Лекція Технології інженерії знань Класифікація методів практичного видобутку знань Ця класифікація дозволяє інженерам по знаннях обрати потрібний метод в залежності



Скачати 100.46 Kb.
Дата конвертації19.11.2016
Розмір100.46 Kb.

Лекція 5. Технології інженерії знань

Класифікація методів практичного видобутку знань


Ця класифікація дозволяє інженерам по знаннях обрати потрібний метод в залежності від конкретної задачі і ситуації. Основний принцип поділу зв’язаний з джерелом знань

Видобуток знань


Комунікативні методи. Методи і процедури контактів інженера по знаннях з експертом

  • Пасивні: спостереження, протокол «думок вголос», лекції.

  • Активні

    • Групові: «мозковий штурм», круглий стіл, рольові ігри.

    • Індивідуальні: анкетування, інтерв’ю, діалог, експертні ігри.

Текстологічні методи. Методи видобутку знань з документів

Переважно аналітик комбінує різні методи. В пасивних методах провідна роль надається експерту, в активних – ініціатива повністю в аналітика. Активні і пасивні методи можуть чергуватися навіть під час одного сеансу.

Пасивні методи вимагають від аналітика вміння чітко аналізувати потік знань від експерту і виявляти вагомі фрагменти. Недолік – відсутній зворотний зв’язок. Активні методи можна поділити в залежності від кількості експертів.

Групові методи активізують мислення учасників дискусії і дозволяють виявляти різні аспекти проблеми. Індивідуальні методи є поширеними, оскільки позитивно сприймаються більшістю експертів. Вони широко застосовуються в соціології, економіці, менеджменті, педагогіці для підготовки керівників, вчителів, лікарів тощо.

На вибір методу впливає три фактори:


  • Особисті якості аналітика

  • Особисті якості експерта

  • Характеристика предметної області

Класифікація людей по психологічних характеристикам:


  • Мислитель (пізнавальний тип). Орієнтовані на інтелектуальну роботу, навчання, теоретичні узагальнення.

  • Співрозмовник (емоційно-комунікаційний тип). Відкриті люди, готові до співробітництва.

  • Практик (практичний тип). Скеровані на результативність роботи, добре реалізують наміри інших.

Характеристики предметної області


  • Добре документовані

  • Середньо документовані

  • Слабко документовані

Також є класифікація предметної області за критерієм структурованості знань – степені теоретичного осмислення та виявлення основних закономірностей та принципів в предметній області.

  • Добре структуровані з чіткою аксіомізацією, широким застосуванням математичного апарату, усталеною термінологією.

  • Середньо структуровані з визначеною термінологією, явними зв’язками між явищами, теорією, що розвивається.

  • Слабко структуровані з розмитими визначеннями, багатою емпірикою, прихованими взаємозв’язками.

Така класифікація допоможе аналітику чітко визначити предметну область і обрати потрібний метод або групу методів видобутку знань.

Комунікативні методи


Пасивні методи – провідна роль в експерта, аналітик лише фіксує роздуми експерта під час роботи по прийняттю рішення.

Спостереження


Аналітик знаходиться безпосередньо поруч з експертом під час його професійної діяльності або імітації діяльності. Під час сеансу аналітик записує всі дії експерта, його репліки і пояснення. Основна умова – не втручатися в роботу експерта і не нав’язувати власних структур представлення.

Такий метод є прийнятним на початкових етапах розробки, переважно застосовується у сукупності з іншими методами.


Аналіз протоколів «думок вголос»


Експерт коментує свої дії і рішення, а також пояснює весь ланцюжок своїх роздумів. Основна складність полягає у поясненні, як він думає, оскільки люди не завжди достовірно вербалізують власні думки та дії.

Лекції


Найдавніший спосіб передачі знань. Експерт може не бути досвідченим лектором, тому основну увагу слід приділити на здібності аналітика слухати, конспектувати та засвоювати лекцію. Мистецтво конспектування полягає у вмінні записати головне, пропустити другорядне, виділяти фрагменти знань (параграфи), записувати осмислені речення, вміти узагальнювати.

Активні індивідуальні методи


Активну функцію виконує аналітик, який пише сценарій і режисур сеанси видобутку знань.

Анкетування


Стандартизований жорсткий метод. Аналітик складає анкету і надає її кільком експертам. Застосовуються варіанти заповнення анкети аналітиком або експертом.

Загальні рекомендації по складанню анкет


  • Не повинна бути монотонною

  • Вживати мову експертів

  • Продумана послідовність і логіка питань

  • Оптимальна надлишковість, присутність зайвих питань, частина з яких будуть використані як контрольні.

  • Мова анкети має бути чіткою, зрозумілою, ввічливою

Інтерв’ю


Специфічна форма спілкування, в якій аналітик задає серію питань. Великій досвід у проведенні інтерв’ю мають журналісти. Питання в інтерв’ю є способом передачі думок і позиції аналітика.

Питання можна поділити


  • Питання з невизначеністю, що відноситься до всього речення

  • Питання з неповною інформацією

Типи питань


  • За формою

    • Відкриті або закриті

    • Особисті або безособові

    • Прямі або непрямі

    • Вербальні або з використанням наочного матеріалу

  • За функцією

    • Основні

    • Зондуючі

    • Контрольні

  • За дією

    • Нейтральні

    • Скеровуючі

Можна використовувати питання:


  • Контактні для налагодження співпраці

  • Буферні для розділення окремих тем

  • Провокуючі для непідготовлених відповідей

Основні характеристики питань, що впливають на якість інтерв’ю:


  • Мова питань. Зрозуміла, лаконічна, зрозуміла термінологія.

  • Порядок питань. Послідовні, немонотонні.

  • Етика питань.

Вільний діалог


Метод у формі бесіди, в якому немає регламентованого плану та активних питань. Цей метод потребує високої професійної та психологічної підготовки.

  • Загальна підготовка

    • Підвищення наукової ерудиції

    • Загальна культура

    • Знайомство з системною методологією

  • Спеціальна підготовка

    • Оволодіння теорією та навичками інтерв’ю

  • Підготовка до співбесіди

    • Вивчення предметної області по літературі

    • Підготовка ситуації спілкування

    • Знайомство з експертом

    • Тестування експерта

  • Психологічна підготовка

У вільному діалозі важно підібрати темп або ритм бесіди. Потрібно заздалегідь скласти план проведення сеансу:

  • Початок бесіди. Знайомство, пояснення мети і завдань спілкування.

  • Діалог. У вільному діалозі важно підібрати темп або ритм бесіди.

  • Заключна стадія. Підсумки, вдячність, призначення наступних зустрічей

Активні групові методи

Круглий стіл


Це є обговорення будь-якої проблеми з обраної предметної області, в якому приймають участь кілька експертів. Спочатку учасники говорять у певному порядку, а потім переходять до дискусії. Число учасників від 3 до 5-7.

Від аналітика потрібна підготовка «круглого столу»:


  • Організаційна. Місце, час, умови

  • Психологічна. Репліки, почуття гумору, пам’ять на імена, вміння припинити конфліктні ситуації.

Хід бесіди бажано записувати на магнітофон. Задачею дискусії є колективне дослідження спірних гіпотез предметної області.

Практичні поради з організації «круглого столу»:


  • Правильно роз’яснити задачу дискусії, де відбуватиметься видобуток знань.

  • Встановити регламент на час обговорення.

  • Чітко сформулювати тему.

Важливо прослідкувати, щоб емоційні і слово охочі експерти не підміняли тему, а також щоб критика не була без підставною.

Мозковий штурм


Це один з найпоширеніших методів вивільнення та активізації творчого мислення. Вперше метод було застосовано у 1939 році в США як спосіб отримання нових ідей за умови заборони критики. Оскільки побоювання практики заважає творчому мисленню, тому основною ідеєю «мозкового штурму» є відокремлення процедури генерування ідей в закритій групі спеціалістів від процесу аналізу та оцінювання висловлених ідей.

Атака триває недовго, біля 40 хвилин. Учасники (до 10 чоловік) можуть висловлювати любі ідеї на задану тему. Переважно висловлюють більше за 50 ідей (по 4 хвилини на виступ). Найважливішим моментом буде, коли починається пік невимушеної генерації гіпотез, навіть самих неймовірних. При наступному аналізі може виявитися лише 10-15% розумних ідей, але серед них траплятимуться доволі оригінальні. Оцінюють результати експерти, які не приймали участі в генерації.



Аналітик повинен вільно керувати аудиторією, підібрати активну групу експертів «генераторів», не притискати погані ідеї. Треба володіти мистецтвом задавати питання аудиторії, бо питання є тим гачком, на який витягуються ідеї. Основний девіз «Чим більше ідей – тим краще». Фіксація сеансу – протокол або магнітофон.

Експертні ігри


Гра – особлива форма діяльності та творчості, де відбивається реальність, але людина відчуває себе більш вільною ніж звичайно. Для ігри характерні одночасно умовність і серйозність.

Експертні ігри можуть бути:


  • Діагностичними.

  • Діловими. Підготовка спеціалістів та моделювання.

  • Комп’ютерними. Навчання, тренінги.

Діагностична гра застосовується для діагностики методів прийняття рішення в медицині.

Ділова гра – це експеримент, де учасникам пропонують виробничу ситуацію, а вони на підставі життєвого досвіду, загальних і спеціальних знань приймають рішення. Рішення аналізуються і відкриваються закономірності мислення учасників експерименту.

Ділові експертні ігри класифікуються за:


  • Числом учасників

    • Індивідуальні

    • Групові

  • Застосуванням спеціального обладнання

    • Ігри з тренажером

    • Ігри без реквізиту

  • Використанням ЕОМ

    • Комп’ютерні ігри

    • Ручні ігри

Індивідуальні ігри. З експертом грає аналітик, який виконує головну роль. Основні поради:

  • Грати сміливіше.

  • Не нав’язувати гру експерту.

  • Не тиснути на експерта.

  • Грати весело, не шаблонно.

  • Не забувати про час, оскільки ігри втомлюють.

Групові ігри. Заздалегідь складається сценарій, розподіляються ролі, розробляється система оцінювання гравців. В грі приймають участь від 3 до 6 експертів. Режисером і сценаристом є аналітик, він обирає форму проведення гри.

Ігри з тренажерами. Імітаційні вправи в ситуації, наближеної до реальної. Наявність тренажера дозволяє відтворити майже виробничу ситуацію і спостерігати за експертом. Тренажери застосовують для навчання і дозволяють зафіксувати фрагменти знань, що виникають під час і на місці реальних ситуацій, але забуваються поза ситуацією.

Комп’ютерні ігри


  • Action/Arcade games – ігри-дії, що потребують швидкої реакції.

  • Simulation games – стимулятори, які базуються на моделюванні реальної ситуації і набутті практичних навичок (водіння автомобіля, літака, гра у теніс, їзда на лижах).

  • Strategy games – стратегічне планування і відповідальність за прийняття рішення (військові ігри).

  • Puzzlesігри-головоломки, де реалізується логіка мислення.

  • Adventure/Quest – пригодницькі ігри з розгалуженим сценарієм, багатою графікою і звуком. Керуючи персонажем потрібно вести діалог, розгадувати загадки, знаходити предмети.

  • Role playing – рольові ігри, де задіяні один або кілька персонажів з індивідуальними особливостями і характерами.

Експертні комп’ютерні ігри, з’єднуючи елементи перелічених класів, успішно застосовують для безпосереднього видобутку знань. Однак розробка і програмна реалізація такої гри потребують суттєвих вкладень часових і грошових ресурсів.

Текстологічні методи


Об’єднує методи видобутку знань, на підставі вивчення спеціальних текстів з підручників, монографій, статей, методик чи інших носіїв професійних знань. Задача видобутку знань з текстів полягає у розумінні і виокремленні змісту тексту. Сам текст на природній мові є лише провідником змісту, а знання автора знаходяться у вторинній структурі (змістовній структурі), що розчинена у природному тексті.

Виділимо змістовні структури:


  • М1 – зміст, що закладено автором (його модель світу).

  • М2 – зміст, що розуміє читач (аналітик) під час його інтерпретації.

  • Т – це словесний одяг М1 (результат вербалізації).

Складність полягає у принциповій неможливості збігу знань, що утворюють М1 та М2.

Компоненти наукового тексту


Текст Т

Спостереження

Наукові поняття

Суб’єктивний погляд

Загальні місця

Запозиченість


При видобутку знань аналітик вирішує задачу декомпозиції цього тексту для реалізації бази знань фрагментів. Складність інтерпретації наукових текстів полягає у тому, що текст набуває змісту зазвичай лише у контексті. Розрізняють мікро- і макроконтекст:

  • Мікроконтекст це найближче оточення тексту (речення в абзаці, абзац в розділі).

  • Макроконтекст це вся система знань, що пов’язана з предметною областю (знання, що явно не вказані у тексті).

Центральною ланкою видобутку знань є розуміння тексту. Розуміння це формування «другого тексту», тобто семантичної (понятійної) структури.

Основні моменти розуміння тексту:


  • Попередня гіпотеза про зміст всього тексту

  • Визначення незрозумілих слів

  • Гіпотеза про зміст тексту

  • Уточнення значень термінів і інтерпретація окремих фрагментів тексту

  • Формування змістовної структури тексту за рахунок встановлення внутрішніх зв’язків між окремими важливими словами і фрагментами

  • Прийняття основної гіпотези

Компоненти формування змісту тексту


М2

Особистий досвід аналітика

Загальнонаукова ерудиція

Попередні знання про предметну область

Екстракт тексту



Процес інтерпретації – складний процес, що не надається до формалізації і на який суттєво впливають індивідуальні компоненти, такі як когнітивний стиль пізнання, інтелектуальні характеристики тощо.

Але, для індивідуального процесу розуміння основною є процедура розбивання тексту на частини (змістовні групи), а зрештою стиснення вмісту кожного змістовного фрагменту у змістовну частину, тобто компресія (стиснення) тексту у вигляді набору ключових слів.

В якості ключового слова може бути люба частина речення або їх сполучення. Набір ключових слів – це набір базових точок, по яких згортається текст при кодуванні в пам’ять і усвідомлюється при декодуванні.

Текстологічні методи: аналіз спеціальної літератури, аналіз підручників, аналіз методи відрізняються за ступенем концентрації спеціальних знань та за співвідношенням спеціальних та фонових знань.



Найпростішим методом є аналіз підручників, де логіка викладення відповідає логіці предмету. Аналіз методик є складнішим, оскільки викладення є стислим і відсутні коментарі, як фонові знання. Для ефективної роботи варто комбінувати текстологічні методи.




База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка