Лекція n1 Тема :"Предмет та завдання патології клітин. Об’єкти та методи дослідження. Розвиток патологічних дисциплін в Україні



Сторінка14/21
Дата конвертації05.11.2016
Розмір3.01 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   21

ЗАГАЛЬНЕ НЕДОКРІВ’Я


(anaemia universalis)
В залежності від етіології та патогенезу розрізняють:

  • загальне гостре недокрів’я;

  • загальне хронічне недокрів’я.


ЗАГАЛЬНЕ ГОСТРЕ НЕДОКРІВ’Я


(anaemia universalis acuta)
Цей стан розвивається при швидкій великій втраті крові, тобто зменшенні об’єму циркулюючої крові (ОЦК) в загальному колі кровообігу за короткий проміжок часу. Причини:

  • різні травми з пошкодженням органів, тканин і судин (побутові, виробничі, військові, дорожні катастрофи);

  • мимовільний розрив великої, патологічно зміненої судини або серця (розрив аневризми аорти при сифілісі, атеросклерозі);

  • розрив патологічно зміненого органа (фаллопієвої труби при позаматковій вагітності, інфекційної селезінки – при малярії, поворотному тифові, масивна крововтрата при туберкульозі легень, виразці шлунка, раку різної локалізації).

Клінічні прояви загального гострого недокрів’я: блідість шкірних покривів і слизових оболонок, запаморочення, нерідко паморочний стан або втрата свідомості, частий слабкий пульс, низький кров’яний тиск. Хворі нерідко гинуть від гострого недокрів’я. Внаслідок чого гинуть хворі? Внаслідок гіповолемічного шоку.

Патоморфологічні прояви загального гострого недокрів’я
При розтині трупа померлого від гострого загального недокрів’я видно різку блідість шкірних покривів, слизових, серозних оболонок, тканин внутрішніх органів. Серце та великі судини порожні, селезінка маленька, зморщена. Досить характерна ознака цього процесу – крапкові і плямисті крововиливи під ендокардом лівого шлуночка серця (плями Минакова).

Вихід залежить від двох обставин:



  • від кількості втраченої крові;

  • від темпу крововтрати – як швидко відбулася крововтрата.

В принципі цей процес оборотний, якщо людина втратила не дуже багато крові і не дуже швидко (або якщо достатньо швидко і в необхідному об’ємі заповнена крововтрата шляхом струминного переливання крові і кровозамінників). Вступають в дію компенсаторні механізми: кров з кров’яних депо викидається в периферійні судини. Змінюється тонус судин – судинна стінка скорочується. І завдяки цим двом обставинам організм зберігає AT крові, сумісний з життям. З перебігом часу починають активно працювати кровотворні органи і поповнюється не тільки об’єм крові, але й клітини крові. Якщо крововтрата розвивається швидко, компенсаторні механізми не встигають включитися, різко знижується AT і тиск крові на стінки серця, немає подразнення рецепторів і настає рефлекторна зупинка серця.
Значення. Головна небезпека загального гострого недокрів’я полягає в порушенні гемодинаміки. Заходи лікаря повинні бути спрямовані на відновлення об’єму крові.

ЗАГАЛЬНЕ ХРОНІЧНЕ НЕДОКРІВ’Я


(anaemia universalis chronica)
Загальне хронічне недокрів’я, або анемія – це зменшення кількості еритроцитів і/або вмісту гемоглобіну в об’ємній одиниці крові. Загальний об’єм циркулюючої крові в організмі не змінюється.

В патогенезі загального хронічного недокрів’я мають значення два чинники:



  • порушення функції органів кровотворення;

  • посилений гемоліз еритроцитів.

Причини:

  • захворювання самих кровотворних органів (гемобластози, анемії);

  • хронічні інфекційні захворювання (туберкульоз, сифіліс);

  • хронічні паразитарні захворювання (глистяні інвазії);

  • екзогенні інтоксикації (отруєння свинцем, миш’яком і його препаратами, бензолом, чадним газом);

  • ендогенні інтоксикації (отруєння продуктами азотистого обміну – при хворобах нирок, жовчними кислотами при механічній жовтяниці, ендогенною отрутою при злоякісних пухлинах тощо);

  • голодування (повне або часткове), авітаміноз;

  • маленькі крововтрати, але які часто повторюються (при виразці шлунку і дванадцятипалої кишки, туберкульозі легень, маткові і гемороїдальні кровотечі).

Клінічні прояви загального хронічного недокрів’я: блідість, легка втомлюваність, слабість, понижена дієздатність, запаморочення, паморочні стани. В аналізах крові – зниження кількості еритроцитів і зменшення вмісту гемоглобіну.

Патологоанатомічні прояви загального хронічного недокрів’я: блідість шкірних покривів, слизових оболонок, внутрішніх органів. Дистрофічні зміни паренхіматозних органів (особливо часто – жирова дистрофія). При посиленому гемолізі еритроцитів може бути загальний гемосидероз. У результаті гіпоксії можуть виникати діапедезні крововиливи.

Вихід і значення. В принципі процес зворотний. Але якщо причина не усунена і процес прогресує, він може призвести до смерті. Смерть настає внаслідок необоротних порушень обміну речовин, пов’язаних з кисневим голодуванням.

ЗГУЩЕННЯ КРОВІ


(anhydraemia, inspisatio sanguinis)
Згущення крові – це збідніння крові рідким компонентом, тобто зменшення вмісту в периферичній крові води і деяких електролітів. У результаті кров згущується, підвищується її в’язкість, змінюються реологічні властивості крові, кількість клітин на одиницю об’єму відносно збільшується.

Згущення крові розвивається при втраті великої кількості рідини.

Причини:


  • стійкі поноси і блювота (холера, важкі форми дизентерії, сальмонельоз);

  • поширені опіки другого ступеня, коли маса рідини виходить в опікові пухирі;

  • отруєння БОР задушливої дії, коли в газоотруєних розвивається важкий хімічний опік легень і в легеневій тканині скупчується до 10 літрів рідини – токсичний набряк легень;

  • ятрогенна патологія – неадекватно проведений форсований діурез при отруєнні для виведення з сечею токсичних продуктів в тих випадках, коли ця терапія проводиться безконтрольно (без урахування співвідношення обсягу введеної і виведеної рідини).

Патологоанатомічні прояви згущення крові: кров густа, в’язка, темна, в судинах утворюються тромби. Особливо істотні зміни спостерігаються в мікроциркуляторному руслі з утворенням дрібних тромбів і сладж-феномену (склеювання еритроцитів у вигляді монетних стовпчиків, приклеювання їх до капіляру).

Вихід і значення. Процес оборотний при усуненні причини і, головне, при грамотному лікуванні склад крові може відновитися – вихід сприятливий. В інших випадках згущення крові супроводжується порушенням обмінних процесів, підвищується тертя крові по стінці судин, збільшується в’язкість, а це ускладнює роботу серця і може призвести до розвитку гострої серцевої недостатності. Згущення крові сприяє розвиткові тромбозу.

1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   21


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка