Лекція Тема 2: Суспільство як об’єкт вивчення соціології



Скачати 174.07 Kb.
Дата конвертації09.04.2017
Розмір174.07 Kb.

Заняття проведені

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри ______________

____________________________________

____________________________________

(підпис, ініціали, прізвище)
"___" _____________2014 року


№ навч. групи

Дата

Час












ПЛАН

ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ

з навчальної дисципліни

Соціологія
Вид заняття: Лекція

Тема 2: Суспільство як об’єкт вивчення соціології

Заняття 2. Соціальна динаміка: визначення і структура суспільства

Навчальна група (курс)

Час:

Місце проведення: ауд.
Навчальна та виховна мета:

1. Розглянути типологію суспільств, особливу увагу зосередити на цивілізаційному підході.

2. Дати аналіз концепціям еволюційного розвитку суспільств.

3. Сформувати у студентів розуміння суспільства як системи.

Навчальна література:


  1. Гидденс Э. Устроение общества: очерк теории инструктуризации. – М., 2003.

  2. Головаха Є.І. Суспільство, що трансофрмується. – К., 1997.

  3. Дорофеев Б.Ф. Размышление о человеческом обществе. – Донецк., 2003.

  4. Иноземцев В.Л. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспективы. – М., 2000.

  5. Нестуля О.О., Нестуля С.І, Соціологія. Практикум. Модульний варіант: Навч. посіб. – К., 2010

  6. Михальченко М.И. Украинское общество: трансформация, модернизация или лимитроф Европы? – К., 2001.

  7. Павліченко П.П., Литвиненко Д.А. Соціологія. – К., 2000.

  8. Піча В.М. Соціологія: Загальний курс. – К., 2000.

  9. Рудкевич М.П. Общество как система // Вопросы философии. – 2001. - №12.

  10. Саенко Ю. Состояние общества. К вопросу о его измерении // Социс. – 1999. - №10.

  11. Туров Н.С. Общество как социальная система // Социально-политический журнал. – 1994. - №7-8.

  12. Черниш Н.Й. Соціологія: Підручник за рейтингово-модульною системою навчання . – К., 2009

План проведення заняття

І


ІІ

ІІІ

Вступ

1. Прийом навчальної групи.



2 Зв'язок з матеріалами заняття, що вивчалось раніше.

3. Тема №2 «Суспільство як об’єкт вивчення соціології»

Лекція№ 1. «Соціальна динаміка: визначення і структура суспільства»
Основна частина

Питання 1. Сутність поняття «суспільство». Ознаки суспільства.

Питання 2. Суспільство як система:

Питання 3. Типологія суспільства (традиційне, індустріальне, постіндустріальне).

Питання 4. Концепції еволюційного розвитку суспільства.

Заключна частина

Підведення підсумків

Відповіді на запитання

Завдання на самостійну підготовку:


  1. Поняття соціального прогресу. Критерії, тенденції та механізми соціального прогресу.

  2. Розгляньте основні підходи до розуміння причин розвитку суспільства.

Тема і місце наступного заняття:

Семінар № 2 «Етапи розвитку соціологічного знання»





Перевірка наявності студентів та готовність їх до заняття.

Озвучую тему заняття та пов’язую його з попередніми заняттями. Оголошую тему, мету заняття та навчальні питання.

Актуальність заняття.

Оголошую порядок проведення заняття.
Даю під запис за необхідністю визначений матеріал.
За необхідності наводжу приклади з практики.

Короткий висновок після питання.


Визначаю позитивні сторони заняття та загальні недоліки.

Відповідаю на запитання студентів

Видаю завдання на самостійну підготовку

Оголошую тему, час і місце проведення заняття


Старший викладач кафедри соціології та гуманітарних дисциплін О.В.Демченко


ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ

Кафедра соціології та гуманітарних дисциплін








ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри ______________

____________________________________

(підпис, ініціали, прізвище)

"___" _____________2014 року


Ст.викл. Демченко О.В.
ЛЕКЦІЯ

з навчальної дисципліни



Соціологія
Тема 2: Суспільство як об’єкт вивчення соціології

Заняття 2. Соціальна динаміка: визначення і структура суспільства

Навчальний час – 2 годин (и).
Для студентів інституту (факультету) ІБ, ІТ,ТК
Навчальна та виховна мета:

1. Розглянути типологію суспільств, особливу увагу зосередити на цивілізаційному підході.

2. Дати аналіз концепціям еволюційного розвитку суспільств.

3. Сформувати у студентів розуміння суспільства як системи.




Обговорено та схвалено на засіданні кафедри

“___” _________ 2014 року Протокол №____

Київ – 2014


Зміст

Вступ.


  1. Сутність поняття «суспільство». Ознаки суспільства.

  2. Суспільство як система:

  • сутність категорії «соціальна дія»;

  • зміст поняття «соціальна взаємодія»;

  • характеристика соціальних зв’язків та відносин.

  1. Типологія суспільства (традиційне, індустріальне, постіндустріальне).

  2. Концепції еволюційного розвитку суспільства.

Заключна частина.
Л I Т Е Р А Т У Р А


  1. Гидденс Э. Устроение общества: очерк теории инструктуризации. – М., 2003.

  2. Головаха Є.І. Суспільство, що трансофрмується. – К., 1997.

  3. Дорофеев Б.Ф. Размышление о человеческом обществе. – Донецк., 2003.

  4. Иноземцев В.Л. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспективы. – М., 2000.

  5. Нестуля О.О., Нестуля С.І, Соціологія. Практикум. Модульний варіант: Навч. посіб. – К., 2010

  6. Михальченко М.И. Украинское общество: трансформация, модернизация или лимитроф Европы? – К., 2001.

  7. Павліченко П.П., Литвиненко Д.А. Соціологія. – К., 2000.

  8. Піча В.М. Соціологія: Загальний курс. – К., 2000.

  9. Рудкевич М.П. Общество как система // Вопросы философии. – 2001. - №12.

  10. Саенко Ю. Состояние общества. К вопросу о его измерении // Социс. – 1999. - №10.

  11. Туров Н.С. Общество как социальная система // Социально-политический журнал. – 1994. - №7-8.

  12. Черниш Н.Й. Соціологія: Підручник за рейтингово-модульною системою навчання . – К., 2009


Завдання на самостійну роботу


  1. Поняття соціального прогресу. Критерії, тенденції та механізми соціального прогресу.

  2. Розгляньте основні підходи до розуміння причин розвитку суспільства.



Сутність поняття «суспільство». Ознаки суспільства.


Суспільство є буденним поняттям зміст якого більшість людей ніколи і не намагається сформулювати. Суспільство оточує нас постійно.

Отже суспільство:



  • Суспільство – це люди (тобто це не одна людина);

  • Ці люди чимось об’єднанні, що дає змогу відрізняти “наших” від “не-наших”;

  • Для людини суспільство є необхідним і вигідним.

Суспільство уявляють:



  • як якесь організоване ціле, правила якого краще не порушувати, якщо хочеш в ньому залишитися;

  • як якась сила, протистояння якій може мати наслідком покарання;

  • як природна атмосфера, яку не обирають, але мають в ній дихати.

Суспільство існувало в усі епохи, навіть тоді, коли не було ні країн, ні держав. Однак стародавній світ ще не використовував такої абстрактної категорії, як “суспільство”; вона з’явилася лише у ХVІІІст. Є різні визначення цього поняття.


Суспільство – особливий, надзвичайно складний вид організації соціального життя. Воно включає в себе всю багатоманітність стійких соціальних взаємодій, всі інститути та спільноти, що локалізовані в рамках конкретних державно-територіальних кордонів.
Суспільство – є найзагальнішою системою взаємозв’язків і взаємовідносин між людьми, соціальними групами, спільнотами та соціальними інститутами. Це сукупність усіх способів взаємодії та форм об’єднання людей, в якій знаходить прояв їхня взаємозалежність один від одного і яка склалася історично.
Основні ознаки суспільства.

  1. Спільна територія – яка становить основу соціального простору, що в ньому проживають, взаємодіють, формують і розвивають взаємозв’язки члени суспільства.

  2. Загальноприйнята система норм і цінностей, система культури, що є основою зв’язків між людьми. Завдяки цьому суспільство має велику інтегруючу силу, воно соціалізує кожну людину, кожне покоління людей, підпорядковуючи їхню поведінку чинним нормам і інтегруючи її до загальної системи зв’язків.

  3. Саморегуляція, саморозвиток – здатність підтримувати й постійно відновлювати високу інтенсивність внутрішніх взаємозв’язків, забезпечувати стійкість соціальних утворень.

  4. Автономність – суспільство здатне без втручання зовнішніх сил створити для людей такі форми організації та умови їх життя, які необхідні для задоволення їхніх потреб, їхнього самоствердження й самореалізації.


Суспільство як система.

Суспільство являє собою цілісну соціальну систему.



Соціальна системаце цілісне утворення, основним елементом якого є люди, їх зв’язки , взаємодії і відносини. Ці зв’язки, взаємодії і відносини носять стійкий характер і відтворюються в історичному процесі, переходячи з покоління в покоління.

Цілісність суспільства тримається завдяки дії звичаїв, традицій, законів.

Відомий соціолог ХХ ст. Наталія Черниш вдало порівняла соціальну систему суспільства із плоскою пірамідою, елементи якої функціонують на макро-, мезо-, та мікрорівнях.

На гранях цієї піраміди розмістилася економічна, політична, соціальна, культурна підсистеми.



(див рис. Н.Черниш).

Внутрішній каркас піраміди становлять соціальні дії та взаємодії, соціальні зв’язки та соціальні відносини між індивідами та спільнотами, індивідами та суспільством, спільнотами та соціальними інститутами, спільнотами та суспільством.



Отже, суспільство складається з великої множини індивідів, об’єднаних соціальними зв’язками, діями, взаємодіями ті відносинами.

Соціальні відносини – зумовлюють спільну діяльність індивідів у конкретних спільнотах у конкретний час для досягнення конкретних цілей.

Вони мають об’єктивний характер, оскільки їх диктують соціальні умови, в яких діють індивіди і які диктуються ними, а їхня сутність проявляється у змісті й характері цих дій.

Поняття “дія”, “соціальна дія” уперше запровадив М.Вебер. Дія – це людська поведінка, якій суб’єкт надає певного сенсу (мотивації).

Соціальна діядія, яка за своїм сенсом, що вкладає в неї діючий індивід чи група, орієнтована на відповідну поведінку інших співучасників взаємодії, тобто на певні очікування.

Соціальні дії зумовлюються невдоволеністю (не відповідність між тим, чого потребує людина й тим, що вона має), тобто потребою.

У реальному житті наявні різни типи дій:


  • Цілераціональні;

  • Ціннісно-раціональні;

  • Традиційні;

  • Афективні.

Кожній своїй дії людина надає певного сенсу, мотиву. Який сенс людина бачить, на які цінності орієнтується, такий світ вона творить.
Соціальна система тлумачиться як “система соціальної взаємодії множинності індивідів”. Соціальними взаємодіями є взаємозумовлені соціальні дії, пов’язані причинною залежністю, за якої дії одного суб’єкта є одночасно причиною і наслідком відповідних дій інших суб’єктів.

Окремі соціальні дії є ланками системи, яка називається взаємодіями.

Соціальні взаємодії – це форми соціальних зв’язків, що реалізуються в обміні діяльністю, інформацією, досвідом, здібностями, уміннями, навичками та у взаємному впливі людей, соціальних спільнот.

Об’єктивною основою соціальної взаємодії є спільність чи розбіжність інтересів, близьких чи віддалених цілей, поглядів.

Головна особливість соціальної взаємодії полягає в тому, що вона є процесом впливу індивідів один на одного. У процесі взаємодії має місце вплив свідомості, інтересів, потреб, поведінкових установок однієї людини на іншу та навпаки.

Соціальна взаємодія відрізняється від дії зворотнім зв’язком. Тільки дію, яка породжує зворотну реакцію, слід кваліфікувати як соціальну взаємодію.

Взаємодія – двобічний процес обміну діями між людьми.

Соціальні взаємодії поділяються на такі види:

  • Фізичні (передавання книжки);

  • Вербальні (образа, привітання);

  • Жести (усмішка, рукостискання).

Та форми:

  • кооперація, конкуренція, суперництво, конфлікт.



Типологія суспільства (традиційне, індустріальне, постіндустріальне).

Суспільство є складним, багаторівневим утворенням, будь-яка універсальна класифікація не може охопити його. Соціологи змушені з різноманітних ознак, характерних для суспільства, обирати лише окремі, на підставі яких вони створюють свою типологію.



Якщо за ознаку обирається наявність писемності, тоді всі суспільства поділяються на:

  • дописемні – суспільства, де люди не володіють абеткою та фіксацією звуку у матеріальних носіях;

  • писемні – суспільства, де люди володіють абеткою та фіксацією звуку у матеріальних носіях: клинописних таблицях, берестяних грамотах, книгах, газетах, комп”юторах.

Інша типологія поділяє суспільства на два класипрості і складні.



Просте

Складне

  • кровно-родові зв’язки;

  • родоплемінна організація суспільства;

  • немає майнової диференціації в суспільстві;

  • немає класів і держав.

  • широкі і різноманітні зв’язки між людьми;

  • соціальне розшарування (класи, верстви; заможні, незаможні; ті, що управляють і ті, ким управляють;

  • багаторівневе управління суспільством через державу.

Прості суспільства де немає керівників та підлеглих, багатих та бідних (первісні племена).

Складні суспільства є кілька рівнів управління, декілька соціальних верств населення, що розташовуються зверху вниз із зменшенням доходів.

Існують також два підходи до типологізації суспільства:

Формаційний – у якому основними критеріями є спосіб виробництва і форма власності. Суспільства з різною культурою, політичним устроєм, способом і рівнем життя населення, об’єднанні цими двома ознаками, становлять одну суспільно-економічну формацію (К.Маркс).




Загальноцивілізаційний у якому використовується ціла низька характеристик: ключова сфера економіки, основи розвитку, провідні соціальні групи.





Основні ознаки та відмінності

Стадії суспільного розвитку

Доіндустріальне суспільство

Індустріальне суспільство

Постіндустріальне суспільство

Період виникнення

6 тис. років тому

250 років тому

Остання чверть ХХ ст.

Ключова сфера економіки

Сільське господарство

промисловість

Сфера послуг (насамперед наука та освіта).

Організаційно-технічні характеристики економіки

Малопродуктивне натуральне господарство на базі ручної праці та примітивної техніки.

Масове товарне виробництво на основі суспільного поділу праці та машинних технологій.

Високорозвинута ринкова економіка, ефективне використання НТП, інформаційних технологій.

Основи розвитку

традиції

Поступовий НТП, дух підприємництва, конкуренції, свободи та демократії.

Бурхлива НТР, теоретична поінформованість, компетентність та професіоналізм, зріла демократія.

Провідну роль відіграють

Церква та армія

Промислово-фінансова корпорації

Університети (як центри наукових знань).

Провідні соціальні групи

Священики та феодали

бізнесмени

Науково-технічні спеціалісти

Досліджуючи еволюцію суспільства й порівнюючи різні її стадії, соціологи виявили низку закономірностей і тенденцій.

Основними з них є дві:


  • кожна наступна стадія (формація) є в кілька разів коротшою від попередньої – капіталістична від феодальної, феодальна від рабовласницької, рабовласницька від первісної. Найтривалішою є первісна формація;

  • різні народи і нації, навіть у межах однієї держави, розвиваються з неоднаковою швидкістю, скажімо у США є райони, в яких зберігся доіндустріальний устрій життя (наприклад, індійські резервації).



Концепції еволюційного розвитку суспільства.

Передумовою соціального розвитку суспільства є соціальні зміни. Зміни соціальних систем, соціальної стратифікації, соціальних спільнот, соціальних процесів, соціальних організацій їх взаємодій.



Соціальні змінице зміни в моделях культури, соціальної структури, соціальної поведінки.

За допомогою поняття “соціальні зміни” позначаються зміни, що відбуваються впродовж деякого часу у соціальних спільнотах, групах, інститутах, організаціях і суспільствах, в їхніх взаєминах одне з одним, а також з індивідами.



Існують чотири типи соціальних змін.

Структурні соціальні зміни – зміни, які торкаються структур різноманітних соціальних утворень.

Зміни у структурі сім’ї (полігамна, моногамна, багатодітна, розширена). У структурі будь-якої іншої спільності – малої групи, професійної, територіальної, нації суспільства в цілому.



Процесуальні соціальні зміни – зміни, що торкаються соціальних процесів, які відбуваються у сфері соціальних взаємодій та взаємовідносин різноманітних утворень: спільностей, інститутів та організацій, особистостей та індивідів.

Це відносини солідарності, напруженості, конлікту, рівноправя, підпорядкування які постійно знаходяться в процесі змін.



Функціональні соціальні зміни – зміни, що торкаються різноманітних функцій соціальних систем, інститутів та організацій.

Відповідно до нової Конституції України суттєві зміни відбулися у функціях законодавчої та виконавчої влади країни.



Мотиваційні соціальні зміни – зміни у сфері мотивацій індивідуальної та колективної діяльності.

Наприклад, при переході до ринкових відносин суттєво міняється мотиваційна сфера індивідів. На перший план виступають мотиви особистого грошового заробітку, прибутку, що впливає на їх поведінку, мислення, свідомість.


На процес соціальних змін, впливають такі фактори:

  • природне оточення;

  • демографічні зміни;

  • ідеї;

  • події;

  • людські дії;

  • технологія.

Для пояснення процесу соціальних змін існують численні теорії:

  1. Еволюційні – ґрунтуються на припущеннях, що суспільства поступово розвиваються (еволюціонують) від простих до складних форм.

  2. Циклічні – фокусують свою увагу на циклічній природі змін, що виявляється в періодичному розквіті та занепаді цивілізації.

  3. Функціоналістські – починають з аналізу соціальної статики перед тим, як перейти до процесів соціальної динаміки. Функціоналісти (Парсонс, Мертон) аргументовано доводять, що суспільство складається з незалежних частин, кожна з яких допомагає підтримати стабільність цілісної системи. Суспільство має можливість за допомогою культурних норм та цінностей підтримувати стан рівноваги та балансу.

  4. Теорія конфлікту – проголошує основним джерелом розвитку є суперечність конкуруючих у суспільстві інтересів.

Процес соціальних змін, що відбувається впродовж переходу суспільства від однієї форми життя до іншої носить назву модернізація. Вона охоплює кардинальні зміни соціальних інститутів та способу життя людей. Її основою виступає розвиток та поширення культури “модерніті”:



  • Ринкових відносин;

  • Раціональних цінностей;

  • Розрахунку та орієнтації на грошовий успіх, бізнес.


За умов модернізації на перший план висуваються технологічні та економічні тенденції у розвитку суспільства:

  • Перехід від простих традиційних методів виробництва (ткацтво вручну) до використання наукових знань та технологій (впровадження у виробництво механічних ткацьких станків);

  • У сільському господарстві перехід від вирощування на невеликих земельних ділянках всього необхідного для власного споживання до створення комерційних сільськогосподарських підприємств. Це передбачає оплату за врожай наявними грошима, купівлю несільськогосподарської продукції на ринку, використання праці найманих робітників;

  • У промисловості – заміна праці з використанням сили тварин та людей працею машин, замість плугів з волами – трактори, якими управляють наймані робітники;

  • Урбанізація;

  • Вплив на суспільство нерелігійних ідеологій (комунізм, націоналізм);

  • Втрата сім’єю своєї “виробничої» функції. Родинні групи розпадаються на маленькі, нуклеарні сім’ї. Основою шлюбу стає особистий вибір, а не вимоги батьків;

  • Підвищення рівня грамотності населення, формування офіційних навчальних закладів;

  • Виникнення нових форм адміністративної організації (бюрократії, що пов’язані із державною службою).

Всі ці зміни відбуваються процесі модернізації суспільства. Соціологи розрізняють два типи модернізації – органічну та неорганічну.



Органічна модернізація – є моментом власного розвитку країни, модернізація відбувається природним шляхом, внаслідок змін в укладі життя, традиціях, світогляді та орієнтаціях.

Неорганічна модернізація – це шлях “доганяючого” розвитку – спроби правлячої верхівки перебороти історичну відсталість та уникнути залежності від більш розвинутих іноземних держав (петровські реформи ХVІІІст., сталінська індустріалізація 30-х р., перебудова 1985р . та економічні реформи, що почалися після 1991 р. в Україні).

Неорганічна модернізація іде шляхом закупівлі зарубіжного обладнання та патентів, запозичення чужих технологій (іноді шляхом економічного шпигунства), запрошення іноземних спеціалістів, навчання своїх робітників за межами країни, іноземних інвестицій.


Суспільство постійно змінюється. Історичні зміни які є позитивними наслідками є прогресом, з негативними – регресом.

Соціальний прогрес – це узагальнююче поняття, складовими якого є економічний, технічний, культурний поступальний розвиток суспільства.

Критерії суспільного прогресу:

  • Рівень розвитку виробництва;

  • Розподілу і послуг;

  • Науки і інформатизації;

  • Життєвого стандарту;

  • Соціальної рівності;

  • Демократизації;

  • Соціальних і політичних прав і свобод особистості;

  • Середньої тривалості життя.





База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка