Лекція 6 (тези) витрати виробництва І прибуток



Скачати 167.95 Kb.
Дата конвертації30.12.2016
Розмір167.95 Kb.

4-й (осінній) триместр

2003-2004 навч. рік

Лекція 6 (тези)


Лекція 6 (тези)

ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА І ПРИБУТОК

Economic efficiency consists of making things that are worth more than they cost.



John Maurice Clark (1884-1963)

US economist
Витрати виробництва (бухгалтерські витрати):

Вартість ресурсів, що залучені для виготовлення кінцевої продукції підприємства (costs of production);



Витрати виробництва (економічні витрати):

Вартість найбільш бажаних економічних благ (товарів та послуг), від яких доводиться відмовитись заради виробництва продукції (opportunity cost, economic cost).


ВАЛОВИЙ ДОХІД (загальна виручка, загальний дохід, total revenue) – сукупний виторг від реалізації виробленої продукції (товарів, послуг) – TR
Зовнішні (явні) витрати (explicit cost). – придбання ресурсів, які не належать виробнику. Ці витрати здійснюються із власної кишені виробника.

Внутрішні (неявні) витрати (implicit cost, imputed cost). – ресурси належать виробнику, але мають альтернативну вартість їх використання.
ЕКОНОМІЧНІ ВИТРАТИ. = внутрішні витрати + зовнішні витрати
Всі витрати – явні і неявнісуть альтернативні, тому що їх можна було зробити й по-іншому.
Економістів цікавлять усі альтернативні витрати, тому що саме вони враховуються фірмами при встановленні цін та обсягів виробництва.

Бухгалтерів цікавлять тільки ті витрати, що мають вираз у вхідних та вихідних грошових потоках.
Приклад розрахунку бухгалтерських та економічних витрат

при організації підприємства (дані умовні):



Статті витрат

Бухгалтерські витрати, гр.

Економічні витрати, гр.

A

b

c

Заробітна плата

30 000

30 000

Проценти за кредит

40 000

40 000

Амортизаційні відрахування

120 000

120 000

Інші витрати

45 000

45 000

Втрачена заробітна плата менеджера в сусідній компанії

0

70 000

Втрачена орендна плата за приміщення

0

20 000

Втрачений депозитний процент

0

42 000

ВСЬОГО

235 000

367 000

До економічних витрат входить також і нормальний прибуток.

НОРМАЛЬНИЙ ПРИБУТОКце найбільший можливий альтернативний прибуток, який би приніс підприємцю його підприємницький хист при альтернативному використанні останнього.
ПРИБУТОКрізниця між валовим доходом та загальними витратами.

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ПРИБУТОКрізниця між валовим доходом та загальними (бухгалтерськими) витратами (тільки зовнішніми).

ЕКОНОМІЧНИЙ ПРИБУТОКрізниця між валовим доходом та загальними (економічними) витратами (як зовнішніми, так і внутрішніми).


Валовий дохід

Економічний прибуток







Бухгалтерський прибуток

Валовий дохід

Неявні витрати

Сумарні альтернативні витрати




Явні витрати




Явні витрати


ПОСТІЙНІ ВИТРАТИ (fixed costs) – їх величина не змінюється в залежності від зміни обсягів виробництва. – FC

ЗМІННІ ВИТРАТИ (variable costs) – їх величина змінюється при зміні обсягів виробництва. – VC
ГРАНИЧНІ ВИТРАТИ це витрати на виробництво додаткової одиниці продукції

MC = TC / Q


























Кільк., шт.

Постійні витрати

Змінні витрати

Загальні витрати

Середні постійні витрати

Середні змінні витрати

Середні загальні витрати

Граничні витрати

Q

FC

VC

TC =

= FC + VC



AFC =

= FC / Q


AVC =

= VC / Q


ATC = TC / Q, or

ATC = AFC + AVC



MCn = TCn - TCn-1, or

MCn = VCn - VCn-1



0

2

0

2

n/a

n/a

n/a

n/a

1

2

1

3

2,0

1,0

3,0

1

2

2

1,8

3,8

1,0

0,9

1,9

0,8

3

2

2,4

4,4

0,7

0,8

1,5

0,6

4

2

2,8

4,8

0,5

0,7

1,2

0,4

5

2

3,2

5,2

0,4

0,6

1,0

0,4

6

2

3,8

5,8

0,3

0,6

1,0

0,6

7

2

4,6

6,6

0,3

0,7

0,9

0,8

8

2

5,6

7,6

0,3

0,7

1,0

1

9

2

6,8

8,8

0,2

0,8

1,0

1,2

10

2

8,2

10,2

0,2

0,8

1,0

1,4

1
1

2

9,8

11,8

0,2

0,9

1,1

1,6

12

2

11,6

13,6

0,2

1,0

1,1

1,8

Крива граничних витрат перетинає криві змінних та загальних витрат у точках їх мінімального значення.






ЗАКОН СПАДНОЇ ВІДДАЧІ1 (Закон спадної граничної продуктивності, Law of diminishing returns):

Починаючи з певного моменту зростання витрат спостерігається зменшення кількості виробленої додаткової продукції за рахунок одиниці додаткових витрат.


Цей закон діє лише у короткостроковому періоді, коли хоча б один (або більше) факторів лишаються незмінними. У довгостроковому періоді закон спадної віддачі не діє. Там діє закон ефекту масштабу. Але вони (ці закони) багато в чому схожі.
ПЕРІОДИ ВИРОБНИЦТВА:

Найкоротший періодколи неможливо змінити жодного фактору виробництва. Всі фактори є постійними.

Короткостроковий періодколи можна змінити один або більше факторів, але хоча б один лишається постійним.

Довгостроковий періодколи є достатньо часу для зміни усіх факторів виробництва. Всі фактори – змінні.
Середні витрати виробництва у к-стр та д-стр періодах

Q

ATC 1

ATC 2

ATC 3

ATC 4

ATC 5

MP

0

38,6













31,8

1

30,5













28,3

2

25,8













25,8

3

25,6













23,8

4

29













22,3

5
















21,1

6




26,5










20,1

7




20,7










19,3

8




18,6










18,6

9




20,3










18,1

10




24,5










17,7

11
















17,4

12







23







17,2

13







19







17,1

14







17







17

15







19







17,1

16







23







17,2

17
















17,4

18










24,5




17,7

19










20,3




18,1

20










18,6




18,6

21










20,7




19,3

22










26,5




20,1

23
















21,1

24













29

22,3

25













25,6

23,8

26













25,8

25,8

27













30,5

28,3

28













38,6

31,8



В
довгостроковому періоді усі витрати – змінні
.

Крива довгострокових середніх витрат знаходиться нижче, ніж будь-яка крива короткострокових середніх витрат. Це тому, що чим більший проміжок часу, тим гнучкіше структура та організація діяльності підприємства.

“Дотик” з кривою довгострокових середніх витрат відбувається в точках мінімуму кривих корткострокових середніх витрат.

Крива довгострокових АТС складається з безкінечної низки цих короткострокових.
ЕФЕКТИВНИЙ МАСШТАБ – обсяг виробництва, за яким досягається мінімальний рівень середніх сукупних витрат.
Точка ефективного масштабу – це момент перетинання кривих середніх сукупних витрат і граничних витрат. До цього моменту граничні витрати є меншими від середніх сукупних. Після нього – більші.
Крім того – з моменту перетинання кривих середніх змінних витрат і граничних витрат починається зростання середніх змінних витрат.

ЕФЕКТ МАСШТАБУ У ДОВГОСТРОКОВОМУ ПЕРІОДІ:



Зростаючий ефект масштабу (economies of scale) – рівень виробництва зростає в більшій пропорції, ніж усі вхідні фактори. (спадна частина кривої д-стр. витрат)

Незмінний ефект масштабу (постійна віддача від масштабу) (constant return to scale) – рівень виробництва зростає в тій самій пропорції, що й усі вхідні фактори. (середня частина кривої д-стр. витрат)

Спадний ефект масштабу (diseconomies of scale) – рівень виробництва зростає в меншій пропорції, ніж усі вхідні фактори. (висхідна частина кривої д-стр. витрат)

Позитивний (додатний) ефект масштабу:

  1. Поглиблення поділу праці та спеціалізації виробництва;

  2. Підвищення ефективності використання управлінського персоналу;

  3. Поліпшення фінансових можливостей підприємства при збільшенні його розмірів;

  4. Підвищення ефективності використання капіталу підприємства;

  5. Можливість диверсифікації виробництва;

  6. Можливість виробництва побічних продуктів;

  7. Зниження витрат на рекламу, проектування дослідницьких зразків тощо в розрахунку на одиницю продукції.


Негативний (від’ємний) ефект масштабу:

  1. Зниження ефективності системи управління внаслідок її ускладнення.

Довгострокова крива середніх витрат дає нам можливість визначити мінімальний розмір підприємства та оптимальну структуру галузі.А саме –



  • коли має місце природна монополія,

  • коли розміри підприємств можуть бути різноманітними,

  • коли найефективнішими будуть малі підприємства.

Характер кривої довгострокових витрат пояснює, чому в одніх галузях є лише один виробник; чому в інших – багато дрібних; і чому ще в інших – багато різних: дрібних, середніх за розміром, крупних.

Правило визначення оптимальної кількості компаній для певної галузі в залежності від характеру довгострокової кривої середніх витрат: числиться, кілько обсяг Qi (min AC) занемає в Qtotal (загальний попит). Потім 100% ділиться на цю частку:

100% : Qi / Qtotal *100%

І маємо оптимальну кількість підприємств у галузі.

Норма прибутку (рентабельність) підприємства – числиться до ринкової поточної вартості основних та оборотних засобів. Не можна використовувати остаточну балансову вартість, тому що ці засоби можуть бути вже повністю замортизованими. Не можна й початкову, тому що могла пройти індексація, що спотворило б вартісні показники при розрахунку норми прибутку.

Існує також рентабельність виробництва, коли відношення прибутку числиться до витрат виробництва.



**********************************************************


1 Відомий нам з Лекції 5 “Теорія виробництва і граничного продукту”.





База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка