Лекція: Гігієнічні вимоги до оздоровлення дітей та підлітків. Табори з денним перебуванням дітей створюються на базі нз І становлять майже 70%



Скачати 356.57 Kb.
Дата конвертації29.12.2016
Розмір356.57 Kb.


Лекція: Гігієнічні вимоги до оздоровлення дітей та підлітків.
Табори з денним перебуванням дітей створюються на базі НЗ і становлять майже 70% від загальної кількості ДОЗ. Основна їх функція – це організація відпочинку дітей в канікулярний період, забезпечення раціонального харчування і змістовного дозвілля.

У Законі України «Про оздоровлення та відпочинок дітей», схвалений 04.09.2008 за № 375, критеріями розмежування закладів оздоровчих і відпочинку повинні бути види і якість послуг, забезпечення дієтичним харчуванням, рівень медичного обслуговування та тривалість оздоровчої зміни.

Створення ринку послуг з оздоровленням дітей повинно орієнтуватися на рівень життя населення, потреби і побажання та можливості сімей.

Введення обов’язкового страхування здоров’я і життя дітей від заподіяння школи під час їх оздоровлення та відпочинку є визначним пунктом у законі.

Розробка державних стандартів щодо ДОЗ є необхідною на сьогодні, сертифікація послуг з оздоровлення з оформленням і видачею сертифікату, що враховує дотримання санітарно-гігієнічних норм, матеріальне і кадрове забезпечення.

Процедура сертифікації визначається законодавством.

З 01.01.2009 року набрав чинності Закон України «Про оздоровлення та відпочинок дітей». Цей Закон визначає основні засади державної політики у сфері оздоровлення та відпочинку дітей, повноваження органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, правові, фінансові та організаційні засади утворення і діяльності дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, права, обов’язки та відповідальність усіх учасників процесу.

Стаття 1.

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:



Відпочинкова зміна – період перебування дитини в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку не менше 14днів;

оздоровча зміна – період перебування дитини в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку не менше 21 дня, протягом якого дитина отримує послуги з оздоровлення та відпочинку;

профільна зміна (туристична, спортивна, додаткової освіти: юних біологів, математиків, екологів тощо) – період перебування дитини в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку, протягом якого дитина крім послуг з оздоровлення та відпочинку отримує комплекс послуг, спрямованих на розвиток певних здібностей та інтересів;

тематична зміна – оздоровча або відпочинкова зміна, протягом якої дитина крім послуг з оздоровлення та відпочинку отримує комплекс додаткових послуг, спрямованих на розвиток її здібностей та інтересів за напрямами позашкільної освіти, фізичної культури та спорту, соціальної реабілітації, соціального захисту тощо за спеціальною програмою;

відпочинок – комплекс спеціальних заходів соціального, виховного, медичного, гігієнічного, спортивного характеру, що забезпечують організацію дозвілля дітей, відновлення фізичних і психічних функцій дитячого організму, сприяють розвитку духовності та соціальної активності дітей, що здійснюються в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку протягом відпочинкової зміни;

оздоровлення – комплекс спеціальних заходів соціального, виховного, медичного, гігієнічного, спортивного характеру, спрямованих на поліпшення та зміцнення фізичного і психічного стану здоров’я дітей, що здійснюються в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку протягом оздоровчої зміни.

Стаття 4.

До системи оздоровлення та відпочинку дітей належать:

Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у справах сім’ї, молоді ті спорту, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать дитячі заклади оздоровлення та відпочинку, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування; інші суб’єкти, що забезпечують оздоровлення та відпочинок дітей.

Стаття 5.

1. Уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері оздоровлення та відпочинку дітей є центральний орган виконавчої влади у справах сім’ї, молоді та спорту.



Стаття 7.

1. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень забезпечують:

виділення коштів з місцевих бюджетів на організацію оздоровлення та відпочинку дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки;

здійснення контролю за діяльністю дитячих закладів оздоровлення та відпочинку незалежно від форми власності та підпорядкування;

безперебійне електро-, водо-, газо – та теплопостачання, виконання інших робіт щодо життєво важливих складових функціонування дитячих закладів оздоровлення та відпочинку під час перебування у них дітей;

підтримку дитячих закладів оздоровлення та відпочинку шляхом встановлення пільг із землекористування;

надання допомоги в організації перевезення груп дітей до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку.

Стаття 11.

1. Страхування дітей під час перебування в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку здійснюється відповідно до законодавства.



Стаття 13.

1. Оздоровлення та відпочинок дітей може здійснюватися у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку протягом року, сезонно, під час канікул, цілодобово, протягом дня.

Діти віком від 7 до 18 років перебувають у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку самостійно.

Діти віком від 4 до 6 років перебувають у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку разом із батьками або іншими законними представниками.

Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку за своїми організаційно-правовими формами може бути державної (заснований на державній формі власності), комунальної (заснований на комунальній формі власності) або приватної (заснований на приватній формі власності) форми власності.

Оздоровлення та відпочинок дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях, може здійснюватися в дитячих закладах оздоровлення та відпочинку в ході тематичних змін спільно з батьками-вихователями та прийомними батьками і їхніми власними дітьми.

2. Дитячі заклади оздоровлення та відпочинку створюють умови для проживання, харчування, медичного обслуговування, виховання дітей, розвитку їх інтересів та здібностей, здобуття елементарних трудових навичок тощо відповідно до державних соціальних стандартів оздоровлення та відпочинку дітей.

3. Дитячі заклади оздоровлення та відпочинку у своїй діяльності керуються цим Законом та статутом (положенням), розробленим відповідно до Типового положення про дитячий заклад оздоровлення та відпочинку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.



Стаття 14.

  1. До дитячих закладів оздоровлення належать:

дитячий заклад санаторного типу – заклад, у якому діти перебувають цілодобово і де поряд з оздоровчими надається комплекс медичних послуг, спрямованих на поліпшення стану їхнього здоров’я, запобігання захворюванням. З урахуванням природно-кліматичних умов, наявної лікувально-оздоровчої бази, кадрового забезпечення такі заклади можуть бути спеціалізованими;

дитячий центр – заклад, що функціонує протягом року, в якому діти перебувають цілодобово. Центр має відповідне кадрове забезпечення, спеціально відведену територію, матеріально-технічну базу, які відповідають санітарно-гігієнічним нормам, для організації оздоровлення, відпочинку та навчання дітей;

позаміський заклад оздоровлення та відпочинку – заклад, що функціонує протягом року, сезонно або під час канікул, у якому діти перебувають цілодобово. Заклад повинен мати спеціально відведену територію, що знаходиться в курортній або заміській зоні, матеріально-технічну базу, що відповідає санітарно-гігієнічним нормам, кадрове забезпечення для організації оздоровлення. Відповідний заклад також може належати до закладу відпочинку.


  1. До дитячих закладів відпочинку належать:

табір з денним перебуванням – заклад, тимчасово утворений у навчальному закладі, закладі культури, охорони здоров’я, фізичної культури та спорту, в якому забезпечується належний догляд за дітьми, виховний процес, їх повноцінне дозвілля, розвиток творчих здібностей та інтересів і де діти перебувають протягом дня, але не менше 6 годин;

дитячий заклад праці та відпочинку – заклад з денним або цілодобовим перебуванням, у якому поряд з відпочинком організовується трудова діяльність з метою формування у дітей трудових інтересів та навичок;

наметове містечко – тимчасово діючий заклад з денним або цілодобовим перебуванням, облаштований на спеціально відведеній території, що відповідає санітарно-гігієнічним вимогам та нормам, у якому здійснюється комплекс заходів, спрямованих на формування у дітей навичок безпечної життєдіяльності, самообслуговування, колективізму.

3. Оздоровчі, відпочинкові та профільні зміни можуть комплектуватися одночасно дітьми всіх вікових груп. Перерва між змінами не має бути менше двох днів.

4. Для оздоровлення та відпочинку дітей можуть використовуватися санаторно-курортні заклади, пансіонати, бази відпочинку,

санаторії-профілакторії, оздоровчі комплекси підприємств, установ та організацій, професійних спілок за умови надання зазначеними закладами послуг з оздоровлення та відпочинку відповідно до державних соціальних стандартів оздоровлення та відпочинку дітей.



Стаття 15.

2. Утворення, реорганізація та ліквідація дитячих закладів оздоровлення та відпочинку здійснюється за рішенням власника (засновника) або уповноваженого ним органу відповідно до законодавства.

4. Засновник (власник) дитячого закладу оздоровлення та відпочинку державної чи комунальної форми власності не має права ліквідовувати його, зменшувати територію, кількість ліжко-місць, а також здавати в оренду приміщення (будівлі) для провадження діяльності, не пов’язаної з оздоровленням та відпочинком дітей під час їх перебування в ньому, без погодження із центральним органом виконавчої влади у справах сім’ї, молоді та спорту.

Стаття 17.

Порушення вимог внутрішнього розпорядку дитячого закладу оздоровлення та відпочинку тягне за собою негайне відрахування дитини із закладу та відправлення до місця постійного проживання за рахунок батьків або інших законних представників.



Стаття 19.

  1. Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку зобов’язаний:

створити дитині безпечні умови перебування, забезпечити охорону її життя і здоров’я, особистого майна, надання невідкладної медичної допомоги, страхування від нещасного випадку, реалізацію освітніх програм та змістовного дозвілля тощо.

Стаття 24.

2. За рахунок коштів місцевого бюджету та бюджету місцевого самоврядування фінансуються послуги з оздоровлення та відпочинку дітей, батьки яких загинули від нещасних випадків на виробництві або під час виконання службових обов’язків; талановитих та обдарованих дітей (переможців обласних олімпіад, конкурсів, фестивалів, змагань, спартакіад усіх рівнів, відмінників навчання); бездоглядних та безпритульних дітей; дітей працівників агропромислового комплексу та соціальної сфери села.



Стаття 26.

1. Дитячі заклади оздоровлення та відпочинку, що повністю фінансуються з державного або місцевих бюджетів, можуть надавати платні послуги відповідно до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

2. У передбачених законодавством випадках дитячі заклади оздоровлення та відпочинку мають право на надання платних послуг після отримання у встановленому порядку відповідних ліцензій.

Стаття 28.

1. До дитячого закладу оздоровлення та відпочинку діти можуть прибувати з батьками, іншими законними представниками або у складі груп з особами, які їх супроводжують.

2. Формування груп дітей та призначення особи, яка їх супроводжує до дитячого закладу оздоровлення та відпочинку, здійснюється юридичними особами, якщо їх установчими документами передбачено провадження діяльності з оздоровлення та відпочинку дітей.

3. Група дітей для направлення до дитячого закладу оздоровлення та відпочинку формується і склад її затверджується не пізніше як за два дні до від’їзду.

4. Кожна група до 15 дітей забезпечується особою, яка їх супроводжує. На кожну групу від 30 до 45 дітей додатково призначається один медичний працівник. Особи, які супроводжують дітей під час їх перевезення до або з місця оздоровлення та відпочинку, перебувають у відрядженні та несуть персональну відповідальність за життя і здоров’я дітей до передачі їх працівникам відповідного дитячого закладу оздоровлення та відпочинку чи батькам або іншим законним представникам.

Витрати на відрядження осіб, які супроводжують дітей, можуть відшкодовуватися за рахунок юридичних осіб, що їх призначили відповідно до частини другої цієї статті, та інших джерел, не заборонених законодавством.

5. Перед відправленням груп дітей на оздоровлення та відпочинок з особами, які супроводжують дітей під час їх перевезення, проводиться інструктаж з питань безпеки.

6. Відповідальність дитячого закладу оздоровлення та відпочинку за життя і здоров’я дітей настає з моменту передачі дітей за списком особами, які їх супроводжували, керівникам цих закладів.

7. Супроводження груп дітей до або з місць оздоровлення та відпочинку здійснюється безоплатно працівниками органів внутрішніх справ.

8. Порядок направлення організованих груп дітей за кордон на оздоровлення та відпочинок, яке здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, встановлюється центральним органом виконавчої влади у справах сім’ї, молоді та спорту.



Стаття 32.

1. Призначення керівників дитячих закладів оздоровлення та відпочинку здійснюється засновниками (власниками) з числа осіб, які мають, як правило, вищу освіту за профілем (охорона здоров’я, освіта, спорт, культура) і стаж роботи з дітьми не менше п’яти років.

Прийняття на роботу працівників, які безпосередньо працюють з дітьми, здійснюється з числа осіб, які мають відповідну освіту.

Добір на роботу інших працівників дитячих закладів оздоровлення та відпочинку здійснюється відповідно до законодавства.

2. Лікарі та медичні працівники, які направляються на роботу в дитячі заклади оздоровлення та відпочинку, повинні мати відповідну кваліфікацію, підготовку та стаж практичної роботи не менше трьох років. Контроль за відбором та направленням медичного персоналу до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку покладається на керівника територіальної або відомчої медичної установи, який несе персональну відповідальність за їх професійну діяльність.

3. Для роботи в дитячих закладах оздоровлення та відпочинку в літній час та під час канікул можуть залучатися студенти педагогічних, медичних та інших навчальних закладів.

4. Сезонні працівники дитячого закладу оздоровлення та відпочинку, які безпосередньо працюють з дітьми, на час роботи безоплатно забезпечуються помешканням.

5. Сезонні працівники дитячого закладу оздоровлення та відпочинку, які безпосередньо працюють з дітьми, забезпечуються харчуванням. Розмір плати за харчування встановлюється засновником (власником) закладу.

Вартість харчування працівників повинна відповідати нормам, встановленим спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.

6. Умови і розмір оплати праці працівників дитячих закладів оздоровлення та відпочинку державної та комунальної форми власності визначаються законодавством.

7. Умови і розмір оплати праці працівників приватних дитячих закладів оздоровлення та відпочинку встановлюються засновником (власником) згідно із законодавством.

8. Засновники (власники) мають право встановлювати розмір оплати праці працівників дитячого закладу оздоровлення та відпочинку відповідно до галузевих тарифних ставок.

9. Враховуючи специфіку роботи дитячого закладу оздоровлення та відпочинку, яка вимагає цілодобової присутності працівників на території закладу, вартість безоплатного забезпечення їх помешканням та пільговим харчуванням не включається до доходу громадян і не підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб.

10. За педагогічними і медичними працівниками, які направляються на роботу до сезонного дитячого закладу оздоровлення та відпочинку, зберігається основне місце роботи та безперервний трудовий стаж.



Стаття 33.

1. Працівники дитячого закладу оздоровлення та відпочинку в межах покладених на них обов’язків несуть персональну відповідальність відповідно до законодавства за безпеку життя і здоров’я дітей, які оздоровлюються та відпочивають у цьому закладі, за якість та повноту виконання навчальних та виховних програм, які реалізуються в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку.

3. Працівники дитячого закладу оздоровлення та відпочинку зобов’язані:

педагогічні та медичні – перед початком роботи пройти спеціальну курсову підготовку в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у справах сім’ї, молоді та спорту;

при прийняття на роботу надати документи про проходження обов’язкового медичного огляду, який дає право працювати з дітьми;

берегти життя та здоров’я дітей, захищати їх інтереси, пропагувати здоровий спосіб життя.



Стаття 34.

1. Державний контроль за діяльністю дитячих закладів оздоровлення та відпочинку незалежно від підпорядкування, типу та форми власності здійснюють:

центральний орган виконавчої влади у справах сім’ї, молоді та спорту;

міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать дитячі заклади оздоровлення та відпочинку.

2. Формою державного контролю є державна атестація дитячого закладу оздоровлення та відпочинку, яка проводиться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2009 року.

Державним Комітетом України у справах сім’ї та молоді Наказом № 31 від 05.02.2004 р. затверджено «Типове положення про ДОЗ», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.02.2004 р. за №213/8812.

1. Згідно наказу №434 від 29.11.2002 р. дільничний лікар-педіатр (п. 2.17 Положення) веде облік та відбір дітей, які за станом здоров’я потребують санаторно-курортного лікування, представляє медичну документацію цих дітей на розгляд санаторно-курортної відбіркової комісії (СКВК).

2. Лікар-педіатр у навчальних закладах (п. 2.19 Положення) аналізує захворюваність, результати обов’язкових медичних профілактичних оглядів, розглядає заходи щодо оздоровчого сезону.

3. Готовність оздоровчого табору до прийому дітей визначається комісією у складі: представників СЕС, державного пожежного та технічного нагляду і енергонагляду, профспілкової та господарської організації, керівника і лікаря оздоровчого табору, в результаті чого складається акт (ф. 318/о – табл./додаток 1).

Держсаннагляд за діючими ДОЗ здійснюється за сумісної угоди між установою-організатором оздоровчого табору і СЕС, на території якої він розташований.

Дозвіл на виїзд видається органами СЕС перед заїздом кожної зміни на основі документів, поданих у ф. 317/о (додаток 2).



Медична допомога дітям в умовах ДОЗ.

Медична допомога дітям в умовах ДОЗ повинна бути організована таким чином:

1. Аналіз стану здоров’я дітей, що поступили в оздоровчий заклад.

2. Визначення групи ризику серед дітей під час перебування в ДОЗ.

3. Скринінг-діагностика патологічних станів, що потребують термінової медичної допомоги.

4. Контроль за станом здоров’я обслуговуючого персоналу ДОЗ.

5. Профілактика травматизму.

6. Профілактика харчових отруєнь, проведення протиепідемічних заходів.



Основними принципами медичного обслуговування ДОЗ є:

- комплексна оцінка стану здоров’я дітей;

- патогенична спрямованість лікувально-оздоровчих закладів;

- системність профілактичних заходів у режимі дня ДОЗ;

- забезпеченість надання невідкладної медичної допомоги дітям та обслуговуючому персоналу ДОЗ;

- встановлення зв’язку з найближчим лікувально-профілактичним закладом;

- контроль за повнотою медичного обстеження співробітників ДОЗ (медогляд, лабораторні дослідження,здача санмінімуму відповідного до штатного розкладу ДОЗ);

- наявність у всіх дітей медичних карт і довідок про епідситуацію, щеплення;

- оцінка стану здоров’я та фізичних функціональних показників дітей, що прибули в ДОЗ;

- розробити індивідуальний план оздоровлення кожної дитини;

- диспансерний нагляд за дітьми з хронічними хворобами, визначити дієтичне харчування та організувати його виконання;

- здійснювати контроль за якістю сировини та транспортуванням продуктів харчування в ДОЗ, за технологією приготування і реалізацією їжі та термінами її реалізації;

- проводити бракерж готової продукції;

- здійснювати контроль за санітарно-гігієнічним і протиепідемічним режимом харчоблоку;

- визначити медичні групи для занять з фізичного виховання та комплекс фізкультурно-оздоровчих заходів;

- забезпечити медичний контроль за всіма формами фізичного виховання, що використовуються в ДОЗ (змагання, турпоходи, екскурсії і ін.);

- проводити протиепідемічну роботу (перевірити всіх дітей на наявність інфекційних, шкірних і ін. заразних хвороб; виконання протиепідемічного режиму ізолятора; щоденний огляд шкіри, ротової порожнини і слизових у дітей; направляти ф.058/о в СЕС про інфекційні хвороби або харчові отруєння; своєчасно ізолювати дітей з підозрою на інфекційну хворобу; організовувати поточну дезінфекцію під час інфекційного захворювання; меднагляд за особами, що спілкувалися з інфекційними хворими або вживали інфіковану їжу; здійснювати контроль за проведенням заходів по боротьбі з мухами, гризунами, членистоногими; контролювати виконання санітарно-гігієнічних правил особистої гігієни обслуговуючим персоналом ДОЗ та дітьми);

- проводити санітарно-освітню роботу з дітьми щодо формування здорового способу життя, профілактики травматизму з санітарно-гігієнічних і протиепідемічних питань, організовувати «Дні здоров’я», гігієнічне навчання дітей.

До стандарту медичного забезпечення в ДОЗ входить організація взаємодії з СЕС і місцевими лікувально-профілактичними закладами, перевірка укомплектованості таборів укладками для невідкладної допомоги і надання допомоги у зв’язку з отруєннями дикоростучими рослинами.

До стандарту медичної допомоги дітям в ДОЗ (за рекомендацією науковців Донецького медичного університету) необхідно включити лікарів-хірургів і травматологів. За літніми ДОЗ необхідно закріпити лікаря-інфекціоніста, ЛОР-лікаря, стоматолога територіального лікувального закладу.

Середній медичний персонал в ДОЗ повинен володіти навичками з малої операційної і досконало – венепункції.

У ДОЗ підвищений ризик хвороб органів травлення, ангін і травматизму.

Для роботи в ДОЗ рекомендується такий розпорядок роботи лікаря:

7.00 – 7.30 – контроль стану харчоблоку і закладки продуктів.

7.30 – 8.00 – контроль проведення вранішньої гімнастики.

8.30 – 9.00 – присутність у їдальні (контроль стану харчоблоку).

9.30 – 12.00 – плановий огляд дітей, хворих в ізоляторі.

12.30 – 14.00 – зняття проби обіду.

15.30 – 18.00 – контроль за режимом дня, ведення документації.

18.30 – 19.00 – огляд хворих дітей, контроль санітарного стану приміщень ДОЗ.

19.00 – 19.15 – зняття проби вечері.

19.30 – 20.00 – контроль стану харчоблоку.

ДОЗ функціонує згідно типового положення про оздоровчий заклад, власного статуту.

Перед початком оздоровчого сезону засновник (власник) забезпечує наявність у ДОЗ наказу про відкриття закладу, акту про готовність закладу, санітарного паспорту, інструкції з техніки безпеки, профілактики травматизму і попередження нещасних випадків з дітьми, протипожежної безпеки.

По закінченню оздоровчого періоду засновник затверджує планове завдання щодо підготовки ДОЗ до нового оздоровчого періоду і погоджує його з територіальною установою Держсанепідслужби.

Медичні працівники здійснюють постійний контроль за роботою харчоблоку, виконанням правил кулінарної і термічної обробки, умовами транспортування, збереження, термінами реалізації продуктів, здійснюють бракераж їжі і сирих продуктів.

Щодекадно аналізують виконання норм продуктів, щоденно оглядають персонал харчоблоку і чергових у їдальні на гнійничкові хвороби, виконання ними правил особистої гігієни.

Діти не допускаються до приготування і роздачі їжі, миття посуду, нарізування хліба.

Раціони харчування повинні бути диференційовані за віком дітей: 7 – 10, 11 – 13, 14 років.

Всі діти повинні бути розподілені на медичні групи до занять з фізичного виховання, проведення загартування, спостереження за відповідністю фізичного навантаження.

Міністерством України у справах сім’ї, молоді та спорту затверджено Наказ «Про затвердження Державного соціального стандарту оздоровлення та відпочинку дітей» № 2881 від 13.08.2009, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.09.2009 р. за №854/16870, на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.07.2009 № 843-р (843-2009-р) «Питання затвердження Державного соціального стандарту оздоровлення та відпочинку дітей, з метою створення нормативної бази щодо забезпечення реалізації прав дітей на повноцінний відпочинок та оздоровлення.

4. Керівникам закладів забезпечити роботу дитячих закладів оздоровлення та відпочинку відповідно до Державного стандарту оздоровлення та відпочинку дітей.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Державний соціальний стандарт оздоровлення та відпочинку дітей.
І. Загальні положення.

1.1. Державний соціальний стандарт оздоровлення та відпочинку дітей (далі – Стандарт) – комплекс соціальних норм і нормативів, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій щодо забезпечення послугами з оздоровлення та відпочинку дітей.

Послуги з оздоровлення – комплекс спеціальних заходів соціального, виховного, медичного, гігієнічного, спортивного характеру, що надаються дитячим закладом оздоровлення та відпочинку і спрямовані на відновлення та поліпшення фізичного і психічного стану здоров’я дитини.

Послуги з відпочинку – заходи, спрямовані на організацію дозвілля дітей з дотриманням періоду активного та пасивного відпочинку, організацію раціонального харчування та забезпечення відповідними до вимог законодавства умовами проживання.

1.2. Стандарт встановлює вимоги до показників необхідного забезпечення потреб дітей в організації оздоровлення та відпочинку, послуг з оздоровлення та відпочинку.

1.3. Стандарт застосовується з метою реалізації прав дітей на забезпечення потреб дітей в організації оздоровлення та відпочинку, отримання послуг з оздоровлення та відпочинку.

1.4. Дитячі заклади оздоровлення та відпочинку усіх типів, форм власності та підпорядкування повинні дотримуватися Стандарту.

1.5. Об’єктами Стандарту є умови розміщення, перебування дітей у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку дітей та надання послуг з оздоровлення та відпочинку.

1.6. Цей Стандарт містить:

- соціальні норми і нормативи у сфері оздоровлення та відпочинку дітей;

- перелік, зміст та обсяги послуг з оздоровлення та відпочинку дітей;

- вимоги до надання послуг з оздоровлення та відпочинку дітей.



ІІ. Соціальні норми і нормативи у сфері оздоровлення та відпочинку дітей.

2.2. Соціальні норми і нормативи у сфері оздоровлення та відпочинку дітей включають:

- нормативи матеріально-технічного забезпечення дитячих закладів оздоровлення та відпочинку для надання послуг з оздоровлення та відпочинку, що відповідають вимогам законодавства, у тому числі санітарного (відповідно до Державних санітарних правил розміщення, улаштування та експлуатації оздоровчих закладів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.96 № 172 (z0378-96), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.07.96 за № 378/1403);

- нормативи розміщення дітей для оздоровлення та відпочинку на території, у будинках і приміщеннях дитячих закладів оздоровлення та відпочинку (відповідно до Державних санітарних правил і норм «Улаштування, утримання і організація режиму діяльності дитячих оздоровчих закладів» ДСанПіН 5.5.5.23-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 26.04.99 №23 (v0023588-99));

- норми забезпечення дітей повноцінним харчуванням у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку відповідно до фізіологічних потреб і енерговитрат та порядок організації харчування (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.2004 № 1591 (1591-2004-п) «Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах» (із змінами), та Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства освіти і науки України від 01.06.2005 № 242/329 (z0661-05), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.06.2005 за № 661/10941);

- штатні нормативи дитячих закладів оздоровлення та відпочинку (відповідно до Типових штатних нормативів дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, затверджених наказом Мінсім’ямолодьспорту від 16.04.2009 № 1254 (z0396-09), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 30.04.2009 за №396/16412);

- вимоги пожежної безпеки (відповідно до Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС від 19.10.2004 № 126 (z1410-04), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за №1410/10009, Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом МНС від 02.04.2004 № 151 (z0554-04), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за №554/9153, НАПБ Б.03.001-2004).

ІІІ. Перелік, зміст та обсяги послуг з оздоровлення та відпочинку дітей.

3.1. Базовий перелік послуг з оздоровлення та відпочинку дітей:

- розміщення та проживання;

- організація харчування;

- організація виховної діяльності та дозвілля;

- послуги з організації фізкультурно-спортивної діяльності;

- медичне обслуговування;

- психологічні послуги (для закладів з кількістю дітей понад 240 осіб);

- організація навчального процесу (для Центрів та закладів з цілорічним функціонуванням);

- інформаційні послуги.

3.2. Перелік видів послуг з організації виховної діяльності та дозвілля:

- організація діяльності гуртків і клубів за інтересами, дитячих студій, творчих майстерень тощо – не менше одного заняття на тиждень;

- проведення олімпіад, конкурсів знань, виставок технічної та художньої творчості, зустрічей з діячами науки тощо – під час проведення профільних змін;

- організація розвивальних та інтелектуальних ігор – відповідно до плану роботи закладу;

- організація краєзнавчої та екологічної роботи – під час проведення профільних змін;

- проведення дискотек, танцювальних вечорів, концертів художньої самодіяльності – не рідше одного разу на тиждень;

- організація дитячих свят (відкриття та закриття зміни, пам’ятні дати тощо) – відповідно до плану роботи закладу;

- організація екскурсій – не менше двох разів на зміну;

- батьківські дні – один раз на зміну;

- демонстрація художніх і науково-популярних фільмів, відеофільмів, мультфільмів, які відповідають віку дітей та не суперечать нормам суспільної моралі (крім закладів відпочинку) – не рідше одного разу на тиждень;

- організація перегляду спектаклів театрів юного глядача, театрів для дітей та інших творчих колективів (крім закладів відпочинку) – за можливості;

- організація виступів музичних і музично-танцювальних колективів (крім закладів відпочинку) – за можливості.

3.3. Перелік видів послуг з організації фізкультурно-спортивної діяльності:

- проведення занять з ранкової гігієнічної гімнастики – щоденно;

- проведення змагань, занять з фізичної культури та спорту, організація спортивних свят – відповідно до плану роботи закладу;

- проведення занять із плавання у відкритих та закритих водоймах – за можливості;

- проведення піших туристичних походів – не рідше одного разу на зміну.

3.4. Перелік видів медичного обслуговування:

- формування груп здоров’я згідно з медичними довідками дітей – на початку зміни;

- спостереження медичними працівниками дитячих закладів оздоровлення та відпочинку за станом здоров’я дітей – систематично;

- надання відповідними фахівцями невідкладної медичної допомоги – у випадку хвороби дитини;

- проведення консультацій або бесід з питань зорового способу життя, в тому числі щодо профілактики інфекційних і неінфекційних хвороб, харчових і нехарчових отруєнь, запобігання випадкам травматизму, попередження шкідливих звичок – відповідно до плану роботи;

- забезпечення консультативного прийому лікарями закріплених територіальних лікувально-профілактичних закладів та надання медичної допомоги в умовах стаціонару за місцезнаходженням дитячих закладів оздоровлення та відпочинку – у разі хвороби дитини;

- проведення медичних процедур у дитячих закладах оздоровлення санаторного типу – відповідно до статуту (положення) закладу;

- огляд дітей на наявність корости і педікульозу – на початку зміни та за потребою;

- проведення антропометрії – на початку та наприкінці оздоровчої зміни;

- профілактична робота щодо запобігання спалахам інфекційних захворювань та харчових отруєнь; санація ротової порожнини; лікувальна фізкультура; масаж; фізіотерапевтичні процедури – на початку зміни та за потребою;

- оцінка ефективності оздоровлення – наприкінці оздоровчої зміни.

3.5. Перелік видів психологічних послуг:

- проведення профілактичної роботи з дітьми з метою запобігання або усунення негативних психологічних чинників, що впливають на міжособистісні стосунки та формування тимчасового дитячого колективу – за потребою;

- психологічна корекція поведінки дітей шляхом проведення індивідуальної або групової роботи – за потребою;

- психологічні тренінги, спрямовані на вироблення умінь і навичок соціальної адаптації до існуючих умов – відповідно до плану роботи дитячого закладу;

- психологічне консультування дітей з особистісних та міжособистісних питань – за потребою;

- надання психологічної підтримки дітям, які зазнали стресових ситуацій унаслідок техногенних аварій, катастроф, стихійного лиха тощо – за потребою.

3.6. Організація навчального процесу забезпечується згідно з державними стандартами освіти.

3.7. Зміст та обсяги інформаційних послуг:

- інформування батьків або інших законних представників дітей про їх права та обов’язки, правила перебування дитини у закладі, ознайомлення зі змістом освітніх, оздоровчих, медичних програм або програм відпочинку, в яких братиме участь дитина – на початку зміни та за потребою;

- інформування дітей про режим роботи закладу, правила внутрішнього розпорядку, техніки безпеки, розміщення на території дитячого закладу оздоровлення та відпочинку об’єктів інфраструктури закладу – на початку зміни та за потребою;

- надання дітям інформації стосовно побуту, харчування, медичної допомоги, змісту освітніх, оздоровчих програм та програм відпочинку – систематично.

IV. Вимоги до надання послуг з оздоровлення та відпочинку дітей.

При наданні послуг повинні забезпечуватися:

- повна безпека для життя і здоров’я дітей, дотримання вимог санітарного законодавства, правил протипожежної безпеки, дотримання заходів з профілактики травматизму і попередження нещасних випадків;

- захист від будь-яких форм експлуатації, насильства збоку педагогічних та інших працівників дитячого закладу оздоровлення та відпочинку, пропаганди релігійних конфесій;

- безперешкодне користування дітьми матеріально-технічною, культурно-спортивною, оздоровчою, навчально-виробничою, науковою базою дитячого закладу оздоровлення та відпочинку;

- добровільний вибір дитиною видів діяльності та дозвілля.



Типові штатні нормативи дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, затв. наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту

від 16.04.2009 № 1254

(зареєстровано в Мінюсті України 30.04.2009 за № 396/16412).



І. Загальні положення.

1.1. Ці Типові штатні нормативи, розроблені відповідно до статті 21 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» (375-17), поширюються на дитячі заклади оздоровлення та відпочинку державної та комунальної форми власності з цілодобовим перебуванням (далі – заклад).

1.2. Штатна чисельність працівників закладу визначається засновником (власником) відповідно до цих Типових штатних нормативів, затверджених наказом Мінсім’ямолодьспорту від 16.04.2009 №1254, та з урахуванням специфіки, обсягів і конкретних умов функціонування.

1.4. На період консервації штат закладів оздоровлення, які перебувають у складі підприємств, установ, організацій, визначається адміністрацією цих підприємств. Залежно від конкретних умов засновники (власники) можуть приймати необхідний адміністративно-господарський, педагогічний, медичний та обслуговуючий персонал на роботу у заклад на час його підготовки до відкриття та на час підготовки до консервації (з розрахунку: адміністративно-господарський та обслуговуючий персонал – за три місяці до початку сезону та один місяць на підготовку до консервації; педагогічний та медичний персонал – за один місяць до початку сезону та тиждень на підготовку до консервації).

1.5. У разі виробничої необхідності керівникам закладів надається право змінювати штати окремих структурних підрозділів лише в межах однієї категорії (педагогічного, господарсько-обслуговуючого тощо) персоналу.

1.6. Працівники закладів, специфіка роботи яких вимагає цілодобової присутності на території закладу, сплачують за харчування. Розмір плати за харчування встановлюється засновником (власником).

1.7. Сезонні працівники закладів, специфіка роботи яких вимагає цілодобової присутності на території закладу та які безпосередньо працюють з дітьми, на час роботи безоплатно забезпечуються помешканням.

1.8. Штати закладів, до яких за обсягом та умовами праці не можуть бути застосовані ці Типові штатні нормативи (заклад розраховано на 100 дітей або більше 1000 дітей), затверджуються засновником (власником).


ІІ. Адміністративно-господарський персонал.

1. У закладах, які перебувають у складі підприємств, установ, організацій та з кількістю дітей понад 420 на зміну, встановлюється посада головного/старшого бухгалтера.



ІІІ. Педагогічний персонал.

1. Для загону чисельністю 20 - 25 дітей віком від 6 до 10 років, 25 – 30 дітей віком від 10 років та старше кількість вихователів (вожатих) установлюється з розрахунку 2 одиниці на кожен загін. На кожні 2 – 3 загони встановлюється одна посада підмінного вихователя та одна посада помічника вихователя.

2. За наявності в закладі туристичного клубу, містечка або стоянки може встановлюватися додатково одна посада інструктора з туризму (незалежно від видів туризму).

3. Кількість керівників гуртків у закладі встановлюється з розрахунку одна одиниця на 4 групи при середній наповнюваності кожної – 20 осіб, крім танцювальних, хорових гуртків та гуртків ритміки, де середня наповнюваність не менш як 30 осіб.



IV. Медичний персонал.

Найменування професій (посад)

Максимальна кількість штатних одиниць залежно від кількості дітей у зміну

90-150

151-240

241-330

331-420

421-510

511-600

601-690

691-780

781-870

871-960

Лікар

1

1

1

1

2

2

2

2

2

2

Сестра медична

1

1

2

2

3

3

3

4

4

4

Молодша медична сестра (санітарка-прибиральниця)

1

1

2

2

3

3

3

4

4

4

Усього

3

3

5

5

8

8

8

10

10

10

1. За наявності у закладі стоматологічного кабінету і відповідного обладнання встановлюється посада лікаря-стоматолога.

2. За наявності у закладі фізіотерапевтичного обладнання додатково встановлюється посада сестри медичної з фізіотерапії.

3. При організації закладу (зміни) санаторного типу в ньому встановлюються додаткові посади:

лікаря-спеціаліста на кожних 200 дітей;

сестри медичної і молодшої медичної сестри (санітарка-прибиральниця) на кожних 100 дітей;



сестри медичної з дієтичного харчування.

V. Персонал працівників кухні (харчоблоку) (при однозмінному режимі роботи).

Найменування професій (посад)

Максимальна кількість штатних одиниць залежно від кількості дітей у зміну

90-150

151-240

241-330

331-420

421-510

511-600

601-690

691-780

781-870

871-960

Шеф-кухар

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

Адміністратор залу

-

-

-

1

1

1

1

1

1

1

Кухар

2

2,5

2,5

3

3,5

4

4,5

5

5,5

6

Підсобний робітник

1

1,5

1,5

2

2,5

3

3,5

4

4,5

5

Офіціант

1

1,5

1,5

2

2,5

3

3,5

4

4,5

5

Вантажник

1

1

1

1

1

1

2

2

2

2

Усього

6

7,5

7,5

10

11,5

13

15,5

17

18,5

20

2. Кількість машиністів посудомийних машин визначається із розрахунку 2 одиниці на одну машину на зміну. При ручному митті посуду встановлюється одна одиниця мийника посуду на кожні 70 місць в обідній залі.


VI. Обслуговуючий персонал.

1. Коли білизна здається в пральню, то на заклад вводиться 1 штатна одиниця машиніста із прання спецодягу (білизни).

2. При функціонуванні закладів в осінньо-зимовий період вводяться посади, які пов’язані з опаленням приміщень (на час опалювального сезону), а саме: посади машиністів (кочегарів) котельні, операторів котельні газової, опалювачів, виходячи з таких умов:

за наявності центрального опалення:

2 штатні одиниці машиніста (кочегара) котельні в зміну в кожній – у котельнях, що опалюються твердими паливами, з поверхнею нагріву котлів понад 75 м2;

1 штатна одиниця оператора котельні в зміну – в котельнях з газовим опаленням;

2 штатні одиниці оператора котельні в зміну – в котельнях без автоматики безпеки;

за наявності пічного опалення:

0,5 штатної одиниці опалювача на кожні 5 печей, але не менше ніж 0,5 штатної одиниці на заклад. У закладах з централізованим теплопостачанням (ТЕЦ), що мають тепловий пункт або елеватор, додатково вводиться 1 штатна одиниця робітника з комплексного обслуговування й ремонту будівель, а за наявності бойлерів та насосів – 1 штатна одиниця в зміну.

3. На опалювальний сезон вводяться штатні одиниці робітників з обслуговування й ремонту будинків. Із загальної кількості машиністів (кочегарів) котельні, операторів котельні і робітників з обслуговування й ремонту будинків вводиться 1 штатна одиниця на рік.



Типове положення про дитячий заклад оздоровлення та відпочинку, затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 422 від 28.04.2009 «Про затвердження Типового положення про дитячий заклад оздоровлення та відпочинку».
Загальна частина.

1. Дія цього Положення поширюється на дитячі заклади незалежно від підпорядкування та форми власності.



Організаційно-правові засади діяльності дитячого закладу.

5. У дитячому закладі період оздоровчої зміни становить не менше як 21 день, протягом якого дитина отримує послуги з оздоровлення та відпочинку, а період відпочинкової зміни становить не менш як 14 днів.



Порядок прийому дітей до дитячого закладу.

9. До дитячого закладу діти можуть прибувати з батьками або іншими законними представниками чи у складі груп з особами, які їх супроводжують.

10. Приймання дітей до закладу здійснюється на підставі путівки та за наявності медичної довідки встановленого зразка, затвердженого МОЗ.

11. Путівка до дитячого закладу – це документ, який засвідчує право дитини на отримання послуг з оздоровлення та відпочинку, умови перебування в такому закладі і визначає вартість та перелік послуг з оздоровлення та відпочинку для однієї дитини в конкретному закладі.



Управління та кадрове забезпечення дитячого закладу.

23. Директор дитячого закладу:

- затверджує календарний план роботи, режим дня з урахуванням типу закладу та правила внутрішнього розпорядку для дітей та працівників дитячого закладу;

- організовує інструктаж працівників дитячого закладу з техніки безпеки, профілактики травматизму, запобігання нещасним випадкам з дітьми, дотримання санітарно-гігієнічних норм і правил, а також надання першої невідкладної допомоги;

- забезпечує дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежних норм і правил техніки безпеки;

- здійснює контроль за оздоровчо-виховним процесом та процесом відпочинку, забезпечує створення належних умов для оздоровлення та відпочинку дітей;

- розпоряджається в установленому порядку майном і коштами дитячого закладу, укладає договори, відкриває рахунки в банках або органах Державного казначейства;

- представляє інтереси дитячого закладу на підприємствах, в установах та організаціях;

- звітує перед засновником (власником) про результати діяльності дитячого закладу;

- видає в межах своїх повноважень накази та розпорядження, організовує і контролює їх виконання;

- забезпечує раціональний підбір і розстановку кадрів, затверджує посадові інструкції працівників дитячого закладу та штатний розпис за погодженням із засновником (власником);

- вживає заходів заохочення та дисциплінарного впливу до працівників дитячого закладу;

- несе відповідальність за виконання покладених на дитячий заклад завдань та за результатами фінансово-господарської діяльності дитячого закладу.

31. З кожним працівником дитячого закладу укладається трудовий договір згідно із законодавством. Умови і розмір оплати праці працівників дитячих закладів державної та комунальної форми власності визначаються законодавством. Умови і розмір оплати праці працівників приватних дитячих закладів встановлюються засновником (власником) згідно із законодавством. Засновники (власники) мають право встановлювати розмір оплати праці працівників дитячого закладу відповідно до галузевих тарифних ставок.



Учасники процесу оздоровлення та відпочинку в дитячому закладі.

34. Працівники дитячого закладу зобов’язані:

- педагогічні та медичні – перед початком роботи пройти спеціальну підготовку в порядку, встановленому Мінсім’ямолодьспортом;

- під час прийняття на роботу подати документи про проходження обов’язкового медичного огляду, який дає право працювати з дітьми та медичну книжку встановленого зразка;

- дотримуватися вимог статуту (положення) дитячого закладу, виконувати правила внутрішнього розпорядку та посадові обов’язки;

- берегти життя та здоров’я дітей, захищати їх інтереси, пропагувати здоровий спосіб життя;

- виконувати накази і розпорядження директора дитячого закладу.

35. Діти під час перебування у дитячому закладі мають право:

- отримувати зазначені в путівці послуги оздоровлення та відпочинку, зокрема платні;

- на раціональне харчування.

37. Батьки або інші законні представники дітей зобов’язані:

- забезпечити проходження дитиною медичного обстеження;

- відвідувати дитину в дитячому закладі та у строк, визначений у путівці, забрати її з дитячого закладу.

Фінансово-господарська діяльність та матеріально-технічна база дитячого закладу.

40. Фінансово-господарська діяльність дитячого закладу провадиться відповідно до його статуту (положення) та законодавства.

42. Дитячий заклад у процесі провадження фінансово-господарської діяльності має право:

- надавати платні послуги після отримання в установленому порядку відповідних ліцензій.

44. Порядок підготовки дитячого закладу до нового оздоровчого та відпочинкового періоду затверджується Мінсім’ямолодьспортом.
Міжнародне співробітництво дитячого закладу.

46. Дитячий заклад за наявності відповідної матеріально-технічної та методичної бази може брати участь у міжнародних заходах щодо оздоровлення та відпочинку дітей.





База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка