Лекція. №2 (для студентів 5 курсу спеціальності поа)



Скачати 135.74 Kb.
Дата конвертації29.12.2016
Розмір135.74 Kb.
Лекція. №2 (для студентів 5 курсу спеціальності ПОА)
Тема. Етапи та умови формування навичок читання й письма
Мета. Висвітлити етапи та умови ефективного формування навичок читання й письма; навчити виявляти, класифікувати помилки читання та письма, встановлювати їх причини.
Вступ. Навчання читання й письма – найважчий і найвідповідальніший період у шкільному житті дітей і вчителів. Помилки, своєчасно не виправлені в букварний період, даються взнаки всі наступні роки й виправити їх буває дуже важко.

За нашими дослідженнями, у 2 класі лише 33, 6% дітей читають без помилок, а серед старшокласників уміють виділяти головну думку тексту – 51% учнів, знаходити задану інформацію в тексті - 77%, розуміють зв’язність й послідовність подій – 63%. А решта?

У попередній лекції серед провідних умов ефективного формування навичок читання й письма було вказано на необхідність урахування психофізіологічних механізмів формування таких навичок, тобто процеси читання й письма не є простими моторними діями. Учень за короткий проміжок часу повинен виконати багато різнопланових завдань технічного, графічного та орфографічного характеру, кожне з яких має свої особливості. Але шестирічний школяр може утримувати увагу лише на одній дії, в той час як інші залишаються поза його увагою.

Отже, потрібна своєчасна допомога фахівця, добре обізнаного із складними механізмами та типовими помилками процесів читання й письма, а також способами запобігання та усунення таких помилок.


План.

  1. Психофізіологічні механізми формування навиків читання й письма

  2. Етапи оволодіння навиками читання й письма

  3. Основні помилки письма та їх причини

  4. Основні помилки читання та їх причини


Зміст лекції.


  1. Психофізіологічні механізми формування навиків читання й письма


Читання й письмо – складні навички, що довго формуються упродовж однакових етапів.

Навик – це дія, сформована через багаторазове повторення, характеризується високим ступенем опанування й відсутністю поелементної свідомої регуляції й контролю.

О. Лурія проаналізував психофізіологічні механізми вже сформованого процесу письма й виокремив у ньому такі дії:

- розрізнення звуків мовлення;


  • збереження в пам’яті їхнього порядку;

  • засвоєння написання букв, розрізненням близьких за накресленням;

  • тверді рухові навички, впевнене чергування потрібних рухів.

Д.Б. Ельконін дослідив й описав психофізіологічні механізми вже сформованого процесу читання, в якому виокремив такі навички:



  • добре сприймати, розрізнювати, диференціювати усі буквені знаки;

  • уміти переводити букви у звуки;

  • уміти складати із звуків і букв слова;

  • розуміти й знати значення слів;

  • правильно виокремлювати граматичну структуру письмового мовлення;

  • розуміти смисл тексту.

До створення механізму читання та письма задіяні такі психофізіологічні компоненти: механізми організації уваги, довільна регуляція і контроль дії, артикуляція й слухове сприйняття , зорово-просторове сприйняття, зорова й слухова пам'ять, зорово-моторні координації , моторна пам'ять, звуко-буквений і фонемний аналізи, нервово-м’язовий контроль.

Говорячи про особливості навчання читання й письма шестилітніх першокласників, потрібно зважати на ступінь вікового розвитку в кожного з них зазначених компонентів.

О. Лурія та Д. Ельконін описали складні структури вже сформованих навиків, коли увага не спрямовується на кожну окрему операцію. У першокласників формування кожної окремої операції передбачає ще здійснення системи додаткових дій, автоматизація яких і засвідчить сформовану навичку.


Дії, необхідні для початку формування навички письма

Осмислення :

а/ увага дитини спрямована на аналіз звука;

б/ перекодування фонеми в графему;

в/ утримування в пам’яті послідовності фонем і графем.



Написання :

а/ добре знати графічний образ, щоб його уявити;

б/ знати й уміти виконувати необхідні рухи (правильна траєкторія, чергування і співвідношення елементів окремих букв, їх поєднання в слові).
Зазначені вміння є основою для формування трьох основних груп навиків письма:

а/ технічних: координувати рухи руки й очей, користуватися писемним приладдям;

б/ графічних: писати букви, склади, слова з правильним нахилом, певної висоти та ширини, рівномірно розподіляти їх в рядку, правильно поєднувати,

в/ орфографічних: правильно визначати звуковий та буквений склад слів, коментувати їх запис.



Дії, необхідні для початку формування навички читання:

Осмислення :

а/ запам’ятати букву,

б/ співвіднести із звуком,

в/ утримувати в пам’яті звукове сполучення.



Читання:

а/ згадати правила відтворення графем у звуки,

б/ пізнати слово й зрозуміти його смисл.
Зазначені вміння є основою для формування навичок правильного та свідомого читання. Вони формуються за допомогою звукового та звуко-буквеного аналізу та синтезу.

Для дітей 6-7 років процес навчання грамоти надзвичайно складний, адже до роботи одночасно залучаються кора головного мозку, органи зору та слуху, артикуляційний апарат, м’язи тіла, окремі функції яких ще недостатньо сформовані, але діяльність яких потрібно скоординовувати для одночасного виконання тонкокоординованих рухів руки чи мовленнєвого апарату.


Зважаючи на психофізіологічні особливості та складність формування навиків читання й письма, науковці довели необхідність поетапної роботи з формування цих процесів.


  1. Етапи оволодіння навиками читання й письма



Етапи оволодіння технікою читання

1 етап – аналітичний: виокремлення й оволодіння основними елементами дії, потребує усвідомленого контролю для диференціювання букв, супроводжується фонемним аналізом, співвіднесенням букви із звуком; відтворення звукового образу слова. Читання по буквах, складове.

Сучасна методика навчання читання усунула етап побуквеного способу читання завдяки використанню прийомів читання злиттям приголосного і голосного.


2 етап синтетичний: об’єднання окремих дій (диференціювання букв, фонемний аналіз, співвіднесення букви із звуком) у цілісний процес; відтворення звукового образу слова. Читання словами. Високий ступінь свідомого контролю.

3 етапавтоматизації – сформована цілісна дія, що виконується без фіксації уваги на окремих елементах; перехід від звукового образу слова до прямої асоціації з його значенням, а під час читання мовчки – з’являється видимий образ слова. Цілісне сприйняття й розуміння тексту. Навик сформовано.

За умов застосування правильної методики навчання навички автоматизованого читання повинні бути сформовані наприкінці першого класу. Показниками автоматизованої навички читання є безпомилкове диференціювання буквених знаків, безпомилкове читання слів, розуміння смислу слів, розуміння смислу речень. Це основа для розвитку якісного читання, що будуть опрацьовувати в 2-4 класах.
Етапи оволодіння технікою письма

1етап – аналітичний: усі дії під контролем, потребують активної уваги, аналізу кожного компонента дії ( звуковий аналіз слова, переведення фонеми в графему).

На цьому етапі діти зосереджують увагу на багатьох моментах письма: пригадування букви, її елементів; звідки починати, куди вести, де закінчити; як поєднати між собою, як зробити це правильно тощо; постійно звіряють свої дії із зразком, коригують свої дії під час виконання, розмірковують, - що потребує значних затрат сил, уваги, часу. Усі дії потребують усвідомлення й контролю з боку самої дитини.

Особливої уваги з боку педагога потребують діти з недостатньо сформованими зорово-моторними та пізнавальними функціями: уваги, сприйняття, організації діяльності.

Виконання дій на цьому етапі навчання дитина розбиває на окремі цикли, кожен з яких складається з часу на: а/ виконання одного графічного елемента та б/паузи для контролю за виконаною дією й усвідомлення наступної дії. Час для виконання приблизно дорівнює часу для паузи, тому процес написання довготривалий і напружений.

Пауза підтверджує складний механізм дії написання букви і потрібна не лише для усвідомлення того, що і як зроблено, правильно чи ні, але й для програмування наступної дії.

Рух очей під час читання подібний до руху руки під час письма: тобто око відстежує кожен елемент букви, відбувається усвідомлене оцінювання, диференціювання звуків і букв.


Отже, пауза є природною і необхідною для підвищення рівня усвідомлення дії, дозволяє оцінити й виконати корекцію під час діяльності

Пришвидшити темп письма можна лише через скорочення паузи, що призведе до помилок і ще більшого напруження дитини. Отже, квапити не можна. Що робити?

Скоротити паузу на обдумування можна, підсиливши впевненість дитини у правильності виконання дій.

Відтак, на аналітичному етапі навчання письма списування не може бути механічним та безвідривним. Потрібно формувати усвідомлене письмо, що потребує збереження паузи для обдумування дій.



Прийоми формування усвідомлених навичок письма:

  • ознайомлення із зошитом, рядками, правилами розташування букв, співвідношенням елементів букв;

  • пояснення траєкторії написання основних елементів;

  • письмо усіх елементів букв і конструювання з них різних букв;

  • поелементний аналіз букв;

  • ознайомлення з елементами контролю за діями: верхня та нижня рядкові обмежувальні лінії, похила;

  • опис дій під час написання букви: починаю …, заокруглюю.., проводжу…, поєдную…, закінчую на…;

  • вправи для розвитку дрібної моторики рук (намотування та розмотування ниток, штрихування малюнків тощо).

Важливим елементом навчання на цьому етапі є звуко-буквений аналіз для формування усвідомленої навички переведення фонем в графеми. Відтак особливої уваги потребують діти з недоліками вимови звуків та несформованим фонематичним слухом.

Поки дитина не пройде 1 етап, тобто поки не засвоїть дії з виконання всіх графічних елементів та звуко-буквеного аналізу, переходити на другий етап не має сенсу.



2 етап оволодіння технікою письмасинтетичний. Окремі дії стають цілісними: звуко-буквений аналіз і переведення фонеми в графему не відокремлюються, письмо букв не поділяється на окремі елементи. Натомість відбувається формування інших доволі складних навиків: побудова системи графем, що співвідносяться із системою звуків; засвоєння способів позначення фонем буквами; запис буквеної моделі слова, що відображає зв'язок між значенням і формою.

Усі дії під контролем, потребують активної уваги для утримування в пам’яті послідовності фонем і графем, виконання необхідних рухів: правильної траєкторії, чергування і співвідношення елементів окремих букв, їх поєднання в слові.


3 етап оволодіння технікою письмаавтоматизації. Письмо стає цілісною дією, а деякі елементи виконуються автоматично, без активної уваги та контролю, оскільки міцно засвоєно операції переведення фонем у графеми, програмування їх послідовності та руху руки, чому сприяли й зрослі на 10-11 році життя дитини психофізіологічні можливості. Під контролем залишається лише думка, яку потрібно оформити письмово, все інше повинно вийти з-під свідомого контролю дитини. Навик сформовано. Показниками автоматизованої навички є стабільний почерк; збільшення швидкості письма; зосередження уваги на змісті писемного висловлювання. Це основа для розвитку писемного мовлення.
Отже, формування навички письма – це довготривалий та складний процес. Довготривалість та особливості другого та третього етапів навчання залежать від успішного навчання на першому етапі.
Що ж відбудеться, якщо форсувати швидкість на початкових етапах навчання?

Шестирічний школяр швидше працювати не може через несформованість нервово-м’язової регуляції, тому скорочує паузу, а відтак знижується усвідомлення, контроль, оцінка, планування – спотворений запис закріплюється. Під час читання дитина встигає диференціювати лише перші букви, тому читає за здогадкою, з помилками, що змушує читати слово повторно, спотворюється сприйняття тексту.

На жаль, сучасна методика пропонує ще й принципи безвідривного письма й механічного копіювання, коли провідна інструкція – дивись й роби, як я. Діти бачать усе по-різному і закріплюють в процесі навчання свої ж помилки. Ситуація ускладнюється тим , що інструкція дорослого не завжди зрозуміла дітям ( див. Чабайовська М.І. Єдині зразки каліграфічного письма букв українського алфавіту та цифр: Навч.-метод. посібник. – Тернопіль: Мальва – ОСО, 2010. – 116 с.).



Отже, темп письма на початковому етапі не може бути нав’язаний - це лише гальмуватиме формування навички.
Безвідривне письмо можливе, коли різко скоротиться пауза, тобто коли виконання кожного елементу вийде з-під постійного контролю на етапі автоматизації, лише тоді можливе плавне зв’язне , швидке письмо, але не безвідривне.

Традиційно багато уваги приділяється чистописанню, вправлянню. І це дійсно необхідно. Однак численні вправляння доцільні лише на третьому етапі формування навички. Тому що перші два етапи – усвідомлена й дуже повільна діяльність, а не лише механічне вправляння. Допоки дитина не усвідомила дію, тобто не закріпила алгоритм дії, схему, траєкторію руху, - вправляти не має сенсу. Навіть шкідливо. Тому усвідомлене навчання – провідний принцип дидактики, звідси - напруження й повільний темп.



До речі, сучасні критерії оцінювання швидкості читання – 90-100 слів на хвилину порушують можливості слухового й зорового сприйняття, артикуляції, що призводить до високої функціональної напруги.



  1. Основні помилки письма та їх причини

Причини помилок письма в першокласників поділяють на внутрішні та зовнішні.



Внутрішні: недостатня сформованість зорового й зорово-просторового сприйняття, зорової пам’яті, зорово-моторної координації, моторних функцій, механізмів організації діяльності, несформормованість фонетико-фонематичного сприйняття, функціональна напруга, втома, індивідуальні особливості темпу діяльності.

Зовнішні причини: помилки методики – опора на принцип механічного копіювання, швидкий темп навчання, неправильна поза, положення ручки, низька концентрація уваги, нестійка працездатність, незасвоєні правила.
Зазначені причини обумовлюють появу труднощів у навчанні. Неспроможність дитини самостійно їх подолати призводить до помилок письма.

Труднощі, що виникають у першокласників під час письма, умовно можна поділити на п’ять груп:

1/ труднощі формування зорового образу букви. Помилки: дописування зайвих або недописування елементів у букві, зворотний порядок накреслення букви, дзеркальне зображення літери, письмо друкованої замість рукописної букви, заміна однієї букви іншою.

Для усунення труднощів передбачити в процесі навчання: розвиток просторового сприймання, вольових якостей, самоконтролю, довільної уваги, вправляння в порівнянні, диференціюванні;

2/ труднощі формування правильної траєкторії руху. Помилки: вихід елементів букви за межі рядка, пропуск рядка або письмо поза основним рядком у сітці зошита.

Для усунення зазначених труднощів передбачити: вправи для розвитку окоміру, координації рухів руки, просторового сприймання;

3/ труднощі копіювання. Помилки: різна висота букв у слові, різний нахил елементів букви та букв у слові, наявність тремору, відсутність поєднання або неправильне поєднання букв, окреме письмо елементів у букві.

Для запобігання помилкам потрібно передбачити такі вправи: для розвитку окоміру та координації рухів руки, зміцнення дрібних м’язів кисті руки;

4/ труднощі в застосуванні навчального приладдя. Помилки: надмірне стискання ручки, недостатній натиск на папір, тремтячі лінії.

Для усунення помилок потрібно показати правильні прийоми роботи, сидіння за партою, навчити самоконтролю за діяльністю.

5/ труднощі індивідуального характеру. Помилки: повільний процес переведення друкованої букви в рукописну, швидка стомлюваність руки, поява тремтячих ліній, невміння побачити й назвати елементи букви, недописування, пропуски.

У роботі з дітьми, що мають труднощі особистісного характеру, потрібно передбачити розвиток вольових якостей дитини, довільної уваги, дрібних м’язів кисті, підвищення працездатності, формування розумових дій (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення).




  1. Основні помилки читання та їх причини

На процес формування навички читання впливають ті ж внутрішні причини, що й на процес навчання письма. Крім того, є й специфічні чинники: порушення вимови, труднощі артикуляції.

Серед найбільш поширених зовнішніх причин - недосконала методика навчання читання, в основі якої - орієнтування дітей на швидкість читання. Саме форсування швидкості читання призводить до таких помилок, як взаємозаміна близьких за конфігурацією букв; пропуски букв, складів, слів; перестановка букв; читання за здогадкою; швидкий темп читання з поганим розумінням прочитаного.

Поширеною помилкою на початковому етапі навчання є дуже повільний темп читання. Якщо до кінця 1 класу темп пришвидшується, то це свідчить про індивідуальні особливості темпу діяльності повільної дитини. Якщо повільний темп читання не має особливої динаміки до кінця року, то най вірогіднішими причинами можуть бути не сформованість звуко-буквеного аналізу, труднощі артикуляції, концентрації уваги або функціональна напруга, втома.



Висновки.

Отже, перший етап навчання письма і читання визначає успіх формування цілої навички на 2 та 3 етапах, коли дитина буде легко схоплювати слова, фразу, навчиться формулювати й записувати свою думку. У четвертому класі під час читання й письма всі технічні дії повинні піти з-під контролю, свідомо контролюється лише думка, сутність письмового тексту. Це й буде початок навчання писемного мовлення, що має свої механізми і свої труднощі.

Дуже багато учнів залишаються на синтетичному етапі, через що графічні та орфографічні навички не формуються, дитина не любить читати й писати.

Не навчена розуміти текст дитина й у 9 класі буде його не розуміти. Техніка читання, темп читання важливі не самі по собі, а лише як основа для розуміння тексту.


Література.

Прищепа О. Ю. Навчання письма / Навчання і виховання учнів 1-го класу : метод. посіб. для вчителів / упоряд. О. Я. Савченко. — К. : Початкова школа, 2002. — 464 с.

Гончарук І.П. Запобігання й усунення графічних помилок першокласників/ І.П.Гончарук . (див. додаток №1 до лекції № 2)

Трунова В.А., Боднар Н.М. Удосконалення навичок правильного письма учнів початкової школи . Виправлення індивідуальних помилок у почерку дітей ( див додаток №2 до лекції № 2).



Запитання.

Що спільного в процесах читання й письма й чим вони різняться між собою?

Які труднощі під час навчання читання й письма можливі за умов дефіциту уваги?

Подайте класифікацію труднощів, що виникають у шестиліток під час навчання письма.

Схарактеризуйте етапи формування навичок читання й письма.

Коли доцільно починати формувати навички якісного читання й безвідривного письма?



Завдання для самостійного опрацювання теми: Читаючи текст статей Гончарук І.П. Запобігання й усунення графічних помилок першокласників (див. додаток №2 до лекції) та Труновоъ В.А., Боднар Н.М. Удосконалення навичок правильного письма учнів початкової школи . Виправлення індивідуальних помилок у почерку дітей ( див додаток №2 до лекції № 2) позначте на полях спеціальними символами відому інформацію «+», невідому інформацію «-», суперечливу інформацію, що потребує перевірки «?», дуже цікаву «!». Узагальніть отриману інформацію.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка