Лекція з дисципліни "Загальна тактика" Тема "Вступ. Склад Збройних Сил України. Основи загальновійськового бою"



Скачати 297.42 Kb.
Дата конвертації12.04.2017
Розмір297.42 Kb.
ДЗ „ДНІПРОПЕТРОВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ МОЗ УКРАЇНИ”

КАФЕДРА МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ ТА ВІЙСЬКОВОЇ МЕДИЦИНИ


ЗАТВЕРДЖУЮ

завідуюча кафедри медицини катастроф


та військової медицини

д. м.н.,професор О.Ю.Сорокіна


“_____” _________ 2016 р.
ЛЕКЦІЯ

з дисципліни “Загальна тактика”



Тема 1.”Вступ. Склад Збройних Сил України. Основи загальновійськового бою”

(для студентів медичних факультетів)

Дніпропетровськ-2016

ТЕМА 1. ”ВСТУП. СКЛАД ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ. ОСНОВИ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ”

Навчальні питання

1. Зміст і порядок вивчення навчальної дисципліни…………………… 10 хв.


2. Збройні Сили України, їх призначення і склад………………………….. 40 хв.

3. Основи загальновійськового бою…………………………………………… 40 хв.


Література використана для підготовки тексту лекції:





  1. Корнієнко О.Г., Андрейко Я.Т., Слободянюк О.В., Ярошенко М.Б. Загальновійськова підготовка: Підручник. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2002.- с.538.

  2. Корнієнко О.Г., Слободянюк О.В., Герасимів І.М., Ярошенко М.Б Загальна тактика: Навчальний посібник. - Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.- с.152.

  3. Бойовий статут Сухопутних військ. Частина ІІ: Батальйон, рота. - К.: воєнне видавництво України “Варта”, 1998.-с.288.

  4. Бойовий статут Сухопутних військ. Частина ІІІ: Взвод, відділення, танк. - К.: воєнне видавництво України “Варта”, 1995.-с.240.

  5. Резниченко В.Г., Воробьев И.Н., Мирошниченко Н.Ф., и др. Тактика - М.: Воениздат, 1988. с.496.



І. ЗМІСТ І ПОРЯДОК ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


Воєнне мистецтво – це теорія й практика підготовки і ведення воєнних дій на суші, морі та у повітрі. Теорія воєнного мистецтва є складовою частиною військової науки. Військове мистецтво складається із стратегії військової, оперативного мистецтва та тактики.

Тактика – теорія і практика підготовки та виконання завдань підрозділами, частинами і з’єднаннями різних видів Збройних Сил, родів військ (сил) і спеціальних військ.

Тактика досліджує закономірності, характер і зміст бою, розробляє способи його підготовки й ведення, вивчає бойові властивості та можливості підрозділів, частин і з’єднань. Практика тактики охоплює діяльність командирів, штабів і військ щодо підготовки й ведення бою. Вона включає: постійне уточнення даних обстановки; прийняття рішення й доведення бойових завдань до підлеглих; планування та підготовку бою; ведення бойових дій та управління підрозділами; забезпечення бойових дій.

Тактика поділяється на загальну тактику, тактику видів Збройних Сил України, тактику родів військ і тактику спеціальних військ. Основу загальної тактики складає тактика Сухопутних військ.

Загальна тактика вивчає підготовку і ведення загальновійськового бою. Її складовими є тактика загальновійськових з’єднань і підрозділів, а також видів Збройних Сил України та родів військ і спеціальних військ, які входять до складу Сухопутних військ. Вона вивчає: зміст видів бойових дій; роль ударів зброєю масового ураження, вогневими та іншими засобами; розробляє форми маневру військ, похідні, передбойові та бойові порядки; визначає місце та роль з’єднань, частин і підрозділів кожного роду військ та спеціальних військ у загальновійськовому бою, завдання, які вони виконують в ході бойових дій, способи їх сумісного бойового застосування та порядок взаємодії між ними.

Сучасна тактика передбачає ведення бою із застосуванням як зброї масового ураження, так і звичайної зброї.

Тому теорія і практика загальновійськового бою повинна постійно удосконалюватися з урахуванням вимог стратегії, оперативного мистецтва та змін в матеріальній основі бою, а рівень тактичного мистецтва командирів (начальників), штабів і військ – безперервно підвищуватися.

Мета: підготувати студентів за програмою офіцера медичної служби запасу, який знає основні теоретичні положення та має практичні навички з питань загальної тактики в обсязі, необхідному для виконання обов’язків у відповідності з призначенням на воєнний час.



В результаті вивчення дисципліни студенти повинні

з н а т и:



  • основи сучасного загальновійськового бою;

  • організаційну структуру, можливості, тактику дій підрозділів Сухопутних військ Збройних Сил України;

  • обов’язки командира підрозділу з підтримання підрозділу в боєздатному стані;

  • бойові статути, організацію та ведення бойових дій в різноманітних умовах;

  • основи взаємодії та організації всебічного забезпечення бою;

  • організацію, бойові можливості та основи бойового застосування підрозділів ймовірного противника (до батальйону і йому рівних включно).

у м і т и:

  • управляти підрозділом;

  • підтримувати боєздатність підрозділу;

  • організовувати всебічне забезпечення бою.

Дисципліна “Загальна тактика” є базовою для вивчення військово-медичних, військово-фармацевтичних та військово-спеціальних дисциплін.

Вивчення навчальної дисципліни ”Загальна тактика” буде здійснюватись за кредитно-модульною схемою згідно вимог Болонського процесу. На вивчення дисципліни відводиться 60 навчальних годин із них 42 навчальні години аудиторні і 18 навчальних годин самостійної роботи.

Навчальна дисципліна вивчається одним модулем (заліковим кредитом). Модуль дисципліни має 3 – змістових модулі. Кожний змістовий модуль має заняття на яких проводиться поточний контроль. В кінці вивчення дисципліни проводиться підсумковий контроль. Поточний і підсумковий контроль проводиться тестуванням. Заліковий кредит навчальної дисципліни має 200 балів. Із 200-т балів – 120 балів відводиться на поточний контроль і 80 балів на підсумковий контроль.

Поточний контроль проводиться на 12-ти навчальних заняттях. Кожний контроль заняття оцінюється максимально 10 балів (”3” – 3 бали; ”4” – 7 балів; 5-10 балів). До здачі підсумкового контролю допускається студент у якого відсутні ”нб” і складені на позитивну оцінку всі три змістовні модулі і має балів мін -36 (3 х 12 = 36), мах – 120 (10 х 12 = 120). Підсумковий контроль проводиться також тестуванням по основним темам (розділам) дисципліни. Підсумковий контроль являється зарахованим коли студент відповів вірно на 60% контрольних запитань. Цей рівень знань відповідає мінімальному рівню балів – 50. таким чином, навчальна дисципліна являється засвоєна коли студент набирає від 86 балів (36поточ.контр. + 50підсумк.контр. ) до 200 балів (120 – поточний контроль і 80 – підсумковий контроль).

В подальшому бали за навчальну дисципліну виставляються в індивідуальні плани студентів і відомістю подаються в деканат. В деканаті проводиться ранжування курсу в системі ECTS з виставленням традиційної оцінки ”5”, ”4”, ”3”, ”2”.

Основні першоджерела для вивчення дисципліни є:

1. Бойовий статут сухопутних військ. Ч. 2 (батальйон, рота).

2. Основи сучасного загальновійськового бою. Вид. НАОУ, 2004 року.

3. Конституція України та Закони України про Збройні Сили.

4. Формалізовані конспекти для аудиторних занять та самостійної роботи студента.

В даній лекції будуть розглянуті два питання:

1. Збройні Сили України, їх призначення і склад.

2. Основи загальновійськового бою.

2. ЗБРОЙНІ СИЛИ УКРАЇНИ, ЇХ ПРИЗНАЧЕННЯ І СКЛАД

Збройні Сили України — це військове формування, на яке відповідно до ст.17 Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Структура, чисельність та система управління Збройних Сил визначаються потребами, можливостями та досвідом держави в забезпеченні обороноздатності, завданнями, покладеними на Збройні Сили.


Організаційна структура Збройних Сил (табл. 1) встановлена Законом України "Збройні Сили України" (2004 р.) і складається з Генерального штабу, трьох видів Збройних Сил (Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили) та об'єднань, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій, що не належать до видів Збройних Сил.

За функціональним призначенням, Збройні Сили складаються з Об'єднаних Сил швидкого реагування, Основних Сил оборони, З'єднань та військових частин, організацій, що не належать до функціональних структур.



СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА УКРАЇНИ - найчисельніший, комплексний за озброєнням і технічним оснащенням вид Збройних Сил. Вони складають основу Збройних Сил України. За своїм призначенням і обсягом покладених завдань Сухопутним військам відводять вирішальну роль у запобіганні та відбитті можливої агресії проти України.

Сухопутні війська призначені для: відбиття ударів сухопутних угрупувань агресора, утримання території, районів, рубежів, розгрому угрупувань військ противника.

За своїми бойовими можливостями вони здатні самостійно або у взаємодії з іншими видами Збройних Сил відбивати вторгнення сухопутних військ, великих повітряних і морських десантів противника, наносити одночасні масовані вогневі удари по противнику на усю глибину його оперативного шикування, проривати оборону про­тивника, здійснювати наступ у високих темпах на велику глибину та закріплюватися на зайнятій території.

До складу Сухопутних військ належать такі роди військ: механізовані, танкові, аеромобільні війська, ракетні війська та артилерія, армійська авіація та війська протиповітряної оборони Сухопутних військ.

Механізовані і танкові війська складають основу Сухопутних у військ. Вони призначені:

в обороні - для утримання районів, рубежів і позицій, які займають війська, відбиття ударів противника і нанесення поразки його військам, які наступають;

в наступі - для прориву оборони противника, знищення його угрупування, захоплення важливих районів, рубежів і об'єктів, форсування водних перешкод, переслідування противника, що відступає, ведення зустрічних битв, боїв і дій у складі морських та повітряних десантів.

Механізовані війська є найчисельнішим родом Сухопутних військ Збройних Сил України. Маючи високу бойову самостійність і універсальність, вони здатні виконувати завдання на різній місцевості і в будь-яку погоду, на головних або другорядних напрямках, в першому чи другому ешелоні бойових порядків (оперативного шикування).

Основу механізованих військ складають механізовані з'єднання, які мають на озброєнні танки (Т-64БМ «Булат», Т-72, Т-80, Т-84), бойові машини піхоти (БМП-1, БМП-2), бронетранспортери (БТР-60, БТР-70, БТР-80), сучасну артилерію та протитанкові керовані ракети, засоби ППО та всебічного забезпечення. Озброєння з'єднань високоточною зброєю посилює їх вогневу потужність, ударну силу і маневреність, забезпечує ведення бойових дій у високих темпах і на велику глибину.

Таблиця 1

СКЛАД ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ



МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ

ГЕНЕРАЛЬНИЙ ШТАБ

І. ВИДИ ЗБРОЙНИХ СИЛ

Сухопутні

Війська (СВ):

командування


ПОВІТРЯНІ СИЛИ

(ПС)


командування

Військово-Морські Сили:

командування




РОДИ ВІЙСЬК (СИЛ)

Роди військ

Сухопутних військ

Роди авіації та військ

Повітряних Сил


Роди військ (сил) Військово-Морських Сил

1.
2.
3.
4.
5.

6.


Механізовані

війська


Танкові

війська


Ракетні

війська і артилерія

Аеромобільні

війська


Війська ППО

Сухопутних Військ

Армійська авіація


1.
2.
3.
4.
5.

Бомбардувальна авіація

Винищувальна авіація

Штурмова

авіація


Розвідувальна авіація

Транспортна авіація



6.

7.


Зенітні ракетні війська

Радіо-технічні війська



1.
2.
3.

4.

5.


6.


Надводні

сили


Морська авіація

Берегові


ракетні

війська


Війська берегової

оборони


Морська

піхота


(Підводні сили)

ІІ. Спеціальні війська


1. Розвідувальні війська

4. Війська радіоелектронної

боротьби


7. Топогеодезичні

війська


2. Інженерні війська

5. Війська зв’язку

8. Гідрометеорологічні

війська


3. Війська радіаційного, хімічного, біологічного захисту

6. Інженерно-аеродромні

війська






ІІІ. З’Єднання, частини ТА ПІДРОЗДІЛИ медичного, технічного ТА тилового забезпечення
ІV. З’Єднання частини і установи, які не входять до видів ЗС


Танкові війська - маючи потужний вогонь, високу рухливість і маневреність, використовуються переважно на головних напрямках:

в наступі, як правило, в складі ударних угрупувань в першому чи другому ешелонах;

в обороні - здебільшого у складі других ешелонів і резервів для нанесення контрударів (контратак) і завершення розгрому противника, що вклинився в оборону, а при виділенні в склад перших ешелонів – для посилення стійкості та активності оборони.

Аеромобільні війська - високомобільний рід Сухопутних військ, призначений для охоплення противника з повітря і виконання завдань в його тилу, знешкодження засобів ядерного нападу, пунктів управління, захоплення й утримання важливих районів, рубежів, об’єктів в оперативній та тактичній глибині противника, а також використовуються як протидесантний резерв та для прикриття державного кордону і проходів у горах.

Ракетні війська та артилерія (РВ та А) є основними вогневими засобами Сухопутних військ.

Ракетні війська призначені для ураження засобів ядерного і хімічного нападу, основних угрупувань військ, авіації на аеродромах, засобів протиповітряної оборони, пунктів управління, тилових і інших важливих об’єктів противника в усій глибині його оперативного шикування, а на приморських напрямках, крім цього, - і для руйнування пунктів базування Військово-Морських Сил противника та знищення його бойових кораблів і суден.

Артилерія призначена для ураження засобів ядерного і хімічного нападу, артилерії, танків, бойових машин піхоти, вертольотів на майданчиках, протитанкових та інших вогневих засобів, живої сили, пунктів управління, засобів протиповітряної оборони, радіоелектронних засобів, руйнування фортифікаційних споруд противника, дистанційного мінування місцевості та виконання завдань світлового забезпечення і виконання інших завдань.

Війська протиповітряної оборони Сухопутних військ (ППО СВ) організаційно входять до складу загальновійськових з’єднань і підрозділів. Вони є одним з найважливіших засобів боротьби з повітряним противником.

Ці війська складаються із зенітно-ракетних, зенітних ракетно-артилерійських, зенітно-артилерійських, радіотехнічних частин і підрозділів. Війська ППО СВ призначені для: знешкодження повітряного противника на всіх можливих висотах його дій у будь-яку погоду, як вдень, так і вночі, в умовах активної радіопротидії; недопущення ведення противником повітряної розвідки: боротьби з аеромобільними військами і повітряними десантами на маршрутах їхнього польоту і під час висадки; знешкодження вертольотів вогневої підтримки, діючих із засідок; своєчасного сповіщення військ про дії повітряного противника; прикриття угрупувань військ, пунктів управління, аеродромів, тилових та інших об'єктів від ударів противника з повітря, а також при перегрупуваннях (переміщеннях, пересуваннях) військ і розміщенні їх на місці.

Вони озброєні рухомими зенітними ракетними та артилерійськими комплексами, радіолокаційною технікою для виявлення цілей і автома­тизованими системами керування вогнем.

Кількість частин і підрозділів військ ППО СВ в тій чи іншій ланці, їхня організація та типи зразків військової техніки, що знаходяться на озброєнні, повинні відповідати способам дій військ, що при­криваються, типам засобів повітряного нападу та способам їхніх дій по угрупованнях військ та об'єктах тилу.

Так, в механізованих і танкових з’єднаннях є зенітні дивізіони, озброєні самохідними зенітними ракетними, зенітними гарматно-ракетними, зенітними артилерійськими, радіолокаційними і переносними зенітними ракетними комплексами. Вони здатні діяти в бойових порядках підрозділів і вести розвідку та вогонь в русі по літаках і вертольотах тактичної, палубної та армійської авіації, яка діє переважно на гранично малих і на малих висотах, забезпечувати безпосереднє прикриття цих підрозділів на полі бою.



Армійська авіація призначена для авіаційної підтримки військ шляхом знищення наземних об'єктів противника на передньому краї та в глибині оборони, знищення повітряних десантів, мінування місцевості, ведення повітряної розвідки і виконання завдань всебічного забезпечення бою.

На озброєнні армійської авіації є бойові, транспортно-бойові та десантні вертольоти, різноманітні літаки та спеціальна авіація.


ПОВІТРЯНІ СИЛИ – один із головних носіїв бойового потенціалу Збройних Сил України. Цей високоманеврений вид Збройних Сил призначений для охорони повітряного простору держави, своєчасного попередження керівництва держави та Збройних Сил про повітряний напад, захисту адміністративно-політичних, промислово-економічних центрів і районів держави, угрупувань військ (сил), важливих об’єктів від ударів з повітря, ураження з повітря об’єктів противника, авіаційної підтримки своїх військ (сил), висадки повітряних десантів, повітряного перевезення військ і матеріальних засобів та ведення повітряної розвідки.

Одним із важливих напрямків реформування і розвитку Повітряних Сил ЗС України , є збалансований розвиток їх складових компонентів.



Повітряні Сили розподіляються на:

  • роди авіації ПС (бомбардувальна, винищувальна, штурмова, розвідувальна, транспортна);

  • роди військ ПС (зенітні ракетні війська та радіотехнічні війська);

Винищувальна авіація призначається для завоювання переваги в повітрі, виявлення та знищення повітряних цілей (літаків, гелікоптерів, крилатих ракет),захисту території країни та забезпечення бойових дій інших родів авіації. Має на озброєнні два типи літаків: СУ-27 (важкий всепогодний фронтовий багатоцільовий винищувач) та Міг-29 (всепогодний фронтовий багатоцільовий винищувач).

Бомбардувальна авіація є головною ударною силою Повітряних Сил. Призначена для ураження та знищення наземних і морських об‘єктів в оперативній і тактичній глибині за будь-яких погодних умов як вдень, так і вночі. На її озброєнні знаходяться два типи літаків: Су-24М (надзвуковий всепогодний фронтовий бомбардувальник) та Ту-22М3 (надзвуковий бомбардувальник-ракетоносець).

Штурмова авіація має призначення уражати та знищувати наземні і морські об‘єкти в тактичній глибині, забезпечувати безпосередню підтримку бойових дій сухопутних військ, військово-морських сил та повітряних сил..На озброєнні має один тип літака – дозвуковий фронтовий штурмовик Су-25.

Розвідувальна авіація призначається для ведення повітряної розвідки наземних та морських об‘єктів в оперативній та тактичній глибинах для забезпечення дій усіх видів Збройних Сил. та знищення його особливо важливих об'єктів. На озброєнні має два типи літаків: Су-24МР (розвідувальний варіант бомбардувальника Су-24М) і Су-17М4Р (всепогодний тактичний літак-розвідник) та безпілотні засоби: ВР-2 «Стриж» (безпілотний тактичний літак для збору розвідувальної інформації в умовах активної протидії засобів ППО супротивника.

Транспортна авіація призначається для перекидання та десантування аеромобільних і повітрянодесантних підрозділів, повітряного перевезення військ і бойової техніки, доставки вантажів, евакуації поранених та хворих, ведення розвідки, улаштування мінних загороджень. На її озброєнні знаходяться чотири основні типи літаків: Ан-26 (легкий транспортний літак), Ан-12 (середній транспортний літак), Іл-76МД та Ан-70 (важкі транспортні літаки).

Зенітні ракетні війська призначаються для виявлення та знищення повітряного противника, сповіщення, прикриття та захисту угрупувань військ від ударів з повітря. На озброєнні знаходяться ЗРК: С-125, С-75, С-200, С-300.

Радіотехнічні війська призначаються для безперервного ведення радіолокаційної розвідки повітряного простору і забезпечення бойових дій військ даними про повітряну обстановку, сповіщення військ про неї, контролю за польотами своєї авіації та радіоелектронної боротьби.
ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКІ СИЛИ (ВМС) призначаються для виконання завдань на морських та океанських театрах воєнних дій (ТВД), знищення важливих наземних об'єктів противника, його сил на морі та базах, порушення морських комунікацій, взаємодії з сухопутними військами при проведенні операцій на приморських напрямках, висадки морських десантів, забезпечення транспортування матеріальних засобів морем і виконання інших завдань.

До складу Військово-Морських Сил входять: надводні сили, морська авіація, берегові ракетні війська, війська берегової оборони, морська піхота.

Надводні сили мають океанські кораблі та кораблі прибережної дії, які здатні самостійно та у взаємодії з іншими родами сил флоту вирішувати різні завдання на морських театрах. Універсальність озброєння надводних кораблів дозволяє їм вести пошук і знищення підводних човнів та надводних кораблів противника, висаджувати морські десанти і відбивати висадку морських десантів противника, забезпечувати розгортання підводних човнів, охороняти транспортні та десантні кораблі під час переходу морем, а також вирішувати інші завдання.

Морська авіація у своєму складі морську ракетоносну, протичовнову та розвідувальну авіацію. Морська ракетоносна авіація озброєна літаками, які мають значну дальність та швидкість польоту, озброєні ракетами різного призначення.

Берегові ракетні війська призначені для оборони узбережжя та важливих об'єктів на березі, а також своїх прибережних комунікацій від ударів сил флоту противника. Вони можуть залучатися до підтримки сухопутних військ, які діють на приморських напрямках.

Морська піхота спеціально підготовлена для ведення бойових дій у складі морських десантів разом із сухопутними військами, або самостійно, а також для оборони військово-морських баз, портів і виконання інших завдань.



СПЕЦІАЛЬНІ ВІЙСЬКА

Спеціальні війська - це частини й підрозділу, які призначені для виконання спеціальних завдань по забезпеченню бойової й повсякденної діяльності Збройних Сил.

У Збройних Силах України є спеціальні війська, безпосередньо підлеглі Міністерству Оборони, спеціальні війська, що входять до складу видів Збройних Сил і Тилу. Найменування, состав, організація, озброєння й технічне оснащення формувань спеціальних військ визначається їхнім призначенням.

У більшості видів Збройних Сил до спеціальних військ ставляться: розвідувальні війська, інженерні війська, війська зв'язку, війська радіаційного, хімічного, біологічного захисту, війська радіоелектронної боротьби, топогеодезичні і гідрометеорологічні підрозділи. Деякі види Збройних Сил мають властиві тільки їм спеціальні війська, наприклад, Повітряні Сили - інженерно-аеродромні частини. До складу тилу Збройних Сил входять такі спеціальні війська як автомобільні війська.

Розвідувальні частини та підрозділи призначаються для добування відомостей про противника та місцевість, а також виконання спеціальних завдань.

Інженерні війська призначаються для вирішення завдань інженерного забезпечення бою частин і підрозділів Сухопутних військ, а також для завдання втрат противнику застосуванням інженерних боєприпасів.

Війська радіаційного, хімічного, біологічного захисту призначаються для вирішення завдань радіаційного, хімічного, біологічного забезпечення бою частин і підрозділів Сухопутних військ, а також для нанесення втрат противнику застосуванням запалювальної зброї.

Війська зв’язку призначаються для розгортання й експлуатації системи зв’язку та забезпечення управління військами в усіх видах їх бойової діяльності. На них покладаються також завдання щодо розгортання та експлуатації систем і засобів автоматизації на пунктах управління та проведення організаційних і технічних заходів щодо забезпечення безпеки зв’язку.

Частини та підрозділи радіоелектронної боротьби призначаються для виконання завдань щодо дезорганізації управління військами та зброєю противника шляхом радіоелектронного подавлення засобів зв’язку, радіолокації, радіонавігації, радіоуправління й оптико-електронних засобів. Крім того, вони застосовуються для радіоелектронної розвідки противника, проти дії його технічним засобам розвідки та здійснення комплексного технічного контролю.

Топогеодезичні підрозділи призначаються для виконання завдань з топогеодезичного забезпечення частин і підрозділів Сухопутних військ.

Гідрометеорологічні підрозділи призначаються для гідрометеорологічного забезпечення бойових дій.
З’ЄДНАННЯ, ЧАСТИНИ ТА ПІДРОЗДІЛИ МЕДИЧНОГО, ТЕХНІЧНОГО ТА ТИЛОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ.

З’єднання, частини та підрозділи медичного забезпечення призначаються для медичного забезпечення військ.

З’єднання, частини та підрозділи технічного забезпечення призначаються для утримування та зберігання ракет усіх видів і бойових частин до них, їх технічної підготовки та доставки у війська; забезпечення військ озброєнням, технікою, боєприпасами, засобами вимірювання і контролю, військово-технічним майном, зберігання та підтримання їх у готовності до бойового застосування; технічної розвідки, евакуації, ремонту пошкоджених (несправних) озброєння та техніки й своєчасного повернення їх у дію.

З’єднання, частини та підрозділи тилового забезпечення призначаються для тилового забезпечення військ. За масштабом і характером завдань, які виконуються, вони належать до оперативного або військового тилу.

Військовий тил включає підрозділи матеріального забезпечення із запасами матеріальних засобів, автомобільні, ремонтні та інші підрозділи тилу, які входять до складу з’єднань, частин, підрозділів всіх родів військ і спеціальних військ. За належністю військовий тил поділяється на бригадний та батальйонний (тил дивізіонів).

ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК


Організаційно Сухопутні війська складаються з армійських корпусів, бригад, батальйонів, дивізіонів, рот, батарей, взводів, відділень та обслуг.

Армійський корпус - оперативно-тактичне об'єднання в Сухопутних військах та інших видах Збройних Сил. У своєму складі він може мати декілька з'єднань і частин родів військ, спеціальних військ, органів управління та забезпечення.

Бригада – основне тактичне з'єднання. Призначена для ведення загальновійськового, повітряного, морського бою або для забезпечення бойових дій. Бригади бувають: механізовані, танкові, артилерійські, ракетні, зенітно-ракетні тощо. У Сухопутних військах бригада складається з декількох батальйонів (дивізіонів) основних родів військ, підрозділів спеціальних військ і тилу.

Батальйон (дивізіон) - основний тактичний підрозділ сухопутних, аеромобільних військ і морської піхоти. В ракетних військах і артилерії, військах протиповітряної оборони – дивізіон (артилерійський, ракетний, протитанковий, зенітний та ін.). Він може бути механізованим, танковим, аеромобільним, інженерно-саперним, автомобільним тощо. Механізований батальйон може бути на БТР або БМП. Механізований батальйон на БТР складається з командування, штабу, трьох механізованих рот, мінометної батареї та взводів: протитанкового, гранатометного, зв'язку, технічного обслуговування, забезпечення та медичного пункту. У складі танкового батальйону є три танкові роти та підрозділи забезпечення.

Дивізіон, основний вогневий і тактичний підрозділ у ракетних військах і артилерії, військах протиповітряної оборони. В його складі, як правило, є: дві-чотири вогневі (стартові) батареї та підрозділи управління й забезпечення.

Рота (батарея) - тактичний підрозділ Збройних Сил. В ракетних військах і артилерії, військах протиповітряної оборони – батарея (артилерійська, зенітна та ін.). Мо­же бути механізованою, піхотною, танковою, радіотехнічною, саперною, автомобільною, медичної тощо. Роти входять до складу батальйонів (бригад) або є окремими. Батарея є вогневим і тактичним підрозділом у ракетних військах і артилерії та військах протиповітряної оборони. Її складають, як правило, два-чотири вогневих (стартових) взводи (обслуги).

Взвод - підрозділ, який входить до складу роти, батареї. Мо­жуть бути й окремі взводи у складі частин, з'єднань, управлінь, за­кладів тощо. Існують взводи механізовані, аеромобільні, танкові, арти­лерійські, мінометні, протитанкові, розвідувальні, саперні, зв'язку, управління, комендантські, регулювання, медичні, господарські, забез­печення, обслуговування та ін. Як правило, взвод у своєму складі має два-чотири відділення (обслуги, екіпажі).

Відділення - первинний тактичний підрозділ. У складі відділення може бути 6-12 чоловік на чолі з командиром (сержантом, старшиною). Воно входить до складу механізованих, аеромобільних, саперних та інших взводів. У танкових військах та авіації відділенню відповідає екіпаж танка (літака, вертольота), а в артилерії - обслуга гармати.

Обслуга - група військовослужбовців, яка безпосередньо об­слуговує гармату, кулемет та інші види зброї й техніки; первинний (найменший) підрозділ в артилерії, військах ППО, зв’язку та ін.

Отже роблячи висновки з питання можна сказати, що знання організаційної структури Збройних сил України дає змогу студентам глибше вивчити питання організації бою та основних підрозділів та частин Збройних Сил України.



3. ОСНОВИ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ

Єдиним засобом досягнення перемоги з’єднаннями, частинами й підрозділами в збройній сутичці з противником є бій.



Бій — основна форма тактичних дій військ, являє собою організовані та узгоджені за метою, місцем і ча­сом удари, вогонь та маневр з'єднань, частин і підрозділів з метою знищення (розгрому) противника, відбиття його ударів та виконання інших завдань в обмеженому районі протягом короткого часу.

Бій може бути загальновійсь­ковим, повітряним, протиповітряним, мор­ським і вогневим (рис. 1).


Р
ис. 1. Види бою
Складові частини бою та їх зміст (рис. 2):

Удар — складова частина бою, що полягає в одно­часному ураженні угруповань військ та об'єктів против­ника шляхом потужного впливу на них усіма засобами або військами.

Вогонь — ураження противника стрільбою з різ­них видів зброї. Він ведеться з завданням знищення, подавлення, виснаження противника або зруйнування його об'єктів.

Вогонь розрізняють: за тактичними завданнями, видами зброї, способами ведення, напруженістю стрільби, напрямком стрільби, способами стрільби, видами вогню та ін.

М
аневр — організоване пересування військ під час бою з метою зайняття вигідного положення відносно противника й створення необхідного угруповання сил та засобів, а також перенесення (масування, розподіл) ударів та вогню для найбільш ефективного ураження противника. Видами маневру є охоплення, обхід,

відхід і маневр ударами й вогнем.


Рис. 2. Складові частини бою
Охоплення - маневр, який здійснюється підроз­ділами з метою нанесення удару у фланг противника.

Обхід - більш глибокий маневр, який проводиться підрозділами для удару по противнику з тилу. Охоп­лення здійснюється в тісній тактичній та вогневій взає­модії, обхід - у тактичній взаємодії з військами, які наступають з фронту, а іноді й з тактичним повітряним десантом.

Відхід — маневр, який застосовується з метою вивести своїх війська з-під ударів переважаючих сил противника, виграти час та зайняти більш вигідний рубіж (район). Відхід проводиться тільки з доз­волу або за наказом старшого командира.

Маневр підрозділами (охоплення, обхід і відхід) здійснюється стрімким просуванням їх у глибину бойо­вого порядку противника, в тому числі й повітрям, а також шляхом відведення підрозділів на нові позиції та рубежі (в райони), що розташовані в нашій глибині.

Маневр ударами та вогнем полягає в одночасному чи послідовному їх масуванні (зосередженні) на най­важливіших об'єктах противника або в розподілі (розо­середженні) для ураження декількох об'єктів, а також у перенесенні їх на нові об'єкти.

Загальновійськовий бій складає основу корпусних, а також ряду спільних (десантних, протиде­сантних) операцій. Він ведеться об'єднаними зусиллями з'єднань, частин і підрозділів різних родів військ, спе­ціальних військ Сухопутних військ, а також Військ по­вітряної оборони, а на приморському напрямку й Війсь­ково-морських сил.

Основним способом ведення бою із застосуванням звичайної зброї є послідовний розгром підрозділів про­тивника.



Звичайна зброя включає всі вогневі й ударні за­соби, які застосовують артилерійські, зенітні, авіаційні, стрілецькі та інженерні боєприпаси й ракети в звичай­ному спорядженні, запалювальні боєприпаси й суміші. У бою із застосуванням звичайної зброї вогонь артиле­рії, танків, бойових машин піхоти (бронетранспорте­рів), зенітних засобів і стрілецької зброї у поєднанні з ударами авіації є основним засобом ураження против­ника.

Найбільш ефективним видом звичайної зброє є високоточна зброя, до якої належать розвідуваль­но-ударні (розвідувально-вогневі) комплекси, а також інші комплекси (системи) озброєння, які застосовують керовані, самонавідні ракети й боєприпаси, що здатні ура­жати цілі, як правило, з першого пострілу (пуску).



Запалювальні боєприпаси й суміші за­стосовують для ураження живої сили й вогневих за­собів противника, які розташовуються відкрито або знаходяться у довгочасних вогневих та інших фортифі­каційних спорудженнях, а також його озброєння, тех­ніки та інших об'єктів.

Основними видами загальновійськового бою є оборона й наступ. Війська до оборони переходять навмисно або вимушено, з метою — відбити наступ противника, завдати йому втрат і створити умови для переходу своїх військ у наступ. Вона буде широко застосовуватися не тільки на початку, але й під час війни. Однак однією обороною досягти перемоги неможливо.

Наступ проводять з метою повного розгрому противника та оволодіння важливими районами (об'єкта­ми) місцевості. Найбільш типовим для з’єднань і підроз­ділів на початку війни буде перехід у наступ в умовах безпосереднього зіткнення з противником, як правило, з положення оборони.

Оборона й наступ тісно взаємозв'язані. Будь-яка оборона містить в собі елементи наступу, а наступ — елементи оборони.

Провідна роль у загальновійськовому бою нале­жить механізованим і танковим підрозділам. Залежно від обстановки вони можуть діяти в похідному, перед-бойовому та бойовому порядках.



П
охідний порядок
— шикування підрозділів для пе­ресування в колонах. Він повинен забезпечувати: високу швидкість руху, швидке розгортання в передбойовий та бойовий порядки; найменшу уразливість від усі­х видів зброї противника; підтримання стійкого уп­равління підрозділами. Варіант побудови похідного порядку посиленої механізованої роти наведено на рис. 3.

Рис. 3. Похідний порядок посиленої механізованої роти (варіант)


Похідний порядок батальйону (роти) здебільшого складається з колони головних сил та охорони. Колона головних сил батальйону (роти) залежно від конкретних умов обстановки та наявності засобів посилення може мати різну побудову. У разі висування самостійним маршрутом для охорони колони головних сил вперед висилають головну похідну заставу у складі від взводу до посиленої механізованої (танкової) роти на віддалення від 5 до 10 км, на фланги і в тил – дозорні відділення (танки). Якщо рота (батальйон) здійснює пересування в тилу своїх військ, то для охорони здебільшого висилається тільки безпосередня охорона. За бойовими підрозділами в колоні батальйону висуваються підрозділи тилу й технічного забезпечення.

П
ередбойовий порядок
— шикування підрозділів для пересування в колонах, розчленованих по фронту та в глибину. Він повинен забезпечувати: швидке розгор­тання у бойовий порядок; високі темпи просування з подоланням загороджень, зон зараження, районів зруй­нувань, пожеж і затоплень; найменшу уразливість від ударів усіх видів зброї противника.

Рис. 4. Передбойовий порядок механізованої роти (варіант)

Передбойовий порядок роти (батальйону) складається із взводних (ротних) колон (рис. 4), а механізованої роти (батальйону), які діють у пішому порядку без БМП (БТР), крім цього, і колон відділень. Шикування взводів (рот) у передбойовому порядку роти (батальйону) може бути в лінію, кутом вперед, кутом назад, уступом вправо, уступом вліво. Інтервали та дистанції між взводними колонами – 150-300 м, між ротними колонами – 300-600 м. Рота, призначена для дій у другому ешелоні (резерві), висувається на відстані 1,5-2 км.

Бойовий порядок — шикування підрозділів для ве­дення бою. Він повинен відповідати завданню, задуму бою, та забезпечувати: успішне ве­дення бою як із застосуванням тільки звичайної зброї, так і в умовах застосування противником зброї масового ураження та інших засобів; використання бойових можливостей підрозділів; своєчасне зосередження зусиль на вибраному напрямку (в районі); стійкість та активність в обороні; рішуче ураження про­тивника на глибину його бойового порядку; швидке використання результатів вогневого ураження противника і вигідних умов місцевості; нарощування зусиль під час бою й здійснення маневру; можливість відбиття ударів противника з повітря, зни­щення його аеромобільних і диверсійно-розвідувальних груп; найменшу уразливість підрозділів від ударів усіх видів зброї; підтримання безперервної взаємодії та уп­равління підрозділами.

Бойовий порядок бригади складають підрозділи першого ешелону, другого ешелону, загаль­новійськовий резерв, артилерійська група (артиле­рійський підрозділ), підрозділ протиповітряної обо­рони, протитанковий резерв та рухомий загін заго­роджень. Залежно від обстановки та одержаних на посилення підрозділів до бойового порядку бригади можуть також входити передовий, спеціальний, обхідний, рей­довий, штурмовий загони й тактичний повітряний де­сант, а в обороні - протидесантний резерв та інші еле­менти.

Б
ойовий порядок батальйону (роти) складається з підрозділів першого ешелону, другого ешелону або резерву (в роті – другий ешелон або резерв створюють

т


Рис.5. Бойовий порядок механізованої роти, яка наступає в пішому порядку (варіант)
ільки в обороні), вогневих засобів і підрозділів поси­лення, які залишаються в безпосередньому підпорядку­ванні командира батальйону (роти).

Бойовий порядок механізованої роти, яка наступає в пішому порядку наведено на рис. 5.

В обороні бойовий порядок батальйону (роти) може також включати бронегрупу та вогневі засади.

Для забезпечення дій з’єднань і підрозділів створю­ються розвідувальні органи та органи охорони, загін ліквідації наслідків застосування противником зброї масового ураження, загони забезпечення руху, загони (групи) розгородження та інші тимчасові формування.


З метою надання більшої самостійності під час ведення загальновійськового бою механізованим і танковим під­розділам придають або виділяють для підтримки, підрозділи інших родів військ і спеціальних військ.

Придані підрозділи повністю підпорядковуються за­гальновійськовому командиру й виконують поставлені ним завдання.

Підтримуючі підрозділи залишаються в підпорядку­ванні старшого командира (начальника) й виконують поставлені ним завдання, а також завдання, які поста­вив командир підтримуючого підрозділу в межах виді­леного ресурсу (наряду) сил.

Механізованому (танковому) батальйону можуть придати артилерійський дивізіон або батарея, підрозділ протитанкових засобів, зенітний підрозділ, а та­кож підрозділи інженерних військ і військ радіаційного, хімічного й біологічного захисту. Механізованому ба­тальйону можуть придати також танкові, а танковому батальйону - механізовані підрозділи.

Механізованій роті можуть придати мінометну (артилерійську) батарею, протитанковий, гранатометний, інженерно-саперний і вогнеметний підрозділи, а в обороні та під час наступу в особливих умовах (у місті, горах, лісі) і танковий взвод; танковій роті - артилерій­ську батарею, механізований та інженерно-саперний підрозділи.

Батальйон (роту) в бою, також, може підтриму­вати артилерійський дивізіон (батарея).

В питанні лекції були розглянуті основи сучасного загальновійськового бою. Знання основ сучасного загальновійськового бою дозволить офіцерам медичної служби Збройних Сил України ефективно організовувати медичне забезпечення військ в умовах використання в сучасному загальновійськовому бою різних видів зброї.

Закінчення


На лекції ми розглянули основи тактики та основні поняття й термінологію які в ній застосовуються. Тактика сучасного загальновійськового бою в значній мірі відрізняється від тактики періоду другої світової війни. В її розвитку сталися величезні зміни, обумовлені широким запровадженням у військах зброї масового ураження, значним якісним удосконаленням звичайної зброї і використання у військовій справі найсучасніших досягнень науки і техніки.

Зброя масового ураження та інші сучасні засоби масової боротьби змінили зміст загальновійськового бою. Різко зросли бойові можливості воюючих сторін.

В управлінні військами виникли нові, надзвичайно складні завдання. Все більше ускладнюються питання підготовки і ведення наступального, зустрічного і оборонного боїв, підготовки здійснення пересування військ різними способами, організації розташування військ на місці та їх дій при нападі противника.

Все це буде використовуватися в подальшому, під час вивчення дисципліни “Загальна тактика” та дисциплін ”Організація медичного забезпечення у військах” , “Військова токсикологія, радіологія та медичний захист”. Матеріал викладений на лекції є базовим для цих дисциплін тому, що він дозволяє розуміти завдання медичного забезпечення військ та умови їх виконання.


Автори:к.м.н.Л.П.Кохан,ст.вик.О.П.Березнюк,ст..вик.Карлович,В.О.Бабенко, В.М.Лисенко.

Затверджено на засіданні кафедри

«____» __________ 2016 р.

Протокол №_____

Переглянуто на засіданні кафедри

«____» ___________ 20 р.

Протокол № _____

Переглянуто на засіданні кафедри

«____» ___________ 20 р.

Переглянуто на засіданні кафедри

«____» ___________ 20 р.

Протокол № _____









База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка