Лекція 4 Тема: страхування майна юридичних осіб План



Скачати 123.75 Kb.
Дата конвертації25.11.2016
Розмір123.75 Kb.
Лекція 4

Тема: страхування майна юридичних осіб




План





  1. Загальна характеристика майнового страхування: економічний зміст, об’єкти та види страхування майна.

  2. Основні умови та порядок страхування майна юридичних осіб.

  3. Страхування транспортних засобів і вантажів.

  4. Особливості страхування майна сільськогосподарських підприємств.



Література:

  1. Вовчак О.Д. Страхування: Навчальний посібник.- Львів: “Новий Світ”, 2005.- 480с.

  2. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг. Закон України від 12.07.2001.// Україна-бізнес.- 2001.- №35

  3. Про внесення змін до Закону України “Про страхування”. Закон України від 4 жовтня 2001 р. №44// Урядовий кур’єр. – 2001. – 7 листопада.

  4. Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні. Закон України від 28 серпня 2001р.//Голос України. – 2001р..- 11 вересня.

  5. Мачурський В.В. Правові основи страхування: Навч. посібник .- К.: КНЕУ. 2003. – 302с.




  1. Загальна характеристика майнового страхування: економічний зміст, об’єкти та види страхування майна.

Майнове страхування є однією з галузей страхування. Значення даного страхування зумовлене тим, що майно служить обов’язковим елементом господарської діяльності юридичних осіб і життєдіяльності людей, тому забезпечення страхового захисту майна є пріоритетним в системі страхових відносин.

Економічне призначення майнового страхування полягає у відшкодуванні збитків, заподіяних страхувальнику внаслідок пошкодження або знищення майна при настанні страхових випадків.

Зазвичай під майном у майновому страхуванні розуміють як конкретні предмети, вантажі. Транспортні засоби так і групу речей, предметів, виробів тощо.

Закон України “Про страхування” (2001р.) визначає в якості об’єкта страхування майна майнові інтереси, що пов’язані з володінням , користуванням та розпорядженням майном. Страховий захист охоплює лише ті майнові інтереси, які зумовлені необхідністю збереження майна через можливість його знищення, пошкодження. Крадіжок..

Під майном, що підлягає страхуванню, розуміють не всі, а лише ті об’єкти цивільних прав, стосовно яких:



  • Існує інтерес щодо їх збереження;

  • Завдані страховим випадком збитки можна оцінити вартісно.

Як правило не страхуються предмети, факт загибелі яких важко встановити. Зокрема. Не приймаються на страхування:

  • Документи, цінні папери та грошові знаки;

  • Рукописи, бухгалтерські книги та ділові книги;

  • Картотеки;

  • Технічні носії інформації;

  • Дорогоцінні метали;

  • Майно, яке знаходиться у застрахованому приміщенні, але не належить страхувальнику;

  • Будівлі, які перебувають в аварійному стані.

Страхувальниками у даній галузі можуть бути юридичні або фізичні особи.

При страхуванні майна юридичних осіб об’єктами є види страхування, а видами: нерухоме майно , обладнання устаткування, транспортні засоби тощо

При страхуванні майна фізичних осіб об’єктами є види страхування, а видами: будівлі, квартири, домашні тварини, домашнє майно тощо.

Залежно від виду страхових подій майнове страхування класифікують за такими групами ризиків :



  • Страхування майна від вогневих ризиків та стихійних лих;

  • Страхування сільськогосподарських культур від посухи та стихійних лих;

  • Страхування тварин;

  • Страхування засобів транспорту.

Страхування майна юридичних і фізичних осіб може бути добровільним. Згідно закону “Про страхування” (стаття 6) його видами є: страхування залізничного транспорту, наземного, повітряного, вантажів, багажу, страхування від вогневих ризиків та стихійних лих , іншого майна

Статтею 7 згаданого закону до обов’язкового майнового страхування відносять такі види: авіаційне страхування, страхування водного транспорту, врожаю сільськогосподарських культур, об’єктів космічної діяльності, страхування тварин, ліній електропередач.

Отже, страхування майна фізичних осіб здійснюється в основному в добровільній формі, тоді як зазначена частина майна юридичних осіб здійснюється в обов’язковій формі. Насамперед це стосується майна, яке має високу вартість, і зачіпає майнові інтереси не тільки окремих суб’єктів господарювання, але й національні інтереси.

2. Основні умови та порядок страхування майна юридичних осіб.

Особливої уваги заслуговує організація страхового захисту майна юридичних осіб – підприємств та організацій.

Юридичні особи можуть страхувати таке майно: державне. Власне, орендне, заставне, лізингове.

Підприємства можуть укладати такі види договорів страхування майна: основні, додаткові, спеціальні.

За основним видом договору можна застрахувати усе майно. Що належить підприємству, будівлі, транспортні засоби, обладнання, готову продукцію, сировину, матеріали та ін.

За додатковим договором можна застрахувати майно одержане підприємством згідно договору найму, прийняте від інших підприємств та населення для ремонту , зберігання, на комісію.

Спеціальний догові може бути укладено на страхування окремого виду майна (вибіркове страхування), майно передане згідно договору найму, майно на час проведення експериментальних та дослідницьких робіт.

Порядок та основні умови страхування майна юридичних осіб зазначаються у Правилах страхування за видами майна чи ризиків які розробляються самостійно окремими страховиками і підлягають реєстрації в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України при видачі ліцензії на право здійснення певного виду страхування.

Основні умови страхування майна охоплюють такі 3 аспекти:


  1. Страхову відповідальність – це перелік страхових ризиків, у випадку виникнення яких страховик бере на себе зобов’язання відшкодувати збитки. Страхування майна здійснюється на випадок виникнення таких страхових випадків: пожежі, стихійного лиха, аварій.

Із обсягу страхової відповідальності виключаються збитки, завдані майну внаслідок процесів, яких не можна уникнути, викрадення майна, неналежного зберігання, дефектів майна, державного перевороту.

Розміри страхових тарифів встановлюються окремо за видами ризиків і коригуються залежно від рівня складності ризику.



  1. Страхова сума і страхова оцінка. Страхова сума за кожним застрахованим об’єктом має відповідати його дійсній вартості.. дійсна вартість майна визначається по-різному залежно від виду майна, яке з метою страхової оцінки ділиться на такі групи:

  • Основні фонди;

  • Товарно-матеріальні цінності;

  • Продукція у процесі виробництва;

  • Об’єкти у стадії незавершеного виробництва;

  • Експонати виставок, колекції, авторські роботи та ін.

Страхова оцінка базується на двох типах покриття:

  • Страхове відшкодування – він означає , що страхове відшкодування повинно забезпечити страхувальнику компенсацію збитків у розмірі дійсної вартості майна на момент страхового випадку.

  • Страхове відновлення – означає, що при страховому випадку буде покриватися вся вартість відновлення знищеного чи пошкодженого майна.

Оціночна вартість може бути визначена на основі експертної оцінки, яку здійснюють сюрвеййєри ( в Україні вже створені оціночні бюро).

Майно може бути застраховане як на повну вартість, так і на певну частку.

Обчислення страхових платежів здійснюється виходячи із встановленої страхової суми і страхових тарифів, які встановлені для окремих ризиків і диференційовані залежно від складності ризику. Так , найбільш високі ставки використовуються при страхуванні обладнання приладів під час проведення дослідницьких та експериментальних робіт, космічної техніки. Майно вважається застрахованим, якщо між страховиком і страхувальником укладено договір страхування. Договори укладаються переважно від 1 до 11 місяців. На 1 рік і більше із щорічним уточненням вартості майна.

Загальні вимоги до змісту договору страхування визначено у Законі України “Про страхування” (розділ1).

Задоволення претензій страхувальника при настанні страхової події відбувається у такій послідовності: складається страховий акт про страховий випадок, визначається розмір збитку та страхового відшкодування, здійснюється страхова виплата.


  1. Принципи відшкодування збитків. Страхове відшкодування базується на системі пропорційної відповідальності, тобто у разі загибелі, знищення або пошкодженні майна страхове відшкодування визначається в такій пропорції, в якій майно було застраховане, але не вище страхової суми. Розрахунок здійснюється таким чином:

Страхове відшкодування =

Загальні умови та порядок виплати страхового відшкодування зазначені у статті 25 Закону України “Про страхування”. Конкретні умови визначені в правилах та договорі про страхування.

Якщо в договорі не передбачено інше, то збитки відшкодовуються таким чином:


  • У разі пошкодження майна страхове відшкодування виплачується у розмірі різниці між заявленою страховою сумою та авртості залишків майна, придатних для подальшого використання;

  • У разі втрати майна страхове відшкодування виплачується у розмірі дійсної вартості з вирахуванням зносу та вартості залишків майна, придатних для подальшого використання.

Розрахунок та виплата страхового відшкодування проводиться на підставі заяви страхувальника і страхового акту чи аварійного сертифікату. Страховий акт складається страховиком або уповноваженою особою (аварійним комісаром) з обов’язковою участю представника страхувальника. Страховик може відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо страхувальник не виконав обов’язків передбачених договором (неправдиві відомості про об’єкт страхування, отримання відшкодування від винної особи, несвоєчасне повідомлення про страховий випадок та ін)

Договір страхування зберігає чинність до повної виплати страхового відшкодування. Виплата страхового відшкодування здійснюється у встановленому договором порядку та у визначений термін. При цьому може утримуватись франшиза або черговий платіж, якщо договір поновлено.


3. Страхування транспортних засобів і вантажів.

Транспортне страхування відноситься до вибіркового страхування як частини майнового страхування і являє собою страхування транспортних засобів від небезпек, які виникають на різних шляхах сполучення.

Залежно від виду шляху воно поділяється на морське, річкове, наземне, повітряне та змішане.

Страхуванням водночас може бути охоплено як сам транспортний засіб (“каско), так і вантаж, який на ньому перевозиться (“карго”), водій та пасажири. В Україні із близько 6 млн. зареєстрованих автотранспортних засобів страхуванням охоплено приблизно 10-15%.

Страхування наземного автомобільного та водного (крім окремих видів) транспорту здійснюється в добровільній формі, а страхування повітряного транспорту – в обов’язковій.

При страхуванні наземного автомобільного транспорту об’єктами страхування є транспортні засоби, причепи до них. На страхування беруться всі марки автомобілів яким не більше 10 років. Розмір страхового тарифу залежить від типу марки, року випуску, від віку та стажу водія. та ін.

Залежно від типу обраного ризику страховий платіж становить 1,5-15% від страхової суми. Транспортний засіб може бути застрахований на повну вартість або на певну частку від повної вартості, але не менше 1/10 від вартості автомобіля.

Відшкодування не виплачується якщо страхувальник був у нетверезому стані, порушення правил пожежної безпеки, порушення дорожнього руху та ін.

До складу страхування водного транспорту відносять такі види: страхування суден, вантажів. В Україні до морського страхування відносять ще страхування відповідальності судовласників та особисте страхування від нещасних випадків

.Об’єктами морського страхування виступають: судно (як транспортний засіб – каско), вантаж, який перевозиться – карго, фрахт, правова відповідальність судновласника.

Особливості морського страхування :


  1. на страхування приймаються великі ризики, тому воно проводиться не окремими страховиками, а об’єднаннями страховиків;

  2. міжнародний характер морських перевезень, що призводить до існування міжнародних угод і правил, на основі яких проводиться страхування;

  3. договори укладаються переважно на основі морського страхового полісу Ллойда та застережень Інституту лондонських страховиків;

  4. договори морського страхування через їхню складність укладаються за посередництвом страхових брокерів;

  5. елементом ринку морського страхування є Клуби взаємного страхування судновласників.

Основне місце серед майнових видів морського страхування займає страхування суден, яке охоплює страхування корпусу суден, фрахту. Фрахт – плата за перевезення судном вантажу і пасажирів.

Обсяг страхового покриття встановлюється на основі однієї з таких умов:



  1. з відповідальністю за повну загибель і пошкодження;

  2. з відповідальністю за повну загибель;

  3. без відповідальності за пошкодження;

  4. без відповідальності за часткову аварію

Огляд майна, що приймається на страхування здійснює сюрвейєр, який є агентом страховика. А розподіл витрат по загальній аварії між судном, вантажем і фрахтом здійснює диспашер (спеціаліст в галузі морського права)

Виплата відшкодування відбувається у випадках повної фактичної, повної конструктивної загибелі судна.

При страхуванні вантажів (карго) застосовуються такі умови страхового покриття: з відповідальністю за всі ризики, з відповідальністю за часткову аварію, без відповідальності за пошкодження ( крім випадків крушіння),

Особливості страхування вантажів в морському страхуванні:



  1. договір може укладатися на окремий рейс і на визначений період часу. Укладається за Генеральним полісом;

  2. страховий поліс видається лише від одного імені і набирає чинності з моменту сплати страхувальником страхової премії;

  3. права та обов’язки за договором страхування можуть передаватися страхувальником без відома страховика іншій особі.

Страхові тарифи при страхуванні вантажів залежать від:

  1. виду вантажу і транспортного засобу;

  2. способу відправлення вантажу;

  3. маршруту;

  4. вартості вантажу;

  5. умов страхування.

Зазначимо. що страхування вантажів є найбільш поширеним в морському страхуванні.

Договори страхування вантажів класифікують за:



  1. видами транспорту – договори залізничних, морських, автомобільних повітряних перевезень;

  2. за територією – внутрішньодержавні і міжнародні;

  3. за кількістю перевізників, що беруть участь у перевезенні, місцеві, перевезення в прямому сполученні, прямі змішані тощо.

Авіаційне страхування – страхування ризиків, пов’язаних із використанням авіаційної та космічної техніки.

Авіаційне страхування включає такі види:



  1. страхування літаків, вертольотів від пошкодження і знищення;

  2. страхування відповідальності власників повітряних суден;

  3. страхування відповідальності експлуатантів повітряних суден;

  4. страхування інших ризиків.

Об’єктами страхування в авіаційному страхуванні виступають повітряні судна, зареєстровані у Департаменті повітряного транспорту та які мають сертифікат льотної придатності. Даний вид страхування в Україні є обов’язковим.

Умови страхування охоплюють такі страхові випадки:



  1. пошкодження повітряного судна;

  2. повна загибель повітряного судна.

Для координації діяльності страховиків в галузі авіаційного страхування створено Авіаційне страхове бюро України.
4. Особливості страхування майна сільськогосподарських підприємств.
Сільське господарство є однією з найважливіших і водночас найбільш ризикових галузей економіки.

Сільське господарство як галузь економіки має суттєві особливості, які впливають на проведення страхування, а саме: залежність сільськогосподарського виробника від природно - кліматичних чинників, сезонність виробництва, склад і структура сільськогосподарських виробничих фондів.

Страхувальниками у цій галузі виступають усі юридичні та фізичні особи, які займаються сільським господарством, а страховиками – страхові компанії, які мають ліцензію на проведення цього виду страхування.

До специфічних об’єктів страхування майна сільськогосподарських підприємств відносять:



  1. будівлі, споруди, сільськогосподарська техніка, транспортні засоби, сировина, продукція ті ін.;

  2. врожаї сільськогосподарських культур;

  3. сільськогосподарські тварини;

  4. деревина і плодово-ягідні кущі.

Крім звичайних видів страхування в сільському господарстві виокремлюють два специфічних види:

  1. страхування врожаю та багаторічних культур і багаторічних насаджень;

  2. страхування сільськогосподарських тварин.

Найбільш ризикованими є вирощування врожаю сільськогосподарський культур та багаторічних насаджень. Правильно організована система страхування врожаю сільськогосподарських культур відіграє важливу роль у розвитку сільськогосподарського виробництва, особливо рослинництва. В Україні з метою створення сприятливих умов для розвитку аграрного сектора економіки, захисту економічних інтересів сільськогосподарських виробників прийнято Указ Президента України “Про основні засади державної політики фінансово-кредитного забезпечення сільського господарства від 2001р. та ЗУ “Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 роки” від 2001р.

Законом України “Про страхування “ передбачено обов’язкове страхування врожаю та багаторічних культур і багаторічних насаджень підприємствами всіх форм власності, а Кабінетом Міністрів України у 2002р. затверджено порядок і правила проведення обов’язкового страхування врожаю.

Страхування врожаю сільськогосподарських культур здійснюється на випадок настання таких страхових подій:



  1. посуха, вимерзання, заморозок, град, злива, буря, повінь, пожежа;

  2. вимокання, випрівання, спричинені стихійним лихом;

  3. зниження якості продукції.

Страхова сума становить не вище 70% вартості врожаю. Вартість врожаю можна визначити множенням планової площі посіву тієї чи іншої культури на середньорічну урожайність (у розрахунку на 1 гектар) за останні 5 років і на погоджену із страховиком ціну за одиницю продукції.

Розмір страхового забезпечення залежить від величини збитку, величини врожайності, універсальності страхування.



Страхове відшкодування виплачується при наявності таких подій:

  1. стихійне лихо;

  2. недобору урожаю.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка