Лекція 4 еп Тема Зміст і механізми формування економічних збитків від забруднення навколишнього середовища План



Скачати 82.07 Kb.
Дата конвертації30.12.2016
Розмір82.07 Kb.

http://antibotan.com/ - Всеукраїнський студентський архів

Лекція 4 еп

Тема 4. Зміст і механізми формування економічних збитків від забруднення навколишнього середовища



План

  1. Суть економічних збитків від порушення НПС та їх класифікація.

  2. Збитки як економічна категорія.

  3. Розрахунок збитків від забруднення НПС.

Література: [6, 11, 14].
1. Внаслідок забруднення НПС виникає погіршення стану ПР.

Під забрудненням НС слід розуміти антропогенно зумовлене (в результаті людської діяльності) надходження речовин і енергії в НС, які погіршують його стан.

Розрізняють механічне, фізичне, хімічне, теплове, акустичне, електромагнітне, радіаційне, біологічне та інші види забруднення.

Забруднення класифікуються:



  • за характером виникнення: матеріальне та енергетичне;

  • за часом дії: стійке, середньо-стійке, нестійке;

  • за способом впливу: прямого впливу, непрямого, супутне, аварійно-випадкове.

Забруднення НПС завдає значних збитків економіці країни, тому, що для відновлення попереднього стану довкілля (повітря, ґрунтів, водних ресурсів, рослинного та тваринного світу) та лікування населення від наслідків забруднення (радіація після аварії на Чорнобильській АЕС, шкідливі викиди хімічних і металургійних заводів та рухомого транспорту) потрібні значні кошти.

Основними джерелами забруднення НПС є – транспорт, вугільні шахти, хімічні, металургійні, нафтопереробні підприємства, теплові електростанції і теплоцентралі.

Економічна оцінка наслідків порушення НПС полягає у визначенні загальнодержавних збитків від погіршення НС і визначенні величини витрат, які необхідні для запобігання цих збитків.

Для аналізу збитків від забруднення НПС розрізняють:



  • витрати на ліквідацію наслідків забруднення атмосферного повітря;

  • витрати на ліквідацію наслідків забруднення водних ресурсів;

  • витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельних ресурсів;

  • витрати на відновлення рослинного і тваринного світу;

  • витрати на зберігання, охорону і використання твердих та рідких відходів виробництва.

При оцінці збитків від забруднення НПС враховують натуральні (кількісні) та вартісні показники.

Натуральні (кількісні) показники:

  • загальний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферу, водні джерела і ґрунт;

  • питомий обсяг викидів шкідливих речовин на одиницю продукції по інградієнтам (шкідливих компонентах);

  • відношення фактичної концентрації конкретної речовини до гранично допустимої її концентрації до і після вводу в експлуатацію підприємств;

  • залежність впливу величини забруднення на показники діяльності економіки країни.

Вартісні показники:

- виробництво товарної продукції в розрахунку на 1-го працюючого;

- оплата одного дня по тимчасовій непрацездатності;

- вартість різних видів робіт і продукції;

- вартість лікування одного хворого;

- вартість одної тони утилізованої сировини.



2. Як економічна категорія – еколого-економічні збитки це різниця між сукупним суспільним продуктом (ССП), який міг би бути одержаний в результаті раціонального використання ПС і ССП одержаним при нераціональному його використанні. ССП – це сума матеріальних і духовних благ, створених суспільство за певний час.

Всі збитки суспільства пов’язані з негативним впливом на НПС можна поділити на 2 види:

1) Витрати на попередження негативного впливу забрудненого середовища на реципієнті:

- затрати на зменшення шкідливих викидів і скидів;

- затрати на нейтралізацію або ізоляцію шкідливих викидів і скидів від реципієнтів (людей, ґрунтів, повітря, водних ресурсів, житлово-комунального господарства, обладнання, машин, транспорту та ін.).

Ці витрати визначаються затратами на застосування систем очистки повітря, створення санітарно-захисних зон, розбавлення стічних вод, зберігання, захоронення і реалізацію відходів.

2) Витрати на ліквідацію наслідків забруднення НПС (відновлення родючості ґрунтів, тваринного, рибного та рослинного світу, очищення повітря, водних ресурсів, додатковий захист обладнання від корозії, лікування населення, оплату лікарняних листків, передчасну заміну комунальних мереж та ін.)

Отже, величина збитку визначається втратами від забруднення НС і витратами на компенсацію негативного впливу дії забруднень.



Втрати від забруднення НС поділяються на такі групи:

  • економічні втрати (прискорене руйнування майна, зменшення родючості ґрунтів, збитки підприємств через втрату робочих днів працівниками, що захворіли, додаткові витрати на лікування);

  • соціальні втрати (втрата здоров’я населенням, погіршення середовища проживання, умов праці та відпочинку, зростання рівня шуму та забрудненості). Частина з цих втрат піддається економічному обчисленню, частина – ні;

  • втрата можливостей (руйнування того, що не використовується сьогодні, але може бути використаним в майбутньому).

Збитки, які завдаються НПС можуть покриватися:

  • за рахунок підприємств, які забруднюють НПС (фінансові збори та штрафи);

  • за рахунок централізованих доходів країни, або, іншими словами, вони розкладаються на все суспільство.

Конкретні види збитків можна поділити на:

  • економічні наслідки погіршення здоров’я людей;

  • збитки від зменшення обсягу виробленої продукції в галузях, які експлуатують природу;

  • збитки від зменшення ціни на продукцію, через зниження її якості;

  • збитки через передчасний знос основних засобів виробництва та вибуття устаткування;

  • додаткові затрати на ремонт комунально-побутового господарства;

  • втрати сировини, палива, основних і допоміжних матеріалів (наприклад через корозію).

Визначення збитків проводять у 4 етапи:

  • визначення чим забруднене НПС;

  • визначення кругу реципієнтів, які зазнали збитків;

  • оцінка натуральних розмірів збитку;

  • оцінка економічного збитку в грошовій формі.

На даний час існують такі нормативні документи для визначення розміру відшкодувань збитків:

1. “Временная типовая методика определения экономической эффективности ПОМ и оценки экономического ущерба, причиняемого народному хозяйству загрязнением окружающей среды”.

2. Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (наказ Мін. від 18 травня 1995 р. № 37).

3. Методика визначення розмірів плати і стягнення платежів за забруднення НПС України.

4. Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. КНД 211.2.4.00-94.
3. Еколого-економічний збиток складається з трьох елементів: втрачений продукт; недовироблений продукт; компенсаційні витрати.

В загальному вигляді економічний збиток від порушення НПС можна розрахувати за формулою:


У = Ум + Ун + Ук,
де: Ум = ∆См + ∆Vм + ∆мм – вартість частини сукупного готового продукту (минулої праці), що втрачається через його пряме руйнування ;

∆См – втрата сировини, матеріалів, обладнання, через амортизацію у готовій продукції;

∆Vм – втрата витрат праці у готовій продукції;

∆мм – втрата доданої вартості у готовій продукції (податки та прибуток підприємств);



Ун = ∆Vн + ∆мн – втрата недовиробленої продукції через забруднення НПС;

∆Vн – втрата витрат праці у недовиробленій продукції;

∆мн – втрата доданої вартості (податків і прибутку) у недовиробленій продукції;

Ук = „∆Мк” = ∆Ск + ∆Vк – додаткові витрати на ліквідацію наслідків забруднення НПС (мк – тому, що фінансування цих витрат зумовлює зменшення прибутку підприємства);

∆Ск – витрати засобів виробництва на ліквідацію наслідків забруднення;

∆Vк - витрати живої праці на ліквідацію наслідків забруднення.
3.1. Збитки від порушення земельних ресурсів виникають:


  • через втрату землі:

= переведення продуктивних с/г земель на несільськогосподарські потреби (міські і сільські забудови, дороги);

= використання землі під їх інженерне освоєння та створення інфраструктури (проведення каналів, під’їздів, технологічних колій та ін.).

- від зниження урожайності с/г угідь.

Розрахунок збитків від втрат землі через вилучення її із с/г обороту:
Звз = Пвз х Цга, грн.,
де: Пвз – площа вилучених земель, га;

Цга – ціна 1 га землі з врахуванням її бонітету, виходячи з 50-ти річного терміну використання, грн/га.



Розрахунок збитків від втрат землі через вітрову та водну ерозію:
Зве = Ове х Цт, грн.,
де: Ове – обсяги втрат землі, т;

Цт – ціна 1 т землі, грн./т.



Розрахунок збитків від недобору урожаю:
Зну = ∑Пі х ∆Уі х Ці, грн.,
де: Пі – площа і-тої с/г культури, га;

∆Уі – величина зниження врожайності і-тої культури, ц;

Цт - ціна 1ц і-тої культури, грн./ц;
3.2. Збитки від забруднення та нераціонального використання водних ресурсів виникають через:

- збільшення захворюваності населення;



  • зменшенням вилову риби;

  • збільшення витрат на додаткову очистку води для споживання її населенням та підприємствами.

Розрахунок збитків від втрати рибної продукції:
Звр = В2 (Цр - С2) – В1(Цр - С1), грн.,
де: В2 і В1 середньорічні обсяги вилову риби до і після забруднення, ц;

Цр – оптова ціна одиниці рибної продукції, грн./ц;

С2 і С1 собівартість одиниці рибної продукції, до і після забруднення.

Розрахунок витрат на додаткову очистку забрудненої води для споживачів:

Здо = (С1 – С2) Ор, грн.,


де: С2 і С1 – собівартість очистки води до і після її забруднення, грн/куб.м;

Ор – обсяги річного споживання води, куб. м.


3.3. Збитки від забруднення атмосферного повітря виникають через:

  • збільшення захворюваності населення;

  • прискорений знос обладнання;

  • зниження урожайності с/г угідь;

  • зниження продуктивності лісів;

  • зниження продуктивності тварин.

Розрахунок втрат від забруднення повітря в промисловості, транспорті, будівництві та комунальному господарстві:
Звп = ∑[(∆Сі + Ен х ∆Кі) + (∆Сті + Ен х ∆Кті) + (∆Сзі + Ен х ∆Кзі)] + ∑ЗЗj х ∆ffj, грн.,
де: ∆Сі, ∆Сті, ∆Сзі, ∆Кі, ∆Кті, ∆Кзі – додаткові поточні та капітальні витрати протягом року відповідно на ремонт ОФ, використання забрудненого повітря як технологічної сировини та очистку загазованої води, грн.;

і = 1 ... п – кількість підприємств, які зазнали збитків.

Ен – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень (Ен = 0,14);

ЗЗj – затрати на одиницю втраченої j-тої сировини, грн/т.

∆ff - кількість недоотриманої сировини в зоні забруднення, т;

j – види втраченої сировини.


3.4. Розрахунок втрат підприємства через хворобу працівників:
Зх = Пп (Нх + Нпп) + В х Нх, грн.,
де: Пп – середньодобова продуктивність праці одного працівника, грн.;

Нх і Нпп – відповідно кількість невиходів на роботу через хворобу та кількість додаткових затрачених днів на побутові потреби, внаслідок забруднення, днів;

В – розмір виплат за день хвороби, грн.
Питання гарантованого рівня знань.

1. Класифікація видів забруднення НПС.

2. Збитки, як економічна категорія.

3. Показники, які необхідні для розрахунку збитків від забруднення НПС.

4. Етапи визначення збитків від забруднення НПС.

5. Конкретні види збитків від забруднення НПС.

6. Нормативні документи для визначення збитків завданих НПС.

7. Розрахунки збитків від порушення земельних ресурсів.

8. Розрахунок збитків від забруднення водних ресурсів.

9. Розрахунок збитків від забруднення атмосферного повітря.



10. Розрахунок збитків підприємства від збільшення захворюваності працівників.



База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка