Лекція презентація Рефлексія як базовий психологічний механізм педагогічного розуміння освітньої діяльності 15



Скачати 152.96 Kb.
Дата конвертації08.04.2017
Розмір152.96 Kb.
ТЕМА 2.1. ФОРМУВАННЯ РЕФЛЕКСИВНО-АНАЛІТИЧНИХ ВМІНЬ ПЕДАГОГІВ В ПРОЦЕСІ КОМЕНТОВАНОГО ПЕРЕГЛЯДУ ФРАГМЕНТІВ ЗАНЯТЬ У ВІДОЗАПИСУ
ЗМІСТ ТЕМИ ТА ПРОПОНОВАНИЙ ЧАС


Вид навчальної діяльності

Тема

Пропонований час в хвилинах

Організаційна частина

Представлення мети, завдань, короткий огляд змісту теми

5

Ігрова вправа

«Надпис на футболці».

«Резюме групи»



5

5


Практична робота

«Різні погляди»




Лекція - презентація

Рефлексія як базовий психологічний механізм педагогічного розуміння освітньої діяльності

15

Практична робота


Активні дебати «За та проти відкритих переглядів занять»

15

Лекція - презентація

Алгоритм рефлексивно-аналітичної діяльності




Самостійна робота

Приклади практики – перегляд фрагментів з рефлексивно-аналітичною діяльністю педагогів

20+15

Ігрова вправа-підсумок

«3-2-1»

10

Всього:




9

2слайд

Мета теми:

Розкрити сучасні наукові підходи до формування рефлексивно-аналітичних вмінь педагогів.



Завдання теми:

  • вміти визначати особливості організації навчального процесу в сучасному ДНЗ з урахуванням потреб кожної дитини

  • формувати критичність професійного мислення

  • розвиток вмінь обґрунтовувати доцільність певної моделі поведінки вихователя, виокремлювати ті чи інші його професійно-особистісні якості

  • вправляти у набутті професійних навичок засобами самостійної та практичної діяльності на основі алгоритму рефлексивно-аналітичної діяльності

3 слайд

Очікувані результати:

Будуть сформовані



  • навички командної роботи

  • вміння співвідносити досвід, що аналізується, з особистим, бачити свої помилки, шукати засоби їх корекції

  • навички роботи з програмами відеомонтажу.

ЗАГАЛЬНИЙ ОПИС ТЕМИ:

4 слайд

  1. Ігрова вправа «Надпис на футболці» (створення основи для позитивної та комфортної взаємодії)

Опис гри:

Зпропонувати учасникам доповнити речення «Якби я був футболкою, я б сказав…»



Ігрова вправа «Резюме групи»

Опис гри:



  1. Розділити учасників на підгрупи.

  2. Сказати групам, що вони представляють унікальний набір талантів, досягнень та досвіду.

  3. Роздати підгрупам великі аркуші паперу і маркери, щоб записати своє резюме. Резюме повинне включати будь-яку інформацію, яка сприяє рекламі групи. Групи можуть включати таку інформацію:

    • Освіта

    • Загальний стаж роботи

    • Посади

    • Найголовніші досягнення (кількість поглиблених робіт, публікацій, курсів та ін).

    • Хобі, таланти, подорожі, сім’я

5 слайд

  1. Лекція –презентація: «Рефлексія як базовий психологічний механізм педагогічного розуміння освітньої діяльності».

  2. Практична робота: «Активні дебати «За та проти відкритих переглядів занять»

Опис завдання:

    1. Об’єднати учасників в підгрупи «за» та «проти».

    2. Ознайомитись з наведеними твердженнями «Вихователі повинні обов’язково бути присутні на відкритому занятті у своїх колег».

    3. Запропонувати представникам команд висловити свої аргументи по черзі.

  1. Лекція - презентація: «Алгоритм рефлексивно-аналітичної діяльності в процесі коментованого перегляду»

  • Використайте матеріали представлені в розділі матеріали для викладача

  1. Самостійна робота: „Приклади власної практики”

Опис завдання:

    1. Переглянути відео матеріали.

    2. Запропонувати учасникам проаналізувати використовуючи алгоритм та висловити загальні міркування щодо представленого матеріалу

    3. Узагальнення викладача

6. ІГРОВА ВПРАВА-ПІДСУМОК

3-2-1”

Визначити :

3 - питання, які справді зацікавили;

2 - питання, які б хотілося поглибити;

1 - питання, яке буде використано в роботі.

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ВИКЛАДАЧА:
Матеріали до лекції –презентації: «Рефлексія як базовий психологічний механізм педагогічного розуміння освітньої діяльності»

5 слайд

Сучасна філософія освіти головною цінністю визначає людину, і це вимагає від педагога нового педагогічного мислення, пов'язаного передусім з принципово новим розумінням цілей освіти: допомогти людині в процесі становлення та розвитку її особистості накопичити й активізувати свою внутрішню силу для доцільного використання на благо — своє й тих, хто поруч. Таке розуміння цілей освіти докорінно змінює професійну позицію педагога. Сьогодні її суть полягає в педагогічній підтримці процесу становлення та розвитку особистості.

Не зробити за дитину, але активізувати її внутрішні резерви, створити

умови для саморуху



як ви розумієте вислів

Зрозуміти іншого, щоб наблизитися до себе


На часі — гуманістична педагогіка РОЗУМІННЯ. Розуміння Себе, Іншого, ситуації, смислу свого життя. Розуміння враховує існу­вання Іншого, передбачає його безоцінне сприймання, виявлення смислів, що стоять за його словами, жестами, позами. Від того, що три­валий час спілкування вихователів і дітей (учителів і учнів, викладачів і студентів, керівників і підлеглих) вкладалося у стереотипну модель «Я і безголоса річ», здебільшого педагоги дошкільних навчальних за­кладів виявилися непідготовленими до впровадження принципів пе­дагогіки розуміння. То чи можливо навчитися педагогічному розу­мінню? Які засоби формування цієї професійно-особистісної якості вихователя найбільш оптимальні? На ці запитання ми й намагаємося-ся відповісти.
Рефлексія як базовий психологічний механізм педагогіки розуміння
6 слайд

Яким має бути вихователь, щоб розуміти й безумовно приймати дитину? За словами педагога-гуманіста Януша Корчака, це вихова­тель, який не сковує, а звільняє, не пригнічує, а підносить, не диктує, а вчить, не вимагає, а запитує, бо він співпереживає дитині, відгуку­ється на будь-які її прояви всім серцем.



7 слайд

Уміння розуміти себе та іншого інтегрує цілу систему професій­них умінь, але ми вважаємо, що найбільш вагомими при цьому є ана­літичні вміння,



  • пов'язані з розкладанням педагогічних явищ на певні елементи з метою їх діагностики та оцінки.

  • Водночас для адекватного розуміння дитини вихователю дуже важливо не просто проаналізу­вати ті або ті результати, але й зрозуміти, як вони співвідносяться з його власною діяльністю. І ось тут уже потрібні вміння більш висо­кого рівня, не просто аналітичні, а рефлексивно-аналітичні, тобто пов'язані не лише з аналізом, але і з самоаналізом.

Рефлексія (геїіехіо — у перекладі з латинської «зворотне звернення»)

  • сприяє усвідомленню справжніх мотивів своєї педагогічної діяльності, своїх «виховних впли­вів», допомагає відрізни­ти власні утруднення та проблеми від чужих. Реф­лексія практичного мис­лення вихователя дає змогу застосовувати зна­ння загального характеру до конкретної ситуації виховання.

8 слайд

Ми по­стійно стикаємося з проб­лемою дефіциту цієї про­фесійної якості у вихователів дошкільних закладів, що виражаєть­ся у нездатності пояснити передусім собі причини виникнення тих або тих проблем, проаналізувати свій стиль спілкування з дітьми, вторгненні в їхній Я-простір тощо. Усе за­значене зводить психологічні бар'єри в стосунках з дітьми. Отже, базовим психологічним механізмом розуміння є рефлексія, а здат­ність до рефлексії має стати вагомою складовою професійної компетентності вихо­вателя, який розуміє. Робота над розвитоком цих якостей у нашіх вихователів є одним з найважливіших завдань методич­ної роботи.



9 слайд

Перед тім як перейти до слідкуючої частини проведемо



Практична робота «Активні дебати»

ЦИТАТА: З метою формування рефлексивно-аналітичних умінь виховате­лів пропонуємо застосовувати НЕ ВІДВІДУВАННЯ ВІДКРИТИХ ЗАНЯТЬ , а відеозаписи фрагментів занять та ін­ших форм освітнього процесу з наступним включенням педагогів у рефлексивно-аналітичну діяльність

В кінці - про що дізнались в процесі обговорення (Різні нарізки відео.

Багата відеоколекція. Володіння елементарними програмами відеомонтажу)



10 Слайд

Матеріали до лекції – презентації: «Формування рефлексивно-аналітичних умінь вихователів в процесі коментованого перегляду»


Чому саме ці форми вважаються доцільними? На наш погляд, такі традиційні форми методичної роботи в дитячому садку, як від­відування відкритих занять та інших заходів,

- втратили свій професійно-розвивальний потенціал, тобто аналітичний аспект цієї ро­боти став суто формальним,

- самі заняття перетворилися в показові «шоу», метою яких є самопрезентація вихователя.

- Такі заздалегідь підготовлені, відпрацьовані (нерідко навіть і з дітьми) заняття, з од­ного боку, не демонструють справжню майстерність педагога, його здатність реагувати на будь-які прояви дитячої активності, миттєво розв'язувати численні проблеми,

- не реалізують пов­ною мірою розвивальний потенціал заняття, не забезпечують реаль­ної взаємодії та спілкування дітей, унеможливлюють знаходження кожною дитиною важливих життєвих смислів.

- Крім того, сама орга­нізація колективного відвідування заняття не є оптимальною, оскіль­ки виступає, по-перше, тим фактором, який травмує дітей — учасни­ків заняття та їхнього вихователя, а,

- по-друге, пасивна позиція вихователів-глядачів не сприяє формуванню їхніх здібностей до рефлексії.
З огляду на це зважимося стверджувати, що ця форма роботи на сьогодні вичерпала себе. Вважаємо, що коментований перегляд фрагментів занять у відеозапису має низку істотних переваг. Така форма роботи сприяє:


  • формуванню критичності професійного мислення; усвідомленню закономірностей та принципів педагогічно­го процесу;

  • розвитку вмінь обґрунтовувати доцільність певної моделі поведінки вихователя, виокремлювати ті чи ті його професійно-особистісні якості;

  • з'ясуванню причин вчинків дітей з огляду на вікові особливості;

  • готовності до аналізу соціальної ситуації розвитку дитини в родині, виховного впливу, стилю та методів сімейного ви­ховання;

  • набуттю вміння співвідносити досвід, що аналізується, з осо­бистим, бачити свої помилки, шукати засоби їх корекції.

Різні нарізки відео.

Багата відеоколекція.



Володіння елементарними програмами відеомонтажу.
Такі тренінгові заняття потребують ре­тельної підготовки. Попередньо роблять відеозаписи за­нять із дітьми, з яких «нарізають» найбільш показові вдалі та невдалі фрагменти. На основі їх перегляду й зістав­лення керівник семінару орга­нізовує рефлексивно-аналі­тичну діяльність педагогів. Зорієнтуватися в цій роботі учас­никам тренінгу допоможе

11 слайд

алгоритм рефлексивно-аналітичної діяльності, що складається з та­ких елементів:

    1. Концептуальні основи заняття: на що спрямовано за­няття — на засвоєння нових знань, розвиток особистісних якостей дітей, забезпечення досвіду спілкування та взаємодії.

    2. Ціле-мотиваційні аспекти заняття: педагогічні цілі (дидактич­на, розвивальна й виховна) та завдання заняття, їх ієрархія (які з них переважають); форма подання дітям знань (вихователь дає вказівки, підводить до усвідомлення проблеми, заохочує до її розв'язання чи діє через емоційну сферу, тобто інтригує, дивує, розважає тощо). Чи про­стежується протягом заняття його ключова ідея, «життєве правило», яке мають засвоїти діти?

    3. Реалізація особистісного підходу на занятті: педагогічна лю­бов, розуміння дітей, їх прийняття, допомога; створення виховного простору для особистісного зростання дітей (ціннісні смисли заняття, формування та розвиток базових якостей особис­тості); створення ситуації успіху, позитивна реакція на будь-які успіхи дітей; емоційний фон (розва­жальність, зацікавленість, захоплення); наявність аль­тернативних думок (кожна дитина має можливість ви­словити свою думку); реа­лізація диференційованого підходу (різнорівневість завдань, увага до дітей, під­тримка тих із них, хто має особистісні проблеми).

    4. Організація спілку­вання на занятті: оцінка стилю взаємин — яку по­зицію обирає вихователь (позиція помічника в ро­боті дитини, тобто «поряд з дитиною»; перевищення оцінки своєї ролі — позиція «над дити­ною»); гнучкість позиції вихователя щодо врахування індивідуальних проявів дитини.

    5. Інтерактивні аспекти заняття (організація взаємодії вихователя та дітей): спрямованість заняття на створення середовища взаємодії (мотивована активність дітей, що виявляється в ініціатив­ності, самостійності, творчому ставленні до виконання завдань; по­казна активність більшої частини дітей чи пасивність); оптимальне поєднання активності вихователя й дітей; використання методів різнобічного представлення матеріалу (діалог, полілог, дискусія, органі­зація проблемних ситуацій, застосування різних варіантів спільної роботи й взаємного навчання дітей — колективна, групова, фрон­тальна форми організації діяльності дітей, їх поєднання з індивіду­альною роботою); взаємодопомога й співпраця на занятті.

    6. Професійно-особистісні якості вихователя, реалізовані на занятті: ціннісні відносини, орієнтації та пріоритети (ціннісне став­лення до дитини, спілкування з нею); толерантність і тактовність у взаєминах з дітьми; адекватне сприйняття та розуміння особистості дитини, уміння подивитися на себе «очима дітей»; професійні зна­ння й загальна ерудиція; комунікативна культура; педагогічна інтуї­ція та уява; емоційна стійкість; креативність; критичність до себе, уміння бачити свої недоліки; культура мовлення, її образність; емо­ційність; зовнішній вигляд, міміка, жести, культура поведінки, мане­ра триматися.

    7. Осмислення рефлексії результатів заняття: чи має місце рефлексія дітей (дії дітей із самоаналізу, тобто усвідомлення резуль­татів заняття, рівня свого просування); форми «пред'явлення» реф­лексії (усна, графічна, малюнки) тощо.


12 слайд

Самостійна робота: „Приклади власної практики”
13 слайд

Програми для відео монтажу


14слайд

ІГРОВА ВПРАВА-ПІДСУМОК

3-2-1”

Визначити :

3 - питання, які справді зацікавили;

2 - питання, які б хотілося поглибити;

1 - питання, яке буде використано в роботі.

Отже, життя потребує змін не тільки в організації освітнього простору, а й у методичній роботі з кадрами. Сподіваємося, що за­пропоновані нами форми цієї діяльності допоможуть ефективно формувати рефлексивність вихователів.



Аналіз заняття

Концептуальними основами заняття є особистісно орієнтований та суб'єктно-діяльнісний підходи до освіти, оскільки його було спрямо­вано на створення умов для позитивного розвитку особистості, її суб'єктності, а саме таких аспектів, як:

  • критичність мислення;

  • творча активність;

  • ініціативність;

  • уміння висловити свою думку;

  • уміння співвіднести власну думку з думка­ми інших;

  • уміння скласти певний алгоритм спільних дій.

На занятті було постав­лено комплекс цілей і досяг­нуто їх. Так, дидактична ціль заняття пов'язана з вивчен­ням понять «разом», «по­ряд», а також з оволодінням дітьми певними вміннями та навичками в діях, які вони виконують поодинці та разом. Значу­щим є й виховний потенціал заняття, адже воно має смислопошукову спрямованість. Педагог увесь час стимулює дітей випрацьовувати власний смисл у змісті запропонованих ним завдань, наголошує на пріоритеті морального аспекту поняття «разом». При цьому в дітей розвивалися такі особистісні якості, як уміння співпрацювати, ви­слуховувати чужу думку, поступатися своїм благом заради Іншого, тобто формувалися певні «життєві правила», на засвоєння яких і бу­ло спрямовано заняття.


Очевидним також є розвивальний аспект заняття. Воно сприя­ло розвитку таких операцій мислення, як аналіз, синтез, порівняння, а також монологічного та діалогічного мовлення, координації мов­лення та мислення.
Цікавим був і момент цілепокладання, оскільки відбувалося співспрямування мотивів, їх систематизація. Ціль заняття була пред­ставлена дітям за допомогою впливу на мотивацію через емоційно-чуттєву сферу. Ще на початку заняття, у процесі виконання релакса­ційних психогімнастичних вправ, коли вихователь запропонував скласти руки «разом», «човником», а потім розташувати їх «поряд», він визначив головну проблему заняття, тобто діти одразу були змотивовані та заінтриговані. Далі, в процесі полілогу, вихователь підвів дітей до усвідомлення проблеми.
Заняття сповнене любов'ю до дітей, розумінням їхніх потреб. Вихователь створив ситуацію успіху. Виконання певних завдань су­проводжувалося позитивними оціночними судженнями, діти відчу­вали віру вихователя в їхній успіх. Емоційним фоном заняття були зацікавленість, захоплення. Проблемність заняття підтримувалася певною системою запитань вихователя, альтернативністю суджень дітей. їм не давали «готових» знань, до цих знань усі наближалися спільно — через дитячі гіпотези, що базувалися на використанні таких мовних зворотів, як-от: «я вважаю», «мені здається, що...», «я не зго­ден.. .», «на мою думку...».
У системі педагогічного спілкування вихователь посів позицію «поряд з дитиною», а не «над нею», тобто помічника та організатора самостійної роботи дітей. Позиція вихователя була дуже гнучкою в контексті реалізації диференційованого підходу. Кожна дитина працювала в природному для неї темпі, мала можливість поміркува­ти, усвідомити свої дії.
Заняття мало інтерактивний характер. Вихователь дуже вдало створив середовище взаємодії, в якому сповна проявилася мотивова­на активність дітей у спілкуванні з вихователем та між собою. На за­нятті використовувалися різні форми спільної роботи та взаємного навчання, а саме:

  • робота в парах;

  • командна робота, у процесі якої діти на прикладі зведення веж оволодівали навичками працювати «разом».

Засобами діалогу, полілогу, дискусії створювалися проблемні си­туації, в яких діти на основі зіставлення свого бачення проблеми «ра­зом» та «поряд» оволодівали цими категоріями та алгоритмом роботи «разом»: навчалися радитися, планувати спільну діяльність. Форма ро­боти «разом» набула для них особистісного життєвого смислу.
Значним позитивним моментом заняття було спонукання ді­тей до самоаналізу, усвідомлення результатів своєї діяльності та ді­яльності інших. Проявлялася рефлексія переважно усно, хоча під час заняття мала місце й графічна рефлексія.

Із відеозапису заняття видно, що вихователь дітям дуже подоба­ється, адже він спілкується з ними з любов'ю. Діти інтуїтивно відчу­вають, що дорослий несе їм добро й навчає їх творити добро.



Алгоритм рефлексивно-аналітичної діяльності

    1. Концептуальні основи заняття: на що спрямовано за­няття — на засвоєння нових знань, розвиток особистісних якостей дітей, забезпечення досвіду спілкування та взаємодії.

    2. Ціле-мотиваційні аспекти заняття: педагогічні цілі (дидактич­на, розвивальна й виховна) та завдання заняття, їх ієрархія (які з них переважають); форма подання дітям знань (вихователь дає вказівки, підводить до усвідомлення проблеми, заохочує до її розв'язання чи діє через емоційну сферу, тобто інтригує, дивує, розважає тощо). Чи про­стежується протягом заняття його ключова ідея, «життєве правило», яке мають засвоїти діти?

    3. Реалізація особистісного підходу на занятті: педагогічна лю­бов, розуміння дітей, їх прийняття, допомога; створення виховного простору для особистісного зростання дітей (ціннісні смисли заняття, формування та розвиток базових якостей особис­тості); створення ситуації успіху, позитивна реакція на будь-які успіхи дітей; емоційний фон (розва­жальність, зацікавленість, захоплення); наявність аль­тернативних думок (кожна дитина має можливість ви­словити свою думку); реа­лізація диференційованого підходу (різнорівневість завдань, увага до дітей, під­тримка тих із них, хто має особистісні проблеми).

    4. Організація спілку­вання на занятті: оцінка стилю взаємин — яку по­зицію обирає вихователь (позиція помічника в ро­боті дитини, тобто «поряд з дитиною»; перевищення оцінки своєї ролі — позиція «над дити­ною»); гнучкість позиції вихователя щодо врахування індивідуальних проявів дитини.

    5. Інтерактивні аспекти заняття (організація взаємодії вихователя та дітей): спрямованість заняття на створення середовища взаємодії (мотивована активність дітей, що виявляється в ініціатив­ності, самостійності, творчому ставленні до виконання завдань; по­казна активність більшої частини дітей чи пасивність); оптимальне поєднання активності вихователя й дітей; використання методів різнобічного представлення матеріалу (діалог, полілог, дискусія, органі­зація проблемних ситуацій, застосування різних варіантів спільної роботи й взаємного навчання дітей — колективна, групова, фрон­тальна форми організації діяльності дітей, їх поєднання з індивіду­альною роботою); взаємодопомога й співпраця на занятті.

    6. Професійно-особистісні якості вихователя, реалізовані на занятті: ціннісні відносини, орієнтації та пріоритети (ціннісне став­лення до дитини, спілкування з нею); толерантність і тактовність у взаєминах з дітьми; адекватне сприйняття та розуміння особистості дитини, уміння подивитися на себе «очима дітей»; професійні зна­ння й загальна ерудиція; комунікативна культура; педагогічна інтуї­ція та уява; емоційна стійкість; креативність; критичність до себе, уміння бачити свої недоліки; культура мовлення, її образність; емо­ційність; зовнішній вигляд, міміка, жести, культура поведінки, мане­ра триматися.

    7. Осмислення рефлексії результатів заняття: чи має місце рефлексія дітей (дії дітей із самоаналізу, тобто усвідомлення резуль­татів заняття, рівня свого просування); форми «пред'явлення» реф­лексії (усна, графічна, малюнки) тощо.

ПРОГРАМИ ДЛЯ ВІДЕОМОНТАЖУ
1. Windows Movie Maker

  1. WinDVD Creator

  2. Pinnacle Studio (11,12)


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка