Лекція 1 (тези) основні макроекономічні показники



Скачати 155.71 Kb.
Дата конвертації24.11.2016
Розмір155.71 Kb.

5-й (весневий) триместр

2003-2004 навч. рік

Лекція 1 (тези)

Лекція 1 (тези)

ОСНОВНІ МАКРОЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ


Макропоказниками народ не нагодуєш!


Анатолій Кінах

Екс-Премєр-Міністр України

ПОВТОРЕННЯ:

В мікроекономіці – вивчення поведінки економічних суб’єктів як окремих одиниць.

В макроекономіці – вивчення поведінки економічної системи на основі розгляду економічних суб’єктів як агрегатних одиниць, а також виведення агрегатних показників.
Економічними суб’єктами на макрорівні є такі сектори або агрегатні одиниці:


  • Сектор домогосподарств

  • Сектор підприємств (фірм)

  • Державний сектор

  • Зовнішньоекономічний сектор


МОДЕЛЬ КРУГОПОТОКУ ПРОДУКТІВ І ГРОШЕЙ

(без державного та зовнішньоекономічного секторів)

Витрати на ресурси Доходи за надані ресурси


Придбання ресурсів Надання ресурсів

(земля, капітал,

праця, підпр.хист)

Готова продукція Споживчі блага

(товари, послуги) (товари, послуги)
Виторг, загальний Споживчі видатки

дохід від продажу


Ринок ресурсів





Бізнесовий сектор (фірми)


Домогосподарства




Ринок продуктів







ВИДИ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ



Фіскальна політика (fiscal policy) – державна політика, інструментами якої виступають оподаткування і державні видатки. За їх допомогою складається державний бюджет, який являє собою баланс доходів та видатків держави і затверджується на кожний рік.
Монетарна політика (monetary policy) – або “грошово-кредитна політика” – політика уряду стосовно кількості (пропозиції) грошей, процентної ставки,норми резервування, обмінного курсу.
Політика доходів – або політика збалансування цін і заробітної плати – нерідко зводиться до прямого контролю рівнів цін та зарплати; а також до введення рекомендованих урядом орієнтирів для профспілок і підприємців стосовно положень колективни договорів, особливо в частині заробітної плати. (Більшість економістів вважають політику доходів неефективною.)
Зовнішньоекономічна політика – сукупність державних заходів, які впливають на обсяги зовнішньої торгівлі та на зовнішньоекономічні відносини. Протекціонізм та фрітредерство – дві крайнощі в зовнішньоекономічній політиці.


ВАЛОВИЙ ВНУТРІШНІЙ ПРОДУКТ (Gross Domestic Product – GDP)

ПРИКЛАД:


Припустимо, що наша гіпотетична країна виробила за 2002 та 2003 рр.:




2002 р.

2003 р.

Q2

P2

Q2*P2

Q3
P3

Q3*P3

Сало

3

3.00

9

4

4.00

16

Хліб

4

1.00

4

2

3.00

6

Молоко

2

1.50

3

3

2.00

6
ВСЬОГО

Х

Х

16

Х

Х

28


Номінальний ВВП (Н-ВВП) числиться в поточних (фактичних) цінах.

Н-ВВП2002 = 16 гривень, а Н-ВВП2003 = 28 гривень. Отже:

Н-ВВП2003 / Н-ВВП2002 = 1.75 (рази)

або: Н-ВВП2003 / Н-ВВП2002 * 100 = 175%

або (записано як результат одночасної дії двох факторів – ціни та кількості):

(Pсало.2003*Qсало.2003 + Pхліб.2003*Qхліб.2003 + Pмол..2003*Qмол.2003) / (Pсало.2002*Qсало.2002 + Pхліб.2002*Q.хліб2002 + Pмол.2002*Qмол..2002) * 100% =

= (4.00*4 + 3.00*2 + 2.00*3) / (3.00*3 + 1.00*4 + 1.50*2)

і отже: ∑P3Q3 / ∑P2Q2 = 28 / 16 = 1.75





2003 р. (в цінах 2002 р.)

2003 р.

Q3

P2

Q3*P2

Q3
P3

Q3*P3

Сало

4

3.00

12

4

4.00

16

Хліб

2

1.00

2

2

3.00

6

Молоко

3

1.50

4.5

3

2.00

6
ВСЬОГО

Х

Х

18.5

Х

Х

28

Підставимо в знаменник відповідні значення кількостей за 2003 рік. В знаменнику у нас тепер реальний ВВП (або Р-ВВП): ∑ Q3*P2 = 18.5 – величина вартості продукції, виробленої 2003 у році, в цінах 2002 року:

∑P3Q3 / ∑P2Q3 = 28 / 18.5 = 1.51

З 2002 по 2003 рр. загальний рівень цін збільшився у 1.51 рази, або на 51%. Це дефлятор ВВП (Д-ВВП, або ВВП-дефлятор). Поділивши Н-ВВП на Д-ВВП, отримуємо Р-ВВП:

∑P3Q3 / {∑P3Q3 / ∑P2Q3} = ∑Q3P2 = 28 / (28/18.5) = 28/1.51 = 18.5
Реальний ВВП = Номінальний ВВП / Дефлятор ВВП
Можна також поділити Індекс Н-ВВП на Індекс цін (Дефлятор ВВП) і отримати Індекс Р-ВВП, який у нас ідентичний індексу фізичного обсягу виробництва.

{∑P3Q3 / ∑P2Q2 } / {∑P3Q3 / ∑P2Q3 } = ∑P2Q3 / ∑P2Q2 = (28/16) / (28/18.5) = 18.5/16 = 1.16

Отже, фізичний обсяг ВВП збільшився в 1.16 разів. Або ВВП в реальному обчисленні збільшився лише на 16%.

При цьому зберігається рівність: 1.51 * 1.16 = 1.75



Індекс споживчих цін та його відмінність від ВВП-дефлятора



Індекс споживчих цін (Consumer price index, СРІ = cost-of-living index) – застосовується для визначення зміни загального рівня цін на основні споживчі товари і послуги.

СРІ = ∑P1Q0 / ∑P0Q0

В США – більше 300 найменувань товарів і послуг застосовується для обчислення індексу споживчих цін. В Україні – 22 до 2000 року, а зараз – понад 60 найменувань.
Обидва – і СРІ і ВВП-дефлятор – показують, наскільки змінився загальний рівень цін. Але є цілий ряд відмінностей між цими показниками:


  1. ВВП-дефлятор враховує ціни усіх товарів і послуг, що вироблені. А СРІ – тільки ті, що куплені споживачами;

  2. Товари експортовані та закуплені урядом будуть відбражені у ВВП-дефляторі, але не будуть відображені у СРІ;

  3. Споживачі купують також імпортні товари, ціни на які відображаються в СРІ, але не відображаються в ВВП-дефляторі;

  4. СРІ числиться по базовому набору товарів, а ВВП-дефлятор – по поточному:

СРІ = ∑P1Q0 / ∑P0Q0

GDP-deflator = ∑P1Q1 / ∑P0Q1



  1. У зв’язку з цим, CPI не враховує можливості заміни дорогих товарів дешевими, а значить, на думку багатьох економістів, фактично трохи завищує реальне подорожчання товарів і послуг, які придбаває населення1. ВВП-дефлятор відображає ці зміни, але він показує результат і не показує, як він “досягнутий”.



ВВП і ВНП



Валовий внутрішній продукт (gross domestic product) – це ринкова вартість кінцевої продукції (тобто товарів і послуг), що вироблена в певній країні за певний період часу, як правило, за рік. Скорочено – ВВП (GDP).
Валовий національний продукт (gross national product) – це ринкова вартість кінцевої продукції, яка вироблена за допомогою факторів виробництва, що належать громадянам певної країни, незалежно, чи використовувались ці фактори: в межах цієї країни, чи за її межами. Скорочено – ВНП (GNP).

В той же час, продукція, вироблена в межах країни за допомогою факторів виробництва, що належать іноземцям, не враховуються у ВНП, але вони будуть враховані у ВВП.


Gross domestic product (GDP): Aggregate final output of residents and businesses in an economy in a one-year period.

Gross national product (GNP): Aggregate final output of citizens and businesses of an economy in a one-year period.2
Приклади (обсяги виробництва продукції різними підприємствами):

  1. Завод “Оболонь” в Україні – 100

  2. Фабрика “Світоч” в Україні – 200

  3. Завод “Тойота”, предст-во в Україні – 30

  4. Філіал заводу “Оболонь” в Токіо – 10


ВВП України становить = 100+200+30 = 330

ВНП України становить = 100+200+10 = 310
ВВП = ВНП + плата іноземцям – надходження з-за кордону

Або: 310 = 330 +10 – 30


Чисті іноземні факторні доходи (net foreign factor incomes) = 30 – 10 = +20

Уникнення подвійного рахунку


Приклад:




Загальна вартість сировини або готової продукції

Додана вартість

Фермер продає свиню на бойню

300

300

Бойня продає м’ясо до пирожкового цеху

550

250

Пирожковий цех продає пиріжки ларьку


810

260

Ларьок продає пиріжки споживачам

1000

190
РАЗОМ – валовий обсяг виробництва

2660

1000

Все одно, чи враховувати вартість кінцевої продукції, чи додану вартість, результат один. Проте, враховуючи тільки додаткову вартість, ми бачимо, що саме, ким і по яких цінах створюється в економіці.

Невиробничі операції


Ті витрати (і доходи) які не пов’язані з виробництвом, не враховуються у ВВП. А саме:

  1. Фінансові операції:

    • Державні трансферні платежі – напр., пенсії, допомога безробітним;

    • Приватні трансферні платежі – напр., батьки дають гроші дітям-школярам;

    • Купівля-продаж цінних паперів (окрім емісії нових цінних паперів, які пов’язані із зростанням обсягів виробництва). УВАГА: Комісійні брокера фондової біржі враховуються у ВВП як плата за надання послуги; а вартість самих цінних паперів не враховується, тому що тут відбувається лише зміна власника.

  2. Продаж вживаних речей. Тому що теж не створюється нова вартість.



Неринкові операції


Неринкові операції не враховуються у ВВП. Наприклад, приготування їжі на всю сім’ю, ремонт домашнього компьютера своїми силами, вартість продукції, що зібрана на власному городі для власного споживання. Але якщо фермер(-підприємець) споживає частину продукції своєї ферми, то таке споживання відображають у ВВП (США).

Тіньова економіка


Продукція тіньової економіки не враховується у ВВП. Наприклад, baby-sitters, які отримують платню готівкою і не звітуються за неї перед IRS або ДПА. Так звані “чайові” таксистів та офіціантів – теж.

Стосовно США є різні дані, за якими обсяг продукції тіньової економіки становить 5-7%, або 10%, або навіть 20%.

В Німеччині – 15-20%.

В Україні відношення обсягів тіньової економіки до офіційного ВВП становив 4/6 (40% вироництва в “тіні”, 60% становлять ВВП).




ВИДАТКОВИЙ ПІДХІД ДО ОБЧИСЛЕННЯ ВВП




Особисті спожівчі видатки


Витрати споживачів на такі блага:

  • предмети поточного вжитку, наприклад, хліб, зошити, цвяхи тощо;

  • предмети тривалого користування (consumer durables), наприклад, холодильники, телевізори, кухонні комбайни тощо;

  • послуги, наприклад, юридична консультація, стрижка тощо.



Валові внутрішні приватні інвестиції


Інвестиції “конкурують” із споживанням за використання грошей.

До інвестицій відносяться:



  1. Інвестиції в основний капітал – видатки підприємств на придбання машин, обладнання, механізмів;

  2. Інвестиції в житлове будівництво – видатки на житлове будівництво, у тому числі приватне для проживання власників та для здачі житла в оренду;

  3. Інвестиції в запаси – включаючи готову продукцію на складах., сировину, матеріали, незавершене будівництво тощо.

Чому видатки на будівництво приватного житла? Тому що вважається, що житло може використовуватись як предмет оренди, і за нього – як за елемент фактору виробництва – може нараховуватись орендна плата.


Чому зміна в запасах? Тому що ВВП числить усю вироблену продукцію за рік. Причому як продану в цьому ж році, так і не продану, яка лишається в запасах.

Запаси – це продукція, що неспожита кінцевими споживачами, так само як і звичайні інвестиційні товари. тому зміну в запасах відносять до групи інвестицій.



Приклад:

Рік

Запаси на початок року

Вироблено продукції

Продано продукції

Запаси на кінець року

Обсяг ВВП

Перший

0

100

80

20

100

Другий

20

90

85

25

90

Третій

25

80

95

10

80

За перший рік вироблено 100, а продано – 80. До ВВП іде 100 вироблених (80+20). Зміна в запасах становить 20.

За другий рік продано 85, а вироблено – 90. До ВВП іде 90, або 85 + 5, тобто обсяг продажу плюс зміна в запасах. Ми не можемо додавати усі 25 одиниць запасу, тому що 20 з них вже враховано за минулий рік.

За третій рік вироблено 80 одиниць, а продано – 95. До ВВП ідуть лише 80. Або 95 проданих мінус 15 одиниць, на які запаси зменшились.


Загальна сума інвестицій називається валові приватні внутрішні інвестиції (gross private domestic investment). Але частина капіталовкладень іде на відновлення того капіталу, який втрачено в результаті зносу. Тому від валових інвестицій треба відняти суму тих видатків, які направлені на відновлення капіталу (replacement investment), тоді ми отримуємо чисті приватні внутрішні інвестиції (net private domestic investment), або:
In = Ig – RI
RI – це сума амортизації (depreciation), для відновлення капіталу потрібні replacement investment - RI.

Характер економічного зростання:
При додатному Inзростаюча економіка (expanding economy).

Якщо In дорівнює “0”, то – статична економіка (static economy).

При In від’ємному – депресивна, спадна економіка (declining economy).


Державні закупівлі товарів і послуг


Державні закупівлі – це видатки державних органів на придбання товарів і послуг для суспільних потреб, а також наймання працівників до державних структур.


Чистий експорт


NX = E – M

Де в нас: NX – чистий експорт; Е – експорт; М – імпорт



Загальна формула ВВП:

ВВП = C + Ig + G + NX,

де в нас:

С – споживання (consumption)

Ig – валові приватні внутрішні інвестиції (gross private domestic investment)

G – державні закупівлі (government purchase)

NX – чистий експорт (net export)




ДОХОДНИЙ ПІДХІД ДО ОБЧИСЛЕННЯ ВВП




Заробітна плата найманих працівників


Під заробітною платою, як ми вже знаємо, в економіці розуміються всі витрати підприємця, пов’язані з наймом робочої сили.

Рента


До ренти входять платежі власникам за те, що вони надають об’єкти власності в оренду. Наприклад, орендна плата за землю, за офіси тощо.

Крім того, в ряді країн числиться так звана “приписана вартість” (imputed value). Це рентні платежі, які домовласники отримували би, якби здавали будинок в оренду. Житлова рента числиться в Україні в сумі ВВП, в тому числі і як приписана вартість.



Процент


Проценти на капітал:

  1. проценти на заощаджувальні депозити, що належать домогосподарствам;

  2. на облігації приватних підприємств, корпорацій. (але не державні!).



Підприємницький дохід



Доходи некорпоративного сектора

Це доходи одноосібних підприємств (sole proprietorship) та товариств або партнерств ([business] partnership).


Прибутки корпорацій

Розпадаються на три частини:



  1. податки на прибуток – потрапляють до уряду3;

  2. дивіденди – потрапляють до домогосподарств, які й володіють корпораціями;

  3. нерозподілений прибуток – те, що лишається на підприємстві для його розвитку і вдосконалення.


КЛАСИФІКАЦІЯ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ


  1. Потоки. – Обсяг інвестицій, державні доходи і видатки,

  2. Запаси. – Обсяг капіталу, державний борг.

  3. Показники економічної кон’юнктури. – Рівень інфляції, курси валют, фінансові індекси тощо.



Показники обсягу національного виробництва



1-й варіант (через ВНП) – дані гіпотетичні

Валовий внутрішній продукт (ВВП)

140

мінус платежі іноземцям за їхні ресурси

10

плюс платежі з-за кордону за наші ресурси

8

= Валовий національний продукт (ВНП)

138

мінус амортизація

17

= Чистий національний продукт (ЧНП)

121

мінус непрямі податки

15

= Національний дохід (НД)

106

мінус податки на корпорації

10

мінус податки на соціальне забезпечення (Social Security Tax)

5

мінус нерозподілений прибуток

15

плюс трансферні платежі

16

плюс чисті процентні платежі

10

= Особистий дохід

102

мінус особисті податки

20

= Використовуваний дохід ( = споживання + заощадження)

82


2-й варіант (без ВНП) – дані гіпотетичні

Валовий внутрішній продукт (ВВП)

140

мінус амортизація

17

= Чистий внутрішній продукт (ЧВП)

123

мінус платежі іноземцям за їхні ресурси

10

плюс платежі з-за кордону за наші ресурси

8

мінус непрямі податки

15

= Національний дохід (НД)

106

мінус податки на корпорації

10

мінус податки на соціальне забезпечення (Social Security Tax)

5

мінус нерозподілений прибуток

15

плюс трансферні платежі

16

плюс чисті процентні платежі

10

= Особистий дохід

102

мінус особисті податки

20

= Використовуваний дохід ( = споживання + заощадження)

82

Примітка: нерозподілений прибуток (retained earnings) фактично є чисті інвестиції і дорівнює також різниці між ВВП та ЧВП (або ВНП та ЧНП).
*************************************************************

1 В США було розраховано, що СРІ завищує фактичний рівень інфляції на 0.8-1.6%. Але рівень інфляції числиться як і раніше. Може із популістських міркувань?

2 David. C. Colander. Economics.

3 Є такий вислів, або one-liner: “Nothing is certain, but death and taxes”.





База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка