Лекція до теми «Україна в роки Другої світової війни1941-1945 р р.»



Скачати 74.97 Kb.
Дата конвертації29.12.2016
Розмір74.97 Kb.
Тема: Україна в Другій світовій війні1941-1945 років.

Мета: ознайомити учнів з подіями Другої світової війни 1941-1945 років, її причинами, характером, ознайомити з картою найважливіших військових битв; навчити аналізувати та характеризувати події війни; виховувати в учнів почуття патріотизму та любові до України на прикладах героїчних подвигів учасників війни.

Проблемне завдання:

  • Оцінюючи сучасний розвиток Німеччини та України, як ви думаєте, чи варто було боротися за незалежність, щоб жити гірше за переможених?

  • Президент Російської Федерації, вітаючи ветеранів своєї країни з річницею Перемоги у війні 1941-1945р.р. сказав, що фашистську Німеччину було б переможено і без українського народу. На вашу думку, чи вартий кожен четвертий українець, який загинув, захищаючи в тому числі і Росію, такої «вдячності»?

Місце проведення: меморіальний зал «Запам’ятай, товаришу!»

Тип уроку: вступна лекція до теми «Україна в роки Другої світової війни1941-1945 р.р.»

Обладнання:

  • наочні посібники: експозиція меморіального залу, карта «Велика Вітчизняна війна 1941-1945 років»;

  • технічні засоби навчання: кінопроектор, магнітофон, програвач;

  • матеріали фоно- та кінотеки: грамплатівки зі спогадами учасників військових дій, кінофільм «Начало Великой Отечественной войны»;

  • фотодокументи: фотографії солдатів фашистської армії, плакати.

Література: Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу 1941-1945 рр. т.1-3.

Крах фашистской агрессии 1939-1945года. М.-1988г.

История Великой Отечественной войны.т.1-6.

Жуков Г.К. Спогади і родуми.с.204-469.

Люди молчаливого подвига.М.1987г.

Т.Гунчак. Україна, перша половина 20 століття.

О.В.Гісем, О.О.Мартинюк, О.Ф.Трухан. Таблиці. Історія України.

Ф.Волков. Тайное становится явным. с.82-146.

Ф.Г.Турченко. Новітня історія України.Київ.Генеза.2006
Структура уроку:


  1. Організація учнів до уроку.

  2. Перевірка знань вивченого матеріалу.

  3. Повідомлення теми та визначення основного завдання уроку.

  4. Мотивація начальної діяльності учнів, постановка проблемного завдання.

  5. Вивчення нового матеріалу за планом.

План.

  1. Напад фашистської Німеччини на СРСР.

  2. Характер війни.

  3. Суть «нового порядку», окупаційний режим.

  4. Наші земляки в роки війни.

  1. Закріплення вивченого матеріалу.

  2. Підсумок уроку.

  3. Домашнє завдання.

Хід уроку.

  1. Перевірка знань вивченого матеріалу:

  2. Коли в Німеччині було встановлено фашистську диктатуру?

  3. Яку головну мету ставили фашистські ідеологи перед арійською нацією?

  4. Які факти свідчать про втілення цієї мети?

  5. Коли було підписано пакт про напад між СРСР та Німеччиною?

  6. Чого прагнули обидві сторони, підписуючи секретний протокол цього пакту?

  7. Покажіть на карті країни, які були окуповані СРСР та Німеччиною до 1941 року.

  8. Коли розпочалась друга світова війна?

  9. Яка країна стояла на заваді до встановлення світового панування фашистською Німеччиною?

Підводячи підсумки, вчитель звертає увагу на загарбницький характер секретного протоколу пакту 1939 року. Звертається особлива увага на міжнародну обстановку, яка склалася на 1941 рік, на політичну ситуацію в СРСР та Німеччині. Акцентується увага на підготовці Німеччини до війни з Радянським Союзом, про що свідчать документи фашистського вермахту.

На період 9 січня 1941 року у вермахті Гітлер заявив: «Особливо важливим для розгрому Росії є питання часу. Постільки Росію в любому випадку треба розгромити, то краще це зробити зараз, коли руська армія позбавлена керівництва та погано підготовлена і коли руським приходиться долати великі труднощі у військовій промисловості».


2. Виклад нового матеріалу:

Вчитель оголошує тему уроку та ставить перед учнями проблемне завдання.

Виклад першого питання розпочинається зі знайомства учнів з картою найважливіших подій війни, яка знаходиться в меморіальному залі. Зауважується, що кожна подія, позначена на карті, вписана в історію кров’ю мільйонів українців, білорусів, росіян, всіх національностей СРСР.

Щоб підкреслити значення цього союзу, учням пропонуються запитання:



  • Чому монголо-татарам вдалося підкорити Київську Русь та дійти до країн Центральної та Південної Європи?

  • На ващу думку, чи утримали б агресію Росії на сході України наші війська, якби не високий патріотизм народу України?

Щоб підкреслити загрозу, яку фашизм ніс слов’янським народам, необхідно охарактеризувати план «Барбаросса» та план «Схід», які передбачали:

  1. Повний розгром СРСР.

  2. Блискавичне завершення війни.

  3. Фізичне знищення циганів, євреїв, частково слов’ян.

  4. Знищення полонених солдатів.

  5. Встановлення на окупованих територіях жорсткого «нового порядку».

  6. Розподіл завойованих територій та гауляйтерства.

  7. Захопити найважливіші економічні та політичні центри.

  8. Кінцева мета – вийти на лінію Архангельськ – Волга. Перемога над СРСР давала змогу Німеччині вторгнутись в Англію з її колоніями на Близькому та Середньому Сході, прорватись до Індії.

Після цих повідомлень вчитель підводить до висновку неминучості нападу фашистської Німеччини на СРСР.

За кілька годин до нападу на Радянський Союз Гітлер повідомив Муссоліні про неминучість нападу на СРСР.

Приблизно в такий же період до початку війни таку інформацію отримав Сталін від Г.К.Жукова, але ще задовго до 22 червня 1941 року розвідник Р.Зорге, 5 березня 1941 року через дипломатичні канали в Японії повідомив про напад Німеччини на СРСР, а 15 червня, ризикуючи життям, передав у Москву коротке повідомлення: «Війна розпочнеться 22 червня».

Вчитель приводить слова з народної пісні, на плечі якого ліг тягар війни:



22 июля, ровно в четыре часа

Киев бомбили, нам объявили,

Что началася война.

Так, війна між Радянським Союзом і Німеччиною розпочалася 22 червня 1941 року о 3 годині 15 хв. Зі шквалу тисяч німецьких гармат, вибухів авіабомб, скинутих на мирні міста нашої країни. Втілення в дію плану «Барбаросса» розпочалось з наступу німецької армії в трьох напрямках:



  1. Група армій «Північ» повинна була окупувати Прибалтику, знищити Ленінград, захопити Архангельськ та Мурманськ.

  2. Група армій «Центр» повинна була окупувати Білорусію, захопити Смоленськ та Москву.

  3. Група армій «Південь повинна була окупувати Україну, вийти до Чорного моря, захопити Північний Кавказ, вийти до Волги.

На виконання цього плану відводились:

  • Генералом Марксом 9-17 тижнів;

  • Генеральним штабом 16 тижнів;

  • Гітлером 3-6 тижнів.

Охарактеризувавши план «Барбаросса», вчитель пропонує учням дати його оцінку. Відповідь учнів стане висвітленням другого питання нашого плану уроку.

Вияснивши характер війни з обох боків, розпочинається демонстрація короткого ролика з фільму «Начало Великой Отечественной войны». Демонстрація варварства фашистських солдатів, плюндрування землі і честі нашого народу сплітається і віршовані рядки:



А ще пам’ятаєш, мій друже,

Як землю фашисти топтали,

Маринку Гризун змордували кати,

Дівчат українських везли з Богуслава,

І білі вкраїнські палали хати…

Саме в цей момент відбувається перехід від нерозуміння глобального лиха, що нависло над нашим народом, до душевного болю за своїх близьких, за своїх рідних, за Богуслав. І учням стають зрозумілими слова поета, що закликають народи Росії ще в 1914 році до боротьби з німецькими окупантами:



«Вставай, страна огромная,

Вставай на смертный бой…»

Лунають ці слова з усіх кінців меморіальної зали і учень стає учасником тих подій, що відбувались в роки війни, він веде бесіду з тими, хто дивиться в його очі із-під стін Брестської фортеці і разом з ними захищає її до останнього подиху. На нього дивляться голодні очі Тані Савичевої з блокадного Ленінграду, він чує голос Каті Сусаніної з попелищ білоруського села, перед його очима 30 трупів підпільної організації міста Богуслава, його обіймає божевільна від горя мати, до нього прилипли очі малюків за колючим дротом Саласпілсу – дитячого концтабору, що молять про порятунок, перед ним ясні очі О.Д.Мельниченко, що зів’яли в концтаборах Німеччини. А голос вчителя веде його в підвали фашистських катівень, де по-звірячому було закатовано Маринку Гризун, до Бабиного Яру в Києві, звідки тягнуться до нього руки сотні тисяч євреїв, у Львів, де було вибито професорський склад університету, консерваторії та інших навчальних закладів. І кожен із цих злочинів вкарбований у звірячому оскалі фашистських недолюдків, що витріщилися на нас із фотографій експозицій, що прийшли в Україну встановити «новий порядок»

Тихо шипить голка програвача, і крізь завмерлу тишу з гучномовця лунає голос Голови РНК та наркома іноземних справ В.М.Молотова, що повідомляв про початок війни та оголошував мобілізацію військовозобов’язаних 1905-1918 року народження. Виступ закінчується словами:

«Наше дело правое! Враг будет разбит! Победа будет за нами!".

Вчитель продовжує про мобілізацію в роки війни, демонструється ролик фільму «Начало Великой Отечественной войны» з кадрами про мобілізацію в Ленінграді, Одесі та інших містах, будівництво мирним населенням барикад та окопів.

Учням пропонується познайомитись з документами А.В.Ільченка та І.А.Волошаненка, жителів Богуслава, які з перших днів війни вступили в ряди Червоної Армії і пройшли до її завершення.

Продовжується розповідь викладача про щоденник Тані Савичевої з блокадного Ленінграду, про подвиг Жені Тищика з Лисянки, який згорів у свої 19 років у танку і єдиною посмертною нагородою якого була Зірка Героя радянського Союзу.

Кожного року 9 травня, в День Перемоги біля братських могил збираються ветерани. Збираються, щоб знову і знову в своїй пам’яті пройти через хвилини, дні, роки війни, щоб знову пережити свій подвиг, зустрітись з тими, кого вже неживими на своїх жилавих руках винесли з поля бою.

Учні знову підходять до карти найважливіших подій і вчитуються в слова поета:



«…И помнит мир спасенный,

Мир вечный, мир живой…»

Потім учні підводяться до книги пам’яті, куди занесені імена загиблих земляків і визволителів Богуслава в роки війни. З нетерпінням і хвилюванням перегортаються сторінки цієї книги в пошуках прізвищ рідних і земляків.

В кінці розповіді вчитель пропонує учням записати розповіді учасників війни та оформити їх як реферат.

При виході з меморіальної зали учні зупиняються біля книги відгуків. Проходить ще кілька хвилин і схвильованим голосом вони читають:



«ЩИРО ВДЯЧНІ, ЩО ЗБЕРЕГЛИ ПАМ’ЯТЬ ПРО ПОДВИГИ НАШИХ БАТЬКІВ!»


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка