Лекція з курсу «Кримінальне право України. Загальна частина» Тема 13: «Обставини, що виключають злочинність діяння» Навчальний час години



Сторінка1/4
Дата конвертації28.12.2016
Розмір0.76 Mb.
  1   2   3   4
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Кафедра кримінального права


З А Т В Е Р Д Ж У Ю

Начальник кафедри

кримінального права,

доктор юридичних наук,

професор, полковник міліції

А.В. Савченко


“___”______________ 2015 р.
ЛЕКЦІЯ

з курсу «Кримінальне право України. Загальна частина»

Тема 13:

«Обставини, що виключають злочинність діяння»
Навчальний час _____ години

Для слухачів (курсантів, студентів) Навчально-наукового інституту підготовки кадрів кримінальної міліції НАВС за спеціальністю 6.030401 “Правознавство”


Обговорено і ухвалено на засіданні кафедри кримінального права

«____» _______________2015 р., протокол № ____.



КИЇВ – 2015

Вид лекції: Інформаційна

Дидактичні цілі:

Навчальні: ознайомити студентів, курсантів та слухачів із загальною характеристикою обставин, що виключають злочинність діяння, проаналізувати їх види, сформувати практичні уміння і навички щодо визначення умов і підстав їх правомірності.

Розвиваючі: розвивати інтелектуальні здібності щодо розуміння поняття, умов правомірності обставин, що виключають злочинність діяння, мислення щодо їх відмежування від малозначності діяння, вчинення злочину особою, яка не досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність, навести різні точки зору стосовно проблемних питань теми та визначити перспективи подальшого вдосконалення кримінального законодавства в цьому напрямі.

Виховні: сприяти формуванню наукового світогляду щодо кримінально-правового змісту обставин, що виключають злочинність діяння.



Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: забезпечуючі дисципліни:

"Теорія держави та права", "Основи кримінального права України"



Забезпечувані дисципліни:

«Кримінальне право України. Особлива частина», «Теорія кваліфікації злочинів», «Кваліфікація злочинів підслідних ОВС».



Навчально-методичне забезпечення лекції:

Наочність: використання прикладів із судової практики та відповідних постанов ПВСУ.

Технічні засоби навчання: під час проведення лекції використовується мультимедійний проектор та комп'ютерна техніка.

План

Вступ


  1. Поняття та види обставин, які виключають злочинність діяння.

  2. Поняття необхідної оборони й умови її правомірності.

  3. Уявна оборона. Відповідальність за шкоду, заподіяну в стані уявної оборони.

  4. Затримання особи, що вчинила злочин. Підстави, ознаки й умови правомірного затримання злочинця та заподіяння йому шкоди.

  5. Поняття крайньої необхідності, її ознаки та підстави виникнення.

  6. Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння.

  7. Виконання наказу чи розпорядження.

  8. Діяння, пов'язане з ризиком.

  9. Виконання спеціального завдання з попередження чи викриття злочинної діяльності, організованої групи або злочинної організації.


ЛІТЕРАТУРА:


  1. Аніщук В.В. Уявна оборона: кримінально-правова кваліфікація та відповідальність: дис. …канд. юрид. наук: 12.00.08 / В.В. Аніщук. – Луцьк, 2011. – 207 с

  2. Бабічев Д.О. Наукове підгрунття визнання ризику в оперативно-розшуковій діяльності / Д.О. Бабічев // Південноукраїнський правничий часопис. - №2. – 2007. – №2. – С. 181-185.

  3. Баулин Ю.В. Обстоятельства, исключающие преступность деяния. - X.: Основа, 1991.-360 с.

  4. Баулін Ю. В. Обставини, що виключають злочинність діяння / Ю. В. Баулін // Вісник Асоціації кримінального права України. – 2014 - № 1(2). – С. 133-149.

  5. Бондарчук О.М. Необхідна оборона при посяганні на власність / О.М. Бондарчук // Держава і право. – Вип.. 41. – 2008. – С. 548-554.

  6. Вереша Р.В. Кримінальне право України. Загальна частина [навч. посібн.] - 3-тє вид. перероб. і доп. – К.: Алерта, 2014. – 352 с.

  7. Гончар Т. О. Кримінальне право України: Загальна та особлива частини: навч. посіб. / Т. О. Гончар, Є. Л. Стрельцов. Х. : Одиссей, 2014. 240 с.

  8. Гуртовенко О. Л. Психічне насильство у кримінальному праві України : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримін. право та кримінологія ; кримін.-викон. право» / Гуртовенко О. Л. – О., 2008. – 17 с.

  9. Діденко В.П. Обставини, що виключають злочинність діяння: Лекція. - К.: УАВС, 1993. – 40 с.

  10. Дудоров О.О., Хавронюк М.І. Кримінальне право Навчальний посібник / За заг. ред. М.І. Хавронюка. – К. Ваіте:, 2014. – 944 c.

  11. Есипов В.В. Очерк русского уголовного права. Часть общая: преступления и преступники. Наказание и наказуемьіе. – М.: Издание книжного магазина "Правове-дение", 1904.-550 с.

  12. Єгорова В. Обставини, що виключають злочинність діяння при проведенні дослідів над людиною / В. Єгорова // Вісник Академії правових наук. – Вип..4. – 2007. – С. 231-240.

  13. Жданова І. Є. Правова оцінка шкоди, заподіяної під впливом фізичного або психічного примусу в кримінальних кодексах держав пострадянського простору / І. Є. Жданова // Правничий часопис Донецького університету. – 2008. - № 2 (20). – С. 81-86.

  14. Жук М. С.  Учение об институтах российского уголовного права: концептуальные основы и перспективы развития [Текст] : научное издание / М. С. Жук. - М. : Юрлитинформ, 2013. - 299 с.

  15. Звіряка В.А. Проблеми фізичного або психічного примусу, як обставин, що виключають злочинність діяння / В.А. Звіряка // Вісник Луганського держ. університету внутр. справ. – 2008. - № 6. – С. 111-118.

  16. Касьян А.О. Фізичний та психічний примус в кримінальному праві України : автореф дис.. … канд. наук : 12.00.08 / Касьян Андрій Олексійович; Харків. нац.. ун-т внутр.. справ. – ґхарків, 2015. – 16 с.

  17. Кваша О. О. Уявна оборона: кримінально-правова кваліфікація та відповідальність : монографія /О. О. Кваша, В. В. Аніщук. – Луцьк : Вежа-Друк, 2012. – 180 с.

  18. Конституція України: Станом на 15 серпня 2005 р. - К.: Вид. Паливода А.В., 2005.- 104 с.

  19. Кримінальне право України. Загальна та Особлива частини (у схематичних діаграмах) : посібник / Савченко А. В., Шуляк Ю. Л. – К. : «Центр учбової літератури», 2015. – 312 с.

  20. Кримінальне право України. Особлива частина. Альбом схем [Текст]: навчальний посібник / [І.А. Вартилецька І.А., В.Я. Горбачевський, О.В. Микитчик, В.С. Плугатир, М.В. Плугатир]. – Київ: Алерта, 2015. – 576 с.

  21. Кримінальне право. Загальна. Альбом схем [текст]: навчальний посібник /[В.Я.Горбачевський, І.А.Вартилецька., О.В.Микитчик, В.С.Плугатир, Плугатир М.В.]. – К.: Алерта, 2015. – 212 с.

  22. Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар. (+Додаток змін на 01.01.2014). / за заг. ред. Стрєльцова Л. М., Алієва О. М., Білаш О. В. Х. : Одиссей, 2014. 912 с.

  23. Лашкет О. Необхідна оборона в системі обставин, що виключають злочинність діяння (компаративний підхід) // Підприємництво, господарство і право. -2006. - №3 .- С. 115-117.

  24. Лащук Н.Р. Відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, як підстава для «безмежної» необхідної оборони / Н.Р. Лащук // Актуальні питання реформування правової системи України. - Т.2. – Луцьк, 2006. – С. 191-193.

  25. Лісова Н. Інститут кримінальних проступків та обставини, що виключають злочинність діяння: огляд сучасних досліджень / Н. Лісова // Науковий часопис національної академії прокуратури. - № 1. – 2014 – С. 92-99.

  26. Мантуляк Ю.В. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації як обставина, що виключає злочинність діяння: автореф. дис... на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.08 «Кримінальне право і кримінологія; кримінально-виконавче право» / Ю.В. Мантуляк. – К., 2006. – 17 с.

  27. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред О. І. Мотлях. – К. : Центр учебной литературы, 2014. – 696 с.

  28. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: У 2 т. – Т. 2 / За заг. ред. П.П.Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В.Фесенка. – 3-тє вид., перероб. та доп. – К., 2009.

  29. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка – [9-те вид., перероб. та доповн.] – К. : Юридична думка, 2012. – 1316 с.

  30. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / у 2 т./ за заг. Ред.. В.Я. Тація, В.П. Пшонки, В.І. Борисова, В.І. Тютюгіна.–5-те вид., доповн.–Х.:Право, 2013.

  31. Осадчий В.І. Кримінально-правовий захист правоохоронної діяльності: Монографія. - К.: Атіка, 2004. - 336 с.

  32. Пархоменко С. Уголовно-правовое значение обстоятельств, исключающих преступность деяния / С. Пархоменко // Законность - 2004. - № 1. - С. 39-41.

  33. Примаченко В.Ф. Затримання особи, яка вчинила злочин, як обставина, що виключає злочинність діяння: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.. юрид. наук. спец. 12.00.08 «Кримінальне право і кримінологія; кримінально-виконавче право» / В.Ф. Примаченко. – Дніпропетровськ, 2008. – 20 с.

  34. Про Національну поліцію : закон України від 2 липня 2015 р. // [електронний ресурс].  – Режим доступу : рhttp://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/580-19/print14348045150436.

  35. Про судову практику у справах про необхідну оборону [Електронний ресурс] : постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квіт. 2002 р. - Режим доступу : // http://www.scourt.gov.ua.

  36. Рачинский Р. Провокация как обстоятельство, исключающее преступность деяния / Р Рачинский // Уголовное право. – 2009. – №2. – С. 64-69.

  37. Савченко А. В. Кримінальне право України. Загальна частина (у схематичних діаграмах) : посібник / Савченко А. В., Шуляк Ю. Л. / За заг. ред. к.ю.н., доц. В. В. Чернєя. – К. : Видавництво ТОВ «НВП«Інтерсервіс», 2013. – 160 с.

  38. Савченко А.В. Обставини, що виключають злочинність діяння у діяльності правоохоронних органів: основні шляхи вдосконалення /А.В.Савченко //Правові дослідження молоді – майбутнє України [Текст]: тези загальноакад. підсумкової наук.-теорет. конф., присвяченої Дню науки (Київ, 18 трав. 2012 р.) / відп. ред. О.М.Джужа. – К.: Нац. акад. внутр. справ. – 2012.– С. 66-69.

  39. Савченко А.В. Судово-практичний коментар Кримінального кодексу України. [текст] / За заг. ред. Савченка А. В. – К. : «Центр учбової літератури», 2013. – 1272 с.

  40. Сливич І. І. Кримінальне право України. Особлива частина [Текст] : навч. посіб. / І.І. Сливич, Я.В. Ступник; Дкрж. ВНЗ «Ужгород нац. ун-т». – Ужгород : Гельветика, 2014. – 655 с.

  41. Шевчук А. Кримінальне право України (Особлива частина) [Текст] : для студ. вищ. навч. закл. / А.Шевчук, М. Дякур: Чернів. нац. ун-т ім.. Юрія Федьковича. – Чернівці : Рута, 2013. -471 с.


Вступ

Кримінальному праву майже всіх держав світу відомий інститут обставин, що виключають злочинність діяння. Деякі з цих обставин безпосередньо закріплені в кримінальному законі, інші - детально охарактеризовані кримінально-правовою доктриною. Такі обставини займають одне з центральних місць у системі кримінально-правових інститутів, пов'язаних із злочином, оскільки дозволяють чітко розрізнити злочинний прояв від правомірного діяння, сприяють підвищенню правової активності та правової свідомості громадян і службових осіб, а також ефективно впливають на профілактику злочинів. Разом з тим цей кримінально-правовий інститут в різних країнах термінологічно може позначатися інакше (наприклад, у Швейцарії - це "правомірні дії"", в Іспанії та Франції - "підстави звільнення від кримінальної відповідальності", а в США - "захисти від кримінального переслідування"), що вже само по собі викликає інтерес у науково-практичному плані.



1. Поняття і види обставин, які виключають злочинність діяння

Ще за радянських часів цій темати­ці приділялась увага у роботах значної кількості вчених-криміналістів. Серед них можна виділити Я.М. Брайніна, Н.Д. Дур­манова, В.М. Козака, А.А. Піонтковського, 1.1. Слуцького, Т.Г. Шавгулідзе. Серед ві­тчизняних вчених до проблем обставин, що виключають злочинність діяння, зверталися П.П. Андрушко, Ю.В. Баулін, В.О. Глушков, М.Й. Коржанський, П.С. Матишевський, А.О. Пінаєв та ін.

Крім того, на сучасному етапі фахівцями у галузі кримінального права на рівні дисертаційних досліджень досить ґрунтовно опрацьовані окремі обставини, що виключають злочинність діяння .

Погляди радянських науковців на правову природу обставин, що виключають злочинність діяння, не характеризувалися єдністю. Деякі вчені вважали згадані обставини такими, що виключають протиправність діяння (А. Піонтковський), інші наполягали на позиції, що ці обставини виключають кримінальну відповідальність і караність (І.І. Слуцький). Досить поширеним був підхід, відповідно до якого обставини, що виключають злочинність діяння, розглядалися як такі, що виключають як суспільну небезпечність, так і протиправність діяння (М.І. Якубович).

Загалом теоретичні напрацювання у цьому напрямі довели необхідність збіль­шення кількості обставин, що виключають злочинність діяння та певну їх структуриза-цію в окремому розділі чи главі. Це мало наслідком появу у теоретичній моделі За­гальної частини Кримінального кодексу, розробленій в кінці 80-х рр. минулого сто­ліття, окремого розділу під назвою «Об­ставини, що виключають злочинність діян­ня» та збільшення кількості таких обставин. Наукові дослідження згодом були використані під час розробки проекту Ос­нов кримінального законодавства Союзу РСР і союзних республік, а вже він, у свою чергу, став основою нових кримінальних законів колишніх союзних республік. Цим і зумовлюється певна схожість у законода­вчій регламентації інституту обставин, що виключають злочинність діяння, в КК кра-їн-членів СНД.

До прийняття КК України 2001 року ві­тчизняні науковці головним чином розгля­дали ці обставини як обставини, що ви­ключають суспільну небезпечність і (чи) протиправність діяння.

Так, Ю.В. Баулін свого часу розглядав об­ставини, що виключають злочинність діяння, через призму відсутності суспільної небез­пеки і протиправності. Даючи визначення обставині, яка виключає суспільну небез­печність і протиправність діяння, науковець зазначав, що така обставина - це перед­бачений різними галузями законодавства і зовнішньо схожий зі злочином суспільно корисний (соціально прийнятний) і право­мірний вчинок, що здійснюється за наявно­сті певних підстав, які виключають суспільну небезпечність і протиправність діяння, атим самим і кримінальну відповідальність особи за заподіяну шкоду 1.

С.І. Дячук, досліджуючи місце виконання обов'язкового наказу в системі обставин, що виключають злочинність діяння, зазна­чав, що виконання особою свого правового обов'язку - виконання обов'язкового для неї наказу за своїм змістом і формою і не містить ознак правопорушення, адже зло­чинність (протиправність та суспільна не­безпечність) в діях виконавця такого наказу виключається. Крім того, науковець зазна­чав, що обставини, які нами розглядаються, більш правильно називати обставинами, що виключають суспільну небезпечність та протиправність діяння 2.

П.П. Андрушко розглядав обставини, що виключають злочинність діяння, як обста­вини, що виключають суспільну небезпеч­ність чи протиправність діяння, і зазначав, що не всі обставини можна безумовно вва­жати суспільно корисними34.

Таким чином, вчені-криміналісти, які приділяли увагу вивченню проблем обста­вин, що виключають злочинність діяння, вказували на відсутність таких ознак зло­чинну, як суспільна небезпечність та про-типравність або суспільна небезпечність чи протиправність. При цьому в першому випадку науковці наполягали на відсутно­сті як формальної ознаки злочину (проти-правності), так і матеріальної (суспільної небезпечності), а в другому така єдність не визнавалася обов'язковою.

У 2001 році законодавець визначив ці об­ставини як обставини, що виключають зло­чинність діяння. Чинний КК України виділяє вісім таких обставин: необхідну оборону (ст. 36), уявну оборону (ст. 37), затримання особи, що вчинила злочин (ст. 38), крайня необхідність (ст. 39), фізичний або психіч­ний примус (ст. 40), виконання наказу або розпорядження (ст. 41), діяння, пов'язане з ризиком (ст. 42) і виконання спеціально­го завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 43).

Однак такий законодавчий крок не при­пинив дискусії щодо розуміння правової природи цих обставин. Однією з причин є те, що КК України не містить визначення цього поняття, на відміну від, наприклад, КК Узбекистану, і на законодавчому рівні не передбачено загальних критеріїв, за до­помогою яких можна було б віднести ту чи іншу обставину до обставин, що виключа­ють злочинність діяння.

На сучасному етапі розвитку кримі­нально-правової науки одні науковці за­значають, що передбачені в Розділі VIII Загальної частини КК України обставини є правомірними, тобто такими, що виклю­чають «злочинність діяння», не конкретизуючи, які саме ознаки злочину не характерні (виключаються) таким об­ставинами; інші визначають ці обставини як зовнішньо (формально) схожі в першу чергу з ознаками певних злочинів, але в результаті вказаних у законі підстав вони є фактично суспільно корисними і правомір­ними, а їх наявність виключає кримінальну відповідальність особи за завдану шкоду [5]; також є автори, які розгляда­ють їх як визначені кримінальним законом правомірні та соціально корисні (або при­наймні прийнятні соціально) діяння особи за відповідних умов, які спричиняють сут­тєву шкоду фізичній або юридичній особі, суспільству, державі, але не є злочином в силу відсутності протиправності, а в деяких випадках і вини 6.

Необхідно зауважити, що проблема з'ясування правової природи обставин, пе­редбачених у розділі VIII Загальної частини КК України, в основному досліджувалася через аналіз ознак злочину. Теоретики на­магалися визначити, які ознаки злочину ви­ключаються при вчиненні діяння за наявно­сті цих обставин, і виробити єдиний підхід у цьому питанні для всіх згаданих обставин. Проте розширення кількості обставин, що виключають злочинність діяння, не звужує шляхи вирішення цієї проблеми, а напрям розвитку вітчизняного кримінального зако­нодавства породжує нові.

Назва розділу «Обставини, що виключа­ють злочинність діяння», з одного боку, є всеохоплюючою, оскільки виключення за­коном злочинності у діях особи, наприклад, у стані необхідної оборони чи крайньої не­обхідності, може означати відсутність всіх ознак злочину (суспільної небезпечності, протиправності, вини та караності) чи одні­єї з них. Тим самим вона може об'єднувати різні наукові підходи до правової природи цих обставин. З іншого боку, теоретична та практична актуальність використання понят­тя «обставини, що виключають злочинність діяння» зберігатиметься лише у випадках, коли мова йде про відмежування діянь, вчи­нюваних за цих обставин, від злочинів.

Слід зазначити, що поява у законодав­стві та у кримінально-правовій доктрині та­ких понять, як «кримінальне правопорушен­ня» та «кримінальний проступок» ставить під сумнів універсальність назви обставин, що нами розглядаються як обставини, що виключають злочинність діяння.

Відповідно до ст. 2 КПК України завдан­ням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримі кримі­нальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кри­мінального провадження, а також забезпе­чення швидкого, повного та неупереджено-го розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідаль­ності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жод­на особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. У пункті 7 ч. 1 ст. 3 цього Кодексу зазна­чено, що в у кримінальному процесуально­му законодавстві під законом України про кримінальну відповідальність розуміються законодавчі акти України, які встановлюють кримінальну відповідальність (Кримінальний кодекс України та закон України про кримінальні проступки). Крім того, у статті 1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» вказано, що корупційне правопорушення - це умисне діяння, що містить ознаки корупції,... за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відпо­відальність. Аналогічне положення законо­давства міститься у чинному, але не введе­ному в дію Законі України «Про запобігання корупції».

КПК України у зазначених вище поло­женнях закладає підгрунтя для подальшої реформи кримінально-правової сфери, зо­крема прийняття закону України про кри­мінальні проступки і об'єднання злочинів та кримінальних проступків під єдиним по­няттям кримінальних правопорушень. Вод­ночас антикорупційне законодавство фак­тично визнає злочин, який містить ознаки корупції, корупційним правопорушенням.

Незалежно від того, яким шляхом буде рухатися реформування кримінального законодавства, буде прийнято новий КК України, який об'єднає як злочини, так і кримінальні проступки (як це було зробле­но при прийнятті нового КК Республіки Ка­захстан), чи буде проголосований окремий закон про кримінальні проступки. Важли­вим є вирішення проблеми прив'язки об­ставин, які нами розглядаються, до терміну злочинність.

Виникає обґрунтоване питання: чи до­цільно вживати на теоретичному рівні та застосовувати у законі поняття «обставини, що виключають злочинність діяння» у разі доповнення законодавства про криміналь­ну відповідальність положеннями про кри­мінальні поступки? На мою думку, це пи­тання потребує насамперед теоретичного вирішення.

Вважаємо найбільш при­йнятним, з цієї точки зору, підходом, який останнім часом знаходить все більше при­хильників, є підхід до розгляду обставин, що виключають злочинність діяння, який пов'язаний зі з'ясуванням такої ознаки злочинного діяння, як його протиправність. Варто зазначити, що така тенденція харак­терна не лише для української доктрини кримінального права.

Як було зазначено вище, П.П. Андрушко свого часу вказував, що не у всіх випад­ках у контексті обставин, що виключають злочинність діяння, можна говорити про їхню суспільну корисність та зазначав при цьому, що з позиції кримінального зако­ну завжди є правомірним заподіяння се­редньої тяжкості чи легких тілесних уш­коджень особі, яка здійснює посягання на інтереси, що охороняються законом, навіть якщо при цьому матиме місце явна невідповідність заподіяної шкоди щодо небезпечності посягання чи обстановки захисту, тобто перевищення меж необхід­ної оборони, оскільки кримінальна відпові­дальність передбачена лише у разі, якщо при перевищенні меж необхідної оборо­ни заподіяна тому, хто вчиняє посягання, шкода буде виявлятися у тяжких тілесних ушкодженнях чи смерті, але вважається кримінально некаране, тобто правомірне, заподіяння шкоди тому, хто вчиняє пося­гання, при її явній невідповідності небез­печності посягання чи обстановці захисту, вважати суспільно корисним підстав не­має

Достатньо обґрунтованою є позиція ро­сійського науковця В.В. Орехова, яка поля­гає у тому, що навряд чи можна величезну шкоду, заподіяну, наприклад, у результаті фізичного чи психічного примусу щодо осо­би, яка активізувала вибуховий пристрій, закладений в багатоквартирному будин­ку, вважати нейтральною чи суспільно ко­рисною, оскільки така шкода має яскраво виражену суспільну небезпечність. Вчений слушно зазначає, що саме відсутність протиправності складає суть юридичної при­роди обставин, що виключають злочинність діяння 7.

Безумовно, визначення відсутності протиправності як ключової ознаки обставин, що виключають злочинність діяння, не змінює того, що такі обставини можуть у більшості випадків бути суспільно корисни­ми чи допустимими і тим самим виключа­ти суспільну небезпечність чи інші ознаки злочину. Проте виключення протиправності може визнаватися певною універсальною, «об'єднувальною» ознакою.

Ю.В. Баулін у своїй статті «Обставини, що виключають злочинність діяння» серед перспективних напрямів дослідження цих обставин виділяє напрям, який полягає у з'ясуванні природи цих обставин через з'ясування такої ознаки, як протиправність, в межах якого він пропонує розглядати їх як обставини, що виключають протиправність вчиненого діяння, що являють собою ззовні схожі зі злочинами вчинки людей, які є суспільно корисними (прийнятними) і правомірними8.

У підручнику з кримінального права, що підготовлений О.О. Дудоровим та М.І. Хавронюком, дається визначення поняття кримінального правопорушення та зазна­чається, що злочин є одним з його видів 9. Відповідно, науковці роз­глядають обставини, передбачені у розділі VIII Загальної частини кК України як обста­вини, що виключають кримінальну проти­правність діяння, під якими розуміють пе­редбачені різними галузями законодавства із зовнішнього боку схожі на кримінально протиправні вчинки (соціально корисні або принаймні допустимі), які виключають кри­мінальну відповідальність особи за заподіяну нею шкоду фізичній або юридичній осо­бі, суспільству або державі. І хоча вчені не визначають протиправність як ключову «об'єднувальну» ознаку обставин, передбачених у розділі VIII Загальної частини КК України, їхній підхід до назви цих обставин як обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння, вида­ється досить обґрунтованим.

Варто зазначити, що ще у 1999 році, приймаючи новий кримінальний закон, грузинський законодавець розділ, у якому згруповані обставини, що виключають зло­чинність діяння, визначив як «Обставини, що виключають протиправність діяння».

У проекті Закону України «Про внесен­ня змін до Кримінального кодексу Украї­ни щодо введення інституту кримінальних проступків» (реєстр. № 1202 від 8 січня 2013 року), внесений на розгляд Верховної Ради України народним депута­том України В.Д. Швецем, запропоновано об'єднати в один кодифікований акт поло­ження законодавства, які визначатимуть відповідальність за вчинення злочинів і кримінальних проступків, а розділ, який у чинному КК України має назву «Обставини, що виключають злочинність діяння», автор законопроекту запропонував назвати «Обставини, що виключають кримінальну протиправність діяння».

Зважаючи на наведене вище, законодав­чий та доктринальний підхід до визначення обставин, передбачених у розділі VIII За­гальної частини КК України, як до обставин, що виключають злочинність діяння, потре­бує перегляду. Це у першу чергу зумовлю­ється впровадженням в українське законо­давство такого поняття, як «кримінальне правопорушення». Крім того, вітчизняне законодавство стоїть на порозі проведення кримінально-правової реформи, яка буде пов'язана із впровадженням інституту кри­мінальних проступків. За таких умов понят­тя обставини, що виключають злочинність діяння, вже не може бути універсальним, оскілки термінологічно пов'язане з відмежуванням правомірних діянь, вчинених за цих обставин, виключно від злочинів.

На думку автора статті, у цьому контексті заслуговують на увагу позиції теоретиків кримінального права, які розглядають згадані обставини як обставини, що виключа­ють кримінальну протиправність діяння. У цьому напрямі необхідно рухатись і зако­нодавцю при реформуванні законодавства про кримінальну відповідальність.

Отже, під обставинами, що виключають злочинність діяння, слід розуміти передбачені КК зовнішньо подібні зі злочинами соціально прийнятні та правомірні вчинки, які здійснені за певних умов і не визнаються злочинами у зв'язку з тим, що були спрямовані на захист правоохоронюваних інтересів особи, суспільства чи держави.

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка