Лекція та семінар



Скачати 23.56 Kb.
Дата конвертації26.12.2016
Розмір23.56 Kb.
Тема 1. Лекція та семінар.

Культурологія як гуманітарний проект. Історичний контекст розгляду гуманітарних проблем. Гуманітарія в сучасній культурній ситуації. Специфіка гуманітарного знання. Культурологія як специфічно вітчизняна сфера гуманітарного знання. Етичний модус гуманітарних знань у розумінні М.М.Бахтіна. Цинізм та його критика як основні характеристики сучасного гуманітарного поля та позицій інтелектуала в ньому (Критична теорія, П. Слотердайк).

Над- та полідисциплінарність як особливість культурології. Культурологія як перетин різноманітних гуманітарних полів, шкіл, напрямків, теорій, методів, мов, дискурсів, риторик, особистостей, текстів, тем та проблем. Сміх як “останнє ціле” гуманітарного знання. Несумірність різних полів гуманітарного знання. Умовність та необхідність класифікації гуманітарного знання. Специфіка культурологічної класифікації гуманітарного знання (М.М.Бахтін). М.М.Бахтін про сміх та серйозність як амбівалентні полюси єдиного цілого гуманітарного знання. Вітчизняна традиція культурології. «Поетика ранньовізантійської літератури» С.С.Аверінцева як взірець культурологічного дослідження. Культурологія в пострадянському гуманітарному просторі. Гуманітарне знання та університет.


Література:

  1. Аверинцев С.С. Поэтика ранневизантийской литературы. М., 1977.

  2. Аверинцев С.С. Риторика и истоки литературной традиции. М., 1996. С. 7-12, 347-363.

  3. Бахтин М.М. Собрание сочинений. Т.5. М., 1996. С. 7-10, 386-401, 63-79, 306-326.

  4. Бурдье П. Университетская докса и творчество: против схоластических делений // Socio-Logos, 1996. М., 1996 – с. 8-32.

  5. Гаспаров Б. В поисках «другого» (Французская и восточноевропейская семиотика на рубеже 1970-х годов) // Новое литературное обозрение. – 1995. №14. – с. 53-71

  6. История мировой культуры . Наследие Запада. М., 1998. С. 7-36, 37-87.

  7. Марру А.-И. История воспитания в античности (Греция). М., 1998, 94-146, 272-317.

  8. Савельева И.М., Полетаев А.В. История и время. В поисках утраченного. – М., 1997. С. 17-72, 97-135.

  9. Шкуратов В.А. Историческая психология. М., 1997. С. 43-67, 75-81, 82-96, 154-176.



Тема 2. Лекція і семінар.

Постмодернізм як сукупність самоописів сучасної культури. Перегляд картезіансько-ньютонівських уявлень про способи отримання та верифікації знання. Критика наукової компоненти в гуманітарному знанні. Література та художнє експериментування як поле генерації культурологічних ідей. Гра як стиль культурологічних штудій. З’ясування “ідеологічності” будь-якої культурної чи дослідницької позиції; можливість множинності інтерпретацій при визнанні неминучості історико-культурної побудови матеріалу. Теорія як культурний акт, вільно обрана авторська позиція. Постструктуралістсько-постмодерністична домінанта культурологічних штудій. Постструктуралізм як “парадигма критики”: принципова пустотність (відсутність) культурології. Текстуальність культури: текст, інтертекст, гіпертекст. Знання як продукт владних відносин. Маргінальне в культурі. Проблема влади в гуманітарних дослідженнях. Феміністські дослідження в культурологічних підходах.
Основна література:

  1. Барт Р. Избранные работы. М., 1989, с.462-518, 545-569.

  2. Барт Р. Фрагменты речи влюбленного. М., 1999.

  3. Берг М. Литературократия. М., 2000.

  4. Деррида Ж. Письмо и различие. М., 2000, с.445-466.

  5. де Ман, Поль. Опірність теорії // Антологія світової літературно-критичної думки 20ст. Львів, 1996.

  6. Жеребкина И. «Прочти мое желание…» М., 2000.

  7. Ліотар Ж-Ф. Ответ на вопрос: Что такое постмодерн? // Ежегодник Ad Marginem, 1994. – с.303-323.

  8. Фуко М. Воля к истине. М., 1996, с.7-47.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка