Лекція «анатомія середнього, проміжного та кінцевого мозку»



Скачати 82.57 Kb.
Дата конвертації05.11.2016
Розмір82.57 Kb.
Лекція

«АНАТОМІЯ СЕРЕДНЬОГО, ПРОМІЖНОГО ТА КІНЦЕВОГО МОЗКУ»


План лекції:
1. Анатомія середнього мозку (покрив, ніжки, водопровід, ядра).

2. Анатомія проміжного мозку (таламус, епіталамус, гіпоталамус, третій шлуночок).

3. Анатомія кінцевого мозку (лобова, скронева, тім’яна, потилична частки, борозни, центри, бічні шлуночки).

Зміст лекції

АНАТОМІЯ СЕРЕДНЬОГО МОЗКУ


Середній мозок (mesencephalon) виник на ранніх етапах еволюції хребетних у зв’язку з розвитком зорового і частково слухового аналізаторів. До складу середнього мозку належать: покрив середнього мозку та ніжки мозку, між якими міститься порожнина середнього мозку – водопровід середнього мозку.

Покрив середнього мозку (tegmentum mesencephali) має вигляд пластинки білої речовини, на якій розташовані дві пари горбків. Горбки розділяють поперечна й поздовжня борозенки. Горбки середнього мозку зовні вкриті тонкою пластинкою білої мозкової речовини, під якою залягає скупчення сірої мозкової речовини, що має назву у верхньому горбку поверхневого сірого шару, у нижньому – ядра нижнього горбка. Сіра речовина горбків має неоднакове фізіологічне значення: сірий шар верхніх горбків належить до підкіркових центрів зору, а ядра нижніх горбків є одним з подкіркових центрів слуху. Крім того, сіра речовина обох горбків має двосторонній зв’язок із спинним мозком, причому низхідні волокна під водопроводом утворюють заднє перехрестя покриву середнього мозку.

Ніжки мозку (pedunculi cerebri) – це два товсті поздовжньо посмуговані тяжі, які виходять із моста і заглиблюються в речовину переднього мозку. З-під присереднього краю кожної ніжки мозку виходить окоруховий нерв (n. oculomotoris). У ніжці розрізняють покришку, основу і чорну речовину.



Покрив середнього мозку (tegmentum) – утворена сірою речовиною у вигляді ядер або розкиданих нервових клітин і білою речовиною мозку, яка охоплює висхідні та низхідні нервові волокна.

Чорна речовина (substantia nigra) складається з нервових клітин, тіла яких містять чорний пігмент. Ця речовина зв’язана з червоним ядром, корою великого мозку.

Основа ніжки (basis pedunculi) має лише низхідні нервові волокна, більшість з яких належить до пірамідних шляхів.

Водопровід середнього мозку (aqueductus mesencephali) згори сполучається з ІІІ шлуночком мозку, знизу – з порожниною IV шлуночка. Навколо водопроводу розташована сіра речовина, яка переходить у центральну сіру речовину спинного мозку. Перед сірою речовиною проходить присередній поздовжній пучок, через який відбувається зв’язок ядер околорухового, блокового, відвідного та присінкового нервів, завдяки чому поєднуються функції м’язів очного яблука й слухового аналізатора.



Ядра середнього мозку. Центральне місце покриву середнього мозку займає добре помітне неозброєним оком червоне ядро (nucl. ruber). Червоне ядро має двосторонній зв’язок з сітчатим утвором, розташованим на рівні верхнього горбка, руховим ядром окорухового нерва, присередньо й спереду від нього додатковим ядром того самого нерва (парасимпатичним) і на рівні нижнього горбка – руховим ядром блокового нерва. Тут міститься також середньомозкове ядро трійчатого нерва.
АНАТОМІЯ ПРОМІЖНОГО МОЗКУ
У проміжному мозку розрізняють такі утвори: таламус, метаталамус, епіталамус, підталамус, гіпоталамус, третій шлуночок.

Таламус, згір’я (thalamus) – це значне скупчення сірої речовини завбільшки з голубине яйце і такої самої форми. Його верхня поверхня ззовні відділена від хвостатого ядра кінцевою мозковою смугою таламуса; спереду вона звужена у вигляді переднього горбка, а ззаду розширена і схожа на подушку. Присередні поверхні таламуса з обох боків утворюють міжталамічне злипання.

Більшість ядер таламуса мають двосторонній зв’язок з кінцевим мозком. Ядра подушки з ядром бічного колінчастого тіла та сірим шаром верхнього горбка середнього мозку є підкорковими центрами зору.

Метаталамус (metathalamus) утворений присереднім і бічним колінчастими тілами, які мають форму напівеліпсоїда і містять всередині однойменні ядра. Бічне колінчасте тіло лежить на нижньобічній поверхні подушки по ходу бічного пучка зорового шляху і є одним з підкоркових центрів зору.

Епіталамус, надзгір’я (epithalamus) складається з шишкоподібної залози (тіла), повідців, спайки повідців, трикутників повідців та епіталамічної спайки. Спереду від шишкоподібної залози відходять два тонких нервових тяжі – повідці. З’єднання їх біля переднього кінця шишкоподібної залози називається спайкою повідців. З кожного боку - трикутник повідця.

Гіпоталамус, піддзгір’я (hypothalamus) містить елементи різного функціонального значення, ембріонального походження. Сюди належить парне сосочкове тіло, сірий горб, лійка, нейрогіпофіз, зоровий шлях, зорове перехрестя, кінцева пластинка.



Сосочкове тіло – парний орган, схожий на півкулю. Всередині його міститься ядро - підкорковий центр нюху.

Сірий горб – непарний серединний виступ. Міститься між chiasma opticum (спереду) і сосочковими тілами (ззаду). Цей отвір переходить у infundibulum, на якій розташований hypophisis.

Третій шлуночок (ventriculus tertius) має вигляд вузької серединної щілини, вистеленою епендимою. Ззаду він сполучається з водопроводом середнього мозку, а спереду парним міжшлуночковим отвором з правим і лівим бічними шлуночками.

Третій шлуночок має шість стінок.

АНАТОМІЯ КІНЦЕВОГО МОЗКУ



До великого мозку (cerebrum) людини належать дві півкулі, в яких виділяють кору, або плащ, білу речовину, основні (базальні, підкоркові) ядра, бічні шлуночки, нюховий мозок.

Півкулі великого мозку розділені поздовжньою щілиною великого мозку. У кожній півкулі розрізняють верхньобічну, присередню та нижню поверхні, нижньолатеральний, нижньомедіальний і верхній краї, три полюси: лобовий, скроневий і потиличний. На нижній поверхні розташована ямка великого мозку.

Поверхня великого мозку має велику кількість борозен (sulci cerebri) різної довжини, глибини і форми. Проміжки мозкової речовини між борознами дістали назву звивин великого мозку (gyri cerebri). Три найбільші борозни ділять кожну півкулю на чотири частки: лобову, скроневу, потиличну й тім’яну.

Мозолисте тіло (corpus callosum) - це потужна спайка, складена з поперечних нервових волокон, які зв’язують обидві півкулі між собою. У мозолистому тілі розрізняють валик, стовбур, коліно, дзьоб.

Склепіння (fornix) має вигляд двох дугоподібних білих тяжів. У середній частині обидва зєднані одне з одним, утворюючи тіло склепіння, а спереду і ззаду розходяться й формують: спереду – стовпи, а ззаду – ніжки, які потрапляють у торочку морського коника.

Прозора перегородка (septum pellucidum) складається з правої і лівої пластинок. Часто між пластинками утворюється невелика порожнина, заповнена рідиною.

Борозна мозолистого тіла (sulcus corporis callosi) відділяє мозолисте тіло від півкулі великого мозку.

Кора великого мозку (cortex cerebri) є найважливішою частиною центральної нервової системи як орган вищого нервового аналізу й синтезу, пов’язаний з формуванням умовно-рефлекторних зв’язків та індивідуального досвіду. Функція кори великого мозку визначає форми спілкування, найвищим проявом якого є виразна мова, тісно повязана з абстрактим мишленням. Кора вкриває білу речовину півкуль.

Передцентральна звивина і прицентральна часточка лобової частки становлять руховий центр кори і є аналізатором кінестезичних імпульсів, які надходять від посмугованих м’язів, суглобів, сухожилків. Тут замикаються рухові умовні рефлекси. У задній частині лобової звивини міститься центр узгодженого руху голови й очей. У лівій (у лівшів у правій) нижній тім’яній часточці розташований центр, який координує цілеспрямовні рухи. Центр збереження рівноваги і положення тіла в просторі – кора верхньої та середньої скроневих звивин. Центр слуху розташований у корі верхньої скроневої звивини. У gyrus parahippocampalis та ділянці її гачка містяться центри нюхового та смакового аналізаторів. Зоровий центр кожної півкулі зв’язаний із зовнішньою половиною сітківки свого боку і з присередньою її половиною протилежного. У ділянці клина містяться центри зорової пам’яті й зорової орієнтації.



У зацентральній звивині локалізується ядро шкірного аналізатора (больова, тактильна, температурна чутливість). Кірковий кінець рухового аналізатора виразної усної мови міститься зліва у задній третині нижньої лобової звивини. Ядро рухового аналізатора письмової мови локалізується в задній ділянці середньої лобової звивини. Ядро зорового аналізатора письмової мови, міститься в gyrus angularis. Керує процесом читання.

Основну масу півкуль між корою і ядрами великого мозку становить біла речовина, яка складається із відростків невронів, а також клітин глії. Відростків невронів проводять імпульси в різних напрямах, групуються в систему шляхів головного та спинного мозку. Разом з тим біла речовина формує ряд структур, які мають велике значення для з’ясування топічних взаємозв’язків внутрішньої будови головного мозку. Це такі утвори: променистість мозолистого тіла, внутрішня капсула, променистий вінець, зорова й слухова променистості.

Основні ядра великого мозку. Крім кори великого мозку скупчення нервових клітин у товщі білої речовини є у вигляді смугастого тіла, огорожі та мигдалеподібного тіла.

Бічні шлуночки (ventriculi laterales) у кожній півкулі є порожнинами великого мозку. У кожному бічному шлуночку розрізняють передній ріг, центральну частину, задній ріг і нижній ріг.

Нюховий мозок (rhinencephalon) у людини охоплює низку утворів різного еволюційного походження: передня пронизана речовина, нюхові смужки, склепіння, передня спайка та спайка склепіння, морський коник з торочкою, звивина пояса, паратермінальна, зубчаста, приморськоконникова (з гачком), смужкова звивини, сосочкові тіла.
Лекція супроводжується мультимедійною презентацією.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:




  1. Синельников Р.Д., Синельников Я.Р. Атлас анатомии человека. Москва: „Медицина”,1996.- Т.3.-230с.

  2. Свиридов О.І. Анатомія людини. Київ: „Вища школа”,2000.- 400с.

  3. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомія людини. Санкт-Петербург: „Гіппократ”, 2002.- 683 с.

  4. Kalashnikova S., Polyakova A. Human anatomy. The science of the vessels and of the peripheral nervous system. Kharkiv: Style-isdat, 2006. – 145 p.

  5. Frank H. Netter Atlas of Human anatomy: Summit, New Jersey.- 2000.- 553 p.

  6. Лобко П.И.. Мельман Е.П., Денисов С.Д. Вегетативная нервная система. Атлас: Минск, Вышэйша школа, 1988.- 271с.







База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка