Лекція Предмет і завдання курсу методики читання. Методика читання з історичної точки зору (2 год.)



Скачати 123.47 Kb.
Дата конвертації31.12.2016
Розмір123.47 Kb.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І
ЗМІСТ І МЕТОДИ НАВЧАННЯ ЧИТАННЯ В ІСТОРИЧНОМУ АСПЕКТІ
Лекція 1. Предмет і завдання курсу методики читання. Методика читання з історичної точки зору (2 год.)

Читач і навчальна діяльність. Значення літератури і мистецтва в розвитку особистості. Вплив літератури на розвиток особистості через сприйняття-діяльність, в якій синтезуються процеси мислення, пам’яті, уявлення, емоційна сфера читача (О.І.Никифорова, А.А.Смирнов, П.М.Якобсон, Н.Д.Молдавська ). Розуміння художнього образу, його краси і глибини.

Сучасна класична система підготовки молодших школярів до самостійного читання.

Уроки навчання грамоти, уроки класного і уроки позакласного читання як основні форми формування дитини-читача.

Зміст програми з читання в 1-4 класах. Принципи побудови програми. Змістові лінії програми. Система знань, умінь і навичок, яка визначається читанками. Система знань, умінь і навичок, яка визначається в процесі читання і вивчення доступного кола дитячих книг. Злиття цих двох систем у діяльності учнів під час самостійного вибору і читання дитячих книг. Вимоги до рівня сформованості і читацьких умінь учнів за роками і етапами навчання.

Короткий історико-критичний огляд методів класного читання в початковій школі (пояснювальне читання , виховне, літературно-художнє). Внесок українських методистів і педагогів початку ХХ ст. у розвиток методики читання ( Т.Лубенець, Т. Гарбуз, В.Ревуцький, Я.Чепіга).Основні етапи розвитку методики читання. В.Сухомлинський про роль читання у розвитку особистості молодшого школяра.

Методи класного і позакласного читання: (за Н.М.Свєтловською) пояснювальне, виховне, літературно-художнє читання, читання вголос, огляд дитячих книг, формування читацької самостійності в початкових класах, читання-розгляд; (за О.В.Джежелей) емоційно-понятійний метод, пояснювальне, творче, літературне, виховне читання, читання-розгляд.
Основні поняття теми: читач, читацька діяльність, система підготовки дитини-читача, методики читання.

Література. Основна: 2, 3, 4, 8, 12; Додаткова: 14, 16, 18, 23, 35, 36, 46, 47, 51, 55, 56.



Лекція 2. Типи уроків читання (2 год.)

У методиці читання визначаються різні типи уроків. Зокрема, вступний урок до вивчення теми; урок вивчення нового твору; урок порівняльного аналізу текстів; узагальнюючий урок.

О.Я.Савченко пропонує визначати такі варіанти уроків читання:

1. Уроки вивчення творів одного жанру (вірша, оповідання, казки, легенди та ін.).

2. Уроки-сходинки до монографічного вивчення творчості письменника.

На цих уроках повинна бути емоційна розповідь вчителя про автора, читається кілька творів, визначається проблема, майстерність автора у розв’язанні, у змалюванні картин життя, природи.

3.Уроки-інсценізації.

Проведення таких уроків передбачає розігрування учнями ситуацій за прочитаним текстом чи епізодом.

Інсценізація вимагає від учнів розуміння характеру дійових осіб, особливостей поведінки, авторського ставлення, визначення власної оцінки до описаного.

Учитель може створити класний театр. У театрі будуть працювати режисери, сценаристи, актори, костюмери, гримери, художники.



  1. Уроки з ігровим сюжетом. Ігрові сюжети виступають як основа побудови сценаріїв уроків. Це можуть бути уроки-подорожі, уроки-зустрічі, уроки-гостини, мандрівки за чарівним маршрутом.

  2. Уроки, на яких поєднуються різні види мистецтв (образотворче мистецтво, поезія, музика, вишивка). Треба вибрати твір, який дає можливість для поєднання. Великі можливості відкривають яскраві художні твори і ілюстрації до них на сторінках читанки.

Особливий інтерес викликають вірші пейзажної лірики: музика слова, музика ритму, словесний образ, живописний образ.

Наприклад, Леся Українка, Вже сонечко в небі сіда; Ліна Костенко, Красива осінь вишиває клени; Стоять ліси смарагдово-руді; А.Малишко, Дощик та інші.



  1. Уроки-роздуми. На цих уроках діяльність учня-читача зосереджена на аналізі і вирішенні морально-етичних проблем і пізнавальних задач, які випливають з описаної в творі ситуації. Проблема зосереджена часто у заголовку: Де беруться срібні павутинки?; Які вони бідні; (В.Сухомлинський), Куди сховалися гриби? (І.Прокопенко); Як серед птахів виникла дружба (бірманська казка) та ін.

  2. Інтегровані уроки.

На думку О.Я.Савченко, найбільше можливостей для інтегрування мають уроки читання та української мови. Це можуть бути уроки поглибленої роботи над текстом: структурування тексту на частини, пошук і характеристика видів тексту, розгортання або ущільнення змісту у процесі переказу, відтворення тексту з опорними словами та інше.

Крім того, можливий варіант інтеграції під час аналізу морфологічного, синтаксичного рівнів тексту (наявність дієслів створює відчуття руху, зміни; іменники, прикметники допомагають уявити, „побачити” картину).



  1. Уроки-діалоги.

Уроки-діалоги – це форма навчального спілкування, побудована на активній взаємодії, взаєморозумінні його учасників. Особливостями такого спілкування є стимулювання самостійних суджень, обмін думками, дискусії.

  1. Уроки розвитку літературних здібностей.

Це уроки, на яких пропонується учням завдання на віршування, складання загадок, казок, скоромовок

Узагальнюючі уроки

Для проведення узагальнюючих уроків у „Читанках” представлено стислий план, крім того, бажано заздалегідь запропонувати учням розробити міні-проект, виконати дослідницьку роботу.


Основні поняття теми: тип уроку, вступ до теми, порівняльний аналіз, узагальнення.

Література. Основна: 2, 3, 4, 12, 13. Додаткова: 13, 22, 34,37, 43.



ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ НАВИЧКИ ЧИТАННЯ

Лекція 3 - 4. Навичка читання. Методика удосконалення навички читання в учнів початкових класів (4 год.)

Досягнення сучасної психолінгвістики в області читання як комунікативної діяльності і теорії тексту. Читання-один із видів мовленнєвої діяльності (А.А.Леонтьєв, І.А.Зимня, А.Н. Соколов, М. І. Жинкін ).

Види читання (голосне, мовчазне), їхнє значення. Основні етапи розвитку навички читання, Співвідношення голосного і мовчазного читання в початкових класах.

Дискусійні питання становлення навички “ динамічного” читання в учнів початкових класів.

Структура, предметний зміст, мовленнєві механізми читання.

Навичка читання - автоматизований компонент дії читання. Умови формування навички. Якості повноцінної навички (правильність, швидкість, усвідомлення, виразність).

Правильність читання. Фактори, які впливають на правильність. Вироблення точності зорового сприймання, формування чіткої правильної вимови, уважності. Зняття труднощів техніки читання. Методика запобігання помилкам і форми їх виправлення під час читання.

Швидкість читання . Залежність швидкості читання від особливостей тексту. Вплив пам’яті, поля читання, периферичного зору, антиципації на розвиток швидкості читання.

Програмні вимоги до темпу читання. Критерії вимірювання та оцінювання швидкості читання.



Усвідомлення читання. Критерії виявлення усвідомлення прочитаного (розуміння ідеї твору, змісту окремих частин, визначення ставлення до прочитаного, розуміння суті думки, вираженої в кожному реченні, лексичного значення кожного слова, переносного значення слів, метафоричних виразів, порівнянь, фразеологічних одиниць, стійких зворотів, прислів’їв, крилатих виразів тощо).

Активізація розумової діяльності. Врахування знань про будову тексту. Словникова робота.



Виразність читання .Уміння користуватися засобами інтонаційної виразності (тон , темп, сила голосу, пауза, логічний наголос).Уміння, пов'язані з аналізом твору: уміння визначати настрій твору; уявляти описану картину: розкривати підтекст; визначати завдання свого читання.

Методика підготовки учнів до виразного читання тексту.

Вправи з розвитку навички виразного читання. Прийоми постановки мовленнєвого дихання, дикції, використання різної сили голосу, висоти, тону. Прийоми навчання учнів дотримуватися логічного наголосу, логічних пауз, підготовка партитури читання твору, позначення пауз, логічних наголосів у реченні, розвиток уміння інтонувати речення на основі усвідомлення змісту, ідейної спрямованості, зображувальних засобів твору. Хорова декламація. Читання в особах, читання діалогів. Заключне виразне читання художнього твору (відновлення цілісного сприйняття тексту на основі усвідомлення його основної думки і свого ставлення до героїв, подій твору).

Методики формування навички читання.

Методика міжпредметних завдань. Методика активного впливу на навичку читання. Методика І. Федоренка.

Методика вивчення рівня сформованості навички читання.

Визначення швидкості читання, коефіцієнта засвоєння прочитаного, продуктивності читання.

Основні поняття теми: сутність поняття “ читання”; читання як мовленнєва діяльність; навичка читання; якості повноцінного читання: правильність, швидкість, виразність, усвідомлення.

Література. Основна: 2, 3, 4, 8. Додаткова: 1, 2, 5,6, 7, 9, 18, 21, 30, 32, 36.



ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІІ.

ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧІ І МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ ЧИТАННЯ

Лекція 3. Основні етапи роботи з художнім твором ( 2 год.)

Етап “до читання твору”. Його завдання - підготувати учнів до сприймання твору в трьох напрямах: 1) процесуальному (зняти труднощі техніки читання); 2) змістовому (підготувати до сприймання змісту); 3) емоційному (підготувати учнів до адекватного авторському задуму сприйняття емоційно – естетичного змісту твору).

Етап “в ході читання”. Цілісне сприймання твору, повторне перечитування та аналіз, вторинний синтез.

Етап “після читання”. Його завдання – включити прочитаний твір в систему раніше опрацьованих творів шляхом порівняння їх за змістом, художніми образами, художніми засобами, настроєм.


Основні поняття теми: процесуальний, змістовий, емоційний напрями підготовки учнів до читання твору; первинний синтез, аналіз, вторинний синтез.

Література. Основна:2, 3, 4, 12. Додаткова: 17, 18, 22, 32, 36, 37, 42.


Лекція 4. Вимоги до уроку читання ( 2 год.)

Урок читання –це спілкування, учасниками якого є вчитель, учень,художній твір з його автором.

Від вибраного вчителем стилю спілкування, умінь налагодити конструктивну взаємодію на уроці читання залежить ефективність вирішення всіх завдань, які чітко сформульовані у програмі.

Методична скарбниця вчителя вщерть наповнена видами роботи з текстом, прийомами його аналізу. Головне, розумно, методично грамотно розпорядитися вчителеві на уроці цим багатством.

Художній твір зможе дати відповідь на безліч запитань дитини – читача, якщо навчити її читати й уявляти, читати й переживати, читати й розуміти.

Допомагає включити учнів в активну роботу з текстом урок порівняльного аналізу творів.

Гармонійна побудова уроку.

На уроці чергуються чотири види бесід і вісім видів читання.

Кількісна формула уроку читання може бути записана за допомогою таких видів діяльності:


  • Читацька п'ятихвилинка ( вправи на розвиток навички читання);

  • Вступна бесіда;

  • Первинний синтез ( читання твору в цілому);

  • Бесіда для перевірки первинного сприймання;

  • Повторне читання частинами;

  • Аналітична бесіда;

  • Вибіркове, пошукове читання, читання в особах, читання в парах;

  • Узагальнююча бесіда

  • Виразне читання твору в цілому (або епізоду)

Планувати треба не лише методичну роботу на уроці, але обов'язково читацьку і навчальну діяльність учнів.

Технологічну карту уроку читання можна записати на двох рівнях: дії вчителя і одночасні дії учнів.

Одним із аспектів уроку є самоконтроль учнів.

Ключові слова: читацька діяльність учнів, методична робота вчителя, гармонійна побудова уроку, технологічна карта уроку читання

Література. Основна: 12, 13. Додаткова: 17, 33, 37.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4.

МЕТОДИКА РОБОТИ З ТВОРАМИ РІЗНИХ ЖАНРІВ
Лекція 5.Аналіз художнього твору в початкових класах (2 год.)

Методична майстерність вчителя вимагає вміння вибирати види і прийоми роботи з текстом, адекватні особливостям його змісту і форми. Щоб визначити ці особливості, вчитель проводить літературно-методичний аналіз, тобто осмислює кожний компонент твору: тему, проблему, основну думку, образи, жанр, сюжет, композицію, мову; визначає, які елементи тексту учень може розкрити самостійно, а які викличуть труднощі; якими способами зняти труднощі нерозуміння складних образів, частин тексту, підняти рівень сприйняття твору.

Літературно – методичний аналіз тексту - основна форма підготовки вчителя до уроку читання, яка дає йому можливість спланувати успішне сприймання художнього твору учнями.

Навчити учнів сприймати мудрість, передану художнім словом – головне завдання вчителя.

Художній твір – складна системна єдність, пізнати яку можна лиш за допомогою аналізу. Аналіз вимагає розгляду окремих елементів художнього тексту у відношенні до цілого, тому аналіз мови твору, сюжету, композиції, системи образів у взаємозв’язку і сприяє усвідомленню художньої ідеї.

Враховуючи ці особливості, вчитель вибирає шлях аналізу, тобто послідовність розбору .

У методиці визначені такі шляхи аналізу: „услід за автором”, пообразний, проблемно-тематичний, комбінований(22,205)

Шлях аналізу „услід за автором”.

Використання аналізу „услід за автором” допомагає привернути увагу читача до кожного слова, так як у художньому творі важливою є кожна деталь.



Пообразний шлях аналізу.

Назва „пообразний” шлях аналізу походить від слова образ. Під час аналізу домінантним стає художній образ: образ людини, природи, автора, оповідача.

Образ у художній літературі – це немов жива і разом з тим узагальнена картина людського життя і навколишнього середовища, створена засобами мови на матеріалі дійсності творчою уявою письменника у світлі певного естетичного ідеалу (Лесин В. Літературознавчі терміни. К., 1985)

Образ оповідача – дійова особа, зображена у творі як суб’єкт розповіді, як герой, від особи якого ведеться розповідь і який вступає у функції уявного автора.

Методом роботи під час пообразного аналізу є евристична бесіда, яка містить елементи вибіркового читання, читання в особах, читання під музику, словесне малювання, показ живих картин...

Пізнаючи художні образи, учні замислюються над власними рисами, прагнуть розібратися в особистих проблемах, намірах.



Проблемно-тематичний шлях аналізу

Цей вид роботи є результатом пошуку ефективних видів роботи, які б активізували діяльність учня (С.Рубінштейн, О.Леонтьєв, Д.Богоявленський,

Н.Менчинська, Ю.Бабанський, М.Скаткін, О.Савченко, М.Бібік та інші).

Проблемно-тематичний шлях аналізу вимагає від учителя розуміння понять: проблема, проблемне запитання, проблемне завдання, проблемна ситуація.

Під час аналізу встановлюється ланцюжок:


    • від визначення проблем до проблемних ситуацій;

    • від проблемної ситуації до проблемних завдань;

    • від проблемних завдань до пошукової роботи, спрямованої на виявлення напрямів розв’язання визначених проблем.

Вимоги до проблемних запитань:

    • запитання повинні бути зрозумілі учням;

    • відповідати їхнім віковим особливостям;

    • викликати зацікавленість;

    • спонукати до пошукової роботи.

Послідовність аналізу твору проблемно-пошуковим шляхом:

    • визначити проблему твору (соціальну, філософську,

    • морально-етичну, екологічну);

    • чітко сформулювати її

    • визначити тему художнього твору з метою її розкриття;

    • дослідити авторський спосіб розв’язання проблеми.

Розгляду підлягають всі компоненти твору, залучається додаткова література

„Проблемний аналіз – це ланцюжкова реакція запитань, проблемних ситуацій, які викликають в учнів потяг до дослідницької роботи”.

Усі шляхи аналізу художнього твору мають особливості, властиві лише кожному з них. Л.Ф.Мірошниченко виокремлює такі:


    • аналіз „услід за автором” сприяє правильному, вдумливому, виразному читанню та глибокому розумінню літературного твору;

    • пообразний аналіз вчить всебічно і глибоко розуміти людину;

    • проблемно-тематичний аналіз розкриває безліч способів розв’язання проблем (морально-етичних, економічних, екологічних, філософських, політичних та ін.), які постають перед людиною (22, 224).


Пообразний аналіз.

Під час аналізу художнього твору, учні спостерігають, як художній твір побудований, ознайомлюються із способами характеристики персонажів, вираження емоцій, із роллю окремих елементів тексту. Вибудовується система образів твору із змалюванням зовнішності героїв, їх характеру і взаємостосунків.

Потім встановлюються причинно-наслідкові зв’язки, складається план, визначається основна думка. Діти складають опис літературного героя, переказують текст в парі, допомагаючи один одному. Запроваджуються і письмові роботи.

Ключові слова:аналіз, види аналізу:услід за автором, проблемно-тематичний, по образний, комбінований.



Література. Основна: 8, 12. Додаткова: 11, 12, 16, 22, 25, 34, 35, 36, 37, 50.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка