Лекція Навчання лексичного матеріалу Активний, пасивний і потенціальний словниковий запас



Скачати 141.02 Kb.
Дата конвертації04.05.2017
Розмір141.02 Kb.




Лекція 6. Навчання лексичного матеріалу
Активний, пасивний і потенціальний словниковий запас
Знання іноземної мови асоціюється із знанням слів, в той час як володіння мовою — з лексичними навичками, які саме й забезпечують функціонування лексики у спілкуванні.

Лексичні навички. Отже, лексичні навички слід розглядати як найважливіший і невід'ємний компонент змісту навчання іноземної мови, а їх формування саме і є метою навчання лексичного матеріалу.

Лексичний аспект спілкування має певні особливості, які полегшують засвоєння, і такі, що його утруднюють.



Полегшує засвоєння лексики. До перших відноситься зв'язок лексики із змістом комунікації, на що спрямована увага комунікантів. Це сприяє концентрації їх уваги і врешті-решт — засвоєнню лексичного матеріалу.

Утруднює засвоєння лексики. До других відноситься практично невичерпний запас лексики будь-якої західноєвропейської і також великі труднощі засвоєння іншомовної лексики, що пов'язані з формою слова (звуковою, графічною, граматичною), його значенням/значеннями, характером сполучуваності з іншими словами, вживанням слів, а також розходженням зі словами рідної мови.

Необхідність тривалої роботи над лексикою. Викладене дозволяє зробити висновок про необхідність тривалої і трудомісткої роботи з метою засвоєння іншомовної лексики, яка передбачає як безперервне накопичення і розширення словникового запасу, так і оперування ним у різних видах МД — аудіюванні, говорінні, читанні та письмі.

Відбір лексичного мінімуму. Умови навчання в середніх навчальних закладах і насамперед недостатня кількість уроків та обмежена тематика викликають необхідність відбору лексичного мінімуму, що має відповідати цілям і змісту навчання іноземних мов у певному типі навчального закладу.

У шкільному лексичному мінімумі, так само, як і в граматичному, розрізняють активний мінімум і пасивний мінімум.

Активний лексичний мінімум — це той лексичний матеріал, яким учні повинні користуватися для вираження своїх думок в усній та письмовій формі, а також розуміти думки інших людей при аудіюванні та читанні.

Пасивний лексичний мінімум це та лексика, яку учні мають лише розуміти при сприйманні чужих думок в усній формі (при аудіюванні) та письмовій формі (при читанні).

Відбір лексичних мінімумів проводиться укладачами програм та авторами підручників, які й визначають кількість лексичних одиниць та їх віднесення до активного або пасивного мінімуму. Вчитель має справу лише з результатами відбору, працюючи згідно з вимогами чинної програми та з певним підруч­ником.

Лексичний мінімум для окремого класу. Конкретні кількісні дані про активний і пасивний мінімуми для різних класів, що наводяться у програмі, не слід вважати достатньо науково обгрунто­ваними та остаточними, бо вони безпосередньо пов'язані з умовами навчання, що весь час змінюються, а також з цілями і змістом навчання (співвідношенням видів МД, тематикою, конкретним підручником і т.п.).

Одиницею навчання лексичного матеріалу є лексична одиниця. (ЛО), яка може бути



Словом - beautiful

сталим словосполученням - by no means, the root of the trouble

навіть так званим "готовим" реченням (тобто таким, що не змінюється у мовленні) - How do you do?

Основними критеріями відбору лексичних мінімумів є такі:



Основні критерії відбору лексики.

сполучува­ність, тобто здатність ЛО поєднуватися з іншими одиницями у мовленні;

семантична цінність, тобто висловлювання за допомогою ЛО важливих понять з різних сфер людської діяльності, у тому числі й тих, що визначені програмою і представлені в конкретному підручнику;

стилістична необмеже­ність (перевага не надається жодному із стилів мовлення).

Додаткові критерії відбору лексики.

У зв'язку з тим, що слів, які відповідають даним критеріям, надзвичайно багато, що перевищує кількісні можливості словника-мінімуму, до них застосовують ще й деякі додаткові: частотності, багатозначності, словотворчої та стройової здатності. Чим вищі показники слова за цими критеріями, тим цінніші вони для процесу навчання іноземної мови і тим скоріше вони мають бути включені до словника-мінімуму.


Активний і пасивний словниковий запас утворюють так званий


наявний або реальний словник, який служить основою для формування потенціального словника. На відміну від наявного словника, що включає знайомі ЛО, які учні вживають для вираження своїх думок або для сприймання і розуміння думок інших людей,

потенціальний словник складають ті незнайомі слова, про значення яких читач / слухач може здогадатись, зустрівшись з ними при читанні / аудіюванні.

До потенціального словника відносяться:

1) інтернаціональні слова, подібні за звучанням і / або написанням до слів рідної мови; film, revolution, constitution, class

2) похідні та складні слова, що складаються з відомих учням компонентів; read – reader, write- writer

3) конвертовані слова; excuse - to excuse, export – to export

4) нові значення відомих багатозначних слів; go,

5) слова, про значення яких учні можуть здогадатися за контекстом.

За даними деяких досліджень, словник, що забезпечує розуміння при читанні та аудіюванні, за рахунок потенціального словника може збільшитися у 5-6 разів.

Центральною ланкою в роботі над засвоєнням лексичного матеріалу є формування лексичних навичок. За визначенням С.Ф. Шатілова, “лексичні мовленнєві навички – це навички інтуїтивно-правильного утворення, вживання і розуміння іншомовної лексики на основі мовленнєвих лексичних зв’язків між слухо-мовленнєвомоторною і графічною формами слова і його значенням, а також зв’язків між словами іноземної мови”.

Лексична правильність мовлення визначається сталістю лексичних мовленнєвих навичок.



Види навичок. Беручи до уваги різні пласти лексичного матеріалу та рецептивний чи продуктивний характер відповідного виду МД, необхідно сформувати такі види навичок:

репродуктивні лексичні навички, тобто навички правильного вживання ЛО активного мінімуму в говорінні та письмі згідно із ситуацією спілкування і метою комунікації, що передбачає оволодіння такими операціями:

Лексичні операції. виклик ЛО з довготривалої пам’яті, зовнішньо мовленнєве відтворення ЛО у потоці мовлення;

миттєве сполучення даної одиниці з іншими словами, що створюють синтагму і фразу за правилами лексичної сполучуваності;



рецептивні лексичні навички, тобто навички розпізнавання і розуміння ЛО активного і пасивного мінімумів при читанні та аудіюванні,

навички обґрунтованої здогадки про значення ЛО, що відносяться до потенційного словника при читанні та аудіюванні;

навички користування різними видами словників (двомовних, одномовних, фразеологічних, тематичних, країнознавчих).

Процес засвоєння лексичного матеріалу


У процесі засвоєння лексичного матеріалу (так само як і граматичного) можна виділити:

Етапи.

1) етап ознайомлення учнів з новим ЛО – семантизація ЛО;

2) етап автоматизації дій учнів з новими ЛО, де розрізняють

а) автоматизацію на рівні словоформи, вільного сполучення та фрази/речення,

б) автоматизацію на понадфразовому рівні – діалогічної або монологічної єдності.

Далі здійснюється удосконалення дій учнів З ЛО і як результат – ситуативне вживання засвоєних ЛО при висловлюванні своїх думок в усній формі (говоріння) та письмовій формі (письмо), а також контекстне розуміння ЛО при читанні та аудіюванні. Тут ми маємо справу з мовленнєвими вміннями, які ґрунтуються на навичках, у тому числі й лексичних, іншими словами, лексичні навички мають функціонувати в мовленнєвих уміннях.


Ознайомлення з новими лексичними одиницями

Цей процес починається, як правило, з семантизації, тобто розкриття значення нових ЛО. Всі різноманітні способи семантизації можна поділити на дві групи: перекладні та без перекладні.



Перекладні способи розкриття значень іншомовних ЛО включають: однослівний переклад (англ.: table - window bird –птах, salt – сіль );

багатослівний переклад (англ.: go – їхати, йти, летіти, пливти);

поза фразовий переклад (цей спосіб застосовується в інтенсивних методах;

тлумачення значення або пояснення ЛО рідною мовою (англ.: big – означає величину, розмір; tall високий (про людей) high високий (про предмети);

дефініція/визначення (англ.: watch - годинник, який носять на руці або в кишені).
До безперекладних способів розкриття значень іншомовних ЛО відносяться:

наочна семантизація – демонстрація предметів,

малюнків,

діапозитивів,

картин,


жестів, рухів тощо;

мовна семантизація:

а) за допомогою контексту, ілюстративного речення/речень (англ.: The basket weighs 5 pounds);

б) зіставлення однієї ЛО з іншими відомими словами іноземної мови — за допомогою антонімів і зрідка синонімів (англ.: cold-warm, quick-slow);

дефініція - опис значення нового слова за допомогою уже відомих слів (англ.: a teenager - a person from 13 to 19 years of age;

тлумачення значення ЛО іноземною мовою (англ.: sir - a respectful term of address to a man);

Названі способи семантизації мають свої переваги і свої недоліки. Ось чому усі спроби знайти оптимальний спосіб залишаються марними.

Вибір способу семантизації залежить від цілого ряду факторів, насамперед від особливостей самого слова:

його форми,

значення,

сполучуваності, збігу або розбіжності зі словами рідної мови.

Так, слова, що виражають абстрактні поняття, недоцільно семантизувати за допомогою унаочнення або ілюстративного речення, а слова, що виражають поняття, які відсутні в рідній мові учнів, — за допомогою однослівного перекладу.

Обираючи спосіб семантизації, необхідно також брати до уваги належність слова до активного чи пасивного мінімуму, ступінь навчання (початковий, середній, старший), вікові особливості та мовну підготовку учнів.

Семантизація активного мінімуму. Так, семантизація нових ЛО активного мінімуму здійснюється вчителем,

Семантизація пасивного мінімуму. а незнайомі слова, що належать до пасивного мінімуму, можуть бути семантизовані учнями самостійно за допомогою словника при читанні у класі.

Семантизація на початковому етапі. На початковому ступені навчання переважають такі способи семантизації як наочність та однослівний переклад,

Семантизація на старшому етапі. На старшому можна застосувати дефініцію або тлумачення іноземною мовою тощо.

Оптимальність способу семантизації. Оптимальність того чи іншого способу семантизації кожного конкретного слова в конкретних умовах визначається його економністю і надійністю: чим менше зусиль і часу потрібно для розкриття значення нового іншомовного слова, чим точніше розуміння учнями його значення, тим краще обрано спосіб семантизації.

Об’єднання способів семантизації. У багатьох випадках доцільно об'єднувати два чи більше способів, наприклад, вербальну наочність (контекст) та невербальну (малюнок, рухи, жест тощо). Таку можливість дає вчителю розповідь з елементами бесіди, яка включає ЛО. Перед новою ЛО вчитель трохи уповільнює темп мовлення і виділяє нове слово інтонацією. Потім в залежності від факторів, про які йшлося раніше семантизує нове слово тим чи іншим способом і продовжує свою розповідь час від часу залучаючи учнів до бесіди в межах їх мовних можливостей.

Наведемо приклади розповіді вчителя з метою семантизації нових ЛО. У прикладах вони підкреслені, в дужках вказується можливий спосіб семантизації.



Англійська мова.

Today we're going to speak about books. Do you like to read books? I'm very fond of reading. I read books by different authors (здогадка) — Ukrainian, Russian, English, American and many others. When I was a little girl/boy, I liked to read fairytales (здогадка) “Pinocchio", "Cinderella", "Little Red Riding Hood", etc.

I read my first book in English when I was a student. It was a book of short stories (переклад) by O.Henry. Best of all 1 liked the short story "A Service of Love". Do you like to read short stories? ... Etc.
Автоматизація дій учнів з новими лексичними одиницями активного словника

Труднощі семантизації. У процесі автоматизації дій учнів з новими ЛО слід передбачати заходи для зняття і подолання труднощів засвоєння різних ЛО. З цією метою ЛО можуть групуватися за ступенем і характером труднощів, що дозволяє підходити до їх засвоєння диференційовано, на основі їх методичної типології. Сумарна трудність ЛО об'єднує різні труднощі:

1) форми слова — звукової, графічної, структурної (наприклад, труднощі виникають при засвоєнні



омофонів: there - their у тому й граматичних,

омографів — у випадку значних графемно-фонемних розбіжностей багатоскладових і похідних слів;

2) значення ЛО (наприклад, виникають труднощі

при неспівпаданні обсягів значень слів в іноземній і рідній мовах – watch – наручний годинник, в рідній мові годинник – будь-який годинник

при засвоєнні багатозначних слів, фразеологічних сполучень, у випадку так званої "фальшивої синонімії і т.п.);

3) вживання - сполучуваності слова з іншими словами, особливостей його функціонування в мовленні (наприклад, великі труднощі виникають при засвоєнні словосполучень, які не мають точної структурно-семантичної відповідності еквівалентам у рідній мові) - to go down town

При визначенні ступеня трудності ЛО для засвоєння слід брати до уваги і сферу її функціонування. Так, труднощі активного словника, що обслуговують продуктивні види МД – говоріння і письмо, часто не співпадають з труднощами пасивного словника, необхідного для розуміння на слух та при читанні.

Наприклад, важкими для активного засвоєння є слова, подібні за звучанням і за значенням, з різним обсягом значень і розбіжностями у сполучуваності у двох мовах, в той час як для пасивного засвоєння важкими вважаються односкладові та багатозначні слова, подібні за звучанням, за написанням; слова, подібні за формою, але різні за значенням у двох мовах — іноземній і рідній.

Таким чином при автоматизації дій учнів з новими словами слід передбачити заходи для зняття і подолання труднощів засвоєння різних ЛО.

Практична мета навчання іноземної мови - спілкування в усній і письмовій формах, з одного боку, та важливість цілеспрямованого подолання лексичних труднощів, з іншого, викликають необхідність поєднання роботи над засвоєнням слів у зразках мовлення у відповідності до ситуації спілкування з роботою ізольованими словами.

Питома вага роботи над ізольованим словом збільшується на середньому і особливо на старшому ступені, де формується переважно пасивний лексичний мінімум у процесі самостійного читання.


Типи вправ на середньому та старшому етапах
Основним типом вправ тут є рецептивно-репродуктивні та продуктивні умовно-комунікативні вправи, в яких учень сприймає зразок мовлення (ЗМ) і виконує з ним певні дії (в усній або письмовій формі) згідно створеної учителем ситуації мовлення, виконуючи такі види вправ:

- імітація ЗМ;

- лаконічні відповіді на альтернативні запитання вчителя;

- підстановка у ЗМ;

- завершення ЗМ;

- розширення ЗМ;

- відповіді на інші типи запитань;

- самостійне вживання ЛО у фразі/реченні;

- об'єднання ЗМ у понадфразові єдності - діалогічну та монологічну.

Слід прокоментувати деякі види вправ.

Так, якщо учитель починає із загальних запитань, на які очікує короткі відповіді, він перевіряє розуміння учнями ЛО; почати репродукцію нової ЛО доцільно або з імітації ЗМ, або з лаконічних відповідей на альтернативні запитання, де матеріал для відповіді учня "закладений" у запитанні вчителя. Більш прийнятними є також лаконічні, а не повні відповіді на спеціальні запитання. Вправи на завершення ЗМ не слід змішувати із вправами на заповнення пропусків (відповідними ЛО).

Підстановчі елементи у вправах можуть бути вербальними і підказуватися усно вчителем або подаватися списком, з якого учень може вибирати потрібну ЛО, та невербальними (малюнки тощо).

Наведемо приклади умовно-комунікативних вправ для автоматизації дій учнів з ЛО активного мінімуму.
Англійська мова.

1) Answer my questions. Give laconic answers.



T: Is "Katheryna" by Shevchenko a story or a poem?

Ps: A poem.

Т) Is "Hamlet" by Shakespeare a play or a novel? Etc.

2) Agree with me if I'm right.



Т)"Katheryna" by Shevchenko is a poem.

РS)You're right. "Katheryna" by Shevchenko is a poem.

T)"Hamlet" by Shakespeare is a play. Etc.
3) Correct me if I'm not right.

T: "Cinderella" is a short story.

P,: You aren't right. "Cinderella" is a fairytale

Cl: "Cinderella" is a fairytale. Etc.

4) Complete my statements.



T: "Robinson Crusoe" by Daniel Defoe is…

P, "Robinson Crusoe" by Daniel Defoe is an adventure story.

Cl: "Robinson Crusoe" by Daniel Defoe is an adventure story.
5) Answer my questions?

T: What's your favourite poem?

P, The poem "My Heart's in the Highlands" by robert Burns. Etc
6) Tell the class about your favourite novel, poem, short story, play.

T: My favourite play is "The Importance on “Being Earnest” by Oscar Wilde

P, My favourite story is "Taras Bulba" by Gogol

P. My favourite short story is "The Last Leaf” by O. Henry. Etc.

7) Ask each other about books you like best of all. You can make use of the substitution table:

novel


story by…do you like best of all?

What play

poem

Best of all I like the novel



Poem by ….

play


8) Write a note to a class-mate. Ask him/her about his|her favourite novel, poem, story. Wait for the answer,
Використання не комунікативних вправ
Поряд з умовно-комунікативними у процесі засвоєння ЛО застосовуються також не комунікативні вправи.

А) на засвоєння форми і значення ЛО

- повторення слів за вчителем / диктором

- групування слів за різними формальними ознаками: словотворчими елементами, частинами мови


Автоматизація дій учнів з лексичними одиницями пасивного і потенціального словників

З цією метою застосовуються переважно некомунікативні (рецептивні та рецептивно-репродуктивні) вправи, тому що учень зустрічається насамперед з формою ЛО, а її значення він має зрозуміти, виконавши певні дії та операції, а саме:

– заповнення пропусків у тексті при читанні, що розвиває здатність до прогнозування;

– співвіднесення багатозначного слова у даному контексті з його еквівален­тами в рідній мові;

– вибір значення багатозначного слова, наявного у контексті, з кількох даних значень;

– визначення значення підкресленого багатозначного слова у даному контексті за словником;



  • визначення значення фразеологічного виразу за словником:

  • вибір з тексту слів на основі їх семантичної/тематичної спільності

– вибір ключових слів у реченні, абзаці, тексті;

– знаходження в тексті незнайомих слів, що передають додаткову інформацію;

­– знаходження в тексті слів, що виражають позитивну або негативну характеристику тощо;

– знаходження в тексті інтернаціональних слів;



  • підбір до даних інтернаціональних слів відповідних еквівалентів рідної мови;

  • визначення значень незнайомих складних слів за їх компонентами (наприклад, англ.: snowman-сніговик);

  • визначення значення похідних слів, утворених від відомих коренів:

з допомогою відомих афіксів (наприклад, англ.: helpless – безпомічний);

– визначення значення незнайомих слів, утворених за конверсією (наприклад, англ.: water - вода, to water – поливати);

– визначення нових значень відомих багатозначних слів за контекстом;


  • здогадка про значення незнайомого слова, словосполучення за контекстом (наприклад, англ.: It was hot. We were working in the field. I asked a friend of mine: "Have you brought any water with you? I am thirsty” .

Особливості використання різних лексичних вправ на різних етапах


Завершуючи розмову про засвоєння лексичного матеріалу з метою формування лексичних навичок іншомовного мовлення, вкажемо на особливості застосування різних лексично спрямованих вправ на різних ступенях навчання.

На початковому ступені переважають усні безперекладні умовно-комунікативні вправи, що виконуються в класі під керівництвом учителя з застосуванням хорових форм роботи, лексичних ігор, зображального і предметного унаочнення. Певна частина вправ має виконуватись письмово як у класі, так і вдома.

На середньому ступені зростає роль письмових вправ, особливо тих, що виконуються вдома самостійно. Поряд з умовно-комунікативними вправами використовуються некомунікативні у зв'язку з ускладненням лексичного матеріалу, що потребує використання аналітичних операцій для подолання труднощів, пов'язаних з формою, значенням та вживанням ЛО.

На старшому ступені поряд з подальшою активізацією реального словникового запасу розширюється потенціальний словниковий запас учнів, що підсилює роль вправ з багатозначними, складними, похідними та інтернаціональними словами. При цьому зростає питома вага самостійної роботи учнів з новою лексикою, удосконалюються прийоми користування двомовними словниками.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка