Лекція n1 Тема :"Предмет та завдання патології клітин. Об’єкти та методи дослідження. Розвиток патологічних дисциплін в Україні



Сторінка17/21
Дата конвертації05.11.2016
Розмір3.01 Mb.
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21

МІСЦЕВІ ПОРУШЕННЯ КРОВООБІГУ



Класифікація

До місцевих порушень кровообігу відносяться:



  • артеріальне повнокров’я;

  • венозне повнокров’я;

  • стаз крові;

  • кровотеча і крововилив;

  • тромбоз;

  • емболія;

  • ішемія (місцеве недокрів’я);

  • інфаркт.



МІСЦЕВЕ АРТЕРІАЛЬНЕ ПОВНОКРОВ’Я

(hyperaemia arteriosa localis)

Місцеве артеріальне повнокров’я (артеріальна гіперемія) – збільшення припливу артеріальної крові до органа або тканини.

Розрізняють фізіологічну і патологічну гіперемію.

Прикладом фізіологічної артеріальної гіперемії, може бути «колір сорому» на обличчі (почервоніння), рожево-червоні ділянки шкіри на місці її теплового або механічного подразнення.

На підставі етіології і механізму розвитку розрізняють наступні види патологічної артеріальної гіперемії:

Ангіоневротична гіперемія спостерігається при вазомоторних розладах, зумовлених подразненням судиннорозширюючих нервів або паралічем судиннозвужуючих нервів, подразненні симпатичних гангліїв. Прикладом таких розладів можуть служити гострий червоний вівчак, при якому на лиці виступають ділянки гіперемії у вигляді симетричного метелика або почервоніння обличчя і кон’юнктиви при багатьох гострих інфекціях. До ангіоневротичної гіперемії відноситься гіперемія кінцівок при пошкодженнях відповідних нервових сплетень, гіперемія половини обличчя при невралгіях, пов’язаних з подразненням трійчастого нерву тощо.

Ангіоневротична гіперемія характеризується прискоренням течії крові не тільки у функціонуючих, але і в щойно відкритих резервних капілярах. Шкіра і слизові оболонки стають червоними, ледь припухлими, на дотик теплими або гарячими. Звичайно ця гіперемія швидко минає і не залишає слідів.



Колатеральна гіперемія виникає в умовах закриття магістральної артерії, наприклад, атеросклеротичною бляшкою. Кров, що прибула, йде по колатералях, які при цьому, розширюються. Велике значення у розвитку колатеральної артеріальної гіперемії за інших однакових умов мають темпи закриття магістральної судини і рівень артеріального тиску. Стенози і навіть закриття великих артерій, коли вони розвиваються роками, можуть не супроводжуватися важкими наслідками. Це пов’язано з тим, що колатералі в артеріальній системі розвиваються паралельно із зростанням перешкоди кровотоку за ходом основного стовбура. Інколи, наприклад при атеросклерозі, закриття обох вінцевих артерій серця не супроводжується вираженими явищами серцевої недостатності, оскільки колатеральний кровообіг розвивається тут за рахунок медіастинальних, інтеркостальних, перикардіальних і бронхіальних артерій. Знання анатомічних можливостей колатерального кровообігу дозволяє хірургам успішно проводити операції по перев’язці стегнових, підколінних, сонних артерій без розвитку важких ускладнень у вигляді некрозу відповідних органів.

Постанемічна гіперемія (гіперемія після анемії) розвивається у тих випадках, коли чинник (наприклад пухлина, скупчення рідини в порожнині), який викликає місцеве недокрів’я (ішемію), швидко видаляється. Судини раніше знекровленої тканини різко розширюються і переповнюються кров’ю. Небезпека такої артеріальної гіперемії полягає в тому, що переповнені судини, особливої у стариків, можуть розриватися і призводити до кровотечі і крововиливу. Крім того, у зв’язку з різким перерозподілом крові може спостерігатися недокрів’я інших органів, наприклад, головного мозку, що в клініці супроводжується розвитком непритомності. Тому такі маніпуляції, як вилучення рідини з грудної і черевної порожнини, виконують поволі.

Вакатна гіперемія (від лат. vacuus – порожній) розвивається у зв’язку із зменшенням барометричного тиску. Прикладом такого повнокров’я є гіперемія шкіри під дією медичних банок.

Запальна гіперемія є однією з важливих клінічних ознак будь-якого запалення.

Гіперемія на грунті артеріовенозного шунта виникає в тих випадках, коли при травмі утвориться співустя між артерією і веною, і артеріальна кров спрямована до вени. Небезпека цієї гіперемії визначається можливістю розриву такого співустя і розвитку кровотечі.

Значення патологічної артеріальної гіперемії визначається головним чином її видом.



МІСЦЕВЕ ВЕНОЗНЕ ПОВНОКРОВ’Я


(hyperaemia venosa localis)
Місцеве венозне повнокров’я (венозна гіперемія) розвивається при порушенні відтоку венозної крові від органа або частини тіла. Виходячи з етіології і механізму розвитку розрізняють:

  • обтураційну венозну гіперемію, зумовлену закупоркою просвіту вени тромбом, емболом (облітеруючий тромбофлебіт печінкових вен – хвороба Хіарі, при якій також як при загальному венозному повнокров’ї буде розвиватися мускатна печінка, а при хронічному перебігові – мускатний цироз печінки; ціанотична індурація нирок при тромбозі ниркових вен);

  • компресійну венозну гіперемію, яка спостерігається при передавленні вени ззовні запальним набряком, пухлиною, лігатурою, розростаючою сполучною тканиною;

  • колатеральну венозну гіперемію, яка може спостерігатися при закритті великого магістрального венозного стовбура, наприклад, портокавальні анастомози при утрудненні відтоку крові по ворітній вені (тромбоз ворітної вени, цироз печінки).

Морфологічна перебудова венозних колатералей йде за тим же принципом, що і артеріальних, з тією однак макроскопічною відзнакою, що венозні судини, які розширюються, набувають змієподібної і вузлуватої форми. Такі зміни носять назву варикозне розширення вен і спостерігаються на нижніх кінцівках, в сім’яному канатику (варікоцеле) в широких зв’язках матки, в ділянці уретри, в ділянці відхідникового отвору і прямої кишки – так званий геморой. На передній черевній стінці переповнені венозною кров’ю судини мають вигляд «голови медузи», назва походить з давньогрецької міфології. Переповнені кров’ю колатеральні вени різко розширюються, а стінка їх стає тонкою, що може бути причиною небезпечних кровотеч (наприклад, масивні кровотечі з випнутих у просвіт прямої кишки гемороїдальних вузлів, кровотеча з розширених і тонких вен при цирозі печінки). При варикозному розширенні вен нижніх кінцівок (головним чином, v. saphena magna et parva та їх колатералей, а також дрібних шкірних вен) відзначаються синюшність, набряки, виражені атрофічні процеси: шкіра і підшкірна клітковина, особливо нижньої третини гомілки, дуже тонка, а виразки гомілки, які після цього виникають, піддаються лікуванню досить важко («варикозні виразки гомілки»).

Вихід. Місцеве венозне повнокров’я – процес зворотний, якщо причину вчасно усунено.

Значення порушень венозного відтоку. Незважаючи на те, що порушення венозного відтоку зустрічаються набагато частіше, ніж артеріальна обструкція, їхнє клінічне значення дещо менше. В основному це пояснюється більшим розвитком колатеральних судин у венозній системі, ніж в артеріальній.

Порушення венозного відтоку викликають значні зміни в тканинах при ураженні дуже великої вени (наприклад, верхньої порожнистої вени) або якщо на даній ділянці немає адекватного колатерального кровообігу (наприклад, при обтурації центральної вени сітківки, верхнього сагітального синуса, кавернозного синуса, ниркової вени). Коли колатеральний венозний дренаж існує, але виражений слабко, як, наприклад, у стегновій вені, закриття її просвіту може бути причиною помірного набряку внаслідок підвищення гідростатичного тиску у венозному кінці капіляру. При гострому важкому венозному повнокров’ї гідростатичний тиск може підвищитися настільки, що здатний викликати розрив капілярів і крововилив, наприклад, венозне повнокров’я і крововилив в тканинах ока при закупорці кавернозного синуса. У важких випадках закупорка вен може стати причиною венозного інфаркту. Таким чином, значення венозного повнокров’я негативне, оскільки в органах розвиваються діапедезні крововиливи, а нерідко і кровотечі, дистрофічні, атрофічні і склеротичні зміни, які інколи супроводжуються некрозом тканини.



1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка