Лекція предмет І об’єкт вивчення соціології Визначення соціології Еволюція соціології як науки



Скачати 118.33 Kb.
Дата конвертації21.02.2017
Розмір118.33 Kb.

СОЦІОЛОГІЯ Курс лекцій

В С Т У П
ЛЕКЦІЯ 1. Предмет і об’єкт вивчення соціології


  1. Визначення соціології

  2. Еволюція соціології як науки

  3. Предмет соціології

  4. Об’єкт соціології


Мета: дати визначення соціології як галузі наукових знань про суспільство; відтворити еволюційний розвиток наукових знань у межах соціології; обговорити предмет та об’єкт соціології, пояснити різницю між ними.




1.

Соціологія (лат. societas - спільність, суспільство і грец. logos - слово, вчення) - наука про становлення, розвиток і функціонування суспільства, його елементів, соціальних відносин і соціальних процесів, про механізми і принципи взаємодії.

2.

Соціологія як наука оформилася у 30-ті роки ХІХ ст.

Термін «соціологія» запровадив до наукового вжитку французький філософ, учений Огюст Конт (1798 - 1857), який ототожнював соціологію з суспільствознавством, що охоплює всі галузі знань про суспільство. Точка зору О. Конта на соціологію панувала до кінця ХІХ ст. Наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. у наукових дослідженнях суспільства, поряд з економічним, демографічним, правовим та іншими аспектами, став виокремлюватися й соціальний. Відповідно предмет соціології обмежувався вивченням соціальних аспектів суспільного буття.

Першим застосував «вузьке» трактування соціології як науки французький соціолог і філософ Еміль Дюркгейм (1858 - 1917), який створив так звану французьку соціологічну школу. Завдяки йому соціологія зосередилася на вивченні соціальних процесів і соціальних явищ суспільного життя, тобто оформилася як галузь знань, що межує з іншими суспільними науками - історією, філософією, політекономією.



3.

При з’ясуванні предмета соціології необхідно брати до уваги філософську орієнтацію науки, прогрес наукових знань, рівень соціологічної думки, культурно-історичні традиції, постійно змінювані потреби суспільства.

Соціологія є наукою, яка складається з кількох предметних парадигм (моделей постановки і розв’язання наукових проблем, що формують наукову традицію). Оскільки соціальна реальність є мінливою, то і предмет соціології не може бути стабільним, перебуває у постійному розвитку.

Предмет завжди чітко окреслює сферу і мету дослідження. Тому предметом соціології є окремі аспекти, особливості, відносини об’єкта дослідження.



4.

Як наука про соціальні спільноти соціологія досліджує масові соціальні процеси і поведінку, стани і форми соціальної взаємодії та соціальних взаємозв’язків людей, що утворюють соціальні спільноти. Вона вивчає як індивідуально неповторні особистості, так і соціальні типи. Соціологія розглядає особистість не крізь призму індивідуально неповторних властивостей та якостей, а з позиції соціально типових рис як суб’єкта розвитку суспільства. Для неї особистість є не тільки частинкою малої контактної групи, а й типовим представником певної великої соціальної спільноти, носієм властивих їй норм, традицій, цінностей, поглядів і відносин.

Об’єкт соціологічного пізнання не є тотожним з певним конкретним явищем суспільного життя чи явищем суто соціальним, оскільки він може бути виокремлений з об’єктивної реальності та класифікований за різними аспектами.

Об’єктом соціологічного пізнання є суспільство як цілісна соціальна реальність, сукупність соціальних зв’язків і соціальних відносин. Оскільки ці зв’язки і відносини у кожному соціальному об’єкті завжди організовані.




В С Т У П
ЛЕКЦІЯ 2. Закони і категорії соціології.

Функції соціології як науки

  1. Поняття соціального закону

  2. Види соціальних законів

  3. Поняття категорій соціології

  4. Групи функцій соціології.


М

ета:
дати пояснення явищам «закон соціології», «категорія соціології»; подати класифікацію соціальних законів; зробити висновки щодо дії соціальних законів; пояснити призначення категорій соціології, створити словник найбільш поширених та найбільш уживаних соціальних категорій; розкрити та пояснити функції соціології як науки для практичного застосування у суспільстві та суспільних відносинах.

1.

Соціальні зв’язки, які виникають у процесі функціонування (діяльності) людей та людських груп, характеризуються загальністю, необхідністю та повторюваністю. Ці зв’язки називаються соціальними законами.



Соціальний закон - об’єктивним і повторюваний причинний зв’язок між соціальними явищами та процесами, які виникають внаслідок масової діяльності людей або їх дій.

Соціальні закони визначають відносини між різними індивідами та спільнотами: народами, націями, класами, соціально-демографічними і соціально-професійними групами, містом і селом, суспільством і соціальною організацією, суспільством і трудовим колективом, суспільством і родиною, суспільством та особистістю.

Як і закони природи, соціальні закони перебувають у природному плині подій. Вони є результатом цілеспрямованих дій більшості індивідів у соціальних ситуаціях та об’єктивних зв’язках. Особливість соціального закону полягає в тому, що нові покоління успадковують готові відносини, зв’язки, тенденції, сформовані без їх участі.

2.

Взявши за основу форми зв’язку соціальних явищ, можна виокремити такі типи соціальних законів:



  1. Закони, які відображають незмінне співіснування соціальних явищ. Наприклад, якщо існує явище «А», обов’язково повинно існувати і явище «Б».

  2. Закони, які відображають тенденції розвитку. Такими тенденціями можуть бути зміна структури соціального об’єкта , перехід від одного порядку взаємовідносин до іншого.

  3. Закони, які відстоюють функціональну залежність між соціальними явищами. За такої залежності зміни елементів системи не зумовлюють ступеневих змін її структури.

  4. Закони, які фіксують причинний зв’язок між соціальними явищами лише з функціональної (необов’язкової) точки зору.

  5. Закони, які встановлюють імовірність зв’язку між соціальними явищами.

Соціальні закони, як стійкі і повторювані причинні зв’язки між явищами і процесами в соціальних системах, підсистемах, виявляються і реалізуються тільки в результаті масової практичної діяльності і через дії людей. При цьому люди не можуть скасувати дії соціальних законів, якщо наявні умови для їх виникнення. Вони можуть лише використовувати (уповільнювати чи прискорювати) їх дії у своїх інтересах.

3.

Поняття «категорія» виражає універсальні особливості дійсності, загальні закономірності розвитку матеріальних, природних і духовних явищ. Це поняття означає розряд, групу предметів, явищ.

Використання категорій у соціології дає змогу узагальнено трактувати процеси і зміни, що відбуваються у суспільстві, поєднувати різні потоки інформації із питань соціального життя, забезпечувати процес комунікації.

Розрізняють дві основні групи категорій соціології.



  1. Категорії, що пояснюють статику суспільства, його структуру з виокремленням її основних підсистем та елементів. Це категорії: «соціальні спільність», «особистість», «соціальна група», «соціальна верства», «соціальна поведінка» і т.д.

  2. Категорії, що характеризують динаміку суспільства, його основні зміни. Ці категорії вказують як змінюється соціальний об’єкт, якими є особливості його соціального розвитку. До них належать: «соціальний розвиток», «соціальний рух», «соціальний протест», «соціальна мобільність» та інш.

Однією з особливих і найуживаніших у соціології є категорія «соціальне».

Соціальне (лат. socialis - товариський, громадський) - сукупність певних ознак та особливостей суспільних відносин, об’єднаних індивідами чи спільнотами у процесі спільної діяльності, яка виявляється у стосунках, ставленні до свого місця в суспільстві, явищ і процесів суспільного життя.

4.

Соціологія як і будь-яка інша гуманітарна наука виконує функції, які можна об’єднати у дві групи:



  1. Пізнавальні (гносеологічні) функції;

  2. Соціальні функції.

Завдяки реалізації пізнавальних функцій соціології стають доступними відомості про різні сторони життя соціальних об’єктів, їх властивості, відносини. А соціальна функція дає можливість оптимізувати ці процеси, відносини, зв’язки.

Ці функції мають ряд підфункцій, більш конкретних. Так пізнавальна функція поділяється на:



    • теоретико-пізнавальну;

    • світоглядно-ідеологічну.

Соціальна функція диференціюється на такі підфункції:

  • практико-перетворювальна;

  • прогностична;

  • гуманістично-культурна;

  • критична;

  • інформаційна;

  • ф-ція соціального управління;

  • ф-ція соціального контролю.



Теоретико-пізнавальна функція соціології.

Вона спрямована на вироблення нового соціологічного знання.



Світоглядно-ідеологічна функція.

Ця функція спрямована на забезпечення наукової дискусії між концепціями, поширення наукової ідеології, формування соціологічного стилю мислення, підготовку спеціалістів.



Практико-перетворювальна функція. Сутність її виявляється у виробленні науково обґрунтованих прогнозів щодо еволюції суспільства.

Прогностична функція. Вона реалізується через соціальні прогнози.

Гуманістично-культурна функція. Ця функція пов’язана із роллю соціології в культурному житті суспільства та гуманізації суспільних відносин.

Критична функція. Соціологія, надаючи об’єктивне знання, покликана попереджувати соціальну політику про відхилення від соціального ідеалу, сигналізувати про можливі негативні соціальні явища і наслідки.

Інформаційна функція. Стосується використання соціологічної інформації, одержаної під час соціологічних досліджень. Використання інформаційної функції соціології є невід’ємним елементом державної політики.

Функція соціального управління. Виявляється вона у свідомій, цілеспрямованій дії щодо соціальних систем, інститутів, процесів з метою оптимізації напряму, темпів їх розвитку і функціонування.

Функція соціального контролю. Ця функція полягає у виробленні і науковому обґрунтуванні ефективних рекомендацій, спрямованих на боротьбу з девіантною поведінкою, вдосконалення моральних відносин, підвищення рівня політичної культури і правової свідомості.

В С Т У П
ЛЕКЦІЯ 3. Теорія і практика соціологічних досліджень


  1. Теоретична соціологія: завдання і структура

  2. Практичні соціологічні дослідження


М

ета:
дати пояснення теоретичній соціології, обґрунтувати її завдання, представити структуру; пояснити особливості практичних соціологічних досліджень, сферу їх застосування та причини проведення; охарактеризувати структуру емпіричних соціологічних досліджень.

1.

Теоретична соціологія охоплює різноманітні течії, школи, напрямки, які пояснюють розвиток суспільства. Вона має статус достовірного, узагальненого знання про соціальні процеси, формування і розвиток соціальних відносин, про закономірності соціального життя.

Теоретична соціологія вирішує такі завдання:



  • пояснення явищ, фактів соціальної дійсності у термінах і категоріях;

  • комплексний підхід до вивчення соціальних явищ і процесів;

  • розкриття сутності соціальних законів;

  • формування методологічної бази для соціологічного пізнання дійсності;

  • виявлення загальних закономірностей соціального розвитку суспільства;

  • інтеграція, синтез, узагальнення розрізнених знань, формування їх у систему висновків, понять, категорій, законів.

За своєю структурою теоретична соціологія складається з:

  • система загальних і специфічних законів, що виявляють типові, сталі зв’язки в суспільстві, його соціальних інститутах і системах;

  • система постулатів, аксіом та інших тверджень про соціальне життя суспільства;

  • логіка висновків і доведень, що використовуються для обгрунтування соціальних висновків, прогнозів, тенденцій, закономірностей у соціальному житті суспільства;

  • загальні і спеціальні соціологічні категорії;

  • система пізнавальних методів і процедур.

2.

На відміну від теоретичного дослідження в емпіричному (практичному) дослідженні предметом аналізу стають різноманітні дії, характеристики поведінки, погляди, настрої, потреби, інтереси, мотиви людей, соціальні групи і спільноти.



Практичні соціологічні дослідження - це спеціальні наукові процедури, які за допомогою соціологічних методів дослідження - аналіз документів, опитування, спостереження, соціальний експеримент - дають змогу зареєструвати соціальні факти, що є базою для подальших теоретичних пошуків та узагальнень.

Емпіричне соціологічне дослідження є найдинамічнішим і має специфічну структуру: охоплюючи елементи теоретичного знання, необхідного для аналізу предмета дослідження, практичне соціологічне дослідження потребує



  • вирішення організаційних проблем,

  • володіння професійними прийомами,

  • володіння засобами здобуття первинної соціологічної інформації,

  • володіння математичними методами опрацювання та аналізу статистичного матеріалу.

Проведення соціологічного дослідження є своєрідним мистецтвом, вимагає не тільки володіння специфічними соціологічними знаннями і навичками, а й значного професійного досвіду та певних морально-психологічних якостей.


В С Т У П
Семінарське заняття
Тема: Техніка соціологічних досліджень
Мета: усвідомити суть поняття «соціологічне дослідження» і знати основні етапи його проведення; зрозуміти сутність і специфіку основних типів і видів соціологічних досліджень; засвоїти основні методи збирання соціологічної інформації, проаналізувавши їх основні преваги й обмеження; скласти уявлення про програму соціологічного дослідження, знати зміст основних її структурних елементів; усвідомити основні правила розробки інструментарію соціологічного дослідження; визначити способи вимірювання у соціології, знати процедуру пояснення результатів соціологічного дослідження.






  1. Етапи соціологічного дослідження (ст. 50-53)

  2. Види соціологічних досліджень (ст. 53-56)

  3. Програма соціологічного дослідження (ст. 57-64)

  4. Методи збирання соціологічної інформації (ст. 64-69)

  5. Вимірювання в соціологічному дослідження (ст. 69-71)

  6. Соціологічна анкета як інструмент збирання соціологічної інформації (ст. 71-73)

  7. Аналіз і обробка отриманої інформації (ст. 73-76)



В С Т У П
ЛЕКЦІЯ 4. Історія розвитку соціології


  1. Теоретична соціологія: завдання і структура

  2. Практичні соціологічні дослідження


М

ета:
дати пояснення теоретичній соціології, обґрунтувати її завдання, представити структуру; пояснити особливості практичних соціологічних досліджень, сферу їх застосування та причини проведення; охарактеризувати структуру емпіричних соціологічних досліджень.

1.

Теоретична соціологія охоплює різноманітні течії, школи, напрямки, які пояснюють розвиток суспільства. Вона має статус достовірного, узагальненого знання про соціальні процеси, формування і розвиток соціальних відносин, про закономірності соціального життя.



База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка