі: Аналізувати електрокінетичні явища: електрофорез, електроосмос, потенціал протікання, потенціал зсідання. Трактувати методику вимірювання величини електрокінетичного потенціалу і встановлення знаку заряду гранул колоїдних частинок. Інтерпретувати теоретичні основи світлорозсіювання в золях та навчитись експериментально визначати концентрацію золів за допомогою нефелометра та фотоелектроколориметра. Пояснювати методику визначення форми, розмірів та міцелярної маси колоїдних частинок. Пояснювати методику визначення порогу коагуляції електролітів та захисного числа ВМР. Трактувати методи одержання та властивості аерозолів, порошків, суспензій, емульсій та колоїдних ПАР. Трактувати практичне використання колоїдних систем та вивчених явищ у фармації, біології, медицині та ін.
Змістовий модуль 6. Фізико-хімія ВМР

Конкретні цілі: Інтерпретувати основні методи одержання ВМР, їх будову та властивості. Пояснювати методику визначення ступеня набрякання, ІЕТ поліелектролітів за набряканням. Інтерпретувати вплив різних чинників на процес набрякання. Інтерпретувати методику вимірювання в’язкості розчинів ВМР, визначення молекулярної маси полімерів та ізоелектричної точки білків віскозиметричним методом. Трактувати механізм драглювання та явища тиксотропії, висолювання, коацервації та синерезису.
Оцінювання модуля 2

При засвоєнні теми традиційні оцінки конвертуються в бали:

„5” – 6 балів,

“4” – 5 балів,

“3” – 4 бали,

“2” – 0 балів.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 76 балів. Підсумковий тестовий контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав при виконанні тестового контролю теоретичної підготовки не менше 50 балів.


Рекомендована література

  1. Фізична і колоїдна хімія/ За ред. В.І.Кабачного, – Харків: Прапор, 1999. – 368с.

  2. Біофізична та колоїдна хімія/ А.С.Мороз, Л.П.Яворська, Д.Д.Луцевич та ін.– Вінниця: НОВА КНИГА, 2007. – 600 с.

  3. Евстратова К.И., Купина Н.А., Малахова Е.Е. Физическая и коллоидная химия. – М.: Высшая школа, 1990.– 487 с.

  4. Красовский И.В., Вайль Е.И., Безуглый В.Д. Физическая и коллоидная химия. – Киев: Вища школа, 1983. – 345 с.

  5. Фізична та колоїдна хімія. Лабораторний практикум: Навч. посіб. для студ. вищ. фармац. навч. закладів / В.I.Кабачний, В.П.Колєснік, Л.Д.Грицан та ін.; За ред. В.I.Кабачного.- Х.: Вид-во НФаУ: Золоті сторінки, 2004.– 200с.

  6. Практикум по физической и коллоидной химии/ Под ред. К.И. Евстратовой. – М.: Высшая школа, 1990. – 255 с.

  7. Фізична та колоїдна хімія. Збірник задач: Навч. посібник для студ. вищ. фармац. закладів освіти / В.І.Кабачний, Л.К.Осіпенко, Л.Д.Грицан та ін.; За ред. В.І.Кабачного.– Вид-во НФАУ:Золоті сторінки, 2001.– 208с.

  8. Сборник тестовых заданий по физической и коллоидной химии. Учеб. пособие для студ. высш. фармац. учеб. заведений / В.И.Кабачный, Л.Д.Грицан, Л.К.Осипенко, Т.А.Томаровская, Я.А.Лабузова, В.П.Колесник. Под ред. проф. В. И. Кабачного. – Х.: Изд-во НФаУ, 2007. – 224 с.

  9. Захарченко В.Н Коллоидная химия.– М.: Высшая школа, 1989. – 238с.

  10. Фролов Ю.Г. Курс коллоидной химии.– М.: Химия, 1988.– 464с.


Інформаційні технології у фармації ІІ рік/ 3 семестр
Лекції: 10 год. Кредитів ECTS: 2,5

Семінари: - Модулів: 1

Практичні заняття: 40 год. Змістових модулів: 3

Самостійна робота: 40 год.

Разом: 90 год.
Опис програми (Інформаційні технології у фармації – модуль ІІ)
Кінцеві цілі дисципліни:

  1. Пояснювати принципи формалізації і алгоритмізації медико-фармацевтичних задач, принципи моделювання в біології, медицині, фармації.

  2. Використовувати методи обробки медико-біологічної та фармацевтичної інформації.

  3. Використовувати інструментарій інформаційних технологій для розв’язання задач у фармації.

  4. Використовувати сучасні комп’ютерні комунікаційні технології.


Модуль 2. Знання та підтримка прийняття рішень і статистична обробка даних у фармації.
Змістовий модуль 1. Знання та підтримка прийняття рішень у фармації.

    Конкретні цілі: Інтерпретувати основні формальні моделі представлення медичних та фармацевтичних задач. Аналізувати принципи побудови і функціонування систем підтримки прийняття рішень в медицині та фармації. Інтерпретувати основні поняття математичної логіки. Демонструвати вміння формалізувати умови медико-біологічних та фармацевтичних задач. Демонструвати вміння використання логічних функцій для вирішення фармацевтичних задач.


Змістовий модуль 2. Статистична обробка даних у фармації

    Конкретні цілі: Трактувати принципи застосування статистичних методів при обробці результатів медико-біологічних та фармацевтичних досліджень. Демонструвати навички використання статистичних функцій та критеріїв для аналізу медико-біологічних та фармацевтичних даних.



Змістовий модуль 3. Сучасні напрямки використання комп’ютерних технологій в задачах практичної фармації.

    Конкретні цілі: Користуватися комп’ютерними комунікаційними технологіями. Демонструвати уміння використовувати інструментарій інформаційних технологій для розв’язання задач електронної комерції у фармації. Демонструвати уміння використовувати методи дистанційної освіти для придбання знань.


Оцінювання модуля 2

При засвоєнні теми традиційні оцінки конвертуються в бали:

“5” – 9 балів,

“4” – 7 балів,

“3” – 5 бали,

“2” – 0 балів.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 45 балів. Підсумковий тестовий контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав при виконанні тестового контролю теоретичної підготовки не менше 50 балів.


Рекомендована література

  1. Булах І.Є., Лях Ю.Є., Марценюк В.П., Хаїмзон І.І. Медична інформатика. Підручник для студентів II курсу медичних спеціальностей. Тернопіль, ТДМУ, “Укрмедкнига” 2008.-316с.

  2. Інформаційні технології у фармації: підручник / І.Є. Булах, Л.П. Войтенко,
    Л.О. Кухар та ін.; за ред. І.Є. Булах. – К.:Медицина, 2008.-224с.

  3. Лазарев Н.И., Вельма С.В. Практикум по информационным технологиям в фармации (на основе интенсивных методик обучения): Учеб. пособие для студентов фармацевт. вузов.- Х.: Изд-во НФАУ: Золотые страницы, 2002.- 264 с.

  4. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистичні методи в медико-біологічних дослідженнях з використанням EXCEL. – К.: Моріон, 2001. – 408 с.

  5. Медична інформатика в модулях: практикум / І.Є.Булах, Л.П.Войтенко, М.Р.Мруга та ін.; за ред. І.Є.Булах. –К.: Медицина, 2009.-208 с.

Лекції 20 год Кредитів 3+3

Семінари: - Модулів 2

Практичні заняття 90 год Змістових модулів 3+3

Самостійна робота 142 год

Разом: 129 год


Опис програми (Фармацевтична ботаніка – модуль 1)
Кінцеві цілі дисципліни:

  1. Опанувати методи і процедури макро- і мікроскопічного аналізу рослинних органів, визначення рослин.

  2. Досягти розуміння будови, хімічного складу і функцій рослинних клітин, тканин, органів і організмів в цілому, в тому числі лікарських рослин, що вже використовуються або є перспективними для медицини і фармації, як джерела ЛРС і БАР.

  3. засвоїти теоретичні основи щодо будови, класифікації, таксономії, екології та географії лікарських рослин, водоростей і грибів, їх значення і використання в медицині, фармації тощо.

  4. Використовувати знання морфології, анатомії, екології лікарських рослин в конкретних ситуаціях.

  5. Продемонструвати вміння робити на основі результатів вивчення макро- і мікроскопічних ознак рослинних об’єктів висновки щодо їх діагностичних ознак, віку, життєвої форми, приналежності до відповідного органу, типу будови, особливостей екологічних умов існування тощо.

  6. Закласти вміння щодо визначення і опису морфолого-анатомічних ознак окремих органів лікарських рослин, як лікарської рослинної сировини.

  7. Набути вміння складати цілісне уявлення про рослину та її екологію на основі сукупності окремих морфолого-анатомічних і еколого-географічних ознак.

Модуль 1. Анатомія і морфологія рослин.
Змістовий модуль 1. Будова рослинної клітини і рослинних тканин.

Конкретні цілі: Засвоїти структурно-функціональні і хімічні особливості рослинних клітин і тканин. Пояснювати взаємозв’язок між будовою і функціями основних компонентів рослинних клітин і тканин, взаємозв’язок та взаємодію клітин у рослинному організмі. Відрізняти рослинні клітини від клітин бактерій, тварин, грибів. Володіти правилами опису та зображення рослинних клітин, тканин і їх структур. Пояснювати та підтверджувати прикладами значення структурних компонентів, хімічних сполук клітин, особливостей морфоструктури, топографії тканин у анатомо-гістохімічному аналізі лікарської рослинної сировини, ідентифікації видів рослин. Вміти узагальнювати отримані результати та пояснити їх, формулювати висновки, задокументовувати результати дослідження.
Змістовий модуль 2. Анатомія вегетативних органів рослин.

Конкретні цілі: Володіти методами мікроскопічного аналізу вегетативних органів і використати їх при дослідженні рослинних об’єктів. Пояснювати закономірності анатомічної будови вегетативних органів, взаємодію і взаємозв’язок їх між собою, залежність будови від функції, екологічних умов, віку тощо. Скласти уяву про різноманіття мікроструктури вегетативних органів, проілюструвати прикладами. Визначати, відрізняти та ідентифікувати за сукупністю анатомічних ознак аналогічні і гомологічні органи, корінь, пагін, стебло, листок, типи анатомічної будови, приналежність рослин до життєвої форми, певної таксономічної і екологічної групи. Аналізувати і порівнювати мікроструктуру вегетативних органів, виділяти загальні та індивідуальні ознаки. Узагальнювати отримані результати, формулювати висновки та аргументувати їх.
Змістовий модуль 3. Морфологія вегетативних і генеративних органів рослин.

Конкретні цілі: Засвоїти ознаки і закономірності будови кореня, пагона, стебла, листка та метаморфозів вегетативних органів. Володіти методами макроскопічного аналізу вегетативних органів і використати їх при дослідженні рослинних об’єктів. Порівнювати макро- і мікроструктуру вегетативних органів, вирізняти загальні та індивідуальні ознаки. Проілюструвати прикладами морфологічного визначення вегетативних органів, типів будови і різновидів пагонів, стебел, листків. Пояснювати вплив екологічних факторів на будову вегетативних органів та навпаки, за особливостями будови визначати і пояснювати умови зростання. Володіти методами макроскопічного аналізу генеративних органів, демонструвати їх і використовувати при дослідженні рослинних об’єктів. Засвоїти ознаки і закономірності будови генеративних органів: суцвіть, квіток, плодів, суплідь і насінин, типів і способів розмноження та репродукції рослин. Пояснювати роль і взаємодію генеративних органів, принципи їх класифікації, взаємозв’язок між будовою і функціями; застосування в фармації і медицині та інших галузях. Володіти правилами опису та схематичного зображення генеративних органів, складання формули квітки; трактувати формулу квітки. Аналізувати і порівнювати морфоструктуру генеративних органів, виділяти загальні та індивідуальні ознаки. Визначати, відрізняти та ідентифікувати за морфоструктурою суцвіття, квітки, плоди, їх частини, типи. Порівнювати морфоструктуру насінин. Представляти різноманіття форм і способів розмноження рослин, проілюструвати прикладами розмноження лікарських рослин. Узагальнювати отримані результати, формулювати висновки та аргументувати їх.
Оцінювання модуля 1

При засвоєнні модуля традиційні оцінки конвертуються у бали.

«5» - 7 балів,

«4» - 5,5 балів,

«3» - 4 бали,

«2» - 0 балів.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 68 балів. Підсумковий тестовий контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав при виконанні тестового контролю теоретичної підготовки не менше 50 балів.


Опис програми (Фармацевтична ботаніка – модуль 2)
Модуль 2. Систематика рослин. Систематичне положення, морфологічні ознаки, екологія та використання водоростей, грибів і лікарських рослин. Елементи екології, ценології і географії рослин.
Змістовий модуль 4. Характеристика основних груп рослин: нижчих фототрофів, грибів, лишайників, вищих спорових та голонасінних рослин, їх представників, що мають медичне значення.

Конкретні цілі: Засвоїти і пояснювати принципи, що лежать в основі сучасної класифікації фототрофів і грибів, ботанічної номенклатури і філогенетики. Відрізняти і пояснювати особливості будови і життєдіяльності ціанобактерій, водоростей, грибів, лишайників, вищих спорових і голонасінних рослин, їх примітивні та прогресивні ознаки організації. Засвоїти і пояснювати принципи, що лежать в основі сучасної класифікації фототрофів і грибів, ботанічної номенклатури і філогенетики. Володіти вітчизняною і міжнародною ботанічною номенклатурою грибів. Ідентифікувати представників певних систематичних груп за морфоструктурою; визначити їх систематичну приналежність. Визначати таксони за допомогою визначника. Проводити морфологічний опис живих та гербаризованих рослин. Пояснювати значення ціанобактерій, водоростей, грибів, лишайників, вищих спорових і голонасінних рослин в житті людини, використання в фармацевтичній промисловості, медицині, інших галузях.
Змістовий модуль 5. Відділ покритонасінні. Клас дводольних. Морфолого-анатомічні і хемосистематичні ознаки дводольних рослин підкласів: магноліїди, ранункуліди, каріофіліди, гамамелідіди, діленіїди, розіди. Представники родин та їх значення для медицини і фармації.
Конкретні цілі: Засвоїти і пояснювати принципи, що закладені в основу сучасної класифікації покритонасінних, пояснювати особливості їх будови і життєдіяльності, виділяти прогресивні ознаки організації покритонасінних, походження, напрямки еволю­ції, засвоїти принципи сучасної філогенетики. Засвоїти загальні ознаки основних таксономічних груп, морфологічні ознаки родин і видові ознаки лікарських рослин, екологічні умови їх зростання, ресурси, наявність певних груп біологічно активних сполук, значення, використання. Аналізувати і порівнювати морфологічну будову лікарських рослин, відзначати їх діагностичні ознаки. Ідентифікувати представників певних систематичних груп за морфоструктурою; визначити їх систематичну належність. Визначати таксони за допомогою визначника. Пояснювати значенні лікарських рослин в житті людини, використання в фармацевтичній промисловості, медицині, інших галузях.
Змістовий модуль 6. Відділ покритонасінні. Клас дводольні. Морфолого-анатомічні і хемосистематичні ознаки дводольних рослин підкласів: айстериди, ламіїди. Клас однодольні. Морфолого-анатомічні і хемосистематичні ознаки однодольних рослин підкласів: ліліїди, алісматиди і арециди. Представники родин та їх значення для медицини і фармації. Основи екології, ценології і географії рослин.
Конкретні цілі: Засвоїти загальні ознаки родин і видові ознаки лікарських рослин, екологічні умови їх зростання, ресурси, наявність певних груп біологічно активних сполук, значення, використання. Проводити морфологічний опис живих та гербаризованих зразків рослин. Використовувати методи і прийоми роботи з гербаризованими і живими рослинами при складанні їх морфологічної характеристики. Ідентифікувати представників певних систематичних груп за морфоструктурою; визначити їх систематичну належність. Визначати таксони за допомогою визначника. Пояснювати значення квіткових лікарських рослин в житті людини, використання в фармацевтичній промисловості, медицині, інших галузях. Характеризувати екологічні фактори та пояснювати їх вплив на рослини. Засвоїти ознаки екологічних груп рослин за анатомо-морфологічними ознаками виду, визначати приналежність до певної екологічної групи. Засвоїти ознаки сезонних змін рослинних організмів, вирізняти їх та пояснювати необхідність урахування при заготівлі і збереженні лікарської рослинної сировини. Засвоїти ознаки основних типів рослинних угруповань, визначати їх за структурою і флористичним складом. Характеризувати і визначати за сукупністю ознак типи ареалів і рослинного покриву. Характеризувати основні заходи охорони і вимоги щодо раціонального використання рослинних ресурсів. Пояснювати наукове і практичне значення охорони рослин та необхідність проведення природоохоронних заходів для збереження і поновлення рослинного світу.
Оцінювання модуля 2

При засвоєнні модуля традиційні оцінки конвертуються у бали.

«5» - 7 балів,

«4» - 5,5 балів,

«3» - 4 бали,

«2» - 0 балів.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 68 балів. Підсумковий тестовий контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав при виконанні тестового контролю теоретичної підготовки не менше 50 балів.


ЛІТЕРАТУРА

Основна


  1. Сербін А.Г., Сіра Л.М., Слободянюк Т.О. Фармацевтична ботаніка. Підручник. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2007. – 488 с.

  2. Ткаченко Н.М., Сербін А.Г. Ботаніка: Підручник. - Х.: Основа, 1997.- 432 с.

  3. Сербин А.Г., Картмазова Л.С., Руденко В.П., Гонтовая Т.Н. Атлас по анатомии растений. – Харьков: «Колорит», 2006. – 86 с.

  4. Определитель высших растений Украины /Д.Н. Доброчаева, М.И.Котов, Ю.Н. Прокудин и др. - К.: Наук. Думка, 1987 .- 548 с.

  5. Брайон О.В., Чикаленко В.Г. Анатомія рослин: Підручник. - К.: Вища школа, 1992. - 272 с.

  6. Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини.- Київ: Фітосоціоцентр. - 2001. - 432 с.

  7. Дикорастущие и культивируемые лекарственные растения, их диагностика и применение. Справочник (Л.М.Городнянская, А.Г.Сербин, Н.М.Ткаченко и др.) – Харьков: Типография клижной палаты УССР, 1991. – 428 с.

  8. Жизнь растений (Под ред. А.Л. Тахтаджян) – М.: Просвещение, 1982. – Т.1 – 6.

  9. Медицинская ботаника = Botanique medicale = Medical botany: Учебник для студентов вузов /А.Г. Сербин, Л.М. Серая, Н.М. Ткаченко, Т.А. Слободянюк; Под общ. ред. Л.М. Серой. – Х.: Изд-во НФаУ: Золотые страницы, 2003. – 364 с.

  10. Фармацевтична ботаніка. Програма навчальної дисципліни для студентів вищого фармацевтичного навчального закладу та фармацевтичних факультетів вищих медичних закладів освіти III – IV рівнів акредитації. Напрям: «Фармація». Спеціальність: «Фармація». - К.: 2011. – 38 с.

  11. Стеблянко М.І., Гончарова К.Д., Закорко Н.Г. Ботаніка: анатомія і морфологія рослин. – К.:Вища школа, 1995. – 384 с.

  12. Яковлев Г.П., Челомбитько В.А. Ботаника. – Под ред. чл.-кор. РАН, профессора Р.В. Камелина. – СПб.: Спец. лит., Издательство СПХФА, 2001.– 680 с.

Додаткова

  1. Атлас ареалов и ресурсов лекарственных растений СССР.- М.: ГУКД, 1980. – 340 с.

  2. Атлас лекарственных растений СССР /Под ред. акад. Н.В.Цицина.- М.: Медгиз, 1962. – 434 с.

  3. Барна М.М. Ботаніка. Терміни. Поняття. Персоналії.- К.: Видавничий центр „Академія”, 1997.- 272 с.

  4. Билич Г.Л., Крыжановский В.А. Биология. Полный курс. В 3-х т. Том 2. Ботаника. – М.: ООО «Издательский дом «ОНИКС 21 век», 2002. – 544 с.

  5. Ботанико – фармакогностический словарь: Справочное пособие / К.Ф. Блинова, Н.А. Борисова, Г.Б. Гортинский и др. – М.: Высш. шк., 1990. – 272с.

  6. Гродзінський А.М. Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник. – Київ: Українська енциклопедія, 1992. –544 с.

  7. Гулько Р.М. Сад лікарських рослин у Львові. – Вінниця: Нова книга, 2006. – 240с.

  8. Гулько Р. Словник лікарських рослин світової медицини. Латинсько-українсько-російсько-англійський. – Львів: Ліга-Прес, 2005. – ХХІV+506с.

  9. Гулько Р.М. Таксономія програмних рослин з медичної ботаніки, систематизованих за А.Л.Тахтаджяном. – Львів, 2003. – 32 с.

  10. Журбин А.И. Ботаника с основами общей биологии. – М.: Медицина, 1968. – 504 с.

  11. Лотова Л.И. Морфология и анатомия высших растений. М.: Эдиториал УРСС, 2001.- 528 с.

  12. Мінарченко В. М., Тимченко І.А. Атлас лікарських рослин ( хронологія, ресурси та охорона ). – К..: Фітоцентр, 2002. – 172 с.

  13. Мороз І.В., Гришко-Богменко Б.К. Ботаніка з основами екології. - Київ: Вища школа, 1994. - 240 с.

  14. Рейвн П., Эверт Р., Айк Хорн С. Современная ботаника: В 2 т.: Пер. с англ. М.: Мир, 1990. – Т 1. – 347 с.; Т. 2. – 344 с.

  15. Сергиевская Е.В. Систематика высших растений. Практический курс. 2-е изд., стер.- СПб.: Издательство «Лань», 2002.- 448с.

  16. Справочник по ботанической микротехнике. Основы и методы. /Р.П. Барыкина, Т.Д. Веселова, А.Г. Девятов и др.- М.: Изд-во МГУ, 2004.- 312 с.

  17. Тахтаджян А.Л. Система магнолиофитов.– Л.: Наука, 1987.– 439 с.

  18. Український термінологічний словник з фармацевтичної ботаніки (Н.М.Ткаченко, А.Г.Сербін, Л.М.Сіра та ін.) – Харків: УкрФА, 1993. – 88 с.

  19. Фармацевтична енциклопедія /Голова ред. ради та автор передмови В.П. Черних.- К.: „Моріон”, Ф24 2005.- 848 с.

  20. Хржановский В.Г., Пономаренко С.Ф. Ботаника. – М.: Колос, 1982. – 432 с.

  21. Хржановский В.Г., Пономаренко С.Ф. Практикум по курсу общей ботаники. – М.: Агропром­издат, 1989. – 416 с.

Эсау К. Анатомия растений: В 2 кн.: Пер. с англ.–


Опис програми (Мікробіологія з основами імунології– модуль І)

Лекції: 10 год. Кредитів ECTS: 4

Семінари: - Модулів: 1

Практичні заняття: 50 год. Змістових модулів: 13

Самостійна робота: 84 год.

Разом: 144 год.
Кінцеві цілі дисципліни:

  1. Інтерпретувати біологічні властивості мікроорганізмів та закономірності їх взаємодії з макроорганізмом, з популяцією людини та зовнішнім середовищем.

  2. Трактувати основні механізми формування імунної відповіді організму людини.

  3. Визначати методи імунотерапії та імунопрофілактики інфекційних захворювань.

  4. Визначати методи вірусологічної діагностики, етіотропної терапії та специфічної профілактики вірусних захворювань.

Модуль 1. Морфологія і фізіологія мікроорганізмів. Інфекція. Імунітет. Загальна і спеціальна вірусологія.

Змістовий модуль 1. Вступ у мікробіологію.

Конкретні цілі:Аналізувати етапи розвитку мікробіології як фундаментальної і прикладної дисципліни для медицини та внесок окремих учених на кожному з її етапів.Описувати основні групи оригінальних методів мікробіологічного дослідження.Трактувати особливості структури, морфології, фізіології окремих груп мікробів.

Змістовий модуль 2. Морфологія і структура прокаріотів та еукаріотів. Фарбування мікроорганізмів. Мікроскопія.

Конкретні цілі:Вибирати методики приготування бактеріологічного препарату.Робити висновки з мікроскопії бактеріологічних препаратів при використанні імерсійного об'єктиву.Описувати морфологічні форми бактерій.Пояснювати структуру бактеріальної клітини, постійні та непостійні елементи.Пояснювати зв'язок між хімічним складом, структурою та функцією структурних елементів бактеріальної клітини.Трактувати результати мікроскопічного дослідження мікроорганізмів.Аналізувати морфологію та структуру спірохет, актиноміцетів, грибів і найпростіших.Пояснювати основні відмінності між про- та еукаріотами.

Змістовий модуль 3. Фізіологія мікроорганізмів.

Конкретні цілі:Описувати найбільш вживані поживні середовища та їх приготування, визначати їх призначення.Пояснювати зміни у диференційно-діагностичних середовищах при рості бактерій. Оцінювати методи виділення чистих культур аеробних та анаеробних бактерій.Проводити ідентифікацію виділених чистих культур бактерій за отриманими результатами дослідження.

Змістовий модуль 4.Стерилізація, дезінфекція, асептика, антисептика.

Конкретні цілі:Робити висновки про способи стерилізації та режими роботи стерилізуючої апаратури.Вибирати спосіб стерилізації в залежності від об’єктів. Проводити контроль ефективності стерилізації.

Змістовий модуль 5. Генетика бактерій. Мікробіологічні основи генної інженерії. Біотехнологія.

Конкретні цілі:Пояснювати механізм роботи оперона.Пояснювати механізм різних форм генотипової мінливості (мутації та рекомбінації).Пояснювати механізми та прояви модифікаційної мінливості.Знати і вміти пояснювати механізм генетичних методів діагностики та ідентифікації бактерій.Пояснювати зв'язок між генетичними структурами та факторами вірулентності бактерій.Пояснювати способи застосування та інструменти генетичних елементів мікроорганізмів у генетично-молекулярних технологіях.

Змістовий модуль 6. Систематика та номенклатура мікроорганізмів.

Конкретні цілі:Трактувати результати ідентифікації виділених чистих культур бактерій та робити висновок.

Змістовий модуль 7. Інфекція.

Конкретні цілі:Трактувати поняття “інфекційний процес”.Аналізувати форми інфекційного процесу, їх характеристику і умови виникнення. Оцінювати фактори патогенності бактерій. Характеризувати поняття “патогенність”, вірулентність”. Аналізувати механізми розвитку інфекційного процесу (патогенез).

Змістовий модуль 8. Основи імунології.

Конкретні цілі:Аналізувати етапи становлення імунології та внесок окремих вчених на кожному етапі.Трактувати поняття “імунна система організму”.Пояснювати роль та механізми неспецифічного протиінфекційного захисту організму людини.

Змістовий модуль 9. Антигени, антитіла. Реакції імунітету.

Конкретні цілі:Пояснювати роль антигенів як індукторів імунної відповіді.Описувати структуру антигенів, в тому числі антигенів мікроорганізмів.Пояснювати роль антитіл в імунній відповіді.Описувати структуру антитіл (різних класів імуноглобулінів).Аналізувати механізм взаємодії антитіл з антигенами.Інтерпретувати участь клітин імунної системи в імунній відповіді і фази імунної відповіді.

Змістовий модуль 10. Імунобіологічні препарати.

Конкретні цілі:Робити висновки про використання мікробних антигенів в медичній практиці.Пояснювати класичні та сучасні способи отримання вакцин.Робити висновки про використання імуноглобулінів у медичній практиці.Пояснювати принципи гібридомних технологій.Пояснювати принцип одержання склад та призначення імунних препаратів для діагностики інфекційних хвороб.

Змістовий модуль 11. Антимікробна хіміотерапія та антибіотикотерапія.
Конкретні цілі:Аналізувати явище мікробного антагонізму.Пояснювати механізм дії антибіотиків на мікробну клітину.Оцінювати методи визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків.Робити висновок про чутливість мікроорганізмів до антибіотиків.Трактувати механізми стійкості мікроорганізмів до антибіотиків.Пояснювати механізми ускладнень антбіотикотерапії.

Змістовий модуль 12.Загальна вірусологія.

Конкретні цілі:Визначати біологічні властивості вірусів як живих систем.Трактувати морфологію і ультраструктуру вірусів.Аналізувати особливості взаємодії вірусів з живими системами.Оцінювати результати розмноження вірусів у живих системах.Аналізувати методи культивування вірусів в лабораторних умовах.Характеризувати противірусні хіміотерапевтичні препарати та механізм їх дії.

Змістовий модуль 13. Спеціальна вірусологія.

Конкретні цілі:Аналізувати біологічні властивості патогенних для людини вірусів.Пояснювати роль вірусів у патології людини.Трактувати методи діагностики вірусних інфекцій, робити висновки за результатами досліджень.Аналізувати препарати, які використовують для специфічної профілактики вірусних захворювань.
Оцінювання модуля 1

При засвоєнні теми традиційні оцінки конвертуються в бали:

„5” – 7,5 балів,

“4” – 6 балів,

“3” – 5 балів,

“2” – 0 балів.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 80 балів. Підсумковий тестовий контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав при виконанні тестового контролю теоретичної підготовки не менше 50 балів.



Рекомендована література

1. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. -М., 2005.- 736 с.

2. Воробьев А.А.-Медицинская микробиология, вирусология и иммунология.-М.,2008.- 702 с.

3. Данилейченко В.В., Федечко Й.М., Корнійчук О.П. Мікробіологія з основами імунології. – Медицина, 2009. – 391 с.

4. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. - С.-П., 998. – 580 с.

5. Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія. – Тернопіль., “Укрмедкнига”. – 2004. – 440 с.

6. Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія (під ред. акад. Широбокова В.П.). – Вінниця., “Нова книга”. – 2011. – 951 с.

7. Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія (під ред. проф. Данилейченка В.В.). – Львів, “Глобус”. – 2002. – 345 с.



Патологічна фізіологія І рік / 2

Семестр

Лекції: 20 год. Кредитів ЕСТS: 6,0

Семінари: - Модулів: 2

Практичні заняття: 80 год. Змістових модулів 7

Самостійна робота: 116 год.

Разом: 216
Опис програми (Патологічна фізіологія – модулів ІІ)
Кінцеві цілі дисципліни:

  1. Трактувати основні поняття загальної нозології.

  2. Аналізувати типові патологічні процеси та їх загальні закономірності розвитку в окремих органах і системах.

  3. Відрізняти деструктивні явища (руйнівні) від компенсаторно-захисних у розвитку хвороб.

  4. Оцінювати шкідливий вплив безсистемного і не обґрунтованого застосування ліків.

  5. Характеризувати екстремальні стани і знати патофізіологічні основи реанімації.

  6. Трактувати основні засади етіологічної та патогенетичної профілактики і терапії хвороб.



Модуль 1. Загальна патологічна фізіологія.
Змістовий модуль 1. Загальна нозологія.

Конкретні цілі: Визначати місце патологічної фізіології як науки і навчальної дисципліни. Засвоїти методи дослідження у патологічної фізіології. Пояснювати основні поняття загальної нозології: здоров’я, хвороба, патологічний процес, патологічний стан, патологічна реакція, ремісія, рецидив, ускладнення. Пояснювати роль причин і умов у виникненні хвороб. Засвоїти принципи класифікації хвороб. Аналізувати основні положення патогенезу: причинно-наслідковий зв’язок, взаємозв’язок між місцевими і загальними, специфічними і неспецифічними явищами, структурними і функціональними змінами в перебігу хвороби. Аналізувати роль спадковості, конституції та вікових факторів в розвитку хвороб. Аналізувати роль порушень реактивності в розвитку хвороб та типові порушення імунної реактивності. Вивчити патогенний вплив факторів зовнішнього середовища на організм.

Змістовий модуль 2. Типові патологічні процеси.

Конкретні цілі: Аналізувати механізми та наслідки пошкодження клітин. Трактувати поняття: пошкодження клітини, порушення периферичного кровообігу, запалення, гарячка, пухлини, голодування. Аналізувати патологічні і пристосувально-компенсаторні зміни в розвитку типових патологічних процесів. Пояснювати патогенез місцевих та загальних порушень в розвитку типових патологічних процесів.
Змістовий модуль 3. Типові порушення обміну речовин.

Конкретні цілі: Трактувати причини і види типових порушень обміну вітамінів. Аналізувати порушення енергетичного обміну в організмі. Аналізувати порушення вуглеводного обміну. Аналізувати причинно-наслідкові відносини в патогенезі порушень водно-електролітного обміну. Характеризувати види і причини порушень жирового обміну. Характеризувати види і причини порушень білкового обміну.

Оцінювання модуля 1

При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали: «5» - 8 балів,

«4» - 6 бали,

«3» - 5 бали,

«2» - 0 балів.
Максимальна кількість балів за поточну діяльність студента – 120.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю за умови виконання навчальної програми та у випадку, коли за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 75 балів.

Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 балів.
Модуль 2. Патофізіологія органів і систем.
Змістовий модуль 4. Патофізіологія системи крові.

Конкретні цілі: Характеризувати типові порушення в системі крові (зміни загального об’єму крові, анемія, еритроцитоз, лейкоцитоз, лейкопенія, гемобластоз, лейкоз). Знати основні принципи класифікації типових порушень в системі крові. Знати причини та умови і розвитку типових порушень в системі крові. Вміти пояснити патогенез типових порушень в системі крові. Знати принципи лікування та фармакокорекції анемій. Аналізувати загальні закономірності розвитку порушень клітинного складу периферичної крові при порушеннях в системі «червоної» та «білої» крові. Аналізувати принципи лікування та фармакокорекції лейкозів. Мати поняття про типові порушення гемостазу. Знати основні механізми порушення згортання крові: поняття про коагулопатії, тромбоцитопатії, вазопатії. Мати поняття про стани гіпо- та гіперкоагуляції. Пояснювати загальні принципи етіології та патогенезу ДВЗ-синдрому. Вміти пояснити залежність показників гомеостазу від порушень фізико-хімічних властивостей крові.
Змістовий модуль 5. Патофізіологія системного кровообігу і зовнішнього дихання

Конкретні цілі:

Патофізіологія системного кровообігу

Знати визначення поняття недостатності кровообігу, недостатності серця, аритмії, артеріальної гіпертензії, артеріальної гіпотензії; атеросклерозу. Знати принципи класифікації типових порушень в системі кровообігу. Вміти аналізувати зміни певних параметрів кардіо- та гемодинаміки при недостатності серця (частота та сила серцевих скорочень). Знати причинно-наслідкові зв’язки в патогенезі недостатності кровообігу та недостатності серця. Пояснювати механізми розвитку аритмій зумовлених порушенням автоматизму, збудливості, провідності та комбінованими порушеннями. Пояснювати механізми розвитку хронічної недостатності серця і кровообігу. Аналізувати етіологію та патогенез та наслідки коронарної недостатності. Пояснювати сучасні теорії атеросклерозу. Пояснювати принципи класифікації артеріальної гіпертензії. Мати поняття про механізми розвитку вторинних артеріальних гіпертензій. Трактувати первинну артеріальну гіпертензію як мультифакторіальне захворювання. Пояснювати роль нирок в патогенезі первинної та вторинної артеріальної гіпертензії. Пояснювати причини та механізми розвитку артеріальної гіпотензії.



Патофізіологія зовнішнього дихання

Знати визначення поняття недостатності зовнішнього дихання. Знати принципи класифікації недостатності зовнішнього дихання за причинами та механізмами розвитку. Характеризувати роль порушень вентиляції альвеол, дифузії газів через альвеоло-капілярну мембрану, перфузії у малому колі кровообігу в розвитку недостатності дихання. Вміти пояснити причинно-наслідкові зв’язки в патогенезі недостатності дихання. Пояснювати етіологію та патогенез асфіксії. Пояснювати етіологію та патогенез задишки. Знати механізм розвитку різних видів періодичного та термінального дихання.


Змістовий модуль 6. Патофізіологія травлення, печінки, нирок.

Конкретні цілі:

Патофізіологія травлення. Характеризувати поняття недостатності травлення. Знати основні принципи класифікації недостатності травлення. Характеризувати етіологічні фактори та фактори ризику виникнення недостатності травлення. Характеризувати основні синдроми недостатності травлення (диспепсичний, больовий, синдром зневоднення, кількісного та якісного голодування, синдром автоінтоксикації, кишкової непрохідності). Аналізувати виразкову хворобу шлунку та/або дванадцятипалої кишки як мультифакторіальну хворобу. Знати причини виникнення та механізми розвитку панкреатитів. Розуміти механізми порушень кишкового травлення, розвитку станів мальабсорбції та мальдигестії. Пояснювати принципи лікування та напрямки фармакокорекції деяких нозологій недостатності травлення (гіпер- та гіпоацидних станів).

Патофізіологія печінки. Визначати поняття печінкової недостатності, печінкової коми, жовтяниці, портальної гіпертензії. Класифікувати різні варіанти печінкової недостатності за причинами та механізмами виникнення, характером перебігу. Знати причини виникнення і розвитку печінкової недостатності, жовтяниці та портальної гіпертензії. Пояснювати порушення в організмі при недостатності печінки. Мати поняття про причини виникнення та механізм розвитку печінкової коми. Пояснювати етіологію та патогенез проявів різних видів жовтяниць. Пояснювати причини та механізми розвитку основних проявів портальної гіпертензії.

Патофізіологія нирок Знати етіологію та патогенез порушень процесів клубочкової фільтрації, канальцевої реабсорбції і секреції. Вміти пояснити механізм розвитку кількісних та якісних змін сечі (олігурію, поліурію та анурію; патологічні компоненти сечі: протеїнурію, циліндрурію, глюкозурію, гематурію, лейкоцитурію). Характеризувати гостру ниркову недостатність. Знати принципи її класифікації. Аналізувати причини виникнення та механізми розвитку преренальної, ренальної та постренальної гострої недостатності нирок (ГНН). Знати ознаки ниркової недостатності. Характеризувати етіологію та патогенез хронічної ниркової недостатності (ХНН).
Змістовий модуль 7. Патофізіологія ендокринної системи, нервової системи та екстремальних станів.

Конкретні цілі:

Патофізіологія ендокринної системи.

Характеризувати нейроендокринну патологію за причинами та механізмами розвитку. Пояснювати патогенез та наслідки порушень секреції гормонів гіпофізу. Аналізувати етіологію та патогенез гіпо- та гіперфункції кори надниркових залоз. Аналізувати етіологію та патогенез гіпо- та гіперфункції щитоподібної залози Характеризувати поняття «зоб» та аналізувати етіологію та патогенез його видів. Аналізувати етіологію та патогенез гіпо- та гіперфункції прищитоподібних залоз. Аналізувати етіологію та патогенез гіпо- та гіперфункції мозкового та коркового пласту надниркових залоз. Пояснювати недостатність статевих залоз у чоловіків та жінок. Аналізувати етіологію та патогенез адаптаційного синдрому. Пояснювати принципи гормонозамісної терапії, використовуючи знання про біологічні властивості гормонів.



Патофізіологія нервової системи.

Визначати типові порушення нервової системи. Пояснювати роль порушень сенсорних функцій нервової системи в розвитку соматовісцеральної патології. Аналізувати види болю та їх патогенез. Аналізувати прояви, причини та механізм порушень рухової функції нервової системи. Пояснювати причини, механізми та наслідки порушень трофічної функції нервової системи. Аналізувати поняття гострих та хронічних розладів мозкового кровообігу.



Екстремальні стани

Визначати поняття «екстремальні стани». Пояснювати принципи класифікації шокових станів. Пояснювати принципи класифікації коматозних станів. Характеризувати причини, механізм виникнення та ознаки колапсу. Аналізувати основні принципи фармакокорекції екстремальних станів (шоку, колапсу і коми).


Оцінювання модуля 2

При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали: «5» - 8 балів,

«4» - 6 бали,

«3» - 5 бали,

«2» - 0 балів.
Максимальна кількість балів за поточну діяльність студента – 120.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю за умови виконання навчальної програми та у випадку, коли за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 75 балів.

Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 балів.
Рекомендована література


  1. Патофізіологія: підручник / За ред. М.Н.Зайка, Ю.В.Биця. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Медицина, 2008. – 704 с.

  2. Патологическая физиология. Учебник для студентов фармацевтич. вузов. Изд. второе, перераб. и доп. / Под ред. А.И. Березняковой. – Винница: Навч. Книга, 2008. – 328 с.

  3. Посібник до практичних занять з патологічної фізіології / За ред. Ю.В.Биця та Л.Я.Данилової. – К.: Здоров’я, 2001. – 400 с.

  4. Атаман О.В. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. Навчальний посібник / вид. друге, доопр. і доп. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 512 с.

Інформаційний литок про навчальний процес на кафедрі загальної хірургії

для студентів фармцевтичного факультету:

спеціальність 7.110201 “Фармація”

1.кафедра загальної хірургії

2. дисципліна: перша долікарська допомога

3. Перша долікарська допомога вивчається студентами другого курсу під час третього навчального семестру. Для цього предмету загалом передбачено 108 академічних годин, що згідно норм МОЗ України відповідає 3 кредитам, які розподіляються наступним чином (год.):

Навчальний семестр

Кількість змістових

модулів


Кількість кредитів

Усього годин

у тому числі:

лекції

практичні заняття

самостійне вивчення

ІІІ

6

3

108

10

40

58

4. Опис програми : програму навчальної дисципліни “Перша долікарська допомога” складено на основі галузевих стандартів вищої освіти (ГСВО) України, які затверджені Наказом Міністерства освіти та науки України № 629 від 29.07.2004 р. та які впроваджуються відповідно до Закону України “Про вищу освіту” від 17.01.02, постанов Кабінету Міністрів України від 20.01.98 № 65 про ступеневу освіту та від 07.08.98 № 1247 про державні стандарти вищої освіти, наказу МОН України від 331.07.98 № 285 про вимоги до державних стандартів, наказу МОЗ України від 24.02.2000 № 35 про особливості ступеневої освіти медичного та фармацевтичного спрямування.

Для фармацевтів серед цілого спектру фундаментальних медичних знань, перша долікарська допомога дозволяє сформувати фахівця здатного швидко та правильно зорієнтуватися у складній ситуації, не допустити фатальних помилок або втрати часу, здійснити першочергові кроки, що врятують життя людині і/або стануть добрим ґрунтом для її успішного лікування у стаціонарі.

Добрі знання з першої долікарської допомоги дають змогу майбутньому фармацевту реалізувати не лише суто професійний, але й людський обов’язок.

Вивчення першої долікарської допомоги спирається на знання здобуті студентами під час вивчення анатомії, біології, фізіології й інших базових дисциплін. У зв’язку зі зміною навчальної програми і викладанням першої долікарської допомоги у третьому навчальному семестрі, пояснення низки тем є утруднене, оскільки вимагає глибоке розуміння студентами патогенезу багатьох захворювань або синдромів. Тому раціональним, на думку опорної кафедри, є запозичення сучасних світових напрацювань у царині навчання медиків і парамедиків першої медичної допомоги – розпрацьованих світовим медичним співтовариством алгоритмів, правил, показань та дій з надання допомоги потерпілим з високою, перевіреною часом і добрими вислідами, ефективністю.

4. Кінцеві цілі дисципліни: сформувати фахівця здатного швидко та правильно зорієнтуватися у складній ситуації, не допустити фатальних помилок або втрати часу і здійснити першочергові кроки при наданні першої долікарської допомоги, які врятують життя людині, тобто, оволодіти основними практичними навичками і алгоритмом дій з надання першої долікарської допомоги.

5. Пiдсумковий модульний контроль: пiдсумковий модульний контроль передбачає демонстрацiю виконання практичої навички з усним опитуванням та вирiшення двох ситуацiйних задач.



Максимальна кiлькiсть балiв, яку може отримати студент пiд час модульного контролю, складає 80 балів. Максимальна оцiнка за виконання практичної навички складає – 40 балiв: 1) виконано без помило – 40 балiв, 2) виконано з окремими недолiками, виправленими самим студентом – 30 балiв, 3) виконано з недолiками, скоригованими викладачем – 20 балiв, 4) не виконано – 0 балiв.

За розв’язання кожної ситуацiйної задачі – по 20 балiв (20х2=40): 1) виконано повнiстю – 20 балiв, 2) виконано з окремими помилками, якi студент здатен виправити пiсля зауваження викладача – 15 балiв, 3) не виконано або студент не здатен виправити недолiки після зауваження – 0 балiв.

Пiдсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балiв.

Ранжування студентів за шкалою ECTS


Рейтинговий показник

(кількість набраних балів)

Оцінка ECTS

Оцінка за

національною шкалою

Найкращі 10 % студентів

A

Відмінно «5»

Наступні 25 % студентів

B

Добре «4»

Наступні 30 % студентів

C

Наступні 25 % студентів

D

Задовільно «3»

Наступні 10 % студентів

E




FX, F

Незадовільно «2»

Ранжування з присвоєнням оцінок «А», «В», «С», «D», «Е» проводиться для студентів даного курсу, які навчаються за однією спеціальністю та успішно завершили вивчення дисципліни.

Оцінка «FX» виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але яким не зарахований підсумковий контроль. Ця категорія студентів має право на перескладання підсумкового модульного контролю за затвердженим графіком під час зимових або літніх канікул (до 1 липня поточного року) впродовж двох тижнів після завершення навчального року. Повторне складання підсумкового модульного контролю дозволяється не більше двох разів.

Оцінка «F» виставляється студентам, які відвідали всі аудиторні заняття з модуля, але не набрали мінімальної кількості балів за поточну навчальну діяльність і не допущені до підсумкового модульного контролю. Ця категорія студентів може повторно вивчати модуль.

6. Література:

Основна


  1. Перша долікарська допомога: підручник/під ред. В.П. Андрющенко. Ю.Ф. Кушта, Д.В. Анрющенко – Л: ЛНМУ,2011. – 351 с.

  1. Первая доврачебная помощь: учебное пособие/ под ред. В.М. Величенко, Г.С. Юмашева. – М.: Медицина, 1989. – 272 с.

  2. Исаков И.И, Мессель М.А., Хромов Б.М. Неотложная терапевтическая и хирургическая помощь. – М., 1989. – 304 с.

  3. Первая доврачебная помощь: Учебник для студентов высших учебных заведений / Б. А. Самура, В.Ф. Черных, И. В. Киреев, Б.Б. Самура . – Харьков: Изд-во Нфа; Золотые страницы, 2004. – 340 с.

  4. Самостоятельная работа студентов по первой доврачебной помощи. Учебное пособие для студентов фармацевтических вузов и факультетов / Б. А. Самура, Б.Б. Самура, Г.П. Фомина и др. – Харьков: Изд-во НфаУ, 2005. – 120 с.

Додаткова

  1. Бородулин В. И. Справочник медицинской сестры, фельдшера и акушерки. – М.: Изд-во “ОНИКС АЛЬЯНС-В”, 1999.- 624 с.

  2. Буянов В. М., Нестеренко Ю. А. Первая медицинская помощь: Учебник. – 7-е изд., переб. и доп. – М.: Медицина, 1997. – 240 с.

  3. Дубицкий А. Е. и др. Медицина катастроф. –К.: Здоров’я, 1993. – 460 с.

  4. Лужников Клиническая токсикология: Учебник. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Изд-во “Медицина”, 1999. – 416 с.

  5. Методика обстеження хірургічного хворого/ під ред. М. О. Ляпіса. – Тернопіль, 2000.

  6. Никитина Ю. П., Маштакова Б.П. Все по уходу за больными в больнице и дома. – М.: Изд-во “ГЕОТАР Медицина”, 1999. – 704 с.

  7. Рябов Г.А. Синдромы критических состояний. – М.: Медицина, 1994. – 356 с.

  8. Тарасов А. Н., Гордиенко Е. А. Неотложная доврачебная помощь при сердечно-сосудистых заболеваниях. – 2-е изд., перераб. и доп. М.: Медицина, 1997. – 240 с.

  9. Справочник по оказанию скорой и неотложной медицинской помощи / Г. Я. Авруцкий, М. И. Балаболкин, Э.С. Баркачан и др. – Ростов-на –Дону: Феникс, 1995. – Т.1.-576 с.; Т.2. -576 с.

  10. Фомина Н. Р. Справочник медицинской сестры по уходу: Учебник. - М.: Медицина, 2000. – 304 с.

  11. Cline D.M., Ma O.J. Just the facts of emergency medecine. – Boston: McGrow Hill, 2001. – 596 p.


ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ 2 роки / 4 семестри

Лекції

-

-

Семінари

-

-

Практичні заняття

240

залік

Самостійна робота

80

Модулів 2

Разом

320

Змістовних модулів 4











Опис програм (Фізичне виховання – модуль 1, 2)

Кінцева мета навчальної дисципліни «Фізичне виховання» вищих медичних навчальних закладів випливає із мети освітньої та професійної підготовки випускників вищого медичного навчального закладу та визначається змістом теоретичних знань, методичної підготовки, практичних умінь і навичок, якими повинен оволодіти лікар-спеціаліст.Кінцева мета навчальної дисципліни сформульована відповідно до освітньо-професійної програми (ОПП) і освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ):

1. Підтримувати, розвивати і удосконалювати функціональний стан свого організму.

2. Демонструвати розуміння принципів фізичної культури.

Модуль 1. Засоби розвитку фізичних якостей, підвищення фізичної працездатності та підготовленості і функціонального стану.

Змістовий модуль 1. Розвиток і удосконалення фізичних якостей: силових та швидкісно-силових здібностей; швидкості рухів; витривалості; спеціальної витривалості; гнучкості; координаційних здібностей. Складання індивідуальних програм розвитку фізичних якостей.

Конкретна мета: Мати уявлення щодо поняття фізичних якостей сила та швидкісно-силові здібності та швидкості рухів. Уміти запропонувати засоби та методи для їх розвитку. Мати уявлення щодо поняття фізичної якості „гнучкість”. Пояснювати поняття динамічна, статична, активна та пасивна гнучкість. Уміти запропонувати засоби та методи для розвитку гнучкості. Мати уявлення щодо поняття фізичних якостей „швидкість” та „спритність”. Уміти запропонувати засоби та методи для розвитку спритності. Уміти запропонувати засоби та методи для розвитку швидкості. Мати уявлення щодо поняття фізичних якостей «витривалість» та «спеціальна витривалість”. Уміти запропонувати засоби та методи для їх розвитку. Мати уявлення щодо розвитку і удосконалення координаційних здібностей. Уміти запропонувати засоби та методи для їх розвитку. Мати уявлення щодо складання індивідуальних програм розвитку фізичних якостей. Уміти запропонувати засоби щодо складання індивідуальних програм розвитку фізичних якостей.

Змістовий модуль 2. Засоби підвищення фізичної підготовленості, фізичної працездатності і функціонального стану.

Конкретна мета: Мати уявлення щодо поняття фізична підготовленість, фізична працездатність функціональний стан. Мати уявлення щодо застосування засобів і методів для підвищення фізичної підготовленості, фізичної працездатності функціонального стану.
Модуль 2. Удосконалення та застосування в оздоровчих цілях та професійно-прикладній підготовці рухових дій, навиків і вмінь

Змістовий модуль 3. Гімнастика та легка атлетика. Розвиток та удосконалення вмінь та навичок для підвищення професійної-прикладної фізичної підготовки

Конкретна мета: Оволодіти основами техніки виконання гімнастичних вправ. Оволодіти знаннями складання комплексів загально розвиваючих вправ ранкової гімнастики. Оволодіти технікою стрибка у довжину. Оволодіти основами техніки бігу на короткі, середні та довгі дистанції. Мати уявлення щодо поняття професійно-прикладна фізична підготовка. Уміти скласти комплекс вправ для її підвищення.

Змістовий модуль 4. Спортивні ігри та рухливі ігри.

Конкретна мета: Оволодіти основами техніки рухових дій у спортивних іграх. Розширити діапазон варіативності техніки дій в спортивних іграх.

Оцінювання модуля 1, 2

«5» - 7 балів

«4» - 5 балів

«3» - 4,5 балів

«2» - 0 балів

Максимально студент може набрати на практичних заняттях 196 балів і 4 бали за участь у спортивно-масових заходах отже, за поточну навчальну діяльність – максимально 200 балів.



Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент, щоб бути допущеним до заліку, складає 126 бала. Студент має право обирати будь-які тести. Мінімальна кількість тестів – 12.
Рекомендована література.

  1. Амосов Н.М., Бендет Я.М. Физическая активность и сердце. К.Здоров’я, 1989. – 213 с.

  2. Амосов Н. М. Моя система здоров’я / Н. М. Амосов– К. : Здоров'я, 1997. – 56 с.

  3. Бернштейн Н.А. О ловкости и ее развитии. – М.: ФиС, 1991. – 288 с.

  4. Бальсевич В.К., Запорожанов В.А. Физическая активность человека, - К.: Здоров'я, 1987.- 224 с.

  5. Бердников И.Г., Маглеванный А.В., Максимова В.Н. и др. Массовая физическая культура в вузе: Учебное пособие. – М.: Высшая школа, 1991. – 176 с.

  6. Буторін Є.І., Магльований А.В. Професійно-прикладна фізична підготовка студентів медичного університету. - Львів, 2000.-20 с.

  7. Виру А.А., Юримяэ Т.А., Смирнова Т.А. Аэробные упражнения. – М.: ФиС, 1988. – 142 с.

  8. Гимнастика и методы преподавания /Под общей ред. проф. В.М. Смолевского. – М.: Высшая школа, 1987. – 336 с.

  9. Гук Е.П. Физкультура для медиков. – М: Советский спорт,1990.- 43 с.

  10. Дембо А.Г. Врачебный контроль в спорте. - М.: Медици­на, 1988. - 288 с.

  11. Добровольска Н.О. Оптимізація фізичного стану студентів шляхом самостійних тренувань: Учбовий посібник. – Донецьк, 1994. – 179 с.

  12. Дубровский В. И. Лечебная физическая культура (кинезотерапия) / Дубровский В. И. – М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2004. – 624 с.

  13. Иващенко Л.Я., Страшко Н.П. Самостоятельные занятия физическими упражнениями. – К.: Здоров’я, 1988. – 158 с.

  14. Ильинич В.И. Студенческий спорт: Пособие для студентов высших учебных заведений. – М.: Жизнь, 1995. – 137 с.

  15. Ільницький В. I. Фізична культура при гіпертонічній хворобі у студентів-медіків. – Тернопіль: Збруч, 1990. – 26 с.

  16. Іваночко О.Ю., Магльований А.В. Обґрунтування рівнів та етапів фізичних навантажень студенток спеціальних медичних груп із захворюваннями серцево-судинної системи. - Львів, 2008.- 56 с.

  17. Канішевський С.М. Науково-методичні та організаційні основи фізичного самоудосконалення студентства.- К.: ІЗМН, 1997.-270 с.

  18. Каплан И.М. Основы физического самосовершенствования студентов. – Ташкент: Фан, 1991. – 139 с.

  19. Круцевич Т. Ю. Контроль в физическом воспитании детей, подростков и юношей / Т. Ю. Круцевич, М. И. Воробьев. – К.: Здоровье, 2005. – 195 с.

  20. Купер К. Аэробика для хорошего самочувствия. - М.: Физкультура и спорт, 1987.-190с.

  21. Купер К. Новая аэробика. - М.: Физкультура и спорт, 1976. - 132 с.

  22. Линець М. М. Основи методики розвитку рухових якостей: [навчальний посібник] / М. М. Линець. – Львів, 1997. – 207 с. – ISBN 5-7620-14-9.

  23. Легкая атлетика. Уч-ник для ин-тов физ. культури. Под ред. Н.Г.Озолина, .И.Воронкина, Ю.Н.Примакова. – М.: Физкультура и спорт, 1989. – 670с

  24. Маглеваный А.В., Довганык Н.С., Мухин В.Н. Профессионально-прикладная физическая подготовка студентов лечебного факультета. – Львов, 1986.– 20 с.

  25. Маглеваный А.В., Довганык Н.С. Профессионально-прикладная физическая подготовка студентов педиатрического факультета.– Львов, 1986. – 25 с.

  26. Магльований А.В., Матяжов В.С. Средства и методы самостоятельных занятий физическими упражнениями. –Львов, 1990.-32 с.

  27. Магльований А.В., Довганик М.С. Самостійні заняття студентів оздоровчим бігом. - Львів, 1996.-26 с.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   25


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка