Лекція тема 16: Військовослужбовці та відносини між ними. Військова дисципліна, засоби щодо її зміцнення



Скачати 159.06 Kb.
Дата конвертації30.12.2016
Розмір159.06 Kb.
Лекція

ТЕМА 16: Військовослужбовці та відносини між ними. Військова дисципліна, засоби щодо її зміцнення



Мета: - довести до студентів поняття про військову ввічливість, статутні відносини та їх роль у підтриманні високої боєготовності ЗС;

- формувати у студентів уміння ви­конувати елементи стройових прийомів і руху без зброї. Місце проведення: кабінет захисту Вітчизни, місце для шикування і тренування стройових прийомів (коридор, фойє);

- ознайомити студентів зі значенням війсь­кової дисципліни та засобами її зміцнення;

- формувати у студентів почуття особистої відповідальності за захист народу України, його свободи і незалежності.

Навчальні питання:

1. Військовослужбовці та відносини між ними.

- військові звання, знаки розрізнення форма одягу;

- обов’язки рядового (матроса);

- начальники і підлеглі, старші та молодші, їх права і обов’язки;

- дотримання військовослужбовцями статутних взаємовідносин. Правила військової ввічливості і поведінки військовослужбовців;

- порядок звернення до начальників, віддання і виконання наказів;

2. Військова дисципліна.

- обов’язки військовослужбовців щодо дотримання військової дисципліни

- заохочення і стягнення, що застосовують до рядових (матросів), сержантів (старшин).



Студенти мають знати:

- військові звання, знаки розрізнення;

- правила військової ввічливості і поведінки військовослужбовців;

- порядок звернення до начальників, віддання і виконання наказів;

- обов’язки солдата;

- заохочення і стягнення, що застосовують до рядових (матросів), сержантів (старшин).

Студенти повинні засвоїти терміни і поняття:

- начальники і підлеглі , старші та молодші, військова дисципліна.

Місце заняття: клас захисту Вітчизни.

Час: 80 хв.

Метод проведення заняття: лекція

Обладнання: плакати.

Структура заняття


  1. Організаційний момент - 2 хв.

  2. Актуалізація опорних знань і умінь студентів - 8 хв.

  3. Вивчення нового матеріалу – 50 хв.

  4. Закріплення нових знань і умінь студентів – 10 хв.

  5. Підсумок заняття – 5 хв.

  6. Домашнє завдання – 5 хв.

Хід заняття



  1. Організаційний момент – 2 хв.

Шикування групи в одну (дві) шерен­ги черговим групи, перевірка за списком та зовнішнього стану студентів, віддача рапорту викладачу, привітання викладачу (тренування декілька раз – в разі потреби ).

II. Актуалізація опорних знань і умінь студентів – 8 хв.

1. Перевірка вивчення і виконання домашнього завдання.

2. Оголошення теми, мети та порядку вивчення матеріалу.

III. Вивчення нового матеріалу – 50 хв.
1. Військовослужбовці та відносини між ними.
Статути ЗСУ – звід законів військової служби. Статути ЗСУ поділяються на загальновійськові статути та інші (бойові).

Загальновійськовими статутами ЗСУ є :

· Статут внутрішньої служби ЗСУ

· Дисциплінарний статут ЗСУ

· Статут гарнізонної та вартової служби ЗСУ

· Стройовий статут ЗСУ.
Статути відрізняються за своїм призначенням, але всі їх вимоги спрямовані на виконання однієї мети - встановити у військах твердий порядок, дати єдині вказівки з навчання і виховання військовослужбовців, чітко визначити коло обов’язків воїнів і порядок їх виконання.

Статут внутрішньої служби ЗСУ визначає повсякденне життя і діяльність військовослужбовців і взаємовідносини між ними, правила внутрішнього розпорядку у військовій частині і її підрозділах , обов’язки основних посадових осіб військової частини та її солдатів (матросів).

Дисциплінарний статут ЗСУ викладає суть військової дисципліни, її вимоги, встановлені в армії, види заохочень і стягнень, дисциплінарні права командирів (начальників) а також порядок подання в/с заяв, пропозицій та скарг.

Статут гарнізонної та вартової служби ЗСУ визначає організацію і порядок несення гарнізонної та вартової служби, права і обов’язки посадових осіб цих служб.

Стройовий статут ЗСУ визначає дії підрозділів і частин у пішому строю і на машинах, у розгорнутих похідних строях і перед бойових порядках, а також обов’язки військовослужбовців у строю та ін.
Військові звання , знаки розрізнення форма одягу.

Знаки розрізнення на форменому одязі військовослужбовців ЗСУ відповідають їх персональному званню. Це – погони і петлиці, нагрудні знаки, знаки на головних уборах, погонах і петлицях, лампаси.

На погонах сержантів і старшин пришиваються нашивки відповідно до військового звання, а на петлицях прикріплюються відповідні емблеми.

Обов’язковим атрибутом знаків є тризуб – символ незалежної України.



Стаття 5, пункт 2 Закону України «Про військовий обов'язок і війсь­кову службу» затверджує військові звання для військовослужбовців ЗС, які відповідають службовім посадам відповідно рядового, сержантського (старшинського) складу, прапорщиків і офіцерів.
Військові звання ЗС України

Армійські

Розміщення знаків розрізнення

Флотські

Рядовий склад

Рядовий





Матрос


Старший солдат




Старший матрос

Сержантський та старшинський склад

Молодший сержант




Старшина 2-ї статті

Сержант




Старшина 1-ї статті

Старший сержант





Головний старшина

Старшина




Головний корабельний старшина

Склад прапорщиків і мічманів

Прапорщик



Мічман

Старший прапорщик



Старший мічман

Молодший офіцерський склад

Молодший лейтенант




Молодший лейтенант

Лейтенант




Лейтенант

Старший лейтенант





Старший лейтенант


Капітан




Капітан-лейтенант

Старший офіцерський склад

Майор





Капітан 3-го рангу


Підполковник




Капітан 2-го рангу

Полковник



Капітан 1-го рангу

Вищий офіцерський склад

Генерал-майор




Контр-адмірал


Генерал-лейтенант



Віце-адмірал

Генерал-полковник



Адмірал

Генерал армії України


Обов’язки рядового (матроса).

Актуалізація мислення студентів

Чому потрібно визначити обов'язки військовослужбовців? {Ва­ріанти відповідей коротко написати на дошці.) Якими, на ваш погляд, є ці обов'язки?

Солдат (матрос) у мирний і воєнний час відповідає за точне і вчасне виконання своїх обов'язків і поставлених перед ним завдань, а також за справний стан своєї зброї (техніки) і цілісність виданого йому майна.

Він підпорядкований командирові відділення.



Рядовий (матрос) зобов'язаний:

• проявляти повагу до командирів (начальників) і старших;

• шанувати честь і гідність товаришів, дотримуватись правил військо­вої ввічливості, поведінки і привітання;

• зразково виконувати службові обов'язки, вивчати військову справу;

• бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни (народу України);

• оберігати військові і державні таємниці;

• точно, ініціативно і сумлінно виконувати накази командирів і началь­ників;

• постійно вдосконалювати свою фізичну підготовку;

• досконало володіти зброєю і технікою, тримати її завжди справною, вичищеною, готовою до бою;

• постійно бути за формою та охайно вдягненим, дотримуватись правил особистої гігієни;

• бути хоробрим і дисциплінованим, не припускати негідних вчинків й утримувати від них інших;

• виконувати правила безпеки під час використання зброї, в роботі з технікою, а також дотримуватись правил пожежної безпеки;

• не допускати порушень громадського порядку і негативних вчинків щодо цивільного населення;

• знати посади, військові звання і прізвища своїх прямих начальників до командира дивізії включно.


Начальники і підлеглі , старші та молодші, їх права і обов’язки.

Актуалізація мислення студентів

1) Для чого необхідно завжди визначати серед військовослужбовців старшого?

2) Чому військові завжди підкреслюють повагу до командира своєю поведінкою? Як вони це повинні робити?

Військовослужбовці мають постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою й пова­жати чужу гідність, пам'ятати, що за їхньою поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні сили України в цілому.



Стосунки між військовослужбовцями ґрунтуються на взаємній повазі. Усі військовослужбовці під час зустрічі (обгону) вітають один одного, додержуючись правил, визначених Стройовим статутом. З питань служби вони звертаються один до одного на «Ви».

Начальники і старші, звертаючись із питань служби до підлеглих і молодших, називають їх за військовим званням і прізвищем або тільки за званням, додаючи в останньому випадку перед званням слово «товариш». Наприклад: «солдате Коваленко» або «товаришу солдате»; «сержанте Шевчук» або «товаришу сержанте»; «прапорщику Іваненко» або «това­ришу прапорщик»; «лейтенанте Петренко» або «товаришу лейтенанте».

У вільний від служби час військовослужбовці можуть звертатись один до одного на ім'я, а до начальників і старших — на ім'я та по батькові.



Військовослужбовці повинні бути ввічливими у спілкуванні з іншими особами, виявляти особливу увагу до осіб похилого віку, жінок і дітей, поступатися їм місцем у громадському транспорті, захищати честь і гід­ність громадян, сприяти додержанню громадського порядку, надавати допомогу постраждалим під час нещасних випадків, у разі виникнення стихійного лиха.

Звертаючись до іншого військовослужбовця в присутності командира (начальника) чи старшого, слід запитати на це дозволу командира (началь­ника) чи старшого. Наприклад: «Товаришу майоре. Дозвольте звернутися до лейтенанта Коваленка».

Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов'язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов'язаний беззастережно вико­нувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.

Накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. Після отримання наказу військовослужбовець відповідає: «Слухаюсь»,— і виконує його. Про виконання наказу військовослужбовець зобов'язаний доповісти начальникові, який віддав наказ, і своєму безпосередньому начальникові. Наказ має бути сформульований чітко і не може допус­кати його подвійного тлумачення. Начальник (командир), який віддав наказ, повинен забезпечити його виконання. Він несе відповідальність за наслідки та відповідність наказу чинному законодавству, а також за невживання заходів щодо його виконання.

Правила військового вітання визначені у Стройовому Статуті Зброй­них сил України (ст. 1, розділ III). Усі військовослужбовці зобов'язані під час зустрічі (обгону) вітати один одного, суворо додержуючись статутних правил. Підлеглі та молодші за військовим званням вітають першими. Крім того, військовослужбовці зобов'язані вітати:

• могилу Невідомого солдата;

• братські могили воїнів, які загинули за свободу і незалежність України;

• бойові прапори військових частин, Військово-Морський Прапор з при­буттям на військовий корабель і під час відбуття з нього;

• похоронні процесії, які супроводжуються військами.
2. Військова дисципліна.

Актуалізація мислення студентів

Чи впливає військова дисципліна на боєготовність військового підрозділу?





Військова дисципліна (ВД) — це бездоганне і неухильне дотримання порядку і правил військовослужбовцями, які установлені статутами і законами України.

Військова дисципліна має особливе значення. Складна військова тех­ніка також посилює вимоги до дисципліни кожного воїна. Без міцної вій­ськової дисципліни й організованості у мирний час неможливо вирішити такі важливі для становлення Збройних сил завдання, як виховання висо­ких морально-бойових якостей у воїнів і формування у них умінь, знань, навичок, необхідних для захисту держави. Свідомий характер військової дисципліни робить її стійкою, міцною, непохитною. Наполеглива робота над зміцненням дисципліни, уникання розбіжностей у трактуванні вимог законів України, військових статутів — одне з найважливіших завдань командирів і начальників, а також безпосередньо військовослужбовців.



ВД ґрунтується на усвідомленні кожним військовослужбовцем війсь­кового обов'язку та особистої відповідальності за захист Вітчизни.

Військова дисципліна досягається шляхом (ст. З ДС ЗС України):

• виховання високих бойових і морально-психологічних якостей війсь­ковослужбовців;

• особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотриман­ням Військової присяги;

• формування правової культури військовослужбовців;

• поєднання вимогливості командирів і начальників до підлеглих без приниження їхньої особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, виявом постійної турботи про них (переконання, примус і вплив колективу);

• зразкового виконання командирами військового обов'язку, їх спра­ведливого ставлення до підлеглих;

• підтримання у частинах (підрозділах) необхідних матеріально-побу­тових умов і статутного порядку;

• своєчасного і повного постачання встановленими видами забезпе­чення;

• чіткої організації бойового навчання.

Військовий підрозділ без високої дисципліни не спроможний виконати бойову задачу або здобути перемогу над противником, який діє організо­вано і чітко. Війська, які не злютовані дисципліною, завжди програвали військові кампанії і несли численні втрати.

За сучасних умов застосування різного озброєння і техніки роль дис­ципліни значно зросла, тому що забезпечити їх взаємодію можуть тільки високодисципліновані виконавці бойових завдань.



Цікавий факт. Під час англо-бурської війни один африканський воїн міг перемогти двох англійських солдат. Взвод англійців і взвод африкан­ців мали нічийний результат. Рота британців долала дві роти бурів. Тобто за рахунок високої дисципліни англійці мали неабияку перевагу.
Обов'язки військовослужбовця з дотримання військової дисципліни

Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця (ст. 4ДС ЗС України):

• дотримуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів, накази командирів;

• бути пильним, зберігати державну та військову таємницю;

• дотримуватися правил взаємин між військовослужбовцями, зміцню­вати військове товариство;

• виявляти повагу до командирів й один до одного;

• поводитися з гідністю і чесністю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Кожний військовослужбовець зобов'язаний сприяти командирові у відновленні та постійному підтриманні порядку й дисципліни. Коман­дир, який не забезпечив додержання військової дисципліни та не вжив заходів щодо її відновлення, несе встановлену законом відповідальність.

За стан дисципліни у військовому з'єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.

Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу викону­вати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психо­логічним станом особового складу, спроможністю командирів (начальни­ків) підтримувати на належному рівні військову дисципліну.

Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відпові­дальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.

Діяльність командира щодо підтримання військової дисципліни оці­нюється не кількістю накладених ним дисциплінарних стягнень, а вико­нанням обов'язків з додержанням вимог законів і статутів Збройних сил України, повним використанням дисциплінарної влади для наведення порядку і запобігання порушенням військової дисципліни. Право коман­дира — віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого — їх виконувати.

Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк.

Актуалізація мислення студентів

Чи достатньо військовослужбовцеві сумлінно виконувати обов'язки, яких багато, щоб перемагати у бою?

Що ще йому потрібно для здобуття перемоги?
Заохочення і стягнення

Свідомий характер ВД робить її міцною, стійкою, непохитною. Але не слід забувати і про способи досягнення високої дисциплінованості війсь­ковослужбовців — заохочення і стягнення.

Заохочення як форма визнання успіхів і заслуг є важливим засобом виховання військовослужбовців і зміцнення військової дисципліни. Командирам і начальникам Дисциплінарним статутом Збройних сил України надаються великі права для заохочення воїнів за сумлінне й ретельне ставлення до військової служби, за успіхи в бойовому навчанні. Якщо командир (начальник) вважає, що надані йому права недостатні, він може клопотати про заохочення військовослужбовців, які відзначи­лися, владою старшого командира. За одну й ту саму заслугу військово­службовцеві може бути оголошено лише одне заохочення. Визначаючи вид заохочення, враховують характер заслуг військовослужбовця та його ставлення до служби за попередній час.
Заохочення до рядових солдат (матросів):

• оголошення подяки;

• надання додаткової відпустки до 5 діб;

• дозвіл на одне додаткове звільнення із розташування військової час­тини;

• нагородження грамотою, дипломом чи цінним подарунком або грошо­вою премією;

• повідомлення батькам або колективу за місцем роботи чи навчання про зразкове виконання ним військового обов'язку;

• нагородження особистою фотокарткою біля Бойового прапора війсь­кової частини;

• нагородження заохочувальними відзнаками Міністра оборони Укра­їни;

• присвоєння військового звання «старший солдат» («старший мат­рос»);

• занесення прізвища до Книги пошани військової частини (корабля);

• скасування раніше накладеного дисциплінарного стягнення.
Стягнення для рядових солдат {матросів):

• зауваження;

• догана;

• сувора догана;

• позбавлення чергового звільнення з військової частини (корабля);

• призначення поза чергою в наряд на роботу — до 5 нарядів;

• позбавлення військового звання «старший солдат» («старший мат­рос»).

Для рядових, які проходять службу за контрактом, може бути накла­дений арешт з утриманням на гауптвахті до 10 діб.



Стягнення оголошується особисто військовослужбовцю або перед строєм і виконується не пізніше, ніж за місяць. Суворість дисциплінар­ного стягнення збільшується, якщо винний скоював провину неоднора­зово, або брав участь у груповому порушенні військової дисципліни і гро­мадського порядку, або провина була скоєна під час виконання службових обов'язків, бойового чергування, у нетверезому стані, або провина спри­чинила значне порушення порядку. Застосувати заохочення та накласти дисциплінарні стягнення можуть тільки прямі командири (розділ 3 ДС ЗС України). Дисциплінарну владу, яка надана молодшим командирам, завжди мають і старші командири, але відмінити, наприклад, вид стяг­нення молодшого командира старший не має права.

Дисциплінарне стягнення виконується, як правило, негайно, а у ви­няткових випадках — не пізніше, ніж за три місяці від дня його накла­дення. Після закінчення зазначеного строку стягнення не виконується, а лише заноситься до службової картки військовослужбовця.


IV. Закріплення нових знань і умінь студентів – 10 хв.

1. Які існують статути Збройних Сил України? Розкажіть основні положення кожного статуту.

2. Назвіть кілька загальних положень про військовослужбовців Збройних Сил України (із Статуту внутрішньої служби ЗСУ).

3. Назвіть армійські військові звання Збройних Сил України.

4. Які ви знаєте правила військової ввічливості?

5. Який статутний порядок звернення до начальників і старших?

6. Розкажіть про обов'язки солдата (матроса).

7. Що таке військова дисципліна?

8. Які заохочення застосовуються щодо солдатів (матросів)?

9. Які стягнення накладаються на солдатів (матросів)?


V. Підсумок заняття – 5 хв.

Наголошення темі та % досягнення поставленої меті заняття.

Оголо­шення оцінок, особисті зауважен­ня, щодо відповіді студентів та термін усування недоліків.
VI. Домашнє завдання – 5 хв.

Підручник «Захист Вітчизни» ст.58 – 73



Підручник «Допризовна підготовка» ст.57 - 84.



База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка