Лекція 12. Формування інфомовної компетенції у письмі



Скачати 159.49 Kb.
Дата конвертації31.12.2016
Розмір159.49 Kb.




ЛЕКЦІЯ 12. ФОРМУВАННЯ ІНФОМОВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ У ПИСЬМІ
ВСТУП

Письмо - видатне надбання людства в організації виробництва, в науці, культурі, в засобах масо­вої інформації та зв'язку, в міжнародних політичних відносинах, у просвітницькій роботі.

Йому належить визначна роль у створенні та збереженні духовних, а через них і матеріальних цінностей.

Письмо не природне, а суспільне явище, винахід людини, яким користувались і користуються всі.

Письмо іноді розглядають як особливу графічну форму мови і навіть яки писемне мислення.

Письмо розглядається як графічна фіксація мовлення, точніше - тексту мовлення, при якому написання - процес такої фіксації, письмовий текст - її результат.
1. Психолінгвістичні механізми письма
У психології та фізіології письмо визнають найскладнішим видом мовленнєвої діяльності, до якої залучаються всі мовленнєві аналізатори:

слухомоторні, рукомоторні, слухові.

Письмо – універсальний закріплювач інформації.

Як і говоріння, письмо є експресивним продуктивним видом мовленнєвої комунікації.

Письмо базується на викорис­танні мовних знаків, закріплених нервовими зв'язками кори головного мозку у вигляді



зорових і рукомоторних образів, що взаємодіють зі слуховими та мовленнєворуховими.
Процес писемного мовлення, як відомо, починається з мовлення внутріш­нього.

Саме у внутрішньому мовленні


готується програма висловлювання,

про­водиться відбір лексичних одиниць,

граматичне оформлення речень,

їх логічне поєднання в абзаци.

Увесь процес складається з внутрішнього промовляння та фіксації підготовленого матеріалу на папері, що вимагає автоматизованого оперування звуко-графічними асоціаціями.

Процес навчання письма полегшується тим, що той, хто пише, не відчуває браку часу, а це дозволяє грунтовніше продумувати зміст і форму майбутнього висловлювання, чіткіше здійснювати як попередній синтез, так і ретроспективний аналіз написаного.



Память. Можливість відшукати в пам'яті необхідні мовні засоби для точного і яснішого вираження думки, можливість використати словник та інші довідники додають тому, хто пише, більшої впевненості.

Поєднання в пам’яті слухо-мовленнєворухових образів внутрішнього мовлення та зоро-рукомоторних образів у процесі письма забезпечує комплексне засвоєння знань. Створені у такий спосіб стійкі асоціації сприяють ефективнішому сприйняттю, запам'ятовуванню і відтворенню матеріалу.



Мислення. В писемному мовленні чіткіше виявляється мовлен­нєва природа зв'язного висловлювання, яке звичайно складається з декількох логічно і структурно пов'язаних між собою речень.
Етапи навчання писемного мовлення
У навчанні письма дослідники виділяють три етапи:

1. оволодіння графікою/ орфографією із залученням матеріалу, опрацьованого усно;

2. засвоєння струк­турних моделей речень, властивих усній та письмовій формам спілкування, комбінування їх у мовленні;

3. оволодіння писемним мовленням як засобом спілкування.

Для кожного з етапів характерні різні типи і види вправ.
2. Навчання техніки письма
Головна мета навчання техніки письма іноземною мовою полягає у форму­ванні в учнів

А) графічних/каліграфічних та

Б) орфографічних навичок.
Так, на першому етапі формування орфографічних навичок використовуються вправи з аналізу, вправи на ідентифікацію та диференціацію:

- звукобуквений аналіз слова; групування слів з однаковими звуками,

але різними графемами;

- групування слів на основі протиставлення графем;

- диференціація подібних, але не тотожних графем;

- списування за зразком;

- списування з різними завданнями (підкреслити букву, буквосполучення,

слова з однією і тією орфограмою);


З урахуванням тісного зв'язку письма з читанням, оскільки їх основою є одна графічна система мови, навчання техніки письма слід здійснювати паралельно з оволодінням технікою читання. Однак у процесі письма, на відміну від читання, графемно-фонемні відповідності, що встановлюються, мають іншу спрямованість: від звуків до букв. Іншими словами, під час письма має місце кодування думки за допомогою графічних символів.

- групування слів з використанням картинок-орфограм;

- складання слів із складів з використанням схем;

- написання слів за заданими першими літерами.



Навчання каліграфії


Під каліграфічними навичками розуміють навички написання букв і буквосполучень даної мови як окремо, так і в писемному мовленні.

Іноземні мови, що вивчаються у школі — англійська, німецька, французь­ка, іспанська — використовують латинську графіку.

Аналіз системи друкова­них знаків українського та латинського алфавітів свідчить про те, що в них є

- подібні букви (наприклад: Aa, Оо, Xx, Ее, Mm, Kk, Pp),



  • букви, які частково співпадають у написанні (Tt, Hh, Uu, Bb),

  • букви, накреслення яких зовсім відрізняється від букв українського алфавіту (Ss, Ff, Rr, Qq, Ww, Jj, Zz). Крім того, в різних мовах додатково до букв використовуються діакритичні позначки для окремих фонем.

Головна увага при навчанні техніки письма приділяється чіткості і нормативному написанню букв.

З метою полегшення оволодіння читанням і письмом вважається доцільним з самого початку писати друкованими буквами, а пізніше переходити до рукописних букв. З урахуванням складності графемно-фонемних відповідностей англійської мови у навчанні бажано використовувати так званий Print Script, в якому друкований та рукописний шрифти практично співпадають.

Для формування графічних/каліграфічних навичок слід використовувати вправи, метою яких є навчити учнів писати букви алфавіту тієї мови, що вивчається.

Вправи для навчання каліграфії

- вправи на написання елементів літер та окремих букв,

- на ускладнене списування/ виписування букв, буквосполучень і слів (з елементами комбінування, групування тощо).

Навчання орфографії

Техніка письма, крім каліграфічних, передбачає володіння орфографічними навичками.



Під орфографічними навичками розуміють навички написання слів у відповідності до правил використання письмових знаків у кожному конкретному слові.

Орфографічні системи іноземних мов, що вивчаються в середніх навчальних закладах, базуються на трьох основних принципах:

1. фонетичному, коли буква повністю відповідає звуку, тобто опорою є вимова (наприклад, англ. : pen);

2. морфологічному, коли написання визначається правилами граматики (морфо­логії) незалежно від фонетичних умов, наприклад, у споріднених словах чи формах (наприклад, англ. : nation — nationality ) ;

3. традиційному (історичному), коли орфографічні форми є традиційно закріпленими і відображають зниклі норми вимови (наприклад, англ.: daughter);

Серед труднощів навчання орфографії насамперед виділяються


- буквосполучення, що передають один звук (наприклад, англ. : sh, th, ck.

- одна буква може передавати різні фонеми, наприклад: в англійській, німецькій і французькій мовах буква s відповідає кільком звукам. Або навпаки - один звук зображується на письмі різними графемами (наприклад, англ. : ir, er, ur .

- наявність так званих "німих" букв (наприклад, англ.: е у словах з відкритим складом — line, plate; у буквосполученнях: wh-, -ght: whom, eight).

З метою попередження помилок та навчання учнів правопису згідно з орфографією іноземних мов слід використовувати спеціальні вправи, націлені на формування стійких орфографічних навичок.



Навчання орфографії


У навчанні орфографії виділяють дві підгрупи вправ:

  • 1. до першої групи входять вправи на списування (виписування) і дописування;

  • 2. до другої—вправи для запису на слух (диктанти різних видів).

1. У першій підгрупі вправ розрізняють

А) просте списування та

Б) ускладнене списування (з підкреслюванням певних графем, з групуванням слів за певними ознаками тощо).
Приклади завдань до вправ на ускладнене списування.

Спишіть подані слова, підкреслюючи буквосполучення, що передають звук [].

Shirt, Chess, that, she, short, child, this.

Ігрова вправа на ускладнене списування/виписування

Працюємо в командах. Виписуємо слова у стовпчики і читаємо їх класу. Хто переможе?



Команда 1 Команда 2 Команда З

з буквою Hh з буквою Nn з буквою Xx

help, him, text, Ned, not, mix, hot, ten, box, hiss, ton, hint, six, Nell, hell. Rex, men, fox.

Перепишіть пари слів, які пишуться по-різному, але вимовляються однаково (англ.: two-too, this- these, see-sea, one-won, ).

Складнішими будуть вправи на "вписування" або правильне розташування усіх букв слова — це кросворди, гра в "поле чудес", головоломки.

Наведемо приклади цих ігрових орфографічних вправ.

а) У поданих нижче словах букви переплутані. Розплутайте їх, запишіть слова ї прочитайте їх уголос.



англ. :

etp (pet)

iflm (film)

ettx (text)



2. Друга підгрупа вправ включає різні типи диктантів:

зорові,


зорослухові,

слухові


самодиктанти.


Навчання писемного мовлення

Основною метою другого етапу, поряд з орфографічними навичками, є формування лексико-граматичної правильності письма. На цьому етапі найбільш поширеними визнаються такі види вправ:

- вправи на запитання-відповіді з частковою зміною мовного матеріалу;

- на трансформацію мовного зразка;

- на підстановку;

- на розширення та скорочення;

- диктанти.

Останній вид вправи широко використовується на різних ступенях навчання.

Розглянемо деякі із зазначених видів роботи. Як уже відмічалось, для навчання писемного мовлення, тобто вміння висловлюватись за допомогою графічних знаків, методисти рекомендують два типи вправ: умовно-комунікативні та комунікативні.

Умовно-комунікативні вправи використовуються для засвоєння мовного матеріалу у графічному оформленні, а також для автоматизації операцій, пов'язаних з письмовим викладом думок.

До цього типу відносять вправи з моделями (трансформація моделей, розширення їх тощо).

Особливе значення мають вправи на розширення висловлювання. Цінність таких вправ у тому, що вони формують механізм випередження або механізм вірогідного прогнозування, що має велике значення для створення писемного висловлювання.

Другий вид тренувальних вправ забезпечує вміння логічно і послідовно, своїми словами передати ту чи іншу інформацію.

Це перефраз, скорочення тексту, вибір ключових слів з тексту.

Для навчання логічного викладу думок пропонується складання різноманітних планів: план у вигляді запитань чи називних речень тощо.

Серед комунікативних вправ чільне місце займає відтворення груп речень, пов'язаних змістом.
Вправи:

Виконується вправа у формі самодиктанту.

Для удосконалення вміння висловлюватися своїми словами використовується переказ, розповідь, опис, твір, написання листа зарубіжному другові.

На початковому та середньому ступенях опис, розповідь частіше проводяться за допомогою дидактичного матеріалу: малюнка, серії малюнків, діапозитивів, тощо.

Для розвитку уміння творчого викладу думок пропонується завдання на додумування деталей, початку чи кінця запропонованого вчителем тексту.

До творчих письмових вправ, які пропонуються на старшому ступені, відноситься рецензування, реферування, анотація прочитаного чи прослуханого тексту. Письмові роботи творчого та напівтворчого характеру виконуються спочатку за допомогою запитань до картини, малюнка, а далі без опори на них.


Завдання до письмових вправ можуть бути сформульовані таким чином:

1) Дайте відповіді на запитання.

2) Поставте запитання до підкреслених слів/фраз.

3) З'єднайте декілька (2 — 3) речень в одне.

4) Перепишіть і доповніть речення.

5) Виберіть правильну відповідь.

6) Доповніть за зразком початок/кінець розповіді.

7) Напишіть протилежне.

8) Подивіться на дві метеорологічні картки і складіть метеобюлетені на вчорашній та завтрашній дні.

9) Опишіть клімат вашої країни чи вашого району/області.

10) Розпитайте вашого друга про його смаки, про те, як він/вона проводить вихідні дні.

11) Заповніть анкету, відповідаючи «так» або «ні».

12) Виправте твердження.

13) Складіть діалог, об'єднавши розрізнені репліки.

14) Дайте ваш коментар щодо картини, використовуючи прикметники у вищому та найвищому ступенях.

15) Розкажіть про ваші останні канікули, вживаючи такі слова...

16) Висловте вашу думку щодо..., вживаючи речення...

17) Складіть звіт про ...

18) Напишіть, що ви бачите з вашого вікна.

19) Складіть текст оголошення.

20) Складіть ваше меню на завтра.

21) Складіть листа за планом.

22) Опишіть місто.

23) Напишіть, хто ви (відрекомендуйтесь).


Для роботи з текстом можна запропонувати такі завдання:

1) Випишіть з тексту речення, що розкривають його зміст.

2) Поставте запитання щодо змісту тексту.

3) Складіть резюме прочитаного тексту.

4) Дайте опис персонажів.

5) Дайте назву абзацам тексту.

6) Напишіть інший початок/ кінець тексту.

7) Опишіть житло/ одяг персонажів.

8) Випишіть нові слова та вирази.
У навчанні написання листа зарубіжному другові виділяють два етапи: підготовчий та мовленнєвий.

До першого належать такі дії: відбір необхідної лексики; складання плану до змісту листа; правильне оформлення листа і конверта.

Етап мовлення включає письмовий виклад змісту листа за вказаною темою. Вчитель зобов’язаний пояснити учням правила оформлення ділового листа

(прізвище та адреса пишуться у горі зліва, праворуч вказується назва міста, з якого відправляється лист; після коми – дата відправлення; нижче – зліва або посередині листа формулюється звернення до адресата. Крім того, вчитель повинен подати форми звернення до незнайомих, знайомих осіб, друзів, фрази-кліше для початку листа).



Навчаючи писання реферату, статті, вчитель може запропонувати учням:

  • уважно прочитати всю статтю і визначити її основну думку;

  • встановити призначення/мету статті; виписати опорні речення з кожного абзацу;

  • виписати із статті її основні положення;

  • узагальнити думку автора статті;

  • перечитати текст, з’ясувати, які думки автора вимагають додаткової аргументації, дописати необхідні речення.


Навчання написання анотації базується на попередньо складеному плані тексту-джерела, а також на серії послідовних завдань:

  • вказати прізвище та ініціали авторів;

  • написати назву статті;

  • вказати місце видання, видавництво, рік видання, номер журналу, газети, сторінки;

  • визначити і написати, до якої галузі знань відноситься стаття, яка її основна тема;

  • з’ясувати головну думку кожного з абзаців;

  • згрупувати абзаци згідно з основною думкою тексту;

  • сформулювати основну думку/ідею тексту.



Зв’язок письма з іншими видами мовленнєвої діяльності

Розглянемо роль письма у навчанні усного мовлення, читання, лексики, граматики.

У навчанні лексики, граматики письмова фіксація матеріалу дає змогу:


  1. створювати додаткові асоціації, що допомагають запам’ятовувати лексичні одиниці, речення, структурні зразки;

  2. організовувати письмові вправи (класні та домашні), які сприяють розвиткові навичок користування лексичними та граматичними явищами;

  3. повторювати матеріал, який зафіксований у зошитах учнів;

  4. організовувати усні вправи, спираючись на зафіксовані в зошитах або на дошці структурні зразки, лексичні елементи.

Письмо взагалі має позитивний вплив на процес шкільного навчання. У процесі навчання учні записують значну частину навчального матеріалу і користуються цими записами при заучуванні, повторенні, закріпленні; вони привчаються до різних видів письмових вправ, що є необхідним елементом розвитку умінь і навичок.

Недооцінка ж ролі письма , писемного мовлення у навчанні іноземних мов негативно впливає на весь навчальний процес.

Відомо, що у 90% людей зоровий канал сприйняття інформації в декілька раз сильніший в порівнянні зі слуховим. Це дає підстави для припущення, що обсяг і міцність засвоєного матеріалу, сприйнятого через зоровий канал зв'язку, будуть значно вищими. Недостатня увага до письма, письмових вправ у навчанні іноземних мов, виконання яких пов'язане з функціонуванням більшого, в порівнянні з усним мовленням, числа аналізаторів, веде до збіднення навчального процесу, до Й швидшого забування, до втрати умінь та навичок, здобутих значними зусиллями.


Письмо як засіб навчання та контролю
На всіх етапах воно здатне служити ефективним засобом контролю. Письмові контрольні роботи, як поточні, так і підсумкові, застосовуються з метою перевірки знань мовного матеріалу, практичних умінь аудіювання, усного висловлювання, читання.

Поточні контрольні роботи проводяться після засвоєння певної порції мовного матеріалу або усної теми — не рідше одного разу протягом двох тижнів. Вони включають одне-два завдання і тривають від 1 до 15 хвилин.

Підсумкові письмові контрольні роботи проводяться один раз на чверть відповідно до загальношкільного графіка. Такі роботи передбачають перевірку володіння різними видами мовленнєвої діяльності і можуть тривати 30-45 хвилин.

Як зазначають вчителі-практики, письмові роботи слід завжди ретельно готувати. Непідготовлена контрольна робота підриває віру учня у свої сили, викликає почуття страху, невпевненості, що негативно позначається на успішності учня і класу в цілому, спричиняє велику кількість помилок.

В методиці навчання іноземних мов розрізняють такі форми письмовий контрольних робіт:

І. Контрольні роботи для перевірки знань мовного матеріалу-лексичного і граматичного

Для перевірки знань лексичного матеріалу можливі завдання типу:

1) Запишіть рідною мовою значення слів або словосполучень, поданих іноземною мовою.

2) Утворіть словосполучення, поєднуючи елементи різних груп слів (в колонках), наприклад, іменників і прикметників (означень), дієслів та іменників (додатків) тощо.

3) Виберіть з поданого списку слова: а) протилежні за значенням (антоніми)

б) близькі за значенням (синоніми).

4) Згрупуйте слова за їх тематичною приналежністю.

5) Перепишіть речення і вставте замість пропусків (відповідно до змісту) одне із двох слів, поданих у дужках.



  1. Перепишіть речення і вставте замість пропусків потрібні слова тощо.


Знання граматичного матеріалу можна перевірити за допомогою таких завдань:

1) Напишіть дані іменники у множині.

2) Утворіть форми минулого часу від поданих дієслів.

3) Напишіть дані дієслова в неозначеній формі.

4) Напишіть дані прикметники у вищому ступені.

5) Перепишіть речення, виберіть і вставте правильну форму дієслова (в дужках дається кілька форм) тощо.

Наведені вище завдання і вправи мають суто мовний характер, їх можна доповнити вправами на підстановку, трансформацію, розширення, відповіді на запитання.
II. Контрольні роботи і завдання для перевірки мовленнєвих навичок та вмінь

А. Контроль розуміння аудіотексту.

Пропонуються такі завдання:

1 ) Послухайте текст і дайте відповіді на серію загальних запитань («Так» або «Ні»).

2) Послухайте текст і дайте відповіді на запитання (пропонується серія спеціальних запитань, що передбачають короткі відповіді).

3) Визначте, які з поданих речень відповідають змісту прослуханого тексту, а які — ні. Поставте відповідно знак «+» або «—».

4) Передайте зміст прослуханого тексту рідною мовою та ін.


Б. Контроль уміння висловлюватись у письмовій формі.

Тут можливі такі варіанти завдань:

1) Складіть 5 речень, користуючись таблицею (пропонується вибіркова підстановча таблиця).

2) Перепишіть речення, розширте їх за рахунок поданих нижче слів (даються речення і список прикметників або іменників).

3) Перепишіть речення, скоротіть їх за рахунок вживання займенників.

4) Закінчіть і перепишіть речення (дається набір різнотипних незакінчених фраз, наприклад: «Мій друг живе в ...», «... знає добре іноземні мови, тому що...», «Той, хто лікує людей, зветься...».) Такі завдання можна запропонувати і на основі малюнків у підручнику: фраза завершується відповідно до змісту малюнка.

5) Спростуйте на письмі такі твердження (дається набір тверджень типу «Лондон - столиця Франції» тощо).

6) Опишіть ситуацію на картині (композицію на столі вчителя, фланелеграфі).

7) Опишіть зовнішність вашого батька/друга тощо.

8) Послухайте оповідання і передайте коротко його зміст.



В. Контроль розуміння прочитаного. Учням можна запропонувати такі завдання:

1) Прочитайте текст і напишіть 2-3 речення, які передають його основний зміст.

2) Прочитайте текст і поставте подані нижче речення в послідовності, що відповідає змісту прочитаного.

3) Прочитайте текст і дайте відповіді на запитання.

4) Прочитайте текст і знайдіть еквіваленти таких речень (даються рідною мовою).

5) Напишіть 5 запитань до тексту тощо.



Форма пред'явлення контрольної роботи може бути різною. Завдання можна продиктувати, написати на дошці, спроектувати на екран або дати на, окремих картках. До перевірки поточних контрольних робіт корисно час від часу залучати самих учнів, запропонувавши їм самим перевірити свою роботу або організувати взаємну перевірку контрольних робіт за допомогою ключів, словника, підручника, правильного варіанта на дошці тощо.

Підсумовуючи викладене, можна сказати, що письмо є метою навчання іноземної мови в школі та ефективним засобом навчання і контролю іншо­мовних знань, умінь та навичок. Психофізіологічною основою письма є взаємодія слухового, рукомоторного, мовленнєвомоторного та зорового аналізаторів. В методичній літературі розрізняють графічні та орфографічні навички і письмові мовленнєві вміння. Такі навички й уміння формуються за допомогою відповідних вправ. Серед основних вправ, що сприяють розвиткові, та удосконаленню вмінь творчого письма — твір, реферування, анотація, написання тематичного листа тощо.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка