Лекція 12. Тема. Лексико-семантичні категорії



Скачати 359.34 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації29.12.2016
Розмір359.34 Kb.
  1   2   3
Лекція 12.

Тема. Лексико-семантичні категорії

План

1. Полісемія

2. Омонімія

3. Синонімія

4. Антонімія.

5. Гіпер-гіпонімія і лексична конверсія

6. Поняття лексико-семантичної системи

7. Словниковий склад мови


СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Білецький А. О. Про мову й мовознавство. – К., 1996.

Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. – К., 1985.

Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства. – К. – Одеса, 1991.

Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. – К., 2005.

Левицький А.Е., Сингаївська А.В., Славова Л.Л. Вступ до мовознавства: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006

Лингвистический энциклопедический словарь. – М., 1990.

Ющук І. П. Вступ до мовознавства. – К., 2000.


1. Полісемія

У мові є слова з одним значенням, але частіше слова мають два і більше значень. Слова з одним значенням називають однозначними, або моносемічними (від гр. “один” і “знак”), а слова з двома і більше значеннями – багатозначними, або полісемічними.



Полісемія (від гр. “багатозначний”) – наявність різних лексичних значень у одного й того ж слова відповідно до різних контекстів.

Так, наприклад, слово сопілка є моносемічним, бо воно має одне значення “український народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами”, а слово поле – багатозначним, полісемічним, бо воно має в українській мові десять значень: 1) “безліса рівнина, рівний великий простір” (широке зелене поле); 2) “оброблювана під посів земля” (засівати поле, поле пшениці); 3) “значна площа, відведена під що-небудь” (поле аеродрому, футбольне поле); 4) “простір, у межах якого відбувається якась дія” (поле бою, поле сил тяжіння, магнітне поле); 5) “поприще, сфера діяльності” (поле діяльності, поле науки, поле культури); 6) “основа, на яку нанесено візерунок, зображення, напис тощо; фон, тло” (блакитне поле плаката, темне поле фотографії); 7) “смужка вздовж краю аркуша паперу, яка залишається чистою при написанні або друкуванні; берег” (позначки на полях книжки); 8) “відігнуті краї капелюха” (поля капелюха); 9) “родовище корисних копалин” (рудне поле); 10) “сукупність мовних одиниць, об’єднаних спільністю змісту” (лексико-семантичне поле, асоціативне поле слова, граматичне поле часу).

Деякі слова мають більше двадцяти значень. Так, слово брати вживається в 22, а йти – у 30 значеннях. Англійське to tаке тільки в безприйменниковому вживанні має 51 значення: "брати", "захоплювати", "привласнювати", "користуватися", "діставати, добувати", "приймати", "сприймати, реагувати", "розуміти", "охоплювати", "захоплювати, подобатися", "записувати", "містити", "діяти", "твердити", "наймати, орендувати", "займати (місце)" та ін. Подібну багатозначність має семантично близьке до to take німецьке слово пеhтеп.

Загалом полісемія дуже поширене явище в усіх мовах світу. Так, зокрема, за даними І.В. Арнольд, тисяча найуживаніших слів англійської мови має 25 тисяч значень.

Окремі лексичні значення слова називають лексико-семантичними варіантами. Лексико-семантичні варіанти багатозначного слова мають семантичну спільність (спільні елементарні смисли – семи). Деякі мовознавці, як, наприклад, Р.О. Якобсон, схильні вважати, що для кожного полісемічного слова можна вивести “загальне значення”, однак реально, незважаючи на семантичний зв’язок між значеннями полісемічного слова, всі його значення об’єднати в одне загальне не можна, бо кожне зі значень співвідноситься з різними предметами, явищами тощо.

Слово завжди виникає з одним значенням, яке називається первинним. Первинне значення є прямим, оскільки прямо називає позначуваний предмет. Багатозначність слова розвивається на основі перенесення назви з одного предмета на інший. Нове значення є завжди переносним, похідним від первинного, мотивованим через пряме. Пор.: хлопчик біжить і час біжить; ніс дитини і ніс човна.

Є три типи перенесення: за подібністю, за функцією і за суміжністю.

Перенесення за подібністю називається метафоричним (від гр. “переміщення”). Метафора за своєю суттю є прихованим порівнянням (скороченим порівнянням). Так, за подібністю з’явилися значення “кулястий плід окремих рослин на кінці стебла” в слові головка (головка маку, головка капусти), “відгалуження ріки” в слові рукав (рукав Дніпра), “місце, де сходяться дві зовнішні сторони якогось предмета” в слові ріг (ріг будинку, ріг вулиць), “нерухома відносно корпусу плоска поверхня літака, що підтримує його в повітрі під час польоту” в слові крило (крило літака). Пор. ще нім. Schlange “змія” і “черга”, англ. еуе "око" і "вушко голки", песk "шия" і "шийка пляшки", аrm "рука від кисті до плеча" і "гілка". Метафоричним є перенесення назв тварин на людей: змія, лисиця, осел тощо.

Перенесення за функцією – перенесення, за якого речі можуть бути абсолютно різні, головне, щоб вони виконували однакові чи подібні функції. Так, наприклад, колись писали гусячим пером. Згодом цю функцію перебрав металевий предмет, який також було названо пером. Годинником називають не тільки механічний прилад, а й пісочний, водяний, сонячний, бо всі вони виконують одну функцію – визначають час.

Функціональне перенесення є різновидом метафоричного, оскільки в його основі лежить також подібність, тільки не за формою, а за функцією.



Перенесення за суміжністю називається метонімічним (від гр. "перейменування"). Суміжність може бути просторовою (уважна аудиторія, школа на канікулах), часовою (літературний вечір), причиново-наслідковою (чудовий переклад, вивчення словотвору).

Загалом поширеними є такі регулярні моделі метонімічного перенесення:

1) форма (вмістище) – зміст (цікава книжка, випив дві чашки);

2) матеріал – виріб із нього (столове срібло, виставка фарфору, ходить у шовку);

3) місце – жителі цього місця, пов’язані з ним історичні події (все село у полі, герої Крутів);

4) місце – виріб із цього місця (мадера, панама, бостон);

5) дія — її результат (зупинка трамвая, рос. печенье);

6) знаряддя – продукт, що виник внаслідок використання цього знаряддя (гостре сатиричне перо);

7) ім’я – суспільне становище (Цезар цісар, кесар, цар);

8) ім’я – виріб (маузер, браунінг, форд, макінтош, галіфе).

Особливим різновидом метонімії є перенесення назви з цілого на частину і навпаки стаді сто голів, в сім’ї п’ять ротів, у загоні двадцять штиків, бігає за кожною спідницею, начальство [=начальник] веліло; див. ще англ. foot – "нога" і "піхота", hand – "рука" і "робітник"). Таке перенесення називають синекдохою (від гр. із "разом" і "переймання").

У різних мовах метафоричні перенесення не збігаються. Пор.: укр. вушко голки – англ. еуе of the пееdlе (око голки), укр. ніс чайника — фр. Bec du bouilloir (дзьоб чайника); рос. хворост – "хмиз" і "вергуни", укр. хмиз такого переносного значення не має; укр. низка – "нанизані на нитку предмети" і "сукупність предметів, явищ" (низка човнів, низка заходів), рос. низка переносного значення не має, рос. вкаливать, пахать – "важко працювати", укр. вколювати, орати таких значень не мають. Укр. баня не тільки "лазня", а й "дуже жарко", англ. bath "баня" не має такого (другого) значення. Англ. rake "граблі" має ще значення чогось дуже тонкого, a peacock "павич" означає також гордість, тоді як слова-відповідники української мови в таких переносних значеннях не вживаються. Важко логічно пояснити, чому англійська мова акцентує на "мертвості" цвяха (аз as dead as a doornail "мертвий, як цвях у дверях") або холоднокровності огірка s сооl аs а сиситber "холодний, як огірок").

Із перенесенням пов'язані такі явища, як розширення і звуження значення. Слово стріляти спершу мало значення "випускати стріли", згодом, коли було винайдено інші види зброї, розширило своє значення до сучасного "робити постріли". Рос. кожа, що утворене від слова коза (коз+і+а), означало "шкіра з кози", а тепер позначає будь-яку шкіру. Ще частіше доводиться стикатися з випадками звуження значення. Слово пиво, яке утворене від пити, означало все, що можна пити, а тепер означає особливий напій. Слово балик у татарській мові означає "риба", тоді як у нас воно вживається у звуженому значенні "просолена і прив'ялена (інколи ще й прокопчена) спинка великої красної риби". Слово квас використовувалося на позначення всього квасного (кислого), тепер воно означає "кислуватий напій, який готують із житнього хліба або житнього борошна з солодом". Англ. room спершу позначало простір, а тепер кімнату, теаl мало значення "їжа загалом", а тепер – "м'ясо". Нім. fahren колись означало взагалі "рухатися", а тепер тільки "їхати".

Значення багатозначного слова реалізуються в контексті (пшеничне поле, футбольне поле, поле в шкільному зошиті, капелюх з широкими полями, поле його інтересів, лексико-семантичне поле), у тому числі ситуативному (слово поле у фразі мокре поле матиме різні значення в селі під час сівби і на міському стадіоні). Основне значення слова є найменш контекстно зумовленим. Переносні значення залежать від контексту більшою мірою. Дуже часто значення слів, особливо дієслів, визначається граматичним контекстом, тобто різні значення слова мають різні граматичні поширювачі. Так, слово йти в прямому значенні вимагає поширювача – обставину місця (йти додому), у значенні "функціонувати" – обставину способу дії (годинник іде точно), у значенні "личити" – додаток у давальному відмінку (сукня вам іде), у значенні "витрачати на кого-, що-небудь" – додаток у знахідному відмінку з прийменником на (На костюм іде три метри цієї тканини), у значенні "гаразд, згода" це слово вживається без поширювачів у формі третьої особи однини ("Пообідаємо?" "Іде!").

Переносне значення слова треба відрізняти від переносного вживання, або оказіонального значення (від лат. "випадковий"), тобто випадкового, не загальноприйнятого вживання слова в якомусь значенні. Наприклад, дівчину хтось може назвати кізочкою, хлопчика – шнурком, але такі значення не є загальноприйнятими і не зафіксовані в словниках. Вони є фактами мовлення, а не мови. На відміну від оказіональних значень переносні значення є одиницями мови і зафіксовані в словниках.


2. Омонімія

Омоніми (від гр. "однаковий" і "ім'я") – слова, які звучать однаково, але мають різні значення.

Наприклад: ключ1 "знаряддя для замикання і відмикання замка" і ключ2 "джерело", точити1 "обробляти на токарному верстаті" і точити2 "наливати, цідити", топити' "палити", топити2 "нагріваючи, робити рідким" і топити3 "силою занурюючи у воду, змушувати опускатися на дно"; рос. видержка1 "стійкість" і видержка2 "цитата"; польськ. Zawod1 "розчарування" і zawod2 "професія"; болг. копие1 "спис" і копие2 "копія"; англ. таtсh1 "матч, змагання" і таtсh2 "сірник", spring1 "весна" і spring2 "пружина"; нім. Straus1 "букет", Straus 2 "поєдинок" і Straus 3 "страус", Ваиеr1 "селянин", Ваиеr2 "будівник" і Ваиеr3 "клітка"; фр. ferme1 "твердий" і ferme2 "форма", louer' "наймати" і louer2 "хвалити".

Омоніми потрібно відрізняти від багатозначних слів. У випадку багатозначності одне слово має декілька пов'язаних між собою значень, у випадку омонімії маємо декілька різних слів, значення яких між собою не пов'язані: вони не мають спільних елементів смислу (сем) і асоціативних зв'язків. Порівняємо багатозначне слово земля і омоніми билина1 та билина2. Слово земля має значення: 1) "планета, яка обертається навколо Сонця"; 2) "верхній шар земної кори"; 3) "речовина темно-бурого кольору, що входить до складу земної кори"; 4) "суша (на відміну від водяного простору)"; 5) "ґрунт"; 6) "країна, край". Між усіма цими значеннями є щось спільне: вони пов'язані семою простору, і неважко пояснити, як кожне похідне значення розвивалося на основі іншого. Між значеннями омонімів билина1 "стебло трав'янистої рослини" і билина2 "російська народна епічна пісня про богатирів та їх подвиги" нічого спільного немає.

Розрізняють повні й неповні омоніми.



Повні омоніми мають абсолютний збіг форм при їх змінюванні (див. вищенаведені омоніми ключ1 і ключ2, топити1, топити2 і топити3).

Неповні омоніми збігаються не в усіх формах. Так, скажімо, омоніми образ1 "ікона" й образ2 "обличчя, художній засіб, тип" мають розбіжність у формах родового відмінка однини (образа й образу); рос. видержка1 і видержка2 різняться тим, що видержка1 "стійкість, витримка" не має форми множини.

За походженням омоніми поділяють на гомогенні й гетерогенні.



Гомогенні омоніми (від гр. "однорідний") – омоніми, які виникли внаслідок розпаду одного слова на два. Такий розпад зумовлений втратою (розірванням) зв'язків між окремими значеннями колись багатозначного слова. Так, слово порох колись було багатозначним. Тепер значення цього слова "пил" і "вибухова речовина, яку застосовують для стрільби" настільки розійшлися, що між ними навіть не виникає асоціацій. Ці значення сформували два омонімічні слова – порох1 і порох2. Гомогенними омонімами є рос. свет1 "світло" і свет2 "всесвіт" тощо. Гомогенні омоніми називають ще етимологічними.

Перехід від полісемії до омонімії є тривалим і поступовим, через що словники такі факти трактують неоднаково. Так, скажімо, слова журавель "колодязь" і журавель "птах" одні словники подають як омоніми, а інші – як одне багатозначне слово.



Гетерогенні омоніми (від гр. "неоднорідний") – омоніми, які виникли внаслідок збігу етимологічно різних слів.

Гетерогенними є українські омоніми ключ1 "знаряддя, яким відмикають двері" (пов'язаний зі словом клюка "костур") і ключ2 "джерело" (пов'язаний зі словом клюкати), балка1 "яр" (тюркського походження) і балка2 "дерев'яна колода" (запозичення з німецької мови), російські лук1 "цибуля" (із давнього лоук-ь) і лук2 "ручна зброя для метання стріл" (із давнього лукъ>).

Крім власне омонімів існують суміжні з омонімією явища, до яких відносять омоформи, омофони й омографи.

Омоформи (від гр. "однаковий" і лат. "форма" – слова, в яких збігаються тільки окремі форми.

Так, наприклад, числівник три збігається з дієсловом терти лише в одній формі другої особи наказового способу (три олівці, три йому руки). Пор. ще мати (іменник) і мати (дієслово), рос. стих (іменник) і стих (дієслово).



Омофони (від гр. "однаковий" і "звук") – слова, які вимовляються однаково, але різняться написанням.

Наприклад: клинок [клиенок] і кленок [клиенок], роман і Роман, рос. пруд [прут] і прут [прут], луг [лук] і лук [лук].



Омографи (від гр. "однаковий" і "пишу") слова, які пишуться однаково, а вимовляються по-різному.

Наприклад: мука і мука, замок і замок; рос. пропасть і пропасть, трусить і трусить, парить і парить та ін.

Омоніми в деяких випадках призводять до непорозуміння. Саме на цій їх властивості будуються каламбури (гра слів) і анекдоти. Мова іноді намагається усунути омонімію. Так, скажімо, замість лічити "застосовувати ліки для припинення захворювання" стали використовувати форму лікувати, бо лічити має омонімічне лічити "рахувати"; замість засипати (від спати) – форму засинати, щоб диференціювати це слово від омонімічного засипати (від сипати). Коли в українській мові збіглися за звучанням колишні дієслівні форми бити і бити, то в першому слові стали вимовляти замість [и] звук [у] – бути під впливом форми буду. Слово весь "село" зовсім вийшло з ужитку, бо воно мало омонімічний займенник весь (у польській мові слово уживається в значенні "село").

Крім внутрішньомовної, існує міжмовна омонімія.



Міжмовні омоніми слова двох мов, які мають однакову чи майже однакову форму, але різняться значенням.

Наприклад: укр. уродливий "гарний" – рос. уродливий "потворний", укр. луна "відгомін, відлуння" – рос. луна "місяць", укр. булка "хліб із білого пшеничного борошна" – болг. булка "молода, наречена", укр. черствий "який став твердим, несвіжим (про хліб)" – чеськ. "свіжий", укр. диван "рід великих меблів для лежання і сидіння" – польськ. "килим", укр. магазин "крамниця" – англ. "журнал", укр. комплекція "будова тіла, статура" – англ. "колір обличчя", укр. геніальний "винятково талановитий" – англ. "добрий, сердечний, веселий", укр. академік "член академії наук" – польськ. "студентський гуртожиток", нім. – "людина з вищою освітою", укр. артист "актор, музикант, співак" – фр., англ. "художник".

Міжмовні омоніми ще називають "фальшивими друзями перекладача", бо нерідко перекладач, довірившись звучанню слова, опиняється в смішному становищі. Так, Шевченкове "Пішла луна гаєм" один із відомих російських поетів переклав "Пошла луна лесом", а інший Сосюрине "На розі дзвенів трамвай" передав як "По розам звенел трамвай". Саме тому вивчення міжмовної омонімії є важливим для перекладознавства і практики викладання іноземних мов.
3. Синонімія

Синоніми (від гр. "однойменний") – слова, які мають значення, що повністю або частково збігаються.

Наприклад: веселка, райдуга; фонтан, водограй; врода, краса, красота, вродливість, ліпота; мить, момент; метелиця, заметіль, сніговійниця, сніговиця, завірюха, хуртовина, хурделиця; крізь, через; наче, ніби.

За ступенем синонімічності синоніми поділяють на абсолютні й часткові.

Абсолютні (повні) синоніми – синоніми, які повністю збігаються за значенням, тобто не різняться ні відтінками значень, ні емоційним забарвленням, ні сполучуваністю. Вони можуть взаємозамінюватися абсолютно в усіх контекстах. Наприклад: мовознавство і лінгвістика, століття і сторіччя, орфографія і правопис, коцюба і кочерга; рос. префикс і приставка, забастовка і стачка.

Здебільшого абсолютні синоніми трапляються в термінології. У звичайному мовленні вони є тимчасовим явищем, бо, як правило, набувають різних семантичних і стилістичних відтінків, а інколи й зовсім змінюють значення. Так, скажімо, слова народний і вульгарний були абсолютними синонімами (ще й досі вираз вульгарна латина рівнозначний виразові народна латина), однак зараз ці слова семантично розійшлися: слово вульгарний набуло значення "грубий".



Часткові синоніми – синоніми, які не повністю збігаються. Вони можуть різнитися відтінками значень, емоцій-но-експресивним забарвленням, стилістичними функціями. Відповідно серед них виділяють семантичні, стилістичні й семантико-стилістичні синоніми.

Семантичні, або ідеографічні (від "поняття" і "пишу"), синоніми – синоніми, які різняться відтінками значень.

Наприклад: шлях і дорога (шлях – це велика проїзна дорога, тоді як дорога – будь-яке місце для проїзду й міс­це для проходу, навіть дуже вузьке), страх і жах (жах – це дуже великий страх). Пор. ще: сміливий, відважний, мужній; рос. кроткий, незлобивий, покорний, смирний.



Стилістичні (емоційно-ескпресивні) синоніми – синоніми, які різняться емоційно-експресивним забарвленням. Наприклад: їсти і жерти; обдурити, надути, обвести, облапошити; працювати, трудитися, ішачити; рос. спать, почивать, дрихнуть; лицо, лик, рожа, морда. Такі синоніми вживаються в різних стилях мови.

Семантико-стилістичні синоніми – синоніми, які одночасно різняться відтінками значень і стилістичним забарвленням, тобто поєднують ознаки першої й другої групи. Наприклад: іти, плестись (повільно, важко; розмовне), перти (інтенсивно; грубе); рос. говорить, разглагольствовать (надто багато; розмовне), ораторствовать (довго, з претензією на красномовність; розмовне, іронічне), витийствовать (красномовно; застаріле, книжне, тепер іронічне), шпарить (швидко, впевнено; розмовне).

Оскільки ідеографічні, стилістичні й семантико-стилістичні синоніми різняться відтінками значень і емоційно-експресивним забарвленням, то вони характеризуються різною сполучуваністю і не завжди можуть взаємозамінятися. Пор.: вивіз товару й експорт товару, але тільки вивіз гною на поля (-експорт гною на поля).

У синонімічні відношення слово вступає не в цілому, а окремими значеннями, тому багатозначне слово може одночасно належати до декількох синонімічних рядів. Наприклад:

вільний, свобідний, незалежний, непоневолений, самостійний;

вільний, безперешкодний, незаборонений;

вільний, невимушений, несилуваний, непримусовий, неофіційний, природний, безпосередній, натуральний, розкований;

вільний, незайнятий, незаповнений, (про посаду) незаміщений, (про місце) вакантний, порожній;

вільний, невузький, нетісний, просторий, широкий, безкраїй;

вільний, неодружений, нежонатий, холостий.

Сукупність усіх синонімів певного змісту називають синонімічним рядом. Члени кожного ряду ідентифікуються семантично і стилістично відносно домінанти ряду, тобто слова семантично найбільш простого, стилістично нейтрального і синтагматично найменш закріпленого. Домінанта найповніше втілює семантику ряду: лікар доктор, ескулап; говорити – казати, мовити, розмовляти, балакати, гомоніти, гуторити, базікати, варнякати, верзти, патякати, плести, плескати, ляпати, молоти, клепати, мимрити, бубоніти тощо.

Синоніми – це багатство мови. Чим краще людина володіє синонімічними засобами мови, тим краще вона говорить і пише. Синоніми допомагають точніше висловити думку, передати її різні відтінки, показати ставлення мовця до предмета мовлення, викликати певну реакцію слухача. Українська мова вирізняється серед інших надзвичайним синонімічним багатством.

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка