Лекція Вікові особливості обміну речовин та енергії



Скачати 94.42 Kb.
Дата конвертації24.11.2016
Розмір94.42 Kb.
Лекція 2. Вікові особливості обміну речовин та енергії. У дорослих спостерігається рівновага надходження та використання енергії. Енергія міститься у продуктах, які споживають гетеротрофні організми. Поживні речовини мають не тільки енергетичне, а й пластичне значення. Вони використовуються для росту та самооновлення організму. Внутрішньоутробному періоду та періоду дитинства притаманні процеси синтезу росту, тому в ці періоди онтогенезу енергетичний обмін позитивний. Для організму, що росте, характериний позитивний білковий баланс, який супроводжується накопиченням в організмі азоту. Під час росту поживні речовини використовуються як будівельний матеріал, як джерело енергії для синтезу ферментів і нуклеїнових кислот. Енергетичні витрати організму складаються з основного обміну та робочих надбавок (витрати енергії та виконання фізичної роботи, на терморегуляцію та специфічно-динамічну дію їжі).

Основний обмін. З розрахунку на кг маси тіла (або на м2 площі тіла) величина основного обміну (BOO) у дітей вища, ніж у дорослих. Наприклад, у новонароджених – 50 ккал/кг на добу, в 1 рік даний показник становить 54, у 5 років – 46, а у дорослих – 25 ккал/кг на добу. Це пов’язано з підвищеною віддачею тепла, з вищою інтенсивністю синтетичних процесів, що вимагають енергії, з недосконалістю роботи всіх систем організму. В абсолютних значеннях з віком (паралельно збільшенню маси тіла) BOO підвищується: у новонароджених 120 ккал/добу, в 1 рік – 580 ккал/добу, у 3 роки – 750 ккал/добу, у 5 років – 840 ккал/добу, в 10 років – 1120 ккал/добу, в 14 років – 1360 ккал/добу, а у дорослих – 1700 ккал/добу.

Загальний обмін. Подібно основному обміну, загальний обмін, що відображає інтегральні витрати енергії організмом в реальних умовах його існування, з розрахунку на кг маси тіла – з віком знижується, а в абсолютних значеннях – збільшується. Так, у новонароджених його відносна величина (ккал/кг/добу) складає 120, в 1–3 роки – 115, в 5 років – 100, в 10 років – 75, в 14 років – 50, а у дорослих – 42; абсолютна (ккал/добу) – відповідно 500, 1390, 1875, 2070,2600, 2750 і 2860.

Джерела енергії. У плоду основним джерелом енергії є глюкоза; при цьому велику питому вагу займає анаеробний спосіб її використання, тобто гліколіз. У новонароджених інтенсивно використовується глікоген м’язів і печінки, глюкоза і жирні кислоти; спостерігається високий рівень глюконеогенезу. Інтенсивність гліколізу у дітей першого року життя на 30–35% вища, ніж у дорослих; особливо вона висока в перші 3 місяці життя. У подальшому підвищується частка процесів аеробів; їх інтенсивність досягає максимальних значень до 9–11 років. З 12 років знову підвищується інтенсивність гліколізу, особливо в білих м’язевих волокнах. Максимальне споживання кисню (з розрахунку на кг маси) досягає найбільших значень до 17 років, абсолютне максимальне споживання кисню – до 25 років, а максимальна анаеробна потужність – до 18–20 років.

Потреба в білках. Для дітей характерний позитивний азотний баланс, тобто ретенція азоту: у новонароджених в організмі залишається 50–70 % уведеного білка, в 1–3 роки – 25,2 %; у 11–14 років – 25,1 %, а у дорослих – 7,6 %. З розрахунку на кг маси тіла новонародженим необхідно 2,5 г білку на добу, в 1 рік – 3,5 г; у 3 роки – 4,0 г; у 5 років – 3,5 г; у 7 років – 3 г; у 10 років – 2,5 г; у 14–17 років – 1,7 г; а дорослих – 1,4 г. У абсолютних значеннях потреба білка (г/добу) становить відповідно 10, 50, 60, 70, 80, 80, 95 і 90; половина з них – білки тваринного походження, що містять усі незамінні амінокислоти (лейцин, фенілаланін, лізин, валін, треонін, тріптофан, метіонін, лейцин, ізолейцин, цистин, гістидин). Вважається, що дітям особливо важливе надходження перших п’яти з них. При заняттях спортом, особливо на фоні значного збільшення м’язової маси, потреба в білках підвищується у 1,5–2,0 рази. Дефіцит білка в їжі викликає порушення інтелекту, знижує швидкість фізичного розвитку, зменшує імунітет і толерантність до стресів. При значному недоліку незамінних амінокислот у дітей розвиваються підвищена дратівливість, занепокоєння, яке потім зміняється млявістю, апатією і сонливістю. Надмірне введення білка також шкідливе для організму – в цьому випадку підвищується концентрація амінокислот у крові, виникає аміноацидурія, розвивається затримка розвитку, особливо, нервово-психічного.

Потреба в жирах. З розрахунку на кг маси тіла новонародженим необхідно 6 г жирів на добу, в 1 рік – 5,5 г; у 3 роки – 4,0 г; у 5 років – 3,5 г; у 7 років – 3,0 г; у 10 років – 2,5 г; у 14–17 років – 1,7 г; а дорослим – 1,4 г. У абсолютних значеннях потреба жирів складає відповідно – 25, 50, 60, 70, 80, 95 і 90 г/добу; причому, 15–20 % з них – частка жирів рослинного походження. До 6-річного віку щодня потрібно 6–12 г рослинного масла, молодшим школярам – 20 г, а старшим – 25 г. Проте, надмірне споживання жирів негативно впливає на фізичний розвиток дітей; дефіцит жирів у пубертатному періоді приводить до порушення статевого дозрівання.

Потреба у вуглеводах. З розрахунку на кг маси тіла новонародженим необхідно 13 г вуглеводів на добу, в 1 рік – 13 г, у 3 роки – 16 г, у 5-річному віці – 14 г, у 7років – 12 г, в 10 років – 10 г, в 14–17 років – 7 г, а дорослим – 5,7 г. У абсолютних значеннях потреба у вуглеводах складає відповідно 50, 150, 212, 272, 300, 320, 380 і 400–500 г/добу. У дітей першого року життя вуглеводи забезпечують 40 % добової калорійності їжі, в наступні вікові періоди – 60 %. Перші місяці життя потреба у вуглеводах задовільняється за рахунок молочного цукру (лактози), а при штучному вигодовуванні – за рахунок сахарози та мальтози. В цілому, у дітей грудного віку співвідношення білків, жирів та вуглеводів повинно становити відповідно 1:3:6, в 1-річному віці – 1:1,5: 3,7, а після 2 років – 1:1:4. При збільшенні фізичного навантаження, нервового перенапруження, при переохолодженні або перегріві, при різних стресах потреба дітей у вуглеводах зростає. Надлишок вуглеводів викликає ожиріння та порушення білкового обміну.

У дітей регуляція вуглеводного обміну менш досконала, ніж у дорослих. Зокрема, це виявляється в повільнішій мобілізації вуглеводних ресурсів, а також в меншій здатності зберігати необхідну інтенсивність обміну при фізичній роботі. Наприклад, при бігу на 500 м, при кросах у юних спортсменів зниження рівня глюкози в крові спостерігається частіше, ніж у дорослих спортсменів. Емоційно насичені заняття сприяють збереженню необхідного рівня глюкози в крові.



Потреба у воді. На частку води у новонароджених доводиться 75–80% маси тіла, в 1 рік – 70 %, в 5 років – 65 –70 %, а у дорослих – 60–65 %. Тому, потреба у воді з розрахунку на кг маси тіла з віком знижується: новонародженим необхідно 80–100 г води на добу, в 1 рік – 120–140, в 3 роки – 100, в 5 років – 90, в 7 років – 90, в 10 років – 80, в 14–17 років – 60, а дорослим – 40–50. У абсолютних значеннях потреба у воді складає відповідно 300, 1300, 1500, 2000, 2200, 2400, 2500 і 2700 г води/добу; приблизно 50 % води повинна поступати у вигляді пиття.

Потреба в мінеральних солях. У новонароджених дітей мінеральні речовини складають 2,6 % маси тіла (у дорослих – 5 %). В цілому, добова потреба в мінеральних речовинах у дітей приблизно в 1,5–2 рази нижча, ніж у дорослих. Потреба в залізі у дітей вища, ніж у дорослих, тобто вище 15–18 мг/добу. Відзначимо, що Са, Р, Мn, Мg необхідні для кровотворення, а саме: Мn – для розвитку статевих залоз, Zn – для зростання кісток і ендокринних залоз, F – для розвитку зубів. Найвища потреба в Са спостерігається на 1-у році життя, а також в період статевого дозрівання.

Потреба у вітамінах. З розрахунку на кг маси тіла потреба у вітамінах для дітей вища, ніж для дорослих, але в абсолютних значеннях – нижче. Наприклад, для 6-річних дітей добова потреба вітамінів на 60–70 % від потреб дорослих. При підвищенні розумової та фізичної активності потреба у вітамінах зростає.

Особливості організації харчування дітей. У новонароджених – грудне вигодовування: перші 7–8 днів необхідний об’єм молока (у мл) рівний приблизно (70 Ч n), де n – число днів; годування – через 3,5 години з нічним проміжком у 6,5 годин. Після 2–3 місяців інтервал між годуваннями становить 4 години, нічний проміжок – 6,5 – 8 годин. Після 5 місяців додатково до грудного вигодовування вводиться прикорм: спочатку овочеве пюре, потім 5% каші, згодом 8–10 % каші; з 6–7 місяців – нежирний м’ясний бульйон, протерте свіже яблуко; у 7–7,5 міс. – м’ясний фарш; з 10 міс. – м’ясні фрикадельки; з 12 міс – парові котлети. У рік здійснюється повний перехід на прикорм. Штучне вигодовування проводиться молочними і кисломолочними сумішами. Дітей віко до 1,5 років доцільніше годувати п’ять разів на день, старших цього віку – 4–5 разів. При 5-разовому харчуванні розподіл добового раціону складає: перший сніданок – 20 %, другий сніданок – 10–15 %, обід – 30–35 %, полудень – 10–15 %, вечеря – 20 %; при 4-разовому харчуванні: перший сніданок – 2 5%, другий сніданок – 20 %, обід – 35 %, вечеря – 20 %; при 3-разовому харчуванні: сніданок – 30 %, обід – 45–50 %, вечеря – 20–25 %. Шкільний сніданок повинен складати 20 % добового раціону. У юних спортсменів калорійність харчування повинна бути вищою (в середньому на 600 ккал/добу). Їжа приймається не раніше, ніж через 30–40 хвилин після тренування.

Геронтологічні зміни Обмін вуглеводів не зазнає істотних вікових змін, а спостергіається лише помірно понижена толерантність до вуглеводів, що пояснюється падінням біологічної активності інсуліну.

З віком знижується інтенсивність реплікації ДНК, її здатність до репарації, зменшується інтенсивність утворення РНК, що призводить до зниження синтезу білка і появи дефектів у цих процесах. Результатом цього є зменшення об’єму внутріклітинних органоїдів, зниження інтенсивності утворення енергії, зменшення здатності до відновлення; зменшується кількість клітинних і внутріклітинних гормональних рецепторів, що знижує ефективність гуморальної регуляції діяльності органів і тканин.

Жировий обмін у людей літнього та старечого віку характеризується різким зниженням мобілізації жирів, зменшенням їх затрат на пластичні й енергетичні потреби. Тому, на фоні досить високого рівня синтезу жирів зростає маса жиру в організмі (виникає генералізованний ліпоїдоз органів), підвищується рівень холестерину в крові, що спричинює підвищення ймовірності атеросклерозних процесів, утворення жовчних каменів, а також підвищення інтенсивності вільно радикального окислення ліпідів. Такі особливості обміну жирів після 35 до 60 років зумовлюють прогресивне зменшення нежирової маси тіла; жирова маса, навпаки, зростає (в середньому на 0,2–0,8 кг щорічно).

При старінні відбувається перерозподіл жирових відкладень – жир починає відкладатися переважно на животі, навколо талії, навколо внутрішніх органів. Після 60 років відбувається зниження загальної маси тіла, хоча зростання жирової маси продовжується. З віком спостерігається більша схильність до ожиріння, ніж у молодому та зрілому віці. Особи, котрі зловживають їжею (надто переїдають) страждають ожирінням, що є причиною передчасного старіння та ранньої інвалідизації. Ожиріння скорочує середню тривалість життя на 6–7 років, сприяє розвитку атеросклерозу, гіпертонічної хвороби, цукрового діабету й інших захворювань.

У літніх людей велика кількість клітин організму атрофуються: якщо у 25-річному віці клітинна маса тіла становить 47 % від усієї маси тіла, то у 70-річних – 36 %.

На пізніх етапах постнатального розвитку необхідно дотримуватись, в основному, молочно-рослинної дієти. Їжа повинна мати лужну спрямованість, що досягаться споживанням овочів (буряк, морква, помідори, огірки) і фруктів (яблука, апельсини) – основних джерел вітамінів і мінеральних солей. Для профілактики захворювань, характерних для літніх людей, необхідне надходження в організм вітаміну А (для профілактики онкологічних захворювань), вітаміну С (атеросклерозу), вітаміну D (остеопорозу). Корисними є кисло-молочні продукти: високий вміст у них молочної кислоти створює сприятливі умови для збільшення молочно-кислих бактерій, які витісняють гнильну флору. Цьому ж сприяє споживання клітковини та обмеження білків тваринного походження. Молочно-рослинна дієта містить антиоксидантні речовини (вітаміни А, Е та ін., глютамінова кислота, цистєїн, метіонін, кавова кислота (міститься у винограді, яблуках, червоних винах), мікроелементи (мідь, цинк, марганець, селен )), що сповільнюють процеси старіння. Тому, наявність цих компонентів в їжі є необхідною умовою для збільшення тривалості життя. Для осіб літнього і старечого віку найбільш оптимальним є 4-разове харчування, при якому розподіл складає відповідно 25 %, 15 %, 35 % і 25 % від добового раціону. Нині створені спеціальні продукти харчування, багаті геропротекторами, тобто речовинами, що знижують швидкість старіння організму.



Вікові особливості терморегуляції. Плід не потребує механізмів терморегуляції, оскільки він розвивається в умовах материнського „термостату“. Тепло, що утворюється плодом під час обміну речовин у його організмі, віддається кові матері. Температура крові, що відтікає від плод до плаценти, на 0,3–0,4 0С вища, ніж температура крові, що рибуває до плоду. Отже, тепловіддача здійснюється через плаценту. Якщо перетиснути пупкові артерії, припинити кровообіг через плаценту, плід починає нагріватися. Теплопродукція плоду перед пологами становить 10–15 % від теплопродукції матері.

У новонароджених дітей температура тіла вища, ніж у дорослих (наприклад, ректальна температура складає 37,7–38,2°С), через 1–1,5 години після годування температура тіла зростає на 0,1–0,4°С, після дефекації вона, навпаки, знижується.



Тепловіддача у дітей вища (наприклад, у новонароджених – у 2,2 рази), ніж у дорослих. Це пов’язано з тим, що у них площа шкірних покривів з розрахунку на кг маси тіла вища (наприклад, у новонародженого – 704 см2/кг, у 5-річних дітей – 456 см2/кг, у дорослого – 221 см2/кг), з вищою інтенсивністю шкірного кровотоку, з меншою товщиною шкіри, з підвищеною віддачею тепла через легені. Важливу роль у тепловіддачі немовлят і грудних дітей виконує віддача тепла шляхом випаровування з верхніх дихальних шляхів, а також процес потовиділення (кількість потових залоз з розрахунку на одиницю площі поверхні шкіри у них вища, ніж у дорослих). Проте, механізми фізичної терморегуляції у дітей першого року життя є недосконалими. Наприклад, у них відсутня реакція судин шкіри на холодовий подразник. Фонова теплопродукція у дітей, особливо в грудному віці, теж вища, ніж у дорослих (наприклад, у новонароджених і грудних дітей – у 1,4 рази), хоча здатність підвищити теплопродукцію, наприклад, при охолоджуванні, виражена у меншій мірі, ніж у дорослих (так, у грудних дітей вона зростає в 2 рази, тоді як у дорослих в 3–4 рази). Основним механізмом теплопродукції є нескоротливий термогенез, в якому особлива роль у малюків належить бурому жиру. В цілому, у новонароджених і грудних дітей хімічна терморегуляція теж недосконала. Тому такий важливий правильний підбір одягу для малюків залежно від температури середовища. У дітей перших років життя недостатньо розвинений свідомий контроль температури тіла: навіть у 2–3-річному віці вони не можуть відчути переохолодження або перегрів. У процесі онтогенезу підвищується теплопродукція, знижується інтенсивність тепловіддачі, вдосконалюються механізми терморегуляції, зокрема швидкість реагування адренергічної системи і щитоподібної залози, посилюються та прискорюються вазомоторні реакції, знижується поріг і зростає об’єм потовиділення, формується механізм м’язового термогенезу (тонус терморегуляції, тремтіння). „Дорослий“ рівень терморегуляції досягається до 15–17 років.

У процесі старіння знижується інтенсивність основного і загального обміну, що зменшує процеси теплопродукції, одночасно порушуючи процеси терморегуляції. Такі зміни пов’язані із зниженням точності оцінки температури навколишнього середовища гіпоталамічними нейронами і зниженням порогу підвищення м’язового термогенезу у відповідь на охолодження. Ефективність процесів тепловіддачі з віком також знижується. Наприклад, потовиділення починається після тривалішої теплової дії на організм, ніж у молодих людей. Тому у літніх і старих людей підвищується ризик переохолодження і перегріву.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка