Лекція з предмету «Теорія і методика викладання гімнастики»



Скачати 247.21 Kb.
Дата конвертації05.03.2017
Розмір247.21 Kb.
ПІВДЕННО-УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ

ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

(м. Одеса) ім. К.Д.УШИНСЬКОГО
Кафедра гімнастики

ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ ЗМАГАНЬ З ГІМНАСТИКИ

лекція з предмету

«Теорія і методика

викладання гімнастики»

Склав:

викладач кафедри гімнастики



Солом’яний О.М.

м. Одеса


2008

План викладу

1. Педагогічне і агітаційне значення змагань з гімнастики.

2. Види змагань з гімнастики і їх особливості.

3. Вимоги до організації і проведення змагань.

4. Проведення змагань з гімнастики.

5. Керівні документи для проведення змагань.

5.1. Положення про змагання.

5.2. Правила змагань з гімнастики.

5.3. Класифікаційна програма.

6. Права і обов’язки суддів і учасників змагань.

7. Підготовка суддів з числа учнів, що займаються гімнастикою.

8. Література до теми.



1. ПЕДАГОГІЧНЕ І АГІТАЦІЙНЕ ЗНАЧЕННЯ ЗМАГАНЬ З ГІМНАСТИКИ.
Спортивні змагання є однією з форм фізичного виховання, за допомогою якої розв'язується цілий ряд важливих освітніх, вихов­них і оздоровчих завдань. Саме наявність спортивних змагань робить заняття гімнастикою цікавими й привабливими. Ось чому спортивні змагання мають бути невід'ємною частиною навчально-тренувального процесу з усіх видів гімнастики, що мають спортивне спрямування: спортивної, художньої гімнастики І акробатики.

Спортивні змагання є зручною і об'єктивною формою підбиван­ня підсумків навчально-тренувальної роботи окремих гімнастів, команд і колективів за певний період. Вони дають змогу кожному гімнастові і команді в цілому продемонструвати фізичну, технічну, морально-вольову і тактичну підготовку, виявити позитивні сторо­ни і недоліки в підготовці окремих гімнастів та команд в цілому.

У змаганнях найповніше виявляються здібності і рівень підго­товленості гімнастів. Разом з цим змагання є дійовим засобом для дальшого поліпшення методики навчально-тренувального процесу. Цьому сприяє спілкування гімнастів і тренерів різних команд (різ­них міст, республік і навіть країн). У процесі спортивних змагань гімнасти і тренери збагачують свій досвід, свої знання щодо техніки виконання окремих складних гімнастичних вправ, методики трену­вання та інших важливих питань організації навчально-тренуваль­ного процесу. Саме в цьому полягають освітні завдання, які успіш­но розв'язуються за допомогою змагань. Постійні спілкування і взаємозв'язки в змаганнях гімнастів і тренерів сприяють дальшо­му вдосконаленню техніки виконання найскладніших гімнастичних і акробатичних вправ, винаходити все нові й нові складні й оригі­нальні вправи. Багатьом гімнастичним елементам надано назву гімнастів, які вперше їх виконали. Так з'явилася «вертушка Шагіняна» на коні з ручками, «Діомідівська вертушка» на брусах, «Келлерівський оберт» на перекладині, «вертушка Бурди» на брусах різної висоти і багато інших.

Наявність суперників, суддів і глядачів, святковість і вро­чистість проведення змагань, висока організованість і вимогливість до якості виконання вправ вимагають від учасників змагань винят­кової зібраності, дисциплінованості, високої відповідальності перед товаришами, перед колективом, максимальної мобілізації фізичних і психічних можливостей. Тому спортивні змагання є дійовим засо­бом виховання мужності, наполегливості, витримки, сміливості І рі­шучості, волі до перемоги, високого почуття патріотизму, працьо­витості та інших моральних і вольових якостей, що відповідають вимогам нашої комуністичної моралі. В цьому й полягають виховні завдання, що успішно розв'язуються в процесі спортивних змагань.

Готуючись до змагань, спортсмени повинні суворо додержувати певних методичних принципів: послідовності, систематичності, до­ступності та Ін. Виконуючи вимоги гігієни і режиму навчально-тре­нувального процесу та відпочинку, гімнасти фізично розвиваються, зміцнюють здоров'я, загартовують організм, підвищують загальну і спеціальну працездатність. У цьому полягають оздоровчі завдання спортивних змагань.

Проведення спортивних змагань повинно супроводжуватися широ­кою і всебічною інформацією про їх хід, що є важливим засобом пропаганди фізичної культури І спорту серед широких мас населен­ня. Змагання з гімнастики завжди проходять цікаво, як масові вистави. Видатні майстри гімнастики демонструють справжнє мис­тецтво, яке не може не захоплювати. Саме під враженням спортив­них змагань багато юнаків і дівчат почали систематично займатися гімнастикою. У цьому полягає агітаційно-пропагандистське зна­чення спортивних змагань.


2. ВИДИ ЗМАГАНЬ З ГІМНАСТИКИ І ЇХ ОСОБЛИВОСТІ.
У нашій країні проводять такі змагання:

1. За цільовим призначенням і характером:

а) навчальні в колективах, для того, щоб учасники набували досвіду участі в змаганнях, для підбивання підсумків навчально-тренувальної роботи кожного гімнаста і колективу в цілому;

б) класифікаційні, що проводяться для виконання розрядних вимог і присудження відповідного розряду;

в) для виявлення кращих гімнастів, команд і колективів;

г) відбірні, на яких виявляють найсильніших гімнастів для комплектування збірних команд колективу, міста, республіки, країни;

д) кубкові, щоб виявити володаря кубка з-поміж найкращих гімнастів;

є) щорічні територіальні або відомчі, що проводяться для ви­значення найсильніших гімнастів І команд міст, областей і рес­публік,

ж) матчеві, які проводять для обміну досвідом і поліпшення навчально-тренувального процесу;

з) масові (з полегшеної програми), що проводяться для від­бору здібних гімнастів у спортивні секції шкіл, відділень дитячо-юнацьких спортивних шкіл (ДЮСШ) тощо.

2. За формою заліку змагання бувають:

а) особисті;

б) команд­ні;

в) особисто-командні;

г) колективні.

В особистих змаганнях визначається лише особиста першість кожного гімнаста. У командних змаганнях, навпаки, виявляють лише місця команд. В особисто-командних змаганнях визначаю­ться і особиста, і командна першість. У колективних змаганнях, які йдуть до заліку колективу, беруть участь кілька команд.



3. За масштабами і представництвом змагання можуть бути:

а) територіальні (районні, міські, обласні, республіканські, все­союзні);

б) відомчі (ДСТ «Авангард», «Буревісник», «Спартак» та ін., а також відомств «Динамо», «Трудові резерви», спортивних клубів Радянської Армії).

Змістом змагань з гімнастики є обов'язкові вправи Єдиної кла­сифікаційної програми, затвердженої Всесоюзною федерацією гімнастики СРСР, або програми, що затверджується Міжнародною федерацією гімнастики, а також довільні вправи, які складають самі гімнасти з урахуванням трудності і композиції, визначених правилами змагань. В окремих випадках ці вимоги передбачені положенням про проведення змагань. Такі застереження, як пра­вило, стосуються особистих змагань на вищому рівні, на яких ви­являють найсильніших гімнастів (кубки, конкурси, огляди та ін).

Обов'язкова програма складається з найпоширеніших, так би мовити, класичних вправ. Тому обов'язкова програма спрямовує навчально-тренувальну роботу гімнастів у всій країні. Довільна програма сприяє дальшому розвитку творчої думки в пошуках нових складніших І оригінальних вправ.

У гімнастиці в основному змагаються в багатоборстві, до якого входять: у чоловіків — 6 видів: вільні рухи, махи на коні, перекла­дина, бруси, кільця, опорні стрибки; у жінок — 4 види: вільні рухи, різновисокі бруси, колода, опорні стрибки,

У конкурсах на найважчі і найоригінальніші довільні вправи змагання проводять лише з окремих видів багатоборства.

Характерною рисою змагань з видів гімнастичного циклу є методика суддівства і система оцінки виконання вправ. У змаган­нях з гімнастики оцінюють не кількісні величини (наприклад, за часом), а якість виконання вправ. Це значно ускладнює процес суддівства, яке має суб'єктивний характер. Кожний суддя має свої уявлення про Ідеальне виконання тієї чи іншої вправи. Тому навіть при бездоганному виконанні вправи судді можуть давати різні оцінки. З цього випливає, що судді повинні глибоко знати техніку суддівства, таблиці розцінки гімнастичних елементів, шка­ли зниження оцінки за допущені помилки тощо.


3. ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ ЗМАГАНЬ.
Щоб виконати численні завдання, які стоять перед спортивними змаганнями, до їх організації І проведення ставлять великі вимоги. Організація, яка проводить змагання, і суддівська колегія повинні подбати про те, щоб змагання пройшли на високому організацій­ному і спортивно-технічному та методичному рівні, щоб кожний учасник міг показати найвищі для своїх можливостей результати, глядачі мали справжню насолоду від змагань, щоб у кожного з них з'явилося бажання до систематичних занять фізичними вправами.

Змаганням передує велика і копітка підготовча робота. Усю цю роботу можна розділити на три етапи.


Перший етап включає:

а) визначення дати і місця проведення змагань;

б) розробку і затвердження положення про змагання;

в) затвердження оргкомітету або відповідальної особи і головної суддівської колегії або головного судді (залежно від масштабу змагань).

Для підготовки і проведення змагань призначають оргкомітет (голову та належну кількість членів) і головну суддівську колегію (головного суддю і його заступників). Головний суддя входить до складу оргкомітету. Оргкомітет і головна суддівська колегія без­посередньо керують підготовкою і проведенням змагань.

Для розв'язання всіх питань, пов'язаних з підготовкою і прове­денням змагань великого масштабу, при оргкомітеті створюють кілька комісій: мандатну, культурно-масову, лікарську, господар­сько-технічну і суддівську.



Мандатна комісія починає свою роботу на міжміських змаган­нях у день приїзду учасників. Вона перевіряє правильність оформ­лення документів, передбачених положенням про змагання (заяв­ки, документу з фотокарткою, який засвідчує особу, свідоцтво про народження, студентського або учнівського квитка, залікової книж­ки або табеля про успішність, квитка члена ДСТ, класифікаційного квитка та ін.). Мандатна комісія може вимагати особистої при­сутності кожного учасника. Голова мандатної комісії доповідає про наслідки роботи комісії на спільному засіданні оргкомітету і головної суддівської колегії разом з представниками.

Культурно-масова комісія забезпечує культурне оформлення і здійснення всіх заходів, пов'язаних з підготовкою І проведенням змагань. Вона розгортає широку інформацію про змагання по радіо, телебаченню, афішами тощо, готує І видає бюлетені, програ­ми, квитки учасників змагань та інші документи, оформлює місця змагання плакатами, лозунгами тощо. Вона також організовує і проводить екскурсії для учасників по місцях бойової і трудової слави, ознайомлює їх з визначними місцями міста, де проводяться змагання. Після закінчення змагань ця комісія організовує пока­зові виступи кращих спортсменів.

Господарсько-технічна комісія забезпечує зустріч і приймання команд, розміщує учасників, домовляється з відповідними організаціями про їх харчування, забезпечує їх транспортом для пере­везення до місця змагань.

Ця комісія повинна забезпечити також відправку команд після закінчення змагань, про що заздалегідь домовляється з транс­портними організаціями. Господарсько-технічна комісія допомагає суддівський і культурно-масовій комісії в підготовці місця змаган­ня, придбанні потрібних матеріалів і устаткування.



Лікарську комісію створюють у тих випадках, коли передбаче­но проведення науково-дослідницької роботи. В усіх інших випад­ках змагання обслуговують лікар і медична сестра.

Суддівська комісія (або головна суддівська колегія) входить до складу оргкомітету. Керує нею головний суддя. Суддівська комісія відповідає за весь хід змагань. Схему організації великого змагання з усім обслуговуючим і суддівським апаратом, а також з приміщеннями та устаткуванням, показано на мал. 1.


Мал. 1. Схема організації великого змагання.
На другому етапі підготовки до змагань виконується робота:

а) повністю комплектується склад суддівської колегії;

б) належним чином готуються місця для проведення змагань;

в) розробляється і затверджується графік проведення змагань;

г) подається попередня інформація про змагання та інші види роботи.

Для того щоб змагання пройшли чітко, організовано і без затри­мок, треба створити відповідні умови. Слід підготувати допоміжні приміщення для перевдягання, для загальної та індивідуальної розминки учасників змагань тощо.

Загальна зайнятість кожного учасника змагань залежить від багатьох причин; від кількості команд, їх кількісного складу, орга­нізації розминки на кожному виді багатоборства тощо. Команди треба складати так, щоб вони за кількісним складом були рівні і мали не більш як вісім членів. Оптимальним кількісним складом команди є п'ять-шість осіб. Треба добиватись, щоб в одному потоці загальна кількість команд не перевищувала кількості видів багато­борства (у жінок — 4 команди, у чоловіків — 6 команд). Наявність зайвої команди, так званої «вихідної», створює несприятливі умови для чіткого проведення змагань, призводить до додаткової за­трати часу.

При складанні графіка змагань треба враховувати норми витра­ти часу. Учасникові змагання на кожному виді багатоборства для опробування згідно з правилами змагань дають 30—40 сек. Але до­свід показує, що практично для цього треба відводити до 60 сек. Певної кількості часу залежно від виду багатоборства потребують обов'язкові і довільні вправи. Так, наприклад, вправи на брусах, на перекладині або на коні з ручками тривають від 15 до 25 сек., а вільні вправи або вправи на колоді — від 60 до 105 сек. Крім того, слід ураховувати час, який витрачається на перехід команд від одного до іншого виду змагань, на виставлення оцінок, запису­вання їх до протоколу тощо.

У середньому на учасника змагань на одному виді багато­борства витрачається від 2 до 2,5 хв. Виходячи з цього, неважко визначити час для кожного потоку змагань.

До підготовчої роботи також входять чітке планування і регла­ментація роботи суддів. Ураховуючи те, що суддівство змагань з гімнастики потребує великого напруження й уваги, роботу суддів доцільно планувати так, щоб вони судили не більш як два потоки підряд.

У чіткому проведенні змагань велику роль відіграють підготов­ка місця для них, розташування приладів, підготовка місць для суддівських бригад, головної суддівської колегії, секретаріату, судді-інформатора, представників команд тощо. Спортивні прилади треба розставити так, щоб учасників змагань могли добре бачити судді і глядачі.

Секретаріат завчасно підготовляє всю документацію: робочі про­токоли змагань, таблиці для обліку особистої і командної першості, пов'язки або нагрудні значки для осіб, що обслуговують змагання, грамоти або дипломи, жетони чи медалі для нагородження пере­можців, обробляє заявки, що надійшли від організацій. Крім того, він виконує інші види підготовчої роботи, яка передує безпосеред­ньому проведенню змагань.



Третій етап підготовки змагання починається за 1—2 дні до відкриття змагань і включає такі види роботи:

а) налагодження контакту між головною суддівською колегією і учасниками змагань через представників і тренерів команд;

б) уточнення Іменних заявок, остаточне комплектування команд, потоків і виконання графіка проведення змагань;

в) заповнення робочих і зведених протоколів;

г) складання розкладу опробування приладів і доведення його до відома всіх учасників змагань;

д) проведення наради головної суддівської колеги з представ­никами І тренерами команд;

є) остаточне комплектування суддівських бригад, проведення нарад у суддівських бригадах, пробне практичне суддівство під час опробування приладів.

У цей час у роботу включається оглядова комісія. Вона пере­віряє роботу суддівських бригад і призначає спостерігачів на окре­мих видах багатоборства.

Під час підготовки і проведення змагань організація, яка від­повідає за змагання, і головна суддівська колегія за основу беруть такі документи:

1. Єдину класифікаційну програму з гімнастики, що визначає зміст обов'язкових для всіх учасників змагань вимог (залежно від рівня підготовленості).

2. Правила змагань, що являють собою документ, яким повин­ні керуватися всі учасники змагань і судді.

3. Положення про змагання, яке складає організація, що його проводить.

Докладніше про ці документи буде сказано нижче.
4. ПРОВЕДЕННЯ ЗМАГАНЬ З ГІМНАСТИКИ.
Змагання проводять у заздалегідь визначений положенням день. Конкретний час їх початку визначає головний суддя. Як правило, змагання мають починатись урочистим парадом усіх учасників. Але, якщо учасників дуже багато, змагання можна починати в ран­кові години до офіційного відкриття. У таких випадках у першій половині дня згідно з графіком відбуваються змагання в кілька потоків і на стику денної та вечірньої змін проводиться парад від­криття змагань — урочисто, з підняттям прапора. Право підняти прапор надається переможцям особистої першості минулого року. Якщо вони з якихось причин відсутні, то прапор можуть піднімати капітани команд-переможцІв.

Головний суддя повинен чітко керувати всім процесом змагань, стежити за суворим виконанням правил учасниками і суддями.

За технічне обслуговування змагань відповідає комендант або один із заступників головного судді. Вони забезпечують установлення приладів, готують магнезію, каніфоль, суддівські папки, секундо­міри або спеціальні годинники тощо.

У чіткому проведенні змагань значна роль відводиться судді при учасниках (на змаганнях великого масштабу ці функції вико­нує один із заступників головного судді). Він шикує учасників змагань для участі в урочистому відкритті або закритті змагань, виводить команди на парад та до місця змагань тощо.

У проведенні змагань великого значення набуває Інформація про їх хід. Для цього використовують зведені таблиці, радіо, елек­тротабло. На великих змаганнях проводять також пресконференції, виступи учасників транслюють по телебаченню. Ці заходи віді­грають велику роль у справі пропаганди видів спорту гімнастичного циклу. В забезпеченні чіткості інформації про хід змагання надзви­чайно важливу роль відіграє оперативність роботи головного сек­ретаря і його апарату.

Після закінчення змагань головна суддівська колегія підбиває їх підсумки, проводить парад закриття, на якому оголошують пере­можців командної й особистої першості і нагороджують перемож­ців. Прапор опускають переможці особистої першості серед жінок і чоловіків.


5. КЕРІВНІ ДОКУМЕНТИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЗМАГАНЬ.
Основними документами, якими користуються організація, що проводить змагання, суддівська колегія і всі учасники змагань, є:

а) положення про змагання;

б) правила змагань;

в) єдина класифікацій­на програма.


5.1. ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЗМАГАННЯ.
Для проведення будь-якого змагання організація, яка його про­водить, складає положення. У положенні висвітлюють усі питання, що стосуються змагань. Воно має бути гранично чітким і зрозумі­лим для учасників змагань, представників і суддів.

Положення затверджує керівний орган тієї організації, що про­водить змагання. Після затвердження жодного пункту положення змінювати не можна. Оскільки положенням визначається зміст і характер змагання, його треба складати заздалегідь (щонайменше за три місяці до їх початку) і розіслати в усі організації та колек­тиви.

Положення про змагання складається з таких пунктів:

1. Мета і завдання змагання.

2. Строки і місце його проведення.

3. Керівництво змаганням.

4. Організації І учасники змагання.

5. Програма змагання.

6. Порядок і умови визначення особистої і командної першості.

7. Умови і порядок нагородження переможців особистої і командної першості.

8. Умови прийняття учасників змагання (для міжміських зма­гань).

9. Строки подачі попередніх і остаточних заявок.

Завданнями змагання можуть бути:

а) підбивання підсумків навчально-тренувальної роботи з гімнастики за певний період у колективі, місті, республіці і т. д.;

б) виявлення найсильніших гімнастів і команд;

в) відбір учасників для комплектування збір­них команд, для участі в змаганнях вищого масштабу;

г) популя­ризація і дальший розвиток гімнастики.

Місце проведення змагання вибирають залежно від його мас­штабу. Але при цьому слід пам'ятати, що воно має бути достатньо просторим, обладнаним відповідними приладами, мати допоміжні приміщення (роздягальні, душові, кімнати для суддівської колегії тощо), місця для глядачів і відповідати санітарно-гігієнічним ви­могам. На міжміських змаганнях треба враховувати можливості розміщення учасників змагання, їх харчування і культурного обслу­говування.

Стосовно керівництва змагання положення визначає: на кого покладається відповідальність за підготовку І проведення змаган­ня, хто контролює цю роботу. Це може бути відповідна федерація гімнастики (міська, республіканська і т. д.), добровільне спортивне товариство, відділ народної освіти, спортивний клуб тощо. Безпо­середнім проведенням змагань керує головний суддя.

Пункт «Організації і учасники змагань» дуже важливий. У ньо­му визначають, кого допустити до змагання, які організації, який повинен бути склад команд, з яких спортивних розрядів гімнасти мають право змагатися, вік учасників та ін.

Програма змагання визначає його зміст. Програмою може бути Єдина класифікаційна програма з гімнастики, затверджена Всесо­юзною федерацією гімнастики і Всесоюзним комітетом по фізичній культурі І спорту, довільна програма, яку складає кожний гімнаст у відповідності з вимогами правил змагання, або спеціально роз­роблена програма для масових змагань.

Порядок і умови визначення переможців передбачають систему заліку і виявлення переможців особистої і командної першості. Особисту першість визначають за найбільшою сумою балів у бага­тоборстві. Якщо в змаганнях беруть участь гімнасти різних розря­дів, то для стимулювання вищих розрядів при визначенні команд­ної першості встановлюють поправочні коефіцієнти. Останніми роками їх почали передбачати в правилах змагань. Різниця між найближчими розрядами не повинна перевищувати 0,05 бала. Командну першість визначають за найбільшою сумою всіх заліко­вих учасників після перемноження їх на поправочний розрядний коефіцієнт.

У пункті «Умови і порядок нагородження» передбачають, чим нагороджуються переможці особистої і командної першості. Пере­можці особистої першості можуть бути нагороджені за найбільшу суму балів у багатоборстві, а також за найкращий результат в окремих видах багатоборства. Це має бути передбачено поло­женням.

Положення передбачає умови прийняття учасників змагання (час приїзду команд І відповідальних за розміщення учасників, їх харчування та ін.).

Обумовлені також строки подавання попередніх і остаточних заявок. У попередніх заявках, поданих заздалегідь, зазначають ли­ше кількісний склад команди і підтверджують згоду на участь ор­ганізації в змаганнях. За цими даними організатори можуть визна­чити кількість учасників змагання, приготувати місця для їх роз­міщення і харчування, розрахувати склад суддівської колегії і роз­в'язати інші питання, пов'язані з підготовкою змагань. Остаточні іменні заявки подають напередодні змагань. Змінювати склад команд можна лише в окремих випадках і до початку змагань. Учасника, який вибуває в ході змагань (навіть з поважних при­чин), не можна замінювати іншим. Форма іменної заявки подана на табл. 1.

Таблиця 1

Форма іменної заявки


5.2. ПРАВИЛА ЗМАГАНЬ З ГІМНАСТИКИ.
Правила змагань є державним документом, яким визначаються всі вимоги, що стосуються гімнастів і суддів. Ними керуються всі гімнасти і судді нашої держави. Це створює належні умови для об'єктивної оцінки якості виконання вправ будь-якого гімнаста. Правила розкривають різні питання організації і проведення зма­гань, зокрема питання, що стосуються прав та обов'язків учасників, суддів, містять вимоги щодо суддівства обов'язкових і довільних вправ, класифікацію помилок і шкалу зниження балів за них, а та­кож вказівки щодо складання довільних вправ і таблицю для ви­значення трудності елементів по видах багатоборства.

Таким чином, правила змагань з гімнастики є програмно-мето­дичним документом, що дає можливість гімнастові заздалегідь знати всі вимоги, поставлені до нього, про техніку виконання вправ і величину зниження оцінка за допущені помилки.

Правила змагань визначають і такі питання, як вік учасників, допустима тривалість змагань, порядок проведення фіналів, кори­стування поправочними коефіцієнтами, порядок визначення пере­можців та їн.
5.3. КЛАСИФІКАЦІЙНА ПРОГРАМА.
Класифікаційна програма також є одним з керівних документів, яким користуються всі учасники змагань і суддівська колегія. Кла­сифікаційна програма є обов'язковою програмою для всіх гімнастів Радянського Союзу. Цю програму, складену, як правило, на 4— 5 років, затверджують Всесоюзна федерація гімнастики і Комітет по фізичній культурі і спорту при Раді Міністрів СРСР. Класифіка­ційна програма з спортивної гімнастики — це певна система підго­товки гімнастів, починаючи з наймолодших і закінчуючи кандида­тами у майстри спорту. Програму для майстрів спорту затверджує Міжнародна федерація гімнастики. Матеріал класифікаційної про­грами має певну послідовність і ускладнюється від розряду до роз­ряду. Зміст програми має відповідати віковим і статевим особли­востям гімнастів.

Діюча класифікаційна програма містить три юнацькі розряди і чотири розряди для дорослих, які розраховані на відповідні вікові групи:

ІІІ юнацький розряд — для дівчаток 11 років і старше та для хлопчиків 12 років і старше;

ІІІ юнацький розряд — для дівчаток 12 років і старше та для хлопчиків 13 років і старше;

І юнацький розряд — для дівчаток 13 років і старше та для хлопчиків 14 років і старше.

Для дорослих установлено такі розряди і відповідні до них класифікаційні програми: III, II, І розряд й розряд кандидатів у майстри спорту (III і II розряди мають програми для юнаків, дівчат і окре­мо для чоловіків і жінок). До змагань дорослих допускають дівчат з 16 років, а юнаків — з 18 років. Дозволяється, як виняток, бра­ти участь у змаганнях за програмою дорослих з такого віку: за програмою III і II розрядів—дівчаткам з 11 —12 і хлопчикам з 12—13 років, І розряду — дівчаткам з 13, а хлопчикам з 15 років. Програму кандидатів у майстри спорту можуть виконати дівчатка з 14, а хлопці — з 17 років, майстрів спорту відповідно з 15 і 18 ро­ків. В окремих випадках талановиті гімнасти з дозволу лікарів і федерації гімнастики можуть бути допущені до змагань раніше. Класифікаційна програма всіх розрядів складається з багато­борства — чотири види у жінок і шість видів — у чоловіків.




6. ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ СУД­ДІВ І УЧАСНИКІВ ЗМАГАНЬ.
До складу суддівської колегії входять: головний суддя, його заступники, головний секретар і секретарі, старші судді (арбітри), судді, суддя при учасниках, суддя-інформатор, суддя-хронометрист, оглядова комісія, лікар і комендант. Керують роботою суддівської колегії головний суддя і його заступники. Головну суддівську ко­легію призначає відповідна президія колегії суддів. Під час прове­дення змагань гімнасток суддями мають бути жінки, а змагання гімнастів обслуговують судді-чоловіки.

Правилами змагань для суддів передбачено єдину форму: чор­ний костюм, біла сорочка (у жінок біла блузка) І чорне взуття. Кожний суддя повинен мати суддівський значок і прикріплену під ним стрічку розміром 3х7 см червоного кольору (у головного судді, його заступників і головного секретаря), синього (у старших суддів), блакитного (у суддів), зеленого (у секретарів).

Склад суддівської колегії за кількістю і кваліфікацією зале­жить від масштабу змагань і рівня спортивно-технічної підготовле­ності гімнастів (табл. 2). Наприклад, у змаганнях майстрів спорту головний суддя має бути не нижче республіканської категорії.

Таблиця 2

Склад суддівських бригад


Головний суддя очолює суддівську колегію і відповідає за під­готовку та проведення змагань у відповідності з правилами змагань і Положенням про змагання. Він повинен:

а) перевіряти готовність місця для змагання;

б) провести інструктаж суддів перед початком змагань;

в) стежити за правильним ходом змагань;

г) забезпечити широку інформацію про хід змагань;

д) скласти і здати звіт про змагання в організацію, яка його проводила;

є) провести після змагань заключну нараду з суддями й оцінити роботу кожного судді;

ж) дати письмову характеристику кожному судді.

Головний суддя визначає і контролює роботу коменданта зма­гань і обслуговуючого персоналу, дає дозвіл кореспондентам фото­графувати учасників змагань і брати в них інтерв'ю на місцях зма­гань та ін. Головний суддя наділений великими правами. Він може:

а) дозволити додаткову спробу, коли щось перешкодило учасни­кові (незалежно від нього) виконати вправу;

б) зменшити або збільшити одну з оцінок, якщо розбіжність в оцінках більша від допустимої;

в) переставляти суддів у ході змагань;

г) усувати суддів, які допускають грубі помилки;

д) забороняти або тимчасово припиняти змагання, коли щось заважає нормальному їх проведенню;

є) звільняти від змагань учасників, представників або тренерів за грубе порушення правил поведінки та ін.

Рішення головного судді остаточні.



Заступники головного судді працюють за його вказівками. Під час відсутності головного судді його функції виконує один із заступників.

Головний секретар керує роботою секретаріату, перевіряє заяв­ки на учасників, готує протоколи змагань, веде облік особистої і командної першості, дає відомості для судді-інформатора готує матеріали для засідання суддівської колегії, складає звіт про зма­гання тощо.

Старший суддя (арбітр) керує роботою суддівської бригади, певного виду багатоборства, стежить, щоб суддівство відповідало вимогам правил змагань. Він перевіряє, як установлено прилад, за­писує оцінки суддів у протокол і виводить остаточний бал. Під час відкритого суддівства старший суддя дає сигнал для показу оцінок. При недопустимій розбіжності в оцінках суддів старший суддя збирає бригаду, щоб з'ясувати причину цього явища. Якщо бригада не дійшла згоди, старший суддя звертається за консультацією до головного судді. Після закінчення змагань старший суддя дає письмову характеристику на кожного суддю своєї бригади.

Судді безпосередньо оцінюють якість виконання вправ гімнаста­ми у відповідності з правилами змагань. Кожний суддя самостійно оцінює роботу гімнаста, враховуючи техніку і клас виконання вправ, а в довільних вправах, крім техніки, ще й трудність та ком­позицію вправ.

Суддя при учасниках шикує учасників, виводить їх на парад або до місць змагань, стежить за їх дисципліною, за пересуванням команд від одного виду змагань до іншого, не допускає до місць змагання учасників і тренерів, одягнених не за формою.

Суддя-інформатор дає широку інформацію про хід змагання, оголошує результати особистої і командної першості, пояснює гля­дачам окремі пункти правил та положення про змагання, а також подає деякі відомості про окремих гімнастів, з історії гімнастики тощо.

Лікар змагань входить до складу суддівської колеги на правах заступника головного судді по медичній частині. Він перевіряє на­явність медичної документації, провадить лікарські спостереження за учасниками змагань, стежить за додержанням санітарно-гігіє­нічних вимог, забезпечує медичну допомогу при травмах, захворю­ваннях та в інших випадках. Після закінчення змагань лікар подає звіт про медично-санітарне їх обслуговування. Без присутності ліка­ря змагання починати не можна.

Комендант змагань забезпечує господарсько-технічне обслуго­вування. Він готує місця до змагань, розставляє прилади, забезпе­чує оформлення місця змагання лозунгами, плакатами, стежить за тим, щоб біля гімнастичних приладів були магнезія, каніфоль, наж­дачний папір, рушники, столи, стільці для суддів та ін. Комендант відповідає за підготовку допоміжних приміщень: роздягалень, ду­шових, кімнат для суддів і секретаріату тощо. Для обслуговування змагань виділяють бригаду робітників, яка працює під керівницт­вом коменданта.

Кожний учасник змагань згідно з правилами має право на опробування приладу протягом 30—40 сек., звернутися до старшого суд­ді через капітана команди або тренера, а в головну суддівську колегію — через представника.

Учасник змагання може виступати по своєму розряду або на розряд вище, а також користуватися своїми накладками, магне­зією, каніфоллю тощо. Учасник, який не підтвердив присудженого розряду протягом двох років, виступає на розряд нижче. Учасник повинен суворо додержуватися всіх пунктів і вимог правил змагань, бути за 30 хв. готовим до змагань, одягнутим і взутим у відповідну гімнастичну форму, мати емблему свого колективу і номер (якщо цього вимагає положення). Спортсмен, який увійшов у фінальну шістку в окремому виді багатоборства, обов'язково повинен висту­пити. Звільнити його може лише головна суддівська колегія.



Капітаном команди вибирають одного з членів цієї команди самі учасники на загальних зборах гімнастів. Він повинен користу­ватися авторитетом серед своїх товаришів і бути прикладом для них у поведінці, у ставленні до тренувань і змагань. Бажано, щоб він мав найвищі спортивні досягнення, був скромним і принципо­вим. На змаганнях капітан стежить за дисципліною в команді і в разі потреби звертається до старшого судді, керує порядком під час опробування приладу і під час змагань.

Представник є керівником команди і відповідає за неї. Він має право звертатися з усіх питань, що стосуються змагань, до головної суддівської колегії, подавати протест, якщо допущено якісь пору­шення правил. Він повинен знати правила І положення про зма­гання, стежити за точним виконанням усіх вимог і розпорядку зма­гань учасниками команди. Представник є зв'язуючою ланкою між учасниками і головною суддівською колегією. Усі вказівки головної суддівської колегії він доводить до відома учасників, забезпечує своєчасну явку команди на змагання, стежить за дисципліною і порядком у команді. Представникам команд забороняється перебу­вати на місці змагання. Для них відводять спеціальне місце.

Тренер команди забезпечує-страхування гімнастів на тих видах, на яких це дозволено правилами, і може звернутися до старшого судді за поясненням з питань оцінки того чи іншого гімнаста. Тре­нер, хоч і перебуває біля своєї команди, не має права підказувати або подавати сигнал учасникові під час виконання вправи. Він по­винен бути вдягненим у спортивну форму і мати емблему свого колективу.
7. ПІДГОТОВКА СУДДІВ З ЧИСЛА УЧНІВ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ ГІМНАСТИКОЮ.
Усі учні, що займаються в шкільному гімнастичному гуртку, секції або відділенні ДЮСШ, повинні добре розбиратися в усіх питаннях участі в змаганнях і суддівства. Кожний юний гімнаст чи акробат повинен розуміти техніку суддівства І вміти оцінюва­ти якість виконання вправ. Це потрібно, з одного боку, для того, щоб кожний спортсмен свідомо ставився до оцінки, яку він одер­жав у змаганнях, знав, які помилки він допустив під час виконан­ня вправи тощо. Завдяки цьому він цілеспрямовано будуватиме навчально-тренувальний процес і спрямує свої зусилля на усу­нення недоліків, які виявилися в процесі змагань. З другого боку, юні судді потрібні для обслуговування своїх внутрішніх змагань: навчальних, залікових, між групами, відділеннями тощо. Тому кожний тренер повинен у повсякденній навчально-тренувальній роботі звертати велику увагу на розв'язання цих завдань. Підго­товка юних суддів є одним із завдань навчально-тренувального процесу. Практично це роблять різними методами. Найпростіший з них такий. Один з учнів виконує ту чи іншу вправу, а решта судить. Усі показують оцінку, а потім тренер аналізує, дає пояс­нення, внаслідок якого знаходять най об’єктивнішу оцінку. Для цього ж під час занять проводять навчальні змагання. Тим, хто краще оволодів технікою суддівства, доручають судити більш від­повідальні змагання. До практичного суддівства треба провести теоретичні і семінарські заняття з вивченням таких питань, як класифікація помилок і градація зниження оцінки за допущені помилки, таблиця трудності елементів І їх вартість, техніка вико­нання вправ та ін.
8. ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ.
1. Ипполитов Ю. А., Калогномос Б. И. Соревнования по гимнастике. М, «Физкультура и спорт», 1968.

2. Единая всесоюзная спортивная классификация на 1969—1972 гг. М., «Физкультура и спорт», 1970.

3. Спортивная гимнастика. Правила соревнований для женщин. М., «Физ­культура и спорт», 1970,

4. Спортивная гимнастика. Правила соревнований для мужчин. М., «Физ­культура и спорт», 1970.



5. Художня гімнастика. Правила змагань, К-, «Здоров'я», 1968.

6. Акробатика. Правила змагань. К., «Здоров'я», 1968.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка