Лекція з предмету " Медицина катастроф " Тема № " екологічна обстановка на території україни та можливий характер аварій, катастроф І стихійних лих"



Сторінка1/6
Дата конвертації26.12.2016
Розмір1.07 Mb.
  1   2   3   4   5   6


ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

КАФЕДРА ЕКСТРЕМАЛЬНОЇ І ВІЙСЬКОВОЇ МЕДИЦИНИ

Затверджую”

Завідуючий кафедрою ЕіВМ

професор В.Криса
“____”________________ 2003р.

Лекція з предмету

Медицина катастроф


Тема № 1.

ЕКОЛОГІЧНА ОБСТАНОВКА НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ ТА МОЖЛИВИЙ ХАРАКТЕР АВАРІЙ, КАТАСТРОФ І СТИХІЙНИХ ЛИХ”



Підготовлена викладачем кафедри ЕіВМ Левченком В.А.


Обговорено на засіданні кафедри “____”_____________ 2003р.



Протокол №_________.
Івано-Франківськ, 2003




Навчальна мета

Вивчити екологічну обстановку на Україні, характер можливих стихійних лих, аварій і їх вплив на оточуюче населення.



Час

90 хв.



Місце проведення

Ауд. № 14



Навчально-матеріальне оснащення

а) Література

  1. Черняков Г.О., Кочін І.В., Сидоренко П.І. Медицина катастроф. – К.: “Здоров’я”, 2001. – 348с.

  2. Дубицкий А.Е., Семенов И.О., Чепкий Л.П. Медицина катастроф. – К.: “Здоров’я”, 1993. – 462с.

  3. Организация экстренной медицинской помощи населению при стихийных бедствиях и других чрезвычайных ситуациях / Под ред. проф. Мешкова В.В. – М., 1991. – 208с.

  4. Є.П.Желібо, Н.М.Заверуха, В.В.Зацарний. Безпека життєдіяльності. – Київ, 2001.






Навчальні питання і розрахунок часу

І.

Класифікація надзвичайних ситуацій, їх характеристика

10 хв.



Стихійні лиха

15 хв.



Техногенні аварії

25 хв.



Соціальні катаклізми

15 хв.

ІІ.

Екологічна обстановка на Україні

10 хв.

ІІІ.

Формування державної служби медицини катастроф

12 хв.




Підсумки

3 хв.


І. Класифікація надзвичайних ситуацій,

їх характеристика


Сучасні досягнення в усіх галузях науки, індустріалізація суспільства, ускладнення технологічних процесів призвели до посилення негативних явищ, пов’язаних з виникненням надзвичайних ситуацій техногенного походження. Продовжують наносити велику шкоду небезпечні природні явища. Навіть в епоху бурхливого науково-технічного прогресу сили природи не підвладні підпорядкуванню людини і завдають населенню та економіці великих збитків. Лісові і торф’яні пожежі, землетруси і повені, зсуви, снігові заноси, бурі та урагани – ось далеко не повний перелік найчастіших стихійних лих.

За даними 44-ї сесії Генеральної асамблеї ООН, щорічно на нашій планеті спостерігається 100 000 гроз, 100 000 повеней, тисячі землетрусів, пожеж, зсувів та ураганів, сотні вивержень вулканів, тропічних циклонів. За останні 20 років, за тими ж даними, внаслідок природних явищ загинуло близько 3 000 000 людей і близько 1 000 000 000 відчули на собі наслідки стихійного лиха. Нині у світі в середньому щотижня реєструється катастрофа, у ліквідації якої беруть участь міжнародні сили допомоги. Щорічно на проведення екстрених рятівних заходів витрачається більше ніж 1 000 000 000 доларів.

Значне місце у структурі катастроф посідають невиробничі аварії. Як правило, найнебезпечнішими наслідками великих аварій є пожежі і вибухи, внаслідок чого руйнуються або пошкоджуються виробничі і житлові будинки, техніка та обладнання, і усе це супроводжується людськими жертвами.

Наявність в Україні промислових підприємств, надвисока їх концентрація в окремих регіонах, існування великих промислових комплексів, більшість яких потенційно небезпечні, концентрація на них агрегатів та установок великої і надвеликої потужності, розвинута мережа транспортних комунікацій, а також нафто-, газо- та продуктопроводів, велика кількість енергетичних об’єктів, використання у виробництві значних кількостей потенціально небезпечних речовин – все це збільшує вірогідність виникнення техногенних НС, які несуть у собі загрозу для людини, економіки та природного середовища.

У зв’язку з високим техногенним навантаженням на довкілля, яке перевищує цей показник у суміжних країнах у 5-15 разів, сумарні ризики техногенних НС значно перевищують сумарні ризики природних НС.

Територія нашої країни має густу мережу транспорту різних видів (залізничного, автомобільного і трубопровідного). Дуже розвинуті морські, річкові та повітряні транспортні мережі. Штучні каскади Дніпра, Дністра, Бугу та інших річок створили потенційні можливості катастрофічного затоплення значних територій та великих міст.

На території України можливе виникнення цілої низки небезпечних природних явищ і процесів геологічного, гідрогеологічного та метеорологічного характеру. Це, зокрема, великі повені, катастрофічні затоплення, землетруси, зсувні процеси, лісові та польові пожежі, великі снігопади й ожеледі, смерчі і шквальні вітри тощо.

Процеси децентралізації управління промисловістю, умови економічної кризи, зниження виробничої дисципліни є основними дестабілізуючими чинниками, що сприяють виникненню техногенних катастроф, у тому числі і великомасштабних. За даними МНС, за 1997 рік в Україні виникло 1902 надзвича1йні ситуації, внаслідок яких загинуло 750 і постраждало 2820 осіб. Тільки від травм та різноманітних отруєнь в Україні загинуло (на 10 тис. Населення) у 1987р. – 8,37, у 1991р. – 11,73, у 1995р. – 15,06, у 1998р. – більше ніж 16 осіб.



Надзвичайна ситуація (НС) – порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та (або) значних матеріальних втрат.

Аварія – це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об’єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров’я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Аварія (з точки зору охорони здоров’я) – це вихід із ладу, руйнування споруд, будівель, обладнання , транспортних засобів та порушення виробничого чи транспортного процесу, внаслідок якого на об’єкті, певній території (акваторії) створюється загроза для життя та здоров’я людей.



Катастрофа – великомасштабна аварія чи інша подія, що призводить до важких, трагічних наслідків.

Катастрофа (з точки зору охорони здоров’я) – це раптова, швидкоплинна подія, викликана силами природи чи діяльністю людини, що спричинила численні людські втрати, завдала шкоди чи створила загрозу здоров’ю значній кількості людей, руйнування чи знищення об’єктів та інших матеріальних цінностей у значних розмірах, а також завдала серйозної шкоди довкіллю.

Катастрофа – це стихійні лиха, технологічні аварії або соціальні катаклізми, які супроводжуються загибеллю людей в значних масштабах (малі – 25 загиблих, 100 постраждалих; середні – 100 загиблих, 100 постраждалих; великі – більше 100 загиблих).

НС для охорони здоров’я – це обставина, що виникла раптово, за умови якої можливості органів і закладів охорони здоров’я щодо запобігання та ліквідації медико-санітарних наслідків НС не відповідають потребам і вимагають залучення додаткових сил та засобів чи суттєвої зміни повсякденних форм і методів роботи.



Класифікація надзвичайних ситуацій, яка запропонована ВООЗ, з доповненнями проф. Мєшкова В.В. має такий вигляд:

Класифікація надзвичайних ситуацій

за причинами виникнення

Стихійні лиха

Технологічні аварії

Соціальні катаклізми

І.

Метеорологічні

І.

Екологічні

І.

Епідемії

ІІ.

Топологічні

ІІ.

Транспортні

ІІ.

Епізоотії

ІІІ.

Тектонічні

ІІІ.

Вибухові

ІІІ.

Голод

IV.

Виток (викид) СДОР

IV.

Війни

V.

Викид радіаційних речовин

V.

Тероризм




Інші

VІ.

Суспільні безладдя

Відповідно до чинників, які можуть зумовити виникнення НС на території України, розрізняють:

НС техногенного характеру – транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи та їх загроза, аварії з викидами (загрозою викидів), небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо.

НС природного характеру – небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо.

НС соціально-політичного характеру – пов’язані з протиправними діями терористичного та антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і утримання важливих об’єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв’язку та телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного або морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, захоплення заручників, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення або захоплення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.

Залежно від територіального поширення, розмірів технічних та матеріальних ресурсів, які необхідні для ліквідації наслідків НС, економічних збитків та кількості потерпілих серед населення розрізняють чотири рівні НС: 1) загальнодержавний; 2) регіональний; 3) місцевий та 4) об’єктовий.



До загальнодержавного рівня належать НС, що поширюються на території двох (або більше) областей (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожують транскордонним поширенням, а також у випадку, коли для їх ліквідації необхідні матеріальні та технічні ресурси, що перевищують можливості окремої області, але не менше ніж 1% розміру витрат відповідного бюджету.

До регіонального рівня належать НС, що поширюються на території двох або кількох адміністративних районів (міст обласного значення, Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожують перенесенням на територію суміжної області України, а також у випадку, коли для їх ліквідації необхідні матеріальні та технічні ресурси, що перевищують можливості окремого району, але не менше ніж 1% розміру витрат відповідного бюджету.

До місцевого рівня належать НС, що виходять за межі потенційно небезпечного об’єкта, загрожують поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на навколишнє середовище, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також якщо для їх ліквідації необхідні матеріальні та технічні ресурси, які за розмірами перевищують можливості потенційно небезпечного об’єкта, але не менше ніж 1% витрат відповідного бюджету. До місцевого рівня належать також всі НС, що виникають на об’єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затвердженого переліку потенційно небезпечних об’єктів.

До об’єктового рівня віднесені всі НС, що не підпадають під наведені вище визначення.

У поняття медико-тактичної характеристики катастроф входять: величина і структура втрат серед населення, ступінь виходу із ладу територіальних сил і засобів охорони здоров’я, наявність або відсутність зараження місцевості в районі катастрофи, розміри осередку ураження тощо. Перелічені умови становища головним чином впливають на склад сил і засобів охорони здоров’я у надзвичайних ситуаціях, форми і методи їх роботи щодо ліквідації медико-санітарних наслідків катастроф.

Катастрофи характеризуються раптовістю виникнення і багатьма чинниками. Самі катастрофи, як і кількість втрат від них, заздалегідь дуже важко передбачити як щодо місця, так і щодо часу. Ці обставини не дозволяють органам охорони здоров’я забезпечити планову і повну готовність своїх сил і засобів на кожний конкретний вид і розмір лиха. Але життя свідчить, що цілком реально мати певну готовність з урахуванням можливого характеру катастроф на об’єктах народного господарства, в регіонах. Вирішенню такого завдання значною мірою сприяє знання уражаючих чинників катастроф.

Основними уражаючими чинниками є:


  • механічний (вибухова хвиля, повторні снаряди, падіння з висоти, притискання зруйнованими конструкціями будівель та іншими важкими предметами);

  • хімічний (сильнодіючі отруйні речовини – СДОР);

  • радіаційний (іонізуючі випромінювання у разі аварій на об’єктах, які використовують ядерне паливо, та радіонукліди);

  • термічний (високі і низькі температури);

  • біологічний (бактеріальні засоби, токсини).

За низкою показників ці чинники аналогічні або майже ідентичні впливу на людей сучасної зброї, в тому числі – масового ураження.

Ці чинники можуть діяти одночасно або послідовно, зумовлюючи численні, поєднані, комбіновані ураження різного ступеня важкості.


1. Стихійні лиха

У наш цивілізований, технічно розвинений час людство залишається залежним від природних явищ, які досить часто мають катастрофічний характер і спричиняють загибель багатьох тисяч людей, завдають величезних матеріальних збитків.

Стихійні лиха– це природні явища, які мають надзвичайний характер та призводять до порушень нормальної діяльності населення, загибелі людей, руйнування і нищення матеріальних цінностей.

За причиною виникнення стихійні лиха поділяють на:



І.

Тектонічні (пов’язані з процесами, які відбуваються в надрах землі)

– до них належать землетруси, виверження вулканів;

ІІ.

Топологічні (пов’язані з процесами, які відбуваються на поверхні землі)

– до них належать повені, зсуви, селі;

ІІІ.

Метеорологічні (пов’язані з процесами, які відбуваються в атмосфері)

до них належать спека, урагани, посуха та ін.

За даними відділу катастроф Смітсонівского інституту (США), число жертв на планеті, викликаних стихійними лихами за період з 1947 по 1970 р., було орієнтовно наступним:



Циклони, тайфуни, шторми на узбережжях




760 тис. загиблих

Землетруси




190 тис. загиблих

Повені




180 тис. загиблих

Грози, цунамі, виверження вулканів та ін.




62 тис. загиблих

Усього:




1192 тис. загиблих

Таким чином, протягом майже чверті століття від стихійних лих щорічно в середньому гинули близько 50 тис. чоловік. Після 1970 р. статистика поповнилася великим списком природних катастроф. Нагадаємо тільки про землетрус у Вірменії в 1988 р. Тоді загинули, за різними оцінками, від 25 до 50 тис. чоловік. Підраховано, що 9/10 стихійних лих у світі відноситься до чотирьох типів: повені (40%), тропічні циклони (20%), землетрусу (15%), посухи (15%). По числу жертв тропічні циклони займають перше місце, повені ж більш часті і заподіюють великий матеріальний збиток. Р. Кейтс вважає, що збиток, який наноситься світовій економіці стихійними лихами, складає близько 30 млрд доларів США щорічно. 20 млрд із них - чистий збиток, а інші 10 млрд – витрати на превентивні дії і заходи щодо зм'якшення наслідків розгулу стихії.

Тектонічні стихійні лиха
Землетруси

Це підземні удари (поштовхи) і коливання поверхні землі, викликані природними тектонічними процесами, що відбуваються в земній корі.

Гіпоцентр – це осередок землетрусу, місце, де зсуваються гірські породи.

Проекція центра вогнища землетрусу на поверхні землі називається епіцентром. Вогнища землетрусу виникають на різних глибинах, здебільшого в 20-30 км від поверхні. Основними характеристиками землетрусів є: глибина осередку, магнітуда, інтенсивність енергії на поверхні землі.

Глибина осередку землетрусу частіше перебуває в межах від 10 до 30 км.

Магнітуда характеризує загальну енергію землетрусу, вона вимірюється з Ріхтером від 0 до 9 (найсильніший землетрус).

Інтенсивність – це показник наслідків землетрусів, який характеризує кількість жертв, розміри збитків та ін.

Землетруси переважно бувають у вигляді серії поштовхів, головний з яких має найбільшу магнітуду. Сила, число та тривалість поштовхів суто індивідуальні для кожного землетрусу. По своїй інтенсивності (прояви сил природи на поверхні) землетруси поділяються на 12 градацій – балів по шкалі Ріхтера. У нашій країні прийнята міжнародна MSK-64 (шкала Медведєва, Шпонхойтера, Карніка), відповідно до якої землетруси підрозділяються по силі поштовхів на поверхні землі на 12 балів. Умовно їх можна розділити на слабкі (1-4 бала), сильні (5-8 балів) і найсильніші, чи руйнівні (8 балів і вище).При 3-бальному землетрусі коливання відзначаються деякими людьми і тільки в приміщенні; при 5-ти бальному – качаються висячі предмети і всі, що знаходяться в приміщенні відзначають поштовхи; при 6-бальному – з'являються ушкодження в будинках; при 8-бальному – виникають тріщини в стінах будинків, обвалюються карнизи і труби; 10-бальний землетрус супроводжується загальним знищенням будинків і порушенням поверхні землі.


  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка