Лекція Організація грошових розрахунків підприємств Види банківських рахунків та порядок їх



Скачати 99.86 Kb.
Дата конвертації05.11.2016
Розмір99.86 Kb.
Лекція 4. Організація грошових розрахунків підприємств

  1. Види банківських рахунків та порядок їх відкриття.

  2. Готівкові розрахунки на підприємстві та сфера їх застосування.

  3. Розрахунково - платіжна дисципліна.


Метою лекції є вивчення сутності розрахункових операцій та організації безготівкових розрахунків підприємств.

Вступ. Побудова ринкової економіки в Україні вплинула на процес здійснення господарської і цивільно-правової практики розрахункових операцій. Своєчасна і повна оплата за поставлену продукцію, виконані роботи й надані послуги, виконання інших боргових зобов’язань є однією з головних ознак ефективного функціонування національної економіки в цілому і кожного суб’єкта господарювання окремо. Тому значна увага приділяється організації грошових розрахунків; створюються розрахунково-платіжні системи, головна роль в яких відводиться спеціалізованим грошово-кредитним установам-банкам.


  1. Види банківських рахунків та порядок їх відкриття.

Суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні та фізичні особи) для зберігання коштів і здійснення всіх видів банківських операцій відкривають рахунки в банках на власний вибір і за згодою цих банків.

Відкриваючи рахунки підприємству, установа банку повідомляє про це податковий орган за місцем реєстрації власника рахунка та Національний банк протягом трьох робочих днів із дня відкриття рахунка. Форма і зміст такого повідомлення встановлюються центральним податковим органом України. Операції за рахунками здійснюються тільки після отримання повідомлення від податкового органу про взяття цих рахунків на облік.

За наявності двох поточних рахунків у національній валюті власник рахунків протягом трьох робочих днів із дня відкриття або закриття кожного наступного рахунка визначає один із них як основний (для обліку заборгованості, яка стягується в безспірному порядку) і повідомляє його номер податковому органу за місцем реєстрації та банкам, в яких відкрито додаткові рахунки в національній та рахунки в іноземних валютах. У свою чергу, банки, що в них відкрито додаткові рахунки в національній та рахунки в іноземних валютах, також протягом трьох робочих днів повідомляють про це банк, в якому відкрито основний рахунок.

Усі суб'єкти підприємницької діяльності та установи банків зобов'язані дотримуватись вимог чинного законодавства щодо відкриття рахунків. За порушення належних вимог суб'єкти підприємницької діяльності та комерційні банки несуть відповідальність.

Підприємства та їхні відокремлені підрозділи можуть мати такі рахунки в національній валюті:

поточні рахунки, що відкриваються для зберігання грошових коштів та здійснення всіх видів банківських операцій;

бюджетні, що відкриваються підприємствам, яким виділяються кошти за рахунок державного або місцевого бюджетів для цільового їх використання;

кредитні, що відкриваються в будь-якій установі банку, котра має право видавати кредити (ці рахунки призначено для обліку кредитів, наданих способом оплати розрахункових документів чи переказу коштів на поточний рахунок позичальника відповідно до умов кредитної угоди);

депозитні, що відкриваються між власником рахунка та установою банку на визначений строк. Кошти на депозитні рахунки переказуються з поточного рахунка і після закінчення строку зберігання повертаються на нього ж. Відсотки на депозитні вклади перераховуються на поточний рахунок або зараховуються на поповнення депозиту. Проведення розрахункових операцій та видача коштів готівкою з депозитного рахунка забороняється.

Для відкриття поточних рахунків підприємства подають установам банків такі документи:

• заяву на відкриття рахунка, підписану керівником та головним бухгалтером;

• копію свідоцтва (засвідчену нотаріально) про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади або іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію;

• копію статуту (положення), засвідчену нотаріально чи органом реєстрації. Установа банку, яка відкриває поточний рахунок, робить позначку про відкриття рахунка на тому примірнику статуту (положення), де стоїть позначка про взяття підприємства на облік у податковому органі, після чого цей примірник повертається власнику рахунка;

• копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік;

• картку зі зразками підписів осіб, яким надано право розпорядження рахунком та підпису розрахункових документів зі зразком відбитка печатки підприємства;

• копію документа про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України, засвідчену нотаріально або органом, що видав відповідний документ.

Банківські рахунки в іноземній валюті поділяються на:

― поточні;

― кредитні;

― депозитні (вкладні).

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається підприємству для проведення розрахунків у безготівковій та готівковій іноземній валюті у разі здійснення поточних операцій.

Для відкриття поточного рахунка в іноземній валюті підприємство подає в банк ті самі документи, що і для відкриття поточного рахунка в національній валюті. Якщо поточний рахунок в іноземній валюті відкривається в тому самому банку, де відкрито поточний рахунок у національній валюті, підприємство подає тільки заяву про відкриття рахунка та картки зі зразками підписів і відбитком печатки.

За реорганізації підприємства (злиття, перетворення, відокремлення) необхідно переоформити рахунок. Для цього підприємство подає в установу банку такі самі документи, що і в разі створення підприємства. Якщо змінено назву підприємства, в установу банку подається заява власника рахунка, нова копія свідоцтва про державну реєстрацію та зміни до установчих документів. У разі зміни характеру діяльності власника рахунка в банк подається новий статут (положення). Коли підприємство ліквідується, його основний рахунок переоформлюється на ім'я ліквідаційної комісії, для чого подається рішення про ліквідацію підприємства і нотаріально засвідчена картка зі зразками підписів уповнойажених членів ліквідаційної комісії та відбитком печатки підприємства, що ліквідується. Ліквідаційна комісія вживає заходів для закриття додаткових рахунків.

Кредитні рахунки в іноземній валюті відкриваються вповноваженим банком у порядку, встановленому на договірній основі, юридичним особам - резидентам та нерезидентам - банківським установам. Кредитні рахунки призначені для обліку кредитів, наданих способом оплати розрахункових документів чи способом переказу кредитних коштів на поточний рахунок позичальника відповідно до умов кредитної угоди.
2. Готівкові розрахунки на підприємстві та сфера їх застосування.
Готівкові розрахунки – це платежі готівкою підприємств, підприємців та фізичних осіб між собою за реалізовану продукцію (виконані роботи, надані послуги).

Підприємства, які мають поточні рахунки в банку мають право застосовувати готівкові розрахунки між собою за рахунок коштів, одержаних з кас банків, а також готівкової виручки.

Відповідно до Інструкції НБУ «Про касові операції в банках України» та Постанови НБУ від 14 серпня 2003 р. № 337 зі змінами і доповненнями від 2 квітня 2007 р. №111 підприємства мають право здійснювати готівкові розрахунки.

Сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим, не має перевищувати 10 тис. грн. протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами. Платежі понад установлену граничну суму виконуються винятково в безготівковій формі.

Готівкові розрахунки в національній валюті здійснює банк за такими документами:


  • за грошовими чеками;

  • за прибутковим (видатковими) касовим ордером;

  • за платіжними картками.

Операції за платіжними картками облікуються на картковому рахунку. У операціях з використанням платіжних карток можуть застосовуватись дебетова, дебетово- кредитна та кредитна платіжні системи.

Дебетова схема передбачає здійснення операцій з використанням платіжних карток у межах залишку коштів, які облікуються на картковому рахунку.

Кредитна схема передбачає проведення обчислень з використанням платіжної картки за рахунок коштів, наданих підприємству банком у кредит (у межах кредитної лінії). Підприємство використовує впродовж строку дії кредит і має зобов’язання його повернути та сплатити проценти за його користування на умовах, передбачених договором.
3. Розрахунково - платіжна дисципліна.
Розрахункова дисципліна передбачає зобов'язання суб'єктів господарювання дотримуватися встановлених правил проведення розрахункових операцій.

Дотримання розрахункової дисципліни сприяє прискоренню кру-гообороту коштів і зміцненню фінансового стану підприємства. Порушення розрахункової дисципліни може бути наслідком незадовільної роботи фінансових служб підприємства, а також складного фінансового становища підприємств.



Платіжна дисципліна передбачає здійснення підприємствами платежів за фінансовими зобов'язаннями в повному обсязі та у встановлені строки. Отже, забезпечення розрахунково-платіжної дисципліни залежить від фінансового стану суб'єктів господарювання і водночас впливає на їх фінансовий стан.

За порушення підприємствами розрахунково-платіжної дисципліни до них можуть бути вжиті санкції.

Санкцію в господарських відносинах слід розглядати як примусову міру покарання, що застосовується за порушення встановленого порядку здійснення господарсько-фінансової діяльності. Застосування санкцій спрямовано на зміцнення договірної, кредитної, розрахункової, фінансової дисципліни і поліпшення роботи економічного суб'єкта.

Залежно від того, які суб'єкти застосовують санкції, останні поділяються на договірні, банківські (кредитні), фінансові.

Договірні санкції спрямовані на забезпечення повного й безумовного виконання господарських угод. Такі санкції застосовуються у вигляді сплати неустойки, яка визначається у відсотках до суми невиконаного зобов'язання.

Банківські (кредитні) санкції застосовуються до підприємств за порушення ними кредитної дисципліни; за незадовільний стан обліку і звітності; нецільове використання кредитних ресурсів; порушення планових строків уведення об'єктів, на які отримано кредит, в експлуатацію; за несвоєчасне повернення отриманих кредитів.

Перед застосуванням кредитних санкцій банк може виставити вимогу підприємству ліквідувати недоліки і порушення, які були виявлені в процесі аналізу діяльності підприємства, а також проведення поточних кредитних і розрахункових операцій.

Фінансові санкції застосовуються за порушення суб'єктами господарювання фінансової дисципліни. Вони застосовуються державними органами, податковими адміністраціями.

Під час перевірки платника податку податковим органом можуть бути виявлені випадки арифметичних помилок або описок, що призвело до заниження суми загальних зобов'язань платника податку за відповідний період. У такому разі сума донарахованої недоплати (недоїмки) та штрафних санкцій сплачується платником податку самостійно в строки, передбачені законодавством.

Суми фінансових санкцій за порушення законодавства з оподаткування мають бути перераховані до бюджетів та на спеціальний рахунок державних податкових адміністрацій підприємствами, установами та організаціями в десятиденний строк із дня складання акта перевірки.

Застосування санкцій у цілому позитивно впливає на зміцнення розрахунково-платіжної дисципліни суб'єктів господарювання. Проте дійовість цього впливу залежить від кількох обставин. По-перше, це визначення джерела сплати штрафів. Нині всі штрафи, пені сплачуються суб'єктами господарювання за рахунок прибутку, що залишається в їхньому розпорядженні після сплати податків. Отже, штрафи безпосередньо впливають на формування чистого прибутку підприємств, їхніх фінансових ресурсів.

По-друге, це встановлення розміру штрафів за порушення розрахунково-платіжної дисципліни та наявність чіткого переліку тих порушень, за які застосовуються відповідні штрафи. Розмір штрафів має бути достатнім для створення відповідальності суб'єктів господарювання. Водночас вони не повинні бути надмірно високими.

По-третє, це обов'язковість застосування штрафних санкцій, а отже, стягнення штрафів. Щодо банківських і фінансових санкцій, то вони, як правило, застосовуються в обов'язковому порядку. Що ж до санкцій, які визначені за порушення господарських договорів підприємствами, то їх застосування не завжди вважають обов'язковим. Суб'єкти господарювання можуть не застосовувати штрафні санкції у взаємовідносинах між собою. Це зумовлено тим, що отримані підприємством штрафи збільшують суму оподатковуваного прибутку.

Крім санкцій, до суб'єктів підприємницької діяльності може бути застосований і адміністративний штраф. Його слід розглядати як вид адміністративного стягнення, яке застосовується до особи за здійснення нею правопорушення, передбаченого Кодексом про адміністративні правопорушення.

До адміністративних стягнень належать:

конфіскація предмета, грошей, отриманих унаслідок здійснення адміністративного правопорушення;

― позбавлення спеціального права, яке надано окремому громадянину;

― виправні роботи;

― адміністративний арешт;

― попередження тощо.


Рекомендована література:


  1. Постанова НБУ від 21.01.2004 р. N 22 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті».

  2. Постанова НБУ від 15.12.2004 р N 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»

  3. Азаренкова Г.М. Фінанси підприємств: навч. посіб. для самост. вивчення дисципліни / Г.М. Азаренкова, Т.М. Журавель, Р.М. Михайленко – 3-ге вид., випр. і доп. - К.: Знання-Прес, 2011. - 287 с.

  4. Бердар М. М. Фінанси підприємств. Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 352 с.

  5. Непочатенко О. О. Фінанси підприємств. Навч. посіб.– К.: Центр учбової літератури, 2011. – 328 с.

  6.  Онисько С.М. Фінанси підприємств: підруч. для студентів вищих закладів освіти / С.М. Онисько, П.М. Марич – друге видання виправлене і доповнене – Львів: „Магнолія 2006”: 2008. – с. 367.

  7.  Партин Т.О. Фінанси підприємств: навч. посіб. / Т.О. Партин, А.Г. Загородній –  2-ге вид., перер. і доп. – К.: Знання, 2006. – 379 с.

  8. Терещенко О. О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: навч. посіб. – К.:КНЕУ, 2009. – 554 с.

  9.   Фінанси підприємств: підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. A.M.Поддєрьогін. – 8-ме вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2013. – 519 с.

  10. Фінанси підприємства: планування та управління у виробничій сфері: навч. посіб. / Г. І. Базецька, Л. Г. Суботовська, Ю. В. Ткаченко; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. – Х.: ХНАМГ, 2012. – 292 с.


Контрольні питання


  1. Назвіть порядок витрачання грошових коштів на підприємстві.

  2. Назвіть порядок встановлення ліміту залишку готівки в касі підприємства.

  3. Які документи треба надати підприємству до банку для відкриття поточного рахунку?

  4. Назвіть, у яких банках і скільки поточних рахунків може відкривати підприємство.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка