Лекція "Будова атома. Схема досліду Резерфорда" Підготувала вчитель фізики Дерев’янчук Наталія Юріївна будова атома. Схема досліду резерфорда мета уроку



Скачати 43.17 Kb.
Дата конвертації01.12.2016
Розмір43.17 Kb.
Урок-лекція

“Будова атома. Схема досліду Резерфорда”




Підготувала вчитель фізики

Дерев’янчук Наталія Юріївна


БУДОВА АТОМА. СХЕМА ДОСЛІДУ РЕЗЕРФОРДА

Мета уроку: дати учням уявлення про будову атома: познайомити їх із планетарною моделлю атома за Резерфордом.

Тип уроку: урок-лекція.

Демонстрації:

  • Таблиці зі схемою досліду Резерфорда та планетарної моделі атома.

  • Таблиця "Періодична система хімічних елементів Мен­делєєва».

  • Відеофільм «Дослід Резерфорда».

План викладення нового матеріалу:

  1. Модель атома Томсона.

  2. Досліди Резерфорда.

  3. Ядерна модель атома Резерфорда.

Викладення нового матеріалу

На початку вивчення нової томи необхідно проаналізувати результа­ти тематичного оцінюваний знань з теми «Світлові кванти».

Модель атома Томсона. До 1902 року було здійснено достатньо ек­спериментів, які переконливо довели, що електрон є однією з основних складових частин будь-якої речовини.

Дж. Дж. Томсон показав на основі класичної електромагнітної теорії, що розміри електрона мають бути порядку 1011 м. Крім того, було відо­мо, що розміри атома становлять кілька ангстрем (один ангстрем дорів­нює 1010 м). На цій підставі Томсон 1903 року запропонував свою модель атома, відповідно до якої атоми являють собою однорідні кулі з позитивно зарядженої речовини, у якій містяться електрони (рис. 142). Сумарний заряд електронів дорівнює позитивному зарядові атома. Тому атом у ціло­му електрично нейтральний.

Ця модель дістала назву «пудинг», оскільки електрони були вкраплені в позитивно заряджене середовище, немов ізюм у пудинг.

Відхилення електрона в атомі від положення рівноваги приводить до виникнення повертаючої сили. А отже, електрон, виведений яким-небудь способом із положення рівноваги, здійснює коливання й тому є джерелом електромагнітного випромінювання.

Модель Томсона здавалася привабливою з тієї точки зору, що-перед­бачала наявність електронів в атомі. Однак вона проіснувала тільки до 1911 року.


Досліди Резерфорда. У 1911 році Е. Резерфорд запропонував своїм співробітникам експериментально перевірити переконливість моделі ато­ма Томсона. Ідея досліду була проста. Якщо модель атома Томсона від­повідає дійсності, то експериментатори, пропускаючи крізь дуже тонку металеву плівку вузький пучок швидких α-частинок, не повинні виявити скільки-небудь помітного відхилення цих частинок.

Резерфорд установив, що кожна α-частинка, потрапляючи на екран із сірчистого цинку, викликає спалах світла. Зазнавши розсіювання в золо­тій фользі, α-частинки вдарялися потім в екран і реєструвалися за .допо­могою мікроскопа.

Очікувалося, що пучок α-частинок під час проходження крізь тонку фольгу злегка розсіюється на невеликі кути. Це дійсно спостерігалося. Але несподівано з'ясувалося, що приблизно одна α-частинка з 20 000, які падають на золоту фольгу завтовшки усього лише 4-1015 см, повертається назад у бік джерела.

Резерфордові знадобилося кілька років, щоб остаточно зрозуміти таке несподіване розсіювання α-частинок на великі кути. Він дійшов виснов­ку, що позитивний заряд атома зосереджений у дуже малому об'ємі в цен­трі атома, а не розподілений по всьому атому, як у моделі Томсона.




Ядерна модель атома Резерфорда. Резерфорд запропонував ядерну («планетарну») модель атома:



  1. атоми будь-якого елемента складаються з позитивно зарядженої ча­стинки, що дістала назву ядра;

  2. до складу ядра входять позитивно заряджені елементарні частин­ки — протони (пізніше було встановлено, що й нейтральні ней­трони);

  3. навколо ядра рухаються електрони, що утворюють так звану елек­тронну оболонку.

Користуючись схемою малюнка, можна пояснити спочатку будову атома Гідрогену, що має тільки один протон і один електрон. Потім роз­глядаємо ядерну модель будови більш складних атомів — Гелію й Літію. Як вправа може бути розглянута будова атомів низки більш складних еле­ментів.

Необхідно зазначити, що атом, який утратив (чи набув) один або кілька електронів, уже не буде нейтральним, а матиме позитивний (або негатив­ний) заряд. Його називають позитивним (або негативним) іоном.


Запитання до учнів у ході викладення нового матеріалу

1. Чим відрізняються один від одного атоми різних хімічних елементів?

2. Що є головною характеристикою певного хімічного елемента?

3. Які частинки входять до складу ядра?

4. Як утворюються позитивні й негативні іони?

5. Чому маса атома Гідрогену незначно відрізняється від маси протона? Як відрізняються розміри атома Гідрогену від розмірів протона?


Задачі для розв'язування на уроці

1. У ядрі атома Карбону міститься 12 частинок. Навколо ядра рухаються 6 електронів. Скільки в ядрі цього атома протонів і нейтронів?

2. Скільки протонів, нейтронів і електронів у позитивному іоні Літію?

3. На що перетвориться атом Натрію, якщо «забрати» з його ядра один протон, не змінюючи при цьому кількість електронів?

4. Що має більшу масу: атом Літію чи позитивний іон Літію? Атом Хлору чи негативний іон Хлору?

До конспекту учня



  • Будова атома така: у центрі атома міститься ядро, що складається з протонів і нейтронів, а навколо ядра рухаються електрони.

  • Атом, який втратив один або кілька електронів, називається пози­тивним іоном.

  • Атом, який набув один або кілька електронів, називається негатив­ним іоном.

Домашнє завдання: § 85, впр. № 19 (зад.3,4).з підручника О.С.Гончаренко Фізика. 11 клас


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка