Лекція Облік грошових коштів та розрахунків Принципи та форми грошових розрахунків



Скачати 255.75 Kb.
Дата конвертації05.11.2016
Розмір255.75 Kb.
Тема 5. Облік фінансово – розрахункових операцій

Лекція 6. Облік грошових коштів та розрахунків

1. Принципи та форми грошових розрахунків

2. Облік касових операцій

3. Облік операцій з іноземною валютою

4. Облік розрахунків з підзвітними особами

5. Облік розрахунків в порядку планових платежів

6. Облік розрахунків із відшкодування завданих збитків

7. Облік розрахунків з іншими дебіторами
1. Принципи та форми грошових розрахунків і завдання обліку

Кошти, що є однією зі складових майна, яка забезпечує діяльність бюджетної установи, включають:

готівку в касі установи;

суми грошових коштів на реєстраційних рахунках, відкритих на ім'я установи в органах Державного казначейства України (ДКУ);

інші кошти.

Для належної організації грошового обігу бюджетні установи зберігають свої грошові кошти на реєстраційних рахунках, відкритих в органах ДКС, і витрачають, як правило, шляхом безготівкових розрахунків. Разом з тим, на практиці досить часто виникає необхідність у розрахунках готівкою, наприклад, при виплаті заробітної плати, допомоги із соціального страхування, стипендій, авансів на відрядження, на господарські та інші потреби.

Вся готівка, що знаходиться в бюджетній установі чи в централізованій бухгалтерії, для забезпечення її збереження і цільового використання зберігається в касі.


2. Облік касових операцій

Посадова особа, яка завідує касою, видачею та прийманням грошових коштів і цінних паперів, називається касиром. На цю посаду працівник призначається наказом керівника бюджетної установи. Керівник зобов'язаний під розписку ознайомити новопризначеного касира з Положенням про ведення касових операцій і укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність за збереженість всіх прийнятих ним цінностей.

У бюджетних установах, де штатним розкладом не передбачена посада касира, обов'язки останнього може виконувати бухгалтер або інший працівник за письмовим розпорядженням керівника за умови укладання з ним договору про повну матеріальну відповідальність. Про це в письмовій формі обов'язково повідомляється орган ДКС, який здійснює обслуговування бюджетної установи.

Касиру забороняється делегувати виконання своїх посадових обов'язків іншим працівникам. За необхідності тимчасової заміни касира, наприклад, у зв'язку з відпусткою, хворобою, виконання його обов'язків за письмовим наказом керівника покладається на іншого працівника, з яким також укладається договір про повну матеріальну відповідальність.

Розмір суми грошових коштів у касі на кінець кожного робочого дня обмежується лімітом. Він щорічно встановлюється бюджетною установою самостійно.

Понад встановлених норм у касі можуть зберігатися грошові кошти лише на виплату заробітної плати, стипендій, допомоги з тимчасової втрати працездатності тільки протягом трьох робочих днів, включаючи день отримання готівки в банку.

Ті установи, які розташовані в населених пунктах, де немає банків або операторів зв'язку, повинні здавати готівку один раз на п'ять днів.

За необхідності, установи одержують готівку з реєстраційних рахунків, відкритих в органах ДКС, в межах наявних залишків кошторисних призначень за відповідним кодом економічної класифікації видатків і наявних коштів на реєстраційному рахунку. Проте органи ДКС не проводять касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів. У зв'язку з цим для забезпечення готівкою бюджетних установ територіальні органи ДКС відкривають в комерційних банках рахунки групи 257 (2570- для заробітної плати, стипендій, відрядження, соціальної допомоги. і 2571- на господарські потреби). Таким чином, якщо бюджетній установі потрібна готівка, вона подає територіальному УДК первинні документи, які підтверджують цільове використання бюджетних коштів. Одним з таких документів, які обов'язково складають бюджетні установи, є заявка на отримання готівки, в якій повідомляється про суми заробітних плат, що виплачувалися, внески соцстраху по заробітній платі. Територіальний орган ДКС дає дозвіл на отримання готівки (за наявності залишку кошторисних призначень за відповідним кодом економічної класифікації видатків і грошових коштів на реєстраційному рахунку) та не допускає видачі коштів на виплату заробітної плати раніше встановлених строків, за винятком окремих випадків. Органами ДКС здійснюється перерахування необхідної суми коштів з реєстраційних рахунків розпорядника на рахунок в банку 2570 або 2571, Готівку з цих рахунків отримує касир бюджетної установи на підставі чеку на отримання готівки,( чекову книжку видає казначейство) підписаного керівником і головним бухгалтером (або уповноваженими ними особами) територіального органу ДКС (оскільки рахунки 2570 і 2571 відкриваються на ім'я органів ДКС). При цьому між касиром і органом ДКС укладається договір про повну матеріальну відповідальність. У цілому, порядок отримання готівки бюджетною установою можна відобразити наступним чином.











Рис. 6.1. Порядок отримання готівки бюджетною установою

1. Касир подає первинні документи для отримання готівки (заявку на отримання готівки, платіжне доручення при виплаті заробітної плати, рахунки) в територіальний орган ДКС.

2. Відповідальна особа органу ДКС перевіряє отримані документи на відповідність:

видатків затвердженому кошторису;

реквізитів наданих документів.

У результаті надається дозвіл па оформлення чеку (або приймається рішення про повернення розпоряднику бюджетних коштів документів на доопрацювання).

3. За наявності дозволу здійснюється виписка чеку на отримання готівки та його підписання керівником і головним бухгалтером органу ДКС.

4. Одержавши чек на отримання готівки, касир йде до установи банку, де отримує готівку.

До каси можуть надходити грошові кошти і з інших джерел. В усіх випадках при надходженні готівки в касу оформлюється прибутковий касовий ордер (КО-1).Видача готівки з каси оформлюється, як правило, видатковим касовим ордером (КО-2).

Оплата праці, виплата допомоги з тимчасової непрацездатності, стипендій, премій тощо проводиться касиром за платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями.

Аналітичний облік і контроль руху грошових коштів ведеться в касовій книзі (КО-4) та картці аналітичного обліку касових операцій за формою, встановленою ДКС.

Картка аналітичного обліку касових операцій призначена для відображення операцій з готівкою в касі бюджетної установи в розрізі кодів бюджетної класифікації та видів коштів (окремо за загальним і спеціальним фондами й видами коштів спеціального фонду). У централізованих бухгалтеріях для установ, що обслуговуються, складаються окремі картки за кожною установою в розрізі зазначених параметрів і загальна картка за всіма обслуговуючими установами.

Картка є додатковим засобом контролю за цільовим витрачанням готівкових коштів відповідно до затвердженого кошторису доходів і видатків бюджетної установи.

Картка відкривається щомісячно, записи в ній здійснюються на підставі кожного звіту касира.

Підсумок "Усього (за КФК, видом коштів)" є проміжним і виводиться за кожними звітом касира в розрізі кодів видатків і видів коштів Підсумок проміжних граф виводиться у рядку "Усього", який призначений для контролю за правильністю здійснення записів і повинен відповідати даним звіту касира.

Картка аналітичного обліку готівкових операцій підписується виконавцем та особою, що перевірила картку.

З метою дотримання касової дисципліни не рідше одного разу на квартал проводиться раптова інвентаризація готівки в касі з повним перерахунком готівки та перевіркою цінностей, що знаходяться у касі. Для цього наказом керівника установи призначається інвентаризаційна комісія, яка за результатами перевірки складає акт. У ньому за наявності розбіжностей фактичних залишків грошових коштів й інших цінностей з даними обліку вказується сума недостачі або лишків і обставини їх виникнення. На цю суму касир складає додатковий касовий ордер.

При електронній формі ведення касових операцій «Вкладний аркуш касової книги» та «Звіт касира» протягом року зберігається касиром окремо за кожний місяць.

В установах, де готівку видають довірені особи, касиром установи ведеться книга обліку прийнятих та виданих касиром грошей.

Для синтетичного обліку наявності та руху грошових коштів у касі призначено активний рахунок ЗО "Каса", який має наступні субрахунки.


Таблиця 6.1. Характеристика субрахунків до рахунку 30 "Каса"


з/п

Назва субрахунків

Характеристика субрахунків

1

301 "Каса в національній валюті"

Ведеться облік готівки в національній валюті

2

302 "Каса в іноземній валюті"

Обліковується наявність і рух готівки в іноземній валюті за кожним видом валюти окремо


Таблиця 6.2. Типові господарські операції та кореспонденція рахунків з обліку касових операцій


з/п

Зміст господарських операцій

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

1

Отримано готівку в касу з реєстраційного рахунку установи

301

321 "Реєстраційні рахунки",

323 "Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів,отриманих як плата за послуги"

2

Отримано, виручку за надані послуги

301 "Каса в національній валюті"

711"Доходи за коштами,

отриманими як плата за

послуги"

3

Сплачено працівниками готівкою за харчування,

301 "Каса в національній валюті"

674 "Розрахунки за

спеціальними видами

платежів"

4

Отримано плату за проживання в гуртожитках

301 "Каса в національній валюті"

364 "Розрахунки з іншими дебіторами"

5

Повернуто в касу підзвітними особами

301 "Каса в національній валюті"

362 "Розрахунки з підзвітними особами"




6

Отримано спонсорські, благодійні внесків та іншу гуманітарну допомогу

301 "Каса в національній валюті"

712 "Доходи за іншими

джерелами власних

надходжень бюджетних

установ"

7

Надійшли кошти за харчування працівників, утримання дітей в дитячих дошкільних закладах на спеціальний реєстраційний рахунок з каси

323 "Спеціальні реєстраційні рахунки

для обліку коштів,

отриманих як плата за

послуги"

301 "Каса в національній валюті"

8

Виплачено заробітну плату та допомогу з тимчасової втрати працездатності

661 "Розрахунки із заробітної плати"

301 "Каса в національній валюті"

9

Виплачено готівкою стипендію

662 "Розрахунки зі

стипендіатами"

301 "Каса в національній валюті"

10

Видано кошти в підзвіт працівникам установи

362 "Розрахунки з підзвітними особами"

301 "Каса в національній валюті"

11

Внесено на реєстраційний рахунок

готівку

321 "Реєстраційні рахунки"

301 "Каса в національній валюті"

12

Віднесено на винних осіб недостачу готівки в касі

363 "Розрахунки з

відшкодування завданих збитків"

301 "Каса в національній валюті"

Синтетичний облік касових операцій здійснюється в меморіальному ордері № 1 "Накопичувальна відомість за касовими операціями "(форма 380 (бюджет))", а при автоматизованому веденні бухгалтерського обліку за формою № 380-авт.


3. Облік операцій в іноземній валюті

Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ установлені субрахунки, які безпосередньо призначені для відображення операцій в іноземній валюті:

субрахунок 302 "Каса в іноземній валюті", призначений для відображення готівки в іноземній валюті;

субрахунок 318 "Поточні рахунки в іноземній валюті";

субрахунок 442 "Інша переоцінка" призначений для відображення курсової різниці. При відображенні операцій в іноземній валюті щодо коштів загального та спеціального фондів бюджету субрахунок розподіляється на додаткові субрахунки 442-1 "Курсові різниці за загальним фондом", 442-2 "Курсові різниці за спеціальним фондом".

На кожне найменування валюти в обліку відкриваються окремі рахунки третього порядку залежно від виду валюти або рахунків, відкритих в установах банків (302-1, 302-2, 302-3, 442-1-1, 442-f-2, 442-2-1, 442-2-2 та ін.)

Операціями в іноземній валюті вважаються господарські операції, вартість яких виражена в іноземній валюті, або господарські операції, що потребують розрахунків в іноземній валюті. Зокрема, до них належать операції з:

купівлі устаткування, товарів, сировини, робіт, послуг;

продажу готової продукції, товарів, робіт, послуг;

фінансові інвестиції в іноземній валюті;

відшкодування витрат працівників на закордонні відрядження тощо.

Первісне визнання операцій, проведених в іноземній валюті, у бухгалтерському обліку перераховується в національну валюту України із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції (дата визнання активу, зобов'язання, доходу тощо).

Аванси, попередня оплата, надані бюджетною установою (одержані від інших осіб, в іноземній валюті, перераховуються в національну валюту України із застосуванням валютного курсу на дату сплати (одержання) авансу, попередньої оплати.

Фактичні витрати відрядженого працівника в іноземній валюті, які визначаються згідно із затвердженим Звітом про використання коштів, але не більше суми авансу, перераховуються у національну валюту України за валютним курсом на дату отримання авансу.

Якщо фактичні витрати працівника в іноземній валюті у затвердженому Звіті про використання коштів більші за суму отриманого авансу, то таке перевищення підлягає перерахунку у національну валюту України за валютним курсом на дату затвердження Звіту про використання коштів.

При надходженні коштів в іноземній валюті розпорядники бюджетних коштів дебетують субрахунок обліку коштів 318 "Поточні рахунки в іноземній валюті" та кредитують субрахунок класу 7 "Доходи"

Бухгалтерський облік операцій в іноземній валюті в регістрах бухгалтерського обліку (меморіальних ордерах, відомостях, картках тощо) також ведеться у національній валюті України шляхом перерахунку суми іноземної валюти за валютним курсом з одночасним відображенням операцій в іноземній валюті.

Купівля іноземної валюти розпорядниками бюджетних коштів здійснюється через уповноважені банки. При купівлі іноземної валюти розпорядники бюджетних коштів перераховують кошти в національній валюті України установі уповноваженого банку, відображаючи ці операції в обліку дебетують субрахунок 364 "Розрахунки з іншими дебіторами" та кредитують субрахунок обліку коштів класу 3 "Кошти, розрахунки та інші активи".

Придбана іноземна валюта зараховується на валютний рахунок, відкритий в установі уповноваженого банку за дозволом територіального ВДК на ім'я бюджетної установи. Розпорядники бюджетних коштів при цьому дебетують субрахунок 318 "Поточні рахунки в іноземній валюті" та кредитують субрахунок 364 "Розрахунки з іншими дебіторами". Одночасно при проведенні таких операцій сплачується збір на обов'язкове пенсійне страхування та вартість послуг установи банку за купівлю іноземної валюти, які відносяться на фактичні видатки.

Вартість послуг за придбання валюти відображається за дебетом субрахунків: 801 "Видатки з державного бюджету на утримання установи та інші заходи", 802 "Видатки з місцевого бюджету на утримання установи та інші заходи", 811 "Видатки за коштами, отриманими як плата за послуги"-813 "Видатки за іншими надходженнями спеціального фонду" та кредитом субрахунку 1364; нарахування збору до Пенсійного фонду - за дебетом субрахунків: 801 "Видатки з державного бюджету на утримання установи та інші заходи", 802 "Видатки з місцевого бюджету на утримання установи та інші заходи", 811-813 та кредитом субрахунку 651 "Розрахунки з пенсійного забезпечення".

Невикористаний залишок коштів у національній валюті України зараховується на рахунок обліку коштів, з якого проводилося перерахування для придбання іноземної валюти, при цьому розпорядники бюджетних коштів дебетують субрахунок обліку коштів класу 3 "Кошти, розрахунки та інші активи" та кредитують субрахунок 364 "Розрахунки з іншими дебіторами".

За зміни валютного курсу визначається курсова різниця по коштах валютному рахунку. При збільшенні валютного курсу розпорядники бюджетних коштів дебетують субрахунок 318 "Поточні рахунки в іноземній валюті" та кредитують субрахунок 442 "Інша переоцінка", а при зменшенні курсу дебетують субрахунок 442 "Інша переоцінка" та кредитують субрахунок 318 "Поточні рахунки в іноземній валюті".

Курсова різниця за монетарними статтями в іноземній валюті визначається на дату здійснення операції та на звітну дату. Курсова різниця відображається у складі власного капіталу як результат переоцінок.

У результаті проведення операцій в іноземній валюті розпорядниками бюджетних коштів складається "Довідка про операції в іноземній валюті", яка подається до органу Державного казначейства України до закінчення звітного періоду.
4. Облік розрахунків з підзвітними особами

Значна частина готівкових коштів у бюджетних установах видається через підзвітних осіб.

Підзвітні суми в бюджетних установах видаються у вигляді авансу на такі цілі : господарські витрати, службові відрядження й наукові експедиції, на виплату заробітної плати та стипендій уповноваженим особам, якщо через віддаленість обслуговуваної установи платіжна чи розрахунково-платіжна відомість не може бути повернута довіреною особою до каси по закінченні трьох робочих днів.

Готівкові кошти видаються під звіт лише за дозволом керів­ника установи й попереднього звітування за раніше отримані аванси.

Порядок витрачання коштів на господарські потреби регулюється кошторисними призначеннями бюджетної установи, а також Положенням про ведення касових операцій у націо­нальній валюті в Україні від 21.2004 № 637.

Порядок оплати службових відряджень установлено Постановою КМУ від 02.02.11 р. №98 ”Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів”.

Витрати на відрядження бюджетної установи мають плановий характер і включаються до видатків за загальним та спеціальним фондами лише за наявності документів, що підтверджують зв'я­зок такого відрядження з основною діяльністю установи.

За фактом витрачання коштів на відрядження як у межах України, так і за кордоном підзвітна особа складає звіт про використання коштів виданих на відрядження та під звіт.

Облік розрахунків з підзвітними особами здійснюється на актив­ному рахунку № 362 „Розрахунки з підзвітними особами”. За дебе­том зазначеного рахунка фіксуються суми, видані під звіт, а також суми перевитрат, що їх відшкодовує підзвітна особа, за кредитом — витрати суми авансу й повернені залишки підзвітних сум.

Операції з обліку розрахунків з підзвітними особами оформ­люються такими бухгалтерськими проведеннями:

Видача авансу підзвітній особі:

Дебет субрахунки №362

Кредит субрахунків № 301, 302

Списання на видатки установи затвердженої суми витрат згід­но з поданим звітом:



Дебет субрахунків № 801, 811

Кредит субрахунки № 362

Повернення невикористаного залишку авансу до каси установи:



Дебет субрахунків № 301, 302

Кредит субрахунки № 362

Аналітичний облік розрахунків з підзвітними особами ведеться в меморіальному ордері № 8 „Накопичувальна відомість за роз­рахунками з підзвітними особами”, ф. № 386 (бюджет), за кодами економічної класифікації видатків.

Операції за розрахунками з підзвітними особами, що здійс­нюються за рахунок коштів спеціального фонду, ведуться в окремому ордері за даною формою.

Залишок на кінець місяця за субрахунком № 362 розраховується як загальний, так і окремо за кожною підзвітною особою за кода­ми економічної класифікації видатків. При цьому він може бути як дебетовим, так і кредитовим.

Дебетовий залишок вказує на наявність в обліку авансових сум, за якими ще не подано звіти, кредитовий відбиває розмір перевитрат за авансовими звітами порівняно із сумами, отрима­ними під звіт.

У балансі бюджетних установ дебетове сальдо показується у складі оборотних активів, кредитове — у складі зобов'язань установи.


5. Облік розрахунків у порядку планових платежів

Одним із видів розрахунків бюджетної установи є планові платежі, які застосовуються, якщо:

контрагентів договору не влаштовують ні передоплата, ні оплата за фактом здійснення угоди;

угода реалізується протягом тривалого періоду, її оплата здійснюється протягом цього ж періоду, як правило, рівними частками, незалежно від ритму поставок;

обсяг угоди при укладенні договору відомий приблизно та може уточнюватися в ході її реалізації.

Прикладом розрахунків у порядку планових платежів можуть бути розрахунки професійно-технічних училищ з хлібокомбінатом. Так, згідно з умовами підписаного договору підприємство щодня відвантажує ПТУ певну кількість хліба. Навчальний заклад, у свою чергу, сплачує хлібокомбінату грошові кошти за отримані продукти відповідно до накладних на відвантаження хліба, один раз у десять днів. Це забезпечує економію сил і часу на здійснення і облік розрахунків з постійними постачальниками.

Зазначену форму розрахунків бюджетні установи та організації застосовують за наявності постійних господарських зв'язків з різними суб'єктами підприємницької діяльності за по­ставками матеріальних цінностей та наданням послуг, щодо яких розрахунки проводяться не за кожною операцією за окремою угодою відвантаження (відпуском товарів чи наданням послуг), а періодичним перерахуванням коштів у терміни і в розмірах, на­перед обумовлених сторонами. Здебільшого за допомогою форми розрахунків у порядку планових платежів проводяться розрахун­ки з продовольчими базами за продукти харчування, з госпрозра­хунковими аптеками за медикаменти, з організаціями громадсь­кого харчування за талони на харчування учнів, з автопідприємствами за послуги автотранспорту.

Суми кожного планового платежу та строки перерахування сто­рони встановлюють на поточний місяць (квартал), виходячи з пері­одичності платежів і обсягів поставок чи закупівель, надання послуг за договорами, угодами або фактичної поставки за минулий місяць.

У платіжному дорученні за плановими платежами установа-платник у стрічці „Призначення платежу” неодмінно ставить напис „Плановий платіж згідно з договором, номером договору та датою договору”, а також термін платежу й цільове призна­чення перерахованих сум.

Щомісячно постачальник і бухгалтерія платника уточнюють стан розрахунків відповідно до вартості фактично отриманих ма­теріальних цінностей чи наданих послуг і здійснюють перераху­нок та відповідний платіж у порядку, обумовленому в договорі чи угоді. Звірка розрахунків оформлюється актом і забезпечує відповідність перерахованих плановими платежами сум вартості отриманих товарів чи наданих послуг, запобігає порушенням платіжної та фінансової дисципліни.

Для обліку розрахунків із постачальниками в порядку планових платежів передбачено активно-пасивний субрахунок № 361 „Роз­рахунки в порядку планових платежів”. Установа перераховує постачальникам плановий аванс, супроводжуючи цю операцію записами в дебет субрахунка № 361 «Розрахунки в порядку пла­нових платежів» та кредит субрахунків з обліку грошових коштів на поточних, реєстраційних рахунках.

Отримання продуктів харчування, медикаментів і перев'язуваль­них засобів від постачальників супроводжується записами у кредит субрахунка №361 „Розрахунки в порядку планових платежів” у кореспонденції з дебетом субрахунків № 232,233, 331, 801, 802.

Аналітичний облік розрахунків за субрахунком №361 здійс­нюється в накопичувальній відомості ф. № 408 (меморіальний ордер № 7). Облік ведеться окремо за кожним постачальником, для якого відводиться необхідна кількість рядків з метою відо­браження операцій протягом місяця за кодами економічної кла­сифікації видатків. Операції, виконувані за рахунок коштів спеці­ального фонду, ведуться в окремому ордері. Записи до меморіаль­ного ордеру здійснюються за кожним документом (платіжним дорученням, рахунком) у міру здійснення операції. Залишок на кінець місяця за субрахунком № 361 обчислюється як загальний, так і за кожним постачальником зокрема згідно з кодами еконо­мічної класифікації видатків.

Облік розрахунків з постачальниками в порядку планових пла­тежів може вестися на картках ф. №272а або у книгах ф. № 292.





6.Облік розрахунків за відшкодуванням завданих збитків

Суми завданих збитків установам та організаціям від розкрадання та нестач матеріальних цінностей, грошових доку­ментів і коштів, що віднесені на рахунок винних осіб, та інші су­ми, які підлягають утриманню в установленому порядку, обліко­вуються на активному субрахунку № 363 «Розрахунки з відшко­дування завданих збитків».

До дебету цього субрахунка відносять­ся суми виявлених нестач, крадіжок, псування матеріальних цінностей тощо в кореспонденції з кредитом відповідних субра­хунків з обліку грошових коштів, необоротних активів і запасів на підставі оформлених належним чином документів (актів пере­вірок, ревізій, порівняльних відомостей).



Для обчислення розміру збитків від розкрадання, нестач, псу­вання матеріальних цінностей застосовується Порядок визна­чення розмірів збитків від крадіжок, нестач, знищення (псу­вання) матеріальних цінностей, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 № 116 із подальшими змінами та доповненнями.

Таблиця 6.3.Основні бухгалтерські проведення з обліку розрахунків з відшкодування завданих збитків


Зміст операції

Кореспонденція рахунків

За дебетом

За кредитом

Віднесено на винних осіб:

1) нестачу готівки в касі в національній валюті

363

301

2) нестачу готівки в касі в іноземній валюті

363

302, 642

3) нестачу матеріалів, медикаментів, продуктів хар­чування

363

231—236 238—239

4) нестачу основних засобів та інших необоротних активів;
водночас виконується другий запис на суми, які підлягають стягненню з винних осіб і зарахуванню до бюджету

401

131 — 133
363

104—122

642

5) нестачу МШП;

411

221

водночас виконується другий запис на суми, які підлягають стягненню з винних осіб і зарахуванню до бюджету

363

642

Надходження до каси сум на відшкодування завда­них збитків

301

363

Проведено утримання з заробітної плати на від­шкодування завданих збитків

661

363

Перераховано до бюджету відповідну суму

642

323

Операції з обліку дебіторської заборгованості за розрахунками з відшкодування завданих збитків відображаються в різних ме­моріальних ордерах .

Аналітичний облік за субрахунком № 363 за кожною винною особою ведеться на картках ф. № 292а, в яких неодмінно зазнача­ється сума заборгованості та дата її виникнення.
7. Облік розрахунків з іншими дебіторами

Для обліку розрахунків бюджетних установ та організа­цій за придбані матеріальні цінності, виконані роботи й надані по­слуги за поданими рахунками (крім розрахунків у порядку планових платежів), розрахунками за борговими зобов'язаннями і претензія­ми, переданими на вирішення арбітражного суду, витрачання спон­сорських і благодійних внесків, гуманітарної допомоги, проведення видатків за коштами, що надійшли як субвенції іншого рівня, а та­кож розрахунків зі студентами й учнями навчальних закладів за ко­ристування гуртожитком, плату за навчання, підготовку кадрів і підвищення кваліфікації в навчальних закладах професійно-техніч­ної освіти та вищих навчальних закладах призначено активний суб­рахунок № 364 „Розрахунки з іншими дебіторами”

Поділ субрахунків у плані рахунків має умовний характер, і кожна установа визначає його самостійно на підставі переважності дебетового чи кредитового залишку.

У бухгалтерському обліку попередня оплата рахунків за матері­альні цінності та послуги, що будуть поставлені або надані установі в майбутньому, або відвантаження установою матеріальних ціннос­тей та надання послуг, оплата яких очікується в майбутньому, проводиться за дебетом субрахунка №364. Одержання матеріальних цінностей, оплачених раніше, або надходження грошових коштів за матеріальні цінності та послуги, відвантажені чи надані установою в минулому, відносяться до кредиту субрахунка № 364.

У разі отримання матеріальних цінностей та послуг, за які установа розрахується в майбутньому, або зарахування грошових коштів за матеріальні цінності та послуги, що будуть відвантаже­ні та надані установою в майбутньому, проводиться бухгалтерсь­кий запис до кредиту субрахунка № 675, у разі перерахування коштів проводяться записи за дебетом субрахунка № 675.

Отже, за дебетом субрахункам 364 проводиться запис на збіль­шення дебіторської заборгованості, за кредитом - погашення. Відповідно за кредитом субрахунки № 675 проводиться збільшення кредиторської заборгованості, за дебетом - її зменшення.

Найтиповіші операції з обліку розрахунків з іншими дебіто­рами та кредиторами наведено в таблиці.


Таблиця 6.4.Основні бухгалтерські проведення з обліку розрахунків

з іншими дебіторами


Зміст операцій

Кореспонденція

рахунків


Дебет


Кредит

Перераховано постачальникам згідно з поданими ра­хунками за матеріальні цінності та надані послуги:

попередньою оплатою

після надходження матеріальних цінностей



364




323,324 323,324

Отримано матеріалів і продуктів харчування (без ПДВ): що сплачені попередньою оплатою рахунків

що сплачені після отримання матеріалів і продук­тів харчування

Сума ПДВ з матеріалів і продуктів харчування, при­дбаних за рахунок коштів загального фонду


231—239 231—239
801,802


364

364

Нарахована плата за користування гуртожитком

364

711

Списано на видатки установи послуги зв'язку

801,811

364

Надійшло до каси як плата за навчання

301

364

Придбано талони на бензин

331

364

З огляду на те, що доходи й витрати бюджетних установ відо­бражаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів залишок дебіторської заборгованості на кінець звітного періоду не завжди відтворює реальну заборгова­ність установи.

Наприклад, у вищих навчальних закладах плата за навчан­ня нараховується залежно від умов контракту (за весь період навчання, за рік, посеместрово, щомісячно) і відображається бухгалтерським проведенням за дебетом субрахунка № 364 та кредитом субрахунка №711. Надходження оплати може проводиться частково або сплачуватися в кінці семестру. У ра­зі нарахування плати за навчання за весь період або посемест­рово несплачену студентами плату за навчання не можна приєднувати до реальної дебіторської заборгованості уста­нови, оскільки послуги навчальним закладом ще повністю не надані.

Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з іншими дебіторами та кредиторами суміщається в накопичувальних ві­домостях відповідно ф. № 408 - меморіальний ордер № 4 та меморіальний ордер № 6 за допомогою пози­ційного способу записів.

Відомості складаються окремо за кож­ним дебітором і кредитором, а також за кодами економічної класифікації видатків. Операції за розрахунками, що здійсню­ються за рахунок коштів спеціального фонду, ведуться в окре­мих меморіальних ордерах. Залишок на кінець місяця за суб­рахунками складається як загальний, так і за кожним дебіто­ром і кредитором, а також за кодами економічної класифікації видатків.



Облік розрахунків зі студентами й учнями за проживання в гуртожитках і користування постільними речами ведеться в обо­ротній відомості ф. № 285.

У балансі сальдо за субрахунками № 364 та № 675 показується розгорнено: дебетове в активі, а кредитове — у пасиві.

З метою забезпечення контролю за станом кредиторської заборгованості бюджетних установ та вдосконалення механіз­му управління залишками бюджетних коштів з 1 січня 2001 ро­ку Наказом Державного казначейства України № 103 впрова­джено Порядок обліку зобов'язань розпорядників коштів бю­джету, згідно з яким уся кредиторська заборгованість устано­ви на звітну дату підлягає реєстрації в органах Державного казначейства.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка