Лекція з досвіду роботи класного керівника 6 класу Великомацевицького нвк



Скачати 134.73 Kb.
Дата конвертації05.11.2016
Розмір134.73 Kb.


(Лекція)
З досвіду роботи

класного керівника 6 класу

Великомацевицького НВК

Комащук Л.А.

Тема. Алкоголь – це небезпечно
Мета: в ході лекції розглянути вплив алкоголю на людину, викликати негативне ставлення до вживання алкоголю, виховувати здоровий спосіб життя.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Повідомлення теми і мети уроку

ІІ. Лекційне викладення матеріалу.

Менше — це вже більше. Це життєва мудрість. Йдеться про те, що забагато. Ми — люди — їмо за­багато, п'ємо забагато, куримо забагато, понад міру напружуємо нашу нервову систему. Тут йдеться про алкоголь. І можна тільки дивуватися, скільки його можна випити, якщо він подається безкоштов­но. Або скільки для цього є різних нагод: за гостей («якого бажаєте — білого, червоного, солодкого?»), за зустріч («такою компанією ми більше ніколи не зберемося»), за здоров'я (президента, керівника, іменинника, наречених і т. ін.), за Новий рік, за наше здоров'я. Алкоголь завжди при нас, тому що: алкоголь — наркотик із давніх часів.

З історії відомо, що наші предки варили і пили спиртні напої ще до нашої ери — до них належала, звичайно, не лише мед-горілка. В добу народжен­ня Христа була написана відома застольна пісня, в якій є слова: «Вони лежали на ведмедячих шку­рах і пили ще по одній».

Виявляється, що пити — це норма. Але давайте не будемо себе обманювати. Звичайно, що й тоді час від часу «напивалися», але йшлося, як правило, про низькопроцентний ферментований алкоголь. Ще мало відбутися відкриття дистиляції арабськи­ми лікарями, щоб можна було виготовляти висо­копроцентні алкогольні напої, які завдяки де-зінфікуючим властивостям можна було ще й довше зберігати. Але це спиртне приписували хво­рим як лікувальний засіб, і придбати його можна було лише в аптеці. В повсякденному житті алкогольні напої «норму­валися», у країнах Серед­земномор'я низькопроцентний алкоголь належав до продуктів харчування, а загалом викорис­товувався як делікатес у свята. У деяких культурах, де існувала заборона на алкоголь, були роз­повсюджені, як правило, інші «наркотики». Тільки незначна кількість народів до часу їхньої колонізації жила без психо­тропної субстанції. У нас алко­голь є культурним наркотиком і вживають його вже протягом багатьох віків. Він входив у нашу побутову культуру з по­коління в покоління і зайняв своє місце і в сім'ї, і в колі знайомих, і в суспільстві.


Чистий спирт почали виготовляти в VI—VII ст. араби і назвали його «аль-коголь», що означає «одурманюючий». Першу пляшку горілки вигото­вив араб Рабез 860 року. Поширення пияцтва на Русі пов'язане з політикою панівних класів. По­силаючись на слова літопису «веселитися на Русі є пити» висувалась навіть думка, що пияцтво було однією з традицій даного народу. Однак відомий російський і український історик М.І. Костомаров (1817—1885) довів, що у древній Русі пили дуже мало, цілком спростувавши цю думку. Лише на обрані свята варили медовуху, брагу або пиво, міцність яких не перевищувала 5—10%. Простим людям дозволялося варити пиво тільки на великі свята, на весілля, хрестини. Пияцтво в будень вва­жалося ганьбою і гріхом.

Починаючи з царювання Івана III, уряд почав зберігати за собою право виготовлення і продажу горілки в шинках.

Із 1895 року царський уряд увів монополію на продаж горілки, «турбуючись» таким чином про здоров'я народу. У такий спосіб у народі протягом сторіч розквітало пияцтво. Правлячі кола піклува­лися тільки про прибуток від продажу горілки. Практично ніяких заходів, спрямованих на за­хист здоров'я народу, його моральності, не проводилося. Створилась своєрідна «питійна процедура», згідно з якою жодна знаменна подія, жоден день відпочинку не проходили без вина.

Традиції і звички мають, величезну силу. Це одна. з причин, чому ми поки що можемо відмовитися від продажу горілки. Іншою причина є те, що заборона призведе поширення самогоноваріння а у зв'язку з цим до перевитрат зерна, цукру, фруктів інших цінних продуктів, спекуляції, до незаконного продажу спиртних напоїв-росту захворювань і отруєнь результаті вживання алкогольних напоїв, виготовлених у домашніх умовах. Тому, з хворобою «алкоголізм» вимагає ще багато часу і зусиль.

Нині алкоголізм є суспільним лихом для країн світу. Він зумовлює ріст злочинності, перед­часної інвалідності, розхитує сімейні зв'язки, не­гативно позначається на потомстві.

Цікаво, що в країнах із тропічним кліматом, де п'ють переважно натуральні виноградні вина з меншою концентрацією алкоголю, кількість ви­падків так званого хронічного алкоголізму менша, ніж у тих країнах, де поширене вживання міцні­ших алкогольних напоїв, у тому числі сурогатів.

Джек Лондон у своєму творі «Хмільне» писав: «Хмільне завжди простягало нам руку, коли ми зазнаємо невдачі, коли ми слабнемо, коли ми стомлені, та вказує надзвичайно легкий вихід із нашого становища. Проте, обіцянки його фаль­шиві: фізична сила, яку воно обіцяє — облудна, душевне піднесення — обманливе, від дії хмільно­го ми втрачаємо справжнє уявлення про розміри цінностей узагалі».

Багато хто говорить, що вживання невеликих кількостей спритних напоїв не завдає великої шкоди. Справді, здається, що чарка випитої горіл­ки не залишає згубних наслідків у організмі. Але треба пам'ятати, що алкоголь належить до нар­котичних речовин, здатних виробляти в організмі звичку, хворобливий сильний потяг до них, який важко перебороти.

Видатний російський лікар-психіатр, академік В.М. Бехтерєв із цього приводу писав: «Відтоді, як доведена безумовна шкода алкоголю з науко­во-гігієнічного погляду, навіть не може бути мови про наукове схвалення вживання малих або по­мірних доз алкоголю. До того ж добре відомо, що початок усього виражається малими дозами, які поступово переходять у все більші та більші дози за законом тяжіння до всіх наркотичних отрут, до яких відноситься передусім алкоголь».

Як же впливає алкоголь на організм людини? Медична наука цілком обґрунтовано відносить алкоголь до отрут, які згубно діють на все живе. Саме на загальновідомій здатності спирту ослаб­лювати і руйнувати живу клітину, основане його застосування в медицині як дезінфікуючого засо­бу. Він токсичний для всіх, але витривалість до нього не в усіх людей однакова.

Зі шлунку і кишечнику алкоголь усмоктується в кров. Близько 10% його безпосередньо виділя­ється через нирки, легені та шкіру, а 90% розпо­діляється в організмі, беручи участь у обмінних процесах, окислюючись до вуглекислоти, води та інших речовин. Розподіляючись із кров'ю по всьо­му організмові, алкоголь отруйно діє на всі ткани­ни і органи. Особливо шкідливий він для нервових клітин. Очевидно, це зумовлюється легкою розчин­ністю алкоголю в жирових і жироподібних речови­нах, які становлять основу нервової тканини.

Проникаючи в нервову клітину, алкоголь роз­чиняє життєво-важливі для неї ліпоїдні речо­вини, змінюючи її нормальну діяльність. Тому найменша доза спиртного блискавично викликає зміни в психічній діяльності людини. Балаку­чість, піднесений настрій пов'язані не з тонізуючою дією алкоголю на нервову систему, як деякі вважають, а навпаки, з пригніченням гальмівних процесів.

Часті сп'яніння призводять до грубих і нео­боротних змін у нервових клітинах, паралізують їхню діяльність. Тому, в людей, які зловживають спиртним, послаблюються пам'ять і увага, притуп­ляються моральні якості.

Тут доречно згадати слова великого німецького поета В. Гете: «Людство могло б досягти неймовір­них успіхів, якби воно було тверезішим».

Швидкість і ступінь сп'яніння залежить від ін­дивідуальної чутливості, віку, витривалості, кіль­кості й міцності випитого напою, якості закуски тощо. Люди п'яніють швидше і сильніше, коли п'ють натщесерце. Хто добре закусує, той не так швидко п'яніє. Добре затримують всмоктування спирту жири і молоко.

Рівень алкоголю в крові вищий під час вживан­ня міцних спиртних напоїв. Алкоголь добре роз­чиняється у воді та легко проникає крізь усі тка­нинні бар'єри. Цим частково зумовлюється його особлива токсична дія на молоді організми.

Хоча, окислюючись, алкоголь виділяє певну кількість калорій, він дуже небезпечний для ослабленого, виснаженого організму, недостатньо забезпеченого білками і вітамінами, а під час зас­воєння алкоголю витрачаються життєво важливі речовини.

Обмін алкоголю в організмі ще не зовсім вивче­ний. Відомо, що в першій фазі він швидко всмокту­ється слизовою оболонкою дванадцятипалої кишки і тонкого кишечника в кров та інші рідини організ­му. Певна частина алкоголю засвоюється в шлунку, але значно повільніше, ніж у кишечнику. У другій фазі обміну відбувається розпад алкоголю. У третій стадії частина алкоголю фіксується тканинами.

І.А. Попов довів, що навіть невеликі дози алко­голю послаблюють гальмівні процеси в головному мозку. Цим пояснюється самовпевненість, знижен­ня критичної оцінки своїх дій, неправильне уяв­лення щодо якості та швидкості виконання роботи в стані сп'яніння. П'яні люди перестають контро­лювати свої дії і допускають необдумані вчинки, які часто закінчуються трагічно, особливо на воді.

Сп'янівши, деякі люди стають веселими, щи­рими, хвалькуватими або сумними, лякливими, плаксивими, інші бувають дуже дратівливими, злобними, затівають сварки, бійки.

Особливо тяжкі форми алкогольного отруєння спостерігаються при вживанні сурогатів алкоголю. Це спиртні напої, виготовлені кустарно (самогон, чача), косметичні засоби (одеколон, еліксири), лі­карські засоби (розтирання), різноманітні лаки, політури, технічні рідини (метиловий спирт, етиленгліколь, ацетон, дихлоретан та ін.).

Отруєння цими речовинами характеризується різким збудженням, яке переходить у сонливість. У тяжких випадках настає розлад свідомості, не­рідко у формі патологічного сп'яніння. Звичайно ж людина втрачає свідомість, виникають судоми,

різко порушується дихання і діяльність серцево-судинної системи. Нерідко токсична дія сурогатів, зокрема, метилового спирту, проявляються ура­женням зорового нерва, гострою нирковою недос­татністю.

У людей, які рідко вживають невеликі дози спиртних напоїв, виготовлених промисловим спо­собом, не виникає патологічних розладів у цен­тральній нервовій системі, можливі деякі зміни функціонального характеру. Але коли це перехо­дить у систематичне пияцтво, у нервово-психічній сфері та внутрішніх органах розвиваються вира­жені патологічні зміни, притаманні хронічному алкоголізму, спершу — функціональні, а потім — органічні.

Що ж таке хронічний алкоголізм? Це тяжке за­хворювання, яке розвивається унаслідок тривало­го зловживання алкоголем.

За визначенням В.І. Стрільчука, хронічними алкоголіками слід вважати тих, хто відчуває хворобливий потяг до алкоголю, у кого внаслідок втрати самоконтролю за кількістю випитого і три­валого зловживання спиртним розвиваються спер­шу функціональні розлади, а згодом і необоротні органічні зміни.

У алкоголіків порушуються взаємовідносини з колективом, страждають суспільні та матеріальні інтереси.

При хронічному алкоголізмові в людини роз­вивається хворобливий потяг до спиртних напоїв, виникає необхідність похмелитися, інакше через кілька годин вона почуватиметься так погано, що не зможе працювати. Такі хворі скаржаться на го­ловний біль, запаморочення, розбитість, пришвид­шене серцебиття, тремтіння рук, нудоту, блюван­ня, пітливість, поганий настрій, розлади сну.

Алкоголь на деякий час полегшує стан похміл­ля, зумовлений порушенням обміну речовин в ор­ганізмі. Розлади обміну речовин, які виникають унаслідок тривалого вживання спиртних напоїв, бувають такими глибокими і стійкими, що іноді важко піддаються лікуванню.

Розрізняють три стадії алкоголізму — початко­ву, середню і кінцеву.

Однією з однак І стадії є відсутність блювального рефлексу після вживання алкоголю. Також по­гіршується настрій і хворого переслідує думка про випивку. Другою ознакою І стадії є прогресуюча втрата пам'яті, зникає почуття міри під час вжи­вання напою. Інколи п'ють наодинці. За висловом В. Стрільчука хворі і стадії мають два обличчя: одне — під час сп'яніння, друге — в тверезому стані.

Із розвитком II і III стадій хронічного алкого­лізму вживання спиртних напоїв набирає система­тичного характеру, п'ють вже не просто для «задо­волення», а й із метою переходу в стан психічного і фізичного комфорту. Хворі перестають прихову­вати свою пристрасть до алкоголю.

Для всіх стадій характерна виразна зміна осо­бистості, добре відома в побуті.

Емоції алкоголіків істотно відрізняються від емоцій здорових людей. Прояви любові та ласки в алкоголіків часто набирають неприємних, огидних або цинічних форм. Втрачаються або різко посла­блюються цільові життєві установки, зменшується активність, порушуються процеси уваги, набуття нових вражень, помітно знижується здатність до абстрактного мислення, відтворення спогадів, за­пам'ятовування, використання нової інформації і збіднюються асоціативні процеси. Так поступово зникають позитивні риси особистості. Інколи хво­рі усвідомлюють шкоду від спиртних напоїв, але відмовитися від них не вистачає сили волі. Вони скаржаться на пригнічений настрій, нудьгу, неба­жання жити, різні неприємні відчуття в шлунково-кишковому тракті, серцево-судинній системі, сечо­статевій сфері. Це супроводжується дратівливістю, напруженістю, відчуттям тривоги і страху, особливо у вечірній час, на самоті.

Зловживання алкоголем нерідко набуває форми запою, під час якого людина протягом кількох днів випиває велику кількість спиртного, а потім деякий час не п'є. Хворі починають п'яніти від порівняно менших доз, але вживають алкоголь частіше.

Психічні розлади у хворих різко виражені в емоційній, вольовій та інтелектуальній сферах. Зміни психічної діяльності стають такими гли­бокими, що здебільшого згладжуються і нівелю­ються індивідуальні риси людини, внаслідок чого нерідко алкоголіки дуже подібні один на одного.

Дуже виразний психоорганічний синдром, виявом якого є різке зниження самокритики, глибокі розла­ди пам'яті, особливо запам'ятовування, підвищена стомлюваність і дратівливість, моральна деградація, тяжкі ураження усіх внутрішніх органів.

Алкоголіки з деґрадацією особи втрачають здат­ність правильно оцінювати факти та події навко­лишнього життя, свої вчинки. Зниження працез­датності й часті прогули призводять до звільнення з роботи. Відштовхнувши від себе своїх близьких, щирих товаришів, сім'ю, алкоголіки скаржаться на самотність, яка нібито змушує їх пити, стають на шлях жебрацтва. Втрачається інтерес до пра­ці, сім'ї, громадського життя, людина стає рабом шкідливої звички, живе єдиним бажанням — ви­пити. Заради задоволення потягу до алкоголю вона не обмежує себе у виборі способів отримання грошей: може за безцінь продати свої або чужі речі, йде на обман чи злочин.

Алкоголікам інколи здається, що їх ошукують, обминають, недооцінюють їхню працю, розум, талант, чесність, і вони стають ще більш похму­рими, тужливими, коло їхніх інтересів украй обмежується, тямучість і пам'ять знижується, хворі «тупіють». Врешті-решт розвивається різко виражене алкогольне недоумство.

У алкоголіків у час сп'яніння гнів буває у формі злості, страх у вигляді розгубленості. Осо­бливо характерне прогресуюче зниження відчут­тя сорому і пов'язаної з ним скромності. Деякі психіатри відносять цей симптом до ранніх ознак алкоголізму. На звичайні невдачі хворі реагують депресивними реакціями, глибокими пережи­ваннями.

Спостерігаються й інші вияви емоційності. Від­чуття радості у алкоголіків нерідко проявляється легковажністю і безтурботністю, а ще частіше — веселістю, більше зовнішньою без внутрішнього змісту. Журба буває з елементами драматизації.

Емоційній сфері хворих на алкоголізм влас­тивий стан «тривалої ейфорійної установки» (Є. Блейлер) — вони у зовсім невідповідний час і місці можуть цинічно і банально жартувати. Посту­пово честь і власна гідність змінюються непомірною гордовитістю, підвищеною самооцінкою, пихою («хоч я й п'яний, але розумніший за тверезого» ).

Отже, алкоголь забирає у людей все найкраще, найдорожче, що вони мають: розум, працелюб­ність і працездатність, волю, інтерес до життя.

Вивчення причин психічних хвороб — одне з важливих завдань медицини. Серед причин, що їх викликають, — травми, інфекції, психічні пере­живання і, особливо, алкоголізм, який спричиняє 25—30% усіх психічних захворювань.

Часте вживання алкогольних напоїв змінює опірність організму, виникають зміни, які зумов­люють багато тяжких психічних захворювань, зок­рема такі, як епілепсія, шизофренія та ін.

Встановлено, що алкоголь впливає на здатність мозкових клітин виробляти білки і рибонуклеїно­ву кислоту, які впливають на функцію пам'яті.

Навіть після одноразового вживання спиртного у людини можливі виражені психічні розлади. Природно, що в людей, які часто п'ють, раптово або поступово розвиваються різні хвороби. Алко­голізм може бути безпосередньою причиною захво­рювання або лише стимулюючим фактором.

Найтяжчою і найнебезпечнішою психічною не­дугою, яка розвивається внаслідок зловживання спиртними напоями, є «біла гарячка». Вона по­чинається вночі. Хворому сняться різні страхіття, чудовиська, потвори, які погрожують йому. Нерідко з'являється немотивований страх, лякливість. Потім потьмарюється свідомість, порушується орі­єнтація в навколишньому середовищі, людина не може зрозуміти, де вона, не впізнає своїх близьких. Усе це супроводжується напливом несправжніх, хворобливих відчуттів, так званих галюцинацій (здебільшого зорових, слухових). Хворим здається, що на них нападають різні тварини — пацюки, га­дюки, коти, миші, мавпи, комахи.

Хворі на «білу гарячку», як правило, відчува­ють страх, нерідко кричать і благають про допо­могу, намагаються тікати, вискакують із вікон, нападають на «ворогів», наносячи собі або комусь смертельні рани. Такі особи потребують ретельно­го догляду і застосування спеціальних лікуваль­них засобів, інакше вони можуть загинути якщо не від самогубства, то від різних захворювань серця чи легень.

Іноді хворі протягом багатьох місяців і навіть років чують якість неіснуючі голоси. Зміст цих слухових галюцинацій здебільшого загрозливий, образливий. Де б не була така людина, їй здаєть­ся, що над нею насміхаються, збираються убити. З'являється недовір'я до оточуючих, підозрілість і настороженість, настрій стає пригніченим, три­вожним. Ці люди уникають товариства, мало ці­кавляться життям узагалі.

Дуже небезпечним психічним розладом у хроніч­них алкоголіків є манія переслідування і ревнощів. Вони безпідставно починають звинувачувати своїх дружин у зраді, стежать за ними, ображають їх. Французькі дослідники образно називають алко­голь «токсином сексуальних ревнощів». Зміст ма­рення звичайно пов'язаний із ситуацією, яка скла­лася навколо хворого: розлучення, незадоволення і скарги дружини, яка, природно, вже не може з такою любов'ю і теплотою ставитися до чоловіка-алкоголіка, як це було раніше, бо життя з такими людьми — мука і небезпека.

Тяжким захворюванням є також корсаківський психоз, який характеризується значним розладом пам'яті, здебільшого на сучасні події. Людина може по кілька разів на день вітатися з однією особою, не може пригадати з ким і про що вона щойно говорила, забуває недавно прочитане. Поряд із значними психічними роз­ладами у таких хворих діагностують множинні запалення нервів, розлади чутливості, паралічі рук і ніг.

На ґрунті багаторічного пияцтва нерідко роз­вивається виражене алкогольне недоумство, яке залишається на все життя.

Примусове лікування алкоголіків запровадже­но нині у багатьох країнах. У Фінляндії, Норве­гії частина коштів від продажу спиртних напоїв надходить у фонди тверезості та витрачається на антиалкогольну пропаганду, надання допомоги алкоголікам, а також на загальний соціальний розвиток. У лікувальних відділеннях при виправ­но-трудових колоніях основна роль відводиться трудовому вихованню хворих на алкоголізм із метою пристосування їх до трудової і суспільно-корисної діяльності.

Проте, найголовніше у боротьбі з алкого­лізмом — запобігати йому. Обов'язком кожного громадянина нашої країни є вчасно зупинити лю­дину, яка починає звикати до спиртного.

Пияцтво — прояв моральної розбещеності, недбалого ставлення до себе і до власної сім'ї, до своїх обов'язків на виробництві та в побуті.

Особливу увагу громадськості слід звертати на організацію дозвілля. Залучення суспільства до різних спортивних заходів, організація без­алкогольних танцювальних вечорів, фестивалів, концертів відволікає від алкоголізму. Боротьба з алкоголізмом — це боротьба за людську особис­тість, гідність, за людську красу і здоровий розум, за ясні думки, високі почуття і благородні ідеали.
ІІІ. Підведення підсумків.


  • До чого приводить часте вживання алкоголю?

  • Чи можна вживати алкогольні напої підліткам навіть в малих дозах?

  • Як запобігти вживанню спиртних напоїв?

  • Чому з алкоголізмом потрібно боротися?


Лекція для старшокласників

З досвіду роботи класного керівника

Комащук Л.А.





База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка