Лекція 7 Тема: Страхування відповідальності План Економічна суть, необхідність та особливості страхування відповідальності



Скачати 178.97 Kb.
Дата конвертації09.11.2016
Розмір178.97 Kb.

Лекція 7



Тема: Страхування відповідальності

План


  1. Економічна суть, необхідність та особливості страхування відповідальності.

  2. Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів та відповідальності перевізників.

  3. Страхування професійної відповідальності.

  4. Страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту.

  5. Страхування відповідальності за нанесення екологічних збитків. Та інші види страхування відповідальності.


Література:

  1. Вовчак О.Д. Страхування: Навчальний посібник. - Львів: “Новий Світ”, 2005.- 480с.

  2. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг. Закон України від 12.07.2001.// Україна-бізнес.- 2001.- №35

  3. Про внесення змін до Закону України “Про страхування”. Закон України від 4 жовтня 2001 р. №44// Урядовий кур’єр. – 2001. – 7 листопада.

  4. Клапків М.С Кредитно-страховий альянс. – Тернопіль:Збруч,1995.- 135с.



  1. Економічна суть, необхідність та особливості страхування відповідальності.

Страхування відповідальності є однією з найскладніших галузей страхової діяльності.

За економічним змістом страхування відповідальності відіграє подвійну роль: з одного боку – захищає майнові інтереси самого страхувальника, а з другого боку – потерпілого (третьої особи) на випадок неплатоспроможності того, хто завдав збиток.

В основу страхових відносин при страхуванні відповідальності покладено норми вітчизняного та міжнародного права, які закріплені у Законах України та постановах Верховної Ради України, КМУ, розпорядженнях уряду України, міжнародних конвенціях та угодах. Цивільним кодексом України передбачена відповідальність особи, яка завдала шкоди життю, здоров’ю і майну третьої особи.

Законом України “Про страхування” визначено об’єкт страхування відповідальності, яким можуть бути майнові інтереси пов’язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди заподіяної юридичній особі.

Для страхування становлять інтерес такі види відповідальності: адміністративна, цивільно-правова та матеріальна.

Адміністративна відповідальність – це обов’язок працівника відшкодувати збитки, завдані ним підприємству своїми протиправними діями, згідно з порядком, установленим трудовим законодавством.

Цивільно-правова відповідальність - це встановлені нормами цивільного і господарського права юридичні наслідки за невиконання особою непередбачених правом обов’язків, що пов’язано з порушенням суб’єктивних прав іншої особи. Цивільно-правова відповідальність настає за таких умов: протиправної дії боржника, наявності збитків або шкоди, вини боржника.

Страхування відповідальності вирізняється особливими рисами, пов’язаними з тим ,що:


  1. в страхуванні відповідальності завжди беруть участь три сторони: страховик, страхувальник і третя особа;

  2. відшкодування торкається як матеріального збитку, так і шкоди заподіяної життю і здоров’ю третіх осіб, яким в силу закону здійснюються відповідні виплати, що компенсують понесений збиток. Збитки мають такі особливості: причина (ненавмисні дії страхувальника), відповідальність повинна бути визначена законодавчо, збитки спричинені третім особам а не самому страхувальнику.

  3. договором зазвичай не визначається конкретна страхова сума, а оговорюється тільки верхня границя розміру відшкодування (ліміт відповідальності)

Страхування відповідальності залежно від виду відповідальності охоплює дві підгалузі:

1.страхування цивільної відповідальності, яке пов’язане з необхідністю відшкодування збитків за цивільно - правовими відносинами. Основними видами страхування цивільної відповідальності є: страхування відповідальності власників транспортних засобів, професійної відповідальності, відповідальності за невиконання обов’язків, відповідальності роботодавців за збиток, спричинений здоров’ю їх працівників при виконанні ними своїх трудових обов’язків, відповідальності товаровиробників за якість продукції, відповідальності за забруднення довкілля, інші види.



  1. страхування заборгованості, яке пов’язане із борговими зобов’язаннями страхувальника перед третіми особами. Воно охоплює страхування експортно-імпортних кредитів, товарних кредитів, банківських кредитів, які об’єднуються в систему кредитного страхування.

Страхування відповідальності може здійснюватись в обов’язковій і добровільній формах, перелік видів яких наводиться в ст.. 7 ЗУ “Про страхування”.

У добровільній формі страхуванню підлягають такі види відповідальності: страхування власників водного транспорту, страхування відповідальності перед третіми особами .

В обов’язковій формі страхуванню підлягають: відповідальність власників транспортних засобів, фінансової відповідальності, страхування цивільної відповідальності суб’єктів космічної діяльності, страхування суб’єктів перевезення небезпечних вантажів, відповідальність морського судновласника та інші. Перелік обов’язкових видів страхування відповідальності може уточнюватись і доповнюватись

2. Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів та відповідальності перевізників.

Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів - один з найпоширеніших видів страхування відповідальності в усьому світі. Воно забезпечує виплату потерпілому грошового відшкодування в розмірі суми, яка була б стягнута з власника транспортного засобу за цивільним позовом на користь третьої особи за шкоду життю та здоров’ю, а також за пошкодження належного їй майна які виникли в наслідок аварії або дорожньо-транспортної пригоди з вини страхувальника.

Об’єктом даного страхування є цивільна відповідальність власників транспортних засобів, яку вони несуть перед законом як власники джерела підвищеної небезпеки для оточуючих. Цей вид страхування є обов’язковим згідно з ЗУ “Про страхування”

Сутність даного страхування полягає в захисті майнових інтересів осіб, постраждалих у дорожньо-транспортних пригодах, які сталися з вини страхувальника..

Суб’єктами обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів є:


  1. страхувальники – власники транспортних засобів, якими вважається юридична чи фізична особа, яка експлуатує транспортний засіб, що належить їй на правах власності.

  2. страховики – юридичні особи, які отримали відповідну ліцензію на проведення цього виду страхування..

  3. треті особи (потерпілі) – юридичні чи фізичні особи, яким заподіяно шкоду транспортним засобом внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Об’єктом обов’язкового страхування цивільної відповідальності є цивільна відповідальність власників транспортних засобів за шкоду заподіяну третім особам.

Відповідно до законодавства страховим випадком вважається дорожньо-транспортна пригода, яка сталася з вини страхувальника та внаслідок якої настає його цивільна відповідальність за заподіяну його транспортним засобом шкоду майну чи життю третіх осіб.

Законодавство передбачає укладення двох видів договорів:


  1. надзвичайний договір – укладається з власником транспортного засобу, зареєстрованого в Україні чи тимчасово ввезеного в Україну для користування та діє на території України.

  2. додатковий – укладається у випадку користування транспортними засобами за межами України. Він укладається на умовах встановлених Моторним страховим бюро України. Укладення цього виду страхування стало однією з передумов вступу України до міжнародної системи автотранспортного страхування “Зелена картка” ( це система міжнародних договорів 44 країн про взаємне визнання полісів страхування відповідальності власників транспортних засобів). Щорічно в Україні продається близько 0,5 млн. полісів “Зелена картка”

Україна має статус перехідного члена, що означає, що українські страхові компанії не можуть продавати поліси “Зелена картка” іноземним водіям.

Страхова сума та розміри страхових платежів за обов’язковим видом страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів встановлюються КМУ,

За шкоду заподіяну здоров’ю третьої особи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди страховик здійснює виплату страхового відшкодування в межах страхової суми в разі:


  1. загибелі в наслідок дорожньо-транспортної пригоди – спадкоємцеві третьої особи в розмірі 100% страхової суми;

  2. встановлення третій особі інвалідності 1 групи – у розмірі 100%, 2 групи –80%, 3 групи – 60% від страхової суми.

  3. тимчасової втрати працездатності – за кожну добу розмірі 0,2%, але не більше 50% страхової суми.

Страховик не компенсує шкоду: якщо дорожньо-транспортна пригода виникла внаслідок масових безпорядків, за забруднення довкілля, в разі заподіяння шкоди життю власника транспортного засобу, винного у виникненні дорожньо-транспортної пригоди та ін.

Договір обов’язкового страхування цивільної відповідальності укладається на основі заяви страхувальника, у якій визначається тип, марка й державний номерний знак та місце реєстрації транспортного засобу, термін страхування і розмір страхової суми.

Після сплати страхового платежу страхувальник одержує від страховика страховий поліс, який є договором обов’язкового страхування цивільної відповідальності.

Страховий поліс складається за такою формою: назва та адреса страховика (страхової організації), тип, марка транспортного засобу та державний номерний знак, номери двигуна, шасі, початок та закінчення дії договору, розміри страхового платежу та страхової суми, для страхувальника юридичної особи – її найменування та адреса, для страхувальника – фізичної гособи – прізвище, ім’я та по батькові власника транспортного засобу, домашня адреса, підписи сторін.

У разі виїзду за територію України власник транспортного засобу повинен укласти звичайний договір обов’язкового страхування цивільної відповідальності, крім випадків, коли власник застрахував цивільну відповідальність у державі, із чиєю уповноваженою організацією зі страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів Моторне (транспортне) страхове бюро України уклало угоду про взаємне визнання такого страхування.

Особи, що експлуатують транспортний засіб без страхового поліса, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Контроль за наявністю страхового поліса обов’язкового страхування цивільної відповідальності у власника транспортного засобу під час його експлуатації здійснюється органами внутрішніх справ згідно з чинним законодавством

Власники інших видів транспорту (авіаційного, морського, залізничного) також мають можливість застрахувати свою відповідальність.

В Україні набуває розвитку страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна та збитки, які можуть бути завдані ним при виконанні авіаційних робіт; відповідальність власників водного транспорту; відповідальність власників повітряного транспорту.

Страхування відповідальності власників згаданих інших видів транспорту здійснюється на добровільних засадах.

Страхування цивільної відповідальності перевізників вантажів охоплює такі види як страхування відповідальності перевізників вантажу повітряного. Морського, річкового та інших видів транспорту. Страхувальником тут виступає транспортне підприємство, яке бере участь у вантажоперевезенні.

Об’єктами страхування виступають відповідальність перевізника вантажів за втрату, загибель або пошкодження вантажу, прийнятого ним до перевезення; відповідальність перевізника за шкоду, заподіну вантажу в результаті затримки у доставці; відповідальність вантажоперевізника перед третіми особами за шкоду, завдану їхньому життю, майну під час транспортування вантажу.

Договір страхування укладається на рік щодо усіх перевезень транспортом страхувальника.

Страхова сума визначається за обсягами перевезень та цінністю вантажів.

Важливим видом страхування відповідальності є обов’язкове страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна за шкоду заподіяну третім особам.

Страхувальником тут виступає користувач повітряного судна, який експлуатує його на законних підставах.

Об’єктами страхування згідно з умовами є майнові інтереси страхувальника за шкоду заподіяну третім особам під час експлуатації повітряного судна; майнові інтереси страхувальника, які виникають внаслідок зобов’язання відшкодувати в порядку встановленому законодавством, пасажирам збитки завдані внаслідок страхового випадку.

Страхова сума, встановлена за обов’язковим страхуванням не повинна бути меншою за шкоду заподіяну життю та здоров’ю пасажирів; за втрати або шкоду заподіяну багажу – від суми еквівалентної 20доларам США за курсом НБУ за кожен кілограм ваги; за речі, що знаходяться у пасажира - від суми еквівалентної 400 дол. США за курсом НБУ.

Страховий тариф визначається в розмірі відсотка страхової суми. Страхове відшкодування не може перевищувати страхову суму, яку встановлено договором.

Відповідальність перед пасажиром вважається застрахованою за наявності в нього авіаквитка з моменту його реєстрації та внесення до поіменного списку перевізника і до моменту, коли пасажир залишив територію аеропорту.

Відповідальність за майнові збитки вважається застрахованою на час офіційного перебування багажу на борту повітряного судна.

Страховим випадком у договорі вважається подія, внаслідок якої настає відповідальність страхувальника за шкоду заподіяну життю, здоров’ю фізичних і юридичних осіб та збитки завдані майну, багажу, пошті

Обов’язкове страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів регламентується ЗУ “Про страхування”, ЗУ “Про перевезення небезпечних вантажів” від 6 квітня 2000р., Постановою КМУ “Про затвердження порядку і правил проведення обов’язкового страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків підчас перевезення небезпечних вантажів” від 01.06.2002р. та Наказом Міністерства транспорту України “Про здійснення контролю за наявністю договорів про страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів” від 15.10. 2002р.

Суб’єктами страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів є страхувальники, страховики та треті особи, яким заподіяно шкоду.

Страхувальники – це суб’єкти перевезення небезпечних вантажів, а саме: перевізник небезпечного вантажу, одержувач небезпечного вантажу.

Страхувальником може виступати особа, що виконує експедиторські функції в разі згоди на це перевізника.

Страховиками є юридичні особи – резиденти України, які отримали ліцензію на проведення страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів.

Об’єктом страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів є майнові інтереси, що не суперечать законодавству, пов’язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди підчас перевезення небезпечних вантажів у порядку, визначеним законодавством.

Страховий випадок – це будь-яка подія під час перевезення небезпечних вантажів, в наслідок якої заподіяно шкоду, життю, здоров’ю фізичних осіб, навколишньому середовищу.

Страхова сума за кожну тонну небезпечного вантажу встановлюється залежно від класу небезпеки вантажу.

Страхові виплати поділяються на:


  1. компенсування шкоди заподіяної життю та здоров’ю третіх осіб – 50% страхової суми;

  2. компенсування шкоди заподіяної навколишньому середовищу – 30% страхової суми;

  3. компенсування шкоди заподіяної майну третіх осіб – 20% страхової суми.

Розмір страхових тарифів встановлюється у відсотках страхової суми та визначається залежно від класу небезпечного вантажу та виду транспорту.

Відправникові та одержувачу небезпечного вантажу на кожне перевезення видається окремий договір страхування.

Страхування небезпечних відходів - це обов’язкове страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію небезпечних відходів., щодо компенсування шкоди, яку може бути заподіяно здоров’ю людини та навколишньому середовищу під час перевезення небезпечних відходів. Регламентується Базельською конвенцією про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням 1989р. , ЗУ “Про страхування”, ЗУ “Про відходи”, Положенням про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією затвердженим постановою КМУ від 13.07. 2000р.

Страхувальники – це експортери небезпечних відходів і особи, які відповідають за утилізацію небезпечних відходів.

Страховики – юридичні особи, які отримали ліцензію на проведення обов’язкового страхування.

Об’єктом обов’язкового страхування є майнові інтереси, пов’язані з відшкодуванням страхувальником шкоди, заподіяної третім особам або навколишньому середовищу під час перевезення або утилізації небезпечних відходів.

Страховими ризиками, на випадок яких проводиться страхування є шкода заподіяна фізичним особам або навколишньому середовищу під час перевезення або утилізації небезпечних відходів.

Страховим випадком вважається подія, що сталася під час перевезення та утилізації небезпечних відходів в наслідок якої заподіяно шкоду фізичним особам або навколишньому середовищу та виникла цивільно–правова відповідальність страхувальника стосовно відшкодування ним цієї шкоди.

Страхова сума встановлюється в такому розмірі:


  1. для експортера небезпечних відходів за перевезення небезпечних відходів вагою до 1 тонни включно – 200 тис грн., від 25 до 50 тонн – 4 млн грн., від 50 до 1000 тонн – 6 млн. грн., від 1000 до 10000 тонн – 10 млн. грн., а також 500 грн. за тонну в разі перевезення таких відходів вагою понад 10000 тонн, але не більше ніж 30 млн. грн.

  2. для особи, яка відповідає за утилізацію небезпечних відходів – 2 млн грн.

У разі заподіяння шкоди навколишньому середовищу на її компенсування повинно бути спрямовано не менше 55% страхової суми.

Максимальний розмір страхових тарифів встановлюється:



  1. для експортера небезпечних відходів – 0,25% страхової суми;

  2. для особи, що відповідає за утилізацію небезпечних відходів – 0,2% страхової суми;

Договір обов’язкового страхування відповідальності експортера небезпечних відходів укладається між страховиком та страхувальником до дня надсилання повідомлення про транскордонне перевезення небезпечних відходів компетентним органам заінтересованих держав.

Договір обов’язкового страхування відповідальності особи, яка відповідає за утилізацію небезпечних відходів, укладається між страховиком та страхувальником до дня отримання імпортером письмової згоди міністерства на імпорт небезпечних відходів.



3. Страхування професійної відповідальності.
До специфічних видів страхування відповідальності відносять страхування професійної відповідальності. Такий вид страхування в багатьох країнах світу здійснюється в обов’язковій формі. В Україні страхування професійної діяльності з прийняттям нової редакції ЗУ “Про страхування” (2001р.) передбачено проводити в обов’язковій формі , але тільки за переліком професій, визначених КМУ. Для решти професій таке страхування може проводитись також у добровільній формі.

Особливість страхування професійної відповідальності. Полягає у тому. Що страховик зобов’язується згідно з договором страхування виплатити страхувальнику компенсацію за позовом третьої сторони за шкоду , заподіяну їй страхувальником через недбалість або помилку при виконанні ним своїх професійних обов’язків.

Основою для висування позовів є халатність, помилки, пов’язані з виконанням професійної діяльності, що приводить до фінансових втрат або погіршення стану здоров’я клієнтів або третіх осіб.

В даному страхуванні виділяють 2 групи ризиків, на випадок яких проводиться страхування певних видів професійної діяльності:



  1. ризики, пов’язані із заподіянням шкоди життю і здоров’ю ( страхування хірургів, стоматологів, фармацевтів, косметологів та ін.);

  2. ризики, пов’язані із заподіянням матеріальної шкоди ( інженерів, експертів, журналістів, адвокатів, бухгалтерів та ін.)

Об’єктом страхування є відповідальність за матеріальні витрати, яких зазнала третя особа внаслідок навмисно завданих їй страхувальником фактичних прямих матеріальних збитків під час надання послуг.

Страхувальниками можуть бути юридичні та фізичні особи, які мають кваліфікаційний сертифікат та ліцензію на здійснення діяльності щодо надання професійних послуг, а саме: медичних, аудиторських, експертних, юридичних, журналістських та ін

Страхування професійної відповідальності здійснюється на таки принципах:


  1. ґрунтується на судовій відповідальності страхувальника;

  2. покриває усі позови, подані в період його дії;

  3. передбачає високі ліміти відповідальності за весь період страхування;

  4. виключає відповідальність, що виникає з таки причин: через нечесність, шахрайство, кримінальні дії.

Договір страхування укладається згідно з принципом “заявлених позовів”. Позов може бути сплачений страховиками, якщо він пред’явлений під час дії договору страхування.

Страхова сума визначається страхувальником, але не може, як правило, перевищувати200 кратної мінімальної заробітної плати для фізичних осіб

Тарифні ставки при страхуванні професійної відповідальності диференційовані за видами професійної діяльності та стажу роботи за професією і коливаються в межах від 5 до 15% страхової суми.

Страхове відшкодування не сплачується в разі навмисних дій страхувальника, як спричинили збиток; необумовлені в договорі з надання послуг.

На практиці існують численні ризики, які можуть бути віднесені до умов страхування професійної відповідальності на особливих умовах та за додаткову премію.


4. Страхування відповідальності позичальника за погашення кредиту.
Страхування кредитів відноситься до підгалузі страхування відповідальності заборгованості, яка охоплює страхування різних видів кредитів.

Об’єктами цього виду страхування є комерційні кредити, банківські позики, кредитні зобов’язання. Суть такого страхування полягає в зменшенні або усуненні кредитного ризику.

Кредитний ризик – ймовірність відмови боржника від сплати процентів за кредит і повернення самого кредиту.

Особливістю страхових кредитних ризиків є те, що у стосунках між кредитором та його боржником предмет їхнього спільного інтересу ставить дані сторони в діаметрально протилежні умови. Боржник зобов’язаний повернути одержану позику, а кредитор має право вимагати повернення наданої позики. Основний ризик кредитної операції з матеріальної точки зору проявляється у неповерненні заборгованості, а з юридичної – у невиконанні зобов’язань.

Отже, страхування кредитних ризиків захищає інтереси кредитора на випадок неплатоспроможності боржника або несплати боргу з інших причин.

Найбільшого поширення набуло страхування банківських кредитів, яке охоплює 2 види:



  1. страхування відповідальності позичальників за непогашення кредиту;

  2. страхування ризику непогашення кредиту.

У першому випадку договір укладає страхувальник і страховик. У другому випадку страхувальником виступає сам банк, який страхує ризик втрати коштів від несвоєчасного або повного чи часткового непогашення кредиту і відсотків за користування ним з боку позичальника.


  1. Страхування відповідальності за нанесення екологічних збитків. Та інші види страхування відповідальності.

Страхування відповідальності охоплює екологічне страхування, основною метою якого є компенсація збитків за позовами, висунутими третіми особами за шкоду, заподіяну їх здоров’ю та майну внаслідок забруднення довкілля з вини страхувальника.

Однією з екологічних функцій нашої держави є реалізація права громадян для безпечне для їх життя та здоров’я довкілля і відшкодування шкоди заподіяної порушенням цього права, що передбачено ст. 50 Конституції України та ст. 9 ЗУ Про охорону навколишнього середовища”. Екологічне страхування є одним із основних способів реалізації зазначеного права та одним із джерел фінансування заходів, спрямованих на охорону довкілля. Дане страхування виконує природоохоронну, превентивну та інвестиційну функції.

Є такі види екологічного страхування: страхування відповідальності на випадок аварійного забруднення навколишнього середовища; майнове страхування фінансових збитків, обумовлене аварійним забрудненням; особисте страхування здоров’я на випадок настання аварійного забруднення навколишнього середовища, страхування відповідальності підприємств за забруднення ґрунтових вод, повітря, за шкоду заподіяну третім особам в процесі використання ядерної енергії, за шкоду від гірночовидобувної діяльності та ін.

Згідно з вітчизняним законодавством забруднювач несе відповідальність за забруднення навколишнього середовища, за зниження якості природних ресурсів, а також порушення законодавства про охорону навколишнього середовища. Підприємства, які є джерелами підвищеної небезпеки, звільняються від відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому середовищу, тільки коли доведуть, що шкода виникла внаслідок стихійних природних явищ чи навмисних дій потерпілих.

Об’єктом страхування є будь-який екологічний ризик забруднення довкілля та потенційного економічного збитку, спричиненого забрудненням виробничими, побутовими та іншими відходами, транспортними засобами, а також забрудненням при використанні мінеральних добрив, викидах радіоактивних речовин, проведенні наукових розробок, впровадження обладнання з підвищеною екологічною небезпекою та ін.

Залежно від страхування тих чи інших ризиків встановлюються і розміри страхового тарифу. Страхові тарифи диференціюються залежно від ступеня екологічного ризику, особливостей господарської діяльності конкретного страхувальника, технічного стану виробничих фондів, захисних та очисних споруд підприємства, мінімального та максимального розміру відшкодування.

Договір страхування укладається на рік з подальшим продовженням його в того самого страховика.

Страхове покриття надається для відшкодування збитку третім особам, тому страховик не відшкодовує витрати страхувальникові на превентивні заходи або на очищення його власного майна.

Досить складним в страхування є страхування відповідальності товаровиробників за якість продукції, який почав розвиватись з прийняттям ЗУ “Про захист прав споживачів”. Дане страхування проводиться в добровільній формі і захищає інтереси страхувальників-товаровиробників у разі претензій, що їх висувають споживачі за шкоду завдану їх життю, здоров’ю, майну внаслідок використання продукції з дефектами.

Страхування відповідальності роботодавців за збиток спричинений здоров’ю їх працівників, гарантує страхувальнику відшкодування витрат, яких він може зазнати у випадку тілесного ушкодження або тривалого захворювання осіб, з якими він уклав договір найму, при виконанні ним службових обов’язків.



Поширення набувають такі види страхування відповідальності як страхування від наклепу та дискредитації. Різновидом страхування відповідальності службових осіб є страхування кредиту довіри.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка