Лекція №1(для студентів 3 курсу спеціальності пхіма)



Скачати 140.1 Kb.
Дата конвертації30.11.2016
Розмір140.1 Kb.

Лекція. Лекція № 1(для студентів 3 курсу спеціальності ПХІМА)

Тема. Зміст предмета “ Читання (літературне читання) ” та його методична реалізація на уроках у 2-4 класах

Вступ. Предмет «Літературне читання» в початкових класах - це органічна складова освітньої галузі «Мови і літератури» . Сучасна методична наука шукає засоби й технології, що сприятимуть літературному розвиткові школяра й забезпечать формування в нього механізмів спілкування з культурою, розширять уяву й емоційну чуйність до літературних творів.

План.

1. Історичні передумови започаткування літературної освіти в початковій школі

2. Літературне читання як навчальний предмет. Сутність і змістові лінії літературної освіти

3. Коло читання. Принципи визначення змісту читання

4. Літературний розвиток учнів на уроках читання

5. Мовленнєвий розвиток учнів на уроках читання

6. Розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного


Зміст лекції.
  1. Історичні передумови започаткування літературної освіти в початковій школі




Сучасний стан літературної освіти молодших школярів – це результат довготривалих пошуків педагогів, мета яких - забезпечити потреби суспільства й особистості в культурному розвитку. Усе найкраще, що впродовж століть засвідчило ефективний вплив на розвиток особистості дитини, знайшло своє логічне продовження в сучасній методиці літературної освіти молодших школярів.




Історичні підходи до проведення уроків читання в школі




На початку ХІХ ст. у школах панувало механічне, несвідоме заучування текстів релігійного спрямування, що передбачало вивчення текстів напам'ять і дослівне переказування їх без додаткових запитань і пояснень.




У середині ХІХ ст. К.Д. Ушинський увів пояснювальне читання, яке передбачало свідоме засвоєння тексту, розвиток мовлення й мислення. Для цього використовували прийоми: бесіди, свідомого читання, унаочнення, тлумачення, запитання, логіко-стилістичний аналіз тексту, свідоме переказування. Серед негативних особливостей зазначеного підходу є те, що через надмірне пояснення окремих слів і понять губилася художня цінність твору, емоційність його сприймання.

На основі пояснювального читання відомий педагог М.О. Корф запровадив словотлумачне читання, метою якого було розширити світогляд школярів, дати якнайбільше знань через розкриття смислу великої кількості слів з різних галузей знання.


М.Л. Бродський, І.М. Соловйов запровадили літературно-художне читання, засобами якого намагалися не лише досягти виховного впливу на дітей у процесі читання творів, а й сформувати естетичні смаки, ознайомити учнів з основами літературознавства.

На початку ХХ ст. учитель словесності Ц.П. Балталон розробив основи виховного читання, що покликане було усунути недоліки методики пояснювального читання. Дітям пропонували для читання великі цікаві реалістичні та науково-популярні твори, які читав вголос учитель. Було запроваджено позакласне читання, літературні бесіди, виховні прийоми, що відповідали особливостям дитячої психіки, дидактичні ігри як виховний засіб, що сприяв розвитку мислення; пояснення поведінки героїв з виховною метою. Серед негативних особливостей цього підходу – відсутність у програмі читання віршів, казок, байок, розвитку навичок читання і мовлення, відмова від ознайомлення з елементами теорії літератури.




До середини ХХ ст. у 1-2 класах використовували методику пояснювального читання, а в 3-4 класах - літературно-художнє читання (використання високохудожніх творів та ілюстрацій). Надалі зусилля педагогів були спрямовані на узагальнення досвіду роботи та удосконалення існуючих підходів до навчання читання молодших школярів.




На початку ХХІ ст. почав інтенсивно розвиватися літературно-компетентнісний підхід в методиці літературної освіти молодших школярів. Свої погляди на особливості такої методики науковці висвітлювали в концепціях безперервної літературної освіти школярів:

- Концепція літературної освіти в 12-річній загальноосвітній школі: Проект /О. Я. Савченко, В.О. Мартиненко, Н.Й. Волошина та ін. (див. ж. Дивослово. – 2002. - №4.)

- “ Літературна освіта школярів ” (Н. Скрипченко та ін.) (див. ж. Початкова школа -1994. - №3),

- “ Літературна освіта молодших школярів в системі рідної мови ” (О. Джежелей) (див. ж. Початкова школа - 1994. - №1).




Провідні ідеї концепцій літературної освіти

- література – це форма суспільної самосвідомості та мистецтво слова,

- початкова школа - базова для літературної освіти,

- мета літературної освіти школярів – залучення до мистецтва читання, ознайомлення з видатними творами національної та світової літератури.



2. Літературне читання як навчальний предмет. Сутність і змістові лінії літературної освіти

У визначенні сутності змісту літературного читання об’єдналося те позитивне, що було напрацьовано попередниками й пройшло апробацію часом: розумовий, пізнавальний, виховний, мовленнєвий, літературознавчий аспекти. Відтак склалося сучасне розуміння поняття «читання».




Читання – це:

- основна форма засвоєння змістової та емоційної інформації, особливий засіб розумового й духовного розвитку особистості;

- один із основних компонентів розвитку мовленнєвої діяльності школярів;

- один з важливих засобів формування особистості.




Відповідно до такого розуміння поняття читання було визначено зміст літературної освіти молодших школярів.

Сутність початкової літературної освіти

  • Розвиток навичок читання;

  • Розвиток навичок зв'язного мовлення;

  • Вироблення умінь працювати з текстами дитячої літератури різних авторів, жанрів;

  • Збагачення досвіду художньо-естетичного сприйняття художніх творів;

  • Формування морально-етичних цінностей через художні образи творів;

  • Формування творчих літературних здібностей;

  • Розвиток читацької самостійності учнів.



Основою структурування програми навчання є змістові лінії Державного стандарту з читання (див. програму з літературного читання http://www.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/nnn1_4kl/).

Змістові лінії предмета “ Літературне читання ”

1. Коло читання ( визначено жанри, автори, теми)

2. Розвиток навички читання ( визначено способи, якісні показники, темп читання)

3. Літературознавча пропедевтика (розвиток умінь аналізувати та розуміти зміст літературного твору, подано літературознавчі терміни для засвоєння, види літературного аналізу текстів, прийоми осмислення)

4. Досвід читацької діяльності(опрацювання текстів різних видів: художніх, науково-художніх).

5. Робота з дитячою книжкою, інформацією (розвиток навичок самостійно працювати з книжкою, особливості роботи з книжкою)

6. Розвиток літературно-творчої діяльності на основі прочитаного (самовираження школяра через художнє слово)




3. Коло читання. Принципи визначення змісту читання


Принципи добору творів для читання молодшими школярами уперше було визначено в програмі навчання в 2005 р. й конкретизовано в програмі 2012р.


Провідними задекларовано такі принципи:
  • Тематично-жанровий

  • Художньо-естетичний

  • Літературознавчий

  • Комунікативно-мовленнєвий


У попередніх читанках твори було підібрано й розміщено за сезонно-тематичним принципом (осінь, зима, весна і літо), у текстах творів дітей знайомили із змінами в природі; до цієї тематики добирали й художні твори, переважно оповідання й вірші.
Отже, зазначені чотири принципи обумовлюють добір творів для читання, тобто визначають коло читання молодших школярів. Розглянемо послідовно вимоги цих принципів до добору творів для читання.

Тематично-жанровий принцип передбачає, що тематика творів для читання в 2-4 класах повинна відображати весь навколишній світ:

- про людину, людські взаємини, пригоди ровесників, шкільне життя, родинні стосунки;

- природу, її красу і мудрість, неповторність у різні пори року, ставлення людей до рослин і тварин;

- державу, Батьківщину, батьківський дім;

- сучасність і минуле, знаменні події;

- рідну мову, виникнення писемності, друкарства, створення книги, бібліотечну справу;

- дитячу літературну творчість тощо




Художні твори поданої тематики повинні бути різних родів і жанрів, стилів: науково-художні, науково-пізнавальні, фольклорні, твори української та зарубіжної літератури, періодика, довідкова література.




Жанрове й авторське різноманіття творів:

  • Малі форми усної народної творчості (загадки, скоромовки, прислів'я, приказки, ігри, казки (2 кл. – про тварин,3 кл. – чарівні, 4кл. - побутові), легенди, притчі – з 4 кл.);

  • літературні казки всесвітньо відомих казкарів

  • байки (з 3 класу)

  • поезії українських письменників-класиків

  • оповідання українських письменників-класиків

  • твори дитячої української літератури

  • науково-художні (з 2 кл.) та науково-популярні твори (з 3 класу)

  • твори письменників української діаспори

  • твори класичної і сучасної зарубіжної літератури




Види текстів для читання

  • художні тексти: прозові і віршовані (поезія лірична, сюжетна, пейзажна, байки, п'єси )

  • науково-пізнавальні ( з 3 кл. в розділах “ Від слова до книги ”, “ Сторінки для допитливих ”; в 4 кл. -“ Рости книголюбом ”),

  • довідкового характеру (словники, енциклопедії).




Принцип художньо-естетичної цінності твору спрямовує на виховання здатності естетично сприймати художні твори, формування загальнолюдських цінностей,

передбачає відбір творів словесного мистецтва за критеріями естетичної цінності, а саме:

  • художньо досконалі за змістом і формою (визнаних майстрів слова);

  • морально-етичного й патріотичного спрямування;

  • такі, що сприяють естетичному й мовленнєвому розвитку учнів.




Літературознавчий принцип спрямовує на літературний розвиток учнів, передбачає формування основ теоретико-літературних знань і вмінь ними користуватися.

Уперше в 2011 році в програмі було наголошено на важливості добирати твори з урахуванням комунікативно-мовленнєвого принципу, що передбачає можливість вести діалог з автором, героями твору, текстом за допомогою технологій кооперативного навчання, створення діалогових ситуацій (робота в парах, малих групах, літературні ігри й бесіди, декламація, драматизація тощо ), що допоможе сформувати досвід міжособистісного спілкування.


Комунікативно-мовленнєвий принцип добору змісту читання обумовлює:


  • розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання, письмо);

  • діалогову взаємодію з текстом, автором, героями творів;

  • формування культури спілкування;

  • побудову власних висловлювань на основі художніх текстів.

Слід зазначити, що перелік не тільки творів, а й авторів є рекомендованим і може бути змінений укладачами підручників та вчителями.



4. Літературний розвиток учнів на уроках читання


Основні напрями роботи з літературознавчої пропедевтики:

  • ознайомлення із суттєвими ознаками жанрів (2кл. – фольклор, вірші; 3кл. – байки, п'єси-казки , науково-популярні; 4 кл. - міфи, легенди);

  • ознайомлення з відомостями про життя і творчість письменника (монографічний принцип);

  • встановлення взаємозв'язку між автором і темою його творчості;

  • ознайомлення з літературними термінами;

  • виховання естетичного ставлення до художнього твору.

Передбачено практичне ознайомлення з літературознавчими поняттями, тобто розпізнавання їх значення й називання суттєвих ознак: тема, сюжет, ідея твору. жанрові особливості твору, композиція, персонаж, його характеристика, дійові особи, мотиви вчинку, художній образ, засоби художньої виразності.

У підручнику для 4 класу (авт. О.Я.Савченко) подано “ Короткий словничок читача ”, де розкрито значення 44 літературознавчих терміни; у підручнику авт. В.О. Науменко літературні терміни розкрито перед текстом твору.

Для закріплення та розширення теоретико-літературних знань школярів передбачено застосування лінійно-концентричного та монографічного підходів до структурування матеріалу підручників.




Лінійно-концентричний підхід до структурування змісту підручників – це такий спосіб розміщення матеріалу, коли в кожному наступному класі присутній однаковий тематичний концентр (блок), але з більшим інформаційним наповненням, що з року в рік поглиблює та розширює знання дітей з теми. Наскрізними і найбільшими за питомою вагою темами є:

- світ життя сучасної дитини (школа, дружба, пригоди, захоплення, творчість);

- природа і людина; мова — писемність — книга;

наскрізними жанрами є:

- казки,

- вірші,

- оповідання.

- неодноразові зустрічі з авторами (Т. Шевченко, М. Рильський, Л. Костенко, М. Сингаївський, В. Сухомлинський та ін.). Наприклад:




  • 2 кл.: У рідній школі – рідне слово (14 год.)

  • 3 кл.: Мова – дивний скарб (8год.), Похвала книгам (6 год.);

  • 4 кл.: Рости книголюбом (6 год.)

  • 2 кл.: Оповідання (6 год.)

  • 3 кл.: Оповідання про справи твоїх ровесників (8год.),

  • 4 кл.: Пригоди і захоплення твоїх ровесників (6 год.)

Монографічний підхід до структурування матеріалу – спосіб розміщення матеріалу, що дозволяє з кожним роком все більше дізнаватися про творчість окремих письменників (Т. Шевченка, М. Рильського, Л. Костенко, М. Сингаївського, В. Сухомлинського, Лесі Українки та ін.). Такий матеріал

  • уміщує найважливіші відомості про життя і творчість письменників ( у 2 кл. розміщено в кінці І ч. підручника, у 3-4 кл. – поруч з текстами творів),

  • актуалізує вже відоме та подає нову інформацію про письменників;

  • надає можливість розгляду дітьми портретів митців,

  • залучає до елементарної краєзнавчої роботи літературного характеру




5. Мовленнєвий розвиток учнів на уроках читання




Мета – зробити мовлення учнів змістовним, правильним, чітким, виразним, багатим.

Основні методи: вправляння, пояснювально-ілюстративний, продуктивний, частково-пошуковий, дослідницький.

Система роботи з мовленнєвого розвитку молодших школярів:

  • Самостійне виконання завдань у підручнику з розвитку мовлення.

  • Стимулювання інтересу через систему текстів у підручниках.

  • Завдання з правильного наголошування й вимови слів.

  • Збагачення словника учнів.

  • Опрацювання образних засобів творів.

  • Розвиток зв'язного мовлення:

- знаходження відповідей на запитання й формулювання власних запитань,

- організація діалогу й полілогу за прочитаним,

- різні види переказу прочитаного (згадайте, які знаєте види переказів),

- усні твори у зв'язку з прочитаним.

Переказування прочитаного

- Дослівне;

- стисле (з 4-го класу);

- творче (розповідь від першої особи, продовження розповіді, відомості про автора тощо )

Не рекомендується переказувати короткі прозові та віршовані тексти.




6. Розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного




Для того щоб діти хотіли й могли створювати власні твори, необхідно передбачити передумови попереднього розвитку творчих здібностей і створити необхідні умови на уроці для продукування учнівських творчих висловлювань.




Передумови мовленнєвої творчості:

- розвинена спостережливість, щоб бачити в звичайному незвичайне;

- розвинена уява, щоб, фантазуючи, змінювати об'єкт;

- розвинене мовлення й образне мислення, щоб уміти висловити думку;

- змістовно багате життя, з якого можна черпати образи та ідеї для творчості.

Основні види творчих завдань на розвиток спостережливості:

- що на що схоже;

- що відбувається подібно до чого;

- які ознаки нагадують що;

- які зміни відбулися (зранку і в сутінках, взимку і навесні, з хмаринкою, квіткою тощо);

- як виглядає одне й те ж за різних обставин (сніг під сонцем і в затінку, )

- знайти подібні за звучанням слова (росинка-намистинка );

- як зрозуміти, що людина сумна, радісна, заклопотана, стомлена, хвора, здорова тощо.




Основні види творчих завдань на розвиток уяви, фантазії:

  • розпочати або закінчити казку (оповідання);

  • придумати події, що передували оповіданню або його продовження;

  • уявити, де герої живуть, як виглядають, з ким товаришують, які пригоди ще з ними могли трапитися за інших обставин;

  • придумати за віршем мультфільм і розказати послідовність подій у ньому;

  • придумати казку з певними героями (нитка і ножиці; крапелька і комашка тощо);

  • придумати продовження до твору тощо.

Основні види творчих завдань на відтворення уяви в мовленні:

- розказати про обстановку, в якій відбувалися події, описати погоду, що могла бути в той день;

- розширити зміст оповідання новим епізодом;

- словесне малювання (як виглядала ялинка, чудище, хатинка);

- прогнозування змісту твору на основі заголовка, ілюстрації, першого чи останнього абзацу твору тощо.




Провідні умови розвитку творчого мовлення школярів

  • включення до змісту уроків творчих завдань;

  • використання ігрових прийомів ( див.Іванова Л.І. Літературознавча пропедевтика у грі. – Поч. освіта. – 2006. - № 8);

  • заохочення дітей до творчості (фантазування, перевтілення, інсценізація, гра, перетворення);

  • інтеграція різних видів мистецтва (література, театр, живопис, музика);

  • яскраве, образне мовлення вчителя, його літературна обізнаність, широка ерудиція.



Висновки.

Сутність літературної освіти молодших школярів полягає в

  • розвитку інтелектуальної та емоційної сфери кожного учня,

  • формуванні повноцінних навичок читання, мовлення,

  • ознайомленні з дитячою літературою в поєднанні жанрових форм, авторської і тематичної розмаїтості,

  • художньо-естетичному сприйманні тексту й дитячої книжки,

  • формуванні творчих здібностей.



Література.
  • Савченко О.Я. Методика читання у початкових класах: Посіб. для вчителя. – К.: Освіта, 2007. – 334с.

  • Наумчук М. М.. Сучасний урок української мови в початковій школі (методика і технологія навчання). – Видання друге, доповнене. – Тернопіль: В-во Астон, 2005, - С. 46-59; 78-80; 81-161.

  • Ткачук Г.П. Методика позакласного читання у початкових класах: Навчально-методичний посібник. – Кам'янець- Подільський : ФОП Сисин О.В., 2-1-. – 264с.

  • Літературне читання: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів: 2-4 кл. К.: Освіта, 2012.- 380 с. Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/images/files/navchalni_programu/2012/ukr/02_lit_chit.pdf

  • Державний стандарт початкової загальної освіти (2011 р.)


Савченко О.Я. Літературне читання : укр. мова для загальноосвіт. навч. закл. з навчанням укр.мовою : підруч. для 3 – го кл. загальноосвіт. навч. закл. / О.Я. Савченко. – К. : Освіта, 2013. – 156 с.

Науменко В.О. Літературне читання : укр. мова для загальноосвіт. навч. закл. з навчанням укр.мовою: підруч. для 3 – го кл. загальноосвіт. навч. закл. / Віра Науменко. – К. : Генеза, 2014. – 176 с. Режим доступу: http://www.geneza.ua/media/content/new/Naumenko_LitChyt_P_3ukr_%28151-12%29_S.pdf (3 клас); http://www.geneza.ua/media/books/Naumenko_LitChyt_P_2ukr_%28089-12%29_S.pdf (2 клас)



О.Я.Савченко. Презентація підручника "Літературне читання 2 клас" (презентація)
Науменко В.О. Визначення особливостей структури підручника «Літературне читання. 2 клас» (презентація)http://ippo.org.ua/images/documents/METODKEIS/2klas/savchenko.pdf
Запитання.

1. Розкрийте сутність понять: читання, змістові лінії Державного стандарту з читання, принципи структурування змісту читання, коло читання, літературознавча пропедевтика, мовленнєвий розвиток на уроках читання, творча діяльність на основі прочитаного.

2. Письмово дайте відповіді на такі запитання:

- Що є метою початкового курсу читання?

- Які завдання передбачено реалізувати упродовж роботи з курсу «Літературне читання»?

- Які змістові лінії виокремлено в курсі літературного читання?

3. Дуже коротко, але максимально повно (використовуючи однорідні члени речення) схарактеризуйте зміст і вимоги до результатів навчання за кожною змістовою лінією літературного читання.

4.Визначіть принципи побудови підручників з читання
(Чого бракує, що додати? Як розуміти?):

- тематичний,

- сезонний,

- різножанровий,

- особистісно-зорієнтований (запитання до окремих творів, підсумкові блоки завдань),

- літературознавчої пропедевтики,

- виховання й розвитку творчої особистості .

5.Завдання до самостійної роботи:

1.Ознайомтеся з Державним стандартом початкової літературної освіти. Уважно прочитайте державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів початкової школи в межах освітньої галузі «Мови і літератури», законспектуйте розділ «Літературний компонент «Читання».



База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка