Лекція 2 Медична гельмінтологія. Представники класів Плоскі та Круглі черви як паразити людини



Скачати 95.66 Kb.
Дата конвертації09.12.2016
Розмір95.66 Kb.

ЛЕКЦІЯ 2
Медична гельмінтологія. Представники класів Плоскі та Круглі черви як паразити людини

ГЕЛЬМІНТОЛОГІЯ (лат. Helmin-thologia < грец. helmins — черв’як, глист + logos — слово, вчення) — комплексна наука про паразитичних червів (гельмінтів) і гельмінтози (хвороби, спричинені ними).

    • близько 2000 видів гельмінтів чинять патогенну дію на організм людини, сільськогоспо-дарських і промислових тварин.

Медична гельмінтологія

вивчає гельмінтів і гельмінтози людини. Виділяють гельмінтози, спільні для людини і тварин — гельмінтозоонози.

Для позначення захворювання, що викликається певним видом гельмінтів, до кореня родової назви паразита в українській транскрипції приєднують закінчення -оз наприклад: теніоз, опісторхоз, трихінельоз і т. д.

Тип Plathelminthes - плоскі черви

Більше 7000 видів.

Зустрічаються у всіх середовищах існування: морських, і прісних водах, грунті; багато з них є паразитами.

Можуть пересуватись, мають праву та ліву, спинну й черевну сторони, передній і задній кінці тіла.

Первиннороті.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА плоских червів

3) наявність шкірно-м'язового мішка;

4) білатеральна симетрія;

5) форма тіла, сплюснута в спинно-черевному (дорсо-вентральному) напрямку;

6) наявність розвинених систем органів: м'язової, травної, видільної, нервової і статевої.

  • Гермафродити

  • Мають плоску та овальну (листкоподібну) або конічну форму. Розміри - від 0,5 мм до 10-15 см.

  • Тіло вкрите дрібними шипами і кутикулою.

  • Кутикула+периферична мускулатура (зовнішній кільцевий і внутрішній поздовжнього шари м'язів)=шкірно-м'язовий мішок.

  • Проміжки між органами виповнені паренхімою, яка є сплетінням сполучнотканинних клітин. Прикріплюються до різних органів хазяїв за допо-могою двох присосок – ротової та черевної.

Репродуктивна система та життєвий цикл

Стадії життєвого циклу: яйце→ мірацидій (у воді) →спороциста (молюск) →редія (молюск) →церкарія (вільно-живуча, інколи-інвазивна) →метацеркарія (у 2-му проміжному хазяїні, зазвичай інвазивна для людини) →марита (доросла форма)

Після заковтування, метацеркарії (адолескарії) екзцистуються у дванадцятипалій кишці і мігрують через стінки кишечника, черевної порожнини і паренхіми печінки в жовчні протоки, де вони розвиваються в дорослих за 3-4 міс.

Симптоми: болі в епігастральній ділянці, у правому підребер'ї, нудота і блювота. Збільшуються розміри печінки

Географічне поширення: повсюдне (Європа, Близький Схід, Азія. Інфекції F. gigantica реєструються у Азії, Африці та на Гаваях). В основному заражаються травоїдні тварини. Людина інфікується рідко у районах, де розводять овець та велику рогату худобу, і де люди споживають сирі листові овочі.

Dicrocelium lanceolatum (dendriticum), Ланцетоподібний сисун

Paragonimus westermani, легеневий сисун

  • Розмір: 8-13/1.2-2.2 мм.

  • Розташування в організмі людини: жовчні протоки, жовчний міхур, протоки підшлункової залози

  • Життєвий цикл: Остаточні хазяї - людина, коти, свині, які їдять рибу. Люди заражаються під час споживання непрожареної риби. Яйця виділяються з фекаліями через 3-4 тижні після зараження. Тривалість життя - до 20 років.

  • Патогенез: Викликає механічне і токсикоалергійне подразнення тканин господаря. Збільшується розмір печінка, а також жовчного міхура, може виникнути коліт. Один з основних симптомів -запалення підшлункової залози.

Clonorchis sinensis (the oriental or Chinese liver fluke)

  • Clonorchis sinensis знаходиться у жовчних протоках і підшлунковій залозі людини. Має 10- 25 мм у довжину і 3-5 мм у ширину. Галузисті сім’яники – у задній частині тіла.

  • Клінічні прояви: Легка інфекція не викликає чітких симптомів, при важких - відбувається збільшення печінки, може виникнути цироз, асцит і набряки. Може жити у тілі людини до 25 років.

Шистосоми:

Розглядаються 3 основні види:

A – Shistosoma manconi

B - S. japonicum

С - S. haematobium

Особини цього роду плоских червів роздільностатеві – виділяються чоловічий і жіночий організми. Вони живуть у венулах (залежно від виду) кишечника або сечо-статевої системи.

Остаточний хазяїн - людина. Урогенітальні шистосомози широко поширена в Африці і Південно-Західній Азії (Сирія, Лівія, Судан, Саудівська Аравія, Оман, Ізраїль, Іран, Ірак, Індія).

Вторгнення відбувається під час купання у прісних природних або штучних водоймах. Церкаріі активно проникають у шкіру через одяг і потрапляють у місця локалізації по кровотоку, розвиваючись та пошкоджуючи при цьому печінку.

Яйця мають гачки і можуть проникати в кровоносні судини і виходити у навколишнє середовище через фекалії або сечу.

  • Schistosoma haematobium є диморфним організмом - чоловічі і жіночі особини відрізняються за зовнішніми ознаками. Чоловічі особини мають форму листка і розмір близько 10-15/1 мм з жолобком на спині, загостреним у бік черевної поверхні. Самки розміром 20/0.25 мм розміщують у жолобку, яйця не мають оболонок. Вони 120-160 / 40-60 мкм розміром із зрілою мірацидією всередині.

  • Розташування: в людському організмі – у венулах сечового міхура, матки, передміхурової залози, іноді - товстії кишки.

  • Патогенез: вона впливає на організм господаря механічним і токсико-алергенним чином, викликає сонливість, набряки і втрати крові, що супроводжується сильним свербінням шкіри. На більш пізніх стадіях може розвинутись інфекція сечового міхура може розвинутися, а також передміхурової залози, зовнішніх статевих органів і промежини.

  • Діагноз – за овоскопією сечі і сперми.

Стьожкові черви (Cestoda)

характеризуються сплощеним в дорзовент-ральном напрямку тілом, лентовидной формою, повною відсутністю кишечника у всіх стадіях розвитку і гермафродитизмом.

Довжина стрічкоподібного тіла цестод - стробіли коливається від 1 см до 10 м. стробіла має 3 частини: а) сколекс, б) шийка в) проглоттиди. Сколекс є незначним потовщенням у формі шпилькової головки або булави. Він служить для фіксації в хазяїні і забезпечений м'язовими органами фіксації та хітиновими гачками.

Немає очей та травної системи.

  • У ціп'яків матка є сліпим замкнутим мішком без зовніш-нього отвору, тоді як у лентеців матка, як і у трематод, має вигляд петлистого каналу, що відкривається назовні спеціальним отвором.

  • Кожний членик здатний продукувати яйця, які розповсюджуються як окремими проглоттидами, так і їх групами, що відокремлюються від стробіли

Taenia. Свинячий та бичачий ціпяки

Життєвий цикл T. solium та T. saginata

Діагностика цестод

Зараження може бути асимптоматичним. Зазвичай зараження T. saginata діагностується, коли вражена людина помічає частини стробіли або окремі проглотиди у калі. Проголотиди мають здатність до руху.

Яйця Taenia нерозрізненні

Цистицеркоз

викликаний вживанням яєць цестод у фекаліях людини, зараженої ціп'яком. Як тільки яйця заковтуються, онкосфери виходить із яйця, проникають в стінку кишечника і мігрують у поперечно-смугасті м'язи, головний мозок, печінку та інші тканини, де вони інцистуються у цистицерків. Якщо личинки мігрують в мозок, розвивається нейроцистицеркоз, що може викликати конвульсії або судоми та інші неврологічні проблеми, і навіть смерть

Географічне розповсюдження

Himenolepis nana (Vampirolepis nana).
Карликовий ціп’як

Diphyllobothrium latum (Лентець широкий). Дифілоботріоз

Echinococcus granulosus, ехінококк

Alveococcus multilocularis

Тип Nemathelminthes.Клас Nematoda. Круглі черви

Відомо близько 10000 видів круглих червів, що живуть у різних середовищах: морських і прісних водах, у грунті, у органічних речовинах.

Для тварин, що відносяться до типу круглих червів, характерні:

1) Тришаровість (розвиток екто-, енто-і мезодерми у ембріонів);

2) Наявність первинної порожнини тіла і шкірно-м'язового мішка;

3) білатеральна сіметрія;

4) витягнуте несегментірованное тіло, що має в поперечному перерізі більш-менш округлу форму;

5) наявність систем органів-м'язової, травної, видільної, нервової і статевої;

6) роздільностатевість(чоловіча і жіноча особини);

7) травна система, що закінчується анальним отвором;

8) відсутність вій і джгутиків.

Круглі Черви, Клас Nematoda

Загальні особливості життєвого циклу

Поділяються на біогельмінтів та геогельмінтів (мають лише одного, дефінитивного, хаязяїна та частину життєвого циклу проводять у навколишньому середовищі).

Людина, як правило, є остаточним хазяїном, інколи – проміжним (трихінела, вугриця кишкова)

Можуть розвиватись у тілі з міграцією або без неї. Є найбільш розповсюдженими паразитичними червами людини

Ascaris lumbricoides
Аскарида людська

Життєвий цикл ASCARIS

Trichocephalus trichiuris - волосоголовець

Ancylostoma spp. (кривоголовка) Necator spp.

Життєвий цикл кривоголовки

Географічне розповсюдження некатора та анкілостоми

Strongyloides stercoralis (вугриця кишкова)

Стронгілоїдоз

Trichinella spiralis, трихінелла

DRACUNCULIASIS (guinea worm disease) Dracunculus medinensis.

Filaria and Filariasis

Життєвий цикл філярій

Лімфатичний філяріоз

Періодичність появи мікрофілярій у периферичній крові

Шкірний філяріоз. Onchocerca volvulus

Патологія

Географічне розповсюдження онхоцеркіазу



База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка