Лекція Основи інформаційно-аналітичної діяльності



Сторінка1/3
Дата конвертації07.11.2016
Розмір0.57 Mb.
  1   2   3
ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Лекція 1. Основи інформаційно-аналітичної діяльності.
Українська держава останнім часом постійно перебуває в стані змін та нескінченному процесі трансформації та реформування, внаслідок чого громадянам довелося пережити цілий ряд найгостріших соціально-політичних ситуацій, породжених помилками та прорахунками в процесі прийняття та реалізації політичних рішень. Очевидно, що ці прорахунки були в чималій мірі обумовлені слабкістю інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади та вищих посадових осіб.

Для того, щоб сформувати ефективно діючу систему державної влади українському політичному істеблішменту необхідно сприймати інформацію не як відповідне фонове середовище, що забезпечує їх діяльність, а як суму знань про суспільні явища, властивості та закономірності перебігу процесів, які можна використовувати у практичній діяльності у вигляді механізму реалізації політичного курсу. Тільки в цьому випадку український політикум набуває ознак інтелектуального провайдера в суспільстві, а управлінська еліта стає ефективним державним менеджером.

Відсутність же стратегічних планів та прогнозів розвитку на загальнодержавному рівні, дієвого моделювання політичного процесу в країні призводить до перманентного кризового стану в державі, що ставить під загрозу ефективність роботи політичних та суспільних інституцій. Як наслідок, політична криза переростає в кризу влади, інститут влади стає не функціональним, неефективним, рішення, що приймають основні гілки влади взаємозаперечать одне одному та конфліктують між собою, що само по собі дискредитує всю державну владу. В цілому за таких умов кризову ситуацію може врегулювати судова гілка влади, яка в ідеалі повинна вивести кризу в правове поле та забезпечити стабільність політичної системи, але судова гілка влади в країні є занадто політизованою, на чому наголошують практично всі політичні сили і, відповідно, є загроза не визнання судових рішень з певних політичних питань, що буде поглиблювати існуючу кризу.

Аналіз державної політики в сукупності з політичною аналітикою є однією із складових форм професійної діяльності державних діячів і службовців, яка потребує інформації, соціальних знань, професійного досвіду, інтуїції та вміння бачити явища в їх реальній динаміці, в причино-наслідкових та інших зв’язках. Це шлях до системного державного передбачення і прогнозування, до наукового синтезу, тобто створення достатньо повного, цілісного, конкретного уявлення про об’єкт, який реалізує державно–політичний істеблішмент.

Кінцева мета такого аналізу – підготовка і прийняття фахових виважених державних рішень по реалізації тактики і стратегії державної політики.

Метою аналітика, якщо він таким себе вважає, незалежно від місця його діяльності, є визначення ефективно існуючого устрою та технологій його реалізації в контексті швидкості та якості прийнятих рішень на всіх ланках і усіх гілках державної влади.

Політичний аналітик (або спеціаліст з інформаційно-аналітичної роботи) що готує фаховий продукт, на відміну від науковця, громадського і політичного діяча досліджує ефективність взаємодії органів державної влади між собою та розробляє практичні (прив’язані до часу і ситуації) рекомендації по усуненню існуючих недоліків. В цій діяльності важливо не тільки розкласти на деталі існуючу систему влади та вказати на окремі недоліки у діяльності державного механізму, а й змоделювати його в майбутньому і визначити його ефективність.

Аналіз державного устрою та його управління не може бути відірваним від політичного життя та політичних процесів. Моделюючи варіанти більш ефективного розвитку державної системи потрібно враховувати не лише теоретичні засади досліджуваної проблеми, які можуть залишитися на папері інтелектуальними, але не ефективними потугами, а й «людський фактор». Мова йде про:

1. Готовність тих, кому аналітик готує свої пропозиції (мова може йти й про народ в цілому), сприймати зміст реформ. Навіть, якщо теоретичний аналіз дасть позитивну оцінку сприйняття, потрібно розробити систему засобів по впровадженню даної ідеї в суспільство.

2. Відношення до даного питання з боку основних політичних гравців та груп політико-економічного впливу, незалежно від того знаходяться вони при владі чи в опозиції. Наприклад, моделюючи поведінку Президента, Прем’єр-міністра в нових політико-правових умовах конституційної реформи, необхідно враховувати інтереси груп, які їх підтримують і які будуть втрачати або набувати додаткові важелі впливу, а значить формувати власну політику –економічну перспективу. Одночасно, потрібно зіставити політичні, організаційні, інтелектуальні, кадрові, фінансові, інформаційні ресурси основних гравців та точки конфлікту на шляху реалізації реформи , які можуть негативно віддзеркалюватися на роботі влади.

3. Необхідно також враховувати фахову і психологічну підготовку тих, хто буде забезпечувати реалізацію запропонованих реформ, їх готовність бути адекватними змінам, конкурентоспроможними при прийнятті рішень і готовими нести політико-юридичну відповідальність за прийняті рішення.

Якщо не враховувати вищеозначені чинники, аналітик отримує продукт, який ніколи не буде використаний у державно–політичній діяльності. Це торкається також і спроб окремих політиків та експертів не критично перенести на українські реалії міжнародний досвід, не враховуючи національну специфіку, традиції, культуру.

На сьогоднішні день аналітик або експерт повинен допомогти державному, громадському, політичному діячеві, державному службовцю (ще краще, щоб вони самі мали навики аналітичної роботи) розібратися у засадах стратегічного планування розвитку держави і стратегічному управлінні, яке можна представити у вигляді формули: «нове бачення – цілі – результат». При цьому головне, щоб бачення було системним і комунікативним.

У перехідні та кризові періоди політична конкуренція і політична комунікація поширюється на двох рівнях і вимагає більш якісного і відповідального політичного аналізу. Насамперед це залежить не тільки від основних політичних гравців та їх команд, які повинні формулювати і реалізовувати основні принципи розвитку суспільства, а й від «лідерів думки», які знаходяться у середині цього суспільства.

Отже викривлення в процесі інформування і політичного аналізу цієї інформації, її нестача, або надлишок, помилковість або свідоме підтасування інформації без врахування соціально-психологічних властивостей суб’єктів політики, що змагаються за владу, їх авторитаризм, неконтрольований егоїзм і власні амбіції, при порушенні загальноприйнятих правил і норм призводять до паралічу в системі управління і управлінських інновацій.

Перифразуючи колишнього держсекретаря США та лауреата Нобелевської премії Генрі Кісінджера – ефективність роботи органів влади визначається здібністю: збирати та аналізувати інформацію, розуміти скриті причини подій, а також визначати гіпотези від керівництва до дії.

Слід звернути увагу, що аналітично-інформаційні підрозділи, або щось на них схоже забезпечують діяльність всіх ключових суб’єктів політичного процесу, але діяльність цих підрозділів направлена на реалізацію інтересів суб’єкта, якого вони обслуговують і діяльність цих підрозділів в основному зосереджена на виборах та технологіях, необхідних для реалізації поставлених цілей. В наслідок цього політична боротьба перетворюється в боротьбу політико-інформаційних маніпулятивних технологій, яка переростає в інформаційно-психологічну війну між політичними силами. Багато публічних рішень у нашій країні приймалися - і приймаються - імпульсивно та інтуїтивно, як правило непрозоро та без громадського публічного обговорення. Якщо ж і проводяться публічні дискусії, то дуже часто тільки для формального обґрунтування політичних рішень, які вже прийняті, наприклад (прийняття ряду законів Верховною радою України в тому числі закону о Кабінеті міністрів) без врахування їх середньострокових і довгострокових наслідків та впливу даної редакції закону на розвиток політичної ситуації. Політична аналітика поки ще не стала невід'ємним і ключовим компонентом державного управління.

Політичних аналітиків та політологів, які дають прогнози та займаються інтерпретацією політичної ситуації у нас в країні більше, ніж достатньо. До різного роду «політичних аналітиків» відносять себе телеоглядачі і безліч журналістів, іміджмейкери, всі політики, і багато хто ще. Але саме це і змушує засумніватися в якісному рівні політичної аналітики в сучасній Україні. Важливим для розуміння специфіки професійного політичного аналізу є клієнт-орієнтований характер цієї діяльності. Акцентування орієнтації на замовника обумовлює специфіку діяльності політичного аналітика, вибір засобів для реалізації цілій, і, з рештою, весь характер діяльності аналітика. Найбільшою проблемою в наслідок роботи на замовника є перетворення політичного аналітика в політтехнолога для якого будь-які засоби для досягнення бажаного результату є можливими. Така професійна деформація особливо характерна для наших політологів, політичних експертів, і інших «діячів», які оцінюють та прогнозують політичну ситуацію в країні. Про об’єктивність за таких умов взагалі не йдеться.

Для того, щоб керувати, треба мати інформацію про об'єкт управління. Інакше прийняті рішення можуть бути марні або шкідливі. Наскільки ж важливе своєчасне подання інформації та її аналіз на високому фаховому рівні з урахуванням необхідних параметрів, якщо мова йде про такий великий та складний живий організм як політика, свідчить величезна кількість проблем наявних в українській державі, особливо в сфері політики, де кризовий стан та не прогнозованість є найбільш типовими рисами на протязі останнього часу. Такий стан відображається на якості управління соціально-економічними та політичними процесами в країні, де про програмування та прогнозованість перебігу політичних процесів сьогодні не йдеться.

Становлення і розвиток наукової дисципліни, зорієнтованої на інформаційно-аналітичне та практичне забезпечення діяльності органів державної влади та інших суб’єктів політики, пов’язаний з пошуками нових наукових підходів, здатних забезпечити потреби держави в даній області.

Створення наукового напрямку, здатного інтегрувати та об’єднати науковий досвід, принципи та методи філософських, аналітичних, лінгвістичних, політологічних, соціологічних шкіл, у центрі уваги яких знаходяться політика та суспільство є ключовим завданням сучасної української науки. Такою дисципліною може стати політична аналітика, одним з завдань якої є розробка наукових та методологічних основ дослідження, моделювання, прогнозування та програмування політики як явища в цілому. На практиці політична аналітика може стати з одного боку ефективним інструментом державного управління та здійснення політики, а з іншого технологією інформаційно-аналітичного забезпечення та супроводу діяльності органів державної влади.

Формування політичної аналітики як цілісної дисципліни, яка інтегрує різні методи у власну аналітичну методологію, поєднуючи теорію з практикою, використовуючи політичні технології для управління політичними процесами в Україні наразі тільки відбувається.



  • Визначення

Політична аналітика – це політико-управлінська дисципліна, що інтегрує та синтезує різноманітні методи дослідження, отримання та інтерпретації інформації стосовно об’єкту дослідження для формування контекстно-залежного уявлення про його сутнісні характеристики, що обумовлює вибір технології для прийняття, впровадження та реалізацію результативних рішень в системі влади.

Політична аналітика, у нашому розумінні складається із двох взаємно перехідних одна в іншу частин: теоретичної частини та прикладної частини, і використовує для рішення проблем як загальні принципи аналітичної філософії, так і різні методи, характерні для наук, які досліджують людину та суспільство.

У цілому політична аналітика має ряд істотних відмінностей у порівнянні з аналітичною філософією. Важливою складовою політичної аналітики є теоретична політологія, і прикладна (політичний аналіз), частиною якого є аналіз державної політики, що у свою чергу тісно пов'язаний з політекономією.

Аналіз політики, як і політекономія, за головну мету має досягнення суспільного блага за рахунок ефективного керування державою та економікою. Метою ж політичного аналізу є створення умов для прийняття таких політичних рішень, які будуть сприяти ефективному розвитку суспільства. При цьому політичний аналіз сприяє прийняттю ефективного політичного рішення виходячи з об'єктивної політичної ситуації при використанні загальних і окремих методів політології.



Мета політичної аналітики дещо інша: як отримати найповніше, найточніше, найдостовірніше уявлення про сутність процесів, які відбуваються у політиці, використовуючи базисні методи аналітичної теорії, аналізуючи мову політики та соціально-економічні і політичні процеси. Політична аналітика використовує комплекс теоретичних і практичних знань, накопичених в аналітичній філософії, політології, соціології, різних областей права, інтегруючи їх на основі аналітичних принципів і методології. Людина і її діяльність досліджується політичною аналітикою через існуючі системні закономірності, які визначають хід розвитку людського співтовариства, зв'язків, інтересів, мотивів, умов, що визначають характер і рід діяльності людини через систему існуючих відносин і світоглядних установок.

Завдання політичного аналітика полягає у тому, щоб ретельно аналізувати властивості політичної сфери, умови і причини, у яких відбуваються політичні події та зв'язати закономірними зв'язками один з одним, відповідно, середовище, причини, умови і події природними відносинами послідовно та логічно.

Політична аналітика досліджує політичні процеси, у яких проявляються певні закономірності, які можуть допомогти пов'язувати явища між собою. Аналітикові важливо знати, чому, як і якими шляхами відбувалася подія, що в цьому випадку вплинуло на певний результат, як проявляються незмінні інваріантні властивості даного універсуму. Відповіді на такі питання вимагають аналізу основних властивостей соціальних і політичних процесів. Аналітик ставить за мету виділення, розуміння, узагальнення і як наслідок – концептуалізацію незмінних і основних рис політичного універсуму, розглядаючи політику саме як ціле, утримуюче безліч елементів у досліджуваній області.

Разом з тим, якщо аналітик працює із природним емпіричним матеріалом, наприклад, аналізує політичний процес, то прогноз завжди буде ускладнений, оскільки неможливо контролювати вплив всіх перемінних (прихованих інтересів, мотивів акторів, можливістю або неможливістю досягнення компромісу в даній політичній ситуації тощо). Ці сторонні сили можуть бути невідомими або такими, що не піддаються виміру за допомогою існуючих методик, і навіть якщо вони відомі або вимірні, можуть виникнути моральні або політичні невідомі перемінні, які впливають на розвиток подій. У цій ситуації досить складно зробити точний політичний прогноз, але політична аналітика саме й прагне наблизитися до найбільш точного прогнозування подій, наслідуючи таким чином природничі науки.

У цілому можна запропонувати наступне бачення політичної аналітики як процесу: аналітик, досліджуючи політику, повинен наблизитися до розкриття абстрактних законів, які лежать в основі незмінних властивостей політичної сфери, використовуючи при цьому додатковий інструментарій (аналітичні схеми, моделі, опис, аналогії процесів, які лежать в основі цих властивостей).

У політичній аналітиці, як і в будь-якій іншій гуманітарній дисципліні, досить складно дати точне пояснення подіям, що відбуваються. Часто не вдається навіть включити точні передбачення та дедукції в прогноз і в пояснення головним чином тому, що висновки проблематично перевірити на практиці. Аналітик змушений доповнювати пояснення абстрактними судженнями і моделями, використовувати додаткову доказову аргументацію, що може мати дискурсивний характер, проте саме такий алгоритм дозволяє зрозуміти конкретні події.

Виникає ряд питань наступного характеру: наскільки взагалі прогноз у політиці неперекручений, чи можливо об'єктивне знання про процеси, які відбуваються у політиці? Як правило, політологи, політичні експерти, консультанти будують свої висновки не скільки на теорії, скільки на інтуїції або на особистісних інтересах. Відповідно факти будуть інтерпретовані або, навпаки, проігноровані у світлі цих інтересів. Виходячи з цього передбачуваний прогноз здійснюється не на основі наукової перевірки теорії та гіпотез, а є досить умовним узагальненням і виходить із особистісних упереджень. Тому першочерговим завданням для політичного аналітика є необхідність уникнення таких помилок, використовуючи інструменти та методи аналітичної теорії.


  • Важливе

Основним напрямом політичної аналітики є інформаційно-аналітична діяльність.

  • Визначення

Інформаційно-аналітична діяльність – це особливий напрям інформаційної діяльності, пов'язаний з виявленням, опрацюванням, збереженням та поширенням інформації переважно у сфері управлінської, політичної та економічної діяльності.

Проте, для управлінської сфери, політики та економіки, важливим є не стільки своєчасне ознайомлення з первинною інформацією, скільки випереджувальне виявлення проблемних ситуацій і прогноз розвитку подій. Необхідність в отриманні такої інформації зумовлена переходом владних структур до прогностичних форм діяльності з використанням багатоваріантних моделей розвитку подій, що потребує не просто констатації фактів для доведення тієї чи іншої тези, а системного підходу до розв'язання проблеми в цілому на основі поєднання інтелектуальних здібностей людини з функціональними. Близьким за змістом до інформаційно-аналітичної діяльності є поняття інформаційно-аналітичного забезпечення.



  • Визначення

Інформаційно-аналітичне забезпечення — це сукупність технологій, методів збору та обробки інформації, що характеризує об'єкт управлінського впливу (соціальні, політичні, економічні й інші процеси), специфічних прийомів їхньої діагностики, аналізу й синтезу, а також оцінки наслідків прийняття різних варіантів політичних рішень.

Інформаційно-аналітичні діяльність в прикладному плані спрямована на забезпечення діяльності осіб, що приймають політичні рішення в умовах дефіциту часу, при неповноті та браку інформації про досліджувані процеси, нечіткість, суперечливості або часткову невірогідність інформації. Така діяльність повинна дозволити зібрати дані у цілісну картину про те, що відбувається й спрогнозувати на перспективу дії різних факторів, структур, груп інтересів та політичних акторів.



  • Важливе

Для інформаційно-аналітичної діяльності особливої ваги набуває систематичність визначення кола питань, що виникають у процесі базової діяльності споживача інформації, їх аналіз та прогнозування тенденцій розвитку. Саме орієнтація на передбачення, виявлення тенденцій розвитку ситуації обумовлює переважне застосування різних аналітичних методів опрацювання інформації: інформаційний аналіз, ситуаційний, контент-аналіз тощо. Передбачення шляхів розвитку ситуації потребує узагальнення відомостей та їх оцінки, тобто використання методів узагальнення, абстрагування, моделювання. Для створення інформаційних документів такого напряму інколи необхідно провести самостійне соціологічне, статистичне, маркетингове дослідження.

Лекція 2. Організація роботи аналітичної служби.
Сучасний стан науково-аналітичної діяльності показує, що вона є важливою ланкою інформаційної роботи. Але аналітичні служби, які функціонують в Україні, досить розпорошені. Всі досліджувані аналітичні підрозділи працюють автономно, за конкретними оперативними чи постійно діючими запитами абонентів. Однак, між ними відсутня координація, зокрема для спільного формування й використання джерельної бази. Специфіка проблеми науково-аналітичної діяльності в Україні полягає в тому, що робота всіх досліджуваних інституцій спрямована на задоволення інформаційних потреб вищих державних, урядових, законодавчих гілок влади. Проте, наукова аналітика потрібна для прийняття управлінських рішень у регіональних і місцевих органах влади, а також під час обґрунтування значних наукових і господарських проектів. На це потрібно звернути особливу увагу.

  • Важливе

Особливо гостро у нашій країні стоїть проблема забезпечення якісними аналітичними продуктами органи державної влади на регіональному рівні. Забезпеченням та аналізом інформації для органів державної влади на рівні регіону займається управління з питань внутрішньої політики облдержадміністрації:

Управління складається з відділів: 

відділ суспільно-політичного моніторингу та взаємодії з політичними партіями і громадськими організаціями;

інформаційно-аналітичний відділ.

Основні завдання управління:

- аналіз і прогнозування суспільно-політичних процесів в області, сприяння органам виконавчої влади у розвитку їх зв'язків з політичними партіями, громадськими організаціями, інформаційно-аналітичне забезпечення здійснення внутрішньої політики держави в області.

Управління, відповідно до покладених на нього завдань:

- забезпечує щоденне інформування Президента України і Прем'єр-Міністра України про головні події соціально-економічного та суспільно-політичного життя області;

- забезпечує щомісячне інформування Секретаріату Президента України і Кабінету Міністрів України про стан і розвиток суспільно-політичних процесів в області;

- аналізує і прогнозує розвиток суспільно-політичних процесів в області;

- проводить моніторинг громадсько-політичних настроїв населення та оцінку суспільно-політичної ситуації в регіоні;

- узагальнює громадську думку та реагування різних верств населення на актуальні питання суспільного життя;

- здійснює оцінку можливих наслідків прийнятих соціальних і політичних рішень;

- аналізує діяльність політичних партій і громадських організацій в області;

- розробляє пропозиції щодо заходів, спрямованих на взаємодію обласної державної адміністрації з політичними партіями і громадськими організаціями у здійсненні соціально-економічних реформ, розбудови демократичної, соціальної, правової держави, розвитку громадянського суспільства.

Відділи та сектори з питань внутрішньої політики райдержадміністрацій, міськвиконкомів.

Основні завдання відділів: аналіз і прогнозування суспільно-політичних процесів в районі (місті), сприяння органам виконавчої влади у розвитку їх зв'язків з політичними партіями, громадськими організаціями, інформаційно-аналітичне забезпечення здійснення внутрішньої політики держави в районі (місті).

Як бачимо до аналітики цей підрозділ має безпосереднє відношення. Але на нашу ефективність діяльності даного підрозділу залежить від підготовки та здатності фахівців займатись аналітичною діяльністю. Крім того без відповідного науково-методичного забезпечення якісна аналітична діяльність взагалі є сумнівною, але на жаль фахівців для відповідних служб не готує жодний навчальний заклад в Україні, розробкою науково-методичних матеріалів для забезпечення діяльності відповідної служби так само не займається сьогодні в країні жодна наукова установа.

Проблема підготовки інформації для керівників сьогодні тісно замикається з концепцією інформаційного управління, що являє собою новий тип управління організаційною системою на основі комплексного використання всіх видів інформації. Цю проблему вирішують спеціалізовані служби аналітико-інформаційного забезпечення керівників з використанням автоматизованих інформаційних систем та баз даних.


  • Важливе

Систему інформаційного–аналітичного забезпечення управління можна визначити як взаємозалежну та відповідним чином сформовану сукупність організаційних, організаційно-правових, інформаційних, методичних, програмно-технологічних компонентів, що забезпечує необхідну якість прийнятих управлінських рішень за рахунок раціонального використання інформаційних ресурсів та інформаційних технологій. З поєднанням принципів проблемної орієнтації та програмно-цільової установки як відносно тематики інформаційного забезпечення, так і відносно вибірковості підготовки інформації та доведення її до керівників відповідно до їх місця в системі управління та основних функціональних обов'язків.

Управлінські структури як суб'єкти системи інформаційного забезпечення постійно взаємодіють із інформаційним середовищем, регулюють рух інформації, аналізують тенденції й на цій основі розробляють рекомендації для прийняття управлінських рішень, удосконалювання оптимального управлінського впливу для досягнення цілей керування.

Система інформаційного забезпечення повинна враховувати неоднорідність процесу прийняття управлінських рішень і специфіку діяльності посадових осіб управлінських структур всіх категорій на різних етапах процесу прийняття рішень.

Інформаційно-аналітична підтримка необхідна при виконанні наступних завдань:

- моніторингу стану об'єкта управління;

- контроль за виконанням рішень і ефективності виконавчих механізмів;

- аналізі зовнішніх і внутрішніх проблемних ситуацій і прогнозування їхнього розвитку;

- процесі підготовки змістовної частини управлінських рішень і їхнього документального оформлення (проекти нормативних документів);

- аналізі обґрунтованості і юридичної правомірності прийнятих рішень;

- в організація експертизи пропонованих рішень та проблем;

- функцій управління діяльністю самого органа управління.

Функції такої автоматизованої системи інформаційного забезпечення визначаються існуючими можливостями інформаційних технологій і засобів комп'ютерної техніки, основними з яких є:

- надійне зберігання й оперативний виборчий доступ до більших обсягів документальної й довідкової інформації;

- автоматизована підтримка складних процедур обробки інформації: ретроспективний аналіз, моделювання, прогнозування, експертна оцінка й т.п.;

- засоби оргтехніки для підтримки індивідуальної й колективної роботи з інформацією.

В умовах управління м’якою системою можливі не прогнозовані зміни і як наслідок потрібні нестандартні управлінські рішення та їхній аналітико-експертний супровід. Глибокий аналіз якості сучасних технологій управління дозволяє визначити й сформувати технологію підготовки управлінських рішень на основі впровадження аналітичних технологій.

Інформаційно-аналітичне забезпечення вимагає режиму цілеспрямованого пошуку та подання у відповідному вигляді інформації, необхідної для аналізу та вибору альтернатив, навіть коли головна увага приділяється короткостроковим проблемам, де спектр альтернатив не дуже великій, а потреби в складних методах аналізу невеликі, а основні інформаційні потреби пов'язані з відстеженням поточної ситуації є потреба в здійсненні моніторингу та обробки інформації яка передбачає – попередній перегляд, попередня класифікація інформації, організація та контроль за проведенням прогнозно-аналітичних робіт (формулювання та коректування питань, на які потрібно одержати відповідь від учених та фахівців, організація процедури вироблення відповідей, остаточна адаптація отриманих результатів), підготовки інформаційно-аналітичних матеріалів за результатами виконуваних наукових досліджень. Пропонована нами модель інформаційно-аналітичного забезпечення та супроводу управлінської діяльності припускає виконання наступних функцій:

I. Моніторинг ситуації. Реалізація цієї функції забезпечує аналіз всієї поточної інформації, та її узагальнення, та надання Ії керівникам у придатному вигляді відповідно до їх потреб.

Результати цієї роботи використовуються не тільки для складання аналітичних довідок для поточного інформування керівництва, але й для формування розвитий інформаційної бази за допомогою обробки джерел та введення інформації в систему з наступною можливістю багаторазового її застосування.

Матеріали аналізу джерел, утворюють базу і є основою для підготовки аналітичних доповідей, записок, довідок, оглядів і інших документів системи проблемно-орієнтованого інформування керівництва .

II. Експертно-аналітичне забезпечення. При реалізації цієї функції необхідно долучати найбільш компетентних та кваліфікованих фахівців які мають досвід, аналітичної діяльності та особисто приймають участь у тій діяльності, яку вони обслуговують це неодмінна умова високої ефективності роботи будь-якого аналітичного центру. Тільки так можна досягти необхідної якості аналітичної роботи в реальному процесі прийняття рішень.

Необхідність аналітичних досліджень у процесах управління не викликає сумнівів. Це обумовлено тим, що тільки всебічний і змістовний аналіз розвитку ситуації може дозволити приймати компетентні рішення на будь-якому рівні управлінської ієрархії. Разом з тим, очевидна складність вибору підходів, методів, засобів, визначення правових аспектів організації збору інформації та проведення аналітичних досліджень. Ця складність характеризується наступними основними особливостями.

Перша з них пов'язана з відсутністю чітко пророблених концептуальних основ аналітичної діяльності. Це обумовлює труднощі проведення стратегічних досліджень, здійснення довгострокового прогнозування та необхідних перетворень і результатів таких перетворень.

Друга особливість визначається незначністю вітчизняного досвіду створення відповідних систем і технологій інформаційної підтримки аналітичних досліджень.

III. Збір і первинна обробка інформації. Проведення аналітичних досліджень безпосередньо опирається на процеси збору й первинної обробки інформації. Від успіху їхньої реалізації багато в чому залежить ефективність результатів аналітичних досліджень. При поганій організації робіт зі збору й первинної обробки інформації аналітичні дослідження характеризуються низькою вірогідністю та об'єктивністю, і їхні результати, як правило, відбивають суб'єктивну думку окремих аналітиків-експертів.

Робота зі збору та первинної обробки інформації поєднує безліч технічних і рутинних операцій у єдиний процес, забезпечуючи прийом і реєстрацію вступник інформації, перевірку цілісності й вірогідності даних, систематизацію інформації з тематики..

Основними джерелами інформації для проведення аналітичних досліджень є:

- результати фундаментальних теоретичних робіт із проблем проведених досліджень;

- матеріали, підготовлені різними аналітичними підрозділами й службами;

- державні та комерційні інформаційні ресурси;

- інформація, що надходить у відповідь на запити до абонентів різного рівня;

- оперативна інформація.

З урахуванням ознак інформації (вид, актуальність, тематика, джерело інформації) проводиться її первинна обробка, ціль якої - мінімізувати обсяг матеріалів для зменшення трудомісткості операцій при наступному проведенні аналітичних робіт, спростити процедуру пошуку та підбору необхідної інформації для кожного аналітичного дослідження, систематизувати інформацію за ступенями важливості й актуальності. Досягнення цієї мети реалізується через освоєння сучасних інформаційних технологій обробки інформації.

Доцільне використання як внутрішніх, так і зовнішніх баз даних. У внутрішніх базах даних зберігається інформація, до якої найбільше часто звертаються при рішенні аналітичних завдань. Зовнішні бази даних служать як додаткові джерела інформації.


  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка