Лекція з навчальної дисципліни "Безпека життєдіяльності" тема №1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності. Класифікація небезпек І надзвичайних ситуацій



Скачати 430.72 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації22.04.2017
Розмір430.72 Kb.
  1   2   3


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

КАФЕДРА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ


П.Г.Білявський
ЛЕКЦІЯ

з навчальної дисципліни

"Безпека життєдіяльності"

ТЕМА №1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності.

Класифікація небезпек і надзвичайних ситуацій


ЗАНЯТТЯ 2. Класифікація,загальна характеристика та причини

виникнення надзвичайних ситуацій в Україні

Дніпропетровськ НМетАУ 2015


НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ

ВСТУП



  1. ВИЗНАЧЕННЯ, КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ПРИЧИНИ

ВИНИКНЕННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ В УКРАЇНІ


  1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

ПРИРОДНОГО, ТЕХНОГЕННОГО ТА СОЦІАЛЬНОГО

ХАРАКТЕРУ


ЗАКЛЮЧЕННЯ
ЛІТЕРАТУРА


  1. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності:

Навчальний посібник. - К.:"Каравела",2003.-328с.

  1. Стеблюк М.І. Цивільна оборона: Підручник. - К. :Знання, 2006.-487с.

  2. Порядок класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та

природного характеру за їх рівнями: Постанова КМУ № 368

від 24 березня 2004р.



  1. Класифікатор надзвичайних ситуацій ДК 019:2010. Наказ

Держспоживстандарту України № 457 від 11 жовтня 2010р.

  1. Стеблюк М.І. Загроза і ліквідація хімічного зараження // Безпека життєдіяльності.-2010. - №10. – С.3-7.

  2. Селиванов С.С., Тетюшкин М.Н. Анализ обстановки в Украине при возникновении чрезвычайных ситуаций // Безпека життєдіяльності. – 2008. - №3-7. - С.36-39.

  3. Стоєцький В.Р. Сучасний стан техногенної безпеки в Україні та напрями підвищення ефективності запобіжних заходів // Безпека життєдіяльно- сті. – 2007. - № 11. – С.29-31.

  4. Національна доповідь про стан техногенної та природної безпеки в

Україні у 2011 році. http://www.mns.gov.ua/content/nasdopovid2011.html


ВСТУП

Щодня в світі фіксуються тисячі подій, при яких відбувається порушення нормальних умов життя і діяльності людей, і які можуть призвести або призводять до загибелі людей та(або) до значних матеріальних втрат. Такі події називаються н а д з в и ч а й н и м и с и т у а ц і я м и (НС).

Сьогоднішня обстановка в Україні щодо надзвичайних подій вважається дуже складною. Щороку в країні від надзвичайних ситуацій (стихійних лих, транспортних аварій, аварій на виробництві, отруєнь тощо) гине тисячі осіб.

Статистика свідчить і про те, що рівень смертності, травматизму, аварій і катастроф в Україні набагато перевищує аналогічні показники розвинутих країн.

Надзвичайні ситуації за кількістю людських жертв, за розмірами економічних збитків, площею території, на якій вони розвивались, та інших ознак мають різні масштаби й рівні.

Залежно від конкретних потреб існують і різні системи класифікацій НС. Наприклад, можуть бути побудовані варіанти класифікації НС за таким ознаками як



  • тип і вид надзвичайної події, яка лежить в основі НС;

  • масштаб розповсюдження наслідків НС;

  • ступінь складності обстановки і тяжкість наслідків НС;

  • масштаб і рівень органів управління, сил та інших ресурсів, які залучаються для ліквідації наслідків НС;

  • галузева приналежність та ін.

М е т а л е к ц і ї — вивчити прийняту в державі класифікацію надзвичайних ситуацій, визначити причини їх виникнення, дати характеристику НС природного, техногенного та соціального походження.




  1. ВИЗНАЧЕННЯ, КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ В УКРАЇНІ

Для встановлення єдиного підходу до визначення й оцінки надзвичайних ситуацій (НС) в державі, адекватного реагування на них, організації взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади, відомств, установ та підприємств під час виникнення НС, а також ведення державної статистики наказом Держспоживстандарту України № 457 від 11 жовтня 2010 року був затверджен Національний «Класифікатор надзвичайних ситуацій ДК 019: 2010» [4].

Згідно з цим Класифікатором (далі – КНС ДК019: 2010) поняття «НАДЗВИЧАЙНА СИТУАЦІЯ» визначено як порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об’єкті на ній або на водному об’єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров’ю людей, їх загибелі, значних матеріальних втрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об’єкті, ведення там господарської діяльності.

Аварія — небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування та/чи загибель людей або створює на об’єкті чи окремій території загрозу життю та здоров’ю людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди навколишньому середовищу.

Катастрофа — великомасштабна аварія, яка призводить до важких наслідків для людини, тваринного й рослинного світу, змінюючи умови середовища існування.

Стихійні лиха — небезпечні природні явища, які призводять до порушення нормальної діяльності населення, загибелі людей, знищення матеріальних цінностей.

Епідемія — широке вибухоподібне розповсюдження заразної хвороби

л ю д е й, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на даній території.



Епізоотія — широке вибухоподібне розповсюдження заразної хвороби т в а р и н, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на даній території.

Епіфітотія — вибухоподібне розповсюдження заразної хвороби р о с -л и н, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на даній території.

Згідно з Класифікатором ДК 019:2010 надзвичайні ситуації, які можуть виникнути в Україні класифікуються за такими о з н а к а м и :

• характером походження НС;

• ступенем поширення НС;

• розміром людських втрат і матеріальних збитків.

Залежно від х а р а к т е р у п о х о д ж е н н я п о д і й, що можуть зумовити виникнення НС на території України, згідно з КНС ДК 019:2010 розрізняються чотири класи надзвичайних ситуацій:



  • НС природного характеру;

  • НС техногенного характеру;

  • НС соціального характеру;

  • НС воєнного характеру.

Надзвичайна ситуація природного характеру – порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об’єкті на ній або на водному об’єкті, пов’язане з небезпечним геофізичним, геологічним, метеорологічним або гідрологічним явищем, деградацією ґрунтів чи надр, пожежею у природних екологічних системах, зміною стану повітряного басейну, інфекційною захворюваністю та отруєнням людей, інфекційним захворюванням свійських тварин, масовою загибеллю диких тварин, ураженням сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками тощо.

Надзвичайна ситуація техногенного характеру - порушення норма-льних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об’єкті на ній або на водному об’єкті унаслідок транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд, аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо.

Надзвичайна ситуація соціального характеру – порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об’єкті на ній або на водному об’єкті, спричинене протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування, або пов’язане із зникненням (викраденням) зброї та небезпечних речовин, нещасними випадками з людьми тощо.

Надзвичайна ситуація воєнного характеру – порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об’єкті на ній або на водному об’єкті, спричинене застосуванням звичайної зброї або зброї масового ураження, під час якого виникають вторинні чинники ураження населення унаслідок зруйнування атомних та гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних й токсичних речовин і відходів, нафтопродуктів, вибухівки, транспортних та інженерних комунікацій тощо.

Кожен клас надзвичайних ситуацій у КНС ДК 019:2010 крім НС воєнного характеру поділяється на п і д к л а с и, які містять конкретні їх г р у п и.

КНС не містить ні конкретних, ані спеціальних ознак НС воєнного характеру і не дає їхнього поділу на підкласи та групи. Це визначається окремими нормативними документами і не вивчається в межах навчальної програми з дисципліни «Безпека життєдіяльності».

Для спрощення машинного оброблення інформації в автоматизованих системах управління (АСУ), забезпечення інформаційної сумісності задач органів різних рівнів управління Класифікатор ДК 019:2010 визначає порядок кодування НС, згідно з яким код кожної надзвичайної ситуації складається з 5-ти розрядів. Загальна структура кодового позначення НС відповідає такій схемі [4] :


Х ХХ ХХ


___________ група

___________ підклас

___________ клас


У Класифікаторі КНС ДК 019:2010 кожному класу НС надається свій 5-ти розрядний код:

10000 – для НС техногенного характеру;

20000 – для НС природного характеру;

30000 – для НС соціального характеру;

40000 – для НС воєнного характеру.

П р и к л а д:



10000 – НС ТЕХНОГЕНННОГО ХАРАКТЕРУ

10100 – НС УНАСЛІДОК АВАРІЙ ЧИ КАТАСТРОФ НА

ТРАСНСПОРТІ (за винятком пожеж і вибухів)



10110 – НС УНАСЛІДОК АВАРІЇ НА ТРАНСПОРТІ З

ВИКИДАННЯМ (загрозою викидання) НЕБЕЗПЕЧНИХ

І ШКІДЛИВИХ (забруднювальних) РЕЧОВИН
Вагомість надзвичайної ситуації визначається передусім кількістю людських жертв та ступенем впливу на оточуюче життєве середовище, тобто рівнем системи «людина — життєве середовище», якої вона торкнулася, а також розміром шкоди, завданої цій системі.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004р. №368 «Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями» відповідно до територіального поширення, обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули або постраждали, визначаються



ч о т и р и р і в н і н а д з в и ч а й н о ї с и т у а ц і ї [3]:

  • Державного рівня визнається надзвичайна ситуація,

  1. яка поширилась або може поширитися на територію інших держав;

  2. яка поширилась на територію двох чи більше регіонів України (Автоном -

ної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя), а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих регіонів, але не менше одного відсотка від обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів (надзвичайна ситуація державного рівня за територіальним поширенням);

  1. яка призвела до загибелі понад 10 осіб або внаслідок якої постраждало понад 300 осіб (п о с т р а ж д а л і – це особи, життю або здоров’ю яких було заподіяно шкоду внаслідок надзвичайної ситуації), чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 50 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби);

  2. внаслідок якої загинуло понад 5 осіб або постраждало понад 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки (оцінені в установленому законодавством порядку), спричинені надзвичайною ситуацією, перевищили 25 тис. мінімальних розмірів заробітної плати (на час виникнення надзвичайної ситуації);

  3. збитки від якої перевищили 150 тис. мінімальних розмірів заробітної плати (на час виникнення надзвичайної ситуації).

  • Регіонального рівня визнається надзвичайна ситуація,

  1. яка поширилась на територію двох чи більше районів (міст обласного

значення), Автономної Республіки Крим, областей, а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих районів, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів (надзвичайна ситуація регіонального рівня за територіальним поширенням);

  1. яка призвела до загибелі від 3 до 5 осіб або внаслідок якої постраждало

від 50 до 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 1 тис. до 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 5 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;

  1. збитки від якої перевищили 15 тис. мінімальних розмірів заробітної плати (на час виникнення надзвичайної ситуації).

  • Місцевого рівня визнається надзвичайна ситуація,

  1. яка вийшла за межі території потенційно небезпечного об’єкта, загрожує навколишньому середовищу, сусіднім населеним пунктам, інженерним спорудам, а для її ліквідації необхідні матеріальні та технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об’єкта;

  2. внаслідок якої загинуло 1—2 особи або постраждало від 20 до 50 осіб, чи

було порушено нормальні умови життєдіяльності від 100 до 1000 осіб на тривалий час (більш як на 3 доби) і збитки перевищили 0,5 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;

  1. збитки від якої перевищили 2 тис. мінімальних розмірів заробітної

плати (на час виникнення надзвичайної ситуації).

До НС місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об’єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно небезпечних об’єктів.

П о т е н ц і й н о н е б е з п е ч н и й о б ’ є к т — це об’єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються радіоактивні, пожежовибухові, небезпечні хімічні й біологічні речовини, а також гідротехнічні й інженерно-захисні споруди, транспортні засоби й комунікації, вугільні шахти, газо- , нафтопроводи, інші об’єкти, що створюють загрозу виникнення надзвичайної ситуації [2].


  • Об’єктового рівня визначається надзвичайна ситуація, яка розгортається

на території об’єкта або на самому об’єкті й наслідки якої не виходять за межі об’єкта або його санітарно-захисної зони.

Надзвичайна ситуація відноситься до певного рівня за умови відповідності її хоча б одному із значень критеріїв, наведених в табл. 1.1.

Згідно з «Порядком класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями» у рази коли внаслідок НС обсяг збитків не досягає відповідних порогових значень рівнів людських втрат або кількості осіб, які постраждали чи зазнали порушення нормальних умов життєдіяльності, рівень надзвичайної ситуації визнається н а с т у п і н ь м е н ш е (для дорожньо-транспортних пригод – на два ступеня менше).

Таким чином для віднесення будь якої небезпечної події до НС необхідно порівняти фактичні наслідки події з пороговими значеннями показників ознак НС, а для визначення рівня НС класифікувати її за критеріями територіального поширення, обсягами задіяних матеріальних і технічних ресурсів для ліквідації наслідків НС та розміром заподіяних або очікуваних матеріальних збитків від НС (таб. 1.1).

Порогові значення показників ознак для НС у транспортній, виробничій сферах, сфері життєзабезпечення, у природному середовищі та інших сферах життєдіяльності людини різні і встановлюються державою залежно від реальних соціально-економічних умов (на сьогодні наказам МНС України від 19.04.2003 р.№ 119).

Для організації ефективної роботи із запобігання надзвичайним ситуаціям, ліквідації їхніх наслідків, зниження масштабів втрат та збитків дуже важливо знати п р и ч и н и в и н и к н е н н я НС.


Основні причини виникнення надзвичайних

ситуацій в Україні
• Надзвичайне техногенне навантаження території.

• Значний моральний та фізичний знос основних виробничих фондів більшості

підприємств України.

• Погіршення матеріально-технічного забезпечення, зниження виробничої та

технологічної дисципліни.

• Незадовільний стан збереження, утилізації та захоронення високотоксичних,

радіоактивних та побутових відходів.

• Ігнорування економічних факторів, вимог, стандартів.

• Недостатня увага керівників відповідних органів державного управління до проведення комплексу заходів, спрямованих на запобігання надзвичайним ситуаціям природного і техногенного характеру та зниження їх наслідків.

Таблиця 1.1



КРИТЕРІЇ ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ


Рівень НС

Загинуло,

осіб


Постраждало, осіб

Порушено умови життєдіяльності населення понад три доби, осіб

Державний

10

300

50 000

3 урахуванням збитків (більш

25 тис. мін ЗП)



5

100

10 000

Територіальне поширення

НС поширилась або може поширитися на територію інших держав

НС поширилась на територію двох чи більше регіонів України, а для ліквідації іі наслідків необхідні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих регіонів, але не менше ніж 1 % видатків їх бюджетів



Регіональний

5

100

10 000

3 урахуванням збитків (більш

5 тис. мін ЗП)



3 - 5

50 -100

1000 - 10 000

Територіальне поширення

НС поширилась на територію двох чи більше районів держави, а для ліквідації її наслідків необхідні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих районів, але не менше ніж 1 % видатків їх бюджетів

Місцевий

2

50

1 000

3 урахуванням збитків (більш

0,5 тис. мін ЗП)



1-2

20 -50

100 - 1 000

Територіальне поширення

НС вийшла за межі небезпечного об’єкта, загрожує навколишньому середовищу, сусіднім населеним пунктам, спорудам, а для ліквідації її наслідків необхідні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цього об'єкта

Об’єктовий

Критерії надзвичайної ситуації не досягають зазначених вище показників

• Відсутність сучасних систем управління небезпечними процесами.

• Низька професійна підготовка персоналу та населення до дій в екстремальних умовах.

• Дефіцит кваліфікованих кадрів.

• Низький рівень застосування прогресивних ресурсозберігаючих і еколого- безпечних технологій та ін. [2].



  1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

ПРИРОДНОГО, ТЕХНОГЕННОГО ТА СОЦІАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ

Згідно з визначенням н а д з в и ч а й н а с и т у а ц і я — це порушення нормальних умов життя і діяльності людей, спричинені конкретною небезпечною подією природного, техногенного чи соціального походження, що призвела до загибелі людей та(або) значних матеріальних втрат.

У свою чергу н е б е з п е ч н а п о д і я — це подія, при якій створюється реальна можливість прояву небезпеки або небезпека проявляється [1].

Небезпеки, які можуть викликати небезпечні події, тобто надзвичайні ситуації різного класу, будуть розглянуті у наступних лекціях. В цій лекції буде дана тільки загальна характеристика надзвичайних ситуацій природного, техногенного та соціального характеру, які можливі в Україні.

Надалі розглянемо більш детально деякі п і д к л а с и НС, які містять кожний із класів НС, тобто НС природного, техногенного та соціального характеру згідно з Класифікатором надзвичайних ситуацій ДК 019:2010.


    1. НАДЗВИЧАЙНІ СИТАУЦІЇ ПРИРОДНОГО ХАРАКТЕРУ


Надзвичайні ситуації природного характеру – це небезпечні природні явища; природні пожежі; масові інфекції та хвороби людей, тварин, рослин; деградація ґрунтів; зміни стану повітря, водних ресурсів тощо.

Небезпечне природне явище – це подія природного походження або результат природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть вражати людей, об’єкти економіки та навколишнє середовище [1].

В Україні найчастіше спостерігаються такі небезпечні природні явища:

• г е о л о г і ч н і — зсуви, обвали, осипи, абразія, осідання земної

поверхні різного походження, підвищення рівня

ґрунтових вод (підтоплення);

• м е т е о р о л о г і ч н і— зливи, урагани, сильні снігопади, крупний град,

ожеледь, снігові замети, посухи;

• г і д р о л о г і ч н і — повені, паводки, селі.

За статистикою [8] в Україні за останнє десятиріччя виникає від 110 до 140 надзвичайних ситуацій, спричинених природними чинниками. Збитки від них становлять 80-90% суми збитків всіх надзвичайних ситуацій. Найбільшу кількість їх зумовлено метеорологічними чинниками.

НС природного характеру можуть виникати як незалежно одне від одного, так і у взаємозв’язку – одне із них може стати наслідком іншого. Деякі з НС часто виникають як наслідки не завжди розумної діяльності людини, наприклад, лісові й торф`яні пожежі; виробничі вибухи в гірській місцевості, при будуванні гребель, розробці кар’єрів, що може привести до зсувів, снігових лавин, обвалів, осипів та ін.

НС природного характеру існували завжди і в більшості випадків є проявом сил стихії природи та носять локальний характер, з негативними наслідками яких біосфера справляється, і через це загрози виживанню людства не несуть.

Згідно з Національним Класифікатором КНС ДК 019:2010 надзвичайні ситуації природного характеру включають п і д к л а с и :

• геофізичні НС;

• геологічні НС;

• метеорологічні НС;

• гідрологічні морські НС;

• гідрологічні НС поверхневих вод;

• НС, пов’язані з пожежами в природних екологічних системах;

• медико-біологічні НС.

Геофізичні надзвичайні ситуації – це НС, пов’язані з з е м л е т р у - с а м и. В Україні найбільш небезпечними сейсмічними областями є Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Одеська та Автономна Республіка Крим. 290 тис. кв. км території нашої країни з населенням 15 млн. осіб знаходяться у зонах можливих землетрусів [2].

Геологічні надзвичайні ситуації це НС, пов’язані з виверженням грязьових вулканів, зі зсувами, обвалами, осипами, з осіданням (проваллям) земної поверхні, з карстовими провалами, з підвищенням рівня ґрунтових вод (підтопленням).

Незбалансована та безсистемна господарська діяльність створила в Україні реальні передумови для активного розвитку небезпечних екзогенних геологічних процесів (ЕГП), в першу чергу гравітаційних процесів, серед яких найбільш руйнівними є з с у в и, які розвиваються сумісно з абразією на узбережжях морів та лиманів, переробкою берегів водосховищ, селів у горах та передгір’ях, ерозію по берегах річок та схилах балок.

Упродовж 2011 року до числа найбільш небезпечних ЕГП за збитками, завданими господарським об’єктам, належать зсуви, підтоплення, карст, переробка берегів водосховищ та осідання земної поверхні над гірничими виробками [8].

Характеристика природних явищ, які складають наведені вище підкласи НС, буде розглянуте у наступній лекції.



Метеорологічні надзвичайні ситуації. Г р у п а м и цих НС є:

• метеорологічні НС, пов’язані з атмосферними опадами (сильні зливи, крупний град, дуже сильний снігопад чи дощ);

• метеорологічні температурні НС (дуже сильний мороз, дуже сильна спека, масове засихання та загибель посівів і лісових культур унаслідок засухи,

масове пошкодження і загибель посівів унаслідок заморозків);

• інші метеорологічні НС (сильний вітер, шквали, смерчі, сильні пилові бурі, сильне налипання снігу, сильна ожеледь, снігові замети, сильна хуртовина, сильний туман).

Найпоширенішим стихійним метеорологічним явищем в Україні є дуже

с и л ь н и й д о щ, що зумовлює катастрофічні повені, селі, завдає значної шкоди сільськогосподарським угіддям, призводить до загибелі людей.

На другому місці по кількості стихійних метеорологічних явищ є п о с и л е н н я в і т р у і пов’язані з цим шквали, смерчі, пилові бурі [8].

Ці та інші небезпечні природні явища, що викликають метеорологічні НС, також будуть розглянуті у наступній лекції.

За даними Українського Гідрометеоцентру, за період 1981 – 2011 років найчастіше небезпечні метеорологічні явища відмічалися в Івано-Франківській, Закарпатській, Львівській, Одеській, Херсонській областях та Автономній Республіці Крим [8].



Гідрологічні морські надзвичайні ситуації – це НС, пов’язані з сильним (високим) хвилюванням моря та на водосховищі, з високим або низьким рівнем моря, з раннім льодоставом або припаєм, з загрозливим обледенінням суден.

Гідрологічні надзвичайні ситуації поверхневих вод – це НС, що пов’язані з високим рівнем води (водопілля, паводки), з маловоддям, з заторами (зажорами), з селями, зі сходом снігових лавин, з низьким рівнем води, з раннім льодоставом та появою льоду на судноплавних водоймах і річках, з інтенсивним льодоходом та з затопленнями.

Вплив шкідливої дії вод спостерігається на 27% території держави (165 тис. кв. км.), де проживає майже третина населення [8]. Найбільше від повеней та паводків потерпає населення гірських та передгірських районів Карпат, де площа половини освоєних схилів піддається впливу зсувних процесів.

На 70% гірських водозборів у Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській та Чернівецькій областях розвиваються селеві явища [8].

Небезпечні явища, які викликають ці підкласи НС, будуть розглянуті у наступній лекції.



Надзвичайні ситуації, пов’язані з пожежами в природних екологічних системах – це лісові пожежі, пожежі степові й польові (на сільсько- господарських угіддях), пожежі на торфовищах.

Протягом 2007 – 2010 років на території України кількість пожеж у природних екосистемах, порівняно з попередніми роками, зросла більше як у 1,5 рази [8].

Щороку в Україні, у середньому, фіксується близько 3,5 тис. тільки лісових пожеж, які знищують більше 5 тис. гектарів лісу [2].

Найчастіше пожежі у природних екосистемах виникають в Автономній Республіці Крим, в південних та східних областях України.

Більш детально пожежі в природних екосистемах, причини їх виникнення та наслідки буде розглянуте у наступній лекції.

Медико-біологічні надзвичайні ситуації це НС, пов’язані з інфекційними захворюваннями або отруєнням людей, з інфекційними захворюваннями або масовим отруєнням сільськогосподарських тварин, ураженням сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками.

Згідно з Національним Класифікатором надзвичайних ситуацій ДК 019:2010 до медико-біологічних НС, пов’язаних з інфекційним захворюванням людей, відносяться: окремі випадки екзотичних та особливо небезпечних інфекційних хвороб; групові випадки небезпечних інфекційних хвороб; епідемія; інфекційні захворювання людей невиявленої етіології.

Інфекційні захворювання людей – це хвороби, які викликаються патогенними мікроорганізмами (бактерії, віруси, рикетсії, грибки) і передаються від зараженої людини або тварини до здорової.

У світі щороку помирає більш як 50 млн. осіб, з них понад 16 млн. – від інфекційних та паразитарних хвороб.

Основними найбільш розповсюдженими інфекційними захворюваннями в наш час вважають: СНІД, туберкульоз, грип, вірусний гепатит, тиф, холеру, захворювання, які передаються статевим шляхом, та ін.

Найбільш поширена вірусна інфекція – г р и п, яка виникає як епідемія щороку. В Україні на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) хворіє від 10 до 16 млн. осіб на рік – це до 97% у структурі інфекційної захворюваності населення [8].

Особливо небезпечна в країні епідеміологічна ситуація з захворюваністю на туберкульоз. За критеріями ВООЗ у нашій країні з 1995 року офіційно оголошена е п і д е м і я т у б е р к у л ь о з у . Протягом 1995-2010 років рівень захворюваності на активний туберкульоз органів дихання в Україні збільшився майже у 2 рази [8].

Загальна кількість контингенту хворих, яка перебуває під наглядом протитуберкульозних закладів, становить понад 1 млн. осіб, помирає щороку близько 10 тис. хворих. Найбільш ураженими захворюваністю на туберкульоз є центральні, південні та східні регіони України.

За даними ООН Україна є найбільш ураженою в Східній Європі на СНІД (синдром набутого імунодефіциту). СНІД – це смертельне захворювання людини, що викликається ВІЛ (вірусом імунодефіциту людини). За період епіднагляду (1987-2009 р.р.) серед громадян України офіційно зареєстровано майже 160 тис. ВІЛ – інфікованих, у т.ч. 34 тис. хворих на СНІД, з яких померло – 16 тис. [8].

Число зареєстрованих випадків ВІЛ – інфекції в Україні з 1999 р. зростає щороку на 5-7% й, на думку спеціалістів, становить вже близько 600 тис. ВІЛ – інфікованих.

Найвищі рівні поширеності ВІЛ – інфекції залишаються в Дніпропетровській, Одеській, Донецькій, Миколаївській областях, м. Севастополі та АР Крим.

Серед усіх інфекційних хвороб, що реєструються в Україні, найбільший вплив на стан здоров’я населення мають: грип та ГРВІ, вірусні гепатити, рота-вірусні інфекції, туберкульоз, дифтерія, правець, поліомієліт, кір, краснуха, епідемічний паротит та інші [8].

Збудники інфекцій в організм людини можуть потрапляти через верхні дихальні шляхи (повітрям), через шлунково-кишковий тракт, через проникнення у кров (переважного кровососними паразитами), через шкіру, слизові оболонки та ін.

На земній кулі постійно фіксуються появи нових, невідомих раніше інфекційних хвороб. Тільки у ХХ столітті було ідентифіковано понад 40 нових інфекційних хвороб.

До медико-біологічних НС, пов’язаних з отруєнням людей, згідно з Класифікатором ДК 019:2010 відносяться: отруєння людей у результаті споживання неякісних продуктів харчування або неякісної питної води; отруєння людей (групові, масові) токсичними або іншими небезпечними речовинами.

Розрізняють дві групи харчових захворювань мікробного походження: харчові інфекції та харчові отруєння.



Харчові інфекції (дизентерія, холера тощо) виникають при активному розмноженні та утворенні токсинів — збудників в організмі людини. Ці захворювання передаються від однієї людини до іншої через харчові продукти, воду та іншими шляхами.

Харчові отруєння виникають в результаті застосування в їжі продуктів, які стають отруйними внаслідок накопичення в них токсинів.

Особливістю харчових отруєнь є досить швидкий (2-24 години) прояв ознак хвороби (блювота, різкий біль в області живота, головний біль, загальна слабкість, пронос та ін.). Найбільш небезпечними харчовими отруєннями є ботулізм та сальмонельоз.


  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка